Дата конвертації08.07.2017
Розмір299.24 Kb.
Типдоповідь

Скачати 299.24 Kb.

Малий бізнес України

У мировой практике Прийнято віділяті три основні напрями державної ПІДТРИМКИ малого підприємництва:

    1. Фінансова допомога.

    2. Система державних закупівель (як правило - на контрактній Основі).

    3. Надання консультативної и технічної допомоги.

Комплекс ФІНАНСОВИХ механізмів ПІДТРИМКИ малих підприємств (МП) Включає в себе:

  • использование гарантійніх ФОНДІВ кредитування МП;

  • страхування КОМЕРЦІЙНИХ різіків;

  • пільгове кредитування та часткова компенсацію відсотковіх ставок по кредитах;

  • забезпечення спрощений режімів оподаткування та податкових пільг;

  • Надання Фінансової ПІДТРИМКИ інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ;

  • компенсацію ВИДАТКІВ на інформаційне обслуговування;

  • компенсацію ВИДАТКІВ на Отримання патентів, захист авторських прав ТОЩО;

  • кофінансування проектів, Які здійснюють МП;

  • Надання обладнання в лізинг;

  • франчайзинг;

  • ВЕНЧУРНЕ фінансування МП;

  • підтрімку Утворення кредитних союзів для МП;

  • розвиток бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів з метою Зменшення накладних витрат МП;

  • централізованій бухгалтерський облік та комплексне Надання діловіх послуг МП.

Слід відзначіті, что суб'єктами ПІДТРИМКИ віступають як держава, так и інші підприємства чи групи підприємств. а такоже Громадські та галузеві асоціації та інші незалежні Інституції.

Світовою практикою такоже напрацьовано вельми широкий спектр ЗАХОДІВ относительно Надання технічної та інформаційної допомоги МП:

  • Надання информации про форми та методи державної ПІДТРИМКИ МСБ;

  • консультації з питань законодавства;

  • забезпечення спрощений режімів звітності;

  • забезпечення сприятливі умов для использование державного фінансування, матеріально-технічних, інформаційних та других ресурсов, что Надаються в рамках держпідтрімкі малого бізнесу;

  • підтримка участия МП у зовнішньоекономічній ДІЯЛЬНОСТІ, допомога в укладанні міжнародніх Контрактів;

  • підтримка виходом МП на фондові ринкі;

  • розвиток діловіх мереж та кластерів, спрямованостей на встановлення ринкового відтворювальніх ланцюгів;

  • создания інфраструктурі ПІДТРИМКИ и розвитку (агентств розвитку, бізнес-центрів, палат, асоціацій, державних структур, міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ, бізнес-інкубаторів, технопарків ТОЩО);

  • перепідготовка кадрів, Підвищення кваліфікації зайнятості на підпріємствах (в тому числі забезпечення обміну досвідом между представник малого бізнесу);

  • регіональна підтримка.

Безперечно,! Застосування наведення комплексу ЗАХОДІВ набуває у Кожній конкретній стране своих спеціфічніх рис. Досить Яскрава це помітно и на прікладі України.

Формування державної політики ПІДТРИМКИ малого бізнесу в Україні почінається з тисячі дев'ятсот дев'яносто один року, з Прийняття Закону України "Про підприємництво" та Утворення Державного комітету України зі сприяння малімо підпріємствам и підпріємніцтву. Закон України "Про підприємництво" визначили ЗАГАЛЬНІ правові, економічні та соціальні засади, умови Здійснення підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, а такоже визначили правові основи державного регулювання та ПІДТРИМКИ підприємництва, отношений суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ та держави. З метою реализации державної політики сприяння розвитку підприємництва, у тому чіслі малого бізнесу, у березні +1993 року Кабінетом Міністрів України булу схвалена перша Програма державної ПІДТРИМКИ підприємництва в Україні.

Початок нового етапу розвитку державної політики ПІДТРИМКИ малого бізнесу поклали одобрения Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва (квітень 1996 р.), Закріплення свободи підприємництва в Конституції України. Одним з механізмів ПІДТРИМКИ малого підприємництва стала державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 рр., Розроблено Міністерством економіки відповідно до положення Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, и ЗАТВЕРДЖЕНА ухвалив Кабінету міністрів 29 січня 1997 року. Метою Програми Було визначили забезпечення сталого розвитку малого підприємництва як невід'ємної складової рінкової економіки та головного Чинник создания Нових робочих Місць.

У 1998 году зі створеня Державного комітету по вопросам підприємництва (Держпідприємництва, ніні Державний комітет по вопросам РЕГУЛЯТОРНОЇ політики и підприємництва) почався Наступний етап політики державної ПІДТРИМКИ МП. Важлівім кроком у цьом напрямі стало Підписання Президентом України Указу "Про Усунення обмежень, что стрімують розвиток підпріємніцької діяльності". Згаданій Указ заклать основи єдиної РЕГУЛЯТОРНОЇ політики у сфері підприємництва. На Рівні державної політики Було признал необходимость Зменшення державного втручання в підпріємніцьку діяльність, відмові від патерналізму з боку держави по відношенню до малого бізнесу, формирование середовища, сприятливого для розвитку підприємництва, Шляхом Усунення адміністратівніх бюрократично бар'єрів. Створення Держпідприємництва забезпечен інстітуціалізацію зазначеним політічніх орієнтірів.

У 1999-2001 рр. Було Прийнято почти 20 указів Президента України по вопросам розвитку підприємництва, Верховною Радою України Прийнято закони України "Про ліцензування питань комерційної торгівлі відів господарської діяльності", "Про державну підтрімку малого підприємництва", "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні", а такоже " про захист економічної конкуренції ", ОКРЕМІ норми которого передбачають віняток для малих та Середніх підприємців у части становищем, что жорсткий регулюють Дії суб'єктів господарювання у сфері економічної конкурен ції.

Завдяк реализации відповідної державної політики та актівізації громадського впліву представителей малого бізнесу, останнім часом спостерігаються певні Позитивні зрушення в сфері удосконалення нормативно-правового регулювання підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, Усунення правових та адміністратівніх перешкоду на шляху розвитку малого підприємництва, запровадження Нових підходів до державного регулювання на місцевому Рівні.

На виконання пункту 21 Положення про порядок підготовкі проектів регуляторних актів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 31.07.2000 р. Створено обласні Апеляційні КОМІСІЇ по вопросам РОЗГЛЯДУ Скарга относительно відмові представництва Держпідприємництва у погодженні проектів регуляторних актів. Значні кроки Зроблено державою у напрямі Подолання правових та адміністратівніх бар'єрів у сфері Ліцензування підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ. Чинний у 2000 году Закон України "Про ліцензування питань комерційної торгівлі відів господарської діяльності" дозволить кодіфікуваті державне регулювання в сфері Ліцензування, на законодавчий Рівні Встановити прозорі процедури та правила Ліцензування, спростіті умови входу на ринок, Встановити відповідальність усіх суб'єктів правовідносін у Цій сфере.

После Прийняття Указу Президента України від 22 січня 2000 року "Про запровадження єдиної державної РЕГУЛЯТОРНОЇ політики у сфері виробництва" органами віконавчої власти Було Виявлено 385 Власний нормативно-правових АКТІВ, Які НЕ відповідають Вимоги ринкова отношений. З них 65 АКТІВ відносяться до СФЕРИ Ліцензування та дозвільної системи, 19 - до СФЕРИ оподаткування, 82 - соціальної політики та трудових отношений. 220 АКТІВ (58%) Було змінено чи скасовано, проти 165 залішаються без впорядкування. Запровадження порядку погодження нормативно-правових АКТІВ, что пріймаються у сфері РЕГУЛЯТОРНОЇ політики, з Держпідприємництва дало змогу "відсіюваті" ті з них, Які суперечать інтересам розвитку підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ в Україні

Значний посил роль громадськості в процесах розвитку сфери малого бізнесу на місцях. Зараз, за ​​підрахункамі Держпідприємництва, в Україні нараховується около 750 регіональніх Громадський об'єднань підприємців. В усіх регіонах країни при місцевіх державних адміністраціях створені и діють дорадчі органи - коордінаційні заради.

З метою встановлення законодавчо засад правового регулювання организации та проведення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання Контролюючим органами, Усунення возможности для зловжівань представителей Контролюючим ОРГАНІВ, зростання уровня захіщеності прав суб'єктів господарської ДІЯЛЬНОСТІ Державним комітетом України по вопросам РЕГУЛЯТОРНОЇ політики та підприємництва На виконання протокольного доручення кабінету Міністрів України розроблено проект Закону України "Про основні засади Здійснення контролю за діяльністю суб ' єктів господарювання в Україні ". Проектом візначається єдиний для всіх ОРГАНІВ, Які здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів господарювання в Україні, порядок организации та проведення перевірок фінансово-господарської, виконавчо-розпорядчої та іншої ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктів господарювання, проведення ними обстеження та Надання обов'язкових пріпісів з метою допомоги суб'єктам господарювання избежать порушеннях чинного законодавства Шляхом налагодження паритетних СТОСУНКІВ между органами контролю та суб'єктами господарювання. На мнение фахівців Держпідприємництва, Прийняття цього документа спріятіме Створення належно правових умов для налагодження паритетних СТОСУНКІВ между Контролюючим органами та суб'єктами господарювання, зменшіть возможности для зловжівань представителей Контролюючим ОРГАНІВ, а такоже забезпечен Підвищення уровня захіщеності прав суб'єктів господарської ДІЯЛЬНОСТІ.

У тій же година, сегодня в Україні повноваження контролю Фінансової або господарської діяльності підприємств ма ють около 30 ОРГАНІВ державної влади.Труднощі, Які вінікають внаслідок внутрішньої неузгодженості цієї системи, частої Зміни концептуальних орієнтірів, створюють необґрунтовані ризики та бар'єри на шляху Здійснення підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ. Нестабільність законодавства, бюрократизм у прійнятті РІШЕНЬ місцевімі та центральними органами влади, невізначеність прав и обов'язків держави та суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, неврегульованість та суперечлівість нормативних АКТІВ, Які видають різнімі відомствамі, все ще обумовлюють неефектівність та обтяжлівість регуляторного середовища для суб'єктів господарювання.

Закон України "Про державну підтрімку малого підприємництва" візначає самперед макроекономічні завдання цієї політики. Так, метою державної ПІДТРИМКИ малого підприємництва визначили:

  • создания умів для позитивних структурних змін в економіці України;

  • сприяння Формування и розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку Суспільства;

  • підтримка вітчізняніх віробніків;

  • формирование умів для забезпечення зайнятості населення України, Запобігання безробіттю, создание Нових робочих Місць.

Віходячі з цього, Закон встановлює Такі напрями державної ПІДТРИМКИ малого підприємництва в Україні:

1) формирование інфраструктурі ПІДТРИМКИ и розвитку малого підприємництва, організація державної подготовки, перепідготовкі та Підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

2) встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;

3) запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності;

4) фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;

5) Залучення суб'єктів малого підприємництва до Виконання науково-технічних и соціально-економічних програм, Здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональніх потреб.

Фінансове забезпечення реализации державної політики у сфері ПІДТРИМКИ малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавних Рівні - Український фонд ПІДТРИМКИ підприємництва, на регіональному Рівні - Регіональні фонди ПІДТРИМКИ підприємництва, на місцевому Рівні - Місцеві фонди ПІДТРИМКИ підприємництва.

Кошти Українського фонду, регіональніх та місцевіх ФОНДІВ ПІДТРИМКИ підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних від ПРИВАТИЗАЦІЇ державного та відчуження комунального майна, добровільніх внесків фізичних и юридичних осіб, у тому чіслі іноземних, та других коштів.

Розроблено на підставі зазначеним законом Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні встановлює більш конкретні завдання. Основними завдання Програми є:

  • создания державної системи забезпечення розвитку та ПІДТРИМКИ малого підприємництва;

  • создания належно розумів розвитку малого підприємництва в регіонах;

  • сприяння Створення Нових робочих Місць суб'єктами малого підприємництва;

  • підтримка ділової та інвестіційної актівності, розвиток конкуренції на Сайти Вся товарів та послуг;

  • Залучення до підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ жінок, молоді, пенсіонерів та других верств населення;

  • актівізація фінансово-кредитних та інвестіційніх механізмів, поиск Нових форм фінансово-кредитної ПІДТРИМКИ малого підприємництва;

  • формирование регіональної інфраструктурі розвитку та ПІДТРИМКИ малого підприємництва;

  • создания умів для розвитку малого підприємництва у віробнічій сфере, в тому чіслі на базі реструктурізованіх підприємств.

Очікуванімі результатами реализации Програми є прискореного розвитку малого підприємництва, использование его потенційніх можливости, превращение его на дієвій Механізм розв'язання економічних и СОЦІАЛЬНИХ проблем, сприяння структурній перебудові економіки, стійка тенденція Збільшення кількості малих підприємств, Зменшення рівня "тіньового" обороту у сфері малого підприємництва , Збільшення Внески малого підприємництва в економіку України, Зміцнення економічної бази регіонів, позитивний Вплив на вирішенню проблем Безробіття, н асічення вітчізняного Сайти Вся Товари та послуги.

Найвплівовішім засоби державної ПІДТРИМКИ МП в Україні сегодня є, безперечно, Надання Їм пільг у сфері оподаткування. Левова Частка нормативних АКТІВ, что були прійняті останнім часом, Присвячую самє Цій сфере державного регулювання. З 1 січня +1999 року Указом Президента України "Про спрощений систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" для суб'єктів малого підприємництва Було запроваджен Сплату єдиного податку. Зазначеним Указом єдиний податок запроваджувався вместо 16 відів податків и зборів, визначених Податкова система України. Передбачало такоже Спрощення бухгалтерського, податкового обліку та звітності. На сегодня існують Чотири режими спрощений оподаткування: єдиний податок (6% виручки, если платник єдиного податку є платником ПДВ, если ні - 10%), Спеціальний торговий патент (застосовується лишь у Деяк регіонах України), фіксований податок (для фізичних осіб-підприємців від 20 до 200 грн. на місяць), фіксований сільськогосподарський податок (0,1-0,5%).

Загальна Кількість суб'єктів малого підприємництва, что перейшлі на Сплату єдиного податку Вже у тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять году, склалось 94,7 тис., Або 14,5% від Загальної кількості зареєстрованіх МП; станом на 1 липня 2004 року за спрощений системою оподаткування, обліку та звітності Працювала 180,9 тис. суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ (юридичних осіб - 55,5 тис., фізичних осіб - 125,4 тис.), на середину 2005 року Було зареєстровано Вже 297,6 тис. платників єдиного податку (юридичних осіб - 77,6 тис., фізичних осіб - 225,8 тис.).

Спрощена система оподаткування зарекомендувала свою ефективність НЕ лишь як інструмент стимулювання малого підприємництва, а й як фіскальний інструмент. За Деяк підрахункамі, Місцеві бюджети областей получил от! Застосування спеціального торгового патенту практично Подвійне Збільшення надходження.

Прибічники даної системи звертають Рамус на ті, что з часу запровадження спрощений методів як доходи підприємців - суб'єктів такого оподаткування, так и доходи Держбюджет помітно зросли. Противники такоже Досить резонно звертають Рамус на колосальні ОБСЯГИ коштів, Які легально Виходять з-під оподаткування та набуваються готівкової форми через діяльність платників фіксованого податку.

Фахівці відзначають, что існуюча спрощена система оподаткування НЕ враховує, например, того, что, если об'єктом оподаткування є виручка від реализации, то Збільшення витрат виробництва, Які включаються до ціни продукції, при збереженні ОБСЯГИ реализации збільшує виручки, а відповідно, збільшує й суму нарахованого податку. Отже, прибуток підприємства зменшується. Спрощений порядок оподаткування у его теперішньому виде спріяє розвіткові підприємств сфера послуг, громадського харчування та торгівлі. Водночас від недосконалості механізму нарахування єдиного податку потерпають малі промислові підприємства. До того ж, їхня ліквідність є значний нижчих, а, за Визнання фахівців, самє дефіціт ліквідніх ресурсов значний мірою візначає Вагу податкового тиску в Україні. Отже, де-факто, система спрощений оподаткування насправді надає ПРІОРИТЕТ розвитку дрібніх торговельних підприємств.

Очевидним є ті, что за годину Дії спрощеної системи в Україні спостерігається зниженя темпів зростання кількості МП. Натомість відбувається віпереджаюче зростання кількості підприємців-фізичних осіб, рівень оподаткування якіх є скоріше сімволічнім (див. Табл. 1 на с. 23). За підрахункамі експертів, Найбільший ефект Введення спрощеної системи оподаткування дало у перший рік ее Впровадження. Надалі спостерігається тенденція до зниженя віддачі від даного заходу. Аджея зростання податкових надходженнях Було обумовлення виходом "з тіні" певної кількості підприємців, Які вважаю за краще Сплатити часто вельми сімволічній порівняно з їхнімі реальних доходів податок як плату за власний спокій. Це - Безумовно великий позитивний ефект, проти йдет все ж не про Збільшення чісельності та оборотів підприємств, а про "Висвітлення" Ранее "тіньової" ДІЯЛЬНОСТІ. Відповідно, в подалі зростання показніків надходження від фіксованого податку має буті значний скромнішім.

Ще одним недоліком спрощеної системи оподаткування є недоотрімання надходження Державним бюджетом та позабюджетнімі цільовімі фондами фінансування. Аджея, согласно з Указом, більша частина надходження від єдиного податку спрямовується до місцевіх бюджетів. Це й обумовіло пропозіцію ДПА Вилучити зі складу єдиного податку ПДВ та збори до державних цільовіх ФОНДІВ, яка Знайшла відображення у проекті Податкового кодексу. Зрозуміло, что така пропозиція зустріла різко негативну реакцію суб'єктів підприємництва.

Поряд Із пільговою Податковий політікою, важліве значення для фінансового оздоровлення та Розширення ДІЯЛЬНОСТІ МСБ має фінансово-кредитна підтримка цього сектора економіки. За 1998-2000 рр. Українським фондом ПІДТРИМКИ підприємництва Було Надано фінансову допомогу МП на 44,5 млн гривень та профінансовано Регіональні фонди ще на 10,4 млн гривень. Согласно з Розпорядження Кабінету міністрів України від 26.10.2001 р., У 2002 году на фінансування ЗАХОДІВ з ПІДТРИМКИ МП передбачається віділіті 25 млн гривень. Зауважімо, что фінансова підтримка МП є для держави безпосередно збітковою. Так, за 1998-2000 рр. Українським фондом ПІДТРИМКИ підприємництва Було Надано фінансову допомогу МП на 44,5 млн гривень та профінансовано Регіональні фонди ще на 10,4 млн гривень. За цею самий период МП перерахувалі до державного бюджету и державних ФОНДІВ лишь 24,1 млн гривень.

Незважаючі на Постійно декларованій ПРІОРИТЕТ Здійснення ЗАХОДІВ фінансово-кредитної та інвестіційної політики МП, їхня потреба у дешевих кредитних ресурсах досі залішається незадоволення.За роки провадження державної політики ПІДТРИМКИ малого та СЕРЕДНЯ бізнесу Було Відкрито декілька ліній мікрокредітування суб'єктів малого підприємництва, національніх або спільно з іноземними партнерами, у тому чіслі з Європейськім банком реконструкції та розвитку. Проти Отримання кредитів по ціх лініях часто перетворювалося для суб'єктів малого підприємництва у важкий та трівалу процедуру, стікалося Із бюрократично перепони при отріманні кредитів, у зв'язку з відсутністю надійної кредитної історії та матеріальної застави для забезпечення повернення отриманий коштів, невмінням малих підприємців Розробити необхідну документацію, у тому чіслі техніко-економічне обґрунтування проекту, бізнес-плану ТОЩО. Практично НЕ удалось налагодіті роботу кредитно-гарантійної установи, створеної Указом Президента України від 20 вересня 1 999 року. Хоча фінансування ЗАХОДІВ ПІДТРИМКИ малого підприємництва и має здійснюватіся за рахунок бюджетних коштів, воно часто затрімується або просто не віконується з Огляду на проблеми Наповнення бюджету.

Важлівім інструментом державної політики ПІДТРИМКИ малого підприємництва на місцевому Рівні є відповідні Регіональні програми, Які передбачають вирішенню ключовими завдання в сфері державної ПІДТРИМКИ малого бізнесу в регіонах, зокрема - заходь относительно законодавчо забезпечення, Фінансової ПІДТРИМКИ, создание інфраструктурі, кадрового та ресурсного забезпечення на місцях. Програми розглядаються та затверджуються на сесіях відповідніх Радий органами місцевого самоврядування. Фінансове забезпечення регіональніх програм здійснюється за рахунок регіональніх та місцевіх бюджетів, коштів всеукраїнського и регіональніх ФОНДІВ ПІДТРИМКИ підприємництва, других ФОНДІВ, коштів регіональніх центрів зайнятості, кредитів банків, коштів, отриманий від ПРИВАТИЗАЦІЇ державного майна, іноземних інвестіцій, міжнародніх ФОНДІВ, коштів регіональніх Громадського про ' єднань підприємців а такоже за Власні кошти віконавців окремий проектів и підпрограм.

За інформацією Держпідприємництва, у 2001 году фінансово-кредитна підтримка надавати суб'єктам малого підприємництва в 9 регіонах України (Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська, Черкаська області), кроме того ще 6 регіонів повідомілі про кредитування суб'єктів підприємництва Взагалі. Найбільші суми кредитів Було Надано суб'єктам малого бізнесу Криму, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Тернопільської областей. 10 регіонів повідомілі Про надання фінансово-кредитної ПІДТРИМКИ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО.

Підтримка розвитку малого бізнесу в регіонах здійснюється такоже в рамках кредитування по Лінії міжнародніх ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: Німецько-Українського фонду, ЄБРР, проекту BIZPRO, Програми ООН "Підтримка малого та СЕРЕДНЯ підприємництва в Україні", проекту TACIS, Проекту Міністерства МІЖНАРОДНОГО розвитку Уряду Великобритании та Польсько -Амерікансько-Української ініціативи про Співробітництво. Між тім, на мнение аналітіків Держпідприємництва, органи місцевої влади та самоврядування ще недостатньо докладають зусіль для Залучення інвестіційніх коштів до реализации бізнес-планів, інноваційніх проектів, вікорістовуючі при цьом Регіональні програми як інструмент.

В рамках Виконання ЗАХОДІВ регіональніх програм продовжується робота по Формування та удосконалення інфраструктурі ПІДТРИМКИ малого підприємництва. За Перше півріччя 2001 року на 10 одиниць збільшілась Кількість бізнес-центрів (на сегодня їх налічується 134). Кількість бізнес-інкубаторів за півроку Зросла на 3 и становила 49. Між тім, жодних бізнес-інкубатора на цею годину не функціонує в Дніпропетровській, Жітомірській, Закарпатській, Міколаївській, Чернівецькій областях. Кількість технопарків в регіонах України в течение півріччя НЕ змінілась и становила 6 одиниць. Кількість лізінговіх центрів Зросла на 8. Найбільша Кількість лізінговіх центрів зосереджена в городе Киеве (22) та в Запорізькій області (13). Жодна лізінгового центру не існує Жітомірській, Луганській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях та городе Севастополе. Значний Зросла й Кількість ФОНДІВ ПІДТРИМКИ підприємництва. На середині 2001 року їх налічувалося 80. На середину Минулого року в Україні такоже налічувалося 342 інвестіційніх та 34 інноваційніх ФОНДІВ и компаний, что Надаються підтрімку суб'єктам малого бізнесу.

Таким чином, Хід та Наслідки політики ПІДТРИМКИ розвитку МСБ в Україні видають Дещо суперечлівімі. Реальна дієвість та послідовність ЗАХОДІВ, что вжіваються, Відверто НЕ відповідають Офіційно декларованій важлівості даної проблеми. Це, у свою черга, веде до уповільнення темпів зростання, Утворення малоефектівної та діспропорційної структури малого бізнесу.

Становлення та розвиток МП в Україні

У период 1991-1996 рр. МСБ в Україні під Вплив різніх процесів (гіперінфляція, бартерізація, Зменшення ОБСЯГИ внутрішнього Сайти Вся, тощо) перебував у кризовому стані и практично НЕ розвівався. Так, чісельність зайнятості на малих та Середніх підпріємствах в Україні у 1 996 году булу менше, чем у 1991 році, хоча чісельність МП за цею годину подвоїлася.

Зростання чісельності працюючих на МП Почалося в Україні з 1997 року. Проти его Темпи істотно відстають від темпів зростання кількості самих малих підприємств, что є виявило процесів, пов'язаних Із "мікронізацією" малих підприємств, и может водночас буті свідченням Зменшення роли МСБ як фактора зайнятості та СОЦІАЛЬНОГО захисту населення. Між тім, за цею годину спостерігається й невпінне уповільнення темпів зростання чісельності МП (табл. 1). З Огляду на ті, что Кількість МП на душу населення в Україні прінаймні утрічі відстає від показніків стран Центральної и Східної Європи и удесятерила - розвинення стран світу, таке уповільнення навряд чи можна розглядаті як Свідчення насічення відповідніх ринкова ніш. Скоріше, це є тривожно Ознакою відсутності належно Поширення ЕФЕКТ від економічного пожвавлення на усі верстви национальной економіки. Між тім, як Вже відзначалося вищє, на цьом тлі в останні роки спостерігається різке Підвищення темпів зростання кількості підприємців-фізичних осіб. Фахівці, зокрема, відзначають тенденцію перереєстрації МП у форму приватного підприємництва з правом найму робітніків. Зрозуміло, что такий вид підприємництва нельзя розглядаті як форму розвитку повноцінніх МП, Які здатні належно чином Виконувати вікладені вищє соціально-економічні Функції.

Таблиця 1

Основні показатели розвитку малих підприємств в Україні

Показник

1996

1 997

1 998

+1999

2000

2001

Кількість суб'єктів малого підприємництва (без селянських (фермерських) господарств), тис. од., у т. ч .:

871

1003

1131

1258

тисячу чотиреста двадцять один

1708

Кількість малих підприємств, тис. од.

96

136

173

197

218

233

Темп зростання за рік,%

41,7

27,2

13,9

10,7

6,9

МП на 10 тис. населення, од.

19

27

34

40

44

48

Кількість суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, тис. осіб

775

867

958

1061

1203

1475

Темп зростання за рік,%

11,9

10,5

10,8

13,4

22,6

За 2001 рік малими підприємствами изготовлен продукції та надаю послуги (за данімі Держпідприємництва) на суму 22064,4 млн гривень, что становило більш чем 7% від загальнодержавного ОБСЯГИ виробництва продукції.

Таблиця 2

Структура кількості малих підприємств України за формами власності за,%

форми власності за

1 998

+1999

2000

Всього, у т. Ч .:

100,0

100,0

100,0

Державна

1,8

1,5

1,5

Комунальна

3,3

3,0

2,8

Приватна

29,4

31,0

32,3

Колективна

65,0

63,7

62,8

Власність міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ та юридичних осіб других держав

0,5

0,6

0,5

Рінкові трансформаційні процеси в економіці України спріялі відповіднім змінам у формах власності за малих підприємств.За період з 1992 року по 2000 рік Частка малих підприємств з державною формою власності за скороти з 14 до 1,5%. У структурі недержавної форми власності за Частка колектівної Зросла з 50 до 62,8%, а пріватної - залишилось на Рівні 32%.

Проти, як видно з табліці 2, структура малого підприємництва за формами власності за после 1 996 року практично законсервувалася. Ма ють місце лишь незначні ее коливання. Звертає на себе Рамус Досить повільне зростання Частки пріватної форми власності за, хоча вважається, что в Цій сфере вона є найбільш оптимальною. Ее Частка ставити менше третина МП. Серед малих промислових підприємств Частка пріватної форми власності за є ще менше, чем в цілому по МП и становила у 2000 году 20%. За юридичною формою малі промислові підприємства колектівної власності за у 2000 году поділяліся на: кооперативи - 2,3%, акціонерні товариства - 8,6%, Колективні підприємства - 11,3%, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ - 65,0%.

Таблиця 3

Регіональна структура МП в Україні у 2000 году за кількістю підприємств, середньоспискова чісельністю зайнятості та ОБСЯГИ віробленої продукції

Регіони

Кількість
підприємств

Чісельність

ОБСЯГИ продукції

одиниць

Частка,%

Тис. осіб

Частка,%

Млн грн.

Частка,%

Україна

217930

100,00

1709,8

100,00

19432,7

100,00

АР Крим

9183

4,21

65,5

3,83

708,1

3,64

Вінницька

5221

2,40

52

3,04

418,8

2,16

Волинська

3468

1,59

32,7

1,91

248,9

1,28

Дніпропетровська

13494

6,19

107,9

6,31

1227,8

6,32

Донецька

24807

11,38

149,9

8,77

1704,5

8,77

Житомирська

5181

2,38

43,6

2,55

319,3

1,64

Закарпатська

5843

2,68

41,7

2,44

356,8

1,84

Запорізька

7972

3,66

65,5

3,83

866,5

4,46

Івано-Франківська

6146

2,82

47,7

2,79

372,7

1,92

Київська

5978

2,74

60,7

3,55

692,6

3,56

Кіровоградська

4369

2,00

34,5

2,02

282,7

1,45

Луганська

8764

4,02

68,9

4,03

593,5

3,05

Львівська

13612

6,25

124,3

7,27

1055

5,43

Миколаївська

6843

3,14

47,7

2,79

482,7

2,48

Одеська

9591

4,40

86,9

5,08

1081,6

5,57

Полтавська

6128

2,81

55,8

3,26

537

2,76

Рівненська

3650

1,67

37,2

2,18

272,8

1,40

Сумська

4944

2,27

44,5

2,60

408,8

2,10

Тернопільська

3030

1,39

31,1

1,82

241,4

1,24

Харківська

13392

6,15

111,3

6,51

1251,9

6,44

Херсонська

7615

3,49

35,1

2,05

331,4

1,71

Хмельницька

4519

2,07

41,8

2,44

344,7

1,77

Черкаська

5058

2,32

37,6

2,20

359,4

1,85

Чернівецька

2976

1,37

29,6

1,73

217,3

1,12

Чернігівська

3388

1,55

37,9

2,22

281,3

1,45

м.Київ

30691

14,08

202,6

11,85

4588,4

23,61

м. Севастополь

2068

0,95

15,8

0,92

186,8

0,96

Закон України "Про підприємства в Україні", чинний у 1991 році, визначавши крітерієм віднесення підприємства до категорії малих чісельність працюючих, причому - діференційовано залежних від Галузі, у Якій функціонувало данє підприємство. Указом Президента України "Про спрощений систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва", Який набравши ЧИННОСТІ з 1 січня 1999 року, Критерії Було змінено. До суб'єктів малого підприємництва відносіліся юридичні особи, чісельність найманими ПРАЦІВНИКІВ на якіх НЕ перевіщувала 50 осіб, такоже Було обмежена річний оборот коштів. Закон України "Про державну підтрімку малого підприємництва", чинний у 2001 году, візнає суб'єктами малого підприємництва фізичних осіб-підприємців, річний оборот якіх НЕ перевіщує 500 тисяч гривень на рік, та юридичних осіб, на якіх працює НЕ более 50 осіб та ОБСЯГИ річного валового доходу якіх НЕ перевіщує 500000 євро.

Як видно з зазначеним, Поняття СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні досі НЕ врегульовано. Це Робить невігіднім Розширення успішніх МП, Які в цьом разі різікують віпасті з пільгової категорії. Досить Показове в контексті усвідомлення особливо розвитку МП в Україні є, на нашу думу, аналіз їхньої регіональної та галузевої Структури та розподілу за кількістю зайнятості.

Аналіз Даних про розвиток та Розподіл МП по регіонах України засвідчує, что, незважаючі на зростання їхньої чісельності, діспропорції, Які існувалі у теріторіальному розподілі МП, зберігаються (табл. 3).

Показники теріторіального розподілу МП передусім засвідчують залежність їхньої кількості від економічного потенціалу регіону. Проти, если у период адміністративно-командної економіки его головного крітерієм булу, самперед, величина промислового потенціалу, в останні роки - на Перше місце Вийшла величина та концентрація банківського та фінансового капіталів. Саме така зміна чінніків стала, на наш погляд, головні причиною виход Києва на Перше місце в Україні за розвитку малого бізнесу, что состоялся в 1997 году. До цього за загальною кількістю МСП в Україні лідірувала Донецька область.

З Другої половини 90-х рр. спостерігається тенденція до поступового вірівнювання розвитку МП в регіонах України. Зокрема, з 1995 по 2000 рр. Частка п'яти областей, Які Займаюсь в Україні Перші місця за кількістю МП (Донецька область, м. Київ, Харківська область, Львівська область, Кримська АР), зменшіть з 45 до 42%, в тій годину як Питома вага 5 областей, что малі найменших абсолютно Кількість МП, Зросла з 5,9 до 6,9%. Проти розрив между регіонамі-лідерамі та регіонамі-аутсайдерами в розподілі МП залішається Досить глибоким. У ДОНЕЦЬКІЙ, Львівській, Міколаївській, Херсонській областях та містах Києві и Севастополе Кількість підприємств в розрахунку на 10 тис. чоловік населення перевіщує Загальнодержавне Показник и ставити 50-116 підприємств (проти середня по Україні - 44 підприємств), в тій годину як у Чернігівській та Вінницькій областях вона Ледь НЕ вдвічі менше за Середньому (27 и 29 відповідно).

Співставлення регіональніх показніків дозволяє сделать Висновок про переважаюче функціональне призначення МП в окремий регіонах. Так, в основном соціальний ефект (забезпечення зайнятості) МП відіграють в Київській, Львівській, Полтавській, Чернігівській, Рівненській та Тернопільській областях. Інстітуційній ефект (Який віявляється Завдяк Створення порівняно більшої кількості МП) спостерігається в АР Крим, ДОНЕЦЬКІЙ, Міколаївській, Херсонській областях. Нарешті, за економічнім ефектом МП немає рівніх місту Києву, де изготовлен 23,6% Всього продукту МП України, при тому, что на них зайнятості 11,9% усіх зайнятості на МП.

На мнение експертів, Регіональні діспропорції розвитку МП пояснюються: економічнім потенціалом регіону; наявністю ресурсов; Господарсько структурою регіону; рівнем кадрового забезпечення; ставлені ОРГАНІВ власти та населення до малого бізнесу; наявністю рінкової інфраструктурі; інформаційнім ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ; традіціямі та місцевою псіхологією.

У галузевій структурі малого бізнесу за кількістю підприємств та ОБСЯГИ випуску продукції провідні місця посідають торгівля и промислове виробництво (табл. 4). Принципова Інша картина спостерігається в розподілі прибутку, Який, як відомо, є Основним Джерелом розвитку підприємств. Так, МП, Які здійснюють операции з нерухомістю, складаючі лишь 12,1% їхньої чісельності в Україні, створюють 13,1% продукції та 22,1% загально прибутку. Навпаки, малі промислові підприємства, на якіх зайнятості понад п'ята частина ПРАЦІВНИКІВ малого бізнесу, є в цілому збітковімі. Таким чином, порівняння показніків прібутковості та розвитку виробництва в малому підпріємніцтві віявляє суперечліву сітуацію, что свідчіть про тенденцію до послаблення его зв'язків з загально станом народного господарства. Таке становище, на наш погляд, лишь почасті зумовлене галузевого спеціфікою. Більшою мірою воно віклікане недосконалістю чи відсутністю галузевої інфраструктурі, а такоже відсутністю галузевої коордінації малого підприємництва, якові в странах Європи беруть на себе об'єднання підприємців.

За підсумкамі 2001 року Частка МП, зайнятий у сфері оптової та роздрібної торгівлі, Зросла до 48,1% від Загальної кількості МП, операціямі з нерухомістю - до 12,7%. Позитивним виявило Збільшення Частки підприємств у промісловості до 16,5% та в будівництві - до 8,8%.

Таблиця 4

Галузева структура малих підприємств України у 2000 году,%

Галузі економіки

Кількість

Випуск продукції

прибуток

Всього по економіці,
у тому числі:

100,0

100,0

100,0

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

3,6

5,8

-2,7

промисловість

15,8

26,9

-6,7

Будівництво

8,4

14,5

5,8

Оптова та роздрібна торгівля

46,4

24,1

73,9

Готелі та ресторани

3,5

3,0

-0,2

транспорт

3,9

7,1

3,6

Операції з нерухомістю

12,1

13,1

22,1

Колективні та Особисті послуги

3,4

2,4

0,1

Таблиця 5

Частка продукції малих підприємств у промисловому ВИРОБНИЦТВІ за галузь,%

Галузі промісловості

1 998

+1999

2000

Вся промисловість

4,5

5,1

3,3

Добувна

0,4

0,5

0,3

Обробна

6,6

7,2

4,4

Харчова та перероблений з / г продуктів

6,6

6,8

3,8

Легка, у тому числі:

16,0

20,5

9,7

Текстильна та пошиття одягу

12,2

15,0

11,2

Виробництво кожи та шкіряного взуття

26,3

30,5

6,6

Виробництво деревини та виробів з деревини

29,8

21,5

22,3

Целюлозно-паперова; видавнича справа

30,6

24,7

20,0

Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки

3,9

4,2

0,4

Хімічна та нафтохімічна, у тому числі:

5,4

6,6

4,7

Виробництво хімічне

4,4

4,7

3,1

Гумових та пластмасових виробів

8,3

14,6

10,6

Виробництво других неметалевіх мінеральних виробів

4,6

5,8

5,1

Металургія та оброблення металу

1,4

1,8

1,0

Машинобудування, у тому числі:

8,4

9,4

6,7

Виробництво машин та устаткування

6,3

7,0

6,4

Електричного та електронного устаткування

18,7

19,9

11,2

транспортного устаткування

3,7

3,5

2,6

Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води

0,4

1,3

0,5

У 1998-2000 рр.спостерігалася загрозліва тенденція до зниженя Частки МП у промисловому ВИРОБНИЦТВІ за видами економічної діяльності. Так, дані табліці 5 свідчать, что у 2000 году НЕ Було практично жодної Галузі промислового виробництва, де Частка МП не зменшено б порівняно з попереднім періодом.

Відчутно зменшіть Частка МП у таких Економічно та соціально важлівіх галузь, як харчова та переробка сільгосппродуктів, легка, виробництво деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперова, видавнича справа, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, електричного та електронного устаткування. Частка в підгалузі виробництва кожи та шкіряного взуття зменшіть в кілька разів. Ті, что вказані процеси відбуваються самє у початковий период Відновлення економічного зростання, свідчіть, что между великим та малімо бізнесом в Україні НЕ удалось налагодіті належно зв'язку, что может стать перепони для Подальшого зростання виробництва.

Таблиця 6

Динаміка зайнятості на МП в Україні у 1991-2001 рр.

Показники

тисяча дев'ятсот дев'яносто-один

1996

1 997

1 998

+1999

2000

2001

Середньорічна Кількість працюючих на МП, тис.

1192,4

1178,1

1395,5

1559,9

1677,5

1709,8

1715,7

Відсотків до попередня року

х

104,7

118,5

111,8

107,5

101,9

100,3

У розрахунку на Одне підприємство, осіб

25

12

10

9

9

8

7

Відсотків до кількості ПРАЦЕЗДАТНИХ населення

4,1

4,1

4,9

5,5

5,9

6,0

За підсумкамі 9 місяців 2001 року Із Загальної кількості працюючих на МП около 36,6% Було зайнятості в оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засоби, наданні послуг з ремонту, что может буті пояснено дінамічністю розвитку сфера послуг та торгівлі. Питома вага зайнятості у сфері Здійснення операцій з нерухомістю, здавання в найм, Надання послуг юридичним особам такоже Досить висока та складає около 11,2% від Загальної чісельності ПРАЦІВНИКІВ, зайнятий на МП.

Таблиця 7

Зайнятість на українських МП за основними видами економічної діяльності за 9 місяців 2001 року

види ДІЯЛЬНОСТІ

Чісельність зайнятості

млн чоловік

% До Загальної чісельності

Всього по економіці
з неї

1683,2

100

промисловість

377,0

22,4

Будівництво

205,4

12,2

Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засоби, послуги ремонту

616,05

36,6

Готелі та ресторани

72,4

4,3

транспорт

75,7

4,5

Операції з нерухомістю, здавання під найм, послуги юридичним особам

188,5

11,2

Колективні, Громадські та Особисті послуги

84,2

5,0

Інші

64,0

3,8

У структурі зайнятості Питома вага працюючих на МП, створеня в промісловості, складає 22,4%. Значний залішається Частка зайнятості на підпріємствах, орієнтованих на Надання послуг у будівництві (12,2%). Причем Збільшення чісельності зайнятості ЦІМ видом економічної діяльності виробляти до Посилення конкуренції между працівнікамі, зайнятий в Цій сфере.

Таблиця 8

Чісельність ПРАЦІВНИКІВ малих промислових підприємств за галузь у 2000 году

Галузі

Середньорічна чісельність ПРАЦІВНИКІВ, тис. осіб

Частка,%

Промисловість, у тому числі:

362,9

100,0

Добувна

4,9

1,4

Обробна, з неї:

346

95,3

Харчова промисловість та переробка

77

21,2

Легка промисловість, у тому числі:

40

11,0

Текстильна промисловість та пошиття одягу

33,5

9,2

Виробництво кожи та шкіряного взуття

6,5

1,8

Виробництво деревини та виробів

27,5

7,6

Целюлозно-паперова промисловість та видавнича справа

41,8

11,5

Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки

0,6

0,2

Хімічна та нафтохімічна промисловість, у тому числі:

19,9

5,5

Хімічне виробництво

9,4

2,6

Виробництво гумових та пластмасових виробів

10,5

2,9

Виробництво других неметалевіх виробів

22,7

6,3

Металургія та оброблення металу

21,7

6,0

Машинобудування, в тому числі:

72,7

20,0

Виробництво машин та устаткування

35,1

9,7

Виробництво електричного та електронного устаткування

29,4

8,1

Виробництво транспортного устаткування

8,2

2,3

Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води

12

3,3

Співставлення темпів зростання кількості МП та чісельності зайнятості на них в галузевих и регіональному розрізах віявляє Збереження Тенденції до Зменшення середньої кількості працюючих на одному підприємстві.Так, за 9 місяців 2001 року Кількість МП Зросла на 10 тис., А Кількість зайнятості на них - зменшіть на 26 тис. осіб. Одна з імовірніх причин такой ситуации, на мнение експертів - Вже відзначеній вищє масовий перехід МП в режим підприємців-фізичних осіб. Окрім того, темпи приросту кількості малих підприємств та чісельності працюючих на них значний розрізняються по регіонах, что віддзеркалює Регіональні Особливості процесів создания малих підприємств.

За данімі статистичної звітності, у 2000 году в Середньому по Україні середньомісячна заробітна плата одного працівника МП Складанний 154,84 грн. проти 130,16 грн. у 1999 году. Найвищий рівень середньомісячної заробітної плати у 2000 году БУВ зафіксованій среди ПРАЦІВНИКІВ водного транспорту (392,31 грн.), В сфері Громадської ДІЯЛЬНОСТІ (379,77 грн.) Та в державному управлінні (267,12 грн.). Найніжчій же рівень заробітної плати БУВ у ПРАЦІВНИКІВ МП, Які Надаються готельні та Ресторанні послуги (102,73 грн.), Та Надаються Індивідуальні послуги (107,63 грн.), Тобто в тих сферах ДІЯЛЬНОСТІ, Які відзначаються низька рентабельністю. У регіональному розрізі найбільш сприятливі в аспекті матеріального стимулювання ПРАЦІВНИКІВ малих підприємств вважаються м. Київ (231,13 грн.), Запорізька (176,6 грн.) И Харківська (168,13 грн.) Області, та м. Севастополь (173, 3 грн.). Для ціх регіонів характерним є більш високий (у порівнянні з середнім по стране) рівень середньомісячної заробітної плати. Найгірша ситуация складається в Тернопільській (107,91 грн.), Івано-Франківській (115,63 грн.) Та Хмельницькій (117,0 грн.) Областях.

Водночас, слід усвідомлюваті, что наведені показатели ма ють порівняно невісокій рівень вірогідності з Огляду на Значний рівень "тінізації" ДІЯЛЬНОСТІ МП, зокрема Існування так званої "подвійної бухгалтерії", яка дозволяє приховуватися значні ОБСЯГИ доходів ПРАЦІВНИКІВ малих підприємств від оподаткування. Зазначімо, что на державних, комунальних підпріємствах и підпріємствах з власністю міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ та юридичних осіб других держав, де возможности "тіньовіх" операцій значний більш обмежені, відзначається вищий рівень середньомісячної заробітної плати, чем на колективних та приватних підпріємствах. Так, середньомісячна заробітна плата ПРАЦІВНИКІВ малих підприємств, Які перебувають у власності за міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ та юридичних осіб других держав, Складанний у 2000 году 378,31 гривень и булу почти в 2,5 рази вища за рівень середньомісячної заробітної плати, якові отримувалася працівники малих підприємств, Які перебувалі в приватній власності за.

Макроекономічні результати розвитку МСБ в Україні

Отже, загаль з 1991 по 2001 рр. Кількість діючіх малих підприємств збільшілась почти в 5 разів. Проти за кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення Україна набагато відстає даже від колішніх стран "соціалістичного табору". Цей Показник в Україні на кінець 2001 року Складанний 47,6 МП в розрахунку на 10 тис. осіб населення, что, Звичайно, недостатньо для создания так званої "крітічної маси" малих підприємств. За оцінкамі фахівців, для создания реального конкурентного середовища в Україні та покриття ринкового ніш, что утворюються в процесі трансформації перехідної економіки в ринкову, нужно прінаймні 120-150 одиниць МП на 10 тис. осіб, а деякі ЕКСПЕРТИ даже назівають цифру 3 млн МП, або понад 600 на 10 тис. населення.

На жаль, доводиться Визнати, что МП в Україні НЕ віконують належно чином своєї соціальної роли. Смороду забезпечують робочими місцямі лишь 1,72 млн осіб, что складає около 15% від Загальної чісельності усіх зайнятості в галузь економіки, тоді як в странах з ринкового економікою аналогічній Показник перевіщує 50%. До того ж, нельзя забуваті, что Досить часто МП є іншим місцем роботи людини. Тому механічно пов'язувати Кількість зайнятості на МП з кількістю робочих Місць, створеня для Зменшення Безробіття, некоректно. Відповідно, за такого низьких Залучення працюючих до ДІЯЛЬНОСТІ МП вінікають сумніві относительно дієвості їхньої роли у зменшенні майнової діференціації населення України. За такой ситуации МП, навпаки, створюють умови для Додатковий збагачення економічно активне прошарку населення. Практичне прізупінення зростання зайнятості на МП у 2001 году дает Підстави стверджуваті, что МП як Організаційна форма в нінішньому економіко-правовому середовіщі не в змозі более Виконувати належно Їм СОЦІАЛЬНИХ функцій.

Досить тривожно Показники є такоже уповільнення темпів зростання кількості МП в Україні. Це свідчіть про Втрата ними вкрали важлівої інстітуційної роли - формирование конкурентного середовища, Пожалуйста складається Із стійкіх, кваліфікованіх та підпріємлівіх економічних суб'єктів, формирование потужного прошарку підприємців, спроможніх повноцінно працювати в економіко-правових условиях розвинення ринковий отношений. Навряд чи є сенс доводіті, что підприємці-Фізичні особи практично не в змозі Виконувати зазначені Функції. Фактично зміщення політики ПІДТРИМКИ МСБ до Надання спеціальніх умів для підприємців-фізичних осіб означає, что малий бізнес "кинуто" на реалізацію СОЦІАЛЬНИХ функцій, Які не в змозі Виконувати держава через Бюджетні обмеження. Одночасно це є документальні відмовою від использование МСБ як важеля структурного регулювання та модернізації економіки.

Аналізуючі дінаміку рентабельності МП, слід відзначіті ее традіційно низька в цілому рівень. Офіційні показатели тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять та 1996 рр., З урахуванням уровня інфляції, Взагалі можна вважаті недостатнімі для забезпечення Розширення відтворення. Щодо 1998-2000 років, то показатели свідчать про деяке Поліпшення уровня прібутковості малих підприємств. Согласно з результатами опитування, Пожалуйста проводилося в Україні Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), в 1999 году у порівнянні з тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім роком удвічі более підприємців оцінілі стан справ на своєму підприємстві як "задовільний". Кількість підприємців, что скаржилася на дію негативних факторів, зменшіть.

У 2000 году Частка МП у Загальній сумі прибутку народного господарства помітно Зросла (табл. 9). З Нашої точки зору, головний причинами цього були вимушено "детінізація" доходів МП у Світлі Підвищення фіскального контролю та форсованого переходу до копійчаних розрахунків та "Висвітлення" прібутків внаслідок переходу части МП на спрощений систему оподаткування, яка НЕ ​​загрожувала вилучений цього прибутку у виде податку. На підтвердження такой думки нагадаємо, что, незважаючі на різке зростання уровня рентабельності МП, їхня чісельність та Кількість зайнятості на них (а значить - ОБСЯГИ виробництва) у Наступний году почти НЕ зросли. Матеріали статистичних обстеження свідчать такоже, что діяльність більш чем третина МП є збітковою. Особливо скроню збітковість є у сферах транспорту, промісловості, сільського господарства. Водночас 75% прибутку, одержаний у 2000 году, пріпадає на МП торгівлі.

Таблиця 9

Частка прибутку малих підприємств у загально обсязі прибутку по народному господарству України

Показник

1 997

1 998

+1999

2000

Прибуток по народному господарству, млн гривень

13868,0

3419,0

7427,0

13933

Балансовий прибуток МП, млн гривень

1659,0

143,5

131,2

1037,2

Питома вага МП в прибутку по народному господарству,%

12,0

4,2

1,8

7,4

Питома вага МП до зайнятості,%

7,0

8,0

8,9

9,5

Утім, розрахунок реальної рентабельності МП всегда БУВ ускладнене значний рівнем "тінізації" ДІЯЛЬНОСТІ МСБ в Україні. "Тіньова" діяльність, на жаль, є деструктивною пологів Ознакою малого бізнесу на всьому пострадянському пространстве. Відсутність дієвого внутрішнього контролю (а точніше - спрощеність узгодженням Дій) разом з недостатнім контролем за Дотримання вимог законодавства з боку держави утворілі спріятліві умови для пріховування части доходів МП.

Вже создания МП припускають можлівість использование їх як ланки механізму перекачування коштів державних виробничих підприємств з метою нагромадження Капіталу, прискореного формирование приватних структур. Це дозволило Багата МП З першого кроків свого Існування Включити в схеми тіньового бізнесу, Які передбачають Існування фіктівніх підприємств. Фіктівній характер значної Частки МП - явіще загальне для всіх трансформаційніх економік. Кожне четверте МП в Україні, за Визнання Голови Держпідприємництва О. Кужель, Фактично працює лишь "на папері".

"Тінізація" малого бізнесу Набуль різніх форм. Найбільш Поширеними є пріховування обороту, пріховування доходів, заниження Розмірів заробітної плати, Ухилення від оподаткування. Так, за данімі опитування, проведеного МФК у червні 2000 року среди керівніків 900 МП у 12 містах України, 85% підприємств пріховувалі свои доходи, причому половина з них - від 20 до 50%. Цікаво, что цею Показник має значні Регіональні варіації. Зокрема, 43% опітаніх підприємств у Керчі пріховувалі більш як 50% свого Виторг від реализации, а 87% респондентів у Козятіні пріховувалі до 60% Виторг.

Согласно з експертними оцінкамі, за непрямими ознака, у 2001 году в Україні спостерігалося Підвищення рівня "тінізації" економіки порівняно з попереднім роком.

Утім, чи не можна забуваті, что, як буде показано нижчих, "тінізація" МСБ в Україні віклікана, самперед, Надто високим рівнем податкового тиску на підприємства и населення та збереженням Загальна несприятливим умов для ведення бізнесу. Відтак "детінізація" цієї сфери в Україні нерозрівно пов'язана із загальною стратегією ПІДТРИМКИ розвитку МСБ.

Підсумовуючі, зауважімо, что вказані діспропорції у розвитку МСБ в Україні у 2000-2001 рр.дають Підстави твердіті про фрагментарність та нестійкість тенденцій економічного зростання, Які малі місце у ЦІ роки.

Проблеми розвитку МСБ в Україні

Уповільненість та діспропорційність розвитку МСБ в Україні візначається наявністю суттєвіх проблем и перешкоду. Согласно з Національною програмою сприяння розвитку МП в Україні, основними Чинник, Які заважають розвитку малого підприємництва, є:

  • Відсутність чітко сформульованої в системе правових АКТІВ державної політики у сфері ПІДТРИМКИ малого підприємництва;

  • Збільшення адміністратівніх бар'єрів (реєстрація, Ліцензування, сертифікація, системи контролю и дозвільної практики, регулювання орендного отношений ТОЩО);

  • Відсутність реальних та дієвіх механізмів фінансово-кредитної ПІДТРИМКИ;

  • надмірній Податковий тиск и обтяжліва система звітності;

  • невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;

  • надмірне втручання ОРГАНІВ державної влади в діяльність суб'єктів господарювання.

Наведені Чинник Фактично відображають результати опитувань представителей малого бізнесу, хоча ієрархія проблем в останніх Дещо Інша. Зокрема, за результатами опитування, проведеного у тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять году фахівцямі Міжнародної Фінансової корпорації, основними перешкоду в ДІЯЛЬНОСТІ МП були:

  • Високі ставки податку - на мнение 83% опітаніх;

  • велика Кількість податків - 68%;

  • низька Попит на продукцію - 46%.

  • часті Зміни у формах звітності - 39%;

  • велика Кількість ліцензованіх відів ДІЯЛЬНОСТІ - 38%;

  • Перевірки ДЕРЖАВНИЙ органами - 38%;

  • складність Отримання кредиту - 36%.

Серед решті Вказаним Опитування причин фігурувалі: Лещата з боку крімінальніх елементів (25%), недостатність ділової информации (12%), недостатність управлінськіх знань (8%).

Слід особливо зауважіті, что основні обмеження ділової актівності в Україні лежати не лишь суто у сфері РЕГУЛЯТОРНОЇ політики. Такими обмеження є також:

  • невпорядкованість відносин власності;

  • вузькість рінків збуту;

  • нерозвіненість рінкової інфраструктурі та збутової інфраструктурі підприємств;

  • нерозвіненість конкурентного середовища та недобросовісна конкуренція;

  • платіжна криза;

  • нестача Власний обіговіх коштів та низька доступність кредитних ресурсов;

  • дефіціт інвестіційніх ресурсов, Відсутність мотівації до інвестіційної та інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ;

  • недостатність професійної кваліфікації керівніцтва підприємств, фахівців з фінансового забезпечення, организации виробництва и збуту;

  • Відсутність економічного механізму сполучення інтересів держави и предпринимателей, Слабкий Взаємодія державних и підпріємніцькіх структур;

  • дефіціт вірогідної ділової информации ТОЩО.

Віщевказані обмеження утруднюють Прибутковий довгострокову діяльність у легальному секторі економіки та обумовлюють поиск способів короткострокового чи одноразового Отримання високих прібутків у "тіньовій" сфере. Несмотря на деякі Позитивні зрушення, Які відбуліся в останні роки, більшість перешкоду на шляху розвитку МСБ в Україні залішаються вельми потужного.

Регуляторні бар'єри

За підрахункамі Спілки кооператорів та підприємців України, право перевіряті підприємців на сегодня ма ють 31 орган, 18 з них могут безпосередно накладаті Стягнення. Підприємства сплачують 25 загальнодержавних та 15 місцевіх податків. Це обумовлює Досить Значний регуляторної Тиск на МП та Адміністративні перешкоду у сфері підприємництва, а самє потребу в отріманні Великої кількості дозволів та погодження, велику Кількість та длительность перевірок, велику середня длительность Перевірки, недосконалість процедур сертифікації та реєстрації ТОЩО.

Незважаючі не ті, что Кількість нормативних АКТІВ, Які тією чи іншою мірою регулюють діяльність малого та СЕРЕДНЯ бізнесу, останнімі рокамі різко збільшілася, їхня узгодженість, повнотіла охоплення всех неврегульованіх вопросам залішають много сумнівів. Досить часто ОКРЕМІ норми сформульовані нечітко, что віклікає можлівість їхнього різного прочитання, а відповідно, потребує Прийняття відповідніх підзаконніх АКТІВ та роз'яснень. Законодавство України по вопросам підприємництва багатьма оцінюється як складаний и заплутаній Лабіринт з нестабільнімі "правилами гри". В результате, за матеріалами опитування МФК, 48% респондентів вважають доцільнім Забезпечити стабільність законодавства, причому ця цифра даже більша від числа респондентів, Які предлагают вдосконаліті законодавчо базу підприємництва (37%).

Загаль система адміністрування та регулювання ДІЯЛЬНОСТІ МСБ в Україні відтворює систему неформальних отношений у сфері взаємодії влади та підпріємніцькіх структур. За Визнання багатьох підприємців, через складність та суперечлівість цієї системи створюються бар'єри входу на ринок, что носять адміністративний характер. Фактично, підпріємцю, Який бажає заснуваті Власна справа, но НЕ має питань комерційної торгівлі зв'язків в місцевіх органах власти, чінітімуться бюрократічні перепони, встановлюватімуться Адміністративні бар'єри Доті, доки ВІН НЕ ВСТАНОВИВ таких зв'язків, вікорістовуючі будь-які засоби, б або не Втрата бажання до підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ.

Процеси реєстрації, Ліцензування та перевірок є відчутнімі факторами адміністративного втручання в підпріємніцьку діяльність. На погляд західніх дослідніків, годину, витрачений на спілкування підприємців з держслужбовцям, в Україні є Найвищий среди стран СНД.

Серед основних регуляторних перешкоду для Функціонування МП фахівці віділяють:

  • значний Кількість та длительность перевірок малих підприємств. При цьом слід Зазначити, что значний збитків суб'єктам господарювання завдає корумпованість перевіряючіх ОРГАНІВ. В останні роки удалось Дещо Зменшити регуляторний Тиск на підприємства. Зокрема, у першій половіні 2001 року середня Кількість перевірок суб'єктів господарювання зменшено до 2 (проти 12,7 у 1999 році), а їхня середня длительность - до 2,8 дня (проти 5-6 у 1999-2000 рр.). Проти зберігаються випадки, коли деякі з підприємств перевіряліся по декілька разів на тиждень;

  • непрозорість РЕГУЛЯТОРНОЇ політики та Відсутність законодавчо встановленої відповідальності Контролюючим ОРГАНІВ у разі Здійснення ними правопорушення та завдання збитків чи недоотрімання внаслідок ціх Дій доходів малими підприємствами;

  • значні перешкоду при реєстрації, Процедура здійснення якої є невіправдано ускладненою, необходимость Отримання значної кількості дозволів, погодження, ліцензій при започаткуванні та здійсненні господарської ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктами малого підприємництва. Затрати часу та коштів є значними для підприємців. Даже в регіонах, де, за данімі опитувань, ЦІ питання вірішуються більш Швидко, на мнение дослідніків МФК, є вагомі Підстави вважаті, что працює неофіційна система "доплати за ШВИДКІСТЬ";

  • складність та об'ємність державної статистичної, бухгалтерської та податкової звітності. Малі підприємства часто вже не ма ють достатніх ФІНАНСОВИХ ресурсов, щоб найматі вісококваліфікованого спеціаліста, аби унікат помилок за умов частої Зміни законодавства та вимог до обліку та звітності. Наслідком цього становится значний Кількість порушених ними нормативно встановлений порядку обліку та складання звітності, что спричиняє накладання стягнених та понесення ними додатково витрат. Дещо поліпшіло сітуацію введенні у дію спрощеної системи обліку та звітності, проти не для всех малих підприємств перехід на спрощений систему оказался вігіднім. Например, если мале підприємство має комерційні зв'язки з підприємствами-платниками ПДВ, Які потребують Надання продавцем податкової накладної по ПДВ, воно НЕ может переходіті на спрощений систему. Таким чином, неузгодженість законодавства у сфері спрощений оподаткування штучно посілює розрив между малімо та великим бізнесом;

  • значні розбіжності в Рівні спріятлівості регуляторного середовища по регіонах, что свідчіть як про недостатність контролю за діяльністю державних ОРГАНІВ на місцях, так и про низьких ділову Етика місцевого бізнесу. Фактично, в Останній рік йдет про зміщення фіскального тиску на підприємства на місця, причому, за Визнання представителей Держпідприємництва, Комітет у цьом разі практично не в змозі вплінуті на решение місцевої влади.

Зважаючі на Великі повноваження місцевіх ОРГАНІВ власти та державних ОРГАНІВ власти, Які втручаються в діяльність підпріємніцькіх структур, рівень Корупції та поиск власної вигоди в лавах держслужбовців оцінюється як Досить Значний. Віступаючі на Розширення засіданні Коордінаційного комітету по борьбе с корупцією та організованою злочінністю при Презідентові України 14 грудня 1999 року, Президент України Л. Кучма зазначилися, что "в Україні" кріміналізовані "і" тінізовані "буквально всі сферi ... Збереглася стійка тенденція Поширення Корупції практично в усіх структурних підрозділах ОРГАНІВ власти та на всех рівнях управління ".

За оцінкамі спеціалістів, у питань комерційної торгівлі корумпованіх взаємостосунках перебувають почти 90,0% підпріємніцькіх структур.Як свідчіть аналіз, среди хабарніків, относительно якіх порушене Кримінальні справи, значний є частина державних СЛУЖБОВЦІВ окремий міністерств и відомств, місцевіх ОРГАНІВ власти та управління. В течение 2001 року Підрозділами МВС України складах 3869 адміністратівніх протоколів (за аналогічній период 2000 року - 2717) відносно суб'єктів Закону України "Про боротьбу з корупцією", у тому числі: на держслужбовців - 2779, на депутатов різніх рівнів - 162, голів місцевіх радий - 484, других осіб, уповноважених на Виконання функцій держави - 441. Із Загальної кількості направлених до суду адмінматеріалів 783 складів за відмову у надані фізичним чи юридичним особам информации або Надання недостовірної информации; 613 - за сприяння Посадовими особами у здійсненні підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ; за незаконне одержаний матеріальніх благ, послуг, пільг або других перевага - 585; Надання незаконних перевага фізичним чи юридичним особам під час Прийняття и подготовки нормативно-правових АКТІВ чи РІШЕНЬ - 524. Особлівістю Корупції є ее тісній зв'язок з організованою злочінністю. Із Загальної кількості вікрітіх у 2001 году організованіх злочин груп 28 малі корупційні зв'язки в державних органах влади і управління. Ними скоєно 47 злочінів у кредитно-фінансовій системе, з них 31 - у банківській сфере, 11 - в органах віконавчої власти й управління, 3 злочини у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На мнение представителей неоінстітуціональної економічної школи, корупція - це угода между організаціямі і (або) фізічнімі особами, яка зменшує трансакційні витрати клієнта (порівняно зі звичайний за Даних інстітуційніх рамок) І, порушуючі формальні й (або) неформальні обмеження, збагачує агента, но НЕ має надійніх інстітуціональніх механізмів забезпечення. Інстітуційна незабезпеченість означає, что корупційні вгодити не ма ють ефективних механізмів забезпечення свого Дотримання, чітко візначеної ціни (яка встановлюється конкретним чиновником, хоча й, зрозуміло, що не может перевіщуваті економії трансакційних витрат). Внаслідок цього корупційна угода может в дійсності як зменшуваті, так и збільшуваті трансакційні витрати.

Корупційна угода вінікає, если:

  • нормативно-правове поле Здійснення економічної діяльності НЕ залішає суб`єктам економічних отношений можливий отрімуваті достатній для Розширення відтворення прибуток та спонукає до его Порушення;

  • "Вкладення" питань комерційної торгівлі коштів в особу, яка має повноваження, что дозволяють підвіщіті рентабельність проекту за рахунок заощадження коштів чи Отримання питань комерційної торгівлі прівілеїв;

  • Посадовою особою навмісне завіщуються вимоги, внаслідок чого вимагається плата за послуги, Які повінні надаватіся безкоштовно.

Отже, Чинник, Які спріяють Поширення Корупції в Україні, є:

  • згода значної части населення входити у корупційні стосунки в якості хабародавців;

  • утрудненість законного Здійснення економічної діяльності на прібутковій Основі в легальній системе (обтяжліва фіскальна система, низька рівень оплати праці, надмірна зарегульованість дозвільно-Ліцензійної системи ТОЩО);

  • Поширення "тіньової" економіки, відтворення якої Неможливо без Порушення діючіх нормативних АКТІВ у сфері економіки;

  • суперечлівість законодавчо АКТІВ, наявність значної кількості підзаконніх АКТІВ, Які пріпускають Довільне трактування закону;

  • низьких рівень оплати праці державних СЛУЖБОВЦІВ, Слабкий контроль за їхньою діяльністю, особливо на місцевому Рівні, неефектівність або й Відсутність механізмів наказание за перевіщення службових повноважень;

  • Незнання Громадянам Власний прав на Отримання державних послуг та обов'язків чіновніків относительно їхнього Надання;

  • нерозвіненість складових громадянського суспільства.

Слід усвідоміті, что без суттєвого зниженя уровня Корупції неможліві суттєвий прогрес в економічному та політічному розвитку держави, реалізація принципу верховенства права, забезпечення констітуційніх прав та свобод людини й громадянина, Масове Залучення зовнішніх та внутрішніх інвестіцій для Здійснення необхідніх структурних Перетворення. Світовий досвід показує, что корупція є широко розповсюдження в мире явіщем, Пожалуйста остаточно вікоріненім буті НЕ может. Кожна з стран має власний "прийнятною" рівень Корупції, за которого остання відіграє своєрідну регуляторну роль, компенсуючого Недоліки офіційної РЕГУЛЯТОРНОЇ системи, знаходячісь під постійнім пресинг відповідніх Контролюючим ОРГАНІВ. На нашу мнение, непріпустімій рівень Корупції почінається, коли суб'єкт змушеній вступаті у корупційні стосунки не для того, щоб здійсніті Порушення закону, а для того, щоб добиться Виконання относительно него вимог чинного законодавства та службових обов'язків державних СЛУЖБОВЦІВ.

Значного негативного впліву на розвиток МСБ завдають Загрози особістій ​​безпеці підприємців та фізічній безпеці їхнього бізнесу. Впродовж 2001 року органами внутрішніх справ вживалися заходи относительно встановлення осіб, прічетніх до Вчинення 746 тяжких и особливо тяжких злочінів Стосовно ПРАЦІВНИКІВ МСБ, Розкриття якіх перебувало на контролі керівніцтва МВС. Серед них: 106 - умисне вбивство, 14 - тяжких тілесніх пошкодженню зі смертельними наслідкамі, 374 - розбійніх нападів и заволодінь автотранспортом, поєднаніх з насильством. Вжити заходами Розкрити 625 (84,0%) з числа Вказаним злочінів, у тому чіслі, 665 умисне вбивство (61,3%), 7 тяжких тілесніх пошкодженню, 332 розбійні напади та заволодіння автотранспортом.

Усе Вищевказаний віклікає невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу та збільшує їхні трансакційні видатки. Відповідно, це веде до Збільшення вітратності бізнесу та, з одного боку, запроваджує більш Високі Очікування относительно необхідної норми рентабельності, Які зупіняють осіб, Які потенційно могли б зайнятості малімо підпріємніцтвом, з Іншого, поглінає ресурси розвитку Вже діючіх МП. Відповідно, відбувається "тінізація" МСБ в Україні.

Поряд з ЦІМ, слід розуміті, что корені значного регуляторного тиску на українські підприємства лежати в хронічніх проблемах Наповнення державного бюджету та спеціалізованіх державних ФОНДІВ, Які, зокрема, Суттєво загостріліся во второй половіні 2001 та Першому кварталі 2002 років. Це не может НЕ віклікаті Посилення использование регуляторних процедур самперед з фіскальною метою.

Податкові та фінансові Чинник

Найбільшімі вадамі национальной организации оподаткування МСБ є високий его рівень, часті Зміни законодавства, невпорядкованість, зумовлена ​​розмаїттям місцевіх податків и зборів. За даними, наведення О. Кужель, если у 1990 году Загальний об'єм прямих и непрямих податків, а такоже Нарахування на заробітну плату стає лишь 25% від ВВП, Вже у тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири году ВІН збільшівся до 43,5%, у випуску 1996 - до 48%. Ніні ВІН знаходится на Рівні 46%. Кроме того, доказ явного завіщення уровня оподаткування может буті тієї факт, что рівень чистих податків (Які НЕ включаються Прямі податки) в Україні перевіщує ЄВРОПЕЙСЬКІ Рівні у два-три рази. Нараховані податкові суми рокамі перевіщувалі Фактично отрімані на 20-30%, что свідчіть про низьких ефективність и дестабілізуючу роль податкової системи загаль. До цього ж можна Додати постійні Зміни податкового законодавства та податкової звітності, введення в дію Законів "заднім числом", громіздку структуру податкової системи.

Таблиця 10

Податковий Тягар як Частка продажів у 2000 году
(Сплачені податки та інші обов'язкові Платежі,% від продажу)

Галузі

Розмір підприємства
(Кількість працюючих)

Способ Утворення підприємства

Середнє

до 50

50-250

понад 250

Державні

Пріватізовані

Новостворені

промисловість

23,5

29,7

22,5

26,9

22,0

28,7

23,6

Будівництво

26,1

28,0

28,6

28,8

26,5

29,8

27,6

транспорт

34,5

26,9

19,3

27,7

22,2

18,1

23,6

Телекомунікації

33,2

15,1

15,0

23,9

26,3

16,4

16,6

торгівля

23,1

13,7

17,4

18,7

15,0

21,8

18,8

Громадське харчування

30,1

13,0

-

15,2

22,5

32,8

24,6

Інші послуги

26,7

36,0

24,4

25,5

34,5

21,2

26,7

Середнє

24,9

26,9

22,7

За данімі експертів МФК, в Україні підприємствами сплачуються податки в размере, Який дорівнює чверті їхнього ОБСЯГИ продажів (табл.10). Согласно з данімі опитування 710 керівніків МП та підприємців-фізичних осіб, проведеного в рамках проекту BIZPRO у червні 2001 року, у 21,8% підприємств податки и збори забирали до 40% коштів, у 10% - понад 60% коштів. Як найобтяжлівішій, опітані розглядалі Податок на додану вартість, за ним - податки на прибуток та на Індивідуальні доходи. Найбільшою мірою "відплив" капіталу в "тіньову" економіку, на мнение підприємців, пояснюється дією трьох основних податків: податку на прибуток, нарахування на фонд заробітної плати та ПДВ. 59% опітаніх МФК підприємців візнають, что їхній оборот збільшівся б на 11-30% при більш сприятливі режімі оподаткування в Україні.

На мнение Держпідприємництва, з введенням спрощеної системи оподаткування ситуация з оподаткування суб'єктів малого підприємництва Суттєво поліпшілася. На початок 2001 року за спрощений системою оподаткування, обліку та звітності в Україні Працювало понад 62 тис. юридичних та 182,6 тис. фізичних осіб, что более у порівнянні з +1999 роком відповідно у 2,2 та 2,8 рази. Темпи зростання кількості суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ - юридичних осіб, Які перейшлі на спрощений систему оподаткування, у 2000 году у порівнянні з 1999 роком в окремий регіонах збільшіліся в 2,5-З рази, а фізичних осіб-підприємців - у 4-5 разів . При цьом Питома вага надходження єдиного податку від юридичних осіб у Загальній сумі надходження Зросла в течение 2000 року в 5,2 разу, а від фізичних осіб в Загальній сумі сплаченого податків - у 2,8 разу.

Доладна ситуация склалось для підприємців, что Використовують СПЕЦІАЛЬНІ режими оподаткування, з Набрання ЧИННОСТІ ряду Законів у сфері платежів до Фонду СОЦІАЛЬНОГО страхування. Зазначилися категорія підприємців зобов'язана доповідна як необхідних для планування внески на обов'зкове соціальне страхування, здійснюючі нарахування на фонд оплати праці та Відрахування з заробітної плати найманим ПРАЦІВНИКІВ, так и збір на обов'язкове державне соціальне страхування у складі єдиного податку та спецпатентом. Це виробляти до того, что суб'єкти малого підприємництва - платники єдиного податку та спецпатентом - двічі здійснюють Відрахування коштів на обов'язкове державне соціальне страхування, что, в свою черга, спонукає до "тінізації" зайнятості в МСБ. Прінагідно зазначімо, что вказана проблема может буті одним Із чінніків зниженя офіційної чісельності зайнятості на МП у 2001 году.

Потрібно кож вказаті на ті, что, починаючі з 1998 року, для підприємств у сфері малого та СЕРЕДНЯ бізнесу вінікла можлівість вібіраті одну з трьох можливий систем оподаткування. Отже, в одному економічному пространстве водночас могут діяті підприємства, Які сплачують податки за різнімі системами. Це суперечіть принципом єдності системи оподаткування, и у поєднанні Із спрощений системою обліку створює, на наш погляд, додаткові возможности относительно подальшої "тінізації" малого підприємництва.

Отже, запровадження системи спрощений оподаткування підприємців - юридичних та фізичних осіб Певна мірою пом'якшіло Податковий тиск, дере за все - на малі підприємства та індивідуально зайнятості у легальній економіці. Водночас, за Збереження Загальна несприятливим макроекономічніх умів для ведення бізнесу, запровадження спрощеної системи оподаткування відкріло додаткові канали живлення "тіньової" економіки, трансформації безготівковіх коштів у готівкові, унікнення Сплата податків та СОЦІАЛЬНИХ платежів. Тому, на наш погляд, у зв'язку зі Зростаючий проблемами бюджетної консолідації, найближче годиною слід очікуваті ЗАХОДІВ относительно Зменшення уровня спріятлівості системи спрощений оподаткування. Між тім, зниженя загально уровня оподаткування підприємництва в Україні такоже потребуватіме значний політічніх зусіль.

Високий рівень реальних процентних ставок (у 2001 году смороду, за примерно розрахунку, були втрічі Вищі за рівень 2000 року), Відсутність матеріальної застави для забезпечення повернення отриманий коштів, нерозвіненість небанківського фінансово-кредитного сектора, СКОРОЧЕННЯ банківського кредитування малих підприємств (Досить часто вже не лишь через значні ризики мікрокредітування, а й через Посилення вимог до КОМЕРЦІЙНИХ банків относительно їхніх актівів з боку національного банку України) - все це значний мірою унеможлівлює Зовнішнє фінансуван я для Заснування та розвитку малих підприємств, зокрема для закупівлі обладнання, оренди або придбання приміщень, проведення маркетингових досліджень та рекламної кампании. Залішається законодавчо НЕ вірішеною проблема мікрокредітування суб'єктів малого підприємництва, а самє создания та ДІЯЛЬНОСТІ спеціалізованіх небанківськіх фінансово-кредитних установ з мікрокредітування.

У Фінансовому забезпеченні своєї ДІЯЛЬНОСТІ МСП в Україні розраховують самперед на власний Нерозподілений прибуток та Інколи отримуються кошти через неофіційні канали. Цікавою тенденцією є значний Частка іноземних інвестіцій в капіталові МСП. За данімі МФК, зокрема, у 1999 году Іноземні інвестиції були Джерелами ФІНАНСОВИХ коштів для 26% підприємств, Які здійснювалі інвестиції.

Банківське кредитування - потенційно найбільш Ефективне джерело ресурсов, на жаль, Фактично виявило осторонь розвитку МСБ. Участь багатьох банків и спеціалізованіх ФОНДІВ у кредітуванні малого підприємництва обмежується деклараціямі про сприяння малому бізнесові. Ним займається Надзвичайно ограниченной число такого роду установ. На положення справ у сфері малого підприємництва, смороду, Власне Кажучи, що не вплівають. Повноцінну діяльність кредитно-гарантійної установи для кредитної ПІДТРИМКИ МП, створеної ще у 1999 году, налагодіті так и не удалось.

Нерозвіненість фінансового сектора в Україні веде до практичної відсутності небанківськіх ФІНАНСОВИХ установ, Які могли б такоже Здійснювати фінансування ДІЯЛЬНОСТІ МСБ: кредитних спілок, страхових ФОНДІВ, венчурних компаний ТОЩО, Які могли б Забезпечити більш гнучкий кредитну політику.

Безперечно, свою негативну роль у недостатньому Рівні інвестіцій, Які здійснюються суб'єктами МСБ, відіграє й Відсутність стімулів для інвестування: оподаткування інвестіційніх вкладень, неспріятлівість ІНВЕСТИЦІЙНОГО и підпріємніцького клімату в стране.

Очевидно, зайве доводіті, что джерело проблем. Які вінікають в процесі кредитування МСБ в Україні, находится за межами цього сектора и пов'язане з особливими грошово-кредитної політики та загально діспропорціямі грошово-фінансової сфери.

Проблеми інстітуційного середовища

Если использование інфраструктурі великого виробництва в першій половіні 90-х років дозволило Сформувати стартовий Потенціал малого бізнесу в Україні, сегодня значні Труднощі у формуванні та розвитку малого бізнесу пов'язані сортаменту з дефіцітом належної інфраструктурі его ПІДТРИМКИ.

Як видно з Даних табліці 11, така інфраструктура формується, но ее ОБСЯГИ ще вельми недостатні даже для тієї незначної кількості МП, Які функціонують в Україні. До того ж, існують значні Регіональні діспропорції. Частина інфраструктурної бази підприємництва України зосереджена у городе Киеве, что Забезпечує значний мірою его лідерство у Цій сфере.

Таблиця 11

Показники розвитку інфраструктурі малого підприємництва
в Україні та городе Киеве у 2000 году, одиниць

Регіони

Інвестиційні та Інноваційні компании и фонди

Регіональні фонди ПІДТРИМКИ підприємництва

Лізингові

компании

Аудиторські фірми и ПРИВАТНІ аудиторією

Страхові организации

Бізнес-центри

Бізнес-інкубатори

Україна

622

100

78

1800

300

127

46

м. Київ

9

22

473

126

10

6

Відсоток до загальноукраїнського

9,0

28,2

26,2

42,0

7,9

13,0

Це, відповідно, веде до недостатнього использование підприємцями послуг інфраструктурніх ОРГАНІЗАЦІЙ. На мнение спеціалістів МФК, хоча більшість підприємців (80%) знають про Різні форми послуг та допомоги Їм, лишь незначна Кількість корістуються ними. Найбільш популярними среди МСП є банки та юридичні фірми (відповідно 42% та 38% респондентів корістувалісь послуги ціх ОРГАНІЗАЦІЙ). За данімі опитування МФК 2000 року, до консалтингових компаний та асоціацій по допомогу звертайтесь відповідно лишь 11 и 6% МП. Більшість підприємців считает, что якість послуг ціх ОРГАНІЗАЦІЙ невісока.

Розвиток інформаційно-консультативної ПІДТРИМКИ МСБ значний мірою гальмується Слабкий Попит на Такі послуги з боку їхніх потенційніх спожівачів, Який пояснюється як Надто скроню цінамі на послуги, так и недостатнім поки що розумінням важлівості та корисності їхнього Отримання. Огляд кількох офіційніх сайтів консалтингових компаний дозволяє сделать Висновок про ті, что інформаційно-консалтингові послуги є Досить дорогими та в більшості віпадків недоступними для малого та СЕРЕДНЯ бізнесу (табл. 12).

Таблиця 12

Стоимость окремий інформаційно-консультаційних послуг, что Надаються консалтинговими компаніямі в Україні

групи послуг

діапазон цен

Пошук діловіх партнерів

100-2000 у.о.

Розміщення информации про клієнта

Різніться в залежності від країни або групи стран, де буде Розміщена інформація. по Україні
1-100 у. о. на місяць, по других странах - 50-100
у. о. на місяць

Маркетингові послуги

300-3600 у. о., в залежності від виду послуги

Формування звітності та консультації з питань оподаткування

Значний різніться в залежності від виду послуги, но может досягаті 900 у. о.

правові консультації

90-3600 у. о.

Можливе альтернативу в підтрімці ДІЯЛЬНОСТІ МП могли б надаваті Регіональні та галузеві асоціації підприємців, проти їхня роль сегодня в Україні залішається вельми Слабкий. Нижчих цьом харчування буде пріділено Рамус окремо.

У цілеспрямованому формуванні інфраструктурі малого підприємництва важліву роль, як позначають Ранее, поклікані відіграті Регіональні програми его развития. Використання механізму регіональніх програм дозволяє перейти від загально ЗАХОДІВ до селектівної ПІДТРИМКИ МП, найбільш ефективних, вігідніх та необхідніх регіону, что, в свою черга, підвіщіть ефективність использование обмеження регіональніх ресурсов. Місцеві органи віконавчої власти та органи місцевого самоврядування на підставі Национальной програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в межах своєї компетенції Розробляють, Погоджують та затверджуються Регіональні програми ПІДТРИМКИ малого підприємництва, дія якіх триває два роки. ЦІ програми віділяють ключові завдання в сфері державної ПІДТРИМКИ малого підприємництва на визначення период и передбачають заходи относительно его Фінансової ПІДТРИМКИ, подготовки сприяння розвитку інфраструктурі МП, необходимость допомоги МП у матеріально-технічній и інформаційній підтрімці, Надання пільг у оренді приміщень, забезпеченні участия суб'єктів малого підприємництва у віконанні замовлень для державних, регіональніх и місцевіх потреб ТОЩО. Проти в дійсності ЦІ питання в регіональніх програмах проробляються ще Досить Слабко. Потрібно враховуваті, что в руках місцевої влади перебувають много об'єктів: Вільні приміщення, об'єкти незавершеного будівництва, комунальні підприємства. На балансі місцевіх підприємств залішаються активи СОЦІАЛЬНОГО призначення, Які у багатьох випадка можна Було б Передат у приватну власність. Ті ж стосується и муніципального обслуговування.

Розвиток малого підприємництва значний мірою стрімується такоже шлюбом кваліфікованої РОБОЧОЇ сили. З одного боку, система освіти неадекватно реагує на зміну Попит на РОбочий силу, что об'єктивно зумовлено інерційнім характером розвитку системи підготовки кадрів. З Іншого боку, малі підприємства НЕ ма ють достатніх коштів на Здійснення освітніх ЗАХОДІВ, у тій годину, як державна система подготовки, перепідготовкі та Підвищення кваліфікації кадрів, яка працює у Державній службі зайнятості, є Досить неефективно та не отрімує належної Фінансової ПІДТРИМКИ. Чи не можна такоже забуваті, что Особливості Функціонування підприємництва в условиях України обумовлюють Інколи Досить значні Відмінності від стандартних методик та технологій, что створює Певний інформаційний вакуум у забезпеченні кваліфікованості Дій представителей МСБ. Це веде до зниженя ефектівності управління МП, нераціональності їхньої поведінкі на Сайти Вся, а відтак - невісокої конкурентоспроможності.

Отже, незважаючі на низьку прийнятя останнім часом віщімі органами державної влади і управління нормативних документів, розвиток малого підприємництва в Україні здійснюється у несприятливим макро- та мікросередовіщі. Поряд з вищеперерахованих негативними Чинник, на розвиток МСБ негативно вплівають кож Чинник Загальної макроекономічної динаміки, Інфляція, низька рівень платоспроможності населення ТОЩО. Переважно більшість гальмуючіх чінніків Виходять за Межі суто РЕГУЛЯТОРНОЇ політики та ма ють макроекономічну природу. Найнебезпечнішім є ті, что заходь относительно ПІДТРИМКИ МП Досить часто входять у суперечність з іншімі напрямами економічної політики держави, зокрема - ее бюджетно-податковими, грошово-кредитної, валютної та іншімі складового. Відтак, дієздатна політика стимулювання розвитку МСБ в Україні потребує! Застосування комплексу взаємопов'язаніх ЗАХОДІВ и виходом далеко за Межі компетенції спеціалізованіх державних структур, зокрема - Держпідприємництва. На нашу мнение, до одного з визначальності завдання последнего на нінішньому етапі має Войти поиск ЗАСОБІВ та Вироблення пропозіцій относительно Узгодження спожи всебічного стимулювання розвитку МСБ з потребами забезпечення в Україні макроекономічної стабільності та довгострокового збалансований інноваційно орієнтованого економічного зростання.

У пошуках місця у структурі "економіки зростання"

МСБ и формирование ефектівної інстітуційної Структури

Позитивні Тенденції економічної динаміки, Які спостерігаються в Україні з кінця +1999 року, свідчать про поступовій перехід национальной економіки до новой фази розвитку, в Якій повінні знаходіті виявило результати здійсненіх течение 10 років ринкова економічних Перетворення. Між тім, практика останніх років поки що НЕ дает підстав для висновка про незворотність та стійкість змін на краще. З поступовім зміщенням акценту економічного зростання на внутрішні Чинник розвитку, Пожалуйста відбувається з Другої половині 2001 року, спостерігається уповільнення темпів економічного зростання, погіршення стану надходження до державного бюджету України. Таким чином, перед українською державою сегодня постав завдання Надання економічному зростанню стабільності та переведення его на рейки інноваційної спрямованості та Поширення ЕФЕКТ від него в Економічній та соціальній сферах. Завдання сучасного етапу, зокрема, були сформульовані прем'єр-міністром України А. Кінахом у промові перед Верховною Радою під час призначення 29 травня 2001 року. На его мнение, ЦІ завдання полягають у "посіленні соціальної спрямованості реформ, реформуванні податкової системи, Економічно обґрунтованому протекціонізмові, підтрімці й захісті вітчізняніх товаровіробніків на внутрішньому й зовнішніх ринках, актівній структурній промисловій та аграрній політіці, что базується на інноваційній моделі розвитку, забезпеченні рівніх умів для всіх суб'єктів господарювання тощо ".

Фактично, йдет про формирование в Україні "економіки зростання" - економічної системи, розвиток якої відбувається в основном під Вплив внутрішніх та іманентніх їй чінніків и має відносну автономію относительно внутрішніх та зовнішніх політічніх вплівів. Завдання в Цій сфере є:

  • Забезпечити Термінове Відновлення ємності внутрішнього Сайти Вся як найкращого способу Поширення позитивного ефект від економічного зростання. Розширення внутрішнього Сайти Вся має Сприяти розвитку виробництва товарів народного споживання и сфера послуг, что стімулюватіме прискореного капіталотворення для послідовної реализации дінамічніх структурних пріорітетів - розвитку ракетно-космічної Галузі, ОПК и наукоємного машинобудування;

  • Зберегти стан відносної валютно-грошової та Фінансової стабільності, утрімуючі Темпи інфляції, курсову дінаміку, показатели внутрішнього та зовнішнього Боргу, баланс бюджету, Платіжний баланс в межах, Які НЕ перешкоджають розвитку бізнесу в Україні;

  • Забезпечити реалізацію факторний переваги України, среди якіх основними є геоекономічні Чинник, наявність РОДЮЧА сільськогосподарських угідь, вісококваліфікована робоча сила, розвинено виробнича інфраструктура. Значний Потенціал на ціх безпосередньо дает Підстави очікуваті суттєвого зростання ВВП лишь за рахунок Збільшення его использование;

  • Забезпечити віпереджаючій розвиток людського Капіталу як основного конкурентного Чинник в сучасній економіці, якнайповніші розвиток та использование інтелектуального та підпріємніцького потенціалу нації;

  • Суттєво актівізуваті інвестиційні процеси, надаті Їм основном інноваційної спрямованості, Забезпечити зміну Структури национальной економіки, віходячі з вимог соціально-економічної ефектівності та национальной конкурентоспроможності;

  • Забезпечити Поширення СОЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТ від економічного зростання у виде Підвищення уровня реальних доходів та купівельної спроможності населення, Посилення СОЦІАЛЬНОГО захисту, Поліпшення умов життєдіяльності.

Віходячі з АНАЛІЗУ, проведеного в попередніх Розділах, слід сделать Висновок про вінятково важліву роль, якові має відіграті у формуванні "економіки зростання" в Україні малий та середній бізнес. На нашу мнение, основним змістом стратегії ПІДТРИМКИ МСБ в Україні на даного етапі має буті его повномасштабне использование як важеля позитивних структурних зрушень, формирование ефективного конкурентного середовища на основних ринках, інструмента мобілізації ресурсного потенціалу країни (ФІНАНСОВИХ, трудових, природних, матеріальніх, інформаційних ресурсов) на побудову "економіки зростання".

На жаль, реальні показатели розвитку МСБ свідчать про ті, что така можлівість поки що залішається на Рівні потенціальної. Офіційні джерела сегодня розглядають розвиток малого бізнесу почти Виключно в контексті Виконання ним СОЦІАЛЬНИХ функцій - забезпечення зайнятості та доходів населення. Між тім, его виробнича та структуроутворююча Функції залішаються незаслужено забутих. Забезпечуючі частково вирішенню потокової потреб, така державна політика водночас закладає передумови для глібокої структурної діспропорції между великими та малими и середнімі підприємствами, перешкоджає Формування стійкої інстітуційної структури, забезпечення конкурентоспроможності национальной економіки, веде до нераціонального использование національного ресурсного потенціалу, а такоже закладає суттєві Загрози розвіткові самого МСБ в Україні.

Майбутнє МСБ прямо візначається можливий розвитку реального виробництва и формирование тісніх коопераційніх зв'язків малих и великих підприємств. Як свідчіть іноземний досвід, у розвіненій рінковій економіці значний, Якщо не домінуюча, частина малих фірм так або інакше знаходиться в сфере впліву великих підприємств. Встановлення довгострокового отношений на базі субконтрактних схем, переплетення капіталів, Надання різного роду Фінансової чи консультаційної ПІДТРИМКИ, Укладення других довгострокового Угод забезпечують стійкість становища МП, їхні стабільні доходи, фінансові й інвестиційні возможности.

В Україні на кінець 1998 року з 151,4 тис.МП лишь 45,8 тис. були утворені за рахунок так званої "малої приватизації", тобто, можливо, "успадкувалі" Корисні виробничі зв'язки з колішнімі діловими партнерами чи з головного підпріємством, від которого їх Було від'єднано. Решта підприємств, як правило, визначальності НЕ були включеними до мереж економічних взаємовідносін та змушені були самостійно будуваті ятір партнерів, постачальніків та КЛІЄНТІВ. На жаль, Поглиблено регламентація вопросам розвитку малого бізнесу у спеціальніх законодавчо актах все более віділяє его з єдиного законодавчо поля підприємництва и может ускладніті взаємодію малого бізнесу з великим. Віпадіння з РОЗГЛЯДУ категорії "середній бізнес", Який Вже не в змозі користуватись пільгамі для МП, но Ще не набув Фінансової та Політичної ваги, притаманних великим підпріємствам, дестімулює зростання МП через Збільшення обсягів їхніх оборотів та чісельності зайнятості на них.

Стимулювання кооперування малих підприємств между собою и з великими підприємствами винне статі важлівою складових як державної, так и корпоратівної політики. Великі підприємства зацікавлені в співробітніцтві з малими Вже тому, що таке Співробітництво компенсує їхній консерватизм относительно реализации Нових технічних РІШЕНЬ та дозволяє пронікаті на Нові ринкі збуту, спріяє оперативному здійсненню передових інновацій, дает можлівість поділу різіків, дозволяє позбутіся виробничих операцій, в якіх великий масштаб підприємства відіграє негативну роль, поліпшіті якість виробничого, ЗБУТОВА, кадрового менеджменту ТОЩО.

З Іншого боку, кооперування МП з великими підприємствами здатно Певного мірою нейтралізуваті Недоліки державної політики ПІДТРИМКИ малого бізнесу, компенсуваті проблеми фінансового забезпечення, стабілізуваті постачальніцько-ЗБУТОВА сферу та скористати з уже розробленої цієї СФЕРИ великих компаний. Діверсіфікація номенклатури продукції, якові могут віробляті МП, орієнтовані НЕ лишь на споживчий, но й на виробничий ринок, знімає обмеження, Які накладає Ємність СПОЖИВЧОГО Сайти Вся на Збільшення кількості МП та чісельності зайнятості на них.

На нашу мнение, розвиток МСБ в умовах "економіки зростання" в Україні можливий лишь в разі суттєвої актівізації практики его СПІВПРАЦІ з великим бізнесом.

Чи не можна Залишити поза уваги такоже аспект вічерпності наявної моделі Функціонування МП в Україні. Слід усвідомлюваті, что подалі продвижения национальной економіки до "цівілізованіх" норм Функціонування містіть у Собі низьку "пасток", Які загрожуватімуть розвіткові и самому існуванню малого бізнесу в его теперішньому виде. Серед таких "пасток" можна назваті:

  • Впровадження європейськіх норм и стандартів у технічній сфере, якіх МП часто дотримуватись не в змозі;

  • реалізацію вимог относительно СОЦІАЛЬНОГО забезпечення, Пенсионного, медичного страхування та безпеки праці, Які накладають суттєві обмеження на использование праці та значний підвіщують ВАРТІСТЬ трудових ресурсов для МП;

  • поступове Поширення регуляторних вимог, Які прітаманні розвинення ринковим відносінам, проти накладають додаткові зобов'язання относительно витрат з боку МП (страхування, аудит, консалтинг, забезпечення умов праці ТОЩО);

  • Посилення жорсткості додержання фіскальної дисципліни та "детінізації" економічних отношений, Які, як позначають вищє, є Джерелом певної Частки доходів більшості МП;

  • Підвищення, в міру Поліпшення становища на внутрішньому Сайти Вся, ваги ефект економії на масштабах, у тому чіслі - у традіційній сфере ДІЯЛЬНОСТІ МП - торгівлі;

  • зростання важлівості володіння Сучасний технологіямі управління, маркетингу, фінансового АНАЛІЗУ, Які є поки що недоступними для більшості МП.

Збільшення відкрітості національніх рінків после Прийняття вимог ГАТТ / СОТ та зближені України з іншімі інтеграційнімі об'єднаннями Суттєво підвіщіть конкурентний ТИСК, у тому чіслі - и на ринках, ніні зайнятості малімо бізнесом. Малий бізнес, Який утворівся й утворюється в Україні сьогодні, створюється в рамках наявний виробничих отношений, тому є непрістосованім (у життя без більшості) до Функціонування в условиях відкритого ринкового середовища та так само, як и Великі підприємства, потребуватіме серйозно структурних змін, необходимость якіх має враховуватіся в стратегії ПІДТРИМКИ МСБ в Україні.

Стратегії ПІДТРИМКИ МСБ

Отже, очевидною становится необходимость комплексного вирішенню завдання ПІДТРИМКИ МСБ в Україні, Пожалуйста может буті успешно розв'язання лишь на основе тісного взаємозв'язку ЗАХОДІВ, что охоплюють питання регулювання Загальне макроекономічного середовища, Фінансової та майнової ПІДТРИМКИ МСБ, формирование цільовіх інстітуційніх та ринкова структур, ліквідації бюрократично перепони, забезпечення безпеки підприємництва ТОЩО.

На найвищу державному Рівні має буті чітко визначили, яка самє роль відводіться МСБ у державній стратегії, а такоже відображено степень розуміння державою цієї роли. Сьогодні, хоча загаль макроекономічна роль МП вказана в основних документах Досить коректно, на практике це визначення НЕ знаходится полного відображення в діях ОРГАНІВ власти (самперед Держпідприємництва) та виступив урядовців. З свого боку, представник малого бізнесу та їхні асоціації такоже ма ють усвідоміті своє місце в соціально-Економічній сістемі, щоб мати моральне право Вимагати для себе державної ПІДТРИМКИ.

За данімі опитування, проведеного МФК, на мнение самих підприємців, головний факторами актівізації ДІЯЛЬНОСТІ МСБ ма ють буті:

  • зниженя ставок та Зменшення кількості податків - вказано 85% опітаніх;

  • Спрощення доступу до кредитів - 63%;

  • забезпечення стабільності законодавства - 48%;

  • Вдосконалення законодавчої бази підприємництва - 37%;

  • впорядкування процедури проведення перевірок - 23%;

  • Реформування системи Ліцензування - 16%;

  • Реформування процесса сертифікації - 12%;

  • Вдосконалення системи реєстрації - 6%;

Отже, ВРАХОВУЮЧИ світовий досвід та об'єктивну необходимость розвитку малого підприємництва, его місце и роль у національній економіці, державна політика розвитку малого підприємництва в Україні винна спрямовуватіся на:

  • забезпечення економічного зростання за рахунок ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктів малого підприємництва;

  • удосконалення структури малого підприємництва;

  • заохочення розвитку малих підприємств у пріорітетніх галузь та на пріорітетніх безпосередньо;

  • Підвищення технологічного уровня виробництва МП;

  • создания конкурентного середовища;

  • Залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;

  • создания Нових робочих Місць, Зменшення Безробіття;

  • сприяння максімальній самореалізації громадян у підпріємніцькій ДІЯЛЬНОСТІ;

  • формирование новой соціальної верстви власніків и предпринимателей.

Вже згадувать вищє Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні назіває Такі напрями Подальшого Вдосконалення політики ПІДТРИМКИ малого бізнесу:

  • Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ;

  • формирование державної РЕГУЛЯТОРНОЇ політики у сфері підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ;

  • актівізація фінансово-кредитної та інвестіційної ПІДТРИМКИ малого підприємництва;

  • сприяння Створення рінкової інфраструктурі розвитку малого підприємництва;

  • Впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва.

а) удосконалення РЕГУЛЯТОРНОЇ політики

Согласно з Національною програмою, шляхами Вдосконалення правового забезпечення розвитку малого підприємництва є:

  • создания дієвіх механізмів захисту прав и свобод підприємців;

  • гармонізація українського законодавства з законодавством Європейського Союзу та СНД;

  • забезпечення законодавчої гарантії незмінності та довготрівалості державної політики относительно ПІДТРИМКИ малого підприємництва;

  • розробка нормативно-правової бази, яка регулює отношения между державою та підприємцями, роботодавцями и найманими працівнікамі, у тому чіслі и для забезпечення їхнього СОЦІАЛЬНОГО захисту, встановлює норми и правила Здійснення підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, регламентує діяльність ОРГАНІВ державної влади, їх посадових осіб относительно Виконання ними відповідніх повноважень у сфері розвитку малого підприємництва;

  • Вдосконалення функціональної та організаційної структури центральної та місцевіх ОРГАНІВ віконавчої власти в части забезпечення розвитку и державної ПІДТРИМКИ малого підприємництва.

На наш погляд, регуляторній політика относительно МП винна будуватіся з урахуванням необхідності максимального Спрощення умов ведення бізнесу, проти водночас - и Збереження контрольованості та регульованості розвитку сектора МСБ.Йдет НЕ лишь про Запобігання реализации потенційніх загроза, Які могут вінікаті внаслідок Дій МП, но кож про удосконалення економічних важелів впліву на їхнє Утворення та Функціонування, Які ма ють базуватіся на економічних інтересах та пріорітетах підприємців.

Зокрема, необхідне Значне Спрощення адміністрування малого та СЕРЕДНЯ підприємництва Шляхом Вдосконалення процедури реєстрації. Одним з примеров вирішенню цього завдання может буті Нещодавно чинний в России закон "Про державну реєстрацію", Який надає процедурі реєстрації заявних характеру, что звільнює ПРАЦІВНИКІВ державних ОРГАНІВ власти, Які здійснюють реєстрацію, від зайвої Перевірки документів, та обмежує Кількість віпадків відмові від реєстрації. Такоже необхідне СКОРОЧЕННЯ числа дозволів, погодження, ліцензій для малих та Середніх підприємств.

Процеси регулювання та контролю ДІЯЛЬНОСТІ МП повінні набути максимально гласного характеру. Необхідне встановлення реальної відповідальності державних СЛУЖБОВЦІВ за правопорушення та компенсації збитків та недоотріманіх доходів у зв'язку Із діяльністю ОРГАНІВ державної влади.

Запобігання втраті поточного контролю стану справ у сфері МСБ требует от ОРГАНІВ державної влади термінового Освоєння принципова Нових методик та технологій контролю та обліку. Зокрема, доцільнім (і технологічно Цілком можливий) є Утворення єдиної загальнодержавної мережі збирання звітної информации, яка дозволила б запобігті багаторазове дублюванню одних и тих самих показніків у різніх формах звітності, значний спростіті діяльність самих обліковіх ОРГАНІВ, позбавіті підприємців невіправданіх Втрата часу від Подання звітної документації у цілу низьку часто територіально Досить віддаленіх Контролюючим структур.

Необходимость Посилення роли місцевіх ОРГАНІВ власти та регіональної політики ПІДТРИМКИ малого та СЕРЕДНЯ бізнесу обумовлює Збільшення важлівості проведення адекватної та ефектівної політики сприяння розвитку малого підприємництва місцевімі органами самоврядування, Які володіють більш повну знанням особливо бізнесу у тому чи ІНШОМУ РЕГІОНІ, місцевіх особливо економічного розвитку.

Незважаючі на ті, что Поняття малого підприємництва Неодноразово переглядалось у нормативно-правових актах, Поняття СЕРЕДНЯ бізнесу та "мікропідпріємніцтва" так и не нашли свого законодавчо відображення. Як позначають вищє, така ситуация может дестімулюваті керівніків малих підприємств нарощуваті ОБСЯГИ виробництва, а населення - інстітуціалізуваті власний бізнес у виде мікропідпріємства.

На наш погляд, если держава проводітіме політику ПІДТРИМКИ СЕРЕДНЯ бізнесу поряд Із стимулювання малого підприємництва, надаючі певні Адміністративні, податкові, фінансово-кредитні та інвестиційні пільги (можливо, Дещо Менші за ті, Які Надаються малімо підпріємствам), застосовуючі інші заходи ПІДТРИМКИ, например, Надання перевага при здійсненні державних закупівель та наданні державних замовлень, вона тім самим спріятіме переходу малих підприємств до категорії Середніх. Аджея керівник малого підприємства буде впевнений, что Втрата ним статусу малого підприємства не приніс збитків, Які, особливо - дере годиною, перевіщать Загальну суму прібутків, отриманий від Збільшення масштабу виробництва.

Із свого боку, мікропідпріємства найбільше потребують державної ПІДТРИМКИ через свою вразлівість до Зміни рінкової кон'юнктури та умов конкуренції. Слід відзначіті, что, порівняно з підпріємніцтвом без Утворення фізичної особи, такий вид МП має значний більш візначені перспективи розвитку. Розробка відповідніх механізмів державної політики, Які б стімулювалі перехід мікропідпріємств до категорії малих, а останніх - до розряду Середніх, спріятіме Збереження та посилений в економіці України тенденцій до економічного зростання.

б) фінансово-кредитні та податкові важелі

Фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва набуває особливого значення на початкових етапах становлення в Україні мережі МСБ. Согласно з Національною програмою, фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва має буті спрямована на:

  • формирование мережі регіональніх ФОНДІВ ПІДТРИМКИ підприємництва та кредитно-гарантійніх установ;

  • розроблення та запровадження ефективних кредитно-гарантійніх механізмів мікрокредітування суб'єктів малого підприємництва;

  • создания та підтрімку ФІНАНСОВИХ інстітутів, Які Працюють на розвиток малого підприємництва.

Ефективна реалізація державної політики Фінансової ПІДТРИМКИ МСБ має Забезпечувати через использование розвіненої мережі фінансово-кредитних ОРГАНІЗАЦІЙ, страхових фірм, інвестіційніх и страхових ФОНДІВ; розвиток и Впровадження системи стимулювання КОМЕРЦІЙНИХ банків та других ФІНАНСОВИХ установ, котрі надавали б пільгові кредити малімо підпріємствам. З цією метою доцільно актівізуваті діяльність Українського фонду ПІДТРИМКИ підприємництва, Сприяти розвитку регіональніх ФОНДІВ (ВіДДіЛЕНЬ) для Фінансової допомоги суб'єктам малого підприємництва, Розгорнутим роботу Кредитно-гарантійної установи для МП. Значний роль, особливо - у фінансовій підтрімці СЕРЕДНЯ бізнесу має відіграті Український банк реконструкції и розвитку. Необходимо такоже Розробити чіткій Механізм спрямування певної Частки коштів, Які надходять від ПРИВАТИЗАЦІЇ державного майна, на підтрімку малого підприємництва.

Важлівім є розвиток умів для децентралізованого (приватного) фінансування розвитку МСБ. Зокрема - создать систему гарантій для забезпечення кредитів, что Надаються фінансово-кредитних організаціямі суб'єктам малого підприємництва, Забезпечити спріятліві умови для розвитку такой перспектівної форми фінансування малого бізнесу, як лізинг. Для Залучення й акумулювання приватних ФІНАНСОВИХ ресурсов необходимо ініціюваті Масове создания знизу кредитних КООПЕРАТИВіВ, спілок взаємного кредитування и страхування інвестіцій у малий бізнес на місцях, а такоже розшіріті інфраструктуру ФІНАНСОВИХ інстітутів, Які Надаються мікрофінансові послуги для суб'єктів малого підприємництва.

Забезпечення сприятливого матеріальніх умів для розвитку МП предполагает: розробка и Впровадження механізму передачі малімо підпріємствам виробничих площ и виробничих потужного, в тому чіслі тихий, Які звільняються в процесі ліквідації або реорганізації підприємств-банкрутів; формирование розвинення Сайти Вся нерухомості; розробка механізму передачі малімо підпріємствам Нових технологій, а такоже обладнання, необхідного для Здійснення бізнесу на пільговіх условиях; Розширення СФЕРИ Надання робіт и поставок для державних потреб и сприяння забезпечення їх матеріально-технічними й іншімі ресурсами з боку державних структур.

З Огляду на вираженість дефіціт ФІНАНСОВИХ коштів, необхідніх для реализации програм ПІДТРИМКИ МСБ, слід візначітіся з основними галузевого пріорітетамі, в якіх ця підтримка надаватіметься першочергово. На нашу мнение, особлівої державної ПІДТРИМКИ у зв'язку з політікою економічного зростання потребують малі підприємства, Які займаються Наукова та інноваційною діяльністю. В Україні адекватної політики у цьом напрямі поки що НЕ здійснюється. Найбільш Поширення Джерелом фінансування інноваційної ДІЯЛЬНОСТІ в стране залішаються Власні ресурси підприємств, что часто просто унеможлівлює інноваційно-інвестіційну діяльність. Необхідне использование можливий фінансового забезпечення малих підприємств, Які здійснюють інноваційну діяльність, за рахунок Державного інноваційного фонду; сприяння Створення регіональніх інноваційніх ФОНДІВ; Надання допомоги в проведенні наукових досліджень и впровадженні прогресивних технологій; сприяння поиска замовніків и віконавців інноваційніх проектів для суб'єктів малого підприємництва; Надання консультативних послуг в сфері інноваційніх технологій ТОЩО.

Підтримка МП лишь за создание ними робочих Місць, як така, на нашу мнение, недоцільна. За вінятком МП, Які Працюють у трудонадлішковіх та депресивно регіонах та лишь относительно робочих Місць, Які є для зайнятості на них основними.

Пріорітетна підтримка может такоже надаватіся підпріємствам, Які здійснюють експортно та імпортозаміщуюче виробництво, проти - лишь в межах та за напрямами. визначеними відповіднімі ДЕРЖАВНИЙ програмами.

Велике значення для ПІДТРИМКИ малого підприємництва, Підвищення его жіттєздатності має система организации доступу малих фірм до механізму передачі технологій та результатів наукових розробок у виробництво на основе їхньої КООПЕРАЦІЇ з великими компаніямі через Механізми венчурного (ризиковості) фінансування. Великі корпорації самє через свои венчурні фонди здійснюють ринковий фінансування малих фірм. Віходячі з цього, перспективи розвитку в Україні венчурного фінансування як форми інтеграції великих та малих структур пов'язані, дере за все, з реалізацією потенціалу промислово-ФІНАНСОВИХ груп. Взаємодія останніх Із малими інноваційнімі фірмамі ефективного спріяла б розв'язанню суперечностей между творчими можливий українських вчених, Які НЕ затребувані, и необхідністю керованого оновлення технічної основи Фактично усіх галузь народного господарства. Це Певної мірою розв'язала б і проблему "відпліву умів".

Несмотря на безперечно важлівість кредитної ПІДТРИМКИ, головного методом фінансового стимулювання розвитку МСБ залішається, безперечно, Реформування податкової системи, спрямованої на Збільшення обсягів коштів, Які залішаються у розпорядженні підприємств после оподаткування. У Світлі цього Вкрай важлівім є Прийняття Податкового кодексу. Основними завдання податкової реформи, однієї з найважлівішіх частин усієї стратегії довгострокового розвитку, є Значне зниженя и вірівнювання податкового тягара, Спрощення податкової системи, Посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат Виконання й адміністрування податкового законодавства. Загальна Кількість податків та обов'язкових платежів для малого бізнесу, їхній розмір ма ють буті обмеження.

Реформування системи оподаткування та патенти Здійснювати у напрямі забезпечення стабільності и прогнозованості податкової системи, законодавчо розмежування податків между бюджетами різніх рівнів, обґрунтованого співвідношення окремий елементів податкової системи (суб'єкт и об'єкт оподаткування, ставка и податкові пільги), создание податкових стімулів для інвестування. Кошти, отрімані підприємствами Завдяк пільговому оподаткування, повінні акумулюватіся на їхніх спеціальніх інвестіційніх рахунки. Доцільнім, на мнение фахівців, є Усунення Деяк місцевіх податків з компенсацією за рахунок відносного Підвищення ставок Деяк основних податків, например, податку на прибуток чи податку на майно. Слід істотно підвіщіті оподаткування непродуктивних відів діяльності: бізнесу розваг, Деяк відів посередництво ТОЩО. Визначальності значення має Вдосконалення механізму оподаткування фізичних осіб. Максимальна ставка прибуткового податку має буті знижена, а розмір неоподатковуваного мінімуму - збільшеній.

Недоцільнім на даного етапі Видається проголошення мораторію на внесення змін после Прийняття Податкового кодексу.Аджея Перехідна економіка характерізується системного зрушеннямі, Які потребуватімуть гнучкої бюджетної та податкової політики. На нашу мнение, можлівість такой гнучкості слід Закласти у Податковий кодексі.

Видається доцільнім Надання пільг в оподаткуванні МП за такими напрямами:

  • Зменшення податку на прибуток за рахунок коштів, Які Використовують на Розширення виробництва;

  • Вирахування з оподатковуваного прибутку витрат на інформаційно-консалтингові послуги, Підвищення кваліфікації керівного персоналу та професійне навчання ПРАЦІВНИКІВ, витрат на соціальне забезпечення (пенсійне, медичне страхування, оздоровлення ТОЩО) ПРАЦІВНИКІВ, в межах Встановлення норм;

  • забезпечення возможности для МП спісуваті на Валові витрати більшу часть вартості основних виробничих ФОНДІВ на початкових етапах їхньої ДІЯЛЬНОСТІ за рахунок следующего ПЕРІОДУ та Розширення возможности использование методу пріскореної амортізації, особливо в інноваційній сфере;

  • відстрочення Сплата податків, подовжений податкового ПЕРІОДУ (особливо по тих видах податків и зборів, сплата якіх НЕ Залежить від руху копійчаних коштів на рахунки в банках), можлівість использование податкового кредиту.

Варто Зазначити, что пільги в оподаткуванні та кредітуванні повінні одержуваті НЕ лишь МП, но й підприємства (Великі компании, банки, інші фінансові установи), Які Надаються Їм підтрімку.

Потрібна суттєва зміна спрощений механізмів оподаткування. Модернізація системи фіксованого податку потребує діференціації порогових величин господарських оборотів, Які ма ють буті різнімі для виробничої, торговельної ДІЯЛЬНОСТІ та сфера послуг, а такоже інтелектуального виробництва. Необхідне! Застосування більш гнучкого форм спрощений оподаткування, Які б враховувалі рівень витрат прінаймні на малих промислових та сільськогосподарських підпріємствах. Слід удосконаліті Механізм розподілу єдиного податку между Державним бюджетом України, місцевімі бюджетами та позабюджетнімі цільовімі фондами, Який повинен мати регіональну діференціацію. Вельми важлівою є розробка механізму, Який МІГ бі впорядкуваті отношения между підприємствами-платниками ПДВ та суб'єктами малого підприємництва - платниками єдиного податку.

Важлівою є проблема розрахунку податків з точки зору бухгалтерського обліку. Ее надмірна складність виробляти до Зайве помилок та витрат на штрафи та санкції НЕ лишь з причин некомпетентності бухгалтерів та їхнього бажання Приховати доходи, а й з причин неузгодження та різного розуміння тих чи других положень. Таким чином, при проведенні податкової реформи Доречний є Розробити більш детальні та однозначні Пояснення относительно положення та механізму оподаткування. Уся система оподаткування винна буті гранично спрощена, что дозволити розшіріті базу оподаткування, Суттєво скоротіті витрати на документообіг и Утримання податкової служби І, таким чином, збільшити ОБСЯГИ надходження до бюджету без Підвищення (або даже за зниженя) ставок податків. Це не лишь дасть можлівість избежать Подвійного трактування та поліпшіті Податковий дісціпліну, но й зменшіть Підстави для корупційної ДІЯЛЬНОСТІ.

в) побудова інфраструктурі ПІДТРИМКИ МСБ

Політика розвитку рінкової інфраструктурі сприяння малому та Середньому бізнесу винна буті всеохоплюючою, починаючі від законодавчо визначення форм самоорганізації малого бізнесу та об'єктів рінкової інфраструктурі его развития - до всебічного заохочення суб'єктів МСБ до Користування ними. Державну підтрімку суб'єктів МП в цьом напрямі доцільно Здійснювати Шляхом создания розвіненої мережі консультативних, юридичних, бухгалтерських фірм, підприємств з проведення маркетингових досліджень, бізнес-інкубаторів, технопарків, регіональніх інформаційно-аналітичних центрів. Головними завдання інформаційно-аналітичних центрів ма ють буті: забезпечення доступу підприємців до информации (правової, нормативно-довідкової, маркетінгової, науково-технологічної, комерційної) у процесах як создания, так и Функціонування підприємств; Надання консультативних послуг по вопросам стану товарного Сайти Вся, кон'юнктурних АНАЛІЗУ, управління підприємством, підготовки кадрів; складання информации для ОРГАНІВ державної влади про стан справ у сфері малого підприємництва та Тенденції его развития.

Національною програмою передбачення формирование:

  • системи інформаційного та консультаційного обслуговування малого підприємництва, спеціалізованіх фірм, Які Надаються послуги малімо підпріємствам (бухгалтерських та аудиторських фірм, рекламних агентств ТОЩО);

  • бізнес-центрів та центрів розвитку малих підприємств, бізнес-інкубаторів, виробничих та технологічних парків;

  • Навчальних центрів з подготовки та перепідготовкі спеціалістів для роботи на малих підпріємствах, формирование економічних знань и набуття практичних навичок роботи в условиях рінкової економіки;

  • системи подготовки підприємців-початківців, подготовки та Підвищення кваліфікації управлінськіх кадрів СФЕРИ підприємництва та державних СЛУЖБОВЦІВ з основ підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ.

Отже, у сфері інфраструктурного забезпечення розвитку МСБ в Україні Видається за доцільне:

  • стімулюваті розвиток консалтінгової ДІЯЛЬНОСТІ, спрямованої на Надання правового та методичного сприяння Утворення малих підприємств, індівідуальній підпріємніцькій ДІЯЛЬНОСТІ, складання інвестіційніх планів та програм та комплексний супровід малих підприємств в течение двох-трьох дерло років з моменту Заснування;

  • заохочувати создания мережі навчально-консультаційних центрів по вопросам забезпечення якості та Підвищення конкурентоспроможності вітчізняної продукції, Підвищення кваліфікації керівніків и фахівців малого бізнесу з ціх вопросам, стімулюваті організацію проведення наукових досліджень, пов'язаних з проблемами розвитку малого підприємництва;

  • законодавчо Встановити єдиний порядок Ліцензування Надання всіх видів інформаційно-консультаційних послуг для малих та Середніх підприємств, посіліті відповідальність компаний, Які Надаються інформаційно-консультативні послуги, за Надання Свідомо хібної информации. Це має Забезпечити належно рівень ціх послуг, а такоже дозволити запобігті Спроба зловжівання податковими пільгамі относительно витрат на оплату ціх послуг;

  • Забезпечити за Спільного фінансування держави та об'єднань підприємців формирование загальнонаціональної інформаційної мережі спеціальніх інституцій, аудиторських, консалтингових фірм, яка могла б віступіті Джерелом вірогідної информации про інвестиційні возможности підприємств, галузь та регіонів, інвестиційні перспективи, умови ДІЯЛЬНОСТІ іноземних капіталів на территории України, становище на ринках, виробничий Потенціал українських підприємств, макроекономічну статистику, правове середовище ТОЩО;

  • создать цілісну структуру збору та аналітичного опрацювання информации про стан кон'юнктури на внутрішніх и зовнішніх ринках, прогнозування перспектив економічної динаміки та Вироблення відповідніх рекомендацій относительно раціональної поведінкі ОРГАНІВ державного управління та суб'єктів господарювання;

  • Поширення информации относительно експортно пропозіцій малих и Середніх підприємств за кордоном через торговельні місії, а такоже збір та розповсюдження в Україні торговельних та інвестіційніх пропозіцій іноземних підприємців, сприяння участия у міжнародніх виставках, ярмарках та презентаціях, залучених інвестіцій, Створення спільніх підприємств з зарубіжнімі партнерами;

  • заохочувати Співробітництво відповідніх українських інституцій з Європейськими інформаційнімі мережами и базами Даних у підпріємніцькій сфере з метою зустрічного інформаційного обміну;

  • Забезпечити создания мережі бізнес-інкубаторів, центрів ПІДТРИМКИ підприємництва для подготовки спеціалістів;

  • стімулюваті розробка та реалізацію недержавних програм підготовкі, перепідготовкі та Підвищення кваліфікації кадрів для малого підприємництва, а такоже програм дістанційного навчання кадрів основам підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ;

  • заохочувати різноманітні форми обміну досвідом ПРАЦІВНИКІВ МСБ относительно особливо Функціонування в условиях української економіки, продовжуваті та актівізуваті проведення Громадського Обговорення проектів регуляторних актів по вопросам підприємництва;

  • Забезпечити создания дієвого інституту Уповноважених Президента України по вопросам підприємництва для Врегулювання спірніх вопросам та Усунення перешкоду для розвитку підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ в регіонах України. Сприяти впорядкування механізмів Залучення до вирішенню таких суперечок Громадський об'єднань малого підприємництва;

  • Здійснювати підтрімку МСБ Шляхом проведення інформаційних кампаній, науково-практичних семінарів для фахівців, "круглих столів", видання інформаційної літератури, организации конференцій, семінарів и виставок. Розробити та Здійснювати з широким Залучення об'єднань підприємців комплекс ЗАХОДІВ, спрямованостей на формирование позітівної думки относительно підприємництва в Україні.

г) "детінізація" малого бізнесу

Підтримка розвитку МСБ может буті дієвім інструментом "детінізації" економіки.

По-перше, самє через інвестиції у малі та Середні підприємства Можливі як конверсія "тіньовіх" капіталів, так и Залучення до економічного обороту готівкових заощаджень населення - потенційного ресурсу "тіньовіх" операцій.

Як і друга, розвиток малого та СЕРЕДНЯ бізнесу может Суттєво збільшити пропозіцію робочих Місць, зменшуючі ОБСЯГИ "тіньової" зайнятості.

Як і Третє, ВІН спріятіме розвіткові конкурентного середовища та постачальніцько-збутової інфраструктурі, нерозвіненість якіх є важлівімі Чинник "тінізації" економіки.

У тій же година, зосередження лібералізації умов підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ лишь на сфере малого бізнесу за Збереження Загальної фіскальної орієнтації економіки означатіме Посилення податкового тиску на Великі підприємства. З Огляду на ті, что малий бізнес зосереджено в основном у сфері торгівлі та послуг, в тій годину як виробнича діяльність представлена ​​здебільшого середнімі та великими підприємствами, така політика Видається небезпечний у стратегічній перспектіві. "Детінізація" у сфері виробництва створює передумови для спрямування продукту за легальними каналами збуту, в тій годину як "детінізація" сфери обігу відіграє относительно "тіньового" виробництва скоріше каральну (забороняючу), аніж легалізуючу роль.

ВРАХОВУЮЧИ сітуацію, что склалось в Україні внаслідок Накопичення значний обсягів "тіньовіх" коштів, доцільнім Видається запровадіті на Певний перехідній период політику амністії по відношенню до "тіньового" капіталу через Відкриття Йому Шляхів для легального інвестування при одночасній протідії его Повернення в "тінь", Утворення нових "тіньовіх" капіталів та відпліву за Межі України. Необходимо Визнати право усіх суб'єктів господарювання - резидентів України относительно їхньої незаперечної власності за на всі капіталі (окрім тих, что були зароблені за рахунок крімінальніх злочінів, заборонених відів ДІЯЛЬНОСТІ - торгівлі наркотиками, зброєю та ін.), Які були отрімані ними до дати Завершення амністії. Важлівою складових такой політики є чітке розмежування капіталів крімінальніх елементів і "тіньовіків" -господарніків, а такоже врахування цього поділу у відповідніх законодавчо и нормативних актах. Йдет про ті, что, за наявності у правоохороних ОРГАНІВ конкретної информации про злочини походження коштів, спробуй їх легалізуваті повінні переслідуватіся у крімінальному порядку. У разі, если кошти, отрімані незаконним шляхом, НЕ відносяться до зазначеної категорії злочінів посягань, слід відмовітіся від будь-якіх Спроба Встановити джерела їхнього походження при умові їхнього інвестування у виробничу сферу економіки держави. Потрібне Надання гарантій власникам "тіньовіх" капіталів относительно непереслідування їх державою у будь-якому порядку.

д) проблеми модернізації інстітуційного середовища

На Відміну Від усіх віщеназваніх ЗАСОБІВ ПІДТРИМКИ розвитку МСБ, Які потребують безпосередніх вкладень бюджетних ресурсов, або ведуть до Втрата потенційного надходження коштів до бюджету, Вдосконалення інстітуційного середовища НЕ требует таких витрат. Між тім, Завдяк Вдосконалення організаційної Структури взаємодії малих и Середніх підприємств между собою, з великими компаніямі та з бюджетом, воно дозволяє помітно підвіщіті ефективність МСБ, его стійкість, а відтак - зміцніті національну економіку в цілому та підвіщіті рівень ее стабільності.

З метою мобілізації організаційного Чинник розвитку слід Забезпечити всебічній розвиток форм самоорганізації малого, середня та великого бізнесу: асоціацій підприємств, торговельних палат, товариств ТОЩО. Такі об'єднання могут надаваті (і Надаються на практике у багатьох странах світу) широкий спектр діловіх послуг Своїм членам, Забезпечувати узгоджені Дії, спрощуваті економічні стосунки между членами, Здійснювати захист їхніх інтересів перед третімі компаніямі та перед державою, зокрема - завдаваті дієвого впліву на регуляторної політику держави.

З метою стимулювання розвитку діловіх об'єднань слід Забезпечити Надання певної части державної ПІДТРИМКИ МП через галузеві та регіональні асоціації. Зокрема, останні могут відіграваті роль поручітелів при отріманні кредитів, надаваті рекомендації підпріємствам. Різко растет роль таких асоціацій в разі Надання ПІДТРИМКИ лишь під жорсткий контрольовані бізнес-плани та різного роду зобов'язання. Авторитет та кваліфікація асоціації в цьом разі віступатімуть Додатковий силою для Отримання МП допомоги.

Вельми корисний Видається использование досвіду об'єднання малих та Середніх підприємств у ділові мережі, зокрема Утворення регіональніх кластерів - зосередженіх в географічному РЕГІОНІ взаємопов'язаніх підприємств та інституцій у межах окремої Галузі промісловості. Перевага использование кластерної моделі взаємодії є:

  • можлівість Спільного использование об'єднаних капіталів та прискореного інновацій;

  • можлівість Спільного использование ресурсов (відповідно - їхнє більш повне использование та Менша Питома ВАРТІСТЬ);

  • встановлення ефектівної спеціалізації підприємств;

  • Узгодження поділ Сайти Вся та унікнення непродуктівної конкуренції;

  • Отримання ЕФЕКТ масштабу та Подолання недоліків, Які віплівають з малих Розмірів підприємств;

  • зниженя та поділ різіків;

  • Підвищення стійкості окремий підприємств та мережі в цілому;

  • встановлення довгострокового зв'язків за відтворювальнім ланцюг, включаючі зв'язки между виробника та Споживачем.

Інстітуціалізація взаємостосунків в межах кластеру может досягатіся за рахунок укладання довгострокового субконтрактних угідь, других Угода про співпрацю, а такоже входження до организации, яка Виконує узгоджувальну-регуляторну роль. Зокрема, таку роль в утворенні кластерів могут відіграті неурядові организации. Одним Із примеров реализации самє такой моделі в Україні є недержавна організація - основа кластеру "Поділля-перший". В роли такой узгоджувальної организации могут такоже віступаті регіональна чи галузева асоціація, державний орган, чи спеціалізована консалтингова компанія - "мережевий брокер".

Таким чином, реалізація державної політики ПІДТРИМКИ розвитку малого и СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні має розглядатіся як комплекс взаємоузгодженіх ЗАХОДІВ у сфері правової, адміністратівної, РЕГУЛЯТОРНОЇ, макроекономічної та інстітуційної політики. Спроба реалізуваті це завдання за рахунок часткового ЗАХОДІВ ведуть до деформування структури малого и СЕРЕДНЯ підприємництва в Україні та у довгостроковій перспектіві пріречені на Невдача.

За своєю природою малий и середній бізнес орієнтований на оптімізацію использование доступних ресурсов. Саме структурою доступних ресурсов визначаються як галузева структура малого и СЕРЕДНЯ бізнесу, так и Особливості его Функціонування. Налагодження дієздатної мережі малих и Середніх підприємств в економіці, яка потерпає від серйозна дефіціту ФІНАНСОВИХ, СПОЖИВЧИХ, інформаційних, організаційніх та других ресурсов, Неможливо. "Економіка зростання", яка має буті сформована в Україні найближче годиною, винна спіратіся на активне Залучення малого и СЕРЕДНЯ бізнесу до Подолання ресурсних дефіцітів та формирование політики его развития в рамках Загальної стратегії економічного зростання и структурних Перетворення национальной економіки.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У сфері МАЛОГО БІЗНЕСУ

Шемшученко Олег Юрійович, Радник Департаменту по вопросам економічної політики УСПП

Для забезпечення довгострокового зростання економіки важліве значення має задіяння потенціалу малого бізнесу, что, в свою черга, предполагает создание належно розумів для его розвитку з врахування его економічної природи та спеціфічніх Особливе.

Спеціфіка малого бізнесу обумовлює необходимость его державної ПІДТРИМКИ в СУЧАСНИХ економічних условиях. Даже у розвинення странах з давнімі традіціямі підприємництва малий бізнес потребує державної ПІДТРИМКИ для повноцінного Виконання своєї значної економічної та соціальної роли. У провідніх странах світу, зокрема у США, Японії, Німеччині, Франции, Створена чітка и РОЗГАЛУЖ система державної ПІДТРИМКИ малого бізнесу. В Україні потреба в сістемній державній підтрімці малого бізнесу є ще більшою, чем у странах з розвинення ринковий економікою, оскількі малі підприємства найбільш вразліві до Дії таких негативних факторів, як невізначеність економічної стратегії, надмірній Податковий тиск, значний бюрократізація державного апарату ТОЩО. Разом з тим, на Данії годину комплексна система державної ПІДТРИМКИ малого бізнесу Ще не сформована, зроблені лишь певні кроки в цьом напрямі.

Системний підхід относительно державної політики ПІДТРИМКИ малого бізнесу в Україні БУВ започаткованій у 1996-1997 роках, коли Було констітуційно закріплено основи підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ. Кабінет Міністрів України затвердивши Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва (Постанова Кабінету міністрів України № 404 від 03.04.1996 р.), А такоже розроблення у відповідності з цією концепцією Програму розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки (Постанова Кабінету міністрів України № 86 від 29.01.1997 р.).

У відповідності з віщезазначеною Концепцією та прийнятя в ее розвиток Програма основними напрямами ПІДТРИМКИ малого бізнесу є:

- формирование нормативно-правової бази Функціонування малого підприємництва;

- удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики у сфері малого бізнесу;

- забезпечення інформаційної ПІДТРИМКИ малого підприємництва;

- сприяння Впровадження СУЧАСНИХ технологій та інновацій на малих підпріємствах, їх матеріально-технічна підтримка;

- стимулювання зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств, сприяння Їм у отріманні міжнародної Фінансової и технічної допомоги;

- кадрове, а такоже науково-методичне забезпечення розвитку малого підприємництва.

Вказані положення получил в подалі Певний розвиток в других нормативних документах, були втілені у регіональніх програмах розвитку малого бізнесу ТОЩО. Разом з тим, на практике ефективність відповідніх Дій виявило Досить низька, отже, система державної ПІДТРИМКИ малого бізнесу - практично НЕ сформованому. Основні причини такой ситуации пов'язані з відсутністю у держави необхідніх ФІНАНСОВИХ ресурсов та складнощамі Реформування економіки на сучасности етапі.

Досить очевидно, что заходь державної ПІДТРИМКИ малого бізнесу, Які потребують скільки-небудь значного фінансового забезпечення, на даного етапі НЕ могут буті ефективного реалізовані.Тому найбільш реальним и дієвім резервом державної ПІДТРИМКИ малого підприємництва у найбліжчій перспектіві є Вдосконалення нормативно-правового регулювання у відповідній сфере. Важливі напрями такого Вдосконалення вітікають Із віщезгаданої Концепції. це:

- встановлення чіткіх и надійніх правових гарантій, Які забезпечувалі б свободу і захист підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ;

- розробка и Прийняття нормативних АКТІВ, спрямованостей на забезпечення розвитку ринкового отношений;

- удосконалення діючого законодавства, что регулює підпріємніцьку діяльність, з метою Усунення внутрішніх суперечностей и Скасування норм, Які перешкоджають розвитку пріватної ініціативи та підприємництва.

Заходи, відповідні Вказаним положенням, реалізовані на Данії годину фрагментарно. Актуальні залішається проблема внесення комплексних змін та ДОПОВНЕННЯ до діючого законодавства, Які були б спрямовані на державну підтрімку малого бізнесу. Необходимо такоже Забезпечити подалі системний розвиток нормативно-правового регулювання у цьом напрямі и создать Постійно діючий Механізм АНАЛІЗУ, ОЦІНКИ ефектівності та Вдосконалення нормативних АКТІВ, Які забезпечують державну підтрімку малого бізнесу.

Суттєві проблеми державного регулювання малого підприємництва пов'язані з невізначеністю крітеріїв віднесення підприємств до категорії малих у загально випадка. Такі Критерії Встановлені только для конкретних віпадків, например, для підприємств, Які могут працювати за спрощений системою оподаткування. Невізначеність Вказаним крітеріїв у загально випадка виробляти до того, что малий бізнес НЕ є чітко визначеними окремим и спеціфічнім об'єктом державної економічної політики и правового регулювання. Це особливо негативно позначається на розвитку малого бізнесу в условиях значного фіскального тиску на економіку.

На сьогоднішній день малий бізнес є самостійнім предметом регулювання лишь в обмеженій кількості нормативних АКТІВ, спеціально прийнятя для цього сектора економіки. Деякі з них згадувать вищє. Такі Нормативні акти регулюють малий бізнес лишь в незначній части его ДІЯЛЬНОСТІ. Даже введення в дію норм спрощений оподаткування малих підприємств Ніяк НЕ позначілось на ДІЯЛЬНОСТІ більшості з них. Діючі спрощені системи оподаткування малих підприємств, у зв'язку з покладених в їхню основу оборотних принципом оподаткування, прідатні в основному лишь для сфери послуг и малопрідатні або Взагалі непрідатні для виробництва, торгівлі та других галузь з великим оборотом матеріальніх ресурсов, тобто для більшої и ОСНОВНОЇ части економіки Взагалі и малого бизнеса зокрема.

Досить очевидно, что и в подалі Спеціальне регулювання малого бізнесу матіме обмеження! Застосування. Більша частина ДІЯЛЬНОСТІ цього сектора економіки регулюється и буде регулюватісь нормативними актами Загальне спрямування, дія якіх розповсюджується на всі сектори економіки.

В нормативних актах загально спрямування малий бізнес практично Ніяк НЕ віділяється, на него розповсюджуються ті ж норми, что и на Великі підприємства важкої промісловості, енергетики ТОЩО. Зрозуміло, що таке уніфіковане регулювання зорієнтоване самє на Великі підприємства, а на малий бізнес розповсюджується за залішковім методом. Цей підхід створює нерівні умови для розвитку малого и великого бізнесу, ясно, що не на Користь первого. При цьом ігноруються економічна природа и спеціфічні Особливості малого бізнесу, породжують болісні проблеми в цьом секторі економіки.

Например, одна Із спеціфічніх особливо малого бізнесу Полягає в его кадровому забезпеченні. Відповідно до своих Розмірів та цілей Функціонування малі підприємства, як правило, не ма ють можливий для Залучення вісококваліфікованіх и вісокооплачуваніх найманими менеджеров та бухгалтерів. Водночас, існуюча система обліку та звітності Історично орієнтована на Великі підприємства, у зв'язку з чим є Досить складаний и потребує вісокої кваліфікації віконавців.

Отже, основним безпосередньо Вдосконалення законодавчо забезпечення розвитку малого бізнесу є врахування у нормативних актах загальноекономічного спрямування спеціфічніх особливо цього сектора економіки. Дії в цьом напрямі забезпечать НЕ лишь Поліпшення ситуации в малому бізнесі. Вірівнювання умів ДІЯЛЬНОСТІ в малому бізнесі з умів ДІЯЛЬНОСТІ в других секторах економіки забезпечен гармонізацію загальноекономічної Структури з точки зору співвідношення в ній малого, середня и великого бізнесу.

Формування державної політики розвитку малого бізнесу и создание цілісної системи его державної ПІДТРИМКИ в контексті завдань загальноекономічного розвитку и оптімізації економічної структури - складаний и трівалій процес. Проти, вже сьогодні можливо і необходимо здійсніті певні Практичні заходи по Формування економічних та організаційно-правових засад відповідної державної політики та введенням в дію конкретних норм законодавства, Які спріятімуть розвитку малого бізнесу І, тім самим, - розвитку економіки в цілому.

МАЛИЙ І середній БІЗНЕС В УКРАЇНІ: ВІД стратегії ЗРОСТАННЯ ДО стратегії РОЗВИТКУ

Гнатцов Олег Георгійович, Керівник Управління стратегії сталого розвитку апарату РНБОУ

Процес становлення в Україні малого и СЕРЕДНЯ бізнесу завершівся Створення нормативно-правової бази державної РЕГУЛЯТОРНОЇ політики, яка в цілому відповідає встановленим міжнароднім нормам у даній сфере. Чи не в Останню черга деяке економічне зростання останніх років забезпечен в результате Підвищення актівності сортаменту малих и Середніх суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ.

Водночас слід зауважіті, что ЦІ форми самперед зайнять ніші, Які в командно-адміністративній системе були Незаповнені, внаслідок чого спостерігався відчутній дефіціт у задоволенні СПОЖИВЧОГО Попит. Отже, й сьогодні малий и середній бізнес розвівається екстенсивних шляхом, що, з одного боку, підвіщує конкуренцію на споживчий Сайти Вся, а, з Іншого - створює обмеження для его якісного розвитку.

Є много чінніків, Які негативно вплівають на Підприємницьке середовище, прігнічуючі виробництво та заганяючі діяльність у "тінь". Серед них: надмірній Податковий тиск, утиски з боку місцевої влади та Контролюючим ОРГАНІВ ТОЩО. Є питання, від вирішенню якіх Залежить гармонійній розвиток малого та СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні.

Під таким розвитку слід розуміті Перш за все своєчасну з боку держави орієнтацію підприємців на структурні Зміни в економіці та економічних відносінах. У даного контексті вінікає питання: що має в стратегічному плане дива економічнім пріорітетом - зростання чи розвиток?

Відповідь слід шукати в соціально-економічних тенденціях сучасного світу. Визначальності з них є становлення нового постіндустріального, або інформаційного Суспільства. Основним фактором економічного зростання в ньом віступають інформаційні ресурси, создание якіх Неможливо без Існування потужного інформаційно-промислового комплексу. Економічне зростання в інформаційному суспільстві докоріннім чином відрізняється від зростання в індустріальному суспільстві, орієнтованому на Масове споживання. Последнего прітаманні Великі форми организации серійного виробництва, что сегодня спостерігається в Україні. Зародження постіндустріального Суспільства віклікало Нові форми организации ведення бізнесу: венчурні фірми, Які залучалі кошти дрібніх інвесторів для розвитку високих технологій; технопарки; аутсорсинг ТОЩО. Розвінені країни пріділяють велику Рамус розвитку таких форм, забезпечуючі вагому державну підтрімку малого та СЕРЕДНЯ бізнесу за цімі напрямами. Аджея Середні та малі компании НЕ володіють необхіднімі ресурсами для перебудови своєї ДІЯЛЬНОСТІ відповідно до вимог постіндустріальної економіки.

Особливо цікавою для Нашої країни є форма аутсорсингу, яка дозволяє залучаті економічні суб'єкти до вирішенню завдання непрофільного характеру. Вона застосовується у відносінах як между великими та середнімі и малими підприємствами, так и между державою та приватність компаніямі. Аутсорсинг становится основним принципом корпоративного управління "новою економікою", его Поширення та ефективність использование забезпечуються розвитку інформаційних мереж, зокрема "інтернету". Політика аутсорсингу дозволяє Суттєво розшіріті Сфера діяльності малого та СЕРЕДНЯ бізнесу, создать умови розвитку економічної бази для формирование СЕРЕДНЯ класу.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ НА СУЧАСНИЙ ЕТАПІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Заїкіна Олена Олександрівна, канд. екон. наук, доцент Київського інституту туризму, економіки і права

Согласно з розроблення Уряди Україні Програма довгострокового розвитку держави, яка подається на Розгляд новообраній Верховній раді України, пріорітетамі нінішнього етапу економічних реформ візначені: поглиблення ринкового реформ, правовий захист власника та інвестора, боротьба з бідністю, дерегуляція підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, послідовна інтеграція України в ЄВРОПЕЙСЬКІ та Світові структури. Як зазнача в Програмі, "незалежність держави - це ... передусім, рівень конкурентоспроможності економіки та рівень життя людей".

Світовий досвід свідчіть, что вирішенню Нагальне економічних и СОЦІАЛЬНИХ проблем Неможливо без розвитку підпріємніцької сфері. Малий и середній бізнес становится головного Джерелом інновацій, доходи від підприємництва у розвинення странах становляться 40-60% ВВП. За данімі експертів ООН, у сфері малого бізнесу зайнятості понад 50% працюючих населення світу.

Соціальний ефект розвитку малого підприємництва Полягає, самперед, в самоорганізації найбільш актівної части населення з метою включення в процес суспільного відтворення, что частково знімає з держави безпосередні зобов'язання относительно працевлаштування, что, в свою черга, Суттєво впліває на зниженя бідності та соціальної напруженості в суспільстві. Підприємництво спріяє Пробудження у значного прошарку населення ініціативи до актівної Трудової ДІЯЛЬНОСТІ, до керівніцтва виробництвом, до проявив творчого підходу до конструктівної ДІЯЛЬНОСТІ з урахуванням інтересів конкретного споживача.

Офіційна статистика стверджує, что сегодня в Україні на малих підпріємствах працює лишь 6% населення ПРАЦЕЗДАТНИХ віку.На початок 2000 року Кількість працюючих у Цій сфере ДІЯЛЬНОСТІ становила 1677 тис. осіб, в тому чіслі в торгівлі и Громадському харчуванні - 685 тис. осіб, что в 27 разів перевіщує рівень 1991 року. За оцінкою фахівців Держпідприємництва, найближче рокамі очікується Збільшення кількості малих підприємств до 300 тис. з чісельністю зайнятості около 3,5 млн осіб2. Проти за нінішніх умів втілення в життя ціх прогнозних очікувань Досить непевне. Кількість малих и Середніх підприємств, а такоже Кількість громадян, зайнятості підпріємніцькою діяльністю, покладах визначальності мірою від соціально-економічного клімату ведення бізнесу, створюваного у суспільстві.

Уряди Україні Постійно проводитися політика относительно ПІДТРИМКИ розвитку підприємництва. Серед головних документів цільової спрямованості на создание сприятливого клімату для підприємництва последнего годині можна віділіті Розпорядження Кабміну України від 26.09.2001 р. № 4634 "Про затвердження национальной програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2002 рік".

Послідовну державну організаційно-правову підтрімку малого бізнесу Здійснює Держпідприємництво: спріяє прийняттю нормативних АКТІВ относительно підприємництва, зокрема, Закону України "Про деякі питання загальнообов'язкового СОЦІАЛЬНОГО страхування суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, Які звертаючись Особливий способ оподаткування своих доходів"; розробляє Механізм розповсюдження Дії спеціальніх торгових патентів по всех регіонах України; Здійснює супроводження забезпечення сталості Податкового кодексу України; спріяє започаткуванню механізмів мікрокредітування суб'єктів малого підприємництва за помощью спеціалізованіх установ и кредитних спілок; усуває Адміністративні бар'єри, что перешкоджають підпріємніцькій ДІЯЛЬНОСТІ, та бере участь у законотворчому процесі Шляхом Залучення до розробки проектів Законів України "Про засади державної РЕГУЛЯТОРНОЇ політики у сфері підприємництва" та "Про основні засади проведення перевірок суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ Контролюючим органами" тощо3 .

Між тім, недостатня Кількість малих підприємств та незначна чісельність зайнятості на них населення свідчать про неспріятліві умови господарювання для малого бізнесу, недосконалість та обтяжлівість вітчізняної системи оподаткування, неврегульованість вопросам фінансування и кредитування, зокрема мікрокредітування малого підприємництва, нерозвіненість інфраструктурі ПІДТРИМКИ підприємництва.

На сьогоднішній день Ще не забезпечені (або створені, но НЕ здійснюють вірішального впліву на розвиток підприємства) основні компоненти сприятливого економічного середовища для малого підприємництва: інвестиційні та Інноваційні компании та фонди, Регіональні фонди ПІДТРИМКИ підприємництва, Лізингові компании, аудиторські фірми и ПРИВАТНІ аудиторією, необхідних для планування организации, бізнес-центри та бізнес-інкубатори.

Практика показує, что започаткування власного бізнесу, окрім складності Вибори напряму ДІЯЛЬНОСТІ, та формулювання цілей фірми (что Вже є Показники фаховості майбутнього підприємця та его командіровку) змушують проходити багатоступеневу систему реєстрації та започатковуватись самостійну діяльність під наглядом чисельність Контролюючим и фіскальніх ОРГАНІВ, а часто- густо - і "самодіяльніх" угруповань.

На нашу мнение, мале підприємництво в Україні недостатньо розвинення у сфері науково-технічних розробок та інновацій. На цею направление доцільно розповсюдіті держзамовлення або пільгові умови господарювання, віходячі Із загальнонаціональніх потреб. Розвиток підприємництва у науково-технічній сфере МІГ бі частково Забезпечити відповідною зайнятістю досвідченіх науковців и спеціалістів, Які через Відсутність Попит на свои знання (і даже таланти) мігрують за кордон, застосовуючі в других державах знання, отрімані на Батьківщині, або ж, змушені боротися за виживання, поповнюють ряди дрібніх торговців.

В Україні рівень зареєстрованого Безробіття на початок квітня 2002 року стає 3,9% населення ПРАЦЕЗДАТНИХ віку, або 1110,7 тис. осіб. Із Фонду загальнообов'язкового СОЦІАЛЬНОГО страхування на випадок Безробіття в течение березня 2002 року на допомогу по безробіттю Було вітрачено 66,8 млн гривень. Зменшення Безробіття, на наш погляд, может буті досягнуть за рахунок малого підприємництва І, навпаки, розвиток малого підприємництва слід розглядаті як один з важлівіх соціально-економічних чінніків, у т. Ч. Относительно зниженя Безробіття.

Творчі, освічені Керівники малих підприємств ма ють Сформувати у суспільстві середній клас, Який повинен стати головним силою у завершенні економічних реформ в Україні. Проблеми і важлівість становлення СЕРЕДНЯ класу будут вісвітлені в одній з частин щорічного Послання Президента України Верховній раді Україні4. Підпріємніцькій клас может Скласти Значний прошарок населення, на Який держава спіратіметься в розбудові вітчізняної економіки. Стабілізація економічного середовища в стране єднає Захоплення малого підприємництва з загальнодержавним інтересами.

У серпні 2000 року з метою ПІДТРИМКИ организации малого підприємництва соціально незахіщенімі категоріямі населення Кабміном України БУВ встановлений порядок одноразової грошової виплати безробітнім та відачі позик для создания малих підприємств. В обласних центрах зайнятості створені відповідальні КОМІСІЇ за участю представителей місцевіх ОРГАНІВ власти по вопросам ПІДТРИМКИ малого підприємництва среди безробітніх. Найбільш Поширеними видами підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ среди колішніх безробітніх стали виробництво товарів широкого вжитку, сільськогосподарської продукції та Надання послуг. На початок 2001 року почти 600 безробітнім булу Надал позика на Загальну суму 3,6 млн гривень.

Водночас, Сейчас аспект розвитку малого бізнесу в Україні має свои проблеми. Чи не можна замовчуваті проблему Порушення умов праці на значній кількості фірм малого бізнесу. Головного недоліком господарського Функціонування ціх підприємств є застарілі технології та обладнання, недостатність виробничих площ, ненормована длительность робочі дні.

Значний прошарок населення України, Який Включає ПРАЦІВНИКІВ малого бізнесу, які не может реалізуваті своє, гарантованого Констітуцією України, право на захист здоров'я. За очікуваного зростання чісельності працюючих на об'єктах малого підприємництва держава має Вжити заходи, Які розроблені и розроблюються за участю Держпідприємництва. Ними є: Впровадження санітарних норм и правил организации технологічних процесів для конкретних тіпів малих підприємств; забезпечення охорони здоров'я працюючих на малих підпріємствах, зокрема, медичне обстеження при прійомі на роботу та періодичні огляд з метою дослідження стану здоров'я працюючих ТОЩО, что необходимо для нормальної роботи у цівілізованому суспільстві.

Повага до суб'єктвів малого и СЕРЕДНЯ бізнесу з боку посадових осіб різніх рівнів та сприяння їхній ДІЯЛЬНОСТІ як структур, что створюють додаткові робочі місця и Додатковій продукт, напрацьовуючі підпріємніцькій дохід, ма ють дива суспільною нормою сьогодення.

Виступ Учасників

ВЛАСЮК Олександр Степанович Віконуючій обов'язки директора національного інституту стратегічніх ДОСЛІДЖЕНЬ

Малі и Середні підприємства ма ють у ринковому середовіщі свои спеціфічні Функції. Перш за все, смороду поклікані Забезпечити гнучкість и адаптацію национальной економіки до динаміки кон'юнктури зовнішнього та внутрішнього рінків, сделать рентабельності дрібносерійне виробництво, заповнити ненасічені сегменті внутрішнього и зовнішнього рінків и создать Нові робочі місця, зрештою - Сформувати середній клас у державі.

Чи вдається це сделать в Україні? Мабуть, ні, хоча поступ у цьом напрямі є, и ВІН Досить суттєвий. Зокрема, в Україні напрацьована достаточно добротна законодавчо база, яка є чи не найкращий среди стран СНД. Цім ми маємо завдячуваті самперед Державному комітетові по вопросам РЕГУЛЯТОРНОЇ політики и підприємництва. Звичайно, ця база не ідеальна и потребує постійної доробки и Вдосконалення. Та добре відомо, что від хорошої законодавчої бази до сприятливого підпріємніцького клімату - Досить довга і непряма дорога.

Проблем розвитку малого и СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні вістачає. Серед них - регуляторні проблеми. Досить Сказати, что сегодня право Здійснювати Перевірки малих и Середніх підприємств ма ють около 30 різніх ОРГАНІВ. Бізнесмени платять около 40 загальнодержавних и місцевіх податків. Непоодінокі випадки, коли Місцеві органи влади прагнуть Сформувати систему "неформальних отношений" з підприємцями, створюючі для цього Адміністративні бар'єри у процесі реєстрації, Ліцензування, вікорістовуючі різного роду Перевірки ТОЩО. При цьом контролюючі органи не несуть жодної відповідальності за збитки, якіх смороду завдають підпріємствам такими необґрунтованімі перевіркамі.

Ще один головний біль підприємців - дуже доладна система звітності, ведення якої требует як великих зусіль, так и Залучення вісококваліфікованіх ПРАЦІВНИКІВ, Які Досить дорогі. Спрощена ж система звітності НЕ всегда Вигідна для підприємців. Про високий рівень оподаткування и складність в отріманні кредитів внаслідок вісокої реальної кредитної ставки даже немає СЕНС й згадуваті - це має буті предметом окремий Обговорення.

Сподіваюсь, что в ході Дискусії на сьогоднішньому "круглому столі" ми зможемо Запропонувати шляхи Подолання труднощів, існуючіх в Цій сфере. Організаторі НЕ підтрімують точку зору, яка іноді нав'язується іноземними експертами, что именно малий и середній бізнес має визначальності значення для становлення национальной економіки, и что именно з его развития Україна зможу долучітіся до держав з високим рівнем життя населення. Віддаючі Даніна малімо и середнім підпріємствам, слід Зазначити, что смороду функціонують ефективна, коли співпрацюють з великими підприємствами, Які здатні профінансуваті розробка Нових технологій и Забезпечити інноваційний розвиток свого сегмента економіки. Порівняння великих підприємств з "океанськімі лайнерами", поміж Якими існують малі кораблі и кораблики малого и СЕРЕДНЯ бізнесу, Вже дуже тісно увійшло в характеристику розвіненої рінкової економіки. У нас, на жаль, такого не спостерігається, а самостійні малі підприємства НЕ зможуть Забезпечити вісокотехнологічній інноваційний розвиток.

Фонд Конрада Аденауера працює в Україні з 1994 року, и одним Із направлений Нашої роботи є підтримка розвитку малого и СЕРЕДНЯ підприємництва. Ми намагаємося організовувати семінари, "круглі столи" та конференции, Сприяти розвитку СЕРЕДНЯ класу в Україні, Сприяти діалогу, Який надає імпульс для цього розвитку.

Я Хотів бі особливо підкресліті важлівість тими сьогоднішнього "круглого столу".У суспільстві малі и Середні підприємства є опорою СЕРЕДНЯ класу. Смороду відіграють ключовими роль у трансформації економіки в напрямі до Сайти Вся. Чи не буде перебільшенням Сказати, что малі и Середні підприємства є двигун демократичних реформ. Смороду Працюють гнучкіше та інноваційніше, чем Великі підприємства. Таким чином, Їм легше адаптуватіся до змін рінкової кон'юнктури та потреб спожівачів.

Малі и Середні підприємства відіграють визначальності роль в Німеччині. Смороду віробляють понад 50% ВВП, забезпечують найбільшу часть робочих Місць - примерно 70% ПРАЦЕЗДАТНИХ населення. Кількість малих и Середніх підприємств на тисячу чоловік населення в Німеччині сягає 37, а в Европе в цілому - 45. В Україні таких підприємств на тисячу чоловік населення лишь 5.

Останнім часом я ознайомівся з результатами опитування населення. 59% опітаніх вислови на Користь того, что мале и Середнє підприємництво є опорою соціальної та економічної стабільності в Україні.

61% опітаніх считает, что правові умови є несприятливим для розвитку малого підприємництва в Україні. Все це підштовхує до висновка про ті, Наскільки важлівімі є реформи в Цій сфере.

Фонд Конрада Аденауера працює в Україні з 1994 року, и одним Із направлений Нашої роботи є підтримка розвитку малого и СЕРЕДНЯ підприємництва. Ми намагаємося організовувати семінари, "круглі столи" та конференции, Сприяти розвитку СЕРЕДНЯ класу в Україні, Сприяти діалогу, Який надає імпульс для цього розвитку.

Я Хотів бі особливо підкресліті важлівість тими сьогоднішнього "круглого столу". У суспільстві малі и Середні підприємства є опорою СЕРЕДНЯ класу. Смороду відіграють ключовими роль у трансформації економіки в напрямі до Сайти Вся. Чи не буде перебільшенням Сказати, что малі и Середні підприємства є двигун демократичних реформ. Смороду Працюють гнучкіше та інноваційніше, чем Великі підприємства. Таким чином, Їм легше адаптуватіся до змін рінкової кон'юнктури та потреб спожівачів.

Малі и Середні підприємства відіграють визначальності роль в Німеччині. Смороду віробляють понад 50% ВВП, забезпечують найбільшу часть робочих Місць - примерно 70% ПРАЦЕЗДАТНИХ населення. Кількість малих и Середніх підприємств на тисячу чоловік населення в Німеччині сягає 37, а в Европе в цілому - 45. В Україні таких підприємств на тисячу чоловік населення лишь 5.

Останнім часом я ознайомівся з результатами опитування населення. 59% опітаніх вислови на Користь того, что мале и Середнє підприємництво є опорою соціальної та економічної стабільності в Україні.

61% опітаніх считает, что правові умови є несприятливим для розвитку малого підприємництва в Україні. Все це підштовхує до висновка про ті, Наскільки важлівімі є реформи в Цій сфере.

Питання, Пожалуйста сегодня обговорюється, є Надзвичайно важлівім и болючі. Я Зупини на проблемі інвестування діяльності підприємств малого и СЕРЕДНЯ бізнесу.

Перше питання - законодавчий Врегулювання усіх сфер малого и СЕРЕДНЯ бізнесу. Вчора відбулося Засідання правления УСПП, де зібраліся, в тому чіслі, й народні депутати, Які представляються Союз. Перед ними Було поставлено завдання, дере за все, вірішіті питання, Які ма ють стімулюваті розвиток СЕРЕДНЯ бізнесу на законодавчий Рівні. Це й Податковий кодекс, и Врегулювання положень Земельного кодексу, Який Вже чинний, і управління корпоративними правами всех учасников фондового Сайти Вся. Безумовно, сегодня питання номер один - встановлення "правил гри", без якіх НЕ может розвіватіся малий и середній бізнес.

Другий пласт - структурний. Малий и середній бізнес починався з торгівлі, сфери побуту, переробки сільськогосподарської продукції. Альо если ми зараз подивимось на розвінені країни, то побачимо, что малий бізнес є сателітом великих підприємств, віробляючі для них до 70% комплектуючих. В Україні Великі підприємства Використовують лишь на 15-20%, но, на жаль, що не всі ЦІ підприємства реструктурізовані для того, щоб создать на базі цехів, підрозділів ОКРЕМІ малі підприємства, Які б самостійно віконувалі роботу з виготовлення комплектуючих для великих підприємств. Це проблема державної промислової політики, без цього Неможливо подалі розвиток цього напряму, ВІН может залішатіся на Рівні торгівлі, тихий направлений, Які НЕ забезпечують промисловий розвиток.

Ще одне дуже важліве сегодня питання - науково-технічний розвиток, питання трансферу технологій. Зовсім Нещодавно Президент подписал два закони про создания ще двох технопарків на территории міста Києва: на базі НТУУ "КПІ" і на базі Інституту технічної теплофізікі, де передбачається поєднання науки и виробництва. Та, коли ми подивимось на Цю законодавчо базу, то побачимо, что для того, щоб підприємство могло буті зареєстроване на территории технопарків, встановлен бар'єр на Рівні примерно 50 тисяч долларов. Це не стімулює розвиток малого и СЕРЕДНЯ бізнесу.

Основне питання - доступ до фінансів: проблема обіговіх коштів, проблема Отримання кредитних ресурсов. Проблема Залучення хоча б невеликого ІНВЕСТИЦІЙНОГО ресурсу для розвитку малого и СЕРЕДНЯ бізнесу. В останні 8 місяців, Завдяк зростанню промісловості, других галузь народного господарства, Нацбанк Пішов на зниженя кредитної ставки. На жаль, комерційні банки не відгукнуліся на пропозіцію Нацбанку, и кредитна ставка досі є непрійнятною для розвитку промислового підприємництва. Може, сегодня комерційна структура и могла б Собі дозволіті взяти на місяць кредит під 30%, но для того, щоб запустіті виробництво, ЦІ відсотки непрійнятні. Смороду могут загубіті виробництво.

Два місяці тому Кабінет Міністрів затвердивши Програму розвитку інвестіційної ДІЯЛЬНОСТІ до 2010 року. У квітні на засіданні Кабміну повінні буті прійняті основні заходи относительно реализации цієї інвестіційної програми, зокрема - розвиток небанківського фінансового сектора, Який сегодня має Забезпечувати розвиток малого и СЕРЕДНЯ бізнесу. Одна кредитна спілка в Сумській області проінвестувала фермерські господарства за рік більш чем на мільйон гривень. Відділення одного Із системних банків, Які Працюють в Цій області, прокредітувало фермерів на значний менше суму.

Є Указ Президента про создания кредитно-гарантійної установи, согласно з Яким вона винна буті наповнена на 50 миллионов гривень за рахунок акцій державних підприємств. На жаль, це решение НЕ віконується. Понад рік ми ведемо переговори з Фондом державного майна, но ВІН віддає зовсім неліквідні пакети акцій, збіткові підприємства, Які НЕ могут буті Введення в якості акціонерів до кредитно-гарантійної установи, и не могут Сформувати Статутний фонд для того, щоб можна Було кредітуваті и стімулюваті малий и середній бізнес.

Ще одне питання потребує вирішенню и на Рівні держави, и зусилля підпріємніцькіх спілок, зокрема, УСПП. Йдет про создания венчурних ФОНДІВ для малого и СЕРЕДНЯ бізнесу. Особливо це стосується бізнесу, пов'язаного з скроню технологіямі, де є ідея, є розробка, но абсолютно немає основних ФОНДІВ, Які могли б віступіті предметом застави або страхування. Тому создания венчурних ФОНДІВ на территории України є одним з головних направлений фінансування малого и СЕРЕДНЯ бізнесу, Який співпрацює з наукою. Щоправда, є НЕ зовсім позитивний досвід венчурних закордонний ФОНДІВ, Які зібралі інформацію про наукові розробки, и не профінансувавші жодної програми, перепродали ее за кордон.

Прієднуюся до думки Я. А. Жаліла относительно СПІВПРАЦІ великих, системних підприємств з малими в сфері виробництва, что дает, дере за все, можлівість ЦІМ підпріємствам більш легально працювати, поповнюваті бюджет, мати постійні замовлення на продукцію.

Український союз промісловців и предпринимателей має декілька галузевих, регіональніх програм. Одним Із направлений, Який МІГ бі стімулюваті розвиток малого и СЕРЕДНЯ бізнесу, є розробка регіональніх, обласних або районних програм інноваційної та інвестіційної ДІЯЛЬНОСТІ. Ми постелили догоди з декількома областями, Солом'янський район столице относительно розробки таких програм. Пройде Певний час, состоится стабілізація ОРГАНІВ державної влади, зміняться голови держадміністрацій, и ЦІ програми почнут працювати. Перш за все, на Користь создания в області крітічної масі Пропозиції малого и СЕРЕДНЯ бізнесу и использование можливий місцевої влади.

Дійсно, у сфері малого бізнесу спостерігається низька позитивних показніків. У 2001 году відбулося Збільшення кількості суб'єктів малого и СЕРЕДНЯ бізнесу на 20%. У 2001 году на розвиток малого підприємництва в Україні Було вітрачено 708 млн гривень, з обласних бюджетів з ціх коштів Було Використано 3,5 млн гривень, и примерно 1,5 млн гривень з міськіх бюджетів міст обласного підпорядкування.

На жаль, ми маємо стійку тенденцію Зменшення приросту малих и Середніх підприємств в Україні. У 2000 году Приріст зменшівся на 2 процентних пункти, в 2001 году - почти на 3.

На жаль, починаючі з 2001 року малі підприємства начали ділітіся на більш дрібні підприємства. Це, на наш погляд, дуже Суттєво, оскількі НЕ Забезпечує концентрації Капіталу в Україні. Кошти розпорошуються, и ми не можемо Здійснювати Великі інвестиційні проекти.

Держава дуже много Робить для розвитку малого бізнесу в Україні, ЦІ кроки бувають різнімі, як позитивними, так и негативними. За 2000 рік Держпідпріємніцтвом Було скасовано 30% регуляторних актів, Які стосуваліся ДІЯЛЬНОСТІ малих и Середніх підприємств в Україні. У 2001 году ця цифра ставити Вже 38%. Це ті регуляторні и ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ, Які Різні Державні установи намагають прійматі, и Які, на нашу мнение, що не спріятімуть підпріємніцтву в Україні.

Про рівень прямої державної ПІДТРИМКИ свідчать Такі цифри. Бюджет Фонду зайнятості на 2002 рік ставити 1,2 млрд гривень. На розвиток науки Національна академія наук получила 252 млн гривень. На підтрімку малого підприємництва на 2002 рік в державному бюджеті предусмотрена 2 млн гривень.

У мене булу можлівість останні два місяці поїздіті по Україні и подивитись на стан розвитку малого підприємництва в регіонах. Дуже великою проблемою.Більше є ті, что люди, Які займаються малімо підпріємніцтвом, що не ма ють Достатньо уровня освіти. Ми пропонуємо запровадіті загальноукраїнську національну програму освіти для підприємців. На жаль, ми НЕ маємо в своєму бюджеті коштів, щоб Започаткувати Цю програму. Альо з тих 2 млн гривень, Які надані на підтрімку підприємництва, Ми пропонуємо віділіті 1 млн гривень на започаткування програми освіти для підприємців. Просимо відомства, міністерства прієднуватіся до нас у Цій делу. Например, можна готувати для підприємців Щодня невелика 15-хвилинах програму на УТ1, яка надавала б ЗАГАЛЬНІ знання, якіх смороду потребують, Щоби підтрімуваті свой бизнес.

Щодо спрощеної системи оподаткування.Вже декілька років працює спрощена система оподаткування. Не важливо, погана вона, чи добра. Проти вона дает свои Позитивні результати. Ми трівалій годину Працюємо з різнімі Депутатська фракціямі и групами, и я можу Сказати, что спрощена система оподаткування зараз стоит перед загроза знищення, если буде чинний Податковий кодекс, Який БУВ вінесеній на Верховну Раду третього скликання.

Сьогодні, на жаль, всі суб'єкти підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, Які Працюють за спрощений системою оподаткування, що не ма ють належно уровня СОЦІАЛЬНОГО захисту. Нас Постійно запевнялі, что смороду НЕ доплачують у Різні соціальні фонди. Я, зроби Підрахунки, хочу запевніті всех, что це не так. Тому одним Із направлений ПІДТРИМКИ малого підприємництва Ми можемо Запропонувати использование Досить великих коштів у різніх фондах (например, у Фонді зайнятості), Які спрямовуваліся суб'єктами підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, что Працювала за спрощений системою оподаткування, як для планування внески. Сьогодні ЦІ кошти НЕ вікорістані почти зовсім. Можна часть ціх коштів переспрямовуваті на освітні заходи для підприємців.

Если ми всі НЕ згуртуємося вокруг Ідеї ПІДТРИМКИ малого підприємства, малому бізнесу буде дуже Важко Вижити в Україні. Сьогодні в Україні на 10 тисяч населення пріпадає 44 малих и Середніх підприємства. Статистика и розрахунки показують, что ми малі б мати в 2002-2003 роках до 50-60 таких підприємств на 10 тисяч населення. Проти, если нінішні Тенденції збережуться, ми матімемо следующего року примерно 33 підприємства на 10 тисяч населення.

Хотілося б звернути увагу на проблему моніторингу розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. Такий моніторинг дуже важливий не тільки для аналітичної роботи, але і для формування висновків, які будуть використані для вдосконалення законодавчої бази. Сьогодні існують дві великі проблеми.

Перша проблема. Як ми оцінюємо динаміку розвитку малого і середнього бізнесу в Україні та успішність або неуспішність тих чи інших заходів щодо його вдосконалення? Це кількість знову зареєстрованих підприємств і ступінь їх виживання (або ступінь "смертності"). Звернемо увагу на те, що в розвинених країнах малий і середній бізнес є опорою економіки, створюючи більш 50%, а іноді більше 60% всього валового продукту. Чи існує в Україні поняття "середній бізнес"? Не тільки в законодавчому середовищі, але навіть в статистиці виділити розвиток середніх підприємств і, що ще більш важливо, переростання малого бізнесу в середній неможливо. У той же час, одним з важливих показників виживання малого бізнесу в усьому світі є показник частки малих підприємств, які покинули сектор малого бізнесу і увійшли в сектор середнього бізнесу. Це в значній мірі допомогло б нам оцінити по-новому успішність або неуспішність розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. А, крім того, дало б можливість коректних міжнародних порівнянь.

Другий момент, який є дуже важливим, стосується розвитку регуляторного середовища, збільшення або зниження регуляторного, податкового (і корупційного) тиску на малі і середні підприємства. Сьогодні найбільша увага приділяється абсолютними показниками. Ми відстеженням динаміку кількості перевірок, середнього значення кількості перевірок на одному підприємстві України. Або оцінюємо в середньому величину ефективного і номінального податкового тиску на окремого підприємця. Закономірно ми стверджуємо, що законодавче середовище поступово поліпшується, а регуляторний тиск, в частині кількості перевірок, поступово знижується. Але є й інший бік проблеми. Це рівномірність розподілу регуляторного тиску по секторам, всередині секторів, по регіонах. Тут питання практично не вирішені. Така статистика не ведеться. У міжнародній же практиці існує дуже простий і доступний показник. При розрахунку середнього показника, наприклад, середньої кількості перевірок на підприємстві, враховується стандартне відхилення від цього середнього значення. Його зміна показує, наскільки рівномірно розподіляється це регуляторний тиск на підприємствах.

Наведу приклад з останнього дослідження нашого інституту з проблем малого та середнього бізнесу. Середня кількість перевірок становила приблизно 8,4 в порівнянні з 9 в 1999 році. Це, безумовно, крок вперед. Але стандартне відхилення при цьому становить більше 10. Що на практиці означає, що кількість перевірок коливалося від 1 до 43. Те ж стосується податкового тиску і ухилення від податків. Середнє значення відходу від податків по Україні в малому і середньому бізнесі становить 41-42%, але коливання величезна - від 10% до 90%, не кажучи вже про 100%. Це серйозна проблема. Умови, коли регуляторний і податковий тиск дуже високі, але рівномірні, хоч і несприятливі в цілому для всього сектора в масштабах країни, але не знищують ініціативу розвитку підприємництва, не позначаються негативно на перерозподілі ресурсів на користь найбільш ефективних підприємств. Нерівномірність тиску, це доведено численними теоретичними і практичними дослідженнями в багатьох країнах, знищує ініціативу при прийнятті, наприклад, інвестиційних рішень. Це напевно є одним з важливих факторів зазначеного попередніми виступаючими зниження кількості зареєстрованих підприємств.

Ось чому для прийняття суто практичних рішень потрібно поставити питання про розвиток моніторингових показників малого і середнього бізнесу. Для того, щоб з абсолютних показників розвитку перенести увагу на проблеми рівномірності розподілу податкового, регуляторного і корупційного тиску в секторі малого та середнього бізнесу. Це допоможе поглибити наше уявлення про те, що відбувається в нашій країні з малим і середнім бізнесом, дозволить удосконалювати законодавчу систему.

Оцінюючі подане проблему "Малий и середній бізнес в поиска місця в стратегії економічного зростання в Україні", зауважу, что теперішнє місце малого и СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні - "на задвірках". Я назвавши бі малий и середній бізнес "економічнім пасінком".

Яке місце знайшов Собі малий бізнес? Я накидав основні принципи, Якими ВІН керується сегодня в своєму жітті. Основний принцип - чим менше тобі Бача, тім краще. Чим менше розмовляєш, чим менше тобі могут найти, тім краще для малого підприємства. Кроме цього, є ще деякі принципи, Які є основними в життєдіяльності малого и СЕРЕДНЯ підприємництва.

По-перше, треба найти "міцного дядько". Представник малого або середня підприємництва, на жаль, що не может існуваті самостійно. Цілком відповідально заявляю, что в Україні Вже немає жодних малого або середня підприємства, Пожалуйста б багато серйозно "дядько" - покровителя, Який его захіщає перед державна установа.

Другий принцип життєдіяльності - НЕ платіті чиновнику нельзя. Я не знаю жодних підприємця в Україні, Який бі НЕ ПЛАТИТЬ чиновнику в тій чи іншій форме. Якщо не платити прямо, ВІН має его в якості "друга", и шкірного тижня заносити Йому пляшку чи запрошує в ресторан. Чи в іншій форме, коли своих представителей лобіюють и вісувають на якісь Державні позіції. У цьом випадка не вимагає платіті чиновнику, тому що "імплантованій" чиновник від бізнесу вірішує завдання, коли сидить в державному кріслі.

Наступний принцип - недовіра до офіційніх публічніх Дій, в тому чіслі недовіра до офіційніх публічніх структур. За останні два роки Кількість підприємців малого и СЕРЕДНЯ бізнесу - Членів в радах и спілках стало менше самє через недовіру до публічніх Дій. Представник бізнесу, на жаль, не бачать, что ті чи інші Публічні Дії через засоби масової информации могут приводити до якогось результату. Навпаки, результат может буті гіршім, чем очікувався напочатку.

А основний принцип життя українського підприємця малого и СЕРЕДНЯ розміру візначається типів Українським пріслів'ям "моя хата з краю - Нічого не знаю". Це Основна внутрішня установка представника малого и СЕРЕДНЯ бізнесу.

Резюме. Місце Пожалуйста знайшов Собі малий и середній бізнес - погане, и сам найти "місце під сонцем" він НЕ зможу. Що робити?

Кажучи образно, "проти лому немає прийому, окрім іншого лома". Коли запітуєш у підприємця: "Хто Зробив тобі таке погане життя?", ВІН відповідає: "Держава". Если Державні установи роблять таке, то самє смороду и повінні займатісь тім, Щоби вівесті представника малого та СЕРЕДНЯ бізнесу на нормальний, серйозний соціальний рівень, вівесті его з "тіні". Це винне буті Державним завдання.

Для того, щоб Изменить місце малого и СЕРЕДНЯ бізнесу, треба, щоб це Зроби Перш за все Вищі посадовці Нашої країни - Президент, прем'єр-міністр. Тому що наша країна є абсолютно адміністративно керованих. Если Перші особи Нашої країни будут Щодня питати своих підлеглих: "А що ти Зробив, Щоби малому и СЕРЕДНЯ підпріємцю Було краще? А скільки в твоїй" губернії "з'явилося Нових представителей малого и СЕРЕДНЯ бізнесу? А Яким чином ти Вивів їх з" тіні "?", тоді є, можливо, шанс, что найближче годиною Щось может змінітіся.

Необходимо прикладом того, як Вищі посадові особи и Державні установи борються за малий та середній бізнес, обов'язково доводіті до широкого загалу. Підприємці і громадськість боятися Щось казати, тому треба будь-який віслів - чи Президента, чи прем'єр-міністра, обов'язково транслюваті через засоби масової информации, розповсюджуваті среди людей, Які займаються бізнесом. Смороду повінні повіріті, что Щось відбувається, что хтось зверху бажає, щоб Зміни були.

Ще одна норма стосується громадського контролю над Використання будь-якіх державних коштів чи державних посад. Вважаю за необхідне самє представник громадськості, різніх Громадський об'єднань, які не обов'язково підпріємніцькіх, брати участь у Громадському контролі над діямі віконавчої власти. Всі знають, что гроші збіраються, но ніхто НЕ знає, на что смороду вітрачаються. І нужно, щоб громадськості Було зрозуміло, чому прізначається або знімається з посади та чи Інша фігура. Потрібно, щоб суспільство втрутілося в Механізм життєдіяльності Нашої країни.

Можна навести низьку негативних примеров относительно Спроба втручання в діяльність державних установ. Например, наша "Нова формація" була ініціатором и засновником Заради підприємців при Кабінеті Міністрів. Кроме цього, при Кабінеті Міністрів працює Рада Громадського об'єднань. ЦІ встанови зовсім НЕ Працюють. Просто не збіраються представник, Які туди увійшлі. Тому що на дерло зустрічах смороду осміліліся Задати деякі питання относительно фінансів, посад ТОЩО.

Ще один Показове приклад - наш негативний досвід СПІВПРАЦІ з Київською міською державною адміністрацією.Об'єднання "Нова формація" Було одним Із ініціаторів создания, відповідно до Указу Президента України, координаційної ради по вопросам розвитку підприємництва при міському Голові. После того, як ми создали Цю структуру и начали активно вісуваті міру якісь Пропозиції, ми побачим, что нас начали лякатіся. Перше, что Зроби, - змінілі Повністю весь склад, вівелі громадсько-активних людей, залиша тих, хто, як правило, не розмовляє, в кращий випадки приходити, а то й не приходити Взагалі. Як і друга, даже ту Решті, яка залишилась, перестали збіраті. За останні півроку жодних разу не зібралі, при тому, что мінімум раз на місяць ми Надсилаємо листа з такою пропозіцією. Боятися, бо розуміють, что после Засідання через засоби масової информации віллється якась інформація. Щоправда, в нас є й позитивний приклад СПІВПРАЦІ з Держпідпріємніцтвом. Громадська рада при Цій организации и при Ліцензійній палаті Працюють.

У випадка, если існуватіме противостояние інтересів державного и громадського секторів, треба щось терміново сделать, щоб, по-Перш, ПРІОРИТЕТ и у Громадської думки, и у законодавчо ОРГАНІВ БУВ нема на боці державної установи, а на боці людини. Я як громадянин НЕ вважаю, что Захоплення держави Вищі, чем Захоплення людини, яка живе в Цій стране. У випадка, если існує Конфлікт інтересів, например, представника громадськості и представника державної установи, треба, щоб представник цієї державної установи Пішов у відставку, и лишь после того доводять, правий ВІН БУВ чи не правий, через суд. Щоб отріматі можливе, треба побажаті неможливого.

Малий бізнес, перш за все, це індикатор. Станом малого бізнесу можна судити, що ніякого зростання, і навіть пожвавлення, по-справжньому, у нас немає. Тому що імпульси малому бізнесу повинні йти від великих підприємств, останні повинні відчувати потребу в поділі праці і кооперації, давати роботу. Але вони самі ледь мають роботу, заповнюють порожні потужності. У них немає надлишку попиту, який вони повинні задовольнити і шукати кооперацію, щоб збільшити свої можливості. Другий імпульс малому бізнесу має давати населення. Але наш споживчий попит - вельми "убогий". Немає імпульсу до розгортання сфери послуг, і навіть стихійну торгівлю весь час розганяють, обмежують. Це до речі, невеликий, але симптом. Дайте ж людям заробити шматок хліба! Прийде час, і ми наведемо порядок, але сьогодні для них це - шматок хліба. Це найменше і жалюгідне підприємництво, але з чогось же люди повинні починати. Тому справи гірше, ніж ми весь час всюди представляємо, і про це говорить малий бізнес як індикатор.

В чому справа? Перш за все, приватні помилки випливають із загальних. Справа в тому, що і Президент, і вся череда прем'єрів перебувають у владі догматичних установок. Зараз у нас монетизація ВВП вже більше 19%. І нічого, живемо, інфляції немає, і це дало якийсь поштовх до поліпшення, сприяє середньому предпрінімальству. Але податкова система нераціональна. Вона заважає і спрощену систему, вона не дозволила до кінця провести Чернівецький експеримент. Нераціональність - в ПДВ, який сплачують, а далі він починає йти по всіх учасниках, а в бюджет потрапляє лише 20% сплаченого. Як тільки ввели спрощену систему, виявилося, що недоплачується ПДВ. Виникає протиріччя з фундаментальними положеннями нашої економіки. Тому дрібний і середній бізнес в цьому положенні не може знайти собі місце. Його дійсно витісняють. ПДВ, державні інтереси, боротьба з інфляцією - красиві слова, але вони пригнічують економіку, і перш за все - ніжніший, більш беззахисний дрібний і середній бізнес.

Коротко спробую структурувати проблеми, які треба вирішувати. Перш за все, треба полегшувати входження в бізнес. Треба вимагати мінімум документів. Входження в бізнес треба зробити максимально простим і безкоштовним, вартість всіх послуг по входженню в бізнес віднісши на кредит. Нехай держава на рік видає вексель, і через рік підприємець розплачується. До того ж, на перших порах потрібні податкові канікули. Людина повинна почати з нуля. А сьогодні він спочатку повинен платити. У нього цих грошей немає. Треба зробити "пусковий механізм" для дрібного і середнього бізнесу, захистити від корупції. Запитайте будь-якого підприємця: він платить більше хабарів, ніж податків! До речі кажучи, не обов'язково перевіряючим, він платить чиновникам, всьому апарату.

Друга проблема. Безперечно, треба боротися за спрощення податків. Уряд просто знищує спрощену систему, а, якщо її взагалі не буде, нема чого буде взагалі говорити про малий і середній бізнес.

Третя проблема - полегшення кредитування. Грошей стало більше, але кредитної політики у нас як і раніше немає. Гроші крутяться у великих спекулянтів, великих корпорацій. А до дрібного бізнесу вони не доходять. Потрібні системи, кредитні товариства, спілки, потрібно застосувати до малого і середнього бізнесу систему субсидованих кредитів, які ми почали застосовувати в сільському господарстві.

Необхідно законодавчо гарантувати полегшення умов оренди, протидіяти підвищенню орендної плати.

Ще один стратегічний питання. Справжній середній бізнес розвивається на інноваціях. Той, який приносить додатковий ВВП, у нас абсолютно не захищений. Я знаю людей, які мають винаходи та "ноу-хау" світового рівня, але вони бояться їх прилаштувати, бо вони моментально будуть вкрадені. Який порядок патентування в Україні? Я повинен запатентувати в Україні, і тільки через рік маю право патентувати на міжнародному рівні. Так воно буде потягли на другий день після здачі документів! Це стратегічне питання. Багато підприємців не можуть почати справу, тому що бояться цього грабежу.

Впевнена, що всі, хто сидить в залі прекрасно знають шляхи вирішення проблем, які потрібно вирішити, щоб положення справ в малому бізнесі покращився.

Кілька тижнів тому, коли Президент Росії поїхав до Іркутська на тижневий відпочинок, він зібрав для бесіди про малий бізнес не підприємців Зауралля, не тих, хто міг би розповісти про проблеми малого бізнесу, а великих вчених, які говорили про те, що потрібно для того , щоб розвивалася наука, йшов науковий прогрес. Він лише мимохідь говорив про торгівлю, про послуги. Він більше говорив про необхідність розвитку інноваційної сфери. Ми, на жаль, до цих питань по-справжньому не підходимо. Ми більше говоримо про створення умов для малого і середнього бізнесу. Мені здається, що на цю проблему повинен акцентувати увагу, перш за все, керівник країни. Коли В. Путін сказав, що вносить указ в парламент, він акцентував увагу уряду на те, що потрібно діяти. Будь-хто може розповідати, що треба робити, як вирішувати поставлені завдання. Але до тих пір, поки лідери держави не будуть сприймати це завдання як одну з головних, розвитку в малому бізнесі не буде.

Хочу Висловіть точку зору и Предложения науковця, Який займається проблемами малого бізнесу. Пропоную звернути Рамус на роль і значення малого бізнесу НЕ Взагалі для економіки, а самє для економіки України. Вопросам нема - малий та середній бізнес має неперевершений економічне, соціальне и політичне значення. Україна - це країна з перехідною економікою. Відбуваються трансформаційні процеси, и самє малий та середній бізнес є рінкоутворюючім Чинник. Много вчених говорять про ті, что дрібнотоварне виробництво як таке Вже НЕ існує. Ні, воно існує, лишь модіфікується. Сьогодні мова идет не про Дрібне виробництво як таке, а про ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ малого та СЕРЕДНЯ бізнесу, розвиток інновацій, венчурного Капіталу. В цьом плане роль малого та СЕРЕДНЯ бізнесу Неперевершена. Разом з тим, хочу застерегті, что абсолютізація роли малого бізнесу така ж небезпечна, як и его недооцінка. Йдет про ті, что малий та середній бізнес має зайнятості свою нішу, про взаємодію малих, Середніх и великих підприємств. Повністю погоджуюся з професором В. С. Найдьоновім относительно коопераційніх зв'язків малого, середня и великого бізнесу.

Така кооперація має велике значення для самого великого бізнесу, тому что без Існування тисяч, миллионов суб'єктів малого бізнесу НЕ могут існуваті великий бізнес, Великі технології. Так само, як І, навпаки, малий бізнес НЕ может існуваті без розвитку СЕРЕДНЯ и великого бізнесу.

На жаль, сегодня в Україні створені умови, за якіх малий и середній бізнес НЕ Виконує свою функціональну роль. Тому що его підтрімку ми Розуміємо як фінансову допомогу. Підтримка в широкому розумінні, це, в Першу Черга, нормативно-правове забезпечення. Чи воно сегодня достатнє и досконале? Ні. Зрозуміло, что починаєм "з нуля", а сегодня Вже є певні наробки указів, Законів, других правових АКТІВ, но смороду недосконалі й суперечліві. Про коопераційні зв'язки, франчайзинг, про венчур сегодня немає закону. Дуже важліво, что напрікінці 2001 року, Нарешті, БУВ чинний закон про кредитні спілки. Хоча б таким чином ми будемо вірішуваті кредитну проблему. Разом з тим, треба обов'язково внести Зміни до Закону про підприємства в Україні, або сделать ДОПОВНЕННЯ относительно узаконення Поняття "Середнє підприємство". Ми говоримо про малий и середній бізнес и некоректно порівнюємо его пітому Вагу в Україні та у мировой економіці. Це непорівнянні дані, тому что ми беремо лишь суб'єкти малого бізнесу, малі підприємства, фізичних осіб-підприємців, в кращий випадки додаємо незначна Кількість фермерських господарств.

Ще одна причина гальмування розвитку малого й Середньому бізнесу - Відсутність дієвого механізму реализации державної політики его развития. Сказати, что немає нормативних АКТІВ, нельзя. Смороду є, но смороду НЕ діють. Смороду натікаються на Такі проблеми, як фінансова дисципліна, віконавська дисципліна, правовий нігілізм, если не пряме, то опосередкованих ігнорування ТОЩО. Є безліч проблем формирование правової та економічної культури. Одна з них - підготовка кадрів. Вже 11 років існує незалежна Україна, но й досі в середній школі, як базова дисципліна, що не запровадження Вивчення основ економіки. У 1998 году на замовлення Міністерства освіти ми підготувалі разом з доцентом В. Сизоненко підручник для 9-10 класів "Основи підпріємніцької діяльності". Проти ВІН и досі лежить, оскількі НЕ має грифу Міносвіти, немає коштів, и немає годин на викладання. Чи не могут найти одну годину на тиждень. Я вже НЕ кажу про проблеми більш високого порядку относительно Вдосконалення програмних дисциплін, Які вікладаються у віщій школі.

Велика проблема пов'язана з "тінізацією" і "детінізацією". Коли існує Податковий тиск, адміністративний ТИСК, становится дуже "Спекотно", а коли "Спекотно", хочеться в "тінь". Тому малий и середній бізнес там. Але, кроме цього, є й інші Чинник, Які спонукають збочіті в "тінь". Це ті Великі пільги, Які існують для великих підприємств. За розрахунком, 40-45% коштів не доходить до бюджету через існуючі пільги, хоч я й не думаю, что це відповідає дійсності. Нерівномірнім є НАВАНТАЖЕННЯ як податкового, так и регуляторного тиску.

Що робити? По-перше, слід создать Рівні умови для конкуренції.Конкуренція має буті НЕ лишь принципом, но й нормою для всіх суб'єктів форм власності за.

Як і друга, Потрібний правовий захист пріватної власності за.

Як і Третє, необхідні дебюрократізація економіки та дерегулювання підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ. Це комплексна проблема, и ее треба вірішуваті комплексно.

Майже рік тому в прессе Було Опубліковано мою статтю "Причини та проблеми что заважають розвитку підприємництва в Україні". Там я визначили два розряди проблем: об'єктивні и суб'єктивні. Об'єктивні - ті, что НЕ залежався від підприємців, а зумовлені зовнішнім середовище, тобто встановлення нормативно-правовою базою. Суб'єктивні причини - ті, Які вінікають внаслідок відсутності компетенції у самих підприємців, Які здійснюють Цю діяльність.

Сьогодні обговорюваліся проблеми відсутності Збільшення кількості малих и Середніх підприємств, кількості зайнятості на них, місця малих и Середніх підприємств в економічному зростанні України. Альо як можна розраховуваті на Збільшення малих и Середніх підприємств, коли умови для їхньої ДІЯЛЬНОСТІ Взагалі відсутні? Чи не треба Здійснювати політику ПІДТРИМКИ малого и СЕРЕДНЯ підприємництва. Треба, дере за все, що не заважаті его розвіткові - и це буде найвагоміша підтримка.

Тут торкає питання інноваційного розвитку. Альо за наявної податкової системи це Неможливо. Например, пункт 5.3.2 Закону про оподаткування підприємств Виглядає таким чином: чи не вважаються витратами витрати на придбання та обслуговування основних ФОНДІВ, тобто самє інвестування. Саморозвіток унеможливлення такою нормою в законі про оподаткування підприємств. Для малих и Середніх підприємств існує спрощена система оподаткування. Вона потрібна, тому что загальна система дуже ускладнено. Альо це, знову ж, не та система, яка Забезпечує розвиток.

Згадаймо ще про таке. После розвалу Радянського Союзу, в спадщину Україні дісталась зовсім вікрівлена ​​структура промісловості. У нас 80% промісловості - це група "А", и только 20% промісловості - група "Б", яка працює безпосередно на споживчий ринок. Саме малий и середній бізнес перебувати найближче до населення, и самє ВІН спрямованостей на забезпечення потреб населення. За рахунок одного лишь оборонно-промислового комплексу підняті економічну Могутність держави Неможливо. Економічна Могутність держави візначається жіттєвім рівнем ее населення.

Вінікає питання: а що, власне, робити? По-перше, треба посіліті Тиск Суспільства на Прийняття необхідної об'єктивної нормативно-законодавчої бази, дере за все, податкового спрямування. Ми разработали варіант законопроекту про єдину методику перевірок суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, де передбача повну відповідальність Контролюючим ОРГАНІВ за неправомірно завдані суб'єктам підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ збитки. Цей законопроект натрапів на дуже активний спротив, что зрозуміло. Але, все ж, сегодня це чи не єдиний з шансів змусіті перевіряючі органи об'єктивно ставити до суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, что дасть можлівість розвитку підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ.

Як і друга, необхідне Підвищення уровня фахової кваліфікації активних підприємців, або тих, хто бажає ними стати, передусім, с помощью Громадського ОРГАНІЗАЦІЙ.

Таке Зібрання, як сьогодні, дает можлівість дуже зважено подивитись на проблеми, Які стояти перед малімо бізнесом. Если ми говоримо безпосередно з представником малого бізнесу, це все одно, что на рану Сипатого сіль. За емоціямі дуже Важко віробіті якісь Стратегічні думки. Саме науковий підхід и наукові дослідження дали нам можлівість ще 12 років тому Вперше в Україні приступити до осмислення місця и роли малого бізнесу. А Вже потім сделать Практичні кроки относительно его развития. Дуже шкода, что сегодня, маючі Вже друга десятиліття розвитку малого бізнесу, ми все ще говоримо про ті, потрібен ВІН чи ні.

На мій погляд, сегодня держава Вже вичерпана свои авторітарні возможности розвитку малого бізнесу. Держава заявила про ті, что малий бізнес існує, позначила Межі розвитку малого бізнесу, визначили даже понятійній апарат. Если десь 7 років тому ми повінні були переконувати Президента в тому, що треба Говорити про малий бізнес в офіційніх Виступ перед Верховною Радою, то сегодня Вже існує відповідній розділ. Вважаю, что держава Вже Виконала на цьом етапі свою роль и вичерпана свои возможности. Ми Ще не маємо достаточно демократичної держави, тому и у держави более немає кроків для розвитку малого бізнесу.

Інша сторона - малий бізнес, підприємництво. Если десь 5-7 років тому я могла Говорити про малий бізнес, як про екзотика для України, то сегодня можу Сказати, что малий бізнес - це кустарно-мануфактурного система, яка зовсім не Виконує свого СОЦІАЛЬНОГО призначення. Малий бізнес сегодня має заявіті про собі не як ніша в економіці, а як соціальна сила, спроможна спіратісь на Власні об'єктивні закони розвитку. Малий бізнес - це НЕ лишь можлівість Щось создать, дати робочі місця. Це шлях до демократизації державного управління й суспільного життя. Ми маємо величезне Кількість об'єднань підприємців, Які діють все ще під гаслом захисту й ПІДТРИМКИ малого бізнесу. А сегодня соціальне значення малого бізнесу, и особливо об'єднань підприємців малого и СЕРЕДНЯ бізнесу повинною буті спрямованостей на ті, Яким чином вплінуті на суспільство, Яким чином демократізуваті его, щоб суспільство усвідоміло, что без малого бізнесу як об'єктивної реалії розвиток України Вже ставши Неможливо.

Я розглядаю малий бізнес як крок демократизації Суспільства, а не виживання людей, Які займабться малімо бізнесом, щоб Забезпечити собі и своє життя. Если ми вірішімо сегодня питання саморозвитку малого бізнесу, то в кроках сталого розвитку України на майбутнє ми будемо закладаті Вже НЕ підтрімку малого бізнесу, а его роль в демократизації суспільного життя, в трансформації власності за, в трансформації агропромислового комплексу, тобто візначімо місце малого бізнесу як соціальної сили и сили демократизації Суспільства.

Досвід рінкової трансформації в Україні, як и в других пострадянськіх странах, доводитися здобуваті самотужки. В основному, на ВЛАСНА помилки. Країни Балтії стояти Дещо осторонь, и в них ЦІ проблеми вірішуються легше. Мені 4 роки довелося працювати радником посольства України в Латвії, и тому я хочу Зупинити на досвіді цієї країни у вірішенні проблем малого и СЕРЕДНЯ бізнесу. Пан Бонет називається цифру, что у Німеччині на частко малого и СЕРЕДНЯ бізнесу пріпадає 50% ВВП. У Латвії - 60%. Альо це нельзя вважаті заслугою только підпріємніцького середовища. Аджея зруйновано більшу часть великих промислових підприємств, Які існувалі в Латвії, зруйновані підприємства, Які були в Радянський військово-промисловому комплексі, и це Було Зроблено дуже Швидко. Зруйновані машінобудівні підприємства, Знамениті ВЕФ, РАФ, Ризька вагонобудівний завод не Працюють. Не працює низка великих підприємств хімічної, целюлозно-паперової промісловості, Які випускає Досить конкурентоспроможну продукцію.

Безперечно, підпріємніцькі Структури відігралі Досить велику роль в тому, щоб налагодіті роботу малих и Середніх підприємств.

В. Кредісов зазначилися, що треба звертатися по допомогу до держави,

Л. І. Воротіна Вже заперечіла, констатувавші, что держава вичерпана свой Потенціал. Мені здається, что істина посередіні. Латвійські підприємці сформувалі Досить активне Підприємницьке середовище самє всупереч державі. У Цій маленькій стране, де 2,5 млн населення, а ВВП ставити порядку 6 млрд долларов, Діє около 150 галузевих об'єднань підприємців. Практично більша половина Членів ціх об'єднань підпадає під крітерій малого чи СЕРЕДНЯ бізнесу (в Латвії діференційовано візначені Критерії для СЕРЕДНЯ и для малого підприємництва). Окрім цієї Загальної масі підпріємніцькіх об'єднань є Спеціальне об'єднання ОРГАНІЗАЦІЙ малих и Середніх підприємств. Воно створене у +1996 году як коордінуюча організація спілок малого и СЕРЕДНЯ підприємництва. У 2000 году до него входили 15 об'єднань торговців, бізнес-консультантів, готельного бізнесу, переробніків м'яса ТОЩО. У свою черга, об'єднання торговців включало в себе ще 10 асоціацій підприємців по підгалузях торгівлі. Тобто, утворілась цілісна щільна мережа об'єднань, яка й формує цілісне Підприємницьке середовище. Тут називали много проблем, Які треба вірішуваті, проти їх для кожної Галузі слід вірішуваті індивідуально, и самє така мережа галузевих об'єднань и дозволяє вірішуваті ЦІ проблеми.

Закон про организации роботодавців та їхні об'єднання БУВ чинний Досить Пізно, у 1999 году. Коли Функції роботодавців Вже практично визначили. До речі, щоб зареєструваті об'єднання підприємців, потрібна Досить невелика сума - еквівалент примерно 250 гривням. Согласно з законом про об'єднання роботодавців, смороду віконують Такі Функції: формують політику организации роботодавців, представляються Захоплення организации роботодавців у відносінах з профспілкамі та структурами держави, Інформують своих Членів про Нормативні акти в Економічній и соціальній сферах, організують навчання роботодавців, Надаються консультації з вопросам трудових отношений, беруть участь у розгляді трудових суперечок, узагальнюють и аналізують інформацію про організацію роботодавців и їхніх об'єднань, Інформують про Актуальні ля роботодавців питання.

Фактично цею ПЕРЕЛІК значний ширший. ЦІ организации формують спільну інфраструктуру, ведуть поиск торговельних партнерів, віконують маркетингові дослідження, ведуть спільну рекламну політику. Головне, что смороду домовляються между собою про рівень цен и тарифів. Звичайно, в останні роки, после того, Як було Прийнято Антимонопольного законодавство, смороду намагають НЕ входити з ним у Конфлікт. Альо смороду нашли Прийнятні форми для вирішенню цієї проблеми.

Мені здається, что именно Відсутність такой практики галузевих об'єднань и стала причиною "інфантільного" стану нашого малого бізнесу. ВІН здобувши Поштовх у 90-х роках - и застиг на тому самому Рівні. Йому НЕ удалось війта на контакти з великими Європейськими організаціямі. На жаль, Відсутність контактів з європейськім підпріємніцькім середовище, однобока орієнтація на Очікування ПІДТРИМКИ від держави и стрімують розвиток нашого малого бізнесу.

Дозвольте Поділитися двома тезами. Перша стосується роли місцевої влади и того, як віконуються делеговані властью Функції на місцях. Друга - можливий місцевого малого бізнесу впліваті на Нормативні акти и захіщаті свои Захоплення.

Щодо першої тези.Ми Готуємо новий звіт про стан бізнесу в Україні - такий звіт складається щороку Міжнародною фінансовою корпорацією - и при підготовці зіткнуліся з харчуванням, якові ж роль Виконує в Україні держава, делегуючі свои Функції на місця? Чи в змозі держава діяті як Дбайливий господар, спріяючі зростанню підприємств, захіщаючі від ринкового катаклізмів, від Раптова змін в кон'юнктурі товарів, тобто діяті як "рука, яка допомагає"? З Нашої точки зору, відповідь - негативна.

Можливо, Державні органи на місцях Вже зайнять більш нейтральну позицию, відмовіліся від м'яких бюджетних обмежень, субсідій, списання заборгованності, взаємозаліків, податкових и других пільг и запроваділі систему так званого "турнікету": як в метро Заходимо, даємо жетон и їдемо куди Хочемо? І тут наша відповідь - скоріше "ні", чем "так".

Основний аспект ДІЯЛЬНОСТІ державних ОРГАНІВ на місцях зосереджено на тому, щоб Виконувати фіскальну функцію, наповнювати дохідну часть бюджету, як місцевого, так и державного, вішукуваті будь-Якими можливий шляхами кошти підприємств, запроваджувати репресивно систему санкцій, штрафів. З Нашої точки зору, в Україні держава - це "рука, яка відбірає".

Друга теза. Чи ма ють підприємства на місцях можлівість и сили захіщаті свои Захоплення? За результатами наших ДОСЛІДЖЕНЬ, ті, хто зараховані до малого бізнесу, відповілі, что це має належати до бізнес-асоціацій, Які б захищали їхні Інтереси, тому, что не бачать СЕНС брати участь в їхній работе, оскількі НЕ існує адекватної асоціації, або тому, что не знають про ее Існування. Тут - величезне поле для роботи національніх бізнес-ОРГАНІЗАЦІЙ и місцевіх бізнес-асоціацій, Які повінні захіщаті Захоплення підприємств на місцях.

І Останнє. Які Способи впліву на Зміст законодавчо и нормативних АКТІВ Бача підприємці? За результатами наших ДОСЛІДЖЕНЬ у некогда году 60% тих підприємств, чісельність зайнятості на якіх НЕ перевіщує 50 осіб, відповілі, что смороду зовсім НЕ ма ють впліву. Если розмір підприємств збільшується, например, від 51 до 250 працюючих, то лишь половина з них відповілі, что смороду зовсім НЕ ма ють впліву, а среди великих підприємств так вважають лишь 38%. Таким чином, виходів, что у Нашій ситуации самє малий бізнес є малозахищених. Як бі ми не показували, что держава вичерпана свои ресурси, думаю, что вона винна відіграваті НЕ роль "руки, яка відбірає", а "руки, яка, прінаймні, що не заважає", встановлюючі звічайні, прозорі "правила гри".

Гіпертрофована індустріалізація в Україні від початку визначила обмежені можливості ведення малого і середнього бізнесу, так як пріоритетну мету такої індустріалізації було підвищення військового потенціалу країни аж до позбавлення цілих господарських і життєздатних секторів економіки коштів для накопичення, які могли б стати стартовим капіталом в розвитку малого і середнього бізнесу . Завдання мілітаризації економіки диктували жорстку централізацію, підпорядкування інтересів учасників індустріалізації державним завданням і використання різноманітних заходів примусу, в тому числі примусу не займатися дрібним і середнім бізнесом. Гіпертрофована індустріалізація, орієнтована на внутрішнє споживання, сприяла придушенню внутрішнього споживчого ринку, зводився фактично до задоволення вузьких побутових потреб. Базою для здійснення гіпертрофованої індустріалізації були сільське господарство, сировинні ресурси і жорстка система перерозподілу коштів із застосуванням жорстких адміністративних методів зі значними соціальними втратами.

У зв'язку з цим нині в Україні актуальні наступні питання:

1. Що визначає предмет діяльності малого і середнього бізнесу, крім вирішення вузьких побутових проблем населення?

2. За рахунок яких коштів некримінального походження створюється початковий (стартовий) капітал для малого і середнього бізнесу?

3. Яка місткість ринку продукції та послуг малого і середнього бізнесу в Україні, якщо 70% легально працюючих громадян України отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму?

В Україні економічна рівновага між виробниками і споживачами продукції і послуг малого і середнього бізнесу не відбулося. Обмеженість попиту на продукцію і послуги малого і середнього бізнесу в Україні обмежує як форми, так і обсяг пропозиції, що, в свою чергу, пригнічує створення нових робочих місць. В Україні малий та середній бізнес розвивається не як сателіт великого бізнесу, що характерно для розвинених країн, а як антипод великих промислових утворень, які руйнуються під натиском прискореної лібералізації економіки.

Перевага розвинених країн, що закріплюється процесами глобалізації, полягає в тому, що високий відсоток ВВП, який забезпечується продукцією малого і середнього бізнесу, економічно врівноважується купівельною спроможністю споживачів, які є найманими працівниками у великому бізнесі. В Україні, витіснення зі своїх робочих місць, багато наймані працівники промислового, наукового, освітнього та інших комплексів вирішують проблему свого існування, емігруючи за кордон. Загальновідомо, що нині понад 150 тисяч українських громадян працюють в Італії, понад 100 тисяч - в Чехії та Словаччині, 25 тисяч - у Португалії. Особливу тривогу викликають 600 тисяч жінок і дівчат, які виїхали за кордон (традиційний дрібний і середній бізнес в значній мірі використовує жіноча праця).

Сьогодні все більше число фахівців приходять до думки, що швидкість деіндустріалізації країни (або швидкість розпаду неконкурентоспроможних виробництв) занадто значно перевищує швидкість нарождения виробництв в сфері малого та середнього бізнесу, що може привести до зростання соціальної напруженості в суспільстві і втрати цілих сегментів української промисловості.

У зв'язку з цим, розвиток малого і середнього бізнесу необхідно розглядати в контексті загального розвитку промислової політики в Україні. Іншими словами, необхідно зрівняти швидкості ліквідації наслідків гіпертрофованої індустріалізації і появи нових робочих місць у сфері малого і середнього бізнесу. Ця проблема вимагає певного державного регулювання. Важливо підкреслити, що заперечення ролі вітчизняної промисловості в розвитку малого і середнього бізнесу в Україні - це удар по національним інтересам не меншої сили, ніж заперечення підприємництва взагалі.

Вартість робочої сили в Україні менше, ніж в країнах Європи, США, Японії, Казахстану, Росії, Білорусі. Відомо, наприклад, що погодинна оплата робітників у промисловості США вище, ніж в Росії, в 15 разів, рівень зайнятості робочого населення в малому і середньому бізнесі в США становить 54%, а в Росії - 17%. Зіставлення цих цифр з аналогічними українськими показниками свідчить про обмежену місткість українського ринку споживання продукції і послуг малого і середнього бізнесу.

Збільшення попиту на продукцію і послуги малого і середнього бізнесу в Україні має забезпечуватися за рахунок розширення внутрішнього ринку шляхом реконструкції промисловості з метою підвищення її технічного рівня і ефективності роботи, підтримки раціональних темпів зростання оплати праці, організації системи підготовки кваліфікованої робочої сили, адекватної вимогам сучасного постіндустріального розвитку і т. п.

Крім збільшення попиту на продукцію і послуги малого і середнього бізнесу, в Україні існують ще дві проблеми, суть яких навмисно або ненавмисно підноситься суспільству виключно як адміністративний прес і чиновницькі перепони.

По-перше, обмеженість попиту на продукцію і послуги малого і середнього бізнесу в Україні породжує конкуренцію, в тому числі недобросовісну, між суб'єктами цієї сфери діяльності. Тут необхідне державне регулювання, спрямоване на оптимізацію і якісну реалізацію продукції. У тих сферах життєдіяльності, де гарантом виступає держава (захист основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів осіб, національної безпеки), підприємницька діяльність повинна регулюватися дозвільною системою, що спирається на прозорі, закріплені в законах прямої дії відносини між державою і підприємництвом . Йдеться про гарантії відповідальності тієї чи іншої підприємницької структури за свої дії навіть після виходу такої з бізнесу. Ця проблема є актуальною для обстеження і діагностування об'єктів підвищеної небезпеки, визначених видів правових послуг, психотерапевтичної допомоги та т. П. Сюди ж можна віднести різного роду експертизи. Цей вид бізнесу в законодавчо регульованій сфері повинен бути обмежений державної або страхової відповідальністю. Проблема відповідальності підприємництва в Україні не врівноважується вимогами права. Особливо гостро ця проблема проявляється на ринку послуг, пропонованих зарубіжними фірмами.

По-друге, існує думка, що природа підприємництва та, відповідно, його цілі однакові для всіх видів бізнесу. Проте, Ліга "Українська якість" багаторазово підкреслювала, що в умовах України сфера малого і середнього бізнесу не є однорідною за своїми інтересами і що випливають з них форм взаємодії з державою. На нашу думку, суб'єкти малого та середнього бізнесу в Україні діляться на чотири групи:

1) вітчизняні виробники продукції з використанням вітчизняних комплектуючих;

2) вітчизняні виробники продукції з використанням імпортних комплектуючих;

3) імпортери продукції, яка не може проводитися в Україні;

4) імпортери продукції, яка виробляється або може проводитися вітчизняними підприємствами.

Політика держави щодо кожної з цих груп випливає з найближчої перспективи вступу України до Світової організації торгівлі, тобто повинна будуватися на необхідності отримання максимальної вигоди від переваг, що надаються членством в СОТ, і мінімізації втрат від негативних наслідків, також очікують Україну.

Проблему доступу на ринок України продукції і послуг необхідно вирішувати відповідно до внутрішньої політики, визначальною конкурентоспроможність вітчизняних виробників.Визнання принципу селективного захисту внутрішнього ринку природним чином визначає селекцію комерційних структур з боку держави і ставить перед підприємництвом проблему вибору сфери бізнесу. Очевидно, що підприємництво повинно розглядатися не тільки як реалізація волі на той чи інший вид діяльності, що не суперечить Закону, а й як обов'язок зважати на інтереси держави, яке може оцінювати ряд товарів і послуг, імпорт яких є вкрай небажаним, що вимагають досить жорстких тарифних і нетарифних методів захисту. Комерційним структурам, нарешті, потрібно рахуватися з необхідністю запобігання напливу іноземних товарів (легкої, харчової, фармацевтичної, машинобудівної промисловості) низької якості.

Галиць Ігор Олександрович Вчений секретар Відділення економіки НАН України

В останні роки багато засобів масової інформації пропагували гасло про посилення підтримки малого та середнього бізнесу, про те, що малий і середній бізнес, образно кажучи, є основним стрижнем ринкової економіки. Це вірне твердження, але вірне лише наполовину.

Будь-яка розвинена ринкова економіка сильна, перш за все, своєю поліструктурой, тобто структурою, в якій органічно поєднуються і взаємодіють підприємства малого, середнього та великого бізнесу. Причому ця структура являє собою не просто сукупність підприємств малого, середнього і великого бізнесу, які повністю або щодо відокремлені один від одного. Вона являє собою структуру, в якій різні за обсягом підприємства не просто автономно співіснують, а тісно переплетені і взаємодіють між собою.

Ефективність сучасної розвиненої ринкової економіки багато в чому пояснюється тісною співпрацею великого, середнього і малого капіталу. І це цілком закономірно. Справа в тому, що, з точки зору ефективності виробництва, малий і великий бізнес мають гідності, які взаємно доповнюють один одного. Причому чітко простежується принцип "дзеркальності": те, що є гідністю малого бізнесу, з точки зору ефективності виробництва є недоліком великого, і навпаки.

Так, великий бізнес здатний забезпечити значну економію на масштабах виробництва, значну концентрацію матеріальних, фінансових і трудових ресурсів на одному або декількох напрямках. Він може в дуже короткі терміни налагодити масове виробництво нової продукції і здійснити масштабну експансію на ринки. Великий бізнес може здійснити масштабні науково-дослідні програми, забезпечивши при цьому диверсифікацію знань, підходів і напрямків.

Але у великому бізнесі існують, як правило, складні адміністративно-командні системи управління з багаторівневими системами прийняття управлінських рішень. Це істотно знижує мобільність великого бізнесу, його здатність своєчасно і адекватно реагувати на сигнали ринку. Крім того, у великих корпораціях з їх багаторівневими системами узгодження і прийняття управлінських рішень завжди існує ймовірність "удушення" творчої ініціативи.

У той же час, малий бізнес дуже мобільний, в ньому відсутні складні багаторівневі системи прийняття управлінських рішень. Він блискавично і адекватно реагує на сигнали ринку. У сфері малого бізнесу нічим не обмежений простір для творчої ініціативи. Разом з тим, малий бізнес позбавлений можливості забезпечити економію на масштабах виробництва і концентрацію ресурсів. Він не може в гранично стислі терміни забезпечити широку експансію на товарні ринки.

Особливо яскраво ці закономірності проявляються в інноваційній сфері. У США на малий інноваційний бізнес припадає близько 50% всіх промислових нововведень, в тому числі понад 90% радикальних винаходів.

У більш далекій ретроспективі, з 58 найбільших винаходів ХХ століття, зроблених в Америці і Західній Європі, не менше 46 належали винахідникам-одинакам, дрібним фірмам, особам, які не досягли визнання в великих організаціях, і, нарешті, новаторам з ряду солідних фірм, галузева сфера діяльності яких ніяк не дозволяла розраховувати на створення такого нововведення. Малий бізнес дав такі радикальні інновації, як електронний калькулятор, ксерографія, гнучкі контактні лінзи і т. Д. Та й найбільш видатний винахід ХХ століття - персональний комп'ютер, який, в кінцевому рахунку, змінює весь уклад життя і середовище проживання людини, зроблено малої фірмою .

У той же час, долі більшості відкриттів, зроблених в сфері малого бізнесу, разюче схожі. Відкриття доводилося до масового виробництва лише в тому випадку, якщо ця фірма шляхом концентрації змогла перерости у велику корпорацію. Якщо ж цього не відбувалося, ініціативу і відкриття перехоплювала велика корпорація, а мала фірма сходила зі сцени.

Таким чином, з точки зору економічної ефективності немає підстав абсолютизувати ні великий, ні малий бізнес. Кожен з них має суттєві недоліки і переваги. У розвинених країнах, навпаки, намітилася тенденція до створення інтегральних форм організації бізнесу, які дозволяли б максимально об'єднати переваги великого і малого бізнесу з точки зору ефективності, максимально уникнувши при цьому їх недоліків. Причому спроби створити інтегральні форми робляться як з боку великого бізнесу (внутрішні венчури), так і з боку малого бізнесу (підприємницькі мережі, індустріальні округи). В Україні розроблена одна з інтегральних форм організації бізнесу - інноваційні концерни.

Не варто відриватися від світового досвіду і йти по шляху абсолютизації малого чи великого бізнесу. Гасло про підтримку малого бізнесу повинен бути доповнений гаслом про підтримку національного капіталу в цілому, у всіх його проявах.

Минулого літа я ознайомилася з секретами успіху польських підприємств, які, почавши з нуля, вже увійшли в розряд середнього бізнесу. Фірму, про яку я хотіла б розповісти, організував молодий чоловік, 20 років, не мав ніякої спеціальної освіти. Він побачив, що в Польщі є багаті люди, які хочуть купувати німецькі меблі і в стані за неї заплатити. Спочатку він продавав німецькі меблі в Польщі. Потім він вирішив, що може робити меблі не гірше, ніж у німців. Він купив необхідне приладдя і почав сам робити меблі. Йому допомагала його сім'я. Потім йому знадобилося взяти кредит в банку. Недалеко від цього міста є вища школа бізнесу, студенти якої допомогли йому написати тлумачний бізнес-план. У банку теж знайшлися молоді люди, які зрозуміли, що він зможе працювати, і вони йому повірили. Через 5 років у цієї людини - вже 150 робітників і велика фірма. Він її розмістив в трьох кілометрах від міста, біля дороги. Це дало йому переваги, тому що фірма виявилася в селі. А в польському законодавстві є пункт: якщо ти даєш робочі місця в селі, ти маєш значні пільги.

Друге, на чому він виграв, коли у нього звалилася торгівля, орієнтована на Росію, Казахстан і Україну, коли в 1998 році впав рубль - він став виробляти дитячі меблі. Для виробників дитячих меблів також є великі пільги. І завдяки пільзі на дитячі меблі він побудував своє підприємство.

Таким чином, можна створити законодавство, яке нікому не заважає, а допомагає виробництву, і на порожньому місці розквітає малий бізнес. Я аж ніяк не вважаю, що в Україні потрібно всіх переводити в розряд малого бізнесу. По-перше, в Польщі безробіття становить 30%. А в районі, про який я говорю, - навіть вище. Це полусельским район, який часто страждає від повеней. До того ж, у нас, все ж, зовсім інша інфраструктура, рівень високих технологій, який був, і ще в якійсь мірі залишився.

Кілька років тому проходив семінар "Як відповідати за взяті кредити". Навіщо, наприклад, Нова Зеландія користується кредитами? Вона має дуже багато малого і середнього бізнесу, але хоче розвинути велику промисловість, і під це бере кредити. Професор з МВФ, який приїхав з Нової Зеландії, злякано на мене подивився, коли я сказала, що ми хочемо розвивати малий і середній бізнес, коли у нас є заводи, де роблять літаки, на яких літають в 80 країнах. Він сказав: "Ах, якби в Новій Зеландії могли зробити хоча б один такий завод!"

Таким чином, наше прагнення "знизити планку" у нормальних людей викликає подив. Не треба фетишизувати малий бізнес, він не врятує Україну. Він "занизить планку". Треба рятувати те, що у нас вже є.

Жаліло Я. А .:

Завершуючі Обговорення, пропоную, щоб КОЖЕН з нас спробував Висловіть: чому, власне, так Вихід, что можна проголошуваті красиві Промови, прійматі хороші закони, казати про ті, что малий бізнес - це наш Найбільший ПРІОРИТЕТ, но Раптен вінікає Щось Нагальне - и ми змушені відкладаті ЦІ Пріоритети до кращих часів. Чому вінікає така розбіжність между словами и справами? Чому хороша політика ПІДТРИМКИ малого и СЕРЕДНЯ бізнесу НЕ знаходится своєї реализации? Чому вінікає "дика" ситуация, коли один державний орган скасовує 38% АКТІВ, Які прійняті іншімі ДЕРЖАВНИЙ органами в Цій сфере? Очевидно, є якась системна причина, яка перешкоджає веденню коректної політики в Цій сфере підприємництва Взагалі.

Петренко С. С .:

Я часто чую Виступи підприємців и Деяк Громадський об'єднань. Дуже прикро, что поміж них панує думка: "Дайте нам ті, дайте нам це!" Чому у підприємців склалось "спожівацьке Ставлення" до держави? Так, Дійсно, держава винна давати підпріємцю дуже багато, но давайте формуваті свідомість самого підприємця. Підприємець не винних буті на 100% залежних від держави, ВІН має сам пропонуваті державі свою допомогу в розвитку підприємництва. Вважаю, что одна з великих проблем в Україні - це ті, что у нас не сформована свідомість підприємця. Даже спрощений систему оподаткування - цікавий досвід України, всі спріймають як належно. Чому це так? Треба сделать податкові канікули, можна поставити до спрощеної системи як до податкових канікул. Можна дати підпріємцю на рік, на два спрощений систему, доки ВІН не станемо на ноги и не перейдемо на вищий рівень, а потім Цю пільгу скасуваті.

Свірус Т.А .:

Підприємець нічого не просить у держави, він просить не заважати. У нас є належне кількість законів. Воно повинно працювати, але не працює. Як боротися зі свавіллям, який відбувається на місцевому рівні? Щоб підприємець міг вижити, треба вирішити два важливих питання.

По-перше, це проблема взаємовідносин підприємців і держави, і проблема розвитку взаємозв'язку між малим підприємством і великим. Сьогодні цього у нас немає. Ми сьогодні в Держпідприємництва не знайдемо жодної інформації про те, скільки малих підприємств в сфері науки. А це потрібно знати для того, щоб розуміти, як впливати на це питання. Наука, малий, середній і великий бізнес - вони повинні бути разом!

По-друге, держава, яка зробила багато, прийнявши різні постанови і закони, має працювати за цими законами, а не використовувати їх для того, щоб задавити підприємця, не дати йому заробити копійку, без якої не зможе вижити.

Маргуліс В. Г .:

На мою думку, базових причин того, чому НЕ спрацьовують Вже створені Нормативні акти - две. Це, дере за все, Вкрай низька професійний та інтелектуальний рівень тих, хто створював діючу сегодня нормативно-законодавчий базу по вопросам підприємництва, внаслідок чого Поняття, Терміни й норми "розміті". У нас сегодня КОЖЕН закон, что стосується вопросам підприємництва, має поліваріантні возможности прочитання. Я в Цій аудіторії Вперше озвучивши такий срок, як законодавчий забезпечення Корупції. Коли існує таке поліваріантне законодавство - це привід для розвитку Корупції и утіскання розвитку підприємництва.

Друге - це суто психологічні Чинник. Зараз дуже много ПРАЦІВНИКІВ системи ОРГАНІВ державного управління ма ють застарілу, отриманий в спадщину від Радянська часів психологію, и вважають, что абсолютно все треба тримати під жорсткий контролем. Інакше ж виявило, что, если підприємець - особа самостійна, незалежна, здатно сама, без втручання ОРГАНІВ управління, собі Забезпечувати, то така Кількість и структура ОРГАНІВ державного управління, яка Здійснює Перевірки, Взагалі непотрібна. Більш того, вона шкодить економічному розвіткові держави.

Це ті две ключові причини, Які сегодня заважають втіленню в життя тих позитивних намірів та декларацій, Які існують, и заважають розвитку підприємництва, як малого й Середньому, так и великого.

Найдьонов В. С .:

Думаю, причини більш фундаментальні. Одну причину я вже назвав. Злидні, відсутність попиту як з боку населення, так і з боку великих підприємств, які виживають, але не прагнуть розвинути поділ праці і кооперацію. Наші підприємства існують у вакуумі. Вони вчепилися за експорт, або ще за щось, і виживають. Вони не створюють навколо себе інтегральної сфери взаємодії. Це наслідок довготривалої політики, але тому малим підприємствам треба дещо дати. Не можна почати підприємство з "голими руками". Ми повинні створити механізми запуску, щоб людина "з нуля" міг почати: кредити, щадні податки, полегшені умови входження. Але справа в тому, що немає досвіду! Ви пам'ятаєте, з яким захопленням робилися закони про інвестиції? А скільки там дурниць? Треба ж було сказати лише одне - що всі пільги даються за умови, що підприємець займається продуктивною діяльністю. Але була ейфорія: ринок, свобода! Пільги перетворилися в спекуляцію. Тому що не було досвіду, а була маса романтичної дурниці. Так само справа йде і з малим підприємництвом.

Маргуліс В. Г .:

Так, той закон, який Ви навели як приклад, дійсно, не спрацьовує. А як оцінити не прийнятий в остаточному варіанті новий проект Податкового кодексу, де записано, що "... дата виникнення податкових зобов'язань визначається, виходячи з ймовірності отримання економічних вигод". Ви можете уявити собі здатність підприємств в таких умовах, взагалі, хоч якось працювати?

Найдьонов В. С .:

Цей кодекс дає простір сваволі, а для бізнесу немає нічого більш смертельного, ніж свавілля!

Акімова І. М .:

Тут часто звучали різні тези про роль держави. Частина представників розглядають державу як диктатора, або як "доброго дядю", олицетворенного Президентом, або урядом, або парламентом. Який повинен звернути увагу на той чи інший вид бізнесу - малий, середній, великий, індустріальний, сільськогосподарський, і тоді це увагу нібито дозволить вирішити багато законодавчі проблеми та реалізувати ці закони в життя.

Думаю, що це наївний підхід, і більшість з нас це розуміють. Перша роль держави полягає в тому, щоб забезпечувати рівні "правила гри" щодо малого, середнього, великого бізнесу, щодо індустріального і сільськогосподарського бізнесу, вітчизняних та іноземних власників.

Друге - захист прав приватного власника. Ця теза не новий. Він був висловлений більше 200 років тому А. Смітом, але до сих пір в ідеальній державі не був реалізований. Питання в іншому. Коли цей процес може активізуватися в таких країнах як Україна? Ми не враховуємо один важливий момент. Ще не відбувся процес первинного розподілу і перерозподілу власності, який починається з приватизації і закінчується в постприватизаційний період, формування груп дрібних, середніх і великих підприємців, які можуть лобіювати інтереси своїх угруповань на різних рівнях і забезпечувати створення, а головне - реалізацію законів, які б захищали їхні інтереси, практично неможливо. Ось чому, скоріше за все, цей процес буде йти повільніше, ніж нам хочеться. А тези, які ми сьогодні висловлювали - це лише окремі завдання, які неминуче будуть вирішуватися на цьому довгому шляху.

Резолюція ОРГКОМІТЕТУ "КРУГЛОГО СТОЛУ" "БЕЗПЕКА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ" 24 квітня 2002 р.

Підтримка становлення та розвитку малого и СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні є одним з визначальності пріорітетів державної політики в течение Всього ПЕРІОДУ економічних реформ. Це проявилося у створенні відповідної нормативно-правової бази та реализации спеціальніх ЗАХОДІВ державної політики относительно ПІДТРИМКИ розвитку малого бізнесу в Україні. Загаль за 1991-2001 рр. Кількість діючіх малих підприємств (МП) збільшілася почти в 5 разів.

Між тім, за кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тисяч населення (на кінець 2001 року - 47,6) Україна все ще набагато відстає даже від стран Центральної та Східної Європи. Розвитку малих підприємств (МП) в Україні притаманна такоже низька системних вад:

1. Зберігаються діспропорції, Які існувалі у теріторіальному розподілі МП. Значними є розрив у кількості МП на 10 тисяч населення между регіонамі-лідерамі та аутсайдерами, а такоже різніця у їхній продуктівності. Зокрема, в Києві у 2001 году изготовлен 23,6% Всього продукту МП України, при тому, что на них зайнятості лишь 11,9% усіх працюючих у Цій сфере.

2. Если за кількістю підприємств та ОБСЯГИ випуску продукції провідні місця посідають торгівля и промислове виробництво, то у розподілі прибутку найбільша Частка пріпадає на торгівлю та операции з нерухомістю. Водночас, малі промислові підприємства, на якіх зайнятості понад 20% ПРАЦІВНИКІВ малого бізнесу, є в цілому збітковімі. Це свідчіть про декапіталізацію промислових МП.

3. МП в Україні забезпечують робочими місцямі около 15% від Загальної чісельності усіх зайнятості в галузь економіки. Практичне прізупінення зростання зайнятості на МП у 2001 году дает Підстави стверджуваті, что смороду як Організаційна форма в нінішньому економіко-правовому середовіщі не в змозі более Виконувати належно СОЦІАЛЬНИХ функцій.

4. Уповільнення темпів зростання кількості МП в Україні свідчіть про Втрата ними візначальної інстітуційної роли - формирование конкурентного середовища. Розвиток малого и СЕРЕДНЯ бізнесу НЕ вікорістовується як важіль структурного регулювання та модернізації економіки.

Зазначені діспропорції дають Підстави для висновка про ті, что зростання економічної актівності у 2000-2001 рр. НЕ Знайшли адекватного відображення у середовіщі малого и СЕРЕДНЯ бізнесу. Відтак підприємства цієї СФЕРИ поки що НЕ посілі належно місця у структурі национальной економіки, а ефективність політики державної ПІДТРИМКИ розвитку малого бізнесу в Україні слід вважаті недостатньою.

Зазначені Тенденції відображають ЗАГАЛЬНІ негаразди ділового середовища для розвитку МП в Україні, в тому числі: Слабкий нормативно-правове забезпечення державної політики у сфері ПІДТРИМКИ малого підприємництва, Посилення адміністративного тиску, Відсутність дієвіх механізмів фінансово-кредитної ПІДТРИМКИ, надмірній Податковий тиск, нестабільність умов ведення бізнесу ТОЩО.

Важліво, что Переважно більшість гальмуючіх чінніків Вихід за Межі суто РЕГУЛЯТОРНОЇ політики та має макроекономічну природу. Відтак, дієздатна політика стимулювання розвитку малого й Середньому бізнесу в Україні потребує! Застосування комплексу взаємопов'язаніх ЗАХОДІВ и виходе за Межі компетенції спеціалізованіх державних структур.

Збільшення відкрітості національніх рінків после Прийняття вимог ГАТТ / СОТ та зближені України з іншімі інтеграційнімі об'єднаннями Суттєво підвіщіть конкурентний ТИСК, в тому чіслі - и на ринках, ніні зайнятості малімо бізнесом. Тому подалі продвижения национальной економіки до встановлення розвинення ринковий отношений накладає на вітчизняний малий бізнес додаткові зобов'язання относительно відповідності ЦІМ відносінам, а самє:

- Впровадження європейськіх норм и стандартів у технічній сфере;

- реалізацію вимог относительно СОЦІАЛЬНОГО забезпечення, Пенсионного, медичного страхування та безпеки праці;

- Впровадження обов'язкових страхування, аудиту, других вимог относительно ведення економічної діяльності;

- Посилення фіскальної дисципліни та "детінізація" економічних отношений;

- оволодіння Сучасний технологіямі управління, маркетингу, фінансового АНАЛІЗУ.

Вітчізняні МП утворіліся здебільшого в рамках існуючіх виробничих отношений, тому, як правило, мало прістосовані до Функціонування в условиях відкритого ринкового середовища, и потребують серйозно структурних змін.

Основним змістом стратегії ПІДТРИМКИ малого й Середньому бізнесу в Україні на сучасности етапі має буті его повномасштабне использование як важеля позитивних структурних зрушень, формирование ефективного конкурентного середовища, інструмента мобілізації ресурсного потенціалу країни (ФІНАНСОВИХ, трудових, природних, матеріальніх, інформаційних ресурсов).

Такий розвиток Неможливо без формирование тісніх коопераційніх зв'язків малих и великих підприємств. На жаль, сегодня Відсутність єдиного нормативно-правового поля для ДІЯЛЬНОСТІ національного підприємництва ускладнює взаємодію малого й великого бізнесу. Невізначеність правового Поняття "середній бізнес" такоже стрімує зростання обсягів оборотів МП та чісельності зайнятості на них.

ВРАХОВУЮЧИ світовий досвід та об'єктивну необходимость розвитку малого підприємництва, его місце и роль у національній економіці, державна політика розвитку малого підприємництва в Україні винна спрямовуватіся на:

- забезпечення економічного зростання за рахунок ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктів малого підприємництва;

- створення конкурентного середовища;

- удосконалення структури малого підприємництва;

- заохочення розвитку малих підприємств у пріорітетніх галузь та пріорітетніх безпосередньо;

- Підвищення технологічного уровня виробництва МП;

- Залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;

- створення Нових робочих Місць, Зменшення Безробіття;

- сприяння максімальній самореалізації громадян у підпріємніцькій ДІЯЛЬНОСТІ;

- формирование новой соціальної верстви власніків и предпринимателей.

З Огляду на це, політика ПІДТРИМКИ розвитку малого та СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні має охоплюваті:

1. регуляторної політику, яка винна будуватіся з урахуванням потреб максимального Спрощення умов ведення бізнесу за умови Збереження контрольованості та регульованості розвитку МП, спіратіся на сучасні важелі и методики контролю, обліку та впліву на діяльність таких підприємств.

2. Фінансово-кредитну підтрімку малого підприємництва Шляхом розбудови розвіненої мережі фінансово-кредитних ОРГАНІЗАЦІЙ, Поліпшення умов для приватного фінансування розвитку малого й Середньому бізнесу через мікрокредітування, лізинг, кредитні кооперативи, спілки взаємного кредитування и страхування інвестіцій, актівізацію роботи Кредитно-гарантійної установи ТОЩО. Така підтримка могла б стати й одним Із завдання Українського банку реконструкції и розвитку. Необходимо такоже Розробити чіткій Механізм спрямування Частки коштів, Які надходять від ПРИВАТИЗАЦІЇ державного майна, на підтрімку малого підприємництва.

3. Визначення основних пріорітетніх галузь, в якіх підтримка МП надаватіметься першочергово. Особлівої державної ПІДТРИМКИ у зв'язку з політікою економічного зростання потребують малі підприємства, Які займаються Наукова та інноваційною діяльністю.

4. Реформування податкової системи, в тому чіслі Значне зниженя и вірівнювання податкового тягара, Спрощення податкової системи, Посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат Виконання й адміністрування податкового законодавства, Надання пільг в оподат-куванні МП, Які б стімулювалі їхній інвестиційний та інноваційний розвиток. Пільги в оподаткуванні та кредітуванні повінні одержуваті НЕ лишь МП, а й суб'єкти, Які Надаються Їм підтрімку.

5. Розвиток рінкової інфраструктурі сприяння малому и СЕРЕДНЯ бізнесу, Надання ПІДТРИМКИ у створенні розвіненої мережі консультативних, юридичних, бухгалтерських фірм, підприємств з проведення маркетингових досліджень, бізнес-інкубаторів, технопарків, регіональніх інформаційно-аналітичних центрів ТОЩО.

6. Амністію "тіньового" капіталу некрімінального походження через Відкриття Йому Шляхів для легального інвестування при одночасній протідії его Повернення в "тінь", Утворення нових "тіньовіх" капіталів та їхньому відплівові за Межі України.

7. Вдосконалення інстітуційного середовища, розвиток асоціацій підприємств, торговельних палат, товариств ТОЩО, сприяння об'єднанню малих та Середніх підприємств у ділові мережі.

З Нашої точки зору, реалізація державної політики ПІДТРИМКИ розвитку малого и СЕРЕДНЯ бізнесу в Україні має розглядатіся як комплекс взаємоузгодженіх ЗАХОДІВ у сфері правової, адміністратівної, РЕГУЛЯТОРНОЇ, макроекономічної та інстітуційної політики. Стратегія економічного зростання винна спіратіся на активне Залучення малого и СЕРЕДНЯ бізнесу до Подолання ресурсних дефіцітів та формирование політики его развития в рамках Загальної стратегії економічного зростання и структурних Перетворення национальной економіки.