• Розділ ІІ.
  • Висновки
  • Розділ І. Основні фінансові Показники діяльності підприємств.
  • І - абсолютна усталеність
  • ІІ - нормальна усталеність
  • ІІІ - нестійкій фінансовий стан
  • 1. Найбільш ліквідні активи (А1)
  • 2. Швідкореалізовані активи (А2)
  • 3. Повільнореалізовані активи (А3)
  • 4. Важкореалізовані активи (А4)
  • 1. Найбільш термінові зобовязання (П1)
  • 2. Короткострокові пасив (П2)
  • Розділ ІІ. Аналіз ФІНАНСОВИХ результатів діяльності підприємства 2.1.
  • Висновки


  • Дата конвертації18.04.2017
    Розмір37.62 Kb.
    Типреферат

    Скачати 37.62 Kb.

    Аналіз Фінансової сталості та ее забеспечення

    39

    Аналіз Фінансової сталості та ее забезпечення

    • Вступ 2
    • Розділ І. Основні фінансові Показники діяльності 5
    • підприємств. 5
      • 1.1. Значення та аналіз Фінансової усталеності. 5
      • 1.2. Аналіз ліквідності. Поняття ліквідності 9
      • 1.3. Ліквідність балансу. Характеристика показніків ліквідності. 11
      • 1.4. Характеристика показніків рентабельності 14
    • Розділ ІІ. Аналіз ФІНАНСОВИХ результатів діяльності підприємства 16
      • 2.1. Формування та Розподіл ФІНАНСОВИХ результатів підприємства 16
      • 2.2. Аналіз рівнів, динаміки та структура ФІНАНСОВИХ результатів діяльності підприємства. 18
    • Висновки 19
    • література 22

    Вступ

    Неодмінною складових переходу України до ринкового отношений є создания Нових підпріємніцькіх структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумов еволюцію відносин власності и тіпів субєктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття Білик М. Державні підприємства як обєкт фінансового управління в условиях переходу до рінкової економіки // Український журнал «Економіст». - 1999. -№1. - C. 62. . Процеси ринкового Перетворення прикрутив суттєву Рамус до дослідження теоретичного та практичних проблем Подальшого розвитку та Підвищення ефектівності Функціонування підприємств як державного, так и приватного сектора економіки України.

    Важліву роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчізняніх підпріємствах відіграє фінансовий аналіз, Який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію ФІНАНСОВИХ, економічних та других Даних, что вплівають на процес Прийняття інвестіційніх та ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ. І хоча сам срок «фінанси» за останні 10-15 років пройшов через певні Зміни та Суттєво ускладнівся, фінансові аналітікі у странах з розвинутості ринкового економікою традіційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистична аналізом, складання трендів для прогнозування. Anand G. Shetty and others. Finance. An Integrated Global Approach. NY: Richard D. Irwin, Inc.1995.- P.17.




    Думка про ті, что розвиток методів фінансового АНАЛІЗУ проходив в основном в США та Західній Европе НЕ может віклікаті особливо заперечень: фінансовий аналіз покликання обслуговувати спожи рінкової економіки, и тому лишь розвиток та ускладнення механізму рінкової економіки могут Сприяти Вдосконалення его методів. Значний частина літератури, використаної під час написання цієї роботи Належить західнім авторам, праці якіх розкривають основні принципи СУЧАСНИХ фінансів та менеджерського обліку.

    Однако економічні реалії в Україні, як и в більшості сусідніх з нею держав, ма ють Певна спеціфіку, что вносити корективи у традіційну методологію фінансового АНАЛІЗУ. Особлівістю формирование цівілізованіх ринкова отношений в Україні є Посилення впліву таких чінніків, як жорсткий конкурентна боротьба, технологічні Зміни та постійне Вдосконалення методів технічної ОБРОБКИ економічної информации. Середовище, в якому функціонують вітчізняні підприємства характеризуються такоже Безперервна нововведення в Податковий законодавстві, змінамі процентних ставок та валютних курсів, а такоже різкімі коливання цен на ресурси та відносно високим темпом інфляції. Більшість ціх факторів Враховується при вікладенні матеріалу вітчізнянімі та російськімі авторами підручніків та навчальна посібніків з фінансового АНАЛІЗУ, використаних при написанні цієї роботи.

    Методи фінансового АНАЛІЗУ Постійно вдосконалюються по мірі Настанов змін в економічному середовіщі Нашої держави. Нові Ідеї та принципи в Цій сфере в Першу Черга доходять до Користувачів періодичних економічних видань, Які такоже вікорістовувалісь во время подготовки кваліфікаційної роботи.

    Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно вплівають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з ее реалізацією ведуть до Зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в наслідок чого погіршується его Платоспроможність. Очевидним такоже є и зворотній звязок, Який Полягає у тому, что Відсутність коштів может прізвесті до перебоїв у забезпеченості матеріальнімі ресурсами, а отже, и у виробничому процесі. Однако у віробнічій ДІЯЛЬНОСТІ українських підприємств часто трапляються випадки, коли и добро працюючий підприємство відчуває фінансові ускладнення, повязані з недостатньо раціональнім розміщенням и использование наявний ФІНАНСОВИХ ресурсов. В ціх условиях перед менеджерами підприємств постає велика Кількість вопросам, головний з якіх є следующие:

    · Як раціонально організуваті фінансову діяльність підприємства для его Подальшого розвитку?

    · Яким чином можна покращіті управління фінансовімі ресурсами?

    · Яким чином візначіті показатели господарської ДІЯЛЬНОСТІ, что забезпечують Стійкий фінансовий стан підприємства?

    На ЦІ та інші Важливі питання дает відповідь обєктівній фінансовий аналіз, Який дозволяє найбільш раціонально розподіліті матеріальні, трудові и фінансові ресурси. Ще з курсу мікроекономікі нам відомо, что Кількість будь-якіх ресурсов є обмеженою, и в ціх условиях добиться максимального економічного ЕФЕКТ годі й лишь за рахунок регулювання ОБСЯГИ виробництва, но й Шляхом оптимального співвідношення різніх ресурсов. Фінансові ресурси ма ють першорядне значення з усіх відів, оскількі це єдиний вид ресурсов підприємства, что трансформується безпосередно и з мінімальнімі витратами часу у будь-який Інший вид.

    Метою даної роботи є дослідження СУЧАСНИХ методів АНАЛІЗУ Фінансової сталості на підпріємствах України. Перший розділ роботи присвячено АНАЛІЗУ усталеності фінансового стану підприємств, Який дозволяє відповісті на запитання: Наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовімі ресурсами в течение досліджуваного ПЕРІОДУ. У іншому розділі розглядаються методи розрахунку показніків Фінансової ліквідності та рентабельності підприємств. Показники рентабельності є Надзвичайно важлівімі для визначення ступенів інвестіційної пріваблівості та кредітоспроможності підприємств и посідають важліве місце у плануванні прибутку, як це буде показано на прікладі аналітичного Планування діяльності митної фірми. ОКРЕМІ показатели бухгалтерської звітності могут буті вікорістані для побудова моделей формирование та розподілу ФІНАНСОВИХ результатів підприємства, а такоже при аналізі динаміки та структура ціх результатів, про что мова йтіме в последнего розділі роботи.

    Розділ І. Основні фінансові Показники діяльності

    підприємств.

    1.1. Значення та аналіз Фінансової усталеності.

    Запорука стабільності стану підприємства є его фінансова усталеність. На усталеність підприємств вплівають різноманітні Чинник: положення підприємства на товарному Сайти Вся; випуск дешевої продукції, что корістується Попит; его Потенціал у діловому співробітніцтві; степень залежності від зовнішніх кредіторів и інвесторів; наявність неплатоспроможних дебіторів; ефективність господарських и ФІНАНСОВИХ операцій та інше.

    Розрізняють внутрішню та зовнішню усталеність.

    Внутрішня усталеність - це такий Загальний стан підприємства, при якому забезпечується високий результат его Функціонування. У Основі ее Досягнення лежить принцип активного реагування на Зміни внутрішніх и зовнішніх чінніків.

    Зовнішня усталеність підприємства обумовлена стабільністю економічного середовища, у рамках которого здійснюється его діяльність. Вона досягається відповідною системою управління економікою в масштабах держави.

    Фінансова усталеність є наслідком стабільного перевіщення прібутків над витратами, Забезпечує вільне маневрування Кошта підприємства и Шляхом ефективного їх использование спріяє безперебійному процесса виробництва и реализации продукции. Тому фінансова усталеність формується в процесі усієї виробничо-господарської ДІЯЛЬНОСТІ и є головні компонентом Загальної усталеності підприємства. Зовнішнім проявити Фінансової усталеності Виступає его Платоспроможність.

    Платоспроможність - це спроможність своєчасно Цілком Виконати свои Платіжні зобовязання, что віплівають з торгових, кредитних и других операцій платіжного характеру. 11 Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М .: Фінанси і статистика, 1996. - С. 75.

    Розрахунок платоспроможності проводиться на конкретну дату. Ця оцінка субєктівна и может буті виконан з різноманітнім ступенів точності.

    Для підтвердження платоспроможності перевіряють: наявність коштів на розрахункових рахунки, валютних рахунки, короткострокові фінансові вкладення.

    Віщою формою усталеності підприємства є его спроможність розвіватіся в условиях внутрішнього и зовнішнього середовища. Для цього підприємство винне мати гнучкий структуру ФІНАНСОВИХ ресурсов и при необхідності мати можлівість залучаті позікові кошти, тобто буті кредітоспроможнім. Кредітоспроможнім є підприємство при наявності в него передумов для здобуття кредиту и спроможності своєчасно повернути узяту позички зі сплат належно відсотків за рахунок прибутку або других ФІНАНСОВИХ ресурсов.

    За рахунок прибутку підприємство НЕ Стільки погашає свои зобовязання перед банками, бюджетом, страховими компаніямі та іншімі підприємствами, но й інвестує кошти в капітальні витрати. Для ПІДТРИМКИ Фінансової усталеності важлівій НЕ только ріст абсолютної Величини прибутку, но и ее уровня относительно вкладення Капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності.

    Таким чином фінансова усталеність є комплексним Поняття.

    Фінансова усталеність підприємства - це такий стан его ФІНАНСОВИХ ресурсов, їхній Розподіл и использование, Який Забезпечує розвиток підприємства на основе зростання прибутку и Капіталу при зберіганні платоспроможності и кредітоспроможності в условиях пріпустімого уровня ризики.

    Для характеристики джерел формирование запасів визначаються три основних показатели.

    1. наявність власного обіговіх коштів (ВОК), як різніця между КАПІТАЛОМ и резервами (I розділ пасивів балансу) и позаобіговімі активами (I розділ активу балансу). Цей Показник характерізує чистий оборотний капітал. Его Збільшення порівняно з попереднім періодом свідчіть про подалі розвиток діяльності підприємства. У формалізованому віді наявність обіговіх коштів можна Записати:

    ВОК = ІрП-1рА (1),

    де ІрП - I розділ пасивів балансу;

    1рА - I розділ активу балансу.

    2. наявність власного и Довгострокова позіковіх джерел формирование запасів и витрат (ВД) візначається Шляхом Збільшення значення попередня сертифіката № на суму довгострокового пасівів (ІІрП - ІІ розділ пасивів балансу):

    ВД = ВОК + ІІрП (2).

    3. Загальний розмір основних джерел формирование запасів и витрат (ОД) візначається Шляхом Збільшення попередня сертифіката № на суму короткостроковіх позичковий коштів (КПК):

    ОД = ВД + КПК (3).

    Цій трійці показніків наявності джерел формирование запасів відповідають три показатели забезпеченості запасів Джерелами їхнього формирование:

    1.Надлишок (+) або нестача (-) Власний обіговіх коштів (ВОК):

    ВОК = ВОК - 3 (4),

    де 3 - запаси.

    2. надлишок (+) або нестача (-) Власний та довгострокову джерел формирование запасів (ВД):

    ВД = ВД - 3 (5).

    3. надлишок (+) або нестача (-) Загальної величини основних джерел формирование запасів (ОД):

    ОД = ОД - 3 (6).

    Для характеристики Фінансової ситуации на підприємстві існує Чотири типи Фінансової усталеності:

    І - абсолютна усталеність фінансового стану, яка в нінішніх условиях розвитку економіки України зустрічається доволі Рідко, задається умів:

    3 <ВОК + К (7).

    К - кредити банку під товарно-матеріальні цінності з кредитів під товари відвантажені и части кредіторської заборгованості, враховані банком при кредітуванні.

    ІІ - нормальна усталеність фінансового стану підприємства, яка гарантує его Платоспроможність, відповідає наступній умові:

    3 = ВОК + К (8).

    ІІІ - нестійкій фінансовий стан характерізується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можлівість Відновлення рівновагі за рахунок поповнення джерел Власний коштів и Збільшення ВОК:

    3 = ВОК + К + ДПФН (9),

    ДПФН - джерела, что послабляють фінансову напруженість.

    IV - кризовий фінансовий стан, при якому підприємство находится На межі банкрутства, тому что Грошові кошти, короткострокові цінні папери и дебіторська заборгованість НЕ покрівають даже его кредіторської заборгованості и прострочені позик:

    3> ВОК + К (10).

    Таким чином, Показники Фінансової усталеності є показатели, что характеризують степень забезпеченості запасів и витрат Джерелами їхній формирование. Для ОЦІНКИ стану запасів и витрат Використовують дані групи статей «Запаси» II розділу активу балансу. Аналіз усталеності фінансового стану на ту або іншу дату дозволяє відповісті на запитання: Наскільки правильно підприємство управляло фінансовімі ресурсами в течение ПЕРІОДУ, что передує Цій даті. Таким чином Сутність Фінансової усталеності візначається ефективного Формування, розподілом и использование ФІНАНСОВИХ ресурсов, а Платоспроможність Виступає ее зовнішнім проявити.

    1.2. Аналіз ліквідності. Поняття ліквідності

    Ліквідність фірми - це спроможність фірми перетворюваті свои активи в гроші для покриття ВСІХ необхідніх платежів по мірі Настанов їхнього терміну Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз М: .1997.- С.67 . Фірма, оборотний капітал якої складається в основном з коштів и короткострокової дебіторської заборгованості, як правило вважається більш ліквідною, порівняно з Фірмою, оборотний капітал якої складається в основном з запасів.

    Всі активи фірми в залежності від ступенів ліквідності, тобто швідкості превращение в кошти, можна умовно підрозділіті на Такі груп:

    1. Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всех Стаття коштів, что могут буті вікорістані для Виконання потокових розрахунків Негайно. У Цю групу включаються такоже короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

    2. Швідкореалізовані активи (А2) - активи, для Обертаном якіх у наявні кошти потрібен Певний час. У Цю групу можна Включити дебіторську заборгованість (Платежі по Якій очікуються в течение 12 місяців после звітної дати), інші оборотні активи.

    Ліквідність ціх актівів может буті різною и Залежить від субєктівніх та обєктівніх чінніків: кваліфікації ФІНАНСОВИХ робітніків, взаємовідносін Із платниками и їхньої платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, организации вексельного обігу.

    3. Повільнореалізовані активи (А3) - найменша ліквідні активи - це запаси, дебіторська заборгованість (Платежі по Якій очікуються більш чем через 12 місяців после звітної дати), Податок на додану вартість по придбаних цінностям.

    Бажано, Використана дані аналітичного обліку, Зменшити Податок на додану вартість на суму відшкодування з прибутку фірми. Товарні запасів не могут буті продані до тих пір, поки Полтава покупця. Запаси сировини, матеріалів, незавершеної продукції могут потребуваті попередньої ОБРОБКИ, перед тім, як їх можна буде продати и превратить в явні кошти.

    4. Важкореалізовані активи (А4) - активи, что прізначені для использование в господарській ДІЯЛЬНОСТІ течение трівалого ПЕРІОДУ годині. У Цю групу можна Включити статті I розділу активу балансу «Позаобігові активи».

    Перші три групи актівів в течение Всього господарського ПЕРІОДУ могут Постійно змінюватіся и відносяться потокові актівів фірми. Поточні активи більш ліквідні, чем інші активи інше майно фірми.

    Пасив балансу по мірі зростання строків Погашення зобовязань групують Наступний чином:

    1. Найбільш термінові зобовязання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дівідендах, інші короткострокові зобовязання, а такоже позички, що не погашені в срок (за данімі Додатків до бухгалтерського балансу).

    2. Короткострокові пасив (П2) - короткострокові кредити банків та інші позички, Які підлягають погашенню на протязі 12 місяців после звітної дати.

    3. Довгострокові пасив (Пз) - Довгострокові кредіті та інші Довгострокові пасив - статті ІІ розділу пасив балансу «Довгострокові зобовязання».

    4. Постійні пасив (П4) - статті I розділу балансу «Капітал, фонди и резерви».

    Короткострокові и Довгострокові зобовязання, разом узяті, назівають зовнішнімі зобовязань.

    Фірма вважається ліквідною, если ее Поточні активи перевіщують ее короткострокові зобовязання. Для ОЦІНКИ реального ступенів ліквідності фірми та патенти провести аналіз ліквідності балансу.

    1.3. Ліквідність балансу. Характеристика показніків ліквідності.

    Ліквідність балансу візначається як степень покриття зобовязань фірми ее активами, срок превращение якіх у гроші відповідає терміну Погашення зобовязань.

    Для визначення ліквідності балансу Варто зіставіті результати по Кожній групі актівів и пасівів.

    Баланс вважається абсолютно ліквіднім, если віконуються умови:

    А1П1;

    А2П2;

    А3П3;

    А4П4.

    Если віконуються Перші три нерівності, тобто Поточні активи перевіщують Зовнішні зобовязання фірми, то обовязково віконується остання нерівність, что має глибокий економічний Зміст: наявність у фірми Власний оборотних коштів; дотрімується Мінімальна Умова Фінансової усталеності.

    Невиконання якоїсь Із дере трьох нерівностей свідчіть про ті, что ліквідність балансу тої чи Іншої Міри відхіляється від абсолютної. При цьом нестача коштів по одній групі актівів компенсується їх нестача по іншій групі, хоча компенсація может буті лишь по вартісній велічіні, оскількі в реальній платіжній ситуации Менш ліквідні активи не могут замініті більш ліквідні.

    Зіставлення найбільш ліквідніх коштів и швідкореалізованіх актівів з найбільш терміновімі зобовязань и короткостроковімі пасив дозволяє віявіті потокової ліквідність и Платоспроможність. Если степень ліквідності балансу настолько велика, что после Погашення найбільш терміновіх зобовязань залішаються Зайві кошти, то можна пріскоріті Терміни розрахунків Із банком, постачальниками й іншімі контрагентами.

    Показники ліквідності застосовуються для ОЦІНКИ спроможності фірми Виконувати свои короткострокові зобовязання. Смороду дають уявлення НЕ только про Платоспроможність фірми на Сейчас, но й у випадка ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ подій.

    Загальну оцінку платоспроможності дает коефіцієнт покриття, Який в Економічній літературі такоже назівають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом Загальне покриття.

    Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню потокової актівів до короткостроковіх зобовязань и візначається в такий способ:

    А1 + А2 + А3

    Кп = (1).

    П1 + П2

    Коефіцієнт покриття вімірює Загальну ліквідність и показує, Якою мірою Поточні кредіторські зобовязання забезпечуються потокової активами, тобто скільки копійчаний одиниць потокової актівів пріпадає на 1 копійчану одиниць потокової зобовязань. Если співвідношення менше, чем 1: 1, то Поточні зобовязання перевіщують Поточні активи.

    Встановлений норматив цього сертифіката №, Рівний 2, для ОЦІНКИ платоспроможності и задовільної структури балансу. Доцільно цею Показник порівнюваті з середнімі значення по групах аналогічніх підприємств.

    Коефіцієнт покриття, проти, є дуже укрупненим Показники, внаслідок чого в ньом НЕ Відображається степень ліквідності окремий елементів оборотного капіталу. Тому у практике фінансового АНАЛІЗУ на українських підпріємствах Використовують такоже інші КОЕФІЦІЄНТИ ліквідності, два з якіх подано нижчих.

    Коефіцієнт швидкої ліквідності (суворої ліквідності), Який є проміжнім коефіцієнтом покриття и показує яка частина потокової актівів з відрахуванням запасів и дебіторської заборгованості, Платежі по Який очікуються більш чем через 12 місяців после звітної дати, покрівається потокової зобовязань. ВІН розраховується за формулою:

    А1 + А2

    Кш = (2).

    П1 + П2

    Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта колівається у межах від 0,8 до 1,0, однак вона может буті Надзвичайно скроню через невіправдане зростання дебіторської заборгованості.

    У роздрібній торгівлі цею коефіцієнт может зніжуватіся до 0,4 - 0,5.

    Коефіцієнт абсолютної ліквідності візначається відношенням найбільш ліквідніх актівів до потокової зобовязань и розраховується за формулою:

    А1

    Каб.лік. = (3).

    П1 + П2

    Цей коефіцієнт є найбільш жорсткий крітерієм платоспроможності и показує, якові Частка короткострокової заборгованості фірма может погасіті найближче годиною. Загальнопрійнята величина цього коефіцієнта винна перевіщуваті 0,2.

    Показники ліквідності Важливі НЕ только для керівніків и ФІНАНСОВИХ ПРАЦІВНИКІВ підприємства, но становляться Інтерес для різніх Користувачів информации: коефіцієнт абсолютної ліквідності - для постачальніків сировини и матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт покриття - для покупців и власніків акцій и облігацій підприємства.

    1.4. Характеристика показніків рентабельності

    Результатівність и економічна доцільність Функціонування підприємства оцінюється НЕ только абсолютними, но и відноснімі Показники. Відноснімі Показники є система показніків рентабельності.

    У широкому розумінні слова Поняття рентабельності означає прібутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, если результати від реализации продукції (робіт, послуг) покрівають витрати виробництва (обігу) i утворюють суму прибутку, достатності для нормального Функціонування підприємства.

    Економічна Сутність рентабельності может буті Розкрити только через характеристику системи показніків. Загальний їхній Зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладення Капіталу. І оскількі це відносні показатели - смороду практично НЕ підпадають під Вплив інфляції.

    Основними Показники рентабельності, Якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є следующие:

    1. Рентабельність актівів (майна) Ра показує, Який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи:

    Пч

    Ра = (1).

    А

    де А - середній розмір актівів;

    Пч - прибуток, что залішається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток).

    2. Рентабельність потокової актівів РПА показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в Поточні активи:

    Пч

    РПА = (2),

    Ап

    де Ап - середній розмір потокової актівів.

    3. Рентабельність інвестіцій Рі - Показник, что відбіває ефективність использование ЗАСОБІВ, інвестованіх у підприємство. Цей Показник відображає оцінку «майстерності» керування інвестиціями.

    П

    РПА = (3)

    ВК + ДЗ

    де П - загальна сума прибутку за период;

    ВК - середній розмір власного Капіталу;

    ДЗ - середній розмір довгострокового зобовязань.

    Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від Зміни фондоємкості продукції.

    Підвищення рентабельності продукції забезпечується в основном зниженя собівартості одиниці продукції. Чим краще Використовують основні виробничі фонди, тим нижчих фондоємкість, вищє фондовіддача и в наслідок цього відбувається зростання № сертифіката № рентабельності виробництва. При поліпшенні использование матеріальніх обіговіх коштів зніжується їхній розмір, что пріпадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, Чинник прискореного оборотності матеріальніх оборотних коштів є одночасно Чинник зростання рентабельності виробництва.




    Розділ ІІ. Аналіз ФІНАНСОВИХ результатів діяльності підприємства

    2.1. Формування та Розподіл ФІНАНСОВИХ результатів підприємства

    Показники ФІНАНСОВИХ результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважлівіші среди них є показатели прибутку, Який в условиях рінкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширення виробництва, розв`язання СОЦІАЛЬНИХ проблем та удовольствие матеріальніх проблем трудових колектівів. За рахунок прибутку такоже віконується частина зобов`язання підприємства перед бюджетом, банками та іншімі підприємствами та організаціямі. Таким чином показатели прибутку стають найважлівішімі для ОЦІНКИ виробничої та Фінансової діяльності підприємства. Смороду характеризують степень его ділової актівності та фінансового благополуччя. На Основі прибутку візначається рівень віддачі авансованих коштів та дохідність вкладень в активи даного підприємства.

    Кінцевій фінансовий результат діяльності підприємства - це его балансовий прибуток або збитки, что представляет собою алгебраїчну суму результату від реализации продукції (робіт, послуг); результату від Іншої реализации; сальдо доходів та витрат від позареалізаційніх операцій. Формалізованій розрахунок балансового прибутку можна подати у виде формули:

    Pб = Pр PінPпз

    де:

    Pб - балансовий прибуток або збитки;

    Pр - результат (прибуток або збитки) від реализации продукції (робіт, послуг);

    Pін - результат від Іншої реализации: прибуток (збитки від реализации основних ФОНДІВ та Іншого майна підприємства;

    Pпз - сальдо доходів та витрат від позареалізаційніх операцій.

    Результат від реализации продукції (робіт, послуг) візначається за Наступний розрахунком:

    P р = N p -S p -P пдв -P А

    де:

    N p - виручка від реализации продукції (робіт, послуг);

    S p - витрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг);

    P пдв - Податок на додану вартість (ПДВ);

    P А - акцизи, Спеціальний податок та Експортні збори.

    Основними завдання АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ результатів ДІЯЛЬНОСТІ є оцінка динаміки показніків прибутку, ґрунтовності Утворення та розподілення їх фактічної величини; Виявлення та вимірювання Дії різніх факторів на прибуток; оцінка можливий резервів Подальшого зростання прибутку на Основі оптімізації обсягів виробництва та накладних витрат. 11 Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К .: Молодь, 1994. C.140.

    Теоретична базою економічного аналізу ФІНАНСОВИХ результатів діяльності підприємства є втома для всіх підприємств Незалежності від форми власності за єдина модель Господарчий механізму підприємства, засновано на оподаткуванні прибутку в условиях рінкової економіки, яка по суті є моделлю формирование та розподілу ФІНАНСОВИХ результатів.

    2.2. Аналіз рівнів, динаміки та структура ФІНАНСОВИХ результатів діяльності підприємства.

    Велика Кількість показніків, что характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні ускладнення їх системного РОЗГЛЯДУ. Різніця у прізначенні показніків ускладнює вибір з них шкірні учасником товарного обміну тих з них, что в найбільшій мірі задовольняють его спожи в информации про реальний стан даного підприємства. Адміністрацію підприємства, например, цікавить величина отриманий прибутку та его структура, а такоже фактори, что вплівають на ее величину. Податкові інстанції зацікавлені в отріманні достовірної информации про всі СКЛАДОВІ балансового прибутку: прибутку від реализации продукції, прибутку від реализации майна, позареалізаційніх результатах діяльності підприємства та ін. Аналіз кожної складової прибутку підприємства має конкретний характер, тому ВІН дозволяє установником та акціонерам вібіраті напрямки актівізації діяльності підприємства. Іншім учасникам ринкового отношений аналіз прибутку дозволяє віробіті необхідну стратегію поведінкі, спрямованостей на мінімізацію Втрата та фінансового ризики від інвестування у данє підприємство.


    Висновки

    Сучасні методи фінансового АНАЛІЗУ дають можлівість Здійснювати оцінку підприємств, компаний та їхніх філіалів по інтегрованім Показники Функціонування. Фінансовий аналіз вівчає економічний стан фірми и відображає ефективність виробничої ДІЯЛЬНОСТІ, ліквідності та Фінансової усталеності підприємств за помощью системи показніків.

    Метою фінансового АНАЛІЗУ є оцінка фінансового стану підприємства на підставі Виявлення результатів та подача рекомендацій относительно его Поліпшення. Фінансовий стан оцінюється самперед на основе статей бухгалтерського балансу та додатка до него. Задачі фінансового АНАЛІЗУ визначаються інтересами Користувачів аналітічнім матеріалом, якіх самперед цікавить:

    Ш оцінка ФІНАНСОВИХ результатів;

    Ш оцінка майнового стану;

    Ш аналіз Фінансової усталеності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

    Ш дослідження стану та динаміки дебіторської и кредіторської заборгованості;

    Ш аналіз ефектівності вкладення Капіталу.

    Методика фінансового АНАЛІЗУ представляет собою дослідження ціх показніків з метою Прийняття найбільш Виправдання РІШЕНЬ в ринковому условиях.

    Без фінансового АНАЛІЗУ сегодня становится Неможливо Функціонування будь-которого субєкта економічної діяльності, включаючі й тих, что з питань комерційної торгівлі причини не переслідують мету максімізації прібутків. Если ефективність господарювання є добровільною делом агента економічної діяльності, то фінансова звітність - обовязково: даже дрібні ПРИВАТНІ підприємства зобовязані аналізуваті свою фінансову діяльність, на Основі якої смороду будують звітність перед органами державної податкової адміністрації.

    Головного Джерелом фінансового АНАЛІЗУ є інформація бухгалтерської звітності підприємств, відповідна обробка якої может Сприяти максімізації прибутку підприємства. У віробнічій сфере фінансовий аналіз тісно звязані з двома Головними функціямі управління виробництвом: планування та контролем, а такоже з їхньою проміжною Ланка - бюджетування (розподілом коштів для Досягнення поставленої виробничих цілей). Без відповідного планування цілі досягаються лишь Випадкове. При плануванні для АНАЛІЗУ головного чином Використовують джерела внутрішнього походження. В основному це дані про сподівані ОБСЯГИ виробництва (продаж) та витрати. Однак в СУЧАСНИХ условиях джерела фінансового АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ великих підприємств НЕ обмежуються внутрішньою інформацією. При плануванні обсягів виробництва до уваги часто беруться статистичні показатели стану Сайти Вся, економічної ситуации в стране, демографічні характеристики населення окремий регіонів (як скажімо при будівництві мережі супермаркетів) ТОЩО. Фінансовий аналіз є інструментом контролю ефектівності использование розподіленіх або інвестованіх коштів. Перед Вкладання коштів у виробництво інвесторі проводять оцінку вартості як матеріальніх, так и нематеріальніх актівів. На Основі Фінансової ОЦІНКИ будується ціна ціх актівів. Фінансовий стан характерізується системою таких показніків, як Поточна и перспективна Платоспроможність, оборотність, наявність власного и позичковий ЗАСОБІВ, ефектівності їхнього использование та ін. АНАЛІЗУ Належить важліва роль у досягненні стабільного фінансового стану підприємства.

    Можливе рекомендаціямі з приводу Вдосконалення методики фінансового АНАЛІЗУ в Україні, до вісловлення якіх дійшов автор во время написання цієї роботи, є следующие:

    При побудові порівняльного аналітичного балансу велику роль відіграє вибір часового інтервалу для вимірювання змін в статтю бухгалтерського балансу. Використання квартального інтервалу має свои Переваги, головні з якіх є можлівість использование Даних Фінансової звітності підприємства перед органами податкової адміністрації. Однако величина прибутку підприємства з скроню темпами обіговості коштів у короткостроковому періоді більшої Міри підпадає під Вплив таких факторів, як Сезонні коливання Попит на продукцію, непередбачуваність темпів інфляції, зміна цен на енергоносії, нововведення в Податковий законодавстві ТОЩО. Для таких підприємств більш доцільнім, на мою думку, є вибір місячного інтервалу у порівняльному аналізі статей балансу. Кроме БІЛЬШОГО ступенів інформатівності відносніх показніків балансу, Менша довжина інтервалу Робить досліджувані дані більш прідатнімі для статистичного АНАЛІЗУ та прогнозування. Фінансові відділи підприємств могут Здійснювати подвійний аналіз беручи за основу в окремий випадки місячний або квартальний Інтервал для АНАЛІЗУ результатів Фінансової діяльності підприємства у короткостроковому та довгострокову періодах.

    Возможности статистичного АНАЛІЗУ поки що, на жаль, далеко не Повністю Використовують во время фінансового АНАЛІЗУ на вітчізняніх підпріємствах.Без статистичних методів Неможливо кількісно розрахуваті та мінімізуваті економічний ризики, Який супроводжує підприємства в їхній ДІЯЛЬНОСТІ. Можливе варіантом использование статистичних методів обчислення та мінімізації різіків может буті! Застосування окремий елементів Теорії портфеля, як це Було експериментально показано в іншому розділі роботи.

    Сьогодні нас відділяє вже нема часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкового Перетворення. Цей шлях и досі залішається складаний та заплутанім, а годиною даже незбагненнім пересічному громадянину, что давно Звіков чути про Реформування економіки, які не помічаючі реальних змін на краще. На мнение багатьох західніх економістів, з Якими автор цієї роботи МАВ змогу спілкуватись во время мінулорічніх Зборів ЄБРД у Києві, проблема української промісловості Полягає в тому, что Керівники багатьох підприємств є Вихованця старої командно-адміністратівної системи господарювання, в Якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцітності ресурсов, спожівчій Попит спріймався як небажаним явіще або, даже гальма економічного розвитку. Відмінність рінкової економіки в цьом відношенні Полягає в тому, что спожівчій Попит в будь-Якій форме розуміється виробника як стимул до Збільшення обсягів виробництва.

    література

    1. Білик М. Державні підприємства як обєкт фінансового управління в условиях переходу до рінкової економіки // Український журнал «Економіст». - 1999. - №1

    2. Anand G. Shetty and others. Finance. An Integrated Global Approach. NY Richard D. Irwin, Inc., 1995.

    3. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - Москва: Фінанси і Статистика, 1996..

    4. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз. - Москва: ДІС. - 1997.

    5. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - Київ: Молодь, 1994.

    6. Бланк І.А. Основи фінансового менеджмента.- Київ: НІКА-ЦЕНТР, 1999..

    7. Родіонова В.М., Федотова М.А. Фінансова стійкість підприємства в умовах інфляції. - Москва: Фінаси і статистика, - тисяча дев'ятсот дев'яносто три.

    8. Geoffrey R. Loftus and Elizabeth F. Loftus. Essence of Statistics. NY Alfred A. Knoff, Inc., 1994.