• Зміст
  • Вступ


  • Дата конвертації31.08.2017
    Розмір26.83 Kb.
    Типреферат

    Скачати 26.83 Kb.

    Методи державного регулювання економіки України

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

    УНІВЕРСИТЕТ

    Кафедра загальної

    економічної теорії

    РЕФЕРАТ

    На тему: «Методи державного регулювання економіки України»

    Виконала

    Студентка 28 групи ФМЕ

    Мумладзе Євгенія Павлівна

    Перевірів викладач

    Росецкая Юлія Болеславівна

    Одеса-2010

    Зміст:

    1.Вступ .................................................................................... 3

    2. Система методів ДРЕ ............................................................... 5

    3. Прямі та непрямі методи ДРЕ ................................................... ..7

    4. Правове регулювання економіки ................................................ .8

    5. Адміністративні методи ДРЕ ................................................ ... ... 11

    6. Економічні методи ДРЕ ............................................................ 14

    7. Пропагандістські методи ДРЕ ................................................... .17

    8. Висновок .............................................................................. .18

    9. Використана література ............................................................ ..20

    Вступ


    Ринок і держава - Важливі. Управляти економікою за відсутності одного з них - все одно, что намагатіся аплодуваті однією рукою.
    П. Самуельсон, В. Нордхауз


    Державне регулювання соціально-економічного розвитку країни є істотною Ознакою сучасної рінкової економіки змішаного типу. Розумний сімбіоз ринкова и державних регуляторів дает можлівість реалізовуваті соціально-економічні цілі розвитку Суспільства, досягаті вісокої ефектівності виробництва, стабільного економічного розвитку, Забезпечувати соціальну справедливість.
    Трансформація економічної системи України ставити за мету формирование соціально орієнтованої рінкової економіки. Досягті цієї мети Неможливо без актівної участия держави.
    Актуальні в цьом СЕНСІ є ідея німецького економіста Фрідріха Ліста, вісловлена ​​ще у середіні XIX століття, про ті, что У стран, Які частиною історії опінію у становіщі тих, котрі доганяють, немає Іншого способу Швидко Забезпечити Високі Темпи економічного розвитку и зайнятості належно місце у мире, як сперте на силу и міць держави.
    Про активну, цілеспрямовану роль держави у реформуванні национальной економіки, здатної Забезпечити скроню результатівність цього процесса, свідчать чісленні прикладом зі СВІТОВОГО Досвіду. Так, післявоєнне Ефективне Реформування Японії та Німеччини, а такоже кардінальні Зміни в економічному розвитку Ряду стран Південно-Східної азії й Південної Америки відбуваліся сортаменту за актівної свідомої участия держави.
    Забезпечити трансформацію одержавленої економіки в ринкову, унікнувші хаосу и стіхійніх руйнівніх процесів, что відкідають країни далеко назад, может только держава. Саме вона, маючі чітку стратегію и програму Реформування та вікорістовуючі весь арсенал ЗАСОБІВ, что є в ее розпорядженні, здатно у відносно Короткі рядки и з меншими Втрата создать умови для становлення цівілізованіх соціально-економічних отношений и найповнішого удовольствие потреб Суспільства.
    Перед економікою України стояти СКЛАДНІ й Важливі проблеми, від вирішенню якіх Залежить майбутнє держави: Які Функції винна Виконувати держава у трансформаційній економіці, Які форми и методи регулювання вона має для цього застосовуваті, Якою має буті спеціфіка управління розвитку соціально-економічних процесів в окремий сферах и секторах економіки.

    Система методів ДРЕ

    Теорія державного регулювання економіки проголошує необходимость системного підходу до Вибори ЗАСОБІВ та методів впліву держави на суб'єктів економічних отношений. РЕГУЛЮВАННЯ підлягають СКЛАДНІ процеси життєдіяльності Суспільства, на Які нездатні ефективного впліваті ОКРЕМІ важелі або будь-які вібіркові, незбалансовані їх зелених сандалів. Результатівність державного регулювання растет, если ЦІ важелі застосовуються НЕ Випадкове чи під лещата груп спеціальніх інтересів и кон'юнктури, а системно, віходячі з довгострокового цілей и потокової завдання соціально-економічного розвитку.

    Державне регулювання економіки - це система ЗАХОДІВ Задля Здійснення підтрімуючої, компенсаційної та регулюючої ДІЯЛЬНОСТІ держави, спрямованої на создание нормальних умов ефективного Функціонування Сайти Вся та вирішенню складних соціально-економічних проблем розвитку национальной економіки й Всього Суспільства.

    Підтрімуюча діяльність держави (підтримка Функціонування Сайти Вся) предполагает: правове забезпечення рінкової ДІЯЛЬНОСТІ, создание рінкової та виробничої інфраструктурі, Підтримання конкурентного середовища ТОЩО.
    Компенсаційна діяльність держави покликали компенсуваті (лат. - зрівноважуваті) Недоліки або негатівні Наслідки Функціонування Сайти Вся Шляхом проведення антимонопольних та екологічних ЗАХОДІВ, организации системи захисту для непрацездатніх та малозабезпеченіх верств населення, Боротьба з безробіттям ТОЩО.
    Регулююча діяльність держави предполагает регулювання економічних та СОЦІАЛЬНИХ отношений з метою реализации питань комерційної торгівлі цілей.

    Системний підхід предполагает інтеграцію в цілісну систему, по-Перш, елементів, что формують стратегію соціально-економічного розвитку, по-друге, елементів, что утворюють підсістему регуляторів.

    Стратегія соціально-економічного розвитку формується через макроекономічне прогнозування (передбачення можливий стану об'єктів у Майбутнього і визначення альтернатив розвитку), макроекономічне планування (визначення цілей и пріорітетів розвитку та ЗАХОДІВ, спрямованостей на Досягнення цілей) и державне програмно-цільове планування (визначення найбільш актуальних соціально-економічних проблем и ЗАХОДІВ для розв'язання ціх проблем).

    Стратегічні орієнтірі й конкретні умови соціально-економічного розвитку, пов'язані зі змінамі кон'юнктури на Сайти Вся, обумовлюють использование цілого арсеналу методів ДРЕ.

    Методи державного регулювання економіки - це Способи впліву держави на сферу підприємництва, інфраструктуру Сайти Вся, некомерційній сектор економіки з метою создания умів їхнього ефективного Функціонування відповідно до напрямків державної економічної політики. КОЖЕН метод ґрунтується на вікорістанні сукупності ІНСТРУМЕНТІВ (регуляторів, важелів).

    Методи ДРЕ класіфікуються за двома ознака: за формами впліву та засоби впліву. За формами впліву методи ДРЕ поділяють на две групи: методи прямого та непрямого впліву. Залежних від ЗАСОБІВ впліву віділяють правові, Адміністративні, економічні та пропагандістські методи.

    Прямі та непрямі методи ДРЕ

    Методи прямого впліву безпосередно діють на Функціонування суб'єктів Сайти Вся. Такий безпосередній Вплив здійснюється за помощью ІНСТРУМЕНТІВ адміністративно-правового характеру, Які регламентують діяльність суб'єктів господарювання, та економічних ІНСТРУМЕНТІВ прямого впліву. Останні спрямовано на регулювання темпів зростання та структура економіки, обсягів виробничого та невіробнічого споживання, масштабів ДІЯЛЬНОСТІ суспільного сектору економіки та ін.

    Беручи загаль, можна Сказати, что основними інструментами прямого державного регулювання є: нормативно-правові акти, макроекономічні плани та Цільові комплексні програми, Державні замовлення, централізовано Встановлені ціни, нормативи, Ліцензії, квоти, Державні Бюджетні витрати, ліміті и т. Д.

    Методи непрямого регулювання - це методи, Які регламентують поведение суб'єктів Сайти Вся не прямо, а опосередковано, через создания Певного економічного середовища, Пожалуйста змушує їх діяті в потрібному державі напрямку. Опосередкованих регулювання - це Вплив на економічні Інтереси. Держава втілює в життя свои решение на підставі мотівації. У даного контексті мотивація - це процес спонукані суб'єктів Сайти Вся до ДІЯЛЬНОСТІ в напрямку державних пріорітетів.

    До методів непрямого регулювання належати інструменти фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестіційної, амортізаційної, інноваційної та других напрямків економічної політики, а такоже методи морального переконування.

    Правове регулювання економіки

    Правове регулювання - це діяльність держави относительно встановлення обов'язкових для Виконання юридичних норм (правил) поведінкі суб'єктів права. Необхідній у цьом разі примус забезпечується розвитку Громадської свідомості та силою державної влади. Водночас юридичні норми ма ють буті зрозумілімі людям, належно обґрунтованими, системно організованімі и прідатнімі для практичної реализации.

    Правове регулювання економіки має свой предмет, оскількі пов'язане з юридичним визначенням ЗАСОБІВ, ІНСТРУМЕНТІВ и процедур реализации державної влади. Предметом правового регулювання економіки є:

    • отношения между державою (Державна органами) и суспільством, громадяни, суб'єктами господарської ДІЯЛЬНОСТІ;

    • отношения «Всередині» держави, между ее органами з приводу розподілу повноважень, визначення їхнього правового статусу;

    • отношения между суб'єктами господарської ДІЯЛЬНОСТІ (виробник - посередник, замовник - підрядчік, боржник - кредитор, власник - Орендар и т. Ін.);

    • економічні отношения между людьми, залучених в державно-управлінські процеси як з приводу професійного виконання обов'язків державних СЛУЖБОВЦІВ, так и з причин Звернення в Державні органи для вирішенню будь-якіх Власний проблем.

    Стрижнем правового регулювання є розробка та юридичне закріплення норм (правил) поведінкі суб'єктів економічних отношений. Традіційно в Кожній нормі віокремлюють три основні елементи: гіпотезу, діспозіцію й санкцію. Гіпотеза - це такий елемент норми, в якому зазначаються умови, обставинні, ситуации у сфері економічних отношений, з Настанов якіх норма набірає ЧИННОСТІ. Диспозиція - частина норми, яка візначає права або обов'язки учасников отношений. Санкція - це та частина норми, яка предполагает заходь адміністративно-правового примусу в разі невиконання обов'язків учасниками економічних отношений.

    Якість правового регулювання Залежить від того, як ЗАКОНОДАВЧІ органи формують юридичні норми. Основними Вимогами, до різніх форм правового регулювання є: своєчасність, стабільність, повнотіла, внутрішня узгодженість.

    Основними формами правового регулювання економіки в Україні є: Конституція та закони України; Указ й Розпорядження Президента України; постанови та інші акти Верховної Ради, постанови й Розпорядження Кабінету міністрів, нормативно-правові акти центральних ОРГАНІВ (міністерств, відомств); Нормативні акти місцевіх державних адміністрацій та ОРГАНІВ місцевого самоврядування.

    Согласно з Констітуцією України (ст. 92) только законами визначаються:

    • права и свободи людини й громадянина, гарантії ціх прав и свобод; основні обов'язки громадянина;

    • засади использование природних ресурсов, віключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, Освоєння космічного простору, организации та ЕКСПЛУАТАЦІЇ енергосістем, транспорту и зв'язку;

    • основи СОЦІАЛЬНОГО захисту, форми и види Пенсионного забезпечення, засади регулювання праці и зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури и охорони здоров'я; екологічної безпеки;

    правовий режим власності за;

    • правові засади и гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

    • засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

    • засади регулювання демографічніх та міграційніх процесів;

    • організація и діяльність ОРГАНІВ віконавчої власти, основи державної служби, организации державної статистики та інформатики и т.д.

    Виключно законами України визначаються: Державний бюджет України и бюджетна система України; система оподаткування, податки и збори; засади создания и Функціонування фінансового, грошового, кредитного та ІНВЕСТИЦІЙНОГО рінків;

    статус национальной валюти, а такоже статус іноземних валют на территории України; порядок Утворення и Погашення державного внутрішнього и зовнішнього Боргу; порядок випуску та обігу державних ЦІННИХ ПАПЕРІВ, їх види и типи; порядок Утворення и Функціонування вільніх та других спеціальніх зон, что ма ють економічний чи міграційній режим, відмінний від загально.

    Адміністративні методи ДРЕ

    Адміністративні методи ДРЕ - це інструменти прямого впліву держави на діяльність суб'єктів Сайти Вся. Їхні ознака: прямий Вплив державного органу або посадових осіб на Дії віконавців через встановлення їхніх обов'язків, норм поведінкі та віддавання команд (наказів, Розпорядження); безальтернативний вибір способів розв'язування завдання, варіанта поведінкі; обов'язковість Виконання наказів, Розпорядження; відповідальність суб'єктів господарювання за ухіляння від Виконання наказів.

    Іноді Адміністративні методи асоціюють з Поняття «адміністрування», хоч смороду ма ють різний Зміст. Адміністрування характерізує політичний режим, стиль державного управління, за якіх в управлінськіх процесах в основном Використовують методи силового тиску, жорсткий підпорядкування, командіровку, штрафи, наказание. Адміністрування можливе за использование будь-якіх методів, у тому чіслі й економічних.

    Адміністративні методи віплівають Із необхідності регулюваті деякі види економічної діяльності з подивимось захисту інтересів громадян, Суспільства в цілому, природного середовища. У Економічно розвинутих странах за нормальних умов Адміністративні методи відіграють другорядну роль. Використання таких становится доцільнім тоді, коли ринковий Механізм и економічні засоби ДРЕ віявляються недостатнімі або діють Надто Повільно. Основними інструментами адміністративного регулювання, як уже Було сказано, є Ліцензії, квоти, санкції, норми, стандарти, Державні замовлення, ціни и т. Д.

    Ліцензії - це СПЕЦІАЛЬНІ дозволи, Які видають суб'єктам підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ на Здійснення окремий ее відів. Ліцензування спрямованостей на захист економічних інтересів країни, Суспільства та его Членів як спожівачів товарів та послуг. Складових елементом Ліцензування є ПЕРЕЛІК відів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, что ма ють дозвільній (ліцензійний) статус. В Україні порядок відачі та Скасування ліцензій візначається «Положенням про порядок відачі суб'єктам підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ спеціальніх дозволів (ліцензій) на Здійснення окремий відів ДІЯЛЬНОСТІ» (Постанова Кабінету міністрів України).

    Квоти - визначаються Частка суб'єктів Сайти Вся у ВИРОБНИЦТВІ, спожіванні, експорті, імпорті и т. П. Товарів та послуг. Квотування здійснюється з метою создания конкурентного середовища, захисту вітчізняного Сайти Вся, стабілізації цен на внутрішньому Сайти Вся.

    Санкції - це заходи держави, спрямовані на наказание суб'єктів Сайти Вся, Які НЕ віконують установлених правил ДІЯЛЬНОСТІ. У порядку економічних санкцій держава может Вимагати сплата неустойки, штрафів, пені за невиконання суб'єктами Сайти Вся питань комерційної торгівлі зобов'язань, а такоже вілучаті на Користь державного або місцевіх бюджетів виручки від незаконної ДІЯЛЬНОСТІ.

    Норма - це, по-Перш, науково обгрунтована міра суспільне необхідніх витрат ресурсов на виготовлення одиниці продукції заданої якості, по-друге, правила поведінкі людей и Здійснення питань комерційної торгівлі відів економічної діяльності. Норматив - поелементно складових норми, яка характерізує Кількість Вироблення або використаних у спожіванні товарів (робіт, послуг, ресурсов) на будь-яку одиниць, например, на душу населення, на одного зайнятості, на одиниць часу (площади, об'єму), на одну гривню ВВП и т. п. За с помощью норм и норматівів здійснюються планово-економічні розрахунки, регулювання у сферах виробництва, праці, СОЦІАЛЬНОГО захисту населення, охорони навколишнього природного середовища.

    Стандарти - це Єдині норми за типами, марками, параметрами, розмірамі и якістю виробів, а такоже за величинами вимірювань, методами випробування та контролю, правилами пакування, маркування та зберігання продукції, технології виробництва. Об'єктами стандартизації є конкретна продукція, норми та нормативи, вимоги, методи, Терміни, Позначення и т. Ін., Які ма ють перспективу багаторазове использование и застосовуються в різніх галузь господарства, а такоже у міжнародніх економічних відносінах. Дотримання державних стандартів є обов'язковим для всіх суб'єктів економічної діяльності.

    Державне замовлення є інструментом як адміністративного, так и економічного регулювання. Коли йдет про Адміністративне регулювання, мається на увазі, что для підприємств, Які Повністю або частково перебувають у державній власності за, а такоже для підприємств-монополістів, Державні замовлення на поставку продукції (Виконання робіт, Надання послуг) є обов'язковими.

    Контакт з теж могут використовуват як інструменти адміністративного регулювання. Метою такого регулювання є Запобігання руйнівному впліву вільного Ціноутворення на економіку. Держава Здійснює адміністративний Вплив через: встановлення фіксованіх цен на найважлівіші товари та послуги,! Застосування граничних цен або граничних коефіцієнтів їх Підвищення, запровадження механізму декларування Зміни цен, заморожування цен на Певний срок и т. Д.

    Економічні методи ДРЕ

    ! Застосування економічних методів ДРЕ дает змогу створюваті економічні умови, Які спонукають суб'єктів Сайти Вся діяті в необхідному для Суспільства напрямі, вірішуваті ті чи інші завдання согласно Із загальнодержавних та приватність інтересами. Регулювання с помощью економічних методів дает змогу суб'єктам Сайти Вся Зберегти право на вільний вибір своєї поведінкі.

    Економічне регулювання здійснюється інструментами фіскальної, бюджетної, податкової, грошово-кредитної, амортізаційної та других напрямків державної економічної політики.

    Інструментами фіскальної політики є Державні закупівлі, Які характеризують Бюджетні видатки, и податки, Які визначаються Бюджетні доходи. Отже, існує зв'язок между фіскальнім, бюджетним та податковим Напрямки політики.

    Державні закупівлі здійснюються через Механізм державних замовлень, Який предполагает конкурсний відбір віконавців державних замовлень, укладання Контрактів, виробництво продукції (Виконання робіт, Надання послуг), контроль, оплату продукції. ОБСЯГИ державних закупівель обумовлено ДЕРЖАВНИЙ потребами в продукції (роботи, послуги), можливий державного бюджету Забезпечити фінансування та моделлю фіскальної політики. Віділяють стімулюючу (експансіоністську) фіскальну політику, спрямованостей на стимулювання виробництва через Збільшення державних закупівель, та стрімуючу (рестрікційну), спрямованостей на Отримання виробництва.

    У рамках бюджетної політики держава Здійснює Пряме фінансування установ сектору загально державного управління, фінансування інвестіційніх програм, обслуговування державного Борг. Витрати державного бюджету здійснюються такоже у таких формах, як дотації, субсидії, субвенції.

    Податкова політика застосовується для поповнення державних ФІНАНСОВИХ ресурсов, а такоже для стимулювання економічного зростання, науково-технічного прогресу, Здійснення структурних Перетворення, Підвищення конкурентоспроможності вітчізняніх віробніків. Податкова політика реалізується за двома напрямку - це, по-Перш, визначення відів податків і встановлення податкових ставок та, по-друге, Надання податкових пільг окремим суб'єктам (особам) з метою впліву на інвестиційний клімат та рівень копійчаного доходів населення.

    Ніні в Україні Діє понад 30 Законів, Які регламентують порядок обчислення та сплата різніх відів податків. Усього предусмотрена 24 види загальнодержавних та 16 відів місцевіх податків, зборів и відрахувань. Системний підхід у податковій політіці потребує создания єдиного податкового кодексу, спрямованостей на Стратегічні орієнтірі.

    Грошово-кредитне регулювання здійснюється з метою впліву на копійчану пропозіцію. Для Досягнення цієї мети центральний ї банк (в Україні - Національний банк України) вікорістовує Такі основні інструменти: грошова ЕМІСІЯ, операции з державн цінними паперами на відкрітому прайси, зміна норми обов'язкових резервів, маніпулювання обліковою ставкою.

    Грошова ЕМІСІЯ - це комплекс ЗАХОДІВ центрального банку Стосовно випуску в обіг додатково грошей, что зумовлює Збільшення грошової масі и Підвищення ділової актівності. Однако надмірна ЕМІСІЯ здатно породжуваті негативно екстерналію - інфляцію. ЕМІСІЯ Належить до ІНСТРУМЕНТІВ прямого впліву, оскількі емісією держава безпосередно «втручається» у ринок грошей.

    Операції з державн цінними паперами пов'язані з купівлею або продажем державою ЦІННИХ ПАПЕРІВ. Контрагентами держави є комерційні банки, підприємства, населення. Если необходимо збільшити пропозіцію грошів, центральний банк скуповує цінні папери. Унаслідок цього комерційні банки отримуються гроші, збільшують свои резерви и мультіплікатівно збільшують копійчаних пропозіцію. Зворотнього ефект настає, коли центральний банк начинает продавать цінні папери.

    Зміна норми обов'язкових резервів веде до таких НАСЛІДКІВ. За Підвищення резервної норми центральний банк зніжує грошовий мультиплікатор и Завдяк цьом зменшує Приріст грошової Пропозиції. За зниженя резервної норми растет грошовий мультиплікатор, что збільшує Приріст грошової Пропозиції.

    Маніпулювання обліковою ставкою дает змогу центральному Банкові регулюваті Попит КОМЕРЦІЙНИХ банків на позички, а через них - на резерви банківської системи. Облікова ставка - це ціна позички, за Якою комерційні банки звертають до центрального банку з метою Збільшення своих резервів. Вона служити орієнтіром для Банківських процентних ставок. Рівень останніх зумовлює рівень Попит на кредити з боку суб'єктів Сайти Вся.

    Найбільш результативним напрямком амортізаційної політики є Механізм пріскореної амортізації. Его запровадження дает змогу підпріємствам прогресивних галузь економіки Вже в Перші роки ЕКСПЛУАТАЦІЇ машин и устаткування окупіті більшу часть їхньої вартості, накопічіті в амортізаційному Фонді Достатньо Кількість коштів для дальшого інвестування.

    Пропагандістські методи ДРЕ

    Пропагандістські (морально-етічні) методи ДРЕ - це Звернення держави до гідності, честі й Совісті людини (підприємця, найманими робітника, державного службовця и т. Ін.). Смороду включаються заходи виховання, роз'яснення и популярізації цілей и змісту регулювання, засоби морального заохочення ТОЩО. Суть ціх методів Полягає в тому, щоб формуваті й підтрімуваті в людей певні Переконаний, Духовні цінності, Моральні позіції, психологічні настанови относительно ДІЯЛЬНОСТІ держави.

    Прикладами использование пропагандистських методів є: орієнтація ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктів Сайти Вся на цілі та Пріоритети державних макроекономічніх планів (програм); Заклик державних ОРГАНІВ до підприємців, бізнесменів, трудящих, профспілок, політічніх партій относительно Дотримання ними певної Лінії поведінкі; політична реклама, зустрічі з виборцям, доля у работе об'єднань за економічнімі інтересами з метою Залучення інвестіцій, послаблення економічних вимог и т. ін. Ефективність морально-етичним методів Залежить від належної организации пропагандистських акцій и Міри довіри людей до держави.

    Висновок

    Правильне поєднання зазначеним важелів спріятіме забезпе-

    ченню структурної переорієнтації економіки, Створення передумови для

    ефектівної роботи всех ее складових (промісловості, сільського госпо-

    дарства та ін.) Як на етапі переходу до Сайти Вся, так и в условиях его функ-

    ціонування.

    У результате реализации політики структурних змін буде досягнуть пев-

    них цілей, зокрема:

    • розв'язання проблеми альтернативного енергетичного забезпе-

    чення;

    • Екологізація продуктивних сил;

    • переорієнтація народногосподарський комплексу на пріорітет-

    ний розвиток сільськогосподарського машинобудування, електро-

    техніки, легкої та харчової промисловості;

    • комбінування и кооперування виробництва з метою комплексного

    использование сировини та утілізації відходів; організація іннова-

    ційніх виробничо-територіальних комплексів Із замкненим и без-

    відходнім виробництвом;

    • планомірне та комплексне размещения галузь виробництва та

    сфер обслуговування з урахуванням наявний природних и трудо-

    вих ресурсов;

    • формирование розвинення АПК и вісокоінтенсівного сільського

    господарства; размещения галузь и культур з урахуванням конк-

    ної агрокліматичних та економічних умов;

    • оптимізація територіально-виробничих и транспортних зв'язків як

    между регіонамі, так и Всередині них;

    • технологічне інноваційне оновлення підприємств;

    • Максимально использование перевага МІЖНАРОДНОГО поділу праці та

    сприятливого транспортно-географічного положення України

    (Транзит, розвиток мережі транспортних коридорів);

    • создание сприятливі стабільніх юридичних умів для зарубіж-

    них інвестіцій та ДІЯЛЬНОСТІ спільніх підприємств и ОРГАНІЗАЦІЙ

    (Доступ до СУЧАСНИХ передових технологій).

    Структурна переорієнтація економіки України необхідна и реальна.

    Вона безпосередно продиктована Національними інтересами держави,

    сформульованімі у Програмі "Україна-2010 рік". Для ее Здійснення

    потрібні передусім політична воля та науково обгрунтований план прак-

    тичних Дій.

    Використана література

    1. А.Ф.Мельнік "Державне регулювання економіки" К: 1994р ст 34-44.

    2. Т.Г Морозова А.В. Пикулькин «Державне регулірованіеекономікі і соціальний комплекс» М: 1997

    3. Стеченко Д. М. «Державне регулювання економіки» 2000 г.

    4. Менк'ю Н. Грегорі. Макроекономіка / Под ред. Р. Г. Ємцова, І. М. Албего-вої, Т. Г. Леонова. - М., 1993

    5. http://library.if.ua/book/72/5241.html - бібліотека економіста