Дата конвертації01.04.2018
Розмір5.78 Kb.
Типреферат

Екологічні проблеми Москви

Важливо розглянути екологічні проблеми великих міст більш детально і конкретно на прикладі Москви. Вичерпну оцінку екологічного стану настільки великого й складного об'єкта, як Москва, дати важко по наступних основних причинах:

оцінка повинна враховувати безліч самих різних показників по всіх рай-Онам і підприємствам, виробничим зонам, магістралям, системам зв'язку, рек-реаційно площами і т. д .;

отримані відомості повинні бути систематизовані, зведені в єдину легко систему;

система збору та узагальнення наявних даних поки що не має єдиної на-учной концепції, розрізнена і навіть не всіма підтримується. Соціально-екологічна модель Москви - завдання майбутніх досліджень.

Узагальнені дані свідчать про складний екологічний стан Москви. Місто стрімко росте, переходить за кільцеву дорогу, зливається з містами-супутниками. Середня щільність населення 8.9 тис. Чол. на 1 кв. км. Сотні тисяч джерел викидають у повітря величезна кількість шкідливих речовин, т. К. Часткове очищення впроваджене тільки на 60% підприємств. Особливий шкода наноситься автомобілями, технічні параметри яких не відповідають вимогам і якості повітря. Вихлопні гази автомашин дають основну масу свинцю, знос шин - цинк, дизельні мотори - кадмій. Ці важкі метали ставляться до силь-ним токсикантів. Промислові підприємства дають дуже багато пилу, окислів азоту, заліза, кальцію, магнію, кремнію. Ці сполуки менш токсичні, проте знижують прозорість атмосфери, дають на 50% більше туманів, на 10% більше опадів, на 30% скорочують сонячну радіацію. В цілому на 1 москвича приходить-ся 46 кг шкідливих речовин на рік.

Тепловий вплив збільшує температуру в місті на 3-5С, безмороз-ний період на 10-12 днів і безсніжний - на 5-10 днів. Нагрівання й підйом повітря в центрі викликає підтікання його з окраїни - як з лісопаркового пояса, так і з про-промислових зон.

Витрата води в Москві на 1 жителя - близько 700 л / добу. При величезних расхо-дах на очищення навіть водопровідна вода містить деяку кількість шкідливих з'єднань, головним чином добрив і отрутохімікатів. Водні ресурси викорис-ся нераціонально - більше 20% води йде невикористаної. Наприклад, тільки для гоління москвич за один раз використовує до 100 літрів. У районах з рахунок-чікамі (м Зеленоград) водоспоживання в 2-3 рази менше.

Стічні води міста на 98,6% піддаються біологічному очищенню, однак, у водойми все-таки потрапляє дуже багато піску, солі, підкисленою і теплої води. Дефіцит води - один з факторів стримування житлового будівництва. З 1650 головних промислових підприємств систему оборотного водопостачання мають лише 160.

В межах міста грунту значно відрізняються від своїх аналогів у даній природній зоні - кислих дерново-підзолистих. В першу чергу треба відзначити підвищення pH до 8-9, що пов'язане з надходженням з атмосфери карбонатів каль-ція і магнію. Ґрунти збагачені також органічними речовинами, головним обра-зом сажею - до 5% замість 2-3%. Вміст важких металів в 4-6 разів перевищує фонове.

Зелені насадження займають 30% площі міста, що дає 25-30 кв. м на людину (Париж - 6, Лондон - 7.5, Нью-Йорк - 8.6). Разом з тим насадження внут-ри міста мало пов'язані з лісопарковим поясом, та й останній занадто вузький - 15-20 км. Тільки з півночі Москва відносно захищена зеленим поясом. До 30-40% насаджень порушено хворобами, угнетено і втратило здатність до вила-зобновленію. Лісопарковий пояс у дні відпочинку щодня приймає до 4 млн. Че-ловек. Ці навантаження вище допустимих.

3.5 млн. Чоловік в Москві живуть в умовах екологічного дискомфорту, а близько 1 млн. - в районах граничного дискомфорту. Забруднення окремих частин міста по-різному. Дві третини всіх шкідливих викидів доводиться на 6 районів. Складність ва обстановка в кварталах уздовж Садового кільця.

Захворюваність москвичів у середньому вище, ніж по інших районах країни: поширені хвороби органів дихання, астма, різні види алергії, сер-дечно-судинні захворювання, хвороби печінки, жовчного міхура, органів почуттів. З 94 найбільших міст світу Москва по народжуваності перебуває на 62-му, за смертністю - на 70-му, по природному приросту - на 71-му місці. Виживання дітей у багатьох столицях світу в 2-3 рази вище, ніж в Москві.

Екологія Москви тісно пов'язана із тлом, природними умовами Подмоско-ров'я і кліматом європейської території Росії. Найважливіше значення має так на-зване "західний перенос" - перевага протягом року вітрів західних рум-бов. При цьому західні і північно-західні райони міста одержують більше свіже повітря, що додатково очищений над лісовими масивами західної частини Московської області. У східні райони Москви надходить повітря, забруднений над міською територією. У періоди переважання східних і південно-східних вітрів Москва одержує менш чисте повітря, оскільки південний схід області залі-сен на 25-30%, значно розорали і більше індустріальний. Північний Захід столи-ці має чистіші водойми, оскільки основні водотоки Підмосков'я течуть з північного заходу на південний схід. Загальні особливості грунтів і рельєфу також обуслав-ливают диференціацію екологічних умов. Північний захід Москви більше віз-щення, горбистий, має більше важкі, глинисті і суглинні грунту. Це сприяє активному поверхневому змиву, горизонтальній міграції забруднюючих-вати, його концентрації в водоймах і малому проникненню в грунти. На південно-сході більше поширення мають рівнинні піщані поверхні з малими-ми ухилами. Тут кращі умови для вертикальної міграції забруднення, зара-ження грунтових вод.

Москва помітно впливає на прилеглу місцевість: атмосферне забруднення поширюється на схід на 70-100 км, депресійні воронки від паркана Артезі-нським вод мають радіуси 100-120 км, теплове забруднення й порушення режиму опадів спостерігається на відстані 90-100 км, а гноблення лісових масивів - на 30-40 км.