Дата конвертації11.06.2018
Розмір5 Kb.
Типреферат

Економічна система Білорусі

Загальна характеристика економічної системи Республіки Білорусь

Категорія: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Особливістю соціально-економічної системи Республіки Білорусь є її багатоукладність, збереження елементів адміністративно-командної системи і розвиток ринкових відносин. Адміністративно-командна система характеризується домінуванням адміністративних методів, відомчістю, постійним ускладненням і розширенням державних функцій, одержавлення всіх сфер суспільного життя. При цьому недолік матеріальних стимулів компенсується адміністративним втручанням. Відбувається процес відчуження працівника від праці, управління і засобів виробництва. Здійснюване в республіці соціально-економічне реформування проявляється як денаціоналізація засобів виробництва, децентралізація управління й утвердження цінностей «змішаної економіки», включаючи приватну власність, активну роль ринку.
Необхідно відзначити, що твердження економіки ринкового типу передбачає наявність численних конкуруючих суб'єктів, формування відносин підприємливості та підприємництва.
Для економічної системи Республіки Білорусь особливу значимість матимуть проблеми соціального захисту населення та соціальних прав людини. Соціальний захист має будуватися з урахуванням соціальних нормативів, які представляють собою науково обґрунтовані показники рівня споживання найважливіших благ та послуг, розміру грошових доходів та інших умов життєдіяльності людини.
Важливо зрозуміти, що держава повинна підтримувати вітчизняне підприємництво, розвиток якого передбачає різні форми власності і господарювання. Державне регулювання розвитку підприємництва можливо при наданні відповідної консультаційної, інформаційної допомоги, проведенні пільгової податкової політики, надання кредиту, цільове державне фінансування, забезпеченні матеріально-технічними ресурсами.
Слід врахувати, що іноземне інвестування сприяє розвитку виробництва, залучає до зарубіжного науково-технічного, організаційного та управлінського досвіду. Саме прямі приватні інвестиції дозволили так званим новим індустріальним країнам - Сінгапуру, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу і іншим, на основі нових передових технологій досягти високого рівня розвитку промисловості.
В рамках кожної економічної системи існують свої національні моделі організації господарства. Виділяють американську, японську, шведську моделі економічних систем, а також соціальне ринкове господарство ФРН. Кожна з них має свої специфічні особливості. Наприклад, американська модель побудована на системі всебічного заохочення підприємницької активності, збагачення найбільш активної частини населення. Японська модель характеризується певним відставанням рівня життя населення (в тому числі заробітної плати) від зростання продуктивності праці. Шведська модель відрізняється сильною соціальною політикою, спрямованою на скорочення майнової нерівності за рахунок перерозподілу національного доходу на користь найменш забезпечених верств населення. При соціальному ринковому господарстві ФРН особливим покровительством користуються дрібні і середні підприємства, фермерські господарства.
В економічних процесах задіяні: держава в особі уряду і державних органів, які керують господарством країни; виробники продукції, товарів, послуг в особі підприємств, підприємців, приватних господарів; споживачі кінцевого продукту, що використовують товари і послуги для задоволення власних потреб, в особі населення країни, домашніх господарств. Між зазначеними основними агентами економічної системи відбувається інтенсивний рух товарів, послуг, грошових коштів, виникають господарські зв'язки: виробників із споживачами (заробітна плата, товари і послуги) і з державою (товари, послуги, податки та обов'язкові платежі); споживачів з виробниками (платежі, товари) і державою (трудові ресурси, податки, платежі); держава пов'язано з виробниками (державні послуги, соціальні виплати і платежі). Взаємопов'язані між собою, а також з виробниками і споживачами різні державні органи.
У процесі формування соціально орієнтованої моделі ринкової економіки в Республіці Білорусь передбачається:
• створити правове забезпечення всього комплексу ринкових перетворень, особистих прав і свобод громадян;
• перетворити систему розподільних відносин, забезпечити пріоритетне прагнення людини до примноження особистого добробуту своєю працею;
• створити систему сильною соціального захисту;
• здійснити єдиний і рівний підхід до всіх форм власності;
• створити конкурентне середовище і не допускати недобросовісної діяльності суб'єктів господарювання на ринку;
• сприяти раціональному міжнародного поділу праці, що забезпечує найбільш ефективне просування білоруських товарів на світовий ринок;
• сформувати сильну фінансову кредитно-грошову систему, здатну забезпечити соціально-економічну ефективність функціонування і розвитку національної економіки та т.д.