• Найменування показників
  • Звіт 2009 р


  • Дата конвертації15.07.2017
    Розмір92.25 Kb.
    Типреферат

    Скачати 92.25 Kb.

    Аналіз прибутку і рентабельності підприємства в умовах ринкової економіки (2)

    зміст

    Вступ

    3

    1 Теоретичні основи прибутку та рентабельності

    5

    1.1 Прибуток і її економічна сутність

    5

    1.2 Джерела отримання прибутку

    1.3 Рентабельність і її сутність

    1.4 Економічні чинники, що впливають на величину прибутку і рентабельності

    7

    8

    10

    2 Аналіз прибутку і рентабельності ТОВ «Доміно» за 2009 - 2010 роки

    16

    2.1 Коротка характеристика підприємства

    16

    2.2 Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції

    17

    2.3. Аналіз балансового прибутку підприємства

    2.4 Аналіз рентабельності підприємства

    20

    21

    3 Заходи, спрямовані на збільшення прибутку підприємства

    24

    4. Шляхи захоплення прибутку

    26

    висновок

    29

    Список використаних джерел та літератур

    31

    Додаток 1 Показники для аналізу прибутку від реалізації товарної продукції

    32

    Додаток 2 Прибуток підприємства за 2009-2010 роки

    33

    Додаток 3 Прибутки і збитки ТОВ «Доміно» за 2010 рік. Прибутки та збитки ТОВ «Доміно» за 2009 рік

    34

    Додаток 4 Вихідні дані для аналізу загальної рентабельності

    35

    Вступ

    В умовах ринкової економіки отримання прибутку є безпосередньою метою виробництва. Прибуток як економічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Прибуток створює певні гарантії для подальшого існування та розвитку підприємства. Кожне підприємство, перш ніж почати виробництво продукції, визначає, кожну прибуток, який дохід воно зможе отримати. Можливість отримання прибутку спонукає людей шукати більш ефективні способи поєднання ресурсів, винаходити нові продукти, на які може виникнути попит, застосовувати організаційні і технічні нововведення, які обіцяють підвищити ефективність виробництва. Але економічна нестабільність, монопольне становище товаровиробників спотворюють формування прибутку як чистого доходу, приводять до прагнення одержання доходів головним чином в результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання має виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

    Внаслідок вище перерахованого, аналіз прибутку на підприємстві сьогодні стає надзвичайно актуальним. Аналіз прибутку дозволяє виявити основні фактори її зростання, ефективне використання ресурсів, потенційні можливості підприємства, а також визначити вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на розмір прибутку, порядок його розподілу.

    Мета даної роботи - аналіз прибутку і рентабельності підприємства в умовах ринкової економіки.

    Предмет дослідження - прибуток і рентабельність організації, сутність, значення і шляхи підвищення прибутку.

    Об'єктом дослідження є ТОВ «Доміно». Для досягнення поставленої мети необхідно:

      • вивчити прибуток як економічну категорію, виявити сутність, функції і види прибутку;

      • визначити основні показники прибутку і рентабельності, їх роль і значення в оцінці ефективності діяльності підприємства;

      • виявити основні економічні чинники, що впливають на показники прибутку і рентабельності на ТОВ «Доміно»;

      • проаналізувати розподіл і використання прибутку, визначити шляхи підвищення рентабельності на ТОВ «Доміно».

    У даній роботі використана бухгалтерська звітність підприємства за 2009-2010 роки.

    1 Теоретичні основи прибутку та рентабельності

    1.1 Прибуток і її економічна сутність

    Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими з них є показники прибутку, яка в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства.

    Різниця між загальними доходами фірми і загальними витратами виробництва називається прибутком, яка визначається шляхом вирахування із загальної суми продажів всіх видів витрат: амортизації, зарплати, відсотків по позиках і т.п. У цьому випадку прибуток називають чистим доходом. Прибуток це грошове вираження основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності.

    На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства випускають як відносно відособлені товаровиробники. Встановивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що неї означає отримання прибутку. Для виявлення прибутку необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції. Коли виручка перевищує собівартість, підприємство отримує прибуток. Підприємець завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди її отримує. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При реалізації без збитків відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного і соціального розвитку.

    Як найважливіша категорія ринкових відносин, прибуток виконує певні функції.

    По-перше, прибуток характеризує кінцевий фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Вона є показником, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Показники прибутку є найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя. За прибутком визначається рівень віддачі авансованих коштів та дохідність вкладень в активи підприємства. Прибуток надає також стимулюючий вплив на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва.

    По-друге, прибуток має стимулюючу функцію. Її зміст полягає в тому, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

    Зростання прибутку визначає зростання потенційних можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності, створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, рішення проблем соціальних і матеріальних потреб трудових колективів.Вона дозволяє здійснювати капітальні вкладення у виробництво (тим самим, розширюючи і оновлюючи його), впроваджувати нововведення, вирішувати соціальні проблеми на підприємстві, фінансувати заходи щодо його науково-технічного розвитку. Крім цього прибуток є важливим чинником в оцінці потенційним інвестором можливостей компанії, є показником ефективного використання ресурсів, тобто необхідна для оцінки діяльності фірми і її можливостей в майбутньому.

    По-третє, прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Вона надходить до бюджетів у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування та задоволення спільних суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, соціальних та інших програм, бере участь у формуванні бюджетних і благодійних фондів. За рахунок прибутку виконується також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками, іншими підприємствами та організаціями.

    В умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до її отримання орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачеві, зниження витрат на виробництво. При розвинутій конкуренції цим досягається неї тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери.

    1.2 Джерела отримання прибутку

    В умовах ринкової економіки підприємство повинно прагнути якщо не до одержання максимального прибутку, то, по крайней мере, до того обсягу прибутку, який дозволяв би йому не тільки міцно утримувати свої позиції на ринку збуту своїх товарів і надання послуг, а й забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції. В кінцевому підсумку це припускає знання джерел формування прибутку і знаходження методів по кращому їхньому використанню. У світовій практиці є три основних джерела отримання прибутку.

    Перше джерело утворюється за рахунок монопольного становища підприємства з випуску тієї чи іншої продукції або (і) унікальності продукту. Підтримка цього джерела на відносно високому рівні передбачає постійне оновлення продукту. Тут слід враховувати такі протидіючі сили, як антимонопольна політика держави і зростаюча конкуренція з боку інших підприємств.

    Друге джерело пов'язаний безпосередньо з виробничою і підприємницькою діяльністю. Практично він стосується всіх підприємств. Ефективність його використання залежить від знання кон'юнктури ринку і вміння адаптувати розвиток виробництва під цю постійно мінливу кон'юнктуру. Тут все зводиться до проведення відповідного маркетингу. Величина прибутку в даному випадку залежить, по-перше, від правильності вибору виробничої спрямованості підприємства з випуску продукції (вибір продуктів, що користуються стабільним і високим опитуванням); по-друге, від створення конкурентоспроможних умов продажу своїх товарів і надання послуг (ціна, строки поставок, обслуговування покупців; післяпродажне обслуговування); по-третє, від обсягів виробництва (чим більший обсяг виробництва, тим більше маса прибутку); по-четверте, від структури зниження витрат виробництва.

    Третє джерело виникає з інноваційної діяльності підприємства. Його використання передбачає постійної оновлення продукції, що випускається, забезпечення її конкурентоспроможності, зростання обсягів реалізації та збільшення маси прибутку.

    1.3 Рентабельність і її сутність

    Мета підприємницької діяльності - не тільки отримання прибутку, але і забезпечення високої рентабельності господарської діяльності. На відміну від абсолютного показника прибутку, рентабельність - відносний показник і показує ступінь прибутковості підприємства. Рентабельність відображає рівень прибутковості щодо певної бази. Підприємство рентабельно, якщо суми виручки від реалізації продукції досить не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, але і для утворення прибутку.

    Показники рентабельності вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу. Вони є важливими характеристиками факторної середовища формування прибутку і доходу підприємства. З цієї причини вони служать обов'язковими елементами порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.

    Основні показники можна об'єднати в такі групи:

      • показники, розраховані на основі вартості реалізованої продукції;

      • показники, розраховані на основі виробничих активів;

      • показники, розраховані на основі потоку готівкових коштів.

    Перша група показників формується на основі розрахунку рівнів рентабельності (доходності), що відображаються в звітності підприємства.

    Дані показники характеризують прибутковість продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати як по всій реалізованої продукції, так і по окремих її видах. У першому випадку вона визначається як процентне відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво і реалізацію. Рентабельність всієї реалізованої продукції можна розрахувати і як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарної продукції до виручки від реалізації (обсягу продажів). Ці показники дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості реалізованої продукції.

    Рентабельність окремих видів продукції залежить від ціни її реалізації і повної собівартості. Вона визначається як процентне співвідношення ціни реалізації одиниці даної продукції за вирахуванням повної собівартості до повної собівартості одиниці даної продукції.

    У зв'язку з цим, при плануванні асортименту виробленої продукції враховується, наскільки рентабельність окремих видів буде впливати на рентабельність всієї продукції. Тому важливо сформувати структуру продукції так, щоб в цілому підвищити ефективність виробництва і отримати додаткові можливості збільшення прибутку.

    Друга група показників рентабельності формується на основі розрахунку рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі виробничі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти і довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

    Розбіжність рівнів рентабельності по цим показникам характеризують ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення прибутковості: довгострокових кредитів і позикових коштів. Дані показники дуже практичні, тому що відповідають інтересам всіх учасників.

    Третя група показників формується аналогічно показниками першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунок приймається чистий приплив грошових коштів.

    Дані показники дають уявлення про ступінь можливості підприємства забезпечувати кредиторів, позичальників і акціонерів готівковими коштами. Концепція рентабельності, що обчислюється на основі припливу готівки, широко застосовується в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вона більш пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типу виробництва та фінансового "здоров'я" підприємства. Перехід на використання цієї концепції вимагає перебудови звітності підприємств. Ця робота знаходиться лише в початковій стадії.

    Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожен з вихідних показників розкладається в факторну систему з різним ступенем деталізації, що задає кордону виявлення та оцінки виробничих резервів.

    1.4 Економічні чинники, що впливають на величину прибутку і рентабельності

    Так як прибуток - найважливіший показник, що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства, то в збільшенні прибутку зацікавлені всі учасники виробництва. Прибуток відносять до показників економічного ефекту, але не ефективності, так як абсолютна сума прибутку не дозволяє судити про віддачу вкладених коштів. Однак аналіз динаміки валового прибутку, темпів її приросту, факторів, що впливають на величину прибутку і темпи її приросту, собівартості, виручки становить значний інтерес. Корисну інформацію можна почерпнути з аналізу динаміки частки чистого прибутку до валового. Якщо частка чистого прибутку росте, це свідчить про оптимальну величиною сплачуваних податків, зацікавленості підприємства в результатах роботи й ефективному господарюванні. Щоб управляти прибутком, необхідно розкрити механізм її формування, визначити вплив та частку кожного фактора її зростання чи зниження.

    На величину прибутку і його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежать від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань. До певної міри залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію і заробітну плату. До факторів, що залежать від підприємства, відносяться рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.По кожному з цих елементів виділяються групи екстенсивних та інтенсивних факторів.

    До екстенсивних чинників відносяться фактори, які відображають обсяг виробничих ресурсів (наприклад, зміна чисельності працівників, вартості основних фондів), їх використання за часом (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнта змінності обладнання тощо.), А також непродуктивне використання ресурсів (витрати матеріалів на шлюб, втрати через відходи).

    До інтенсивних факторів відносяться фактори, що відображають ефективність використання ресурсів або сприяють цьому (наприклад, підвищення кваліфікації працівників, продуктивності устаткування, впровадження прогресивних технологій).

    Перераховані фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат і ресурсів, використовуваних у виробництві.

    Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг займає найбільшу питому вагу в структурі валового прибутку підприємства. Її величина формується під впливом ряду факторів, найважливішими з яких є: собівартість, обсяг реалізації, рівень діючих цін.

    Найважливішим із них є собівартість. Під собівартістю продукції розуміють всі витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, а саме - вартість природних ресурсів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, трудових ресурсів та інших витрат по експлуатації.

    Кількісно в структурі ціни собівартість займає значну питому вагу, тому вона помітно позначається на зростанні прибутку за інших рівних умов.

    До показників зниження собівартості відносяться наступні показники:

      • показники, пов'язані з підвищенням технічного рівня виробництва (впровадження нової прогресивної технології, модернізація обладнання, зміна конструкції і технічних характеристик виробів);

      • показники, пов'язані з поліпшенням організації праці та управління (вдосконалення організації, обслуговування та управління виробництвом, скорочення витрат на управління, скорочення втрат від браку, поліпшення організації праці).

    Рентабельність продукції визначається за рахунок зміни ціни продукції та її собівартості (матеріальних витрат).

    Нехай К 0 і К 1 - рентабельність продукції базисного і звітного періоду відповідно. Тоді за визначенням

    K 0 = (N 0 -S 0): N 0 (1)

    K 1 = (N 1 -S 1): N 1 (2)

    K = K 1 -K 0, (3)

    де P 1, P 0 - прибуток від реалізації звітного і базисного періодів відповідно;

    N 1, N 0 - реалізація продукції (робіт, послуг) відповідно;

    S 1, S 0 - собівартість продукції (робіт, послуг) відповідно;

    К - зміна рентабельності за аналізований період.

    Вплив фактора зміни ціни на продукцію визначається розрахунком (за методом ланцюгових підстановок)

    K N = (N 1 -S 0): N 1 - (N 0 -S 0): N 0 (4)

    Відповідно вплив зміни собівартості дасть загальну зміну рентабельності за період

    K S = (N 1 -S 1): N 1 - (N 1 -S 0): N 1 (5)

    Сума факторних відхилень дасть загальну зміну рентабельності за період

    K = K N -K S (6)

    Таким чином, рентабельність продукції безпосередньо залежить від обсягу реалізації, тобто виручки і собівартості продукції. Для зростання рентабельності необхідно виконання однієї з наступних умов: зростання виручки при незмінно, або знижується собівартості; зниження собівартості при постійному обсязі виручки; або більший темп зростання виручки в порівнянні з темпом зростання величини собівартості.

    Рентабельність виробничих активів також легко моделюється по факторним залежностям

    K П. До. = P: (F + E) = (P / TR) * (TR / (F + E)), (7)

    де K П.К. - рентабельність виробничих активів;

    P - чистий прибуток;

    F - вартість основних виробничих фондів;

    E - середня сума оборотних коштів;

    TR - виручка від реалізації.

    Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю фондів K П.К., виробничих активів (P / (F + E)), рентабельністю реалізації (P / TR), і фондоотдачей (TR / (F + E)). Економічний сенс полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій прибутковості продажів необхідно прагнути до прискорення обороту виробничих активів.

    Необхідно розглянути ще одну факторну модель рентабельності

    P / PK = (P / TR) * (TR / TK) * (TK / PK), (8)

    Де PK - власний капітал;

    TK - сукупний капітал.

    Як видно, рентабельність власного капіталу (P / PK) залежить від змін рівня рентабельності продукції (P / TR), швидкості обігу сукупного капіталу (TR / TK), і співвідношення власного і позикового капіталу.

    2 Аналіз прибутку і рентабельності ТОВ «Доміно» за 2009-2010 роки

    2.1 Коротка характеристика підприємства

    ТОВ «Доміно» організовано в 2003 році і спеціалізується на випуску корпусних та м'яких меблів для дому та офісу.

    Підприємство розташоване в місті Коштом по вулиці Республіки, 107 і займає площу 0,5 га, де знаходяться:

    - будівля управління;

    - матеріальний склад і склад готової продукції;

    - виробнича будівля з робочим і силовим обладнанням;

    - магазин;

    - гараж.

    Автотранспортний ділянку займається зовнішніми і внутрішніми перевезеннями вантажів, а саме:

    • доставкою сировини і матеріалів на матеріальний склад підприємства і внутризаводским переміщенням вантажів зі складу до виробничих дільниць,

    • доставкою готової продукції з цеху на склад і від складу до споживача.

    Для виробництва продукції підприємство використовує в основному сировину і матеріали вітчизняних виробників, і лише деякі види фурнітури завозяться з Німеччини.

    Для того щоб успішно конкурувати на сучасному меблевому ринку збуту на підприємстві ведеться постійна і цілеспрямована робота щодо поліпшення споживчих властивостей виробів, що випускаються - використовуються сучасні дизайнерські розробки, нові прогресивні види матеріалів, імпортна фурнітура, розкладки з МДФ.

    2.2 Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції

    Прибуток від реалізації товарної продукції є результатом виробничої діяльності та процесу звернення і займає найбільшу питому вагу в балансового прибутку підприємства. Прибуток від реалізації продукції складається з двох частин:

    1. Прибуток від реалізації товарної продукції.

    2. Прибуток від іншої реалізації.

    Визначається вона як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції (без ПДВ) і собівартістю товарної продукції.

    Для проведення аналізу скористаємося звітністю підприємства про фінансові результати діяльності. Показники для аналізу прибутку від реалізації товарної продукції представлені в додатку 1.

    З аналізу даних, наведених у додатку 1, випливає, що прибуток від реалізації товарної продукції збільшилася на 8291тис. руб.

    На зміну прибутку могли вплинути наступні фактори:

    • зміна цін на реалізовану продукцію;

    • зміна обсягу реалізованої продукції;

    • зрушення в структурі та асортименті продукції, що реалізовується;

    • зміна виробничої собівартості реалізованої продукції;

    • зміна комерційних витрат;

    • приріст виробничої собівартості і комерційних доходів.

    Розглянемо вплив кожного з перерахованих факторів:

    1. Зміна цін на продукцію

    П цін = В 10 - В 10 09, (9)

    П цін = 140118-122759 = 17359тис. руб.

    За рахунок зростання цін на реалізовану продукцію прибуток доросла на 17359тис. руб.

    1. Зміна обсягу реалізації товарної продукції

    П ор = П 09 * (С / С п 10 09: С / С п 09) - П 09, (10)

    П ор = 13427 * (105747: 101334) -13427 = 585 тис. Руб.

    У зв'язку із зростанням обсягу реалізації в звітному році прибуток збільшився на 585тис. руб.

    1. Вплив зрушень в структурі й асортименті реалізованої продукції

    П стр = П 09 * (О 10 09: У 09 - З / З п 10 09: С / С п 09), (11)

    П стр = 13427 * (122759: 114761-105747: 101334) = 352 тис. Руб.

    У зв'язку із зростанням в обсязі реалізації питомої ваги більш рентабельних виробів прибуток на підприємстві зросла на 352 тис. руб.

    1. Зміна виробничої собівартості реалізованої продукції

    П прс / с = С / С пр 10 - З / Спр 10 09 (12)

    П пс / с = 112515-100843 = 11672 тис. Руб.

    Збільшення виробничої собівартості в звітному році за рахунок підвищення цін на сировину і матеріали призвело до зниження прибутку на 11672 тис. Руб.

    1. Зміна комерційних витрат

    П кр = Р до 10 - Р до 10 09, (13)

    П кр = 5885-4904 = 981 тис. Руб.

    У зв'язку зі збільшенням комерційних витрат у звітному році, в порівнянні з попереднім роком прибуток зменшився на 981 тис. Руб.

    1. Приріст виробничої собівартості за рахунок структурних зрушень

    П ППС = С / с пр 09 * У 10 09: У 09 - З / Спр 10 09, (14)

    П ППС = 97005 * 122 759: 114761-100843 = 2923тис. руб.

    Збільшення в обсязі реалізації питомої ваги виробів, за якими виробнича собівартість знизилася в порівнянні з минулим роком, призвело до підвищення прибутку на 2923 тис.руб.

    1. Приріст комерційних витрат за рахунок структурних зрушень

    П ПКР = Р до 09 * У 10 09: У 09 - Р до 10 09, (15)

    П ПКР = 4329 * 122 759: 114761-4904 = -273 тис. Руб.

    У зв'язку зі збільшенням в обсязі реалізованої продукції виробів, за якими комерційні витрати збільшилися, прибуток знизився на 273тис. руб.

    Сумарний вплив всіх факторів, що впливають на зміну прибутку, дорівнює величині відхилення прибутку від реалізації товарної продукції двох суміжних років.

    П заг = П цін + П ор + П стр + П прс / с + П кр + П ППС + П ПКР, (16)

    П заг = 17359 + 585 + 352-11672-981 + 2923-273 = 8291 тис. Руб.

    Таким чином, на зміну прибутку впливають кілька факторів. У нашому випадку збільшення прибутку сприяють такі чинники, як зростання цін на реалізовану продукції; зростання обсягу реалізації товарної продукції; зростання в обсязі реалізації питомої ваги найбільш рентабельних виробів; збільшення в обсязі реалізації питомої ваги виробів, за якими виробнича собівартість знизилася. Навпаки, зниження наводять такі чинники: збільшення виробничої собівартості за рахунок підвищення цін на сировину і матеріали; збільшення комерційних витрат; збільшення обсягу продукції, за якою комерційні витрати збільшилися.

    2.3 Аналіз балансового прибутку підприємства

    Балансовий прибуток характеризує кінцеві результати всієї виробничо-господарської діяльності та непромислових господарських об'єктів підприємства.

    Формула господарської прибутку:

    П бал = П реал + П пр реал + П осн ф + ВР, (17)

    ВР - позареалізаційні результати - штрафи, пені, неустойки, отримані або сплачені підприємством у звітному році.

    Аналіз балансового прибутку в порівнянні з минулим роком показує вплив вартості сировини, матеріалів, палива та ін. Матеріально-технічних ресурсів, зміна цін на реалізацію продукції і методологія розрахунку прибутку. Для того щоб цей вплив виключити, необхідно привести в порівнянні умови суму прибутку.

    Для аналізу складаються додатки 2 і додаток 3.

    Дані додатків 2 і 3 показують, що в 2009 році балансовий прибуток перевищувала прибуток від реалізації на 329 тис. Руб .; в 2010 році прибуток від реалізації була більшою за балансову на 1041 тис.руб. Такі зміни відбулися в результаті доходів і збитків отриманих від позареалізаційної діяльності. У 2009 році ці доходи склали 444тис. руб., а в 2010 році 90 тис. руб., в той же час збитки в 2010 році склали 1131 тис. руб., а в попередньому році 132 тис. руб.

    Зниження збитків є одним з резервів підвищення балансового прибутку акціонерного товариства.

    2.4 Аналіз рентабельності підприємства

    Для того щоб проаналізувати рівень рентабельності підприємства в цілому, необхідно розрахувати загальну і розрахункову рентабельність.

    Показник загальної рентабельності розраховується по формулі

    Р ОБЩ. = П БАЛ / (Ф ОСН + Ф ПРО), (18)

    де П БАЛ - балансовий прибуток по підприємству, тис. руб;

    Ф ОСН - середньорічна вартість ОФП, тис. Руб;

    Ф ОБ - середньорічна вартість нормованих оборотних коштів, тис.

    Провівши перетворення формули, можна проаналізувати залежність рівня загальної рентабельності від:

    • розміру прибутку на 1 руб. реалізованої продукції (П БАЛ: Q Р)

    • фондомісткості (1: Q Р): Ф ОСН

    • оборотності оборотних коштів 1: Q Р: Ф ПРО

    Р Заг = П БАЛ:ОСН + Ф ПРО) * 100 = (П БАЛ: Q Р): [(Ф ОСН: Q Р) + (Ф ПРО: Q Р)] * 100, (19)

    Для аналізу впливу окремих факторів на рівень загальної рентабельності необхідно скласти таку таблицю, представлену в додатку 4.

    Для зручності проведення аналізу використовуємо такі позначення:

    Р 1 і Р 0 - загальна рентабельність звітного і базового періодів

    П 1 і П 0 - прибуток на 1 руб. РП в звітному і базовому періоді

    Е 1 і Е 0 - фондорентабельность в звітному і базовому періоді

    До 1 і К 0 - коефіцієнт закріплення оборотних коштів у звітному і базовому періоді.

    Дані додатка 4 показують, що рівень загальної рентабельності змінився на: Р Заг = Р 1 - Р 0 = 26,9-19,3 = 7,6%

    1. Визначаємо вплив прибутковості

    Р 1 = П 1:0 + К 0) * 100 - Р 0, (20)

    Р 1 = 0,15: (0,32 + 0,30) * 100-19,3 = 4,9 %

    У зв'язку зі збільшенням прибутку на 1 руб. реалізованої продукції загальна рентабельність зросла на 4,9%

    2. Визначаємо вплив Фондорентабельность

    Р 2 = П 1 / (Е 1 + К 0) * 100 - П 1 / (Е 0 + К 0) * 100, (21)

    Р 2 = 0,15 (0,26 + 0,30) * 100-0,15 / (0,32 + 0,30) * 100 = 2,6%

    Зменшення Фондорентабельность призвело до зростання загальної рентабельності на 2,6%

    3. Визначаємо вплив коефіцієнта закріплення оборотних коштів

    Р 3 = П 1:1 + К 1) * 100 - П 1:1 + К 0) * 100, (22)

    Р 3 = 0,15: (0,26 + 0,28) * 100-0,15: (0,26 + 0,30) * 100 = 1,1%

    За рахунок прискорення оборотності оборотних коштів загальна рентабельність зросла на 1,1%

    Загальний вплив всіх факторів складе

    Р Заг = 4,9 + 2,6 + 1,1 = 7,6%

    висновки

    1. Аналіз прибутку показав, що найбільший вплив на її зміну робить зростання цін як на готову продукцію, так і на сировинні та матеріальні ресурси.

    2. Великий вплив на збільшення прибутку має зростання обсягів виробництва і виручки від реалізації продукції.

    3. На зміну балансового прибутку істотний вплив роблять різного роду невиробничі витрати.

    4. Оновлення асортименту і його розширення при відповідній якості дозволяє збільшити попит на продукцію підприємства.

    3 Заходи, спрямовані на збільшення прибутку підприємства

    Виходячи з визначення, рентабельність - показник, що відображає, наскільки ефективно підприємство веде свою виробничо-фінансову діяльність. І незалежно від того, на базі чого розраховується рентабельність, чинники її зростання залежать від єдиних економічних явищ і процесів. Перш за все, це:

    - вдосконалення системи управління виробництвом в умовах ринкової економіки;

    - підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;

    - вдосконалення системи управління оборотними коштами, чітке визначення джерел їх використання.

    При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розділяти вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм споживаних ресурсів і обсяг виробництва продукції, прибуток від реалізації і рентабельність продажів, знаходяться між собою в тісному функціональному залежності.

    Прибутковість підприємства з виробництва продукції розглядається як коефіцієнт співвідношення цін одиниці продукції та одиниці ресурсу. Дане співвідношення називають фінансовою продуктивністю; воно характеризує міру відшкодування додаткових витрат у ціні продукції, що реалізовується в результаті подорожчання собівартості (витрат ресурсів за рахунок зростання цін на них). Співвідношення величин обсягу виробництва і обсягу ресурсів прийнято називати промислової продуктивністю.

    ТОВ «Доміно», яке виробляє продукцію масового споживання з метою збільшення прибутку і рентабельності має забезпечити:

    - зменшення ресурсозатрат, що веде до зниження собівартості;

    - скорочення залишків нереалізованої продукції;

    - прискорення оборотності оборотних коштів;

    - зниження витрат на карбованець товарної продукції.

    Збільшити прибуток підприємства ТОВ «Доміно», можливо зробивши ряд певних заходів, тим більше що галузь і вид діяльності підприємства дозволяють це:

    1. Підвищення технічного рівня виробництва. Це впровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використання та застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.

    2. Удосконалення організації виробництва і праці. Зниження собівартості та збільшення прибутку підприємства може відбутися в результаті зміни в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використання основних фондів; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших факторів, що підвищують рівень організації виробництва.

    3. Поліпшення використання природних ресурсів. Тут враховується: зміна складу і якості сировини, що для роботи з природним матеріалом має важливе значення; способів обробки сировини; зміна інших природних умов. Ці чинники відображають вплив природних (природних) умов на величину змінних витрат.

    4. Галузеві та інші фактори.До них відносяться: введення і освоєння нових цехів, виробничих одиниць і виробництв, підготовка і освоєння виробництва в діючих об'єднаннях і на підприємствах; інші фактори.

    4. Шляхи збільшення прибутку

    На кожному підприємстві повинні передбачатися планові заходи щодо збільшення прибутку. У загальному плані ці заходи можуть бути наступного характеру:

    • збільшення випуску продукції;

    • поліпшення якості продукції;

    • продаж зайвого устаткування та іншого майна або здача його в оренду;

    • зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу;

    • диверсифікація виробництва;

    • розширення ринку продажів і ін.

    З цього переліку заходів випливає, що вони тісно пов'язані з іншими заходами на підприємстві, спрямованими на зниження витрат виробництва, поліпшення якості продукції та використання факторів виробництва.

    В умовах вільної конкуренції ціна продукції, виробленої підприємствами, фірмами вирівнюється автоматично. На неї впливають закони ринкового ціноутворення. У той же час кожен підприємець прагне до отримання виробництва продукції, просування її на незаповнені ринки й ін., Невблаганно висувається проблема зниження витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції, зниження витрат виробництва.

    У традиційному уявленні найважливішими шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, споживаних у виробництві: трудових та матеріальних.

    Так, значну частку в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальна задача зниження трудомісткості продукції, що випускається, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу.

    Зниження трудомісткості продукції, зростання продуктивності праці можна досягти різноманітними засобами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. Проте одні заходи щодо удосконалювання застосовуваної техніки і технології не дадуть належної віддачі без поліпшення організації виробництва і праці. Нерідко підприємства (фірми) одержують або беруть під оренду дороге устаткування, не підготувавшись до його використання. В результаті коефіцієнт використання такого устаткування дуже низький. Витрачені на придбання засобу не приносять очікуваного результату.

    Важливе значення для підвищення продуктивності праці має належна його організація: підготовка робочого місця, повне його завантаження, застосування передових методів і прийомів праці та ін.

    Матеріальні ресурси займають до 3/5 у структурі витрат на виробництво продукції. Звідси зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. На перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимогливості і повсюдне застосування вхідного контролю за якістю надходять від постачальників сировини і матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів.

    Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягти шляхом кращого використання цих фондів, максимального їхній завантаження.

    На зарубіжних підприємствах розглядаються також такі чинники зниження витрат на виробництво продукції, як визначення і дотримання оптимальної величини партії закуповуваних матеріалів, оптимальної величини серії яку запускає у виробництво продукції, рішення питання про те, робити самим або закуповувати в інших виробників окремі компоненти або комплектуючих виробів.

    Відомо, що чим більше партія що закуповується сировини, матеріалів, тим більше величина середньорічного запасу і більше розмір витрат, пов'язаних із складуванням цієї сировини, матеріалів (орендна плата за складські приміщення, втрати при тривалому зберіганні, втрати, пов'язані з інфляцією і ін.). Разом з тим придбання сировини і матеріалів значними партіями має свої переваги. Знижуються витрати, пов'язані з розміщенням замовлення на що одержуються товари, із прийманням цих товарів, контролем за проходженням рахунків і ін. Таким чином, виникає задача визначення оптимального розміру що закуповуються сировини і матеріалів.

    При виробництві продукції значним числом дрібних серій витрати по складуванню готової продукції будуть мінімальними. Однак зростуть витрати на підготовку виробництва.

    У поєднанні з традиційними шляхами зниження витрат на виробництво продукції знову виниклі чинники дозволять у комплексі довести розмір витрат виробництва до оптимального рівня.

    Проблема беззбиткового функціонування, розширеного відтворення, з одного боку, збитковості і банкрутства - з іншого, багатьох вітчизняних компаній, банків, підприємств різних галузей господарства і сфер діяльності є як не можна більш актуальною. Тільки зростання прибутку, нововведення забезпечують фінансову основу самофінансування ринкової діяльності фірми, здійснення її розширеного відтворення.

    Завдяки прибули виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками, іншими підприємствами та організаціями.

    висновок

    Проведений в роботі аналіз показує, що прибуток є складовим елементом ринкових відносин. Вона грає важливу роль у формуванні доходів бюджету та створення фінансових коштів підприємств.

    Вивчення соціально-економічної сутності прибутку має першорядне значення для розгляду джерел її формування, впливу на неї різних виробничих і невиробничих факторів, розробки системи розподілу, формування основних напрямків діяльності підприємства.

    Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства ТОВ «Доміно» показав, що за останні роки спостерігається зростання обсягів виробництва на підприємстві. Зростає і балансовий прибуток, яка в 2009 році склала 20677 тис. Руб.

    У той же час прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, яка дорівнює 15776 тис. Руб., На наш погляд, є недостатньою для задоволення всіх потреб підприємства в фінансових ресурсах.

    Таким чином, з метою вдосконалення механізмів формування та розподілу прибутку і підвищення рентабельності рекомендуються розробити заходи здатні забезпечити:

    - підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;

    - вдосконалення системи управління оборотними коштами;

    - зменшення ресурсозатрат, що веде до зниження собівартості;

    - зменшення залишків нереалізованої продукції;

    - прискорення оборотності оборотних коштів;

    - зниження витрат на карбованець товарної продукції;

    - вдосконалення системи управління виробництвом;

    Реалізація цих заходів дозволить наростити обсяги одержуваного прибутку, рівень рентабельності і, в кінцевому рахунку, призведе до підвищення ефектності діяльності підприємства в цілому.

    Значення прибутку в умовах ринкової економіки величезне. Товаровиробники, прагнучи до її отримання, збільшують обсяг виробництва продукції, поліпшують її якість і асортимент. Цим досягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Позитивний результат роботи підприємства передбачає якісне управління процесом створення прибутку. Адже саме від одержуваного прибутку залежить економічна стабільність підприємства.

    Прибуток є стимулом до раціонального використання ресурсів всіх видів. Що не маловажно для економіки в цілому.

    Прибуток - це важливий аспект в економіці держави. Вона мета всіх підприємств і приватних підприємців. А вони, отримавши прибуток, виплачують на неї податки, тим самим, поповнюючи скарбницю.

    Список використаної літератури

    1. Економічна теорія, під редакцією Камаева В.Д., Лобачовою Е.Н. - МГТУ ім. Н.е. Баумана, М .: 2006 р

    2. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства - Мінськ: Нове знання, - 2004 р

    3. Кодацький В.А. Витрати і прибуток // Економіст. - 2007 р

    4. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз бухгалтерської звітності - М .: LВС, - 2000 р

    5. Ковальов В.В. Аналіз засобів підприємства і їх використання // Бухгалтерський облік. - 2000 р

    6. Игнатущенко В.В. Оцінка якості прибутку // Діловий партнер. - 2000 р

    7. Бізнес-планування, під редакцією Попова В.М. - М .: 2004 р

    8. Давидов Г.Є., Попов Н.І., Химич Є.І. Методи визначення економічної ефективності господарських заходів в дипломному і курсовому проектуванні (Навчальний посібник вид. 2-е) - М .: МГУЛ, - 2005 р

    9. Барулин С.В. Самофінансування підприємств в умовах ринкової економіки // Фінанси. - 1999 г.

    10. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства - М .: Инфра, - 2002 р

    11. Крупнов Ю.С. Актуальні проблеми управління фінансами // Фінанси. - 2005 р

    12. Медведєв О.В. Аналіз прибутковості підприємства // Бухгалтерський облік. - 1998 г.

    13. Ліпатов І.В. Прогнозування прибутку // Фінанси. - 2007 р

    14. Бухалков М.І. Внутріфірмове планування - М .: Инфра, - 2006 р

    Додаток 1

    Показники для аналізу прибутку від реалізації товарної продукції

    № п / п

    Найменування показників

    Од. вим.

    значення показників

    2009р.

    2010р.

    За с / с і цінами 2009р.

    За дійств. цінами

    1.

    Виробнича собівартість (С / Спр)

    тис. руб.

    97005

    100843

    112515

    2.

    Комерційні витрати (Рк)

    тис. руб.

    4329

    4904

    5885

    3.

    Повна собівартість реалізованої продукції (С / Сп)

    тис. руб.

    101334

    105747

    118400

    4.

    Виручка від реалізації продукції (В)

    тис. руб.

    114761

    122759

    140118

    5.

    Прибуток (П)

    тис. руб.

    13427

    17012

    21718

    Додаток 2

    Прибуток підприємства за 2009-2010 роки

    № п / п

    Найменування показників

    Значення показників за звітом

    Темпи зростання до попереднього року

    2009р.

    2010р.

    У дійств. цінах тис.руб.

    У дійств. цінах тис.руб.

    У цінах минулого року, тис.руб.

    У фактич. цінах,%

    У цінах минулого року,%

    1.

    балансовий прибуток

    13756

    20677

    16202

    150

    118

    2.

    Прибуток від реалізації товарної продукції

    13427

    21718

    17012

    162

    127


    додаток 3

    Прибутки та збитки ТОВ «Доміно» за 2010 рік

    прибуток

    Сума, тис. Руб.

    збиток

    Сума, тис. Руб.

    Від реалізації продукції і послуг

    21718

    Від реалізації продукції

    84

    пені отримані

    19

    пені сплачені

    249

    Від позареалізаційної діяльності

    43

    Інші борги від ВД

    798

    інші доходи

    28

    Надзвичайні витрати

    -

    Разом:

    21808

    1131

    балансовий прибуток

    20677

    Прибутки та збитки ТОВ «Доміно» за 2009 рік

    прибуток

    Сума, тис.руб.

    збиток

    Сума, тис. Руб.

    Від реалізації продукції і послуг

    13427

    Від реалізації продукції

    31

    пені отримані

    101

    пені сплачені

    17

    Від позареалізаційної діяльності

    218

    Інші борги від ВД

    84

    інші доходи

    125

    Надзвичайні витрати

    -

    Разом:

    13871

    132

    балансовий прибуток

    13756

    додаток 4

    Вихідні дані для аналізу загальної рентабельності

    Найменування показників

    Єдін. вим.

    Умовне позначення

    значення показників

    Звіт 2009 р

    Звіт 2010 р

    1

    балансовий прибуток

    Тис. руб.

    П БАЛ

    13756

    20677

    2

    Обсяг реалізованої продукції

    Тис. руб.

    Q P

    114761

    140118

    3

    Середньорічна вартість основних виробничих фондів

    Тис. руб.

    Ф ОСН

    36793

    37047

    4

    Середні залишки основних оборотних коштів

    Тис. руб.

    Ф ПРО

    34396

    39703

    5

    Фондовіддача основних виробничих фондів

    Руб. / Руб.

    Q P / Ф ОСН

    3,12

    3,78

    6

    фондомісткість

    Руб. / Руб.

    Ф ОСН / Q P

    0,32

    0,26

    7

    Кількість оборотів нормованих оборотних коштів

    Число обертів

    Q P / Ф ПРО

    3,34

    3,53

    8

    Коефіцієнт закріплення оборотних коштів

    частки одиниць

    Ф ПРО / Q P

    0,3

    0,28

    9

    Прибуток на 1 руб. реалізованої продукції

    Руб. / Руб.

    П БАЛ / Q P

    0,12

    0,15

    10

    Рівень загальної рентабельності

    %

    П БАЛ / (Ф ОСН + Ф ПРО) * 100

    19,3

    26,9

    35




    Головна сторінка


        Головна сторінка



    Аналіз прибутку і рентабельності підприємства в умовах ринкової економіки (2)

    Скачати 92.25 Kb.