• Для того, щоб почати процес виробництва того чи іншого блага, необхідно
  • Однак таке визначення виявилося недостатнім для більш повного
  • Праця як фактор виробництва.
  • 2. Земля як фактор виробництва
  • 3. Капітал як фактор виробництва.
  • Економісти розрізняють три види капіталу
  • ПІДПРИЄМНИЦЬКА ЗДАТНІСТЬ
  • Взаємодія факторів виробництва
  • Прибуток зазвичай розраховують як різницю між виручкою і повними витратами.


  • Дата конвертації14.07.2017
    Розмір17.83 Kb.
    Типреферат

    Скачати 17.83 Kb.

    фактори виробництва

    фактори виробництва

    зміст

    1. Праця як фактор виробництва.

    2. Земля як фактор виробництва.

    3. Капітал як фактор виробництва.

    4. Підприємництво як фактор виробництва.

    Для того, щоб почати процес виробництва того чи іншого блага, необхідно мати уявлення про те, хто буде виробляти, а також з чого будуть виробляти. Тому можна говорити мінімум про двох фак-торах виробництва - людину і природу. Вільям Петті був одним з перших, хто висловив думку, що будь-який продукт людської діяльності є результа-том сполуки здібностей людини до праці з воз-можностями Природи-матінки, або Землі. Це було перше осмислення необхідності існування чоло-століття в гармонії з Природою (Землею).

    Однак таке визначення виявилося недостатнім для більш повного розуміння процесу виробництва економі-чеських благ. Було помічено, що якщо в процесі вироб-ництва використовуються ще і ті предмети, за допомогою кото-яких виготовляти ту чи іншу благо простіше, то якість підвищується, а споживчі властивості поліпшуються. Свого часу цей компонент А. Сміт назвав капіталом і визна-лив його як «вартість, що дає приріст, завдяки ис-користування найманої праці». Однак у міру розвитку виробництва виявилося, що за допомогою трьох відомих на той момент факторів виробництва: праці, землі, капіталу, - неможливо отримати всеосяжне уявлення про ме-механізмі виробництва благ. Творчо мислячі особистості звернули увагу на те, що справи йдуть добре у тих, хто має певні здібності, які впослед-наслідком назвали підприємницькими здібностями. Нео-цінується внесок в обгрунтування даного чинника виробниц-ства внесли такі прекрасні вчені, як Альфред Мар-Шалл (1842-1924) і Й.А. Шумпетер (1883-1950). Якщо обоб-щіть безліч визначень факторів виробництва, то можна отримати наступне: фактори виробництва - це використовувані у виробництві економічні ресурси, попит на які є похідним (він су-ществует лише остільки, оскільки вони беруть участь в процесі виробництва) і від яких у визначальній сте-пені залежить обсяг продукції, що випускається. Зазвичай в сучасній економічній науці і госпо-жавної практиці виділяють чотири фактори виробництва: праця, землю, капітал і підприємництво. При цьому під працею розуміють діяльність людини, спрямований-ву на досягнення якого-небудь корисного результату. Говорячи про землю, мають на увазі не тільки її як таку, а й воду, повітря та інші природні ресурси на поверхні і в не-Драх, які надані в користування людині на без-оплатній або платній основі. Капітал являє со-бій весь накопичений запас коштів, необхідних для вироб-ництва благ. Підприємництво - особливий фактор, при по-мощі якого збираються інші фактори виробництва в ефективну комбінацію.

    Детальніше розглянемо кожен з перерахованих фак-торів виробництва і позначимо доходи, одержувані їх власниками.

    Праця як фактор виробництва.

    Праця як фактор виробництва. Праця є доцільність-різна діяльність людини, спрямована на перетворень-тання речовини природи для задоволення своїх по-потреб. Під працею як фактором виробництва, за однією версією, маються на увазі будь-які розумові і физичес-кі зусилля, прикладені людьми в процесі господарських-ної діяльності. За іншою - праця - це трудова діяль-ність людини, що розглядається з соціально-еконо-вів позицій незалежно від її конкретних ре-зультатів, як витрачання робочої сили або способнос-тей до праці.

    У масштабах всього суспільства трудові ресурси пред-ставлені тією частиною населення країни, яка здатна до праці, тобто володіє робочою силою.

    Праця як фактор виробництва має кількісного-ні та якісні характеристики.

    Кількісні показники відображають витрати праці, які визначаються чисельністю працюючих, їх робо-чим часом і інтенсивністю праці, тобто напружено-стю праці в одиницю часу.

    Якісні характеристики праці відображають уро-вень кваліфікації працівників. За цього рівня суще-ствует загальний розподіл працівників на кваліфікованих, напівкваліфікованих і некваліфікованих.

    Кваліфікація працівників знаходить відображення в сте-пені складності їх праці. Некваліфіковану працю вважається простим, а кваліфікований складним, як би зведеним в ступінь простою працею, або простою працею, помноженим на відповідний коефіцієнт складності.

    Процес праці включає в себе три основних компо-нента: доцільну діяльність людини; предмет, на який спрямована праця; засоби праці, за допомогою кото-яких людина впливає на предмет праці. Говорячи про тру-де, необхідно зупиниться на таких поняттях, як про-тивність праці та інтенсивність праці.

    Інтенсивність праці характеризує напруженість праці, яка визначається ступенем витрачання фізичної і розумової енергії в одиницю часу. Інтенсивність тру-да збільшується при прискоренні роботи конвеєра, збільшен-ня кількості одночасно обслуговується, зменшенні втрат робочого часу.

    Продуктивність праці показує, яке кіль-кість продукції виробляється в одиницю часу. Для збільшення продуктивності праці вирішальну роль відіграє прогрес науки і техніки. Так, наприклад, впровадженням-ня на початку XX ст. конвеєрів призвело до різкого стрибка продуктивності праці.

    Науково-технічна революція привела до изменени-ям в характері праці. Вона стала більш кваліфікований-ним, а фізична праця в процесі виробництва став це-ниться менше.

    Заробітна плата - ще одне поняття, за допомогою якого можна охарактеризувати працю як фактор вироб-ництва. Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Під номінальною заробітною платою розуміє-ся сума грошей, яку отримує працівник найманої праці, за свій денний, тижневий, місячний працю. За величиною номінальної заробітної плати можна судити про рівень доходу, але не про рівень споживання і благосост-яния людини. Для цього треба знати, якою є реальна за-заробітна плата. Реальна заробітна плата - це та маса життєвих благ і послуг, які можна пріобрес-ти за отримані гроші. Вона знаходиться в прямій залеж-ності від номінальної заробітної плати і в зворотній - від рівня цін на предмети споживання і платні послуги. Пам'ятайте (незалежно від того, чи буде хтось ра-ботать на Вас або Ви на кого-то): заробітна плата повинна в першу чергу стимулювати працівника до високопродуктивні тивність праці! Тому її розмір повинен відповідати-відати кваліфікації і рівня працьовитості конкретної людини.

    2. Земля як фактор виробництва

    Земля як фактор виробництва в сучасній еко-номічного теорії - один з чотирьох основних факторів виробництва, який, для того щоб стати виробник-ним, зазвичай повинен з'єднуватися з працею і капіталом.

    Під землею як чинником виробництва розуміються всі природні (відтворювані і невідтворювані) ре-сурси. Вони можуть бути використані для виробництва товарів і послуг споживчого і виробничого на-значення: виробництво сільськогосподарської та промислової продукції, соціальної та промислової інфра-структури, будівництво житла, населених пунктів, доріг та ін.

    До цього фактору відносяться такі елементи при-пологи:

    1) сільськогосподарські землі;

    2) ліси;

    3) води океанів і морів, озер, річок, а також підземні води;

    4) хімічні елементи земної кори, іменовані по-корисними копалинами;

    5) атмосфера, атмосферні і природно-кліматичні явища і процеси;

    6) космічні явища і процеси;

    7) простір Землі як місце розміщення ре-ських елементів економіки, а також навколоземний простір.

    Від поняття «фактор» слід відрізняти поняття «ре-сурс». Ресурс - це потенційний фактор виробництва. Отже, фактор виробництва - це ресурс, вовле-ченний в процес виробництва, тобто до того, як природ-ні об'єкти виявилися втягнутими в виробництво, вони виступали в якості природних ресурсів: земельних, ліс-них, мінеральних, енергетичних і т.д.

    Однією з найважливіших характеристик землі є її обмеженість.

    У зв'язку з цим для землі як фактора виробниц-ства характерний закон спадної віддачі, тобто рано чи пізно додатковий додаток праці до зем-ле буде приносити все меншу віддачу. Цей закон має місце для землі, використовуваної в сільському хо-зяйстве. Однак закон спадної віддачі лише отча-сти поширимо на видобуток природних ресурсів. Наприклад, при видобутку нафти застосування додаткового-них одиниць праці призведе до того, що свердловина буде швидко вичерпана, і з неї просто нічого буде 1 взяти.

    3. Капітал як фактор виробництва.

    Капітал (від Mam.Capitalis - головний) як фактор виробництва. Визначаючи капітал таким чином, багато економістів ототожнюють його з засобами виробниц-ства. Капітал в широкому сенсі, на думку інших еко-номістів, - це акумульована (сукупна) сума товарів, майна, активів, які використовуються для отри-ня прибутку, багатства. Існує думка, що капітал складається з благ тривалого користування, створених еко-номічного системою для виробництва інших товарів.

    Інший погляд на капітал пов'язаний з його грошової фор-мій. «Капітал, коли він втілений в ще не інвестований-них фінансах, є сума грошей» Самий короткий визна-поділ капіталу дав Карл Маркс (1818-1883): «це само-зростаюча вартість». Зовні капітал виступає в конкретних формах: в засобах виробництва (постійного-ний капітал), в грошах (грошовий капітал), в людях (змінний капітал), в товарах (товарний капітал). У всіх цих визначеннях є загальна ідея, а саме: капі-тал характеризується здатністю приносити дохід. Отже, можна висловити наступне визначення: капітал в ін-інтерпретації сучасної економічної теорії - це один з чотирьох основних факторів виробництва, з-здавай самою економічною системою, представлений-ний усіма засобами і ресурсними можливостями виробництва, які створені людьми для того, щоб з їх допомогою виробляти інші товари і послуги.

    Економісти розрізняють три види капіталу:

    1) фізичний, або основний;

    2) оборотний;

    3) людський.

    Фізичний капітал - це матеріалізований в зда-пах, верстатах і обладнанні капітал, функціоную-щий в процесі виробництва кілька років. Інший вид капіталу, що включає сировину, матеріали, енергетич-кі ресурси, витрачається за один виробничий цикл. Він носить назву оборотного капіталу. Гроші, затра-нені на оборотний капітал, повністю повертаються до підприємця після реалізації продукції. Витрати на основний капітал не можуть бути відшкодовані так швид-ро. Людський капітал виникає як наслідок обра-тання, професійної підготовки і підтримки фі-зического здоров'я.

    Історія свідчить, що завдяки розвитку знарядь праці йшло заміщення праці капіталом і підвищувалася загальна продуктивність праці, коли ручна праця, заснований на використанні нескладних знарядь праці, став замінюватися механізованим, заснованим на використанні машин як основних знарядь праці. З середини XX в. машини стали доповнюватися і навіть витіснятися автоматами, здатними заміщати і частина розумової праці.

    4.Підприємництво як фактор виробниц-ства.

    Підприємництво як фактор виробниц-ства. Під підприємницької здатністю зви-но розуміють особливий вид людського ресурсу, зак-Лючано в здатності найбільш ефективно ис-користувати всі інші фактори виробництва. Специ-Фіка цього різновиду людського ресурсу з-стоїть в умінні і бажанні в процесі виробництва на комерційній основі упроваджувати нові види вироб-димого продукту, технологій, форм організації біз-неса і можливості зазнати збитків. Ризик - головна відмітна риса підприємця, а метою осу-ществления підприємницької діяльності яв-ляется максимізація доходу за допомогою виявлення найбільш ефективної комбінації факторів вироб-ництва. Ніхто не гарантує підприємцю, що кінцевим результатом його діяльності буде уби-ток або він отримає дохід.

    До складу даного ресурсу прийнято включати: по-перше, підприємців, до яких відносяться вла-ділки компаній, менеджери, які не є їх соб-ственник, а також організатори бізнесу, сполучення-ющие в одній особі власників і керуючих; по-друге, всю підприємницьку інфраструктуру країни, а саме: діючі інститути ринкової економіки, тобто банки, біржі, страхові компанії, консультативні фірми; по-третє, підприємцям-тельских етику і культуру, а також підприємцям-тельский дух суспільства.

    В цілому підприємницький ресурс можна оха-рактерізовать як особливий механізм реалізації перед- прінімательскіх здібностей людей, заснований на діючій моделі ринкової економіки. Все вище сказане дає підставу для визначення підпри-німательства як фактора виробництва.

    Всі фактори виробництва взаємодіють один з одним (схема 1.2.1).

    З'єднання факторів виробництва

    З точки зору еконо-Місті-це все природ-ні ресурси, які використовуються у виробництві водстве. Такі ресурси включають нафту, воду, ліс, газ, родовища руди і т.д. Ці ресур-си рідкісні і в багатьох випадках їх запаси з кожним днем ​​умень-шаются.

    Праця - це дуже широ-кий термін, охоплення-вающий всілякі здібності та навички людини, які можуть використовуватися при про-ізводстве товарів і ус-луг. Якщо говорити точ-неї, власники дан-ного фактора продають не праця, а свою робочу силу.

    В економіці часто упот-реблять термін «капітал» для позначення всіх ис-кусственних приспособ-лений, що використовуються у виробництві. Розуміє всю-мий таким чином, капи-тал складається з будівель і споруд, обладнання д-ня, інструментів і транспортних засобів, засобів збуту і полуфаб-рікатов

    ПІДПРИЄМНИЦЬКА ЗДАТНІСТЬ

    Даний фактор виробництва об'єднує економічні ресурси землі, капіталу, праці в одному підприємстві

    Схема. Взаємодія факторів виробництва

    Факторні доходи.

    Підприємництво представ-ляет собою сукупність здібностей людини вико-ти певне поєднання ресурсів для виробництва товару, приймати розумні і послідовні рішення, застосовувати нововведення і йти на виправданий ризик.

    Автором теорії факторів виробництва є Жан-Батист Сей. Спираючись на «Дослідження про природу і при-чинах багатства народів» А. Сміта, він показав, що в по-вседневно процесі виробництва товарів Взаємодія-ють власники факторів виробництва, які в залежно-сті від власної значущості отримують той чи інший дохід.

    Сучасна економічна теорія визначає зара-ботную плату як ціну праці. У найбільш розвинених стра-нах заробітна плата утворює більшу частину доходів споживачів і робить істотний вплив на раз-мер попиту на споживчі товари і на їх ціни.

    Рента - це дохід від будь-якого фактора виробниц-ства, пропозиція якого фіксована. Обмеженість пропозиції землі є головною причиною особливо-стей ціноутворення в сільському господарстві.

    Відсоток - це факторний дохід, який отримує соб-ственник капіталу. Відсоток є платою за те, що вла-ділок капіталу надає іншим суб'єктам можливість сьогоднішнього, поточного використання капіталу.

    Прибуток - є винагородою такого спеці-фического фактора, як підприємництво. Специфічний-ність його полягає в тому, що підприємництво, в отли-чие від капіталу і землі, невловимі, ​​а прибуток не можна трактувати як своєрідну рівноважну ціну, по анало-гии з ринком праці, капіталу і землі. Прибуток зазвичай розраховують як різницю між виручкою і повними витратами.

    П = В - З

    Однак для встановлення доцільності подальшої підприємницької діяльності вводять в розгляд економічний прибуток. В цьому випадку в повні витрати включають не тільки бухгалтерські, а також і альтернативні або неявні витрати. «Моті-вати прибутком діяльність підприємця - ос-нова економічного зростання і розвитку».

    література

    1.Гербер М.Є. Підприємництво: Міф чи реальність // http: // www. Internet - Business. ru.

    2. Горбунов В.Л., Каганов В.Ш., Ломоносова Т.В., Мартеллер BC, Сошникова ЕА. Бізнес-інкубатори і ринкова економіка: Навчальний метод, посібник / Ред. рада: А. І. Березенко, В.Ш. Каганов, Д.Б. Ломоносов і ін. - М., 2001..

    3. Грибов ВД. Основи бізнесу: Учеб. допомога. М., 2000..

    4. Добротвірської І.Л. Нові технології перемоги. Як по-справжньому досягти успіху. М., 2003.

    5.Каленч Дж. Найбільша можливість в історії чоло-вечества // http: // linkz. ru / ebook / velvosm. zip.

    6. Мандино Ог. Найбільший торговець у світі // http: // linkz. ru / ebook / torgovets .zip.

    7. Основи бізнесу / Под ред. Рубіна Ю.Б., Ягодкіної І.А .: Навчальний практ. допомога. М., 1998..

    8. Основи підприємницької справи / Під ред. Осипова Ю.М. М., 1996.

    9. Основи підприємницької діяльності / За ред. Е.А. Журавльової. Учеб.пособие - Краснодар: КубГУ, 2005

    10. Нариси економічної історії Кубані / Упоряд. і науч. ред. А.П. Труханович. Краснодар, 1998..

    11. Підприємництво і підприємці Росії від витоків до початку XX століття / Центр політ, і економічної історії Росії Рос. незалежного інституту соціальних і національних проблем. М., 1997..