Дата конвертації26.06.2018
Розмір3.37 Kb.
Типреферат

Комплексне і раціональне використання сировини

Комплексне і раціональне використання сировини.

У галузях промисловості існують різні методи раціонального використання сировини. Найбільш важливими з них є: правильний вибір сировини, і його комплексна переробка, вторинне використання, якісне первинне збагачення та обробка, використання по максимуму відходів виробництва.

Вибір сировинних матеріалів визначає типи застосовуваного обладнання, технологію, тривалість виробничих циклів і здійснює вплив на більшість техніко-економічні показників роботи підприємств. Сьогоднішній рівень виробництва дає можливість виробляти однакову продукцію з різної сировини. Так, наприклад, в машинобудуванні окремі деталі машин виготовляють з металу, пластмас, деревного пластика. Правильний вибір сировини характеризується зниженням собівартості продукції при підвищенні її якості. Не менш важливим є раціональне застосування сировини.

Комплексна переробка сировини можлива лише при високій організації виробництва. Вона передбачає застосування різних технологічних процесів, розширення номенклатури продукції на одному підприємстві. При цьому зменшуються транспортні витрати, собівартість продукції, зростає прибуток промислових підприємств. Тому комплексне використання сировини є важливим народногосподарським проблемою.

Раціональне застосування металів, пластмас.

Машинобудування - комплексна галузь народного господарства - займається переробкою металів, пластмас. Як правило, в розвинених країнах майже половина валового національного продукту виробляється в сфері отримання та обробки металів. Пластмаси відрізняються більш високою технологічністю, однак при їх використанні слід враховувати такий недолік, як старіння, що в ряді випадків призводить до обмеження терміну служби деталей.

Більше третини заготовок складають литі, близько половини отримані методом зварювання. При отриманні зварних, кованих і штампованих заготовок використовуються деформовані сплави, при виробництві виливків - ливарні. Ці два види сплавів істотно відрізняються технологічними і експлуатаційними якостями, що недостатньо враховується при їх застосуванні.

В результаті недостатньої корозійної стійкості сплавів, що деформуються знижується термін служби і надійність техніки, зростають витрати ресурсів на її відтворення, а значить, підвищується ресурсомісткість валового виробництва.

При заміні низькомарочних сірих чавунів для виробництва виливків на високоміцні чавуни досягаються не тільки зниження енерго- і металоємності, а й підвищується якість і експлуатаційні характеристики машин.

Раціональне використання енергії та металу характерні для технологій отримання ливарних сплавів на базі рідких металів первинної виплавки, зокрема рідкого чавуну доменної плавки, а також широкомасштабне освоєння нових технологій виробництва ливарно-зварних конструкцій з чавуну або комбінованих з чавуну і сталі.

Заміна великогабаритних литих деталей звареними конструкціями різко знижує металоємність і дає суттєву економію трудових витрат. Але в ряді випадків лиття необхідно перейти від лиття в земляні форми в спеціальні методи лиття. Наприклад, відцентрове лиття в даний час застосовують як для невеликих тіл обертання, так і для великих заготовок. При цьому різко зменшуються відходи металу, і підвищується якість. В результаті такого литва отримують вироби точної геометричної форми, які не потребують доопрацювання.