• ВСТУП
  • АРХІТЕКТУРА автоматизованої СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ санаторного комплексу «Валуєвим»
  • Локальні і глобальні обчислювальні мережі
  • 2. Мережі на основі сервера
  • 2. Зірка (ріс.1.4.3 б)
  • Комбіновані топології мереж
  • Мал. 1.4.5. Топологія мережі «Зірка-кільце»
  • Мал. 1.4.6. Топологія мережі «Ієрархічна зірка»
  • Підсистема «дієтхарчування»
  • Мал. 2.2.2. Загальний вигляд двудольного графа звязку страв і продуктів
  • Граф наведено на рис. 2.2.3.
  • П 12 - жир тваринний топлений
  • 2.2.2. Модель організації харчового раціону
  • Стоимость материалов, покупных изделий, полуфабрикатов
  • Основная заработная плата участников проекта
  • 5.4. Оценка рыночной экономичности, целесообразности разработки.
  • 5.4.4. Юридический план
  • 5.4.5. Оценка риска и страхование
  • 6.1. Анализ условий труда
  • 6.2. Расчет освещения рабочего места
  • 6.2.1. Расчет искусственного освещения
  • 6.3. Расчет вентиляции
  • 6.4. Расчет потребляемого воздухообмена


  • Дата конвертації23.03.2017
    Розмір322.72 Kb.
    Типдипломна робота

    Скачати 322.72 Kb.

    Автоматизована система управління санаторним комплексом. підсистема Диетпитание

    Р ЕФЕРАТ

    Дипломний проект на тему «Автоматизована система управління санаторним комплексом« Валуево ». Підсистема «Диетпитание» складається з розрахунково-пояснювальної записки обсягом 169 сторінки і графічного матеріалу на 14 аркушах.

    Розрахунково-пояснювальна записка містить 6 розділів, а також введення, висновок, додаток 1, що містить перелік прийнятих скорочень, додаток 2, що містить договір на науково-технічну продукцію, і бібліографічний список.

    У першому розділі описана зовнішня організація і внутрішня структура санаторного комплексу, складена і розглянута архітектура АСУ санаторним комплексом, сформована структура автоматизованих робочих місць користувачів ПК і зроблений вибір комп'ютерної мережі та операційної системи для АСУ санаторієм.

    Другий розділ містить структуру і опис підрозділів підсистеми «Диетпитание» (лікар-дієтолог, їдальня, кухня), а також інформаційних і матеріальних потоків між ними.

    У третьому розділі описаний метод Блокових альтернативних мереж, представлена ​​схема функціонування підсистеми «Диетпитание» на БАС.

    Четверта глава містить алгоритм створення бази даних підсистеми «Диетпитание», її опис та керівництво користувача.

    У п'ятому розділі (Економічна частина проекту) наводиться склад типового бізнес-плану і розглядається зміст основних його розділів; проводиться планування робіт по темі і визначається договірна ціна. Також обгрунтовується економічна доцільність теми і в додатку 2 розглядається укладення договору на створення науково-технічної продукції.

    У шостому розділі (екологія і охорона праці) представлені оптимальні параметри освітлення і повітряного середовища робочої зони операторів ПК і проводиться розрахунок штучної загальної освітленості і загальнообмінної механічної вентиляції.

    У розрахунково-пояснювальній записці міститься 70 малюнків, 14 з яких представляють собою графічну частина проекту, і 11 таблиці, одна з яких включена в графічну частину дипломного проекту. Список використаної літератури включає 22 найменування.

    зміст

    Введение .............................................................................. .8

    перелік скорочень ............................................................ .10

    Глава 1. Архітектура автоматизованої системи управління санаторним комплексом «Валуево» ................................................ 11

    1.1. Зовнішня організація санаторного комплексу ........................ .11

    1.2. Внутрішня структура санаторного комплексу ........................ .14

    1.2.1. Організаційна структура санаторного комплексу ... ... 17

    1.2.2. опис підрозділів санаторного комплексу ......... 20

    1.2.3. функціональна структура санаторного комплексу ...... 23

    1.2.4. Циркуляція ресурсів в санаторному комплексі ............ 24

    1.3. Архітектура АСУ санаторним комплексом «Валуево» ............ ..25

    1.3.1. Функції АСУ санаторним комплексом ..................... 30

    1.4. Апаратне та програмне забезпечення санаторного комплексу «Валуево» ................................................................................. ... 31

    1.4.1. автоматизовані робочі місцяспівробітників санаторного комплексу ......... .. ................................................ .. ...... .31

    1.4.2. Вибір мережі для АСУ санаторним комплексом ............ .35

    1.4.3. Вибір операційної системи для АСУ санаторним комплексом ................................................................................. 46

    1.5. Висновки ........................................................................ ..49

    Глава 2. Підсистема «Диетпитание» санаторного комплексу «Валуево»................................................................................. ..51

    2.1. аналіз підсистеми «Диетпитание» ................................. .. ... 51

    2.2. підрозділ «Лікар-дієтолог» .......................................... 54

    2.2.1. Визначення системи харчування на планований термін .... 55

    2.2.2. Модель організації харчового раціону ... .. ............... 62

    2.2.3. Модель організації вільного вибору страв ............ 65

    2.2.4. Надходження та зберігання продуктів ........................ ... 68

    2.2.5. Заміна продукту в страві на еквівалентну ............... .69

    2.2.6. Заміна страви в дієті на еквівалентну ...... .. ............ .71

    2.3. підрозділ «Їдальня» ................................................ 72

    2.3.1. Розміщення пацієнтів в їдальнею .................. .. ...... ..73

    2.3.2. Проблемні ситуації, виникають в їдальні,

    і шляхи їх рішення ...... .. ................................................ 73

    2.4. підрозділ «Кухня» ................................................... ..75

    2.5. Висновки ......... .. ............................................................... 77

    Глава 3. Інформаційне уявлення підсистеми «Диетпитание» на основі методу Блокових альтернативних мереж ...... .78

    3.1. Метод Блокових альтернативних мереж ................................. ..78

    3.1.1. елементарний блок альтернатив ... ... ........................ .78

    3.1.2. Алгоритми навігації на БАС ................................. 82

    3.1.3. Маршрути на БАС ............................................. ... 87

    3.2. інформаційне уявлення алгоритму роботи

    лікаря-дієтолога методом БАС ................................................ 92

    3.2.1. Вибір страв для прийому їжі методом БАС ............ ... 93

    3.2.2. Вибір страв на день методом БАС ........................... 99

    3.3. Висновки ........................................................................ 105

    Глава 4. База даних підсистеми «Диетпитание» .................. ..106

    4.1. Подання та опис бази даних підсистеми «Диетпитание» ........................................................................... .106

    4.2. Структура і опис екранних форм для користувача інтерфейсу бази даних ............. ................................................ ..118

    4.2.1. Структура екранних форм бази даних .................. ..118

    4.2.2. опис екранних форм бази даних ...... ... ............ 120

    4.3. Керівництво користувача ................................................ .129

    4.4. Висновки ............... ... ...................................................... .132

    Глава 5. Економічна частина ............................................. .133

    5.1. організація планування робіт ....................................... 133

    5.1.1. Призначення АСУ підсистеми «Диетпитание» ...... .. ...... 133

    5.1.2. структура розробки .......................................... ... 134

    5.1.3. Етапи розробки ................................................ ..135

    5.2. Розрахунок вартості розробки .. .......................................... ..136

    5.3. Оцінка ефективності ..................... .. .............................. 142

    5.4. Оцінка ринкової економічності, доцільності розробки ................................................................................. 143

    5.4.1. Конкуренція .. ...................................................... 143

    5.4.2. організація післяпродажного обслуговування ............ ..144

    5.4.3. організаційний план .......................................... 144

    5.4.4. юридичний план ................................................ 144

    5.4.5. Оцінка ризику та страхування .................................... 145

    5.5. Висновки ........................................................................ 145

    Глава 6. Екологія та охорона праці ............................ ............ .146

    6.1. аналіз умов праці ...................................................... 146

    6.2. Розрахунок освітлення робочого місця ....................................... 148

    6.2.1. розрахунок штучного освітлення ........................... ..149

    6.3. Розрахунок вентиляції ......................................................... ..150

    6.4. розрахунок споживаного повітрообміну ................................. .152

    6.4. Висновки ........................................................................ 153

    Висновки ........................................................................... ... 154

    Висновок ........................................................................ 155

    бібліографічний список ................................................... ..157

    Додаток 1 ..................................................................... 160

    додаток 2 ..................................................................... 163

    ВСТУП

    ефективність функціонування підприємства або організації будь-якої галузі і сфери діяльності безпосередньо залежить від швидкості, точності і своєчасності обміну даними як усередині цього підприємства між його складовими частинами (відділами, підсистемами і т.д.), так і поза ним, тобто взаємодія і обмін даними цієї організації з іншими (конкуруючими, підприємствами-партнерами і т.д.). І чим більше, масштабніше підприємство, тим серйозніше перед його керуючими постає проблема організації та контролю потоків величезної кількості інформації підприємства.

    Для якісного вирішення таких проблем на підприємствах використовуються автоматизовані системи управління (АСУ).

    Автоматизована система управління - це людино-машинна система, що забезпечує автоматизований збір і обробку інформації, необхідної для оптимізації управління в різних сферах людської діяльності.

    ідея нормативного проектування систем управління містилася ще в спробах побудови діяльності організацій на основі застосування математичної моделі (Мережевий, конвеєрної черзі, лінійного програмування і інших). як загальний принцип побудови цілісних організацій ця ідея була усвідомлена в середині 60-х років. Хоча численні технічні аспекти створення та впровадження АСУ продовжують розроблятися, основи і форми застосування до прикладних задач досягли певного, досить високого рівня, що дозволяє говорити про цю розробці як в принципі завершеною.

    В дипломному проекті проводиться аналіз однієї з підсистем санаторного комплексу «Валуево» для її подальшої автоматизації. Завданням підсистеми «Диетпитание» є організація системи дієтичного харчування пацієнтів.

    Впровадження АСУ дозволяє систематизувати обмін даними, регламентувати склад і форми подання даних, а також структуру інформаційних потоків в системі (інформаційних і командних зв'язків між суб'єктами санаторію, а також інформаційний обмін з зовнішніми по відношенню до санаторію організаціями), значно підвищити точність і чіткість їх ведення, гарантувати їх збереження, надавати повну взаємопов'язану інформацію по всіх суб'єктах санаторію. Все це призводить до злагодженій роботі співробітників організації і у багато разів збільшує ефективність функціонування підприємства в цілому.

    перелік скорочень:

    АСУ - автоматизована система управління

    ОА - об'єкт автоматизації

    АРМ - автоматизоване робоче місце

    ПК - персональний комп'ютер

    ЕОМ - електронно-обчислювальна авто

    ЛВС - локальна обчислювальна мережа

    ГВС - глобальна обчислювальна мережа

    ОС - операційна система

    c / к - санаторний комплекс

    п / с - підсистема

    ГЛАВА 1

    АРХІТЕКТУРА автоматизованої СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ санаторного комплексу «Валуєвим»

    процес автоматизації підприємства включає в себе наступні стадії:

    1. передпроектна стадія;

    2. технічний і робочий проекти;

    3. введення в експлуатацію (впровадження) АСУ.

    передпроектна стадія підрозділяється на етапи:

    · обстеження автоматизируемого підприємства;

    · діагностичний аналіз.

    обстеження автоматизируемого підприємства - це ретельний і всебічний аналіз підприємства - його взаємодії з навколишнім середовищем, а також його внутрішнього пристрою. Основними показниками внутрішньої організації підприємства є його структурна і функціональна схеми, а також циркуляція інформаційних (в т.ч. документація), матеріальних, економічних і енергетичних ресурсів між підрозділами підприємства. В останньому пункті необхідно проаналізувати інтенсивність, обсяг і важливість переданих ресурсів.

    Діагностичний аналіз - процес виявлення недоліків зовнішньої організації і внутрішньої структури підприємства і пропозиція заходів щодо їх усунення. Тобто необхідно запропонувати способи щодо вдосконалення підприємства з трьох позицій (аспектів): структурний, функціональний аспекти і аспект управління.

    Потім на основі результатів всього обстеження підприємства необхідно виділити підсистеми підприємства, які необхідно автоматизувати в першу чергу, і позначити їх в якості об'єктів автоматизації (ОА).

    Здійснимо всі етапи передпроектної стадії процесу автоматизації санаторного комплексу «Валуево».

    3.1. Зовнішня організація санаторного комплексу «Валуево»

    Основний медичний профіль (напрям діяльності) санаторного комплексу «Валуево» - захворювання бронхо-легеневої системи, реабілітація неврологічних хворих. Санаторій знаходиться в десяти кілометрах від московської кільцевої автомобільної дороги. Це дозволяє приїжджати і поселятися в ньому жителям Москви і найближчого Підмосков'я. Віковий діапазон пацієнтів включає всі віки від дітей 3-х років до пенсіонерів. Кількість відпочиваючих, які одночасно перебувають у санаторії, становить близько 120 осіб. У санаторії відпочиваючі можуть прийняти лікувальні процедури і отримати спеціальне дієтичне харчування, відвідувати спортивні зали, басейн та ін., А також бути учасниками культурно-розважальних заходів.

    Санаторій має свою інфраструктуру (телеграфні і телефонні комунікації, електрокомунікації і т.д.), також є порожні приміщення як в будівлі санаторію, так і на його території. Все це в подальшому дозволить встановити і використовувати АСУ санаторним комплексом без проведення спеціальних засобів комунікації і зв'язку, дорожніх і будівельних робіт тощо

    З позиції концептуального методу аналізу і проектування інформаційних систем, аналізований інформаційний об'єкт можна розглядати з різних точок зору або страт, тобто площин, на які ми проектуємо цей об'єкт для його докладного і всебічного аналізу. При системно-комплексному аналізі об'єкт автоматизації розглядається як концептуальна модель виду:

    S o

    , де

    - Інформаційна страта;

    - Матеріальна страта;

    - Енергетична страта;

    - Економічна страта;

    - Організаційна страта.

    Санаторний комплекс здійснює постійну взаємодію з навколишнім середовищем, з якої, відповідно до поданої вище концептуальною моделлю, можна виділити перераховані вище площині аналізу або страти.

    Системне уявлення санаторного комплексу «Валуево» зображена на рис. 1.1.1.

    Рис.1.1.1. Системне уявлення санаторного

    комплексу «Валуево»

    Позначення на рис. 1.1.1:

    1 - доставка продуктів харчування, медикаментів та інвентарю, водопостачання та ін .;

    2 - утилізація продуктів харчування, медикаментів та інвентарю;

    3 - надаються санаторієм послуги;

    4 - відгуки, пропозиції пацієнтів з удосконалення та розширення переліку послуг санаторного комплексу;

    5 - оплата санаторним комплексом послуг по забезпеченню свого функціонування (оренда площ і землі, комунальні платежі, оплата продуктів харчування, лікарських препаратів, інвентарю та інших послуг);

    6 - оплата пацієнта за перебування в санаторії, спонсорські вкладення, кредити і т.д .;

    7, 8 - взаємодія санаторного комплексу і навколишнього природного середовища;

    9 - енергетичні потоки в санаторний комплекс з навколишнього середовища (електроенергія, газопостачання та ін.);

    10, 11 - обмін інформаційними ресурсами між санаторним комплексом і суб'єктами навколишнього середовища (звіти щодо функціонування санаторного комплексу направляються в органи оподаткування, фінансові структури і т.д .; оновлюються законодавчі документи, форми, норми і т.д. з адміністративних та законодавчих органів надходять в санаторний комплекс).

    Організаційна страта об'єкта автоматизації буде розглянута нижче.

    Санаторний комплекс постійно здійснює зв'язок з постачальниками. Постачальники здійснюють поставку продуктів харчування, лікарських препаратів, меблів, приладів освітлення і іншого інвентарю на склади, що знаходяться на території санаторного комплексу. Санаторний комплекс, в свою чергу, здійснює оплату за доставлений товар.

    3.2. Внутрішня структура санаторного комплексу «Валуево»

    Структуру санаторію «Валуево» можна уявити що складається з трьох основних компонентів:

    · Житловий комплекс - сукупність житлових корпусів і відділів, які забезпечують проживання пацієнтів в санаторії (ведення інформації про вільні і зайнятих номерах, підбір номера і розселення пацієнтів);

    · Лікувальний комплекс - забезпечує проведення лікувальних процедур для пацієнтів (проведення обстеження пацієнтів, призначення відповідного поставленому діагнозу лікування, постачання пацієнтів необхідними їм лікарськими препаратами);

    · Комплекс харчування - забезпечує пацієнтів необхідним для кожного харчуванням (обстеження пацієнта лікарем-дієтологом, вибір системи харчування і дієти, призначення відповідного раціону харчування).

    · Спортивний комплекс - надає можливість пацієнтам відвідувати спортивний зал, басейн і т.д.

    · Культурно-розважальний комплекс - займається культурно-розважальними програмами для пацієнтів санаторію (кіно, вечори відпочинку, святкові програми і т.д.).

    Загальний вигляд структурної схеми санаторного комплексу «Валуево» представлена ​​на рис.1.2.1.

    Рис.1.2.1. Загальний вигляд структурної схеми санаторного комплексу «Валуево»

    Крім цих основних складових в санаторному комплексі є бухгалтерія, реєстратура, архів для зберігання даних про пацієнтів, склади для зберігання лікарських препаратів, продуктів харчування, запасний меблів, приладів освітлення, технічного інвентарю тощо

    Структурна схема санаторного комплексу «Валуево» представлена ​​на рис. 1.2.2.

    Мал. 1.2.2. Структурна схема санаторного комплексу «Валуево»

    1.2.1. Опис підрозділів санаторного комплексу

    Розглянемо кожен підрозділ санаторного комплексу докладніше (див. Рис. 1.2.3).

    Підрозділ «Адміністрація» складається з 2-х чоловік - генерального директора та його заступника. В їх безпосередньому підпорядкуванні знаходяться секретар і юрист.

    Підрозділ «Реєстратура» включає в себе два відділи:

    - Відділ реєстратури - займається реєстрацією вступників та виписуються пацієнтів (складається з 6-ти чоловік);

    - Архівний відділ - займається веденням архівів з відомостями про пацієнтів (особисті дані, діагноз захворювання, призначені системи лікування і харчування).

    У відділі працюють 8 чоловік. Всього у складі реєстратури знаходяться завідувач реєстратури та 6 співробітників підрозділу.

    Фінансовий відділ займається веденням даних про фінанси санаторію; складається з 10 чоловік і безпосередньо начальника фінансового відділу.

    Бухгалтерія здійснює контроль за грошовими потоками санаторного комплексу; в складі відділу - головний бухгалтер і 8 штатних бухгалтерів.

    Житловий комплекс санаторію забезпечує проживання пацієнтів в номерах санаторію; він включає в себе:

    - Завідувач житловим комплексом - контролює процес розміщення пацієнтів в номерах;

    - Відділ адміністраторів, які безпосередньо виробляють підбір номера для пацієнта і розміщують його; відділ складається з 15 осіб;

    - Пральня - здійснює прання і прасування білизни; складається з 15 осіб;

    - Технічний персонал - здійснює прибирання номерів; включає 20 осіб.

    Лікувальний комплекс санаторію проводить діагностику і лікування пацієнтів. У складі підрозділу знаходяться:

    - Завідувач лікувальним комплексом - контролює процес лікування пацієнтів;

    - Діагностичне відділення - проводить обстеження пацієнта, ставить діагноз захворювання; відділення включає 15 осіб;

    - Лікувальне відділення - призначає систему лікування і проводить лікувальні процедури. Персонал відділу включає 30 осіб;

    - Фармацевтичне відділення - проводить консультування пацієнтів з ліків, призначає необхідний кожному набір ліків і здійснює замовлення лікарських препаратів зі складу. Персонал відділення - 10 осіб.

    Комплекс харчування займається підбором системи харчування для кожного пацієнта залежно від його захворювання і діагнозу, поставленого лікарем-дієтологом. До складу комплексу входять:

    - Завідувач комплексом харчування - контролює процес вибору системи харчування і безпосередньо процесом харчування пацієнтів;

    - Відділення лікарів-дієтологів - проводить обстеження пацієнта, ставить діагноз, призначає систему харчування; відділення включає 15 осіб;

    - Кухня - здійснює приготування страв відповідно до системи і раціоном харчування кожного пацієнта; складається з 30 осіб;

    - Їдальня - займається годуванням пацієнтів у відповідності до системи і раціоном харчування кожного з них; складається з 25 чоловік.

    Спортивний комплекс надає можливість пацієнтам відвідувати спортивний зал, басейн і т.д. До складу комплексу входять:

    - Завідувач спортивним комплексом;

    - Спортивне відділення.

    Культурно-розважальний комплекс займається культурно-розважальними програмами для пацієнтів санаторію (кіно, вечори відпочинку, святкові програми і т.д.). До складу комплексу входять:

    - Завідувач культурно-розважальним комплексом;

    - Культурно-розважальний відділення.

    Матеріально-технічний відділ проводить невеликі ремонтні роботи, а також здійснює постачання всіх підрозділів санаторію господарським інвентарем та зберігання цього інвентарю. До складу відділу входять:

    - Завідувач матеріально-технічним відділом - контролює роботу свого відділу;

    - Матеріально-технічна частина - здійснює постачання всіх підрозділів санаторію технічним інвентарем; в його складі 7 осіб;

    - Відділ ремонту - проводить невеликі ремонтні роботи; включає 12 осіб;

    Підрозділ «Склади» займається замовленням продуктів харчування, медикаментів та матеріальних засобів, їх зберіганням і доставкою в підрозділи. У складі підрозділу знаходяться:

    - Завідувач складами - контролює роботу складів;

    - Склад матеріальних засобів - складається з 15 осіб;

    - Склад лікарських препаратів - складається з 20 осіб;

    - Склад продуктів харчування - складається з 20 чоловік.

    Все вищевикладене опис підрозділів санаторного комплексу і його складу в подальшому допоможе конкретизувати процес розробки АСУ санаторним комплексом. Відповідно до кількості співробітників кожного підрозділу і виконуваних ними функцій будуть вирішуватися питання про кількість ПК і апаратних і програмних засобів, необхідних для кожного підрозділу.

    1.2.2. Організаційна структура санаторного комплексу

    Вище були описані всі компоненти санаторного комплексу «Валуево». Тепер зобразимо графічно всі підрозділи комплексів і відділів санаторію. На рис. 1.2.3 представлена ​​схема організаційної структури санаторного комплексу «Валуево».



    Організаційна структура санаторного комплексу є лінійно-функціональної, тому що всі керівники (завідувачі) всіх підрозділів керують тільки своїм відділом (або відділами) безпосередньо, тобто лінійно, і лише заступник генерального директора здійснює керівництво всіма підрозділами, що знаходяться на більш низькому рівні організаційної структури санаторію, тобто є функціональним керівником.

    До вищого рівня управління в даній організаційній структурі відносяться: ген. директор, зам. ген. директора, завідуючий фінансовим відділом, а також завідувачі житловим, лікувальним комплексами і комплексом харчування.

    До середнього рівня управління відносяться: завідувач реєстратурою, головлікар, головний фармацевт, завідувач складами і завідувач матеріально-технічним відділом.

    До нижчого рівня управління відносяться: головний бухгалтер, старший архіву, старший кухар, старший їдальнею. І головні відповідальні кожного зі складів.

    Таким чином, ми бачимо, що організаційна структура санаторного комплексу цілком дозволяє розробляти і впроваджувати автоматизовану систему без кардинальних змін внутрішньої структури підприємства, так як всі рівні управління приблизно рівноправні й співставні за кількістю співробітників. Найбільш вдалою вважається така організаційна структура, в якій середній рівень управління перевищує за чисельністю вищий і нижчий рівні.

    1.2.3. функціональна структура

    санаторного комплексу «Валуево»

    Кожне з вищеописаних підрозділів має свою функцію і своє безліч процесів, які воно виконує.

    Ці функції і процеси можна представити у вигляді «чорних ящиків», будуть відомі тільки вхідні і вихідні потоки, а також обмеження (умови) і ресурси, необхідні для їх виконання. Таке уявлення функціональної структури об'єкта автоматизації (підприємства) у вигляді пов'язаних між собою «чорних ящиків», які відображають процеси в ОА, і вхідний і вихідний дуг називається функціональною моделлю ОА.

    Загальний вигляд функціональної моделі з / к «Валуево» зображений на рис. 1.2.4.


    Мал. 1.2.4. Загальний вигляд функціональної моделі санаторного комплексу «Валуево»



    1.2.4. Циркуляція інформаційних і матеріальних ресурсів між підрозділами санаторного комплексу

    Всі підрозділи санаторного комплексу знаходяться в постійній взаємодії; вони пов'язані потоками інформації, матеріальних засобів, енергетичних і економічних ресурсів, якими вони обмінюються в процесі функціонування. Розглянемо і проаналізуємо інформаційні та матеріальні потоки, так як саме вони є найбільш суттєвими при автоматизації санаторного комплексу.

    Інформаційні потоки відповідають характеру об'єкта управління: для технологічних процесів - це різні сигнали (електричні, оптичні, механічні та інші), а для організаційних систем - документи. Значна частина інформації може представлятися у вигляді документів на машинних носіях, паперових носіях та у вигляді електронних файлів.

    Отже, між підрозділами санаторію відбувається обмін даними (різною інформацією про пацієнтів, продукти, ліки і т.д.) і матеріальними засобами (лікарські препарати переправляються зі складу в лікувальний комплекс, продукти харчування переправляються зі складу на кухню і т.п.). Схематично взаємодія між складовими санаторного комплексу і обмін інформацією та матеріальними засобами між ними представлений на рис. 1.2.5.


    Мал. 1.2.5. Інформаційні та матеріальні потоки між підрозділами санаторного комплексу «Валуево»


    Позначення потоків на схемі ріс.1.2.5:

    інформаційні потоки між підрозділами санаторного комплексу;

    потоки матеріальних засобів між підрозділами санаторного комплексу;

    1 - інформація про надходження або виписці пацієнта;

    2 - передача інформації про надходження або виписці пацієнта в житловий комплекс;

    3 - інформація про розміщення пацієнта;

    4 - інформація про надходження або виписці пацієнта;

    5 - інформація про поставлений діагноз і призначеної системі лікування;

    6 - інформація про надходження або виписці пацієнта;

    7 - інформація про поставлений діагноз і призначеної системі харчування;

    8 - запит інформації про кількість страв і їх вартості;

    9 - інформація про кількість страв і їх вартості;

    10 - запит інформації про кількість лікарських препаратів і їх вартості;

    11 - інформація про кількість лікарських препаратів і їх вартості;

    12 - запит інформації про кількість зайнятих номерів;

    13 - інформації про кількість зайнятих номерів;

    14 - запит на предмети матеріально-технічного інвентарю для житлового комплексу;

    15 - необхідні предмети матеріально-технічного інвентарю;

    16 - запит на матеріальні засоби для лікувального комплексу;

    17 - необхідні матеріальні засоби;

    18 - запит на матеріальні засоби для комплексу харчування;

    19 - необхідні матеріальні засоби;

    20 - запит матеріально-технічного відділу про матеріальні засоби на склад;

    21 - необхідні матеріальні засоби;

    22 - запит лікарських засобів на складі;

    23 - необхідні лікарські засоби;

    24 - запит продуктів харчування на складі;

    25 - необхідні продуктів харчування;

    26 - запит інформації про всі матеріальних засобах, продуктах харчування і лікарських препаратах на складі;

    27 - інформація про всі матеріальних засобах, продуктах харчування і лікарських препаратах на складі;

    28 - складені звіти про використання матеріальних засобів, продуктів харчування і лікарських препаратів;

    29 - звіти про результати роботи фінансового відділу;

    30 - інформація від секретаря;

    31 - звіти про результати роботи юридичного відділу;

    32 - звіти про кількість вступників пацієнтів;

    33 - запит про кількість придбаних товарів, медикаментів та інвентарю;

    34 - інформація про розмір витрат на продукти, медикаменти та інвентар;

    35 - запит матеріально-технічного відділу на інвентар зі складу;

    36 - необхідний інвентар.

    Провівши аналіз взаємодії між підрозділами санаторного комплексу, видно, що відбувається постійний обмін дуже великою кількістю інформації, а також матеріальними засобами, які необхідно контролювати і вести їх підрахунок. Це займає дуже багато часу, якщо всі ці операції проводяться вручну або навіть на окремих автономно працюючих комп'ютерах. Впровадження АСУ санаторним комплексом дозволить багаторазово збільшити оперативність роботи кожного підрозділу окремо і призведе до значного підвищення ефективності всього комплексу в цілому.

    1.3. Архітектура АСУ санаторним комплексом «Валуево»

    Автоматизація процесу управління має місце в такій системі, де в процесі управління спільно беруть участь люди і технічні засоби.

    Автоматизована система управління (АСУ) - це людино-машинна система, що забезпечує автоматизований збір і обробку інформації, необхідної для оптимізації управління в різних сферах людської діяльності.

    Одна з важливих завдань при створенні АСУ - правильний розподіл функцій між людиною і ЕОМ (остаточне рішення залишається завжди за людиною). Спільна участь у АСУ людини і ЕОМ призводить до того, що її не можна розробляти ні як чисто технічну систему, ні як адміністративну, що складається тільки з людей.

    Розробка і запровадження в дію АСУ має свої специфічні особливості. У технічних системах основну роль грають характеристики обладнання, а в АСУ - людина. Зрозуміло, при невідповідному обладнанні неможливо отримати ефективну АСУ, як і в технічних системах невдалий виконавець зводить нанівець високі характеристики обладнання. Тому при розробці АСУ необхідно враховувати поведінку людини в системі, так звані «людські» чинники: моральні і матеріальні впливу, групову психологію, суб'єктивні впливу і т. П. Велике значення набувають алгоритми і процедури, що виконуються людьми.

    АСУ завжди створюється для конкретної організації і носить на собі відбиток її індивідуальності. Розроблену для однієї галузі народного господарства АСУ неможливо без змін використовувати для іншої галузі.

    З самого початку розробки АСУ важливо передбачити поетапне введення її в експлуатацію. Це дозволяє при обмежених ресурсах швидше отримати реальний ефект, забезпечує більш плавний перехід співробітників до роботи в нових умовах, покращує відпрацювання та випробування окремих частин системи, підвищує впевненість у її майбутньої успішної роботи.

    Розробка АСУ являє собою комплекс науково-дослідних, проектних, інженерно-технічних і організаційних робіт, спрямованих на вдосконалення існуючої системи управління, на базі сучасних методів управління і використання обчислювальної техніки. Удосконалення системи управління означає перехід до якісно нового ступеня її розвитку, що супроводжується зміною організаційної структури управління і принципів функціонування системи.

    Для переважної більшості систем встановлені наступні стадії їх створення: передпроектна, розробка технічного і робочого проектів і введення в експлуатацію.В окремих особливих випадках, при розробці складних, унікальних систем, може бути виділена стадія розробки ескізного проекту, попередня технічного проекту; при розробці типових рішень для експериментальних систем може бути встановлена ​​стадія «Аналіз функціонування системи».

    Автоматизація санаторного комплексу буде проходити поетапно, по підсистемах. На рис. 1.3.1 представлений загальний вид архітектури АСУ санаторним комплексом «Валуево».

    Мал. 1.3.1. Архітектура АСУ санаторним комплексом «Валуево»

    На підставі аналізу, проведеного в попередніх пунктах, можна виділити першочергові ОА, - це бухгалтерія та склад, а також підсистеми «Лікування» і «Диетпитание», тому що саме ці підсистеми пов'язують потоки інформації і документації найбільшої інтенсивності, обсягу та важливості.

    У другій, третій та четвертій главах дипломного проекту буде проводитися аналіз підсистеми «Диетпитание» для її подальшої автоматизації.

    1.3.1. Функції АСУ санаторним комплексом

    АСУ можна що з двох компонент: базової і функціональною. В основу базового компоненту входять інформаційне, технічне і математичне забезпечення. До функціональної компоненті відносять набір взаємозв'язаних програм, що автоматизують конкретні функції управління (планування, фінансово-бухгалтерську діяльність і інші).

    Інформаційне забезпечення АСУ - це сукупність реалізованих рішень по об'єктах, розміщення і формам організації інформації, що циркулює в АСУ в процесі її функціонування.

    Основа АСУ - це інтегрована обробка виробничо-економічної інформації, що охоплює рішення задач прогнозування, планування і управління виробництвом з використанням сучасних засобів.

    АСУ санаторним комплексом «Валуево» вирішує наступні завдання:

    · Оперативне планування і управління санаторним комплексом;

    · Техніко-економічне планування та облік матеріально-технічного постачання санаторного комплексу;

    · Облік руху товарно-матеріальних цінностей всередині санаторного комплексу, розрахунків з / к з постачальниками, касових і банківських операцій санаторного комплексу «Валуево».

    В кінцевому підсумку автоматизація санаторного комплексу дозволить:

    · Знизити трудомісткість робіт за рахунок зменшення виконання людьми рутинних обов'язків;

    · Скоротити час обробки інформації за рахунок спрощення ведення електронних документів в порівнянні з паперовими;

    · Створити передумови раціональної організації виробничого процесу на підприємстві;

    · Збільшити швидкість і якість обслуговування пацієнтів;

    · Підвищити ефективність і культуру роботи;

    · Підвищити ефективність управління;

    · Підвищити ефективність оперативного прийняття рішень;

    · Розширити спектр надаваних відпочиваючим послуг;

    · Розширення можливостей застосування довгострокового планування

    і прогнозування.

    1.4. Апаратне та програмне забезпечення

    санаторного комплексу «Валуево»

    Для вибору типу комп'ютерної мережі та операційної системи в санаторному комплексі необхідно проаналізувати розміщення автоматизованих робочих місць працівників санаторію та інтенсивність обміну даними між ними.

    1.4.1. Автоматизовані робочі місця

    санаторного комплексу

    Автоматизоване робоче місце (АРМ) - робоче місце персоналу АСУ або іншої системи обробки інформації, оснащене персональним комп'ютером, пов'язаним з місцевою обчислювальною мережею і іншими інформаційними мережами, а також спеціальним програмним забезпеченням, призначеним для вирішення завдань користувача АРМ.

    Відповідно до організаційної структури санаторного комплексу, описаної в пункті 1.2.2 можна скласти перелік робочих місць, які необхідно автоматизувати (див. Рис. 1.4.1).



    Позначення на рис. 1.4.1:

    АРМ1 - автоматизоване робоче місце генерального директора;

    АРМ2 - заступника ген. директора;

    АРМ3 - секретаря;

    АРМ4 - завідувача фінансовим відділом;

    АРМ5 - оператора фінансового відділу;

    АРМ6 - завідувача реєстратури;

    АРМ7 - оператора відділу реєстратури;

    АРМ8 - оператора архівного відділу;

    АРМ9 - головного бухгалтера;

    АРМ10 - оператора бухгалтерії;

    АРМ11 - завідувача спорт. комплексом;

    АРМ12 - оператора спортивного відділення;

    АРМ13 - завідувача лікувальним комплексом;

    АРМ14 - оператора лікувального відділення;

    АРМ15 - оператора фармацевтичного відділення;

    АРМ16 - оператора діагностичного відділення;

    АРМ17 - завідувача житловим комплексом;

    АРМ18 - адміністратора житлового комплексу;

    АРМ19 - завідувача комплексом харчування;

    АРМ20 - оператора в їдальні;

    АРМ21 - оператора на кухні;

    АРМ22 - лікаря-дієтолога;

    АРМ23 - завідувача культурно-розважальним комплексом;

    АРМ24 - оператора культурно-розважального відділення;

    АРМ25 - завідувача матеріально-технічним відділом;

    АРМ26 - оператора матеріально-технічної частини;

    АРМ27 - оператора відділу ремонту;

    АРМ28 - завідувача складами;

    АРМ29 - оператора складу лікарських засобів;

    АРМ30 - оператора складу меблів та інвентарю;

    АРМ31 - оператора складу продуктів харчування.

    Отже, в результаті ми отримали, що для автоматизації санаторного комплексу необхідні 31 комп'ютер. З урахуванням того, що в санаторному комплексі вже є 11 комп'ютерів, то необхідно придбати ще 20 шт. Крім цього необхідна комп'ютерна техніка.

    Перелік необхідного комп'ютерного обладнання представлений в таблиці 1.4.1:

    Таблиця 1.4.1

    Найменування обладнання Кількість, шт.
    Комп'ютер Pentium IV 20
    Монітор ж / к 20
    принтер струменевий 8
    принтер лазерний 4
    сканер 5
    Факс-модем 20

    Розташування автоматизованих робочих місць в санаторному комплексі необхідно визначити, щоб вибрати відповідний тип мережі.

    1.4.2. Вибір мережі для АСУ санаторним комплексом «Валуево»

    Мережею називається група з'єднаних комп'ютерів та інших пристроїв. Концепція з'єднаних і спільно використовують ресурси комп'ютерів носить назву мережевої взаємодії.

    Основне призначення комп'ютерних мереж - спільне використання ресурсів і здійснення інтерактивного зв'язку як усередині однієї фірми, так і за її межами. Ресурси - це дані, додатки і периферійні пристрої, такі, як зовнішній дисковод, принтер, миша, модем та інші.

    Локальні і глобальні обчислювальні мережі

    Тип мереж, які складаються не більше ніж з 30 комп'ютерів, а довжина кабелю мережі не перевищує 185 м називаються локальними обчислювальними мережами (ЛОМ). Такі мережі легко розташовуються в межах одного поверху будівлі або невеликої організації. Подібна конфігурація підходить для маленьких організацій.

    Коли географічні рамки мереж розсуваються, щоб з'єднати користувачів з різних міст і країн, ЛВС перетворюються в глобальну обчислювальну мережу (ГВС), а кількість комп'ютерів в мережі вже може варіюватися від десятка до декількох тисяч.

    Як вже було сказано вище, для автоматизації санаторного комплексу «Валуево» необхідно встановити 20 комп'ютерів. Санаторій не має філій в інших частинах Москви і в інших містах, і відстань між корпусами з / к «Валуево» становить близько 100 м, отже, в санаторному комплексі має сенс встановити локальну мережу.

    типи мереж

    Всі мережі мають деякі загальні компоненти, функції і характеристики. До них відносяться:

    · Сервери - комп'ютери, що надають свої ресурси мережевим користувачам:

    · Клієнти - комп'ютери, які здійснюють доступ до мережевих ресурсів, що надаються сервером;

    · П'ятниця - спосіб з'єднання комп'ютерів;

    · Спільно використовувані дані - файли, що надаються серверами по мережі;

    · Спільно використовуються периферійні пристрої, наприклад принтери, бібліотеки CD-ROM і т.д., - ресурси, що надаються серверами;

    · Ресурси - файли, принтери та інші елементи, які використовуються в мережі.

    Незважаючи на певні подібності, мережі поділяються на два типи:
    1. однорангові;
    2. на основі сервера.

    Відмінності між однорангових мережами та мережами на основі сервера мають принципове значення, оскільки визначають різні можливості цих мереж. Вибір типу мережі залежить від багатьох чинників:

    · Розміру підприємства;

    · Необхідного рівня безпеки:

    · Виду бізнесу;

    · Рівня доступності адміністративної підтримки;

    · Обсягу мережевого трафіку;

    · Потреб мережевих користувачів;

    · Фінансових витрат.

    1. Однорангові мережі

    У тимчасової мережі всі комп'ютери рівноправні: немає ієрархії серед комп'ютерів і немає виділеного сервера. Як правило, кожен комп'ютер функціонує і як клієнт, і як сервер; інакше кажучи, немає окремого комп'ютера, відповідального за адміністрування всієї мережі. Усі користувачі самостійно вирішують, які дані на своєму комп'ютері зробити загальнодоступними по мережі.

    Клієнт-сервер

    Мал. 1.4.1. тимчасова мережа

    Однорангові мережі називають також робочими групами. Робоча група - це невеликий колектив, тому в тимчасових мережах найчастіше не більше 10 комп'ютерів.

    Тимчасова мережа цілком підходить за таких умов:

    · Кількість користувачів не перевищує 10 осіб;

    · Користувачі розташовані компактно;

    · Питання захисту даних не критичні;

    · В доступному для огляду майбутньому не очікується значного розширення фірми і, отже, мережі.

    Ці умови не виконуються для санаторного комплексу «Валуево» не за кількістю ПК, не по відсутності можливості розширення АСУ підприємства.

    2. Мережі на основі сервера

    Якщо до мережі підключено більше 10 користувачів, то однорангова мережа, де комп'ютери виступають у ролі і клієнтів, і серверів, може виявитися недостатньо продуктивною. Тому більшість мереж використовує виділені сервери.


    Мал. 1.4.2. Мережа на основі сервера

    Зі збільшенням розмірів мережі і обсягу мережевого трафіку необхідно збільшувати кількість серверів. Розподіл завдань серед декількох серверів гарантує, що кожна задача буде виконуватися найефективнішим способом з усіх можливих.

    У розширеній мережі використання серверів різних типів набуває особливої ​​актуальності. Необхідно тому враховувати всі можливі нюанси, які можуть проявитися при розростанні мережі, з тим щоб зміна ролі певного сервера надалі не позначилося на роботі всієї мережі.

    Сервер спроектований так, щоб надавати доступ до безлічі файлів і принтерів, забезпечуючи при цьому високу продуктивність і захист. Адміністрування та управління доступом до даних здійснюється централізовано. Ресурси, як правило, розташовані також централізовано, що полегшує їх пошук і підтримку.

    Основним аргументом при виборі мережі на основі сервера є, як правило захист даних. У таких мережах, наприклад, як Windows 2000 Server, проблемами безопаности може займатися один адміністратор: він формує політику безпеки і застосовує її щодо кожного користувача мережі.

    Завдяки надлишковим системам дані на будь-якому сервері можуть дублюватися в реальному часі, тому в разі пошкодження основної області зберігання даних інформація не буде втрачена - легко скористатися резервною копією.

    Так як комп'ютер користувача не виконує функцій сервера, вимоги до його характеристикам залежать від потреб самого користувача. Типовий комп'ютер-клієнт повинен мати процесор з частотою, по крайней мере, 486 МГц і оперативну пам'ять величиною від 8 до 16 МБ.

    3. Комбіновані мережі

    Існують і комбіновані типи мереж, що сполучають кращі якості тимчасових мереж і мереж на основі сервера. Багато адміністратори вважають, що така мережа найбільш повно задовольняє їх запити, так як в ній можуть функціонувати обидва типи операційних систем.

    Комбіновані мережі - найбільш поширений тип мереж, але для їх правильної реалізації та надійного захисту необхідні певні знання і навички планування.

    Отже, для санаторного комплексу спеціальний робочий тип мережі не підходить хоча б тому, що число комп'ютерів перевищує 10, а також питання захисту даних є важливими. Комбінована мережа передбачає наявність серйозних знань і навичок не тільки з боку системного адміністратора, який контролює роботу мережі, але і співробітників санаторію, що може ускладнити і значно уповільнити процес обробки даних на комп'ютері. Цей факт призведе до значного зниження ефективності функціонування санаторного комплексу в цілому.

    Вибір мережі на основі сервера є найбільш оптимальним, так як забезпечить захист використовуваних даних, зберігаючи при цьому високу продуктивність, а також дозволить заощадити час і кошти на перенавчання персоналу та залучення адміністратора мережі з дуже серйозними знаннями і навичками.

    Різні топології мереж

    В першу чергу необхідно вибрати спосіб організації фізичних зв'язків, тобто топологію. Під топологією обчислювальної мережі розуміється конфігурація графа, вершинам якого відповідають комп'ютери мережі (іноді й інше устаткування, наприклад концентратори), а ребрам - зв'язки між ними.

    Топологія мережі обумовлює її характеристики. Зокрема, вибір тієї чи іншої топології впливає на:

    · Склад необхідного мережевого обладнання;

    · Характеристики мережевого обладнання;

    · Можливості розширення мережі;

    · Спосіб управління мережею.

    Різні типи кабелів у сполученні з різними мережними платами, мережними операційними системами та іншими компонентами вимагають і різного взаємного розташування комп'ютерів. Кожна топологія мережі накладає ряд умов. Вона може диктувати не тільки тип кабелю, а й спосіб його прокладки. Топологія може також визначати спосіб взаємодії комп'ютерів в мережі. Різних видів топологій відповідають різні методи взаємодії, і ці методи впливають на мережу.

    Базові топології комп'ютерних мереж

    Всі мережі будуються на основі цих трьох базових топологій:

    1. шина (ріс.1.4.3 а);

    2. зірка (ріс.1.4.3 б);

    3. кільце (ріс.1.4.3 в).

    а

    б

    в

    Ріс.1.4.3. Базові топології комп'ютерних мереж

    Якщо комп'ютери підключені уздовж одного кабелю (сегмента), топологія називається шиною. У тому випадку, коли комп'ютери підключені до сегментів кабелю, що виходить з однієї точки, або концентратора, топологія називається зіркою. Якщо кабель, до якого підключені комп'ютери, замкнутий в кільце, така топологія зветься кільця.
    Хоча самі по собі базові топології нескладні, в реальності часто зустрічають досить складні комбінації, які б поєднували властивості декількох топологій.
    1. Шина (ріс.1.4.3 а)

    Топологію «шина» відноситься до найбільш простим і широко поширеним топологиям. У ній використовується один кабель, іменований магістраллю або сегментом, уздовж якого підключені всі комп'ютери мережі.

    У мережі з топологією «шина» комп'ютери адресують дані конкретного комп'ютера. Дані передаються всім комп'ютерам мережі, проте інформацію приймає тільки той, адреса якого збігається з адресою одержувача, зашифрованого в переданих сигналах. У кожен момент часу тільки один комп'ютер може вести передачу.

    Так як дані в мережу передаються лише одним комп'ютером, її продуктивність залежить від кількості комп'ютерів, підключених до шини. Чим їх більше, тобто чим більше комп'ютерів, які мають бути надіслані даних, тим повільніше працює мережа. Крім числа комп'ютерів, на швидкодію мережі впливає безліч факторів, у тому числі:

    · Характеристики апаратного забезпечення комп'ютерів в мережі;

    · Частота, з якою комп'ютери передають дані;

    · Тип працюють мережевих додатків;

    · Тип мережевого кабелю;

    · Відстань між комп'ютерами в мережі.

    Якщо один з комп'ютерів такої мережі вийде з ладу, це не позначиться на роботі інших.

    2. Зірка (ріс.1.4.3 б)

    При топології «зірка» всі комп'ютери за допомогою сегментів кабелю підключаються до центрального компоненту, іменованого концентратором. Сигнали від передавального комп'ютера надходять через концентратор до всіх інших. Крім того, концентратор може грати роль інтелектуального фільтра інформації, що надходить від вузлів в мережу, і при необхідності блокувати заборонені адміністратором передачі.

    Недолік - для великих мереж значно збільшується витрата кабелю, а також більш висока вартість мережного устаткування через необхідність придбання концентратора. До того ж, якщо центральний компонент вийде з ладу, порушиться робота всієї мережі. Але якщо вийде з ладу тільки один комп'ютер (або кабель, що з'єднує його з концентратором), то лише цей комп'ютер не зможе передавати або приймати дані по мережі. На інші комп'ютери в мережі це не вплине.

    3.Кільце (ріс.1.4.3 в)

    При топології «кільце» комп'ютери підключаються до кабелю, замкнутому в кільце. Сигнали передаються по кільцю в одному напрямку і проходять через кожен комп'ютер. На відміну від пасивної топології «шина», тут кожен комп'ютер виступає в ролі «репитера», посилюючи сигнали і передаючи їх наступному комп'ютера. Тому, якщо вийде з ладу один комп'ютер, припиняє функціонувати вся мережа.

    Передавальний комп'ютер поміщає електронну адресу в дані і посилає їх по кільцю. Дані проходять через кожен комп'ютер, поки не виявляться у того, чия адреса збігається з адресою одержувача. При цьому повідомлення пересувається по кільцю практично зі швидкістю світла. У кільці діаметром 200 м повідомлення може циркулювати з частотою 10 000 оборотів в секунду.

    В даний час одним із стандартних компонентів мереж стає концентратор - вони мають від 8 до 60 портів для підключення комп'ютерів.

    Мережі, побудовані на концентраторах, легко розширити, якщо підключити додаткові концентратори. Розрив кабелю, підключеного до концентратора, порушення роботу тільки даного сегмента. Інші сегменти залишаться працездатними.

    До числа інших переваг використання концентраторів відносяться:

    · Використання різних портів для підключення кабелів різних типів;

    · Централізований контроль за роботою мережі та вхідні та вихідні дані.

    Комбіновані топології мереж

    В даний час часто використовуються топології, які комбінують компонування мережі за принципом шини, зірки та кільця.

    1. Зірка-шина

    Мал. 1.4.4. Топологія мережі «Зірка-шина»

    Зірка-шина - це комбінація топологій «шина» і «зірка». Найчастіше це виглядає так: кілька мереж з топологією «зірка» об'єднуються за допомогою магістральної лінійної шини. У цьому випадку вихід з ладу одного комп'ютера не робить ніякого впливу на мережу - інші комп'ютери як і раніше взаємодіють один з одним. А вихід з ладу концентратора спричинить за собою зупинку підключених до нього комп'ютерів і концентраторів.

    4. Зірка-кільце

    Мал. 1.4.5. Топологія мережі «Зірка-кільце»

    Як і в топології зірка-шина тут комп'ютери підключені до концентратора, який фактично і формує кільце або шину.

    3. Ієрархічна зірка

    Мал. 1.4.6. Топологія мережі «Ієрархічна зірка»

    Можливості з нарощування кількості вузлів в мережі типу «зірка» обмежуються кількістю портів концентратора. Іноді має сенс будувати мережу з використанням декількох концентраторів, ієрархічно з'єднаних між собою зв'язками типу зірка; такий тип топології називають «ієрархічна зірка» (рис. 1.4.6). В даний час ієрархічна зірка є найпоширенішим типом топології зв'язків як в локальних, так і глобальних мережах.

    Необхідно враховувати не тільки фізичну структуру мережі, а й логічну. Логічна структура мережі повинна враховувати велику інтенсивність трафіку всередині кожного відділу і меншу інтенсивність обміну даними між відділами. Тобто краще, щоб повідомлення, які передають комп'ютери одного відділу, виходили б за межі цієї частини мережі в тому і тільки в тому випадку, якщо ці кадри направлені якому-небудь комп'ютеру з інших відділів. При такій організації роботи мережі її - продуктивність істотно підвищиться, так як комп'ютери одного відділу НЕ будуть простоювати (в разі топологій «загальна шина» і «кільце») в той час, коли обмінюються даними комп'ютери інших відділів.

    Підпис: СерверПідпис: Концентратор

    Мал. 1.4.7. Комп'ютерна мережа з топологією «Зірка»

    Таким чином, проаналізувавши всі типи фізичних і логічних структур мереж, приходимо до висновку, що найбільш оптимальним для санаторного комплексу буде вибір топології «Зірка», так як саме цей варіант дозволить забезпечити працездатність всієї мережі за умови обриву кабелю одного з комп'ютерів, тобто . буде забезпечена висока надійність і швидкодію мережі.

    1.4.3. Вибір операційної системи

    Операційна система визначає, які програми можуть бути запущені на комп'ютері, який вигляд має інтерфейс користувачів, а також, яким чином додатки будуть взаємодіяти між собою. Наприклад, якщо співробітники підприємства довгий час працювали з програмами офісу фірми Microsoft (Word, Excel, Access і PowerPoint) і витрати на перенавчання персоналу не будуть виправдані, то розумніше віддати перевагу версію ОС Windows. Інтеграція з іншими продуктами Microsoft - це головна сильна сторона операційної системи Windows. З різними технологіями Microsoft (ASP, ActiveX, NET, MS SQL і багатьма іншими) можна отримати потужний інструмент для створення інтегрованої системи.

    Для середовищ OS / 2 і Unix, незважаючи на їх широке поширення і активне використання в потужних наукових комп'ютерах, відсутня або недоступна програмне забезпечення. Програми ж, написані, наприклад, для Windows, під керуванням цих середовищ працюють значно повільніше.

    Перевага UNIX-систем перед Windows - віддалене адміністрування. У той час як в UNIX-системах повноцінне керування сервером здійснюється за допомогою утиліт командного рядка, то повноцінне віддалене адміністрування в Windows можливо тільки з використанням графічного інтерфейсу, і при невеликих швидкостях з'єднання це доставляє багато незручностей.

    Робота з Windows висуває підвищені вимоги до обладнання. Однак такі зручності, як уніфікований графічний інтерфейс, загальні для всіх програм шрифти і пристрої, можливість роботи відразу з декількома додатками і використання буфера пам'яті для перенесення даних між ними, окупаються досить швидко.

    Як для користувачів, так і для розробників Windows пропонує безліч переваг, які включають в себе:

    · Стандартні і передбачувані оператори: якщо користувач знає, як

    використовувати один додаток Windows, то він зможе працювати

    з усіма іншими.

    · Для кожної програми немає необхідності встановлювати

    драйвери пристроїв і пристрої: в Windows передбачені

    драйвери для підтримки периферійної апаратури.

    · Міжпрограмні взаємодія і зв'язок.

    · Багатозадачність: можливість одночасно запускати безліч

    програм.

    · Доступ до більшого обсягу пам'яті: Windows підтримує захищений

    режим.

    Серверна ОС Windows 2000 Server заснована на підвищеній надійності, масштабованості і керованості Windows 2000, таким чином вона є інфраструктурної платформою високої продуктивності для підтримки зв'язаних додатків, мереж і веб-служб в будь-якому масштабі - від робочої групи до центру даних.
    Технологія Windows 2000 Server містить всі функції, очікувані користувачами від серверної ОС Windows, такі як безпека, надійність, доступність і масштабованість.

    Узагальнюючи все вище сказане, Windows 2000 Server дозволить організації звести до мінімуму переривання при роботі кінцевих користувачів в мережі. Завдяки вдосконаленій системної архітектурі, що збільшує час працездатного стану сервера, підвищенню доступності внаслідок відмовостійкості і надмірності, а також можливостям інтерактивного налаштування і обслуговування, Windows 2000 Server забезпечує надійну роботу серверів і відкритість організації для ведення бізнесу.

    1.5. висновки

    Отже, ми провели аналіз санаторного комплексу «Валуево», його зовнішньої організації, а також розглянули і проаналізували внутрішню структуру, всі його підрозділи, їх взаємодія і взаємозв'язок між ними.

    На підставі побудованої організаційної структури була спроектована схема розміщення автоматизованих робочих місць користувачів (операторів) ПК в санаторному комплексі. Проаналізувавши чисельність персоналу, було розраховано мінімально необхідну кількість ПК та інших комп'ютерних технічних засобів для автоматизації санаторію. З урахуванням інтенсивності взаємного обміну даними між підрозділами з / к, територіальної віддаленістю підрозділів один від одного, розрахованого кількості ЕОМ, а також вимог до швидкості обміну даними і умови можливого розширення с / к був вибраний оптимальний варіант локальної обчислювальної мережі і додаткових апаратних засобів для автоматизації санаторного комплексу.

    З урахуванням особливостей і переваг персоналу з / к «Валуево», а також вимог адміністрації з / к до рівня надійності та захищеності даних була визначена операційна система для АСУ с / к.

    Таким чином, в результаті аналізу з / к і підбору необхідного апаратного та програмного забезпечення для його автоматизації, можна зробити висновок, що впровадження АСУ санаторним комплексом дозволить багаторазово збільшити оперативність роботи кожного підрозділу окремо і призведе до значного підвищення ефективності роботи всього санаторного комплексу в цілому .

    ГЛАВА 2

    Підсистема «дієтхарчування»

    2.1. Аналіз підсистеми «Диетпитание»

    Підсистема «Диетпитание» - одна з підсистем санаторного комплексу «Валуево». У розділі 1, проводячи аналіз компонент санаторного комплексу, ми виділили комплекс харчування як один з трьох основних підсистем. Цей комплекс харчування по суті і був підсистемою «Диетпитание».

    На рис. 2.1.1 представлена ​​структура підсистеми «Диетпитание».

    Мал. 2.1.1. Структура підсистеми «Диетпитание»

    Отже, як можна побачити, що підсистема «Диетпитание» складається з трьох підрозділів:

    - Лікар-дієтолог;

    - Їдальня;

    - Кухня.

    Функціями цієї підсистеми є такі:

    § додаткове обстеження пацієнта (з урахуванням діагнозу, поставленого діагностичним відділенням лікувального комплексу);

    § призначення харчування пацієнта, відповідне його діагнозу і загального стану;

    § безпосередньо харчування пацієнта.

    На рис. 2.1.2 можна бачити функціональну схему підсистеми.

    Мал. 2.1.2. Циркуляція ресурсів в підсистемі «Диетпитание»

    Позначення на схемі ріс.2.1.2:

    інформаційні потоки;

    матеріальні потоки (страви).

    На вхід підсистеми «Диетпитание» надходять дані про захворювання пацієнта від самого пацієнта, а також з діагностичного відділення лікувального комплексу. Залежно від основного діагнозу пацієнта і його додаткових скарг на самопочуття, а також його віку, відповідності зросту і ваги лікар-дієтолог вибирає і призначає систему харчування кожного пацієнта, тобто певної дієти. Відповідно до дієтою лікар-дієтолог встановлює меню харчування даного пацієнта, тобто список страв на найближчий тиждень. Ці дані про меню передаються в їдальню, а звідти надходять на кухню, де замовлені страви будуть готуватися і надходити в їдальню. На виході підсистеми «Диетпитание» будуть готові страви для пацієнтів.

    Функціональні моделі основних процесів п / с «Диетпитание» (виконуються лікарем-дієтологом) представлені на рис. 2.1.2.5.

    Тепер розглянемо, з якими відділеннями санаторного комплексу взаємодіє підсистема «Диетпитание».

    На рис. 2.1.3 представлена ​​схема взаємодії підсистеми «Диетпитание» з іншими підрозділами.

    Мал. 2.1.3. Схема інформаційних і матеріальних потоків підрозділів підсистеми «Диетпитание» з підрозділами інших підсистем санаторного комплексу

    Позначення на схемі ріс.2.1.3:

    інформаційні потоки;

    матеріальні потоки (продукти харчування);

    1 - діагноз захворювання пацієнта, поставлений лікарями діагностичного відділення лікувального комплексу;

    2 - додаткова інформація про стан пацієнта;

    3 - меню пацієнта на тиждень;

    4 - інформація про дієту пацієнта, призначеної лікарем-дієтологом;

    5 - інформація про кількість пацієнтів, які перебувають в санаторії;

    6 - список страв на тиждень;

    7 - готові страви;

    8 - замовлення продуктів харчування на складі;

    9 - продукти харчування для приготування страв;

    10 - запит складу на пошук еквівалентного продукту;

    11 - список еквівалентних продуктів;

    12 - запит бухгалтерії на кількість продуктів, які були використані в процесі приготування страв;

    13 - переліки продуктів, які витрачені на приготування.


    2.2. Лікар - дієтолог

    Лікар-дієтолог займається вирішенням таких завдань:

    - Визначення системи харчування на планований термін;

    - Вибір альтернативного продукту в страві;

    - Заміна страви Б i на еквівалентну йому блюдо Б j в рамках раціону, призначеного лікарем-дієтологом.

    Пацієнт, що надійшов в санаторний комплекс, отримує консультацію лікаря-дієтолога, який, відповідно до поставленим діагнозом, призначає відповідну дієту. Пацієнт протягом усього часу перебування в санаторії отримує харчування, з відповідним дієті кількістю прийомів їжі в день (сніданок, обід, полуденок і вечеря).

    У функції лікаря-дієтолога також входить процес заміни одного продукту на інший, еквівалентний першому за складом, в разі відсутності або нестачі його на складі. Інформація про відсутність або недостатній кількості продуктів на складі надходить до лікаря-дієтолога зі складу.

    Схема інформаційного обміну підрозділу «Лікар-дієтолог» з іншими підрозділами санаторію представлена ​​на рис. 2.2.1.

    Мал. 2.2.1. Інформаційний обмін лікаря-дієтолога

    з іншими підрозділами з / к

    Позначення на рис. 2.2.1:

    1 - інформація про самопочуття пацієнта і результати його діагностики лікарем-дієтологом;

    2 - інформація про захворювання та діагнозі пацієнта, поставленому діагностичним відділенням лікувального комплексу;

    3 - інформація про діагноз пацієнта, поставленому лікарем-дієтологом передається в архів;

    4 - запит їдальнею на складання меню лікарем-дієтологом, а також на заміну продукту (або страви), якого не вистачає на складі;

    5 - складені лікарем-дієтологом меню і список еквівалентних продуктів (або страв);

    6 - запит складу на заміну продукту, якого не вистачає;

    7 - список еквівалентних продуктів.

    2.2.1. Визначення системи харчування на планований термін

    Лікар-дієтолог отримує від терапевта (з лікувального комплексу) інформацію про стан пацієнта і відповідно до його самопочуттям, лікар-дієтолог рекомендує певну дієту Д i. Розглянемо докладніше побудова цієї моделі.

    Лікар-дієтолог при складанні дієти для пацієнта повинен враховувати вітамінний і енергетичний склади продуктів, використовуваних при приготуванні страв. Кожен харчовий продукт П i, оцінюється кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, амінокислот, вітамінів і енергетичної цінності. Таким чином, кожен продукт може характеризуватися деяким набором атрибутів.

    Можна скласти таблицю вихідних даних (Таблиця 2.2.1), в якій стовпці визначаються як атрибути, а рядки як значення атрибутів.


    Таблиця. 2.2.1. склад продуктів

    Найменування

    продукту

    білки,

    г

    жири,

    г

    Вугле-води,

    г

    вітаміни,

    мкг

    Мінеральні речовини,

    мг

    Енергетична цінність, ккал
    А

    В 1

    З Са Fe Ka

    П 1

    БЛ 1

    Ж 1

    У 1

    BA 1

    BB 1

    BC 1

    МСА 1

    Мfe 1

    мка 1

    k 1

    П 2

    БЛ 2

    Ж 2

    У 2

    BA 2

    BB 2

    BC 2

    МСА 2

    Мfe 2

    мка 2

    k 2

    ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

    П i

    БЛ i

    Ж i

    У i

    BA i

    BB i

    BC i

    МСА i

    Мfe i

    мка i

    k i
    ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

    П N

    БЛ N

    Ж N

    У N

    BA N

    BB N

    BC N

    МСА N

    Мfe N

    МкаN
    k N

    У їдальні є асортимент страв, що готуються. Асортимент страв складається з урахуванням наявних на складі продуктів.

    Для приготування будь-якого блюда використовується певний набір продуктів.

    Набір продуктів {П} для приготування страви Б j є набором атрибутів цієї страви.

    Можна записати:

    Б 1 = {П 1 1, п 3 1, П 25 1, П е 1,...};

    Б 2 = {П1 2, П 2 2 ... П 10 2, П до 2,...};

    :

    :

    Б j = {П 7 j, П 13 j , П 15 j},

    де П i j - i-й продукт, який використовується для готується j-го страви

    (I-вид продукту).

    Довжина набору атрибутів для кожного блюда може бути різною і визначається кількістю продуктів, необхідних для приготування цієї страви.

    Безліч продуктів для приготування кожного з блюд можуть перетинатися, т. Е. Для приготування різних страв можуть використовуватися одні й ті ж продукти, а деякі безлічі можуть бути унікальними.

    Значеннями атрибутів, що характеризують блюдо, є вага брутто продукту, необхідний для приготування однієї порції цієї страви.

    Відносини між стравами, наявними в асортименті, і продуктами, що знаходяться на складі і йдуть на приготування страв, можна представити у вигляді двудольного графа, який можна бачити на рис. 2.2.2.

    Мал. 2.2.2. Загальний вигляд двудольного графа зв'язку страв і продуктів

    Безліч вершин {Б j} на графі відображає безліч страв, а безліч вершин {П i} - безліч продуктів. Дуги відображають зв'язок кожного блюда з продуктами, використовуваними для його приготування. Кожна дуга містить вага брутто У ji - Вага i-го продукту, необхідний для приготування однієї порції j-го страви.

    Таким чином, шляхом ініціалізації однією з вершин Бj можна отримати для страви Бj список продуктів, необхідних для приготування цієї страви, а також вага кожного продукту для приготування однієї порції. Ці дані необхідні для розрахунку кількості сировини (по кожному продукту), яке кухня повинна запросити зі складу для приготування страв (з урахуванням необхідного числа порцій по кожному з блюд).

    Відповідність між стравами і продуктами, необхідними для його приготування, задається у вигляді таблиці (Таблиця 2.2). У таблиці вказуються використовувані для приготування страви продукти.

    Розглянемо двочастковий граф для кількох конкретних страв.

    Граф наведено на рис. 2.2.3.

    Б 1 - холодець м'ясний;

    Б 2 - вінегрет;

    Б 3 - печеня по домашньому.

    Перелік продуктів для приготування даних страв (з урахуванням перетину продуктів) визначається на підставі таблиць для даних страв.

    П 1 - яловичина

    П 2 - желатин

    П 3 - морква

    П 4 - петрушка

    П 5 - цибуля ріпчаста

    П 6 - буряк

    П 7 - огірки солоні

    П 8 - капуста квашена

    П 9 - картопля

    П 10 - лавровий лист

    П 11 - перець чорний горошком

    П 12 - жир тваринний топлений

    П 13 - томатне пюре

    П 14 - масло рослинне

    Кожна дуга містить вагу продукту (в грамах), необхідний для приготування однієї порції страви, від якого відходить ця дуга.

    Шляхом ініціалізації будь-якої вершини, наприклад Б 2, можна отримати дані про склад продуктів для приготування вінегрету і про кількість кожного продукту.

    Мал. 2.2.3. Приклад двудольного графа відповідності продуктів страв

    Таблиця 2.2.2

    Таблиця відповідностей між стравами і продуктами

    страва

    Кількість продукту П i для страви Б j (г)

    П 1

    П 2

    ...

    П N

    Б 1

    ...

    Б М

    120

    ...

    40

    20

    ...

    0

    ...

    ...

    ...

    5

    ...

    9

    Аналогічно можна виразити відповідність страв Б j і дієт Д i за допомогою двудольного графа на рис. 2.2.4 і таблиці 2.2.3.

    Мал. 2.2.4. Двудольного граф відповідності страв і дієт

    На рис. 2.2.4 k ij - калорійність j-го страви в i-ой дієті.

    Таблиця 2.2.3

    Таблиця відповідності між стравами і дієтами

    страва

    Калорійність страви Б j в дієті Д i (ккал)

    Б 1

    Б 2

    ...

    Б M

    Д 1

    ...

    Д N

    500

    ...

    650

    200

    ...

    100

    ...

    ...

    ...

    350

    ...

    250

    2.2.2. Модель організації харчового раціону

    У санаторії застосовується як лікувальний (дієтичне) харчування, так і харчування за вибором пацієнта (не залежить від захворювання пацієнта). Лікувальне харчування призначається лікарем у вигляді тієї чи іншої дієти. Дієти представляють сукупний раціон харчування, який має певний лікувальний призначення. Кожна дієта характеризується калорійністю, хімічним складом їжі (т. Е. Певним змістом в ній білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей), а також асортиментом дозволених при даній дієті продуктів і їх поєднань у вигляді страв.

    На кожен день тижня є меню, в яке входять страви для сніданку, обіду, полудня і вечері (див. Ріс.2.2.5). Є свідчення про те, до якої дієті кожне блюдо відноситься, причому одне і теж блюдо може відноситися до різних дієт. Кожен пацієнт може вибрати страви на сніданок, обід, полуденок і вечерю у відповідності зі своєю дієтою. Взявши різне поєднання страв на сніданок, обід, полуденок і вечерю, а також на весь день можна отримати всі можливі варіанти для даної дієти.

    Мал. 2.2.5. Схема добового раціону пацієнта

    Харчування в санаторному комплексі проводиться за схемою, коли сам пацієнт вибирає раціон харчування на день, наступний через поточну добу.

    Для кожного варіанту вибору страв може бути визначена його калорійність, хімічний склад (кількість білків, жирів, вуглеводів), а також вміст вітамінів і мінеральних речовин. Це дасть можливість лікаря-дієтолога рекомендувати пацієнтам найбільш прийнятні для них харчові раціони.

    Алгоритм складання меню пацієнта лікарем-дієтологом можна представити у вигляді блок-схеми, зображеної на рис. 2.2.6.

    Мал. 2.2.6. Алгоритм складання меню

    2.2.3. Модель організації вільного вибору страв

    Харчування в санаторії чотириразове: сніданок [З], обід [О], полуденок [П] і вечерю [У]. В меню чотири набори дієт:

    1 З,..., Д i З,..., Д N З},1 О,..., Д j О,..., Д M Про},1 П,..., Д h П,..., Д L П},

    1 У,..., Д f У,..., Д K У}.

    Кожна дієта складається з набору страв:

    1 i З,..., Б j з i З,..., Б i З},1 i О,..., Б joi О,..., Б m oi Про},

    1 i П,..., Б j п i П,..., Б mп i П},1 i У,..., Б jyi У,..., Б m yi У}.

    У свою чергу блюдо складається з набору продуктів:

    1 j,..., П kj,..., П ej}.

    пацієнт


    Відпочиваючий, вибравши дієту, ставить собі у відповідність набір страв, а вибравши блюдо - набір продуктів (див. Ріс.2.2.7.).

    Мал. 2.2.7. Подання відповідності наборів

    «Дієта - блюдо - продукт»

    Кожному відпочиваючому лікар-дієтолог рекомендує певну дієту, в рамках якої відпочиваючий і вибирає страви.

    В меню в кожній дієті передбачені чергові страви Б ij, для щойно приїхали і для тих, хто з тих чи інших причин не зробив замовлення. Кількість чергових страв визначається виходячи зі статистичних даних і відомостей, одержуваних з реєстратури.

    Всі індивідуальні замовлення підсумовуються, і виходить сукупний замовлення. Цей сукупний замовлення обробляється. Після обробки формується заявка на склад про кількість продуктів, необхідних для задоволення замовлення. На складі зберігаються продукти: {П 1,..., П i,..., П f}. Кожному продукту ставиться у відповідність термін зберігання П i - t i і граничне значення кількості продукту dП i, при досягненні якого необхідний дозаказ цього продукту незалежно від заявки з їдальні. На модель можуть накладатися перешкоди у вигляді несанкціонованого надходження товарів складу з бази. Тоді можливі зміни в меню.

    2.2.4. Заміна продукту в страві на еквівалентний

    Інформація про страви і продукти, що використовуються для їх приготування, з підсистеми «Лікар-дієтолог» надходить в підсистему «Їдальня», де з огляду на побажання пацієнтів формується заявка на склад про необхідній кількості продуктів. На складі може виникнути ситуація, коли один або кілька продуктів з заявки відсутні або їх немає в потрібній кількості.

    Якщо виникає така ситуація, то експерт по продуктах, що працює на складі, звертається до лікаря-дієтолога з заявкою на альтернативний продукт, щоб замінити їм бракує на складі.

    Майже для всіх продуктів існують інші продукти, схожі за складом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, калорійності і т.д. Тому лікар-дієтолог шукає еквівалентний продукт по безлічі атрибутів замінного продукту.

    П i = {A 1 i, a 2 i,..., a ni}.

    Можна записати, що продукт П i має еквівалентний продукт Пе i тоді, коли атрибути еквівалентного продукту Пе i = {a 1 е i, a 2 е i,..., a n е i} знаходяться в певному діапазоні, близькому до значень атрибутів замінного продукту. Наприклад, якщо у замінного продукту калорійність дорівнює 45 ккал, то у еквівалентного продукту калорійність повинна знаходитися в межах 40 - 50 ккал.

    Якщо еквівалентний продукт знайдений, то лікар-дієтолог передає цю інформацію про скоригований меню в підсистему «Їдальня». Якщо еквівалентний продукт не знайдено або не має аналогів, то лікар-дієтолог повинен знайти альтернативне блюдо.

    Блок-схема процесу заміни продукту на еквівалентний зображена на рис. 2.2.8.

    Мал. 2.2.8. Схема процесу заміни продукту на еквівалентний

    2.2.5. Заміна страви в дієті на еквівалентну

    Як вже говорилося вище, якщо подібний продукт в страві не знайдений або не має аналогів, то лікар-дієтолог повинен замінити всі блюдо. Розглянемо механізм заміни страви Б i на Б j. Пошук еквівалентного страви необхідно здійснювати в списку страв {Б 1кл,..., Б n кл}, прийнятних для дієти Д кл, в якій замінюється блюдо.

    Якщо альтернативне блюдо Бе i знайдено, то лікар-дієтолог включає його в меню і вже скориговане меню відправляє в їдальню. Якщо ж альтернативне блюдо Бе i НЕ знайдено, то лікар-дієтолог виключає його з раціону пацієнта до тих пір, поки на складі не з'явиться необхідний продукт для приготування цієї страви, і скориговане меню, що не включає це блюдо, передається в їдальню. Блок-схема заміни страви на еквівалентний см.наріс.2.2.9.

    Мал. 2.2.9. Схема заміни страви на еквівалентну

    2.2.6. Надходження та зберігання продуктів

    Для вирішення завдання про визначення системи харчування пацієнта на планований термін лікаря-дієтолога необхідно мати відомості про те, які продукти надійшли на склад, їх кількість і терміни зберігання. Ці дані надходять до лікаря-дієтолога у вигляді таблиці бази даних складу.

    Використовуючи цю інформацію, лікар-дієтолог може скорегувати систему харчування і скласти найбільш ефективну схему споживання всіх продуктів на складі, тобто не дозволити їм зіпсуватися.

    Отже, на вході підсистеми «Лікар-дієтолог» крім даних про захворювання пацієнта від лікаря-терапевта з лікувального комплексу повинні бути дані про перелік продуктів, їх кількості, часу надходження і допустимих термінів зберігання.

    2.3. Підрозділ «Їдальня»

    В їдальні санаторію є складські приміщення. У цих приміщеннях зберігаються різні продукти, які використовуються для приготування страв. Кожен харчовий продукт може визначатися деяким набором характеристик. Для кожного продукту можна вказати зміст (на одиницю ваги їстівної частини продукту), білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, амінокислот, вітамінів, а також калорійність. Ці дані необхідні лікаря-дієтолога для розрахунку харчової цінності кожного блюда і всього раціону харчування.

    Також необхідною характеристикою кожного продукту є ціна продукту за 1 кг ваги. Ці дані необхідні бухгалтерії для розрахунку вартості сировини для приготування страви.

    У їдальні є асортимент приготованих страв. Асортимент страв складається c урахуванням наявних на складі продуктів. Для приготування будь-якого блюда використовується певний набір продуктів. Цей набір продуктів {П} для приготування страви {Б i} є набором атрибутів цієї страви.

    Схема взаємодії підрозділу «Їдальня» з іншими підрозділами представлена ​​на рис. 2.3.1.

    Мал. 2.3.1. Схема взаємодії підрозділу «Їдальня» з іншими підрозділу з / к

    Позначення потоків інформації на рис. 2.3.1:

    1 - запит їдальнею на складання меню лікарем-дієтологом;

    2 - складені лікарем-дієтологом меню;

    3 - дані про загальну кількість пацієнтів;

    4 - дані про кількість пацієнтів, які обирають дієтичне і загальне харчування;

    5 - потоки готових страв.

    2.3.1. Розміщення пацієнтів в їдальні

    Пацієнти санаторного комплексу можуть вибирати, чи будуть вони сидіти за столиками відповідно до дієтою, яку кожному з них призначив лікар-дієтолог або вони будуть сидіти за окремими столиками разом з тими, з ким вони приїхали і поселилися в санаторії (з сім'єю, друзями і т.д.). Тому столи діляться на «дієтичні» (20 шт.) І вільні (10 шт). За кожним столом можуть розміститися чотири людини.

    2.3.2. Проблемні ситуації, що виникають в їдальні, і

    шляхи їх вирішення

    Людина, який прибув в санаторій, реєструється в їдальні. Інформація, що надійшла від нього в систему, заноситься в базу даних "Їдальня". Реєстрація в їдальні необхідна для розсадження відпочиваючих в їдальні; крім того, якщо необхідна дієта, то для дотримання призначеної лікарем-дієтологом дієти.

    При розсадження відпочиваючих в їдальні можуть виникати проблемні ситуації, які необхідно оперативно вирішити. Які це можуть бути ситуації:

    1. Отдыхающий прибывает в санаторий не один, а вместе со своей семьей или товарищами и, вполне естественно, что они захотят
    сидеть за одним столиком;

    2. Врач-диетолог назначает отдыхающему диету. Отдыхающий
    изъявляет желание сидеть за столиком вместе с людьми,
    питающимися с ним по одинаковой диете;

    3. Отдыхающему не нравится его окружение за столом, и поэтому, он хотел бы пересесть за другой столик.

    Разрешение этих проблемных ситуаций возможно при использовании следующих процедур:

    1) рассадки отдыхающих (пациентов) по желанию:

    2) рассадки отдыхающих (пациентов) в соответствии с назначенной диетой;

    3) пересадки отдыхающих (пациентов) за другой столик.

    2.4. Подразделение «Кухня»

    Задача заказа блюд на кухне является не менее важной, чем задача рассадки отдыхающих в столовой.

    Для решения этой задачи необходимо знать:

    1) сколько человек питается по каждой диете;

    2) подсчитать количество блюд.

    Данные о количестве человек, пребывающих в санатории всего и число пациентов, желающих принимать диетическое питание, подразделение «Кухня» получает из подразделения «Столовая».

    Схема взаимодействия подразделения «Кухня» с другими подразделениями санатория представлена на рис. 2.4.1.

    Мал. 2.4.1. Схема взаимодействия подразделения «Кухня» с другими подразделениями с/к

    Обозначение потоков на рис. 2.4.1:

    1 – заявка на приобретение продуктов питания;

    2 – доставка продуктов со склада на кухню;

    3 – запрос бухгалтерии на количество продуктов, ушедших на приготовление блюд;

    4 – перечни продуктов, ушедших на приготовление блюд, и их количество;

    5 – данные о количестве пациентов, выбирающих диетическое и общее питание;

    6 – потоки готовых блюд.

    Поскольку в санатории применяется лечебное (диетическое), так и питание по выбору отдыхающего, то в общем случае на кухне следует

    заказать следующее количество блюд:

    К б = К БДБС, где

    К Б - количество блюд, заказанное на кухне;

    К БД - количество блюд, заказанных по диете;

    К БС - количество блюд, заказанных по свободному выбору.

    2.5. висновки

    Итак, во второй главе была описана вся подсистема «Диетпитание» и ее составляющие подразделения «Столовая», «Кухня» и «Врач-диетолог». Были составлены и проанализированы структурная и функциональная схемы подсистемы. Это необходимо для дальнейшего анализа подсистемы на уровне информационного обеспечения для того, чтобы составить алгоритмы процесса движения данных внутри подсистемы и обмена данными с другими подсистемами санаторного комплекса.


    ГЛАВА 3

    ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ПОДСИСТЕМЫ

    «ДИЕТПИТАНИЕ» НА ОСНОВЕ МЕТОДА

    БЛОЧНЫХ АЛЬТЕРНАТИВНЫХ СЕТЕЙ

    3.1. Метод блочных альтернативных сетей

    3.1.1. Элементарный блок альтернатив

    Пусть задан объект или группа объектов { }. Предположим, что такая совокупность объектов отражается в информационном аспекте в виде некоторого информационного портрета предметной области, представленная множеством атрибутов Аi, где i = 1, 2, ..., n. Будем исходить из того, что Аi покрывают полную совокупность свойств объекта .

    Каждый атрибут Аi может принимать множество альтернативных значений . Аi: ( ) (логическое отношение «ИЛИ»). Количество значений атрибута определяется самим атрибутом.

    Альтернатива – это необходимость выбора между взаимоисключающими возможностями, каждая из исключающих друг друга возможностей. Набор альтернативных значений, которые может принимать атрибут, имеет непрерывный дискретный характер. Значения являются альтернативными, т. к. предполагается, что в каждый момент времени атрибут может принимать одно и только одно значение. Сложные задачи всегда формируют решения на основе различных сочетаний исходных данных, в силу чего образуются совокупности альтернативных (исключающих друг друга) решений. Для сложного объекта: А = (А 1,..., А i,…, А n) (логическое отношение «И»).

    Каждый атрибут определяется множеством его значений, и решение будет задаваться матрицей атрибутов:

    А 1 = (a 11, …, a 1j, …, a 1m1)

    …………………………..

    Аn = (a n 1, …, a n j, …, a n m n)

    ……………………………

    A N = (a N1, …, a Nj, …, a NmN)

    Естественно, что значения атрибутов, а в ряде случаев и сами атрибуты могут выступать в качестве альтернативных характеристик или величин-параметров. В рассмотрение можно включить некоторый атрибут А n и набор его альтернативных значений a n j, если сам атрибут и его значения заданы. Следует отметить, что значения a n j атрибута А n могут иметь непрерывный или дискретный характер. Это могут быть числовые величины или некоторые понятия. Отношение атрибут-значение можно представить в виде первичного дерева иерархии (рис. 3.1).

    Здесь атрибут А n выступает в качестве корневой вершины, а значения a n j (j=l,... ,N) определяются как альтернативные, так как предполагается, что в любой момент времени атрибут А n может принимать одно и только одно значение a n j.

    Элементарный блок альтернатив (ЭБА) можно представить как поименованную структуру организации данных, т.е. класс, определяющий множество объектов-альтернатив.

    Рис.3.1. Первичное дерево альтернатив

    А i - имя блока;

    a i1, …, a ij , …, a im – значения атрибутов (совокупность альтернатив).

    Если представить информацию об атрибуте в иерархической модели, то можно ввести еще один блок, который называется якорь, т.е. выходной блок.

    Рис.3.2. Первичное дерево альтернатив

    с замыкающей вершиной «якорем»

    Следует отметить, что в элементарном блоке имеет место три вида вершин:

    а) вершины первого ранга: вход и выход;

    б) вершины второго ранга: значения атрибутов;

    в) вспомогательные вершины: рекурсия и транзит.

    В подобной структуре должна быть реализована функция выбора альтернативы (ФВА) при условии существования значения (кода) альтернативы. Обычно подобная функция содержит в своем теле две составляющие: рекурсивный (R) и транзитный (Т) блоки.

    Транзитный блок используется в тех случаях, когда ни одна из альтернатив в общем решении не участвует, а в частном случае может выступать как ограничитель для рекурсивного перебора альтернатив. То есть когда ни одно значение атрибута не используется, то можно пройти с входа на выход через транзитную вершину Т i. Если поиск по альтернативным атрибутам А i продолжается, то путь лежит через рекурсивный блок R i. Другими словами, рекурсивный блок используется, когда необходимо решить задачу поиска альтернативного значения на массиве альтернатив, т. е. организовать циклический процесс.

    В результате дополнив двухуровневую схему атрибута замыкающей вершиной («якорем»), транзитным и рекурсивным вершинами, получим структуру элементарного блока альтернатив (рис.3.3.).

    Рис.3.3. Структурная схема элементарного блока альтернатив (ЭБА)

    А i - имя блока;

    R i - рекурсивная вершина;

    T i - транзитная вершина;

    A * i - замыкание альтернатив.

    Для упрощения совокупность альтернатив назовем блоком альтернатив (БА); упрощенный вид ЭБА представлен на рис.

    Мал. 3.4. Упрощенный вид ЭБА

    БA i = {a i1, …, a ij , …, a im }

    Совокупность таких последовательно соединенных элементарных блоков образует простую БАС. ЭБА — это базовый блок для формирования сетей. Его использование дает возможность порождать любые конфигурации сетей или структур.

    3.1. 2. Алгоритмы навигации на БАС

    Для работы с БАС необходимо создать алгоритмы навигации на сети. Существует три метода навигации на сети:

    • последовательный;

    • параллельный;

    • смешанный.

    Результатом работы алгоритма навигации является формирование вершинного маршрута. Формируется маршрут М=( ). Основная цель таких алгоритмов заключается в определении каждого элемента , в оценке согласованности с другими.

    Каждый элемент интерпретируется как частное локальное решение. Маршрут интерпретируется как модель результата решения. Если необходимо сгенерировать некоторую совокупность решений, то формируется несколько маршрутов, образующих парадигму решений. На массиве решений возможны реализации задач анализа, выбора, упорядочивания, оптимизации.

    Возможные структуры БАС определяются иерархией отношений между классами объектов-альтернатив.

    Последовательная БАС

    Для последовательной сети последовательный алгоритм навигации может быть реализован двумя базовыми способами.

    1. Прохождение сети реализуется последовательно, начиная с первого a 1 и заканчивая последним а N блоками. Алгоритм обращается к блоку a 1, просматривает его содержимое и через транзитные вершины передает результат. Далее переходит к следующему блоку. В итоге образуется некоторый вершинный маршрут М j =(a 1 j, ..., a n j, ..., a N j), который и представляет данные о результате решения. Если какое-то решение несовместно, то выявляется причина несовместимости и ищется новое решение.

    2. Алгоритм обращается последовательно к каждому блоку и результат из каждого блока передается обратно в алгоритм. Массив частных решений преобразуется в маршрут, далее процедура продолжается.

    При последовательной навигации определяется логика прохождения сети, т.е. порядок входа в каждый из блоков, порядок поиска частного решения внутри блока, порядок выхода из блока, входа в следующий блок и «склеивания» частных решений.

    Пусть задан кортеж атрибутов (множество альтернатив):

    А = {a n : (n = 1, 2, …, n)}. Осуществим последовательную генерацию исходов А * = {a n * : (n = 1, 2, …, n)} для каждой из альтернатив с помощью последовательной БАС.

    БАС с последовательной стратегией представлена на рис. 3.7.

    БА 3

    БА 1

    БА 2

    Мал. 3.7. Пример последовательной разомкнутой трехблочной БАС

    БА 3

    БА 1

    БА 2

    Рис.3.8. Пример последовательной замкнутой трехблочной БАС

    В последовательных БАС генерируемые альтернативные решения соединяются в одну связку с генерирующими следующего ЭБА попарно. В результате вершины А * n и А n+1 сливаются в одну А n+1.

    Параллельная БАС

    При алгоритме с параллельной организацией навигации возможны как минимум две схемы:

    • одноуровневый алгоритм;

    • двухуровневый алгоритм.

    Одноуровневый алгоритм

    По схеме одноуровневого алгоритма все элементы сети связаны друг с другом и включают координирующую и исполнительную функции. Одноуровневый алгоритм является децентрализованной схемой навигации.

    Мал. 3.9. Параллельная одноуровневая структура БАС

    На рисунке 3.9 связь реализуется через общую транзитивную вершину (раздельный вход и выход).

    Можно замкнуть параллельную БАС через:

    - вершины транзита и рекурсии;

    - включить в качестве дополнительной некоторую вершину агрегирования.

    При параллельной генерации решений в каждом блоке БА i работает свой алгоритм формирования исходов. Алгоритмы работают одновременно, и матрица альтернативных решений заполняется построчно.

    Двухуровневый алгоритм

    На верхнем уровне двухуровневого алгоритма (рис.3.10) находится координирующий алгоритм, а на нижнем - исполняющий. По команде координирующего алгоритма каждый исполняющий алгоритм входит в свой блок, определяет частное решение внутри блока и передает результат в координирующий алгоритм. Последний осуществляет функцию сопряжения частных решений в единое общее решение. Этот процесс может быть итеративным, формализующим соответственные парадигмы решений. Данный двухуровневый алгоритм является централизованной схемой навигации.

    Подпись: Выход

    Мал. 3.10. Параллельная двухуровневая структура БАС

    3.1. 3. Маршруты на БАС

    Применение блочно-альтернативных сетей для решения различного рода задач (анализ, синтез, классификация и т.д.) основано на использовании их свойства порождать множество альтернативных маршрутов М N. При описании допустимых множеств маршрутов М N на сетях , целесообразно исходить из блочной структуры альтернативной сети.

    В БАС используется вершинный тип маршрутов. С точки зрения сети маршруты подразделяются на внутриблоковые и сетевые. Последние, в свою очередь, формируются из внутриблоковых и межблоковых.

    Внутриблоковый – это такой маршрут М i N М N (i = 1, …, n), который тем или иным образом связывает две соседние вершины ( ) первого ранга, принадлежащие i-му блоку. Другими словами, внутриблоковый маршрут формируется как последовательность вершин, связанных определенным отношением.

    Межблоковые – маршруты М il N, которые связывают некоторые пары вершин первого ранга {( ), i = 1, …, n; k = 1, 2, …, n; }. Межблоковые маршруты используются при формировании циклов, и, следовательно, связываемые вершины ( ) для таких маршрутов отождествляются.

    При использовании БАС для решения конкретных задач могут возникать ситуации, когда тот или иной внутриблоковый маршрут М i N формируется неоднозначным образом. При этом возможны три случая:

    1) внутриблоковый маршрут М i N проходится один раз слева направо;

    2) внутриблоковый маршрут М i N для маршрута М N является запрещенным;

    3) внутриблоковый маршрут М i N должен быть пройден неоднократно.

    В соответствии с названными случаями, определим три типа маршрутов: ациклические AM i N, транзитные ТM i N и циклические СM i N.

    Ациклические маршруты

    Наиболее простыми маршрутами М N являются ациклические (или незамкнутые) AM i N .

    Ациклический маршрут (АМ i) формируется как последовательность

    вершин совместно с отношением между вершинами:

    AM i : (A i , r ij, a ij),

    где А i - атрибут;

    r ij - определяет отношение между атрибутом и вершиной-значением a ij;

    a ij - значение атрибута А i.

    Полное представление внутриблокового маршрута по схеме исток-сток будет представлять собой объединение:

    AM i : (А i, r ij,a ij) U (a ij,r ji,A* i),

    или в общем виде для вершин-альтернатив получим вершинный ациклический маршрут:

    AM i : (А i, a ij, A* i).

    Аналогично для маршрута, проходящего через транзитивную вершину:

    АM i T : (A i, r T, A* i),

    что эквивалентно записи

    AM i T : (A i, T, A* i).

    Ациклические маршруты имеют место в тех случаях, когда осуществляется однократное прохождение слева направо через блок , между блоками ( , ) или по сети в целом.

    Внутриблоковые ациклические маршруты всегда проходят через вершины (j = 1,2, … , m; i = 1,2, … , n) второго ранга. В общем случае маршрут AM i N может быть задан последовательностью:

    AM i N = {( ); (j = 1,2, … , m; I = 1, 2, …, n)}

    В этой последовательности і обозначают дуги между соответствующими парами вершин внутри i-го блока. Кратко это выражение можно записать так:

    AM i N = (3.1)

    Отметим, что на сети любой внутриблоковый маршрут AM i N всегда начинается с входной вершины .

    Транзитные маршруты

    Достаточно часто при использовании сети могут возникать случаи, когда прохождение через блок (i = 1, 2, …, n) или совокупность блоков запрещено. Иными словами, запрещены в рассмотренном выше смысле ациклические маршруты AM i N или AM i , l N, при этом полные маршруты AM N имеют место.

    Для описания подобного рода случаев введено понятие транзитного маршрута ТМ N (для сети в целом понятие транзитного маршрута не имеет смысла.) Прежде чем дать определение транзитного внутриблокового маршрута ТM i N, введем и определим понятие транзитной вершины . Транзитными являются такие вершины (i = 1, 2, …, n) второго ранга, которые не несут семантической нагрузки в соответствии с признаком , а определяют лишь маршрут следования внутри блока . Таким образом, внутриблоковым транзитным маршрутом является ТM i N такой маршрут, который проходит через транзитную вершину. В общем случае внутриблоковый транзитный маршрут ТM i N определяется последовательностью:

    ТM i N =

    или в сокращенной форме: ТM i N = .

    Циклические маршруты

    В тех случаях, когда осуществляется неоднократное прохождение через блок (i = 1, 2, …, n) или {( , ), l = i+k, k 1} или через сеть в целом, то имеют место циклические маршруты.

    Основой циклических маршрутов СM i N являются ациклические АM i N. Замыкание внутриблокового маршрута АM i N осуществляется через вершины ( ), которые соответственно определяют конец и начало. В общем случае для любого блока циклические маршруты СM i N можно представить виде суммы соответствующих ациклических маршрутов АM i N, каждый из которых повторен раз. Используя выражение (3.1), можно записать:

    СM i N ,

    где К ji 0 – количество j-х циклов в i-ом блоке.

    Внутриблоковые циклические маршруты СM i N используются в тех случаях, когда при формировании маршрута M N возникает необходимость неоднократного прохождения через какой-либо блок с целью включения в такой маршрут любого количества любых вершин

    (j = 1,2, … , m; i = 1,2, … , n).

    Межблоковые и сетевые маршруты формируются на основе склеивания внутриблоковых. Для этих целей используются специальные алгоритмы, которые осуществляют как формирование самого маршрута, так и склеивание внутриблоковых в единый сетевой:

    M N a, = U (MБi),

    где MN a - сетевой маршрут;

    MБi - внутриблоковый маршрут.

    При таком алгоритме навигации путем склеивания будет получен маршрут MN a со своим набором решений:

    R = (R 1,, …, R i, …, R N)

    Для каждого блока альтернатив определяется свой алгоритм выбора альтернативы. Алгоритм параллельной навигации, в свою очередь, реализует функции координации, которые взаимодействуют с каждым блоковым алгоритмом. Работа осуществляется параллельно. Алгоритм координации передает исходные данные в локальные алгоритмы и запускает их в работу. Каждый из локальных алгоритмов формирует внутриблоковый маршрут и получает соответствующий результат (R). Далее формируется последовательность (R 1 1, ..., R i 1, ..., R N 1) = R l несвязанных между собой решений. После этого решается задача склеивания частных решений в общее. Данная процедура может протекать по двум направлениям:

    1) формирование общего решения на уровне координирующего алгоритма; анализ, оценка, принятие решения для дальнейших действий;

    2) координирующий алгоритм решает задачу общего решения, одновременно выдав задание блоковым алгоритмам на формирование частных решений. При получении общих решений возможна параллельная стратегия для многоальтернативных решений.

    Получив парадигму общих решений, в соответствии с определенными критериями выбирается наилучшее из них.

    вход


    3.2. Информационное представление алгоритма

    работы врача-диетолога методом БАС

    Врач-диетолог, проанализировав имеющиеся в ассортименте продукты, составляет из них блюда, входящие в ту или иную диету. Для приготовления какого-либо блюда, используется определенный набор продуктов {П}. Набор {П} является набором атрибутов блюда Б i :

    Б i = {П 1, П 2, ... ,П m }.

    Для предоставления маршрутов выбора блюд можно использовать метод блочно-альтернативных сетей (БАС).

    Вид элементарного блока такой сети для выбора альтернативных блюд Б i представлен на рис. 3.2.1.

    Мал. 3.2.1. Элементарный блок альтернатив

    Блочно-альтернативной сети

    Позначення на рис. 3.2.1:

    Q i r – имя блока;

    Q i r * – замыкание альтернатив;

    Переменная r обозначает прием пищи (завтрак, обед, полдник и ужин) и может принимать значения: r = {З, О, П, У};

    Переменная i определяет категорию блюд (закуски, первые, вторые, третьи блюда и десерт), i = 1, 2,…,5.

    Показатель Q i r * может принимать одно из множества значений {Б ji r }, совокупность которых представляет альтернативные вершины блока БАС. Также в ЭБА имеются Т – транзитная вершина, и R – рекурсивная вершина.

    3.2.1. Выбор блюд для приема пищи методом БАС

    Для всех приемов пищи существуют следующие категории блюд:

    Q 1 r – закуски (салаты и др.);

    Q 2 r – первое блюдо (супы);

    Q 3 r – второе блюдо (мясное или рыбное блюдо с гарниром);

    Q 4 r – третье блюдо (напитки);

    Q 5 r – десерт (сладости или хлебобулочные изделия).

    Следовательно, один прием пищи в общем случае может содержать все эти категории блюд:

    Q r = {Q 1 r, Q 2 r, Q 3 r, Q 4 r, Q 5 r }

    або

    Q r = {Q i r },

    где i = 1, 2,…, 5.

    Для каждой из категорий существует свой набор блюд:

    Q 1 r = (Б 11 r, Б 12 r,…, Б 1j r,…, Б 1m r);

    Q 2 r = (Б 21 r,…, Б 2j r,…, Б 2l r);

    Q 3 r = (Б 31 r,…, Б 3j r,…, Б 3k r);

    Q 4 r = (Б 41 r,…, Б 4j r,…, Б 4h r);

    Q 5 r = (Б 51 r,…, Б 5j r,…, Б 5g r).

    При этом одно и то же блюдо может принадлежать к разным категориям.

    На основе этих данных можно сформировать блочно-альтернативную сеть для завтрака (см. рис. 3.2.2.). Набор категорий блюд завтрака включает:

    Q З = (Q 1 3, Q 4 3, Q 5 З).

    Мал. 3.2.2. БАС завтрака

    Сочетание различных блюд {Б ij З } образует маршрут М e З на сети завтрака. Маршрут выбирается целенаправленно, в соответствии с определенной диетой, т. е. с учетом блюд, разрешенных для данной диеты Д k.

    На сети получаем множество маршрутов М k З = {M ke З }, где

    k - номер диеты,

    k = 1,…, D, где D – количество диет;

    е = 1,…, L З, где L З – количество маршрутов по данным D диетам для завтрака;

    М ke З = (Б 1 j З, Б 4 j З, Б 5 j З),

    где индекс j – номер блюда в списке блюд определенной категории.

    В общем случае маршрут выбора блюд на весь день для пациента с определенной диетой Д k можно записать в виде:

    М = { М ke З, М ke О, М ke П, М ke У },

    где k – номер диеты,

    e – номер маршрута.

    Таким образом, для каждой из диет имеем определенное число маршрутов выбора блюд. Тогда диету как совокупность маршрутов выбора блюд можно записать в виде:

    Д k = {М k1,…, М ke,…, М kL }.

    Следовательно, для завтрака определенная диета Д k будет иметь вид: Д k З = {М k1 З,…, М ke З,…, М kL З }, k = 1, 2, …, D.

    Каждый из маршрутов М ke 3 характеризуется калорийностью, содержанием белков, жиров, углеводов, а также витаминов и минеральных веществ:

    М ke 3 = М ke 3ke 3, БЛ ke 3, Ж ke 3ke 3, В ke 3, МВ ke 3),

    k=1,…, D,

    е =1,…, L.

    Аналогичным образом может быть представлена БАС для обеда Q О (см. рис.3.2.3.)

    Q О = {Q i О }, i =1,…, 5;

    Q i О = (Б i1 Оi2 О,…Б ij О,…Б iN О).

    Маршруты на БАС для обеда определяются путем выбора по одной альтернативной вершине для каждой категории блюд с учетом диеты:

    Д к О = (М k1 О, М k2 О,…, M kS О)

    М k О = {M k 1 О }, k =1,…, N;

    M ks О = (Б 1 j О2 j О3 j О4 j О)

    М ks О = М ks Оks О, БЛ ks О, Ж ks Оks Оks О,МВ ks О);

    k =1,…, N; s =1,…, S.


    Мал. 3.2.3. Блочно-альтернативная сеть обеда


    Блочно-альтернативная сеть полдника (см. рис.2.3.4.) состоит из двух элементарных блоков:

    Q П ={Q 1 П, Q 4 П }.

    Мал. 3.2.4. Блочно-альтернативная сеть полдника

    Q i П = (Б i1 Пi2 П,…, Б iN П);

    М k П = {М kp П } , k = 1,…, D, p = 1,…,P;

    М kp П = (Б 1 j П2 j П);

    Д к П = (М k1 Пk2 П,…М kp П);

    М kp П = М kp Пkp П, БЛ kp П, Ж kp П, У kp П, В kp П, МВ kp П).

    Аналогично, можно представить БАС ужина (см. рис. 3.2.5).

    Q У = {Q 1 У, Q 3 У, Q 4 У, Q 5 У };

    Q i У = (Б i1 Уi2 У,…, Б iN У);

    М k у = {М ky у } , k = 1,…, D, y = 1,…,Y;

    М kp у = (Б 1 j у, Б 2 j у);

    Д к у = (М k1 уk2 у,…, М ky у);

    М ky у = М kp уky у, БЛ ky у, Ж ky у, У ky у, В ky у, МВ ky у).


    Мал. 3.2.5. Блочно-альтернативная сеть ужина


    3.2.2. Выбор блюд на день методом БАС

    Последовательно соединив все БАС завтрака, обеда, полдника и ужина, получим полную БАС одного дня; она представлена на рис. 3.2.6.

    Рис.3.2.6. Полная БАС блюд на один день

    Как уже говорилось выше, определенная диета представляет собой множество всех маршрутов выбора блюд:

    Д k = {M k е },

    где k – номер диеты, k = 1,…, D;

    e – номер маршрута, e = 1,…, L.

    А каждый маршрут включает в себя множество маршрутов выбора блюд каждого приема пищи:

    М = { М ke З, М ke О, М ke П, М ke У }.

    Множество всех маршрутов на БАС представлено на рис. 3.2.7.

    С учетом того, что врачу-диетологу необходимо составлять рационы питания пациентов каждый день, то алгоритм навигации на БАС маршрутов выбора блюд должен быть замкнутым. Замкнутая БАС маршрутов выбора блюд представлена на рис. 3.2.8.




    Рассмотрим пример формирования маршрута выбора блюд для полдника. Так как маршрут выбора блюд находится для каждого пациента санаторного комплекса, то будем учитывать заболевания и состояние конкретного человека.

    Пациент – женщина, возраст – 48 лет. Врач диагностического отделения лечебного комплекса санатория поставил диагноз: бронхит острый. Результаты обследования пациента врачом-диетологом: вес превышает норму; сильный грудной кашель вследствие бронхита; другие показатели в норме.

    Врач-диетолог, проанализировав состояние пациентки, назначил ей диету №1, соответствующую диагнозам: «Бронхит» и избыточный вес.

    Как говорилось выше, полдник включает в себя две категории блюд: закуска и напиток.

    Итак, альтернативами закусок для диеты №1 будут:

    Б 11 П – фрукты свежие;

    Б 12 П – йогурт фруктовый;

    Б 13 П – свежая малина;

    Б 14 П – сухофрукты.

    Альтернативы напитков:

    Б 41 П – чай черный;

    Б 42 П – кофе заварной;

    Б 43 П – сок яблочный;

    Б 44 П – кефир.

    Составим таблицу содержания этими блюдами белков, жиров, углеводов, витаминов, минеральных веществ и их калорийность (Таблица 3.2.1).


    Наименования блюд

    Белки,

    г

    Жиры,

    г

    Угле-воды,

    г

    Витамины,

    мкг

    Минеральные вещества,

    мг

    Энергетическая ценность, ккал
    А

    В 1

    З Са Fe Ka
    Фрукты свежие 45 0,4 0,4
    Йогурт фруктовый 51 5,0 1,5
    Свежая малина 42 0,8 0,3
    Сухофрукты 281 2,5 -
    Чай черный 32 - -
    Кофе заварной 32 - -
    Сок яблочный 38 0,5 -
    Кефир 49 4,3 1,0

    Таблица 3.2.1

    Атрибуты блюд


    Проанализировав заболевание и другие параметры состояния пациента и сопоставив их с перечисленным выше списком блюд диеты №1, врач-диетолог выбрал в качестве оптимального следующее питание пациентке на полдник: свежая малина и черный чай, так как горячее питье с малиной оказывает положительное воздействие на больных бронхитом в острой форме и не содержит жиров, которые нежелательны для пациентки.

    Таким образом, для этой пациентки врачом-диетологом был выбран маршрут: М 1 П = { Б 13 П, Б 41 П }.

    Выбор маршрута на БАС представлен на рис. 3.2.9.

    Мал. 3.2.9. Маршрут выбора блюд для полдника на БАС

    Соединяя аналогичным образом, БАС всех приемов пищи последовательно между собой, можно получить маршрут выбора блюд для каждого пациента на каждый день его пребывания в санаторном комплексе.

    3.3. висновки

    В результате рассмотрения последовательных и параллельных алгоритмов решения задач моделирования на БАС и разработки алгоритмов навигации на БАС в рамках дипломного проекта можно сделать вывод об эффективном применении БАС для задач анализа, выбора, упорядочивания и оптимизации. Поэтому блочную альтернативную сеть можно рассматривать как метод организации представления информации в базах данных, что и будет сделано в следующей главе.


    ГЛАВА 4

    БАЗА ДАННЫХ ПОДСИСТЕМЫ «ДИЕТПИТАНИЕ»

    4.1. Представление и описание базы данных

    подсистемы «Диетпитание»

    Объектом автоматизации дипломного проекта, как уже говорилось выше, является подсистема «Диетпитание» санаторного комплекса «Валуево». Автоматизация санаторного комплекса и, в частности, его подсистемы не может происходить без создания и дальнейшего внедрения системы управления базами данных. За счет использования СУБД достигается оперативность ввода и корректировки данных, их корректность, воспроизводимость и надежность.

    Используемая СУБД должна отвечать следующим требованиям:

    - простота создания новых баз данных;

    - возможность корректировки отдельных полей;

    - частичная логическая независимость представления данных;

    - полная физическая независимость представления данных;

    - использование диалоговых режимов работы.

    Всем вышеперечисленным требованиям удовлетворяет система управления базами данных Access версии XP и язык программирования Visual Basic for Applications. Это программное обеспечение используется в данном дипломном проекте для автоматизации подсистемы «Диетпитание» санаторного комплекса «Валуево» и создания базы данных для этой подсистемы.

    В базе данных подсистемы «Диетпитание» будут храниться и обрабатываться данные о пациентах, диетах, блюдах, продуктах, заболеваниях, диетах и др.

    Каждому поступившему пациенту в зависимости от диагноза заболевания рекомендуется соответствующая диета, пациент может согласиться и принять назначенную врачом-диетологом диету, а может отказаться и принимать свободное питание по своему выбору.

    В тоже время каждой диете ставится в соответствие свой набор приемов пищи (завтрак, обед, полдник и ужин), каждый из которых состоит из различных сочетаний категорий блюд (закуска, 1-е блюдо, 2-е блюдо, 3-е блюдо и десерт). Каждая категория включает в себя свой набор блюд, а каждому блюду ставятся в соответствие свои продукты. В базе данных также хранятся калорийность и энергетическая ценность каждого продукта, содержание в нем белков, жиров, углеводов, витаминов (А, В1, С), а также минеральных веществ (Са, Fe, Ka).

    Информация о калорийности и энергетической ценности, содержании белков, жиров, углеводов, витаминов и минеральных веществ каждого блюда будет высчитываться из уже введенных соответствующих данных о продуктах. Аналогичные данные по каждой диете вводятся в базу данных врачом-диетологом.

    Каждой диете также ставится в соответствие свой набор столов в столовой, и данные о том, какой стол и какое место занимает каждый пациент санатория, тоже хранятся в БД подсистемы.

    Системно-комплексный анализ

    объекта автоматизации

    При системно-комплексном анализе объект автоматизации рассматривается как концептуальная модель:

    S o

    , де

    - Інформаційна страта;

    - Матеріальна страта;

    - Енергетична страта;

    - Економічна страта;

    - Організаційна страта.

    Организационная, экономическая, материальная и частично информационная страты объекта автоматизации были рассмотрены в предыдущих главах дипломного проекта. Теперь более подробно будем рассматривать информационную страту объекта автоматизации, так как для создания базы данных нам необходимо проанализировать движение информационных потоков в автоматизируемом объекте.

    Концептуальную модель базы данных можно представить следующим образом:

    , де

    - структурный аспект.

    - функциональный аспект.

    - аспект управления.

    Структурный аспект информационной страты

    объекта автоматизации

    1. Концептуальная модель структурного аспекта информационной страты объекта автоматизации 1-го уровня имеет вид:

    , де

    - информационные элементы объекта автоматизации;

    - связи между информационными элементами;

    - конфигурация связей между информационными элементами;

    - параметр связи между информационными элементами,

    где k, l – номера информационных элементов ;

    - параметр изменения во времени предыдущих параметров.

    Рассмотрев и проанализировав подсистему «Диетпитание», в ней можно выделить следующие информационные элементы:

    Е 1 – пациенты;

    Е 2 – заболевания;

    Е 3 – диеты;

    Е 4 – приемы пищи;

    Е 5 – категории;

    Е 6 – блюда;

    Е 7 – продукты;

    Е 8 – столы.

    Связи между информационными элементами представлены графически на рис. 4.1.1.

    Мал. 4.1.1. Связи между информационными элементами базы данных

    Позначення на рис. 4.1.1:

    связь «один ко многим»;

    связь «многие ко многим».

    2. Концептуальная модель структурного аспекта информационной страты объекта автоматизации 2-го уровня имеет вид:

    , де

    - компонента информационного элемента объекта автоматизации,

    где i – номер информационного элемента ,

    j – номер компонента е информационного элемента;

    - связи между компонентами і ,

    где k - номер компонента е, с которым связан компонент ;

    - конфигурация связей между компонентами;

    - параметр связи между компонентами і ;

    - параметр изменения во времени предыдущих параметров.

    Рассмотрим компоненты каждого информационного элемента и изобразим связи между этими компонентами (рис. 4.1.2).

    Мал. 4.1.2. Связи между компонентами

    информационных элементов базы данных

    Как видно на рис. 4.1.1 между элементами существуют множественные зависимости. Для представления этих данных в таблицах базы данных необходимо, чтобы отношения между элементами БД находились в четвертой нормальной форме.

    Функциональный аспект информационной страты

    объекта автоматизации

    Концептуальная модель функционального аспекта информационной страты объекта автоматизации представляется в виде:

    ,

    де - вектор входных воздействий;

    - вектор выходных реакций системы;

    - функция преобразования вектора в вектор ;

    - параметр функции преобразования;

    - параметр изменения во времени параметров , , і .

    Рассмотрим объект автоматизации, то есть подсистему «Диетпитание», как объект управления с входными и выходными параметрами Х и У: ={ }.

    Рассмотрим входные вектора объекта:

    = ( номер пациента, фамилия, имя, отчество пациента, дата рождения пациента, заболевание пациента) – карта пациента.

    =( номер диеты, название диеты, энергетическая ценность диеты, белки диеты, жиры диеты, углеводы диеты, витамин А, витамин В 1, витамин С, минерал Са, минерал Fe, минерал Ka) – содержание диет.

    =( номер блюда, название блюда, рецепт блюда) – список блюд.

    =( номер продукта, название продукта, энергетическая ценность продукта, белки продукта, жиры продукта, углеводы продукта, витамин А, витамин В 1, витамин С, минерал Са, минерал Fe, минерал Ka) – содержание продуктов.

    = (номер диеты, номер стола диеты) – соответствие столов диетам.

    = (номер диеты, номер приема пищи, прием пищи) – соответствие приемов пищи диетам.

    = (номер приема пищи, номер категории, категория) – соответствие категорий приемам пищи.

    = (номер блюда, номер категории) - соответствие блюд категориям.

    = (диета, заболевания) - соответствие заболеваний диетам.

    На выходе базы данных будут:

    – рекомендуемая диета пациента;

    – содержание блюд;

    подборка альтернативного блюда;

    – подборка альтернативного продукта;

    – рацион питания пациентов;

    – количество каждого блюда;

    – количество пациентов каждой диеты.

    Мал. 4.1.3. Схема функционального аспекта

    информационной страты объекта автоматизации

    Таким образом, все выходные параметры базы данных У 1,…, У 7 должны выполняться и являться выходными параметрами форм базы данных подсистемы «Диетпитание».

    Функциями администратора базы данных будут следующие:

    – добавление записи в базу данных;

    – удаление записи;

    – редактирование записи;

    – поиск записи;

    – сохранение введенных изменений;

    – ответы на стандартные запросы.

    Функционально-структурный аспект информационной страты объекта автоматизации

    Объединяя функциональный и структурный аспекты, получим функционально-структурный аспект информационной страты объекта автоматизации, графически представленный на рис. 4.1.4.

    Е 1, Е 2, …, Е 7, Е 8 – информационные элементы объекта автоматизации.

    Мал. 4.1.4. Схема функционально-структурного аспекта

    информационной страты объекта автоматизации

    Таким образом, разбив отношения на компоненты и проведя их нормализацию, можем сгенерировать таблицы базы данных и установить связи между ними с помощью ключей (рис. 4.1.5).

    Атрибуты с именем, начинающимся с ID, введены в качестве идентификационных номеров соответствующих данных и во всех таблицах выполняют функцию первичного или составного (сцепленного) ключа.

    Мал. 4.1.5. Схема связей таблиц базы данных

    На основе таблиц создадим формы базы данных для каждого подразделения подсистемы «Диетпитание» в соответствии с их задачами.

    4.2. Структура и описание экранных форм и меню

    пользовательского интерфейса базы данных

    4.2.1. Структура экранных форм базы данных

    Разобъем все данные на группы в соответствии с подразделениями подсистемы «Дитепитание», то есть в каком подразделении какие данные будут использоваться.

    1. Врачу-диетологу необходимы следующие данные:

    · фамилия, инициалы имени и отчества пациента;

    · дата рождения пациента;

    · диагноз заболевания пациента;

    · поставленная в соответствии с заболеванием диета питания;

    · наименования всех блюд в столовой;

    · калорийность блюд;

    · содержание белков, жиров, углеводов в блюде;

    · содержание витаминов А, В1, С в блюде;

    · содержание минеральных веществ Са, Fe, Ka;

    · наименования всех продуктов на складе;

    · калорийность продуктов;

    · содержание белков, жиров, углеводов в продукте;

    · содержание витаминов А, В1, С в продукте;

    · содержание минеральных веществ Са, Fe, Ka в продукте;

    · количество пациентов каждой диеты;

    · рационы питания пациентов.

    2. Подразделению «Столовая» необходимы данные:

    · количество пациентов каждой диеты;

    · стол, выбранный в соответствии с диетой;

    · место пациента за столом;

    · наименования всех блюд в столовой.

    3. Подразделению «Кухня» необходимы данные:

    · наименования всех блюд в столовой;

    · количество каждого блюда;

    · рецепты блюд;

    · перечень продуктов;

    · количество продуктов для каждого блюда.

    В соответствии с функциями объекта автоматизации составим структуру экранных форм и меню, представленную на рис. 4.


    Мал. 4.2.1. Структура экранных форм базы данных

    4.2.2. Описание экранных форм базы данных

    В соответствии со структурой экранных форм для каждого подразделения подсистемы «Диетпитание» создадим экранные формы. Форма главного меню представлена на рис. 4.2.2.

    Мал. 4.2.2. Форма «Главное меню»

    Для врача-диетолога созданы экранные формы, представленные на рис. 4.2.3 – 4.2.11.

    Мал. 4.2.3. Форма «Врач-диетолог»

    Мал. 4.2.4. Форма «Содержание продуктов»

    Мал. 4.2.5. Форма «Содержание блюд»

    Мал. 4.2.6. Форма «Содержание диет»

    Мал. 4.2.7. Форма «Диета и заболевания»

    Мал. 4.2.8. Форма «Карта пациента»

    Рис.4.2.9. Форма «Рацион питания»

    Мал. 4.2.10. Форма «Эквивалентный продукт»

    Мал. 4.2.11. Форма «Эквивалентное блюдо»

    Для столовой созданы экранные формы, представленные на рис. 4.2.12 – 4.2.15.

    Мал. 4.2.12. Форма «Столовая»

    Мал. 4.2.13. Форма «Стол и место пациента»

    Мал. 4.2.14. Форма «Диета и столы»

    Мал. 4.2.15. Форма «Число пациентов диеты»

    Для кухни созданы экранные формы, представленные на рис. 4.2.16 и 4.2.17.

    Мал. 4.2.16. Форма «Кухня»

    Мал. 4.2.17. Форма «Рецепты блюд»

    Форма «Продукты» была представлена выше на рис. 4.2.4.

    4.3. Руководство пользователя

    Для работы с базой данных подсистемы «Диетпитание» необходимо открыть СУБД Access XP, загрузить файл с базой данных и открыть закладку «Формы».

    Далее надо нажать двойным щелчком мыши на форме «Главное меню». На экране откроется форма с тремя кнопками: «Врач-диетолог», «Столовая» и «Кухня», а также кнопкой «Выход».

    Для работы с базой данных врача-диетолога надо выбрать соответствующую кнопку. Аналогично для работников (операторов) столовой и кухни. Кнопка «Выход» позволит выйти из главного меню.

    В каждой форме записи можно удалять, редактировать, сохранять, а также переходить к следующей, предыдущей, первой и последней записям с помощью кнопок в левой нижней части формы. Нажав кнопку «Назад» пользователь возвращается в предыдущую форму.

    Выбрав и нажав кнопку «Врач-диетолог», пользователь увидит экранную форму со следующими кнопками:

    - «Содержание продуктов» - откроется форма со списком наименований продуктов и следующими значениями каждого продукта: энергетическая ценность, белки, жиры, углеводы, витамины А, В 1, С и минералы кальций, железо и калий. Если значения продуктов отсутствуют, их необходимо ввести.

    - «Содержание блюд» - откроется форма со списком наименований блюд и следующими значениями каждого блюда: энергетическая ценность, белки, жиры, углеводы, витамины А, В 1, С и минералы кальций, железо и калий. Все значения блюд считаются автоматически, если были правильно введены соответствующие значения для каждого продукта.

    - «Содержание диет» - откроется форма со списком наименований диет и следующими значениями суточной нормы для каждой диеты: энергетическая ценность, белки, жиры, углеводы, витамины А, В 1, С и минералы кальций, железо и калий. Все значения необходимо ввести.

    - «Заболевания» - откроется форма всех наименований заболеваний пациентов санаторного комплекса (при их отсутствии их необходимо ввести).

    - «Карты пациентов» - это список всех пациентов, проживающих в санатории, т.е. имя и инициалы каждого пациента, его дата рождения и заболевание (их может быть несколько), найденные у пациента терапевтом и врачом-диетологом.

    - «Рацион питания» - после нажатия откроется форма, в которой необходимо выбрать из списка пациента и щелкнуть на кнопке «Вариант меню», и в правой части формы для каждого приема пищи будут предложены варианты блюд для пациента. Нажав на кнопке «Вариант меню» еще раз, можно получить следующий другой вариант подбора блюд для суточного рациона пациента.

    - «Эквивалентный продукт» - откроется форма, которая позволит найти и подобрать продукт, эквивалентный по своему составу (энергетической ценности, белкам, жирам, углеводам) продукту, который необходимо выбрать из списка. Щелкнув на одном продукте из списка представленных и нажав на кнопку «Следующая альтернатива», пользователь увидит в текстовом поле «Эквивалентный продукт» его значение. Если результат не удовлетворил пользователя, то каждое следующее нажатие кнопки «Следующая альтернатива» позволит найти другой вариант.

    - «Эквивалентное блюдо» - откроется форма, которая позволит найти и подобрать блюдо, эквивалентное по своему составу (энергетической ценности, белкам, жирам, углеводам) блюду, которое необходимо выбрать из списка. Щелкнув на одном блюде из списка представленных слева и нажав на кнопку «Следующая альтернатива», пользователь увидит в текстовом поле «Эквивалентный продукт» его значение. Если результат не удовлетворил пользователя, то каждое следующее нажатие кнопки «Следующая альтернатива» позволит найти другой вариант эквивалентного блюда.

    - «Назад» - нажатие на кнопку позволит вернуться в главное меню.

    После нажатия кнопки «Столовая» в главном меню открывается форма со следующими кнопками:

    - «Стол и место пациента» - позволит увидеть и редактировать список пациентов с указанными для каждого: диетой, столом в столовой, за которым каждый сидит, и место за столом.

    - «Диета и столы» - позволит увидеть и редактировать списки номеров столов для каждой диеты.

    - «Число пациентов диеты» - откроется форма, в которой можно получить количество пациентов, которые придерживаются каждой диеты. Для этого необходимо щелкнуть на одной из диет в списке.

    После нажатия кнопки «Кухня» в главном меню открывается форма со следующими кнопками:

    - «Рецепты блюд» - здесь можно выбрать любое блюдо из списка представленных, и ниже пользователь увидит рецепт этого блюда, состав и количество каждого продукта для его приготовления. Нажав на кнопке «Число порций», пользователю будет представлено количество порций блюда, которое он выбрал, в соответствии с назначенным рационом питания каждого пациента.

    Как уже говорилось выше, закончить работу с базой данных можно, вернувшись в форму «Главное меню» и нажав на кнопке «Выход».

    4.4. висновки

    Итак, в четвертой главе было представлено описание информационных элементов подсистемы «Диетпитание» и их компонентов, рассмотрены и нормализованы связи между ними, в результате чего были сгенерированы таблицы базы данных. Соединив таблицы связями, мы получили единую базу для хранения и обработки всех данных подсистемы «Диетпитание». На основе этих таблиц были сформированы экранные формы пользовательского интерфейса, которые также были представлены выше.

    Созданная база данных является универсальной для предприятий и организаций, занимающихся общественным питанием, и может быть практически применена в любом подобном учреждении.



    ГЛАВА 5

    Экономическая часть

    Результатом выполнения данного дипломного проекта является создание АСУ подсистемы «Диетпитание» санаторного комплекса «Валуево». В рамках дипломного проекта разработана модель подсистемы и создана база данных для подсистемы. Данный дипломный проект относится к научно-исследовательской разработке НИР.

    При выполнении любых работ важно учитывать экономические аспекты разработки. В экономической части дипломного проекта рассмотрим следующие вопросы: организация планирования работ, стоимость разработки, оценка эффективности. По приведенному выше перечню вопросов, будем строить все расчеты, приведенные в экономической части дипломного проекта.

    5.1. Организация планирования работ

    5.1.1. Назначение АСУ подсистемы «Диетпитание»

    В данном дипломном проекте создается АСУ подсистемы «Диетпитание» санаторного комплекса, которая оптимизирует работу сотрудников санатория, занятых питанием пациентов.

    Внедрение АСУ в подсистему «Диетпитание», а в последствии и во все отделы санаторного комплекса позволит значительно увеличить эффективность работы сотрудников за счет:

    · сокращение ошибок в работе благодаря хранению информации в базах данных;

    · сокращения времени обработки информации;

    · уменьшение риска потери данных;

    · сокращения времени доступа к информации;

    · упрощение обработки заказов;

    · упрощение процесса анализа функционирования предприятия.

    Результат данного дипломного проекта можно отнести к научно-исследовательской разработке (НИР). НИР условно разделяют на два типа:

    § По методам их проведения – теоретические, экспериментальные, смешанные.

    § По объему и степени охвата решаемых задач – научно-техническое направление, научно-технические проблемы, конкретные научные темы.

    Для данной научно-исследовательской разработки метод проведения можно определить как смешанный. По объему и степени охвата решаемых задач данная работа относится к научно-техническому направлению.

    5.1.2. Структура разработки

    В создании АСУ подсистемы «Диетпитание» будут принимать участие: руководитель проекта, инженеры-системотехники I-ой и II-ой категорий и программисты. Дипломница выступает в качестве инженера-системотехника, совмещая обязанности инженера-системотехника I-ой и

    II-ой категорий.

    Руководитель проекта вместе с инженерами-системотехниками I-ой категории определяют заказ. Инженеры I-ой категории проводят анализ предприятия, для которого будут создаваться АСУ (подсистему «Диетпитание» санаторного комплекса «Валуево»). Инженеры II-ой категории создают и отлаживают большую часть модулей, готовят документацию по данному проекту. Программисты осуществляют непосредственное написание программ для этих модулей, которые в дальнейшем компонуются инженерами. Руководитель проекта управляет работой по планированию и контролирует процесс реализации проекта в пределах установленного времени.

    5.1.3. Этапы разработки

    Весь проект по созданию программного продукта можно разбить на стадии и этапы:

    I. Разработка технического задания (ТЗ)

    1. Технико-экономическое обоснование разработки программы

    2. Согласование и утверждение ТЗ

    II. Эскизный проект

    1. Предварительная разработка структуры входных и выходных данных

    2. Уточнение методов решения поставленной задачи

    3. Разработка общего описания алгоритма решения задачи

    III. Технический проект

    1. Определение формы представления входных и выходных данных

    2. Разработка структуры программы

    3. Утверждение технического проекта

    IV. Рабочий проект

    1. Программирование и отладка программы

    2. Испытания программы

    3. Корректировка программы по результатам испытаний

    V. Внедрение и оформление акта передачи программы

    Наглядным способом представления календарного плана работ является ленточный график.

    V

    IV.3

    IV.2

    IV.1

    III.3

    III.2

    III.1

    II.3

    II.2

    II.1

    I.2

    I.1

    Этапы проекта

    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

    Недели

    Мал. 5.1. Ленточный график этапов реализации проекта

    5.2. Расчет стоимости разработки

    Стоимость разработки определяется по смете затрат, которая включает в себя следующие статьи:

    1. материалы, покупные изделия, полуфабрикаты;

    2. основная заработная плата;

    3. дополнительная заработная плата;

    4. отчисления на социальные нужды;

    5. накладные расходы;

    6. командировочные;

    7. контрагентские расходы;

    8. специальное оборудование;

    9. прочие расходы.

    1. Стоимость материалов, покупных изделий, полуфабрикатов.

    Таблица 5.1

    Стоимость материалов, покупных изделий, полуфабрикатов

    Наименование материалов Одиниця виміру Коли-чество

    Цена за единицу,

    руб.

    Сумма оплаты в рублях
    Бумага для печати упаковка 4 120 480
    Картридж для принтера шт. 2 850 1700
    CD шт. 4 20 80
    Дискета 1,44 МБ шт. 5 13 65
    Доступ в Internet час 10 25 250
    РАЗОМ: 2575

    2. Основная заработная плата участников разработки.

    В разработке данного проекта участвуют 10 человек: руководитель проекта, 3 инженера-системотехника I-ой категории, 3 инженера-системотехника II-ой категории и 3 программиста. Студентка-дипломница выполняет функции инженера-системотехника II-ой категории.

    Далее приведены таблицы, в которых рассчитана основная заработная плата участников проекта. Расчет производится с учетом того, что 1 рабочий месяц составляет 22 дня.

    Таблица 5.2

    Календарный график разработки программного продукта

    № этапа № подэтапа Наименование работ Посада Числен-ность испол-нителей Длительность работы, дни

    I

    Разработка технического задания (ТЗ) 20

    1 Технико-экономическое обоснование разработки программы

    Руководитель проекта,

    инженер I категории

    1

    3

    15

    2 Согласование и утверждение ТЗ

    Руководитель проекта,

    инженер I категории

    1

    1

    5

    II

    Эскизный проект 40

    1 Предварительная разработка структуры входных и выходных данных

    Инженер I категории,

    инженер II категории

    2

    2

    15

    2 Уточнение методов решения поставленной задачи

    Инженер I категории,

    инженер II категории

    2

    2

    10

    3 Разработка общего описания алгоритма решения задачи

    Инженер I категории,

    инженер II категории

    2

    2

    15

    III

    Технический проект 35

    1 Определение формы представления входных и выходных данных

    Инженер I категории,

    инженер II категории

    2

    3

    15

    2 Разработка структуры программы

    Инженер I категории,

    инженер II категории

    2

    3

    15

    3 Утверждение технического проекта

    Инженер I категории,

    инженер II категории

    2

    3

    5

    IV

    Рабочий проект 40

    1 Программирование и отладка программы Инженер II категории, программист

    2

    3

    15

    2 Испытания программы програміст 3 10

    3 Корректировка программы по результатам испытаний програміст 3 15

    V

    Внедрение и оформление акта передачи программы

    Руководитель проекта,

    Инженер I категории,

    Инженер II категории,

    программист

    1

    2

    1

    2

    10

    Общая длительность проведения НИР 145

    Таблица 5.3

    Основная заработная плата участников проекта

    Посада

    Оклад,

    Руб.

    Стоимость одного чел/дн, руб.

    Трудоем-кость,

    чел/дн

    Стоимость работы исполни - теля, руб.

    Чис-лен-ность
    1 Руководитель проекта 8000 363,64 30 10 909 1
    2 Инженер I категории 7000 318,18 105 33 409 3
    3 Инженер II категории 6000 272,73 85 23 182 3
    4 програміст 6000 272,73 50 13 637 3
    всього: 221 593 10

    3. Дополнительная заработная плата участников разработки должна составлять 30% от основной заработной платы, то есть ее можно рассчитать так:

    ДЗП = ОЗП * 0,3 = 66 477,9 руб.

    4. Единый социальный налог - включает: отчисления в пенсионный фонд – 28%, соц. страхование – 5.4%, мед. страхование –3.6%, фонд занятости – 2%, на общеобразовательные нужды – 1%. Таким образом, единый социальный налог составляет 38,5% от суммы основной и дополнительной заработных плат:

    ЕСН = (ОЗП+ДЗП)* 0,385 = 110 907 руб.

    5. Накладные расходы - представляют собой расходы на аренду помещений, оплату охраны и т.д. Все эти расходы составляют 300% от основной заработной платы:

    НР = ОЗП * 3 = 664 779 руб.

    6. Командировки (отсутствуют).

    7. Контрагентские расходы (отсутствуют).

    8. Специальное оборудование – стоимость оборудования, которое будет установлено для внедрения и работы с АСУ «Диетпитание».

    Таблица 5.4

    Перечень оборудования и ПО

    Найменування обладнання

    и ПО

    Коли-чество, шт.

    Цена за единицу,

    руб.

    Общая сумма,

    руб.

    Комп'ютер Pentium IV 20 26 100 522 000
    Монітор ж / к 20 11 600 232 000
    принтер струменевий 8 3 000 24 000
    принтер лазерний 4 15 000 60 000
    сканер 5 1 600 8 000
    Факс-модем 20 1 500 30 000
    Концентратор 1 8500 8500
    Дополнительное оборудование на сумму 14 000
    Microsoft Windows 2000 Server 1 500 14 000
    Microsoft Windows 2000 20 3 360 67 200
    Microsoft Office 2000 20 450 252 000
    РАЗОМ: 1 223 200

    9. Прочие расходы – в данную статью расходов обычно вносят оценку затрат на аренду машинного времени для создания проекта.

    ПР = АМВ * t ,

    где t – время, затраченное на создание проекта на компьютере. Согласно плану работ, приведенному в таблице 6.2, разработка и создание АСУ займет 145 рабочих дней, рабочий день составляет 9 часов, таким образом, время создания проекта составляет:

    t = T * 9 =145 * 9 = 1 305 ч .

    АМВ – аренда машинного времени для создания проекта, которое получим, перемножив значения мощности потребления энергии и стоимости электроэнергии.

    Мощность потребления электроэнергии W = 3 кВт.

    Стоимость электроэнергии C W час = 1 руб./(кВт час).

    АМВ = C W час * W = 3 руб/ч.

    Тогда статья прочих расходов будет составлять:

    ПР = АМВ * t = 3 * 1 305 = 3 915 руб.

    Таким образом, расчет стоимости разработки содержит 7 основных статей, по которым составляется итоговая смета затрат. В таблице 6.5 указаны округленные значения стоимостей всех статей.

    Таблица 5.5

    Итоговая смета затрат

    Наименование статьи Стоимость, руб.
    1. Стоимость материалов, покупных изделий, полуфабрикатов 2600
    2. Основная заработная плата участников разработки 222 000
    3. Дополнительная заработная плата 67 000
    4. Відрахування на соціальні потреби 111 000
    5. Накладные расходы 665 000
    6. Спецоборудование 1 224 000
    7. Інші витрати 4 000
    Итого по смете: 2 300 000

    Стоимость разработки вычисляется по формуле:

    Цена разработки= стоимость темы + норматив прибыли

    Где стоимость темы – это стоимость затрат по смете, а норматив прибыли – это 30% от стоимости затрат. Таким чином:

    Цена разработки= 2 300 000 + 2 300 000 * 0,3 = 2 990 000 руб.

    5.3. Оценка эффективности

    Рассматриваемая система создается для одной из подсистем санаторного комплекса «Валуево». АСУ будет создаваться с учетом того, чтобы в дальнейшем программист из компании-покупателя комплекса смог самостоятельно наращивать, усложнять или изменять систему в зависимости от развития санаторного комплекса. Это позволяет создать гибкую систему, которая идеально подстраивается под конкретного покупателя как силами и средствами разработчика, так и силами покупателя АСУ.

    Оценивая эффективность созданной НИР следует учитывать, что такая оценка должна разделяться на качественную и количественную.

    Оценить качественную эффективность разработанного автоматизированного комплекса, можно, сравнив выполненную работу с теми задачами, которые ставил заказчик. Ниже перечислены возможности нашей системы:

    · АСУ предоставляет возможность работать как в локальной сети, так и в глобальной;

    · возможность перестраивать систему с расширением подсистемы «Диетпитание» санатория;

    · возможность неодновременного внедрения АСУ различных подсистем и объединение их в единую слаженную систему;

    · простота обучения работе в системе и ее эксплуатирования;

    · наличие универсального интерфейса системы – есть возможность перестраивать программное обеспечение клиента под конкретные запросы.

    По всем пунктам система полностью функциональна и соответствует запросам заказчика.

    Количественная оценка эффективности системы может быть проведена только на уровне, где все подсистемы объединены. Тобто полностью количественную оценку на данном уровне рассчитать нельзя, т.к. нельзя говорить об эффективности одной автоматизированной подсистемы санаторного комплекса.

    5.4. Оценка рыночной экономичности, целесообразности разработки.

    5.4.1. Конкуренция

    Оценим конкурентоспособность нашей разработки. Для сравнения возьмем основных организаций, занимающихся разработкой АСУ, имеющихся на рынке. Оценки ставятся по десятибалльной шкале. Для анализа выделим следующие показатели:

    · стоимость разработки;

    · время разработки;

    · возможность расширения системы;

    · доступность для пользователя.

    Таблица 5.6

    Сравнение показателей разработки АСУ конкурирующими организациями

    показники Данныйобразец

    «Авто

    Сист»

    «Новый Век» Ср. оценка на рынке
    Стоимость разработки 6 7 5 6
    Время разработки 8 7 8 7
    Возможность расширения системы 9 8 6 8
    Доступность для пользователя 9 5 6 6

    Вывод: по некоторым показателям наша система уступает конкурентам, но это определяется ее простотой и экономичностью. Так же по приспособленности к использованию сотрудниками санатория «Валуево» наша система опережает своих конкурентов. С учетом того, что система создается для использования в санаторном комплексе, это является значительным достоинством и ставит ее на первое место.

    5.4.2. Организация послепродажного обслуживания

    В планах присутствует дальнейшая разработка данного проекта. Это делает возможным поддержку послепродажного обслуживания. В качестве возможных элементов рассматриваются возможные выпуски модифицированных модулей, дополняющих основной или выпуск новых версий.

    5.4.3. Организационный план

    Для организации работы на предприятии составлен календарный (ленточный) график работ. Производится четкое распределение обязанностей между исполнителями, взаимодействия всех служб, координация и контроль их деятельности.

    В данном проекте задействовано небольшой круг исполнителей.

    В процессе проектирования будут участвовать руководитель проекта, инженеры-системотехники I-ой и II-ой категорий и программисты.

    5.4.4. Юридический план

    Для защиты авторских прав и избежания несанкционированного доступа в систему используется законодательство РФ от 9 июля 1993 года N 5351-1 «ЗАКОН ОБ АВТОРСКОМ ПРАВЕ И СМЕЖНЫХ ПРАВАХ». Договор представлен в Приложении 1.

    5.4.5. Оценка риска и страхование

    Риск создаваемого продукта определяется заказчиком. В зависимости от оценки риска делаются выводы о страховании продукта.

    5.5. висновки

    В данной главе дипломного проекта были произведены расчеты экономических показателей разработанной АСУ подсистемы санаторного комплекса. Составлен поэтапный план разработки и для него приведен ленточный график. Также просчитана общая стоимость разрабатываемой базы данных и оценена качественная эффективность автоматизированной подсистемы.



    ГЛАВА 6

    ЭКОЛОГИЯ И ОХРАНА ТРУДА

    Автоматизированная система управления подсистемой «Диетпитание» санаторного комплекса «Валуево», которая разрабатывается в дипломном проекте, представляет собой электронный офис. Работа пользователя в системе заключается в систематическом вводе информации и получении отчетов на экран монитора и принтер. В связи с этим, необходимо сконцентрировать внимание на опасных и вредных факторах, связанных с применением ЭВМ.

    6.1. Анализ условий труда

    АСУ подсистемы санаторного комплекса, разрабатываемая в данном дипломном проекте, рассчитана на непосредственное взаимодействие с пользователем. При работе с персональным компьютером пользователь испытывает значительные нагрузки на зрение, мышечные нагрузки, подвергается электромагнитному излучению, в связи с переработкой большого объема информации у пользователя наступает утомляемость, что приводит к снижению работоспособности и увеличению числа ошибок в выполняемой работе. Так же на это накладывается неправильное освещение, неправильная планировка рабочего места, плохая вентиляция и обогрев помещения. Все это усугубляет и без того тяжелые условия труда пользователя.

    Поэтому при организации рабочего места важно уделить внимание вопросам охраны труда. В этом случае возможна правильная организация рабочего места. От условий, которые созданы для работы инженеров и программистов, напрямую зависит то, насколько качественно будет создана программа.

    Качество условий труда зависит от многих факторов, например от таких как:

    · Освещение помещения;

    · Вентиляция помещения;

    · Оптимальные параметры воздушной среды в помещении.

    Таким образом, только правильно рассчитав все параметры, влияющие на работу программиста и применив эти расчеты на практике можно добиться оптимальных условий труда и как следствие, получить качественный результат работы.

    Компьютер является электрическим устройством работающее от промышленной сети 220 В, 50 Гц. В связи с этим существует возможность попадание электрический ток на корпус, поэтому наиболее опасным из всех перечисленных факторов является возможность поражения работника электрическим током. В отличие от всех остальных факторов этот является опасным, а не вредным.

    Работа за компьютером производится в сидячем положении продолжительное время. Для обеспечения оптимальных условий труда необходимо также правильно рассчитать и смонтировать систему освещения. Она играет существенную роль в уменьшении воздействия потенциально опасных факторов, создавая нормальные условия работы органам зрения и повышая общую работоспособность организма.

    Следующие устройства, необходимые для обеспечения оптимальных условий труда - это вентиляционные установки, обеспечивающие в помещении такое состояние воздушной среды, при котором человек чувствует себя нормально, и микроклимат помещений не оказывает неблагоприятного действия на его здоровье. Для обеспечения требуемого по санитарным нормам качества воздушной среды необходима постоянная смена воздуха в помещении: вместо удаляемого воздуха после соответствующей обработки вводится свежий.

    В данном дипломном проекте необходимо спроектировать, рабочее помещение согласно допустимым нормам с точки зрения систем освещения и вентиляции.

    6.2. Расчет освещения рабочего места

    Правильное освещение на рабочем месте ослабляет зрительное и нервное утомление, улучшает условия зрительной работы, способствует повышению внимания и улучшению координационной деятельности. Хорошее освещение усиливает деятельность дыхательных органов, способствует увеличению поглощения кислорода. Основная задача освещения состоит в обеспечении оптимальных условий для видения. Эта задача решается выбором наиболее рациональной системы освещения и источников света.

    Будем рассматривать искусственную общую систему освещения.

    При проектировании рабочего места пользователя в качестве источника света следует выбрать газоразрядные или люминесцентные лампы. В люминесцентных лампах излучение оптического диапазона спектра возникает в результате электрического разряда в атмосфере инертных газов и паров металла, также за счет явления люминесценции - свечения люминофора, нанесенного на внутреннюю поверхность стенок лампы, под воздействием излучений электрического разряда. Люминесцентные лампы имеют высокую светоотдачу (до 100 лм/Вт), дают возможность получать световой поток в любой части спектра, имеют незначительный нагрев поверхности, продолжительность горения достигает 15-18 тыс. часов.

    6.2.1. Расчет искусственного освещения

    Для организации общего искусственного освещения выберем лампы типа ЛСП-02.

    Параметры помещения: ширина – 5 м, длина – 10 м, высота – 4 м.

    Для используемого помещения эти лампы наиболее пригодны. При наличии их достоинств (достаточно близкий к естественному спектр, большая экономичность и срок службы) недостатки практически незаметны или несущественны (работа иногда сопровождается шумом, невозможность применения во взрывоопасных помещениях).

    Расчет общего искусственного освещения осуществляется по методу коэффициента использования. Общий световой поток определяется по формуле:

    , де

    Е - заданная освещенность (Е = 400 лк; соответствует норме освещенности помещений для работы с дисплеями и видеотерминалами);

    S - площадь помещения;

    k - коэффициент запаса, учитывающий старение ламп и загрязнение светильников (k = 1,5);

    Z - отношение средней освещенности к минимальной (Z = 1,1);

    V - коэффициент использования светового потока; определяется в зависимости от коэффициентов отражения от стен, потолка, рабочих поверхностей, типов светильников и геометрии помещения.

    Площадь помещения S = А * В = 5 * 10 = 50 м 2

    Выберем коэффициент использования светового потока по следующим данным: коэффициент отражения побеленного потолка (R п = 70%); коэффициент отражения от стен, окрашенных в светлую краску (светло-зеленый окрас стен; R ст = 50%); коэффициент отражения от пола, покрытого линолеумом темного цвета (R р = 10%).

    Индекс помещения

    Из таблицы зависимости коэффициентов использования от индекса помещения для выбранного типа ламп коэффициент найдено значение V = 0,28. Определим общий световой поток:

    Световой поток одной лампы ЛБ80 составляет не менее F л = 5400 лм.

    Число ламп (N), необходимых для организации общего освещения, можно определить по формуле:

    Чтобы обеспечить световой поток F общ = 75428 лм будем использовать 7 светильников по 2 лампы ЛБ80 в каждом. Электрическая мощность одной лампы ЛБ80 W л = 80 Вт. Следовательно, мощность всей осветительной системы:

    W л *N = 80* 14 = 1120 Вт.

    6.3. Расчет вентиляции

    Проведем расчет общеобменной вентиляции, в которой воздухообмен осуществляется путем подачи и вытяжки воздуха из всего помещения.

    В данном помещении находится 3 рабочих места (r=3). На каждом рабочем месте установлено оборудование вычислительной техники мощностью 1 КВт. На каждом рабочем месте работает один сотрудник. Явное тепло, выделяемое при работе каждым -70 Вт.

    Будем рассчитывать вытяжную вентиляцию. Высота от пола до центра вытяжного отверстия Н = 3,1 м.

    Расчеты выделений тепла

    Суммарный приход тепла можно вычислить по формуле:

    Q=Q осв +Q в.т.о +Q ч +Q рад, где

    Q осв - тепловыделения от источников искусственного освещения;

    Q в.т.о - тепловыделения от вычислительной техники и оргтехники;

    Q ч - тепловыделения человека,

    Q рад – тепловыделения за счет солнечной радиации.

    Расчет Q в.т.о

    Q в.т.о = r*N оргт *n*1000=3*1*0,5*1000=1500 Вт,

    где N оргт – мощность вычислительной техники, установленной на 1 рабочем месте, r – количество рабочих мест, n – коэффициент тепловых потерь (0,5 для вычислительной техники).

    Расчет Q ч

    Q ч = r * Q = 3 * 70 = 210 Вт,

    где Q – тепло, выделяемое одним сотрудником,

    r – количество сотрудников.

    Расчет Q осв

    Q осв = N*n*1000 = 1,12 * 0,9 * 1000 = 1008 Вт,

    где N - суммарная мощность источников освещения (N = 1,12 кВт); n - коэффициент тепловых потерь (0,9 для источников искусственного освещения).

    Расчет Q рад

    Q рад = Q ост,

    где Q ост – теплота для остекленных поверхностей;

    Q ост = q ост *F ост *A ост,

    где q ост - теплопоступления от солнечной радиации, Вт/м 2, через 1 м 2 поверхности остекления (с учетом ориентации по сторонам света). Для данного помещения при ориентации остекления на запад (для широты Москвы = 55 о) q ост = 170 Вт/м 2.

    F ост – площадь поверхности остекления, м 2. F ост = 6,3 м 2

    A ост – коэффициент учета характера остекления (для двойного остекления в одной раме A ост = 1,15).

    Таким чином,

    Q ост = 170 * 6,3*1,15 = 1232 Вт

    Q рад = 1232 Вт

    То есть,

    Q = 1500 +210+1008 +1232 = 3950 Вт

    6.4. Расчет потребляемого воздухообмена

    В помещениях со значительными тепловыделениями объем приточного воздуха, необходимого для поглощения избытков тепла, G (м 3 /ч), рассчитаем по формуле:

    , де

    Q к - избытки тепла, Вт;

    С р - массовая удельная теплоемкость воздуха (с = 1000 Дж/кг°С);

    r - удельная плотность приточного воздуха (r = 1,25 кг/м 3);

    t уд - температура удаляемого воздуха;

    t np - температура приточного воздуха, (t np = 20°C, согласно СНиП-II-33-75).

    Температура удаляемого воздуха определяется по формуле:

    t уд = t рз + а* (Н - 2), где

    t рз - температура воздуха в рабочей зоне (t рз = 22¸24°C, согласно ГОСТ 12.1.005-88, берем для расчета t рз = 24°С);

    а - коэффициент нарастания температуры на каждый метр высоты (а = 0,9 °С/м);

    Н - высота от пола до вытяжного отверстия (Н = 3,1 м).

    Тогда t уд = 24,99°С, а, согласно формуле (7), G = 2279 м 3 /ч.

    Подбор вентилятора и электродвигателя

    Оскільки объем необходимой вентиляции составляет 2279 м 3 /ч, то по каталогу выбираем встраиваемое в оконную раму вентиляционное оборудование Stiebel Eltron (G=2500 м 3 /ч, P = 200 Вт).

    6.5. висновки

    В этой главе была рассмотрена общая искусственная система освещения рабочего места; были проведены: выбор освещения рабочего места, выбор источника света, выбор светильника, расчет искусственного освещения. Также был проведен расчет вентиляции, включающий в себя: расчеты выделений тепла и расчет потребного воздухообмена.

    В результате выполнения задания по охране труда спроектировано безопасное место пользователя разрабатываемой автоматизированной системы, улучшающее условия зрительной работы, снижающее утомляемость, способствующее повышению производительности труда, а также благотворно влияющее на производственную среду, оказывающее положительное психологическое воздействие на работающего, повышающее безопасность труда и качество трудовой деятельности.


    ВИСНОВОК

    В дипломном проекте был проведен анализ подсистемы «Диетпитание» санаторного комплекса «Валуево» и всего комплекса в целом для последующей автоматизации; была проведена разработка автоматизированной системы управления подсистемой санатория.

    В результате после проведенного анализа и разработки можно утверждать, что внедрение АСУ позволит систематизировать обмен данными, регламентировать состав и формы представления данных, а также структуру информационных потоков в системе (информационных и командных связей между субъектами санатория, а также информационный обмен с внешними по отношению к санаторию организациями), значительно повысить точность и четкость их ведения, гарантировать их сохранность, предоставлять полную взаимоувязанную информацию по всем субъектам санатория. Все это приводит к слаженной работе сотрудников организации и во много раз увеличивает эффективность функционирования предприятия в целом.

    В процессе автоматизации санаторного комплекса была создана база данных подсистемы «Диетпитание», которая позволяет создавать таблицы данных, хранить и обрабатывать большое количество информации, связанной с общественным питанием. Созданная база данных может быть внедрена в реальном предприятии, причем не только санатории, но и в других организациях, занимающихся общественным питанием. Созданная база данных подсистемы санаторного комплекса отвечает всем требованиям к аналогичным базам данных.

    В экономической части (главе 5) дипломного проекта были произведены расчеты экономических показателей разработанной АСУ подсистемы санаторного комплекса. Также просчитана общая стоимость разрабатываемой базы данных и оценена качественная эффективность автоматизированной подсистемы. В результате была практически рассчитана и доказана эффективность и целесообразность создания и внедрения автоматизированной системы санаторного комплекса «Валуево».

    Кроме того, в процессе выполнения задания по охране труда (глава 6) было спроектировано безопасное место пользователя разрабатываемой автоматизированной системы, улучшающее условия зрительной работы, снижающее утомляемость, способствующее повышению производительности труда, а также благотворно влияющее на производственную среду, оказывающее положительное психологическое воздействие на работающего, повышающее безопасность труда, качество трудовой деятельности и, как результат, эффективность работы предприятия в целом.

    бібліографічний список

    1. Рашковский В.М., «Теория и практика разработки АСУП». - М., «Сов. радио» , 1975., 224 с. с ил.

    2. Мамиконов А.Г., «Основы построения АСУ»: Учебник для ВУЗов. – М.: Высш. Школа, 1981. – 248 с. с ил.

    3. Мамиконов А.Г., Кульба В.В., Цвиркун А.Д., Косяченко С.А. «Проектирование подсистем и звеньев автоматизированных систем управления»: Учебное пособие для ВУЗов. М., «Высшая школа», 1975. 248 с. с ил.

    4. Мамиконов А.Г., Пискунов А.Н., Цвиркун А.Д. «Модели и методы проектирования информационного обеспечения АСУ». – М., «Статистика», 1978 г.- 221 с. с ил.

    5. Абдулаев А.А., Алиев Р.А., Уланов Г.М. «Принципы построения автоматизированных систем управления промышленными предприятиями». – М. «Энергия», 1975. 440 с. с ил.

    6. Модин А.А., Ефимов В.Н., Коротяев М.Ф., Зингер И.С. «Предпроектный анализ систем управления при создании АСУ». М., «Статистика», 1976. 72 с. с ил.

    7. Кальфа В., Овчинников В.В., Рякин О.М. «Основы автоматизации управления производственными процессами». М.: «Сов. радио», 1980. -360 с., с ил.

    8. Джон Коннел «Visual Basic 6.0. Введение в программирование БД». –М. «СПб», 2000. 670 с., с ил.

    9. Ахаян Р., Горев А., Макашарипов С. «Эффективная работа с СУБД» - СПб.: Питер, 1997. – 704 с., с ил.

    10. Робачевский А. М., «Операционная система UNIX», СПб., «БХВ-Петербург», 2000. 260 с., с ил.

    11. Олифер В. Г., Олифер Н. А., «Компьютерные сети», СПб., «Питер», 2001. 710 с., с ил.

    12. «Методические указания по выполнению организационно-экономической части дипломного проекта». М., МИРЭА, 1999.

    13. Розанов В. С., Рязанов А. В., «Обеспечение оптимальных параметров воздушной среды в рабочей зоне», М., МИРЭА, 1998.

    14. СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование»

    15. Образцы договоров – М.: “Приор”, 1997. 320 с.

    16. Батищева Г.М. и др. Выполнение организационно-экономической части дипломных проектов: Учеб. пособие/ МИРЭА (ТУ) – М., 1994. – 75 с.

    17. Хруцкий В.Е., Корнеева И.В. Современный маркетинг, настольная книга по исследованию рынка. – М., “Финансы и статистика”, 1999г.

    18. Шеремет А. Д., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА–М, 1999. – 208 с.

    19. Закон РСФСР "О санитарно-эпидемиологическом благополучии населения" (от 30 марта 1999 года N 52-ФЗ Принят Государственной Думой 12 марта 1999 года, Одобрен Советом Федерации 17 марта 1999 года).

    20. Положение о Государственной санитарно-эпидемиологической службе Российской Федерации и Положение о Государственном санитарно-эпидемиологическом нормировании, утвержденные 5 июня 1994 года N 625.

    21. Руководство "Общие требования к построению, изложению и оформлению санитарно-гигиенических и эпидемиологических нормативных и методических документов" от 9 февраля 1994 года P.1.1.004-94.

    22. Санитарные правила и нормы СанПиН 2.2.2.542-96 "Гигиенические требования к видеодисплейным терминалам, персональным

    электронно-вычислительным машинам и организации работы" (Утверждены и ведены в действие на территории РФ с момента утверждения Постановлением Госсанэпиднадзора России от 14 июля 1996 г. №14; при этом дата введения международных норм на параметры электромагнитных полей - с 1-го января 1997 г.).

    Додаток 1

    Заключение договора на научно-техническую продукцию

    Г. Москва 10.01.2004 г.

    ООО «Валуево», именуемое в дальнейшем «Заказчик», в лице генерального директора Каревича А. И., действующего на основании устава, с одной стороны, и ООО «ИТС», именуемое в дальнейшем «Исполнитель», в лице директора Нечаева В.В., действующего на основании устава, с другой стороны, заключили настоящий договор о следующем:

    I . Предмет договора

    1. Заказчик поручает, а Исполнитель принимает на себя разработку АСУ подсистемы «Диетпитание» санаторного комплекса «Валуево».

    2. Научные, технические, экономические и другие требования к продукции, являющейся предметом настоящего договора, определены в приложении, которое является неотъемлемой частью договора.

    3. Содержание, объем работы в целом и по основным этапам определяются программой, которая согласовывается между сторонами и является неотъемлемой частью настоящего договора.

    4. Срок сдачи работ по договору 20.02.2004 г. Сроки выполнения основных этапов определяются календарным планом, прилагаемым к договору.

    5. Использование научно-исследовательской разработки осуществляется Заказчиком путем эксплуатации АСУ на оборудовании, расположенном на предприятии Заказчика.

    II. Сдача-приемка продукции

    1. По окончании работ производятся приемочные испытания продукции, изготавливаемой в соответствии с договором.

    2. Комиссия по проведению приемочных испытаний назначается Заказчиком по согласованию с Исполнителем. Заказчик сообщает Исполнителю состав комиссии до 7.02.2004 г.

    3. Исполнитель в срок до 7.02.2004 г. уведомляет Заказчика о готовности к приемочным испытаниям.

    4. По результатам приемочных испытаний составляется акт сдачи приемки научно-технической продукции, к которому прилагается:

    - протокол комиссии по приемке продукции;

    - комплект научной, технической и другой документации, предусмотренной в приложении (являются неотъемлемой частью настоящего договора).

    5. В течение 3 дней со дня получения акта сдачи-приемки продукции и комплекта документации Заказчик обязан направить Исполнителю подписанный акт сдачи-приемки продукции или мотивированный отказ от приемки работ.

    6. В случае мотивированного отказа Заказчика стороны составляют двухсторонний акт с перечнем необходимых доработок и назначают дату повторных приемочных испытаний.

    7. Исполнитель в праве досрочно передать изготовленную продукцию, а Заказчик обязан принять и оплатить ее.

    8. Исполнитель вправе улучшать технико-экономические параметры разработок. В этом случае, а также при проведении Исполнителем вариантных исследований, экспериментов и работ по дизайну с целью удовлетворения требований Заказчика, устанавливается доплата к договорной цене в размере, оговариваемом двумя сторонами.

    9. Если в процессе выполнения работ выясняется неизбежность получения отрицательного результата или нецелесообразность дальнейшего проведения работ, Исполнитель обязан приостановить ее, поставив об этом в известность Заказчика в течение трех дней с момента прекращения работ.

    В этом случае стороны обязаны в течение 30 дней рассмотреть вопрос о целесообразности и направлениях продолжения работ.

    III . Расчеты

    1. Заказчик оплачивает Исполнителю работы по изготовлению научно-технической продукции по цене 2 981 481 рублей.

    Общая стоимость работ составляет 2 981 481 рублей.

    2. В течение пяти рабочих дней после заключения договора Заказчик выплачивает Исполнителю аванс в размере 30% от стоимости работ первого этапа.

    3. Оплата работ осуществляется поэтапно путем перевода денежных сумм на расчетный счет Исполнителя в течение пяти дней с момента подписания акта сдачи-приемки.

    IV . Санкции

    1. За неисполнение или ненадлежащее исполнение обязательств по настоящему договору стороны несут ответственность согласно действующему законодательству.

    2. В случае нарушения Исполнителем сроков исполнения работ он выплачивает Заказчику штрафную неустойку в размере 3% стоимости невыполненных работ за каждый день отсрочки. Выплата производится путем уменьшения суммы, подлежащей уплате Заказчиком.

    3. В случае нарушения Заказчиком сроков оплаты он выплачивает Исполнителю штраф в размере 10% от невыплаченных в срок сумм.

    4. Заказчик имеет право расторгнуть договор с Исполнителем в случае нарушения последним условий договора с оплатой стоимости фактически выполненных работ.

    V . Вступление договора в силу.

    Договор вступает в силу с момента подписания его сторонами.

    VI . Юридические адреса, банковские реквизиты и подписи.

    Приложения к настоящему договору: техническая документация.


    Головна сторінка


        Головна сторінка



    Автоматизована система управління санаторним комплексом. підсистема Диетпитание

    Скачати 322.72 Kb.