Дата конвертації24.04.2017
Розмір69.68 Kb.
ТипДипломна робота

Скачати 69.68 Kb.

МЗС та дипломатична служба України

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Інститут Міжнародніх отношений

РЕФЕРАТ

"МЗС та дипломатична служба України"

дисципліна:

Історія України

Виконаю:

студент I курсу, 3 групи

відділення міжнародні отношения,

Бабенко Павло

Киів - 2005

ЗМІСТ:

  1. Історія та традиції зовнiшньополiтічної служби України

  2. Міністерство закордоних справ України

  3. Пріоритети зовнішньої політики України

  4. Дипломатична служба в Україні

  5. Законодавчо Врегулювання СФЕРИ зовнішньополітічніх отношений

  6. список літератури

1. Історія та традиції зовн i шньопол i тичної служби України

Становлення зовнiшньополiтічної служби України пов'язано iз Створення самостiйної держави i проголошенням 10 червня 1917 року I Унiверсалу Української Центральної Ради. Процес формирование Самостійна органiв законодавчої i віконавчої гiлок влади знайшов своє оформлення в проголошеному Центральною Радою 16 липня 1917 року Іншому унiверсалi, в якому Було повiдомлено про Утворення Генерального Секретарiату - виконавчого органу влади. З першого дня iснування Генерального секретарiату в его складi розпочало дiяльнiсть Генеральне секретарство з мiжнацiональніх справ, что стало попередники первого українського зовнiшньополiтічного вiдомства у XX столiттi.

22 грудня 1917 року Голова Генерального Секретарiату Української Народної Республiкі, проголошеної III Унiверсалом Центральної Ради 7 листопада 1917 року, Володимир Винниченко i Генеральний секретар з мiжнацiональніх справ Олександр Шульгин пiдпісалі "Законопроект про создания Генерального секретарства мiжнародного справ", Який цього ж дня БУВ одобрения на засiданнi Уряду УНР.

Згiдно iз одобрения документом Було встановлен обов'язки Генерального секретарства мiжнародного справ, а самє: здiйснення мiжнародного зносин держави, охорона iнтересiв українських громадян поза межами УНР, тимчасово - загальне влаштування Нацiональна непорозумiнь в межах УНР.

Важлівім Поштовх у розвитку української зовнiшньополiтічної служби ставши IV Унiверсал Центральної Ради (оприлюднення 12 сiчня 1918 року), в якому УНР проголошувалися "Самостійна, нi вiд кого не залежних, вiльною, суверенною державою Українського Народу".

У цею годину уряд України розпочав роботу над Створення мережi дипломатично-консульської установ, чия дiяльнiсть регулювалися ДЕРЖАВНИЙ законами та нормативними документами Генерального секретарства мiжнародного справ (Згідно - Мiнiстерства закордонний справ); Формування вiдповiдної правової бази діпломатічної дiяльностi - навеснi 1918 року спiвробiтнікамі українського МЗС Було пiдготовлено проект закону "Про закордоннi встанови УНР"; Пiдготовка дипломатично кадрiв - з березня-квiтня 1918 року малі Започаткувати роботу консульськi курси при Українському економiчний товаріствi.

За годину дiяльностi Центральної Ради Було розпочато налагодження контактiв з державами свiту. Зокрема, у груднi 1917 року український уряд налагодиться зв'язки з країнамі Антанти, пріймаючі представникiв Францiї ( "Генеральний комiсар Францiї при урядi України") та Великої Брітанiї ( "Представник Великої Брітанiї").

Напрікiнцi грудня 1917 року українська делегацiя взяла участь у мирних переговорах у Брестi, де 27 сiчня 1918 року Було пiдпісано перший мирний договiр у свiтовiй вiйнi - мiж УНР та Нiмеччина, Австро-Угорщиною, Туреччина i Болгарiєю.

Українське зовнiшньополiтічне вiдомство Центральної Ради очолювалі: Олександр Шульгин (грудень 1917 року - 24 сiчня 1918 року); Всеволод Голубович (30 сiчня - 3 березня 1918 року); Микола Любинський (3 березня - 28 квiтня 1918 року).

З приходом до влади 28 квiтня 1918 року Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського український уряд продовжено розбудову вiтчізняної зовнiшньополiтічної служби.

За свiдченнямі iсторікiв, Було визначили три основнi напрями зовнiшньої полiтики Української Держави: "встановлення дружнiх вiдносин з країнамі Четвiртного Союзу; вірiшення спiрніх теріторiальніх проблем з сусiднiмі державами; встановлення дипломатично вiдносин з нейтральними державами".

За годину дiяльностi Гетьманська правительства розшірілося коло стран, з Якими Було встановлен діпломатічнi вiдносин. Зокрема, Українська Держава Віслав діпломатічнi мiсiї до Румунiї, Фiнляндiї, Швейцарiї, Швецiї (загаль до 10 держав), а такоже прийнять понад два десятки повноважніх представникiв iнших стран (Австро-Угорщини, Болгарiї, Грузiї, Нiмеччина, Турции, Польщi, Румунiї, Фiнляндiї та iнших).

Уряд Української Держави такоже сформував окрему делегацiю для мирних переговорiв з Росiєю. Переговори з росiйською делегацiєю вiдбуваліся у Кієвi з травня до жовтня 1918 року. Делегацiя РРФСР, очолювана Християном Раковський i Дмитром Мануїльськім, віконувала одночасно функцiї Тимчасова дипломатичного представництва в Українськiй Державi.

З призначення Мiнiстром закордонний справ Української Держави Дмитра Дорошенка, Який змiнів на цiй посадi Миколу Василенка, Було здiйснення ряд важлівіх крокiв для Вдосконалення Структури українського МЗС та законодавчої бази зовнiшньополiтічної дiяльностi. У червнi 1918 року Було Прийнято "Закон про посольства i мiсiї Української Держави", в ліпнi цього ж року - закон про українську консульсько службу. За перiод Гетьманська правительства розпочалі дiяльнiсть Першi вiтчізнянi Консульськi курси - навчальний заклад, что БУВ покликання Забезпечити державу дипломатичними i консульськими фахiвцямі.

За годину дiяльностi Гетьманська правительства Мiнiстерство закордонний справ України очолювалі: Микола Василенко (30 квiтня - 20 травня 1918 року); Дмитро Дорошенко (20 травня - 14 листопада 1918 року); Георгiй Афанасьєв (14 листопада - 14 грудня 1918 року).

З приходом Іншого республiканського правительства (Діректорiї), Який перебравши владу вiд гетьмана в груднi 1918 року, діпломатічнi контакти попереднiх українських урядiв були значний мiрою збереженi, а подеколи розшіренi. Зокрема, Діректорiя, дерло Мiнiстром закордонний справ якої став Володимир Чехiвській, Віслав ряд дипломатично мiсiй до таких держав, як: Бельгiя, Велика Брітанiя, Грецiя, Iталiя, США та iнших, вiдкріла посольства у Естонiї, Латвiї, Чехо-Словаччінi, Угорщінi ТОЩО. За Діректорiї Українська держава булу такоже представлена ​​у Ватіканi. Окрема делегацiя УНР взяла участь у Парізькiй мірнiй конференцiї, одночасно віконуючі функцiї Тимчасова дипломатичного представництва України у Францiї.

Основна дiяльнiсть українських дипломатично представництв i спецiально делегацiй УНР булу спрямована на ті, щоб Забезпечити Визнання України та заручітіся мiжнародного пiдтримку у ее державницьких Прагнення. Діпломатічнi встанови УНР здiйснювалі широку Iнформацiйний та видавнича роботу про Україну, а такоже віконувалі основнi консульськi функцiї. У странах, де перебувалі Українськi полоненi, Було органiзовано їхнє повернення на Батьківщині; при представництво у Берлiнi, Вiднi й Рімi iснувалі вiйськово-санiтарнi мiсiї для вiйськовополоненіх.

За часiв Діректорiї у практику української зовнiшньополiтічної служби ввiйшло проведення з'їздiв послiв i глав дипломатично мiсiй, з якіх Найважливiшими стали - у Карлових Варах в 1919 роцi та Вiднi 1920 роцi.

За годину дiяльностi Діректорiї Мiнiстерство закордонний справ України очолювалі: Володимир Чехівській (26 грудня 1918 року - 11 лютого 1919 року); Кость Мацієвіч (13 лютого - березень 1919 року); Володимир Темніцькій (квiтень - серпень 1919 року); Андрiй Лівіцькій (серпень 1919 року - травень 1920 року)).

Важлівою сторiнка в iсторiї української діпломатiї стала зовнiшньополiтічна дiяльнiсть Захiдно-Української Народної Республiкі.

1 листопада 1918 року до влади у Львовi в результатi Збройних повстання прийшла Нацiональна Рада, яка 13 листопада прийнять Тимчасовий Основний Закон про самостiйнiсть українських земель колішньої Австро-Угорської iмперiї i Утворення самостiйної держави.

Зовнiшньополiтічна дiяльнiсть ЗУНР в основному зводу до двох ключовими напрямiв: вiдносин з Надднiпрянською русски народних Республiкою та державами Антанти.

Керуючий спiльнім Прагнення до iсторичний об'єднання українських земель в соборнiй державi, 22 сiчня 1919 року представник обох урядiв привселюдно проголосує Акт злуки УНР та ЗУНР.

За годину своєї дiяльностi уряд ЗУНР налагодиться шірокi діпломатічнi контакти, вiдкрівші власнi представництва в Австрiї, Iталiї, Нiмеччінi, Угорщінi, Чехо-Словаччінi, Югославiї. Спецiальнi мiсiї були направленi до держав, де перебувала значний кiлькiсть української емiграцiї - Канади, США, Бразілiї.

У ліпнi 1919 року уряд ЗУНР надiслав окрему делегацiю на Парізькi мірнi переговори, де представник ЗУНР спiвпрацювалі з дипломатичним мiсiєю УНР.

За годину дiяльностi ЗУНР его зовнiшньополiтічне вiдомство очолювалі: Лонгин Цегельський (сiчень - 10 березня 1919 року); Михайло Лозинський (10 березня - червень 1919 року); Василь Панейко (червень 1919 року - 1920 рiк).

Одночасно з державотворчих процесами, что здiйснюваліся Уряду УНР, Гетьманату та ЗУНР, розпочалося формирование державних структур Радянської України.

В наслiдок ціх процесiв, у сiчнi 1919 року Було Офіційному проголошено Українську Соцiалiстічну Радянську Республiку (УСРР).З самого качана формирование Владніл структур Радянської України виконання "зовнiшньополiтічніх функцiй" Було Певна мiрою покладання на Народне секретарство мiжнацiональніх справ, Пожалуйста Згідно Було Перетворення на Народне секретарство мiжнародного справ на чолi з Володимиром Затонськім.

У сiчнi 1919 року Було сформувати Раду народних комiсарiв УСРР, керiвніком якої став Християн Раковський, одночасно Очола зовнiшньополiтічне вiдомство Радянської України i змiнівші на цiй посадi Миколу Скрипника.

За годину своєї дiяльностi уряд УСРР розгорнув ятір Власний дипломатично представництв. Зокрема, представник УСРР перебувалі у Варшавi, Берлiнi, Празi. Щодо iноземніх дипломатично посланнікiв при урядi Радянської України, то среди них були представник Польщi, а такоже Австрiї, Нiмеччина, Чехо-Словаччини, якi віконувалі основном торговельнi та консульськi функцiї.

В цей перiод дiяльнiсть Наркомату закордонний справ УСРР булу в основному спрямована на розвиток дипломатично вiдносин з iншими державами, Вдосконалення внутрiшнього законодавства в межах компетенцiї наркомату, пiдтримку контактiв з Представництвом iноземніх держав в УСРР.

В одночас ситуацiя змiнілася пiсля Утворення в груднi 1 922 року Союзу РСР. Всi зовнiшньополiтічнi, економiчнi, торговельнi зв'язки України невдовзi перейшлі у вiдання союзного центру, позбавляючі УСРР права на ВЛАСНА зовнiшньополiтічну дiяльнiсть.

Ще 18 жовтня тисячу дев'ятсот двадцять дві р. ЦК КП (б) У прийнять Постанову "Про згортання апарату НКЗС УСРР", повноваження которого малі буті переданi союзному наркомату. Чи не зважаючі на актівнi Спроба тодiшнього народного комiсара закордонний справ УСРР Х.Г.Раковського протідiяті цьом рiшенням (в т.ч. за его iнiцiативи 23 березня 1923 р. Було Прийнято Звернення ЦК КП (б) У до Полiтбюро ЦК РКП (б) з Проханов переглянутися питання относительно злиттів НКЗС УСРР i СРСР), НКЗС УСРР Було Офіційному лiквiдовано 20 вересня 1923 р. Разом з тим пiсля Скасування НКЗС УСРР, Завдяк настiйному клопотанню тодiшнiх українських керiвнікiв з 1923 р. по 1936 р. в посольствах СРСР за кордоном працювала Українськi представник, якi на цi посади прізначаліся УРЯДОМ УРСР, а потiм УРСР.

Зовнiшньополiтічне вiдомство УСРР очолювалі: Сергiй Бакинська (Народний секретар з мiжнацiональніх справ (14 грудня 1917 року - 1 березня 1918 року)); Володимир Затонській (Народний секретар закордонного справ (1 - 4 березня 1918 року)); Микола Скрипник (Народний секретар закордонного справ (8 березня - 18 квiтня 1918 року)); Християн Раковський (Народний комiсар закордонний справ (сiчень - липень 1919 року та березень 1920 року - липень тисяча дев'ятсот двадцять три року)).

1 лютого одна тисяча дев'ятсот сорок чотири року сесiя Верховної Ради СРСР прийнять Закон "Про надання союзним Республiкам повноважень у галузi зовнiшнiх зносин та про превращение у зв'язку з ЦІМ Народного Комiсарiату закордонний Справ iз загальносоюзного в союзно-республiканській народний комiсарiат". Цім актом пiсля двадцятірiчної перерви по сутi поновлювалася права союзних республiк у сферi зовнiшньополiтічної дiяльностi.

Вже 5 лютого одна тисяча дев'ятсот сорок чотири року пріймаються постанови Полiтбюро ЦК КП (б) України i Укази Презідiї Верховної Ради УРСР про Утворення українського НКЗС.

Мiжнародного дiяльнiсть України в перiод 1944-1990 рр. булу в основному зорiєнтована на участь в ООН, роботi в iнших мiжнародного Органiзацiя, что надавало можливiсть iнформуваті свiтовому громадськiсть про життя України, буті залучених до Обговорення свiтовому та регiональніх мiжнародного проблем, вносіті свои Пропозицiї.

Як держава-засновніця ООН Україна брала участь у розробцi Статуту цiєї органiзацiї, формуваннi ее структура, органiв та установ.

Делегацiя УРСР взяла найактівнiшу доля у роботi ООН Вже в Першi роки ее iснування. Представник України виступали за змiцнення миру i розвиток мiжнародного спiвробiтніцтва. Українська делегацiя внесла Чима пропозіцiй до Статуту, iнших документiв ООН, среди них такi, что стосуваліся текстiв власне Статуту, Тимчасових правил (правило 73) процедури Генеральної Асамблеї ООН, проекту резолюцiї про создания Комiсiї з розслiдування становища, что склалось в Iндонезiї (11 лютого 1946 р.), относительно бiженцiв i переселенцiв, перемiщеніх осiб, представництва неурядовіх органiзацiй в Економiчнiй i соцiальнi Радiо ООН, роботи Дунайської конференцiї ТОЩО.

Україна з 1 945 р. є членом мiжнародного Суду, в 1946 р. стала членом Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров'я, Всесвiтнього поштового союзу (1947 р.), Всесвiтньої метеорологiчної органiзацiї (1948 р.), Мiжнародної органiзацiї працi (1954 р.), ЮНЕСКО (1954 р.), Європейської Економiчної Комiсiї (1956 р. ), МАГАТЕ (1957 р.).

Трічi (у 1948-1949 рр., 1984-1985 рр. Та 2000-2001 рр.) Українська РСР оббирати непостiйнім членом Ради Безпеки ООН, Чотири рази ставала членом Економiчної i Соцiальної Заради ООН, Неодноразово - членом Адмiнiстратівної Заради МОП, Ради керуючих Програми ООН з навколишнього середовища, Заради керуючих МАГАТЕ, Комiтету Боротьба з апартеїдом i з здiйснення невiд'ємніх прав палестинський народу.

Українська РСР, посiвші вiдповiдно мiсце в багатьох мiжнародного Органiзацiя, проводила активну, наполеглива полiтики по захисту прав людини, роззброєнню, Збереження миру. Так, лишь у 50-i роки нею Було Зроблено 22 Пропозицiї, у 1960-1961 рр. - 18 пропозіцiй, а з тисяча дев'ятсот шістьдесят два до 1970 р. - 202 Пропозицiї, до документiв, что були предметом Обговорення у мiжнародного Органiзацiя та на конференцiях. Чи не менше пропозіцiй внесено у 1971-1990 рр. Заслуговують згадка, зокрема, проголошення за iнiцiативи України мiжнародного року медична дослiдження, боротьба з непісьменнiстю у свiтi, допомога у пiдготовцi кадрiв для прискореного iндустрiалiзацiї стран, что розвіваються.

Серед проблем, что вірiшувалісь ООН за участю України до здобуття нею незалежностi, були проблеми роззброєння, зокрема, Заборона хiмiчної оружия, незастосування сили, немiлiтарізацiї космосу, лiквiдацiї залішкiв колонiалiзму, заборонено найманства. На 45-й сесiї ГА ООН (1990 р.) 126 стран прийнять резолюцiю про мiжнародного спiвробiтніцтво з Подолання наслiдкiв Чорнобильської аварiї.

Течение 1945-1990 рр. доля УРСР, як i БРСР, в мiжнародного Органiзацiя, в Першу Черга ООН, здiйснювалась пiд керiвніцтвом з Москви. У тій же година працiвниками української зовнiшньополiтічної служби, будучи невiд'ємною частина Радянської діпломатiї, віховувалісь, зокрема, i на кращих традіцiях свiтової діпломатiї. Пiдтвердження вісокої їх квалiфiкацiї є ті, что представник України Займаюсь вісокi керiвнi посади в ООН та iнших мiжнародного Органiзацiя. Так, например, Д.З. Мануїльській обірався Головою Ради Безпеки ООН у 1948-1949 рр., П.О. Недбайло - дере вiце-президентом 21-ї сесiї Комiсiї ООН з прав людини в 1965 р., Г.П. Шевель - вiце-президентом ГА ООН в 1970 р., В.Н.Мартіненко - вiце-президентом Комiтету з соцiальніх вопросам ЕКОСОР в 1977 р. та вiце-президентом 36-ї сесiї ГА ООН в 1981 р., В.О.Кравець - головуючого в РБ ООН в 1984 р., Г.Й.Удовенко - головуючого в РБ ООН в 1985 р., Ю.М.Кочубей - заступником Генерального директора ЮНЕСКО в 1987-1992 рр. Много українських діпломатiв Працювало на рiзних посадах в Секретарiатi ООН, робочих органах iнших мiжнародного органiзацiй.

Мiнiстерство закордонний справ УРСР очолювалі: Олександр Корнійчук (лютий - липень 1944 року); Дмитро Мануїльській (1944 - 1952 роки); Анатолiй Барановський (10 червня одна тисяча дев'ятсот п'ятьдесят два року - 17 червня 1953 року); Лука Паламарчук (11 травня 1 954 року - 13 серпня 1965 року); Дмитро Білоколос (16 березня 1966 року - 11 червня 1970 року); Георгiй Шевель (10 серпня 1970 року - 18 листопада 1980 року); Володимир Мартиненко (18 листопада 1980 року - 28 грудня +1984 року); Володимир Кравець (29 грудня 1984 року - 27 липня 1990 року).

Новий етап у розвитку вiтчізняного зовнiшньополiтічного вiдомства розпочався з 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР прийнять Декларацiю про державний суверенiтет України.

У Декларацiї позначають, что України "як суб'єкт мiжнародного права здiйснює безпосереднi зносини з iншими державами, Укладає з ними договори, обмiнюється дипломатично, консульськими, торговельно представництво, бере участь у дiяльностi мiжнародного органiзацiй ...".

Україна "Виступає рiвноправнім учасником мiжнародного спiлкування, активно спріяє змiцненню Загальна світу i мiжнародної безпеки, безпосередно бере участь у загальноєвропейському процесi та європейськіх структурах".

Пiсля Прийняття iсторичний Акту про незалежнiсть України 24 серпня одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна року перед вiтчізнянім Мiнiстерством закордоних справ посталі новi вiдповiдальнi завдання, якi Вимагаю Нових професiйніх пiдходiв, Реформування Структури МЗС, формирование вiдповiдної законодавчої бази.

Як зазначається в "Основних безпосередньо зовнiшньої полiтики України", Ухвалення 2 липня 1 993 року, з Огляду на своє геополiтічне становище, iсторичний Досвiд, культурнi традіцiї, багатi пріроднi ресурси, потужній економiчний, науково-технiчний та iнтелектуальній потенцiал, Україна может i винна статі вплівовою свiтовому державою, здатно Виконувати значний роль в забезпеченнi полiтики-економiчної стабiльностi в Європi.

Неодмiнною умів успiшної реалiзацiї Україною своих можливий є ее активне i повномасштабне входження до свiтовому спiвтоваріства. Долаючі крізовi явіща в суспiльствi i торуючі свiй шлях у свiт, Україна спірається на свои фундаментальнi загальнонацiональнi Iнтерес, вiдповiдно до якіх визначаються засади, напрями, прiорітеті та функцiї ее зовнiшньої полiтики ".

Реалiзуючі поставленнi завдання, за неповнi дев'ять рокiв незалежностi Україна здобула статус авторитетного, передбачуваності, послiдовного i активного учасника мiжнародного вiдносин.

На сьогоднi Україна - це непостiйній член Ради Безпеки ООН, учасник понад 100 мiжнародного органiзацiй, iнiцiатор неформального об'єднання держав ГУУАМ, до которого, крiм Нашої держави, належати Грузiя. Узбекистан, Азербайджан, Молдова, один з iнiцiаторiв органiзацiї Чорноморського економiчний спiвробiтніцтва, котрібутор безпеки в пiвденний-Схiднiй Європi, Пріднiстров'ї, на Кавказi. Україна, Визнана стратегiчнім та особливо партнером ЄС та НАТО, бере активну участь в iнтеграцiйніх процесах у Європi, на Балто-Чорноморсько просторi.

Україна ВСТАНОВИВ діпломатічнi вiдносин з 166 державами свiту, має розгалужену сiтку дипломатично та консульськими установ (80 у 60 державах), постелили i Виконує понад двi тісячi мiжнародного-правових документiв.

Пiсля Прийняття Декларацiї про державний суверенiтет i за роки незалежностi Мiнiстерство закордонний справ України очолювалі: Анатолiй Зленко (27 липня 1990 року - 25 серпня тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири року); Геннадiй Удовенко (25 серпня 1994 року -17 квiтня 1998 року); Борис Тарасюк (17 квiтня +1998 року - 29 вересня 2000 року); Анатолій Зленко (2 жовтня 2000 року - 2 вересня 2003 року); Костянтин Грищенко (2 вересня 2003 року - 4 лютого 2005 року).

З 4 лютого 2005 року Мiнiстерство закордонний справ України очолює Борис Тарасюк.

Iсторiя новiтнього українського зовнiшньополiтічного вiдомства - це невiд'ємна частина доленосною державотворчих процесiв, что вiдбуваліся в Українi впродовж ХХ столiття.

Несмотря на складнiсть та неоднозначнiсть подiй, якi пережила вiтчізняна дипломатична служба за пройдений столiття, нінi ця IСТОРИЧНА спадщина стоит в основi сучасної актівної i послiдовної зовнiшньої полiтики України та дiяльностi українських діпломатiв, чий патрiотізм i професiоналiзм дозволив Їм зверни за гасло слова: "Честь i вiтчизни" .

2. Міністерство закордоних справ України

Міністерство закордоних справ України (МЗС України) як центральний орган віконавчої власти є головний орган у системе центральних ОРГАНІВ віконавчої власти Із забезпечення реализации державної політики у сфері зовнішніх зносин України та коордінації ЗАХОДІВ у Цій сфере.

Основними завдання МЗС України є: участь у забезпеченні національніх інтересів и безпеки України Шляхом Підтримання мирного и взаємовігідного співробітніцтва з членами МІЖНАРОДНОГО співтоваріства; сприяння забезпечення стабільності МІЖНАРОДНОГО становища України, піднесенню ее МІЖНАРОДНОГО авторитету, Поширення в мире образу України як надійного и передбачуваності партнера; забезпечення реализации державної політики по вопросам інтеграції України до Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки; создания сприятливі зовнішніх умов для Зміцнення незалежності, державного суверенітету, економічної самостійності та Збереження теріторіальної цілісності України; забезпечення відповідно до Надання повноважень цілісності та узгодженості зовнішньополітічного курсу України; захист прав та інтересів громадян и юридичних осіб України за кордоном; сприяння розвіткові зв'язків Із зарубіжнімі Українськими громадами та Надання ЦІМ громадам ПІДТРИМКИ и захисту відповідно до норм МІЖНАРОДНОГО права та чинного законодавства України.

МЗС України Здійснює свои повноваження безпосередно и через діпломатічні представництва України за кордоном, Консульські установи України за кордоном, представництва України при міжнародніх організаціях, представництва МЗС України на территории України, организации та встанови, что належати до СФЕРИ его управління. При віконанні покладених на него завдання Взаємодіє з іншімі центральними и місцевімі органами віконавчої власти та Радою міністрів Автономної Республики Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а такоже з відповіднімі органами других держав.

Україна має Такі представництва при міжнародніх організаціях: Постійне представництво України при ООН, раді Європи, ЮНЕСКО, при міжнародній организации у Відні, при відділеннях ООН та других міжнародніх організаціях у Женеві, при Європейськіх співтоваріствах, при коордінаційніх інстітутах СНД, а такоже Миссия Украіна - НАТО

МЗС України Виконує Такі завдання:

  1. бере участь у здійсненні зовнішньополітічної ДІЯЛЬНОСТІ держави;

  2. розробляє Предложения относительно засідок зовнішніх зносин и у встановленому порядку подає їх Презідентові України;

  3. розробляє и подає Презідентові України та Кабінету міністрів України Пропозиції относительно ініціатив МІЖНАРОДНОГО характеру та ЗАХОДІВ, спрямованостей на Підвищення ефектівності СПІВПРАЦІ України з іноземними державами и міжнароднімі організаціямі;

  4. вносити у встановленому порядку на Розгляд Презідентові України, Кабінету міністрів України Пропозиції относительно розроблення проектів законодавчо та других нормативно-правових АКТІВ по вопросам зовнішньої політики и діпломатічної служби;

  5. розробляє та подає Презідентові України та Кабінету міністрів України Пропозиції относительно реализации державної політики по вопросам інтеграції України до Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки, провадиться відповідні заходи та коордінує заходь, здійснювані органами віконавчої власти у Цій сфере;

  6. розробляє та вносити Презідентові України Пропозиції относительно Визнання іноземних держав, встановлення дипломатично зносин з іноземними державами;

  7. проводити роботу относительно Підвищення роли МІЖНАРОДНОГО права у міжнародніх відносінах;

  8. спріяє Розширення політічніх, економічних, науково-технічних, культурних, гуманітарних та других зв'язків України з іноземними державами и міжнароднімі організаціямі;

  9. спріяє взаємодії ОРГАНІВ віконавчої влади з органами законодавчої и СУДОВОЇ власти в части Здійснення ними зовнішніх зносин та Дотримання міжнародніх зобов'язань України;

  10. вносити у встановленому порядку Пропозиції относительно Укладення міжнародніх договорів України, припиненням, зупинення їхньої Дії, в тому чіслі разом з іншімі центральними органами віконавчої власти, а такоже Погоджує Подання таких пропозіцій міністерствамі та іншімі органами віконавчої власти;

  11. бере участь у пріведенні національного законодавства України у відповідність з ее міжнароднімі зобов'язаннями та міжнародно-правовими нормами, готовит Висновки и Предложения относительно проектів Законів, других нормативно-правових АКТІВ по вопросам зовнішньополітічної ДІЯЛЬНОСТІ, міжнародніх отношений;

  12. оформлює або за дорученням Кабінету міністрів України у встановленому порядку надає повноваження на Укладення міжнародніх договорів, а такоже на участь у работе міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ;

  13. Здійснює Загальний нагляд за виконання міжнародніх договорів України;

  14. зберігає орігіналі текстів міжнародніх договорів України, документів міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ, їхні Завірені копії та офіційні переклади, а такоже інші матеріали по вопросам зовнішньої політики;

  15. Здійснює опублікування міжнародніх договорів України у "Зібранні діючіх міжнародніх договорів України", а такоже Забезпечує офіційний переклад міжнародніх договорів державною мовою України відповідно до статті 20 Закону України "Про міжнародні договори України";

  16. Забезпечує Підтримання дипломатично зносин з іноземними державами, представництво України у міжнародніх організаціях, органах та спеціальніх місіях;

  17. спріяє ДІЯЛЬНОСТІ іноземних дипломатично представництв та консульської установ, представництв міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ в Україні, а такоже Здійснює контроль за додержанням дипломатично и консульсько прівілеїв та імунітетів;

  18. Здійснює Функції дипломатичного протоколу у сфері забезпечення зовнішніх зносин з іноземними державами та міжнароднімі організаціямі;

  19. коордінує заходь, здійснювані органами віконавчої власти у сфері зовнішніх зносин;

  20. спріяє міністерствам, іншім центральним органам віконавчої власти у здійсненні ними міжнародніх зв'язків, надає Їм відповідну методичну консультаційну та інформаційну допомогу;

  21. Погоджує у встановленому порядку директиви, вказівки и технічні завдання відповідно міністерствам, іншім органам віконавчої власти та офіційнім делегаціям, уповноваженим узяті доля в работе сесій ОРГАНІВ міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ, конференцій, у переговорах, консультаціях, засіданнях міжурядовіх комісій за та других ОРГАНІВ;

  22. вносити у встановленому порядку Пропозиції относительно организации та ДІЯЛЬНОСТІ діпломатічної служби України, Забезпечує проведення єдиної кадрової політики и Функціонування структур, пов'язаних з підготовкою, перепідготовкою та підвіщенням кваліфікації кадрів діпломатічної служби;

  23. Здійснює керівництво Опис дипломатично представництв України за кордоном, консульськими установами України за кордоном, представництв України при міжнародніх організаціях;

  24. вносити в установленому порядку на Розгляд Презідентові України Пропозиції относительно создания, реорганізації та ліквідації дипломатично представництв України за кордоном, консульський установ України за кордоном, представництв України при міжнародніх організаціях;

  25. вносити на Розгляд Кабінету міністрів України Пропозиції относительно создания, реорганізації та ліквідації представництв МЗС на территории України;

  26. розробляє кошториси доходів и ВИДАТКІВ дипломатично представництв України за кордоном, консульський установ України за кордоном, представництв України при міжнародніх організаціях та Здійснює контроль за Використання ними ФІНАНСОВИХ ресурсов;

  27. у порядку та в межах сум, передбачення у Державному бюджеті України, Здійснює Поточне фінансування дипломатично представництв України за кордоном, консульський установ України за кордоном, представництв України при міжнародніх організаціях та придбання и будівництво приміщень для їх размещения, Забезпечує їх обладнанням, включаючі транспортні засоби;

  28. у передбачення Державним бюджетом України порядку фінансує витрати, пов'язані з Утримання ПРАЦІВНИКІВ дипломатично представництв України за кордоном, консульський установ України за кордоном, представництв України при міжнародніх організаціях;

  29. Здійснює інформаційне забезпечення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України Із зовнішньополітічніх вопросам;

  30. Виступає Із заявили І РОЗ'ЯСНЕННЯ относительно вопросам зовнішньої політики України, опубліковує ПОВІДОМЛЕННЯ та пошірює прес-релізи з міжнародніх вопросам;

  31. розповсюджує інформацію про Україну за кордоном;

  32. організовує на территории України та за кордоном консульськими роботу, Забезпечує візову політику України, Здійснює в межах своих повноважень паспортне забезпечення;

  33. через діпломатічні представництва України за кордоном, Консульські установи України за кордоном вжіває ЗАХОДІВ для поновлень порушеннях прав юридичних осіб та громадян України;

  34. Забезпечує громадянам України можлівість користуватись у повну обсязі правами, НАДАННЯ Їм законодавством країни перебування та міжнароднім правом;

  35. веде облік громадян України, Які Постійно або тимчасово прожівають за кордоном;

  1. бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України и загальнодержавних програм по вопросам, что належати до его компетенції;

  2. Забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики Стосовно державної Таємниці, контроль за ее збереженням у центральному апараті МЗС України, в дипломатично представництв України за кордоном, консульський установах України за кордоном, представництв України при міжнародніх організаціях, представництва МЗС України на территории України;

  3. організовує Вжиття ЗАХОДІВ относительно ЦИВІЛЬНОЇ оборони, Забезпечує евакуацію громадян України, документів и майна дипломатично представництв України за кордоном, консульський установ України за кордоном, представництв України при міжнародніх організаціях з стран, Які перебувають у стані Збройних конфлікту або в якіх наявні інші Надзвичайні ситуації;

  4. Здійснює інші Функції, что віплівають з покладених на него завдання.

МЗС України очолює На Западе, которого прізначає на посаду и звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

МЗС поділяється на територіальні, функціональні та Адміністративні підрозділі. Смороду згруповані в три великих блоки:

  1. блок євроатлантичної інтеграції та економічного співробітніцтва;

  2. політико-правовий;

  3. адміністративний

На сьогоднi дiяльнiсть Мiнiстерства закордонний справ України значний розшірена i реформована, Про це, зокрема, свiдчить той факт, что нінi загальна кiлькiсть працiвнікiв системи МЗС ставити понад 1800 осiб, что у 18 разiв бiльше, нiж у 1 990 роцi.

Важліва увага в МЗС надається пiдготовцi Нових поколiнь українських діпломатiв. Прикметно є ті, что у Центральному апаратi МЗС України працює около 60% працiвнікiв вiком до 30 рокiв, у закордонний установах - до 40%. Значний мiрою Розширене регiональне представництво среди працюючих в МЗС.

Серед ключовими Вищих учбових закладiв для діпломатічної служби вагому роль вiдiграють дипломатично академiя при МЗС України, Iнститут мiжнародного вiдносин Київського нацiонального унiверситету iм. Т.Шевченка, Львiвській Нацiональний унiверситет iм. I.Франка, Нацiональна юридична академiя iм. Ярослава Мудрого, Iнститут сходознавства i мiжнародного вiдносин "Харкiвський колегiум".

Загаль у міністерстві налічується 24 управління, до якіх додаються Секретаріат міністра, прес-служба, група послів з особливими доручень, генеральна інспекція, головний юридичний консультант, редакція журналу "Політика і час".

До блоку євроатлантичної інтеграції та економічного співробітніцтва належати Такі управління.

  • Управління економічного та наукового співробітніцтва (УЕНС).

Вага цього підрозділу растет рік від року в міру того, як набірає сили економізація української зовнішньої політики. Це управління НЕ лишь відає двостороннімі економічнімі відносінамі України, а й курірує співпрацю зі світовімі економічнімі організаціямі, на кшталт СВІТОВОГО банку та МВФ, займається Чорнобильська проблемою.Більше ТОЩО. Значення управління буде зростаті, вже тепер воно має найбільше індивідуальне НАВАНТАЖЕННЯ на одного співробітніка в міністерстві.

  • Управління Європейського Союзу (УЄС).

Вінікло в 1998 р., И его з'явилася сама по Собі засвідчіла пріорітетність отношений з ЄС. Управління має Проводити велику роботу относительно коордінації отношений з ЄС усіх Урядовий структур України. Інший великий блок вопросам - це Політичні отношения з ЄС, Які матімуть пріорітетне значення, Незалежності від того, Наскільки просуне процес зовнішньополітічної економізації.

  • Управління євроатлантичної інтеграції (УЄІ).

Такоже вінікло в 1998 р .. До его компетенції належати питання отношений, з одного боку, з військово-політічнімі блоками НАТО и Західноєвропейськім Союзом, а з Іншого - з такими широкими Європейськими структурами, як Рада Європи та ОБСЄ. Відповідно це управління працює в тісному контакті з постійнімі представництво України при ціх організаціях. Співробітнікі цього управління Постійно Присутні в українських офіційніх делегаціях. Тісно співпрацює з секретаріатом Верховної Ради України, фракціямі.

  • Друге ТЕРИТОРІАЛЬНЕ управління (ІІ ТУ).

Відає двостороннімі відносінамі з країнамі Західної та Північної Європи. Вінікло в 1998 р. В результате роздріблення гігантського за сферою компетенції Управління Європи та Америки.

  • Управління міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ (УМО).

Належить до підрозділів МЗС Із найдавнішімі традіціямі. Кадрі управління вірізняються високим рівнем подготовки. Оонівську школу пройшло много українських діпломатів. Зосереджуються основні зусилля на харчування політічного та економічного характеру, внески до бюджету ООН. Окреме місце тут Належить підготовці участия українських делегацій у работе ОРГАНІВ ООН, других міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ по вопросам прав людини та СОЦІАЛЬНИХ вопросам.

  • Управління державного протоколу (УДП).

До его компетенції належати питання протокольної организации зовнішньополітічніх подій, а такоже отношений Із закордонного представництва в Україні. Поле его ДІЯЛЬНОСТІ є широким и важлівім. Смороду ма ють особисто до деталей, щохвілінно проробіті всі маршрути, Якими рухатімуться Закордонні Гості во время своих візітів, Скласти програму перебування.

  • Історико-архівне управління (ІАУ).

Зберігає для історії ті, чим живе українська дипломатія сегодня. Воно піклуюється про оновлення архіву зовнішньої політики України, архіву ООН та других ОРГАНІЗАЦІЙ. Стежа за Наукова дослідженнямі та публікаціямі, что стосують Закордонні ДІЯЛЬНОСТІ України

  • Четверте ТЕРИТОРІАЛЬНЕ управління (IV ТУ).

Вінікло в результате структурної реформи 1998р., Відає харчування отношений Із країнамі Північної та Південної Америки. Основа харчування є отношения зі США та Канади. Проти Дивлячись на ті, як змінюється Співробітництво з країнамі Латінської Америки, и цею направление роботи набуває дедалі більшої ваги.

Політико-правового блоку охоплює 9 підрозділів.

  • Управління політічного АНАЛІЗУ та планування (УПАП).

Традіційно и небезпідставно вважається мозковий центром міністерства. Перспективним планування зовнішньополітічної ДІЯЛЬНОСТІ, аналіз ее проблем и здобутків потребують неабіякої професійної подготовки, обізнаності НЕ лишь з глобальними політічнімі реаліямі, но й зі спеціфікою роботи всех підрозділів міністерства. Співробітнікам цього управління более, чем персоналові будь-которого Іншого, потрібні навички генералізму в діпломатії.

  • Договірно-правове управління (ДПУ).

Одне з найбільшіх у міністерстві, воно відповідає за Надзвичайно важлівій аспект зовнішньополітічної ДІЯЛЬНОСТІ - юридичний. З Огляду на спеціфіку роботи дипломатично служб, це управління консультує інші Державні установи по вопросам міжнародно-правового характеру. Курірує розвиток договірно-правової бази двосторонніх отношений України з іншімі державами, готовит тексти міжнародніх договорів и т.д.

  • Управління контролю над озброєнням та військово-технічного співробітніцтва (УКОВТС).

Має найвіразнішу технічну спеціфіку и найбільшу Кількість діпломатів-спеціалістів. У его компетенції перебувають питання ядерного роззброєння, Дотримання режиму нерозповсюдження, участия України в організаціях у Цій сфере. Саме его співробітнікі готувалі свого часу таку складаний й доленосною для України подію, як переговори относительно відмові від ядерної оружия.

  • Перше ТЕРИТОРІАЛЬНЕ управління (І ТУ).

Відає відносінамі с Россией та більшістю стран СНД, а такоже доля України в работе ОРГАНІВ Співдружності. Робота в управлінні потребує ніні НЕ лишь глибокого знання СУЧАСНИХ політічніх реалій у відносінах з нашими Сусідами, но й доброї орієнтації в економічних харчування, а такоже значної оператівності, бо воно має найбільшу пітому Вагу оператівної роботи.

  • Управління информации (УІ).

Его Функції стосують інформаційної політики та інформаційного забезпечення закордонний представництв України. Пріймає и Аналізує інформаційні ПОВІДОМЛЕННЯ закордонний установ та надсілає Їм інструктівні матеріали з ключовими вопросам зовнішньополітічної ДІЯЛЬНОСТІ. Сейчас це Одне з Управлінь, структура и завдання якіх перебувають у стадії формирование.

  • Консульський управління (КУ).

Відає одним з класичності направлений ДІЯЛЬНОСТІ дипломатично служб - Надання консульсько послуг громадян. Це найбільше управління в міністерстві. За характером роботи - окреме "підприємство з надання послуг громадянам", а за структурою - Міністерство у міністерстві. КОЖЕН співробітник МЗС, Незалежності від СФЕРИ майбутнього! Застосування, начинает свою кар`єру з роботи на консульській ДІЯЛЬНОСТІ.

  • П `яте ТЕРИТОРІАЛЬНЕ управління (V ТУ).

Відповідає за отношения з країнамі азії, Африки, около Відразу та Тихоокеанського регіону. Воно охоплює найбільшу Кількість держав світу. Его відмітною рісою є такоже наявність фахівців, Які володіють Арабською, японська та іншімі складаний мовами.

До політико-правового блоку Належить такоже редакція міністерського журналу "Політика і час", де регулярно вісвітлюються Актуальні питання розвитку діпломатії.

Адміністративний блок охоплює управління, на Які покладаючи забезпечення життєдіяльності міністерства.Віняток ставити Третє ТЕРИТОРІАЛЬНЕ управління (ІІІ ТУ), до компетенції которого входять двосторонні взаєміні з країнамі Центрально-Східної Європи. Найбільш "гарячими" безпосередньо були польський та балканська.

Кроме цього до адміністративного блоку належати: Загальний Секретаріат, Управління кадрів та Навчальних Закладів, Управління організаційно-технічного забезпечення, Центральна бухгалтерія, Валютно-фінансове управління, Управління справами, Управління дипломатично установ, дипломатично академія при МЗС України, а такоже представництва МЗС у Симферополе, Одессе та Ужгороді.

У МЗС України з урахуванням спеціфікі его ДІЯЛЬНОСТІ могут утворюватіся інші дорадчі та консультативні органи.Склад ціх ОРГАНІВ и положення про них Затверджує На Западе.

Структуру Міністерства Затверджує На Западе закордонний справ України.

Штатний розпис, кошторис ВИДАТКІВ МЗС України Затверджує На Западе за погодження з Міністерством фінансів України.

3. Пріоритети зовнішньої політики України

Європейська інтеграція - як Ключовий ПРІОРИТЕТ, Який акумулює в Собі цілий комплекс внутрішньо- та зовнішньополітічніх зусіль України з метою Наближення до ЄС та создания необхідніх передумов для вступления до Європейського Союзу у Майбутнього. Органічною частина євроінтеграційного курсу України є забезпечення діпломатічної ПІДТРИМКИ Завершення процесса Приєднання України до СOT.

Євроатлантична інтеграція - захист безпекової інтересів України, участь у створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступова інтеграція до НАТО. Реалізація цієї мети має буті досягнуть через использование механізмів співробітніцтва з НАТО, зокрема Плану Дій та щорічніх Цільовіх планів, а такоже Приєднання до Плану Дій относительно набуття членства.

На двосторонньому Рівні Україна прагнем використовуват увесь Потенціал стратегічного партнерства на основе взаємного інтересу та спільніх підходів до розвитку отношений з США, Россией та Польщею; досягті та підтрімуваті добрі отношений з країнами-Сусідами в атмосфері поваги до суверенітету та теріторіальної цілісності. Україна досягатіме мети з продвижения в РЕГІОНІ європейськіх цінностей, зокрема Шляхом актівної участия у розв "язанні заморожених конфліктів.

Україна проводить активну багатосторонніх політику в рамках універсальніх та регіональніх міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ. Участь в ООН спрямована Перш за все на продвижения інтересів України у процесі Прийняття найважлівішіх для усієї Світової спільноті РІШЕНЬ. Діяльність у рамках ОБСЄ залішатіметься важлівім Чинник ДОПОВНЕННЯ та Розширення регіональної та Загальної стабільності и безпеки в Европе.

Важлівім пріорітетом для забезпечення стратегічніх інтересів України є економічна ЕКСПАНСІЯ як на традіційніх, так и Нових ринках для українських товарів та послуг на около Сході, в Латінській Амеріці, азії та Афріці.

Постійнім пріорітетом зовнішньої політики та сферою особлівої уваги дипломатичний та консульський установ України є захист громадян України за кордоном та прав української діаспори Постійно знаходяться в центрі уваги.

4. дипломатично служба в Україні

Дипломатична служба в Україні є частина державної служби и призначила Забезпечувати практичність реалізацію зовнішньої політики України, представляті та захіщаті Захоплення України у сфері міжнародніх отношений, а такоже ії юридичних осіб та громадян за кордоном.

Такими, что перебувають на діпломатічній службі, вважаються Державні службовці, Які віконують діпломатічні або Консульські Функції в Україні або за кордоном. Діпломатічні працівники проходять дипломатичну службу на посадах відповідальніх ПРАЦІВНИКІВ служби Президента України з міжнародніх вопросам. Служби Протоколу Президента України, Міністерства закордоних справ України та его представництв в Україні, дипломатично представництв та консульської установ України за кордоном, постійніх представництв України при міждержавніх організаціях.

Дипломатично службою вважається такоже служба за контрактом дипломатично ПРАЦІВНИКІВ у секретаріатах ​​міждержавніх ОРГАНІЗАЦІЙ за квотою України при дотріманні вимог относительно строків ціх Контрактів, обумовлених Міністерством закордоних справ України.

Систему ОРГАНІВ діпломатічної служби складають: Міністерство закордоних справ України, представництва Міністерства закордоних справ України на территории України, Закордонні діпломатічні встанови України.

Діпломатічні представництва та Консульські установи України за кордоном є Постійно діючімі установами України, основними завдання якіх є представництво України в державі перебування та Підтримання офіційніх міждержавніх отношений, захист інтересів України, прав та інтересів ее громадян и юридичних осіб за кордоном.

Постійні представництва України при міжнародніх організаціях є Постійно діючімі установами України за кордоном, основними завдання якіх є представництво України при міжнародніх організаціях, Підтримання з такими міжнароднімі організаціямі офіційніх отношений та захист інтересів України за кордоном.

Основними принципами діпломатічної служби є:

  • Служіння Українському народові;

  • відстоювання національніх інтересів України;

  • ПРІОРИТЕТ прав и свобод людини та громадянина;

  • демократизм и законність;

  • гуманізм и соціальна справедливість;

  • професіоналізм, компетентність, ініціатівність, об'єктивність, чесність, відданість делу;

  • персональна відповідальність за виконання службових обов'язків и додержання дисципліни.

На дипломатично службу пріймаються на конкурсній основі громадяни України, Які ма ють вищу освіту у сфері міжнародніх отношений, необхідні Професійні та ділові якості, володіють іноземними мовами и за станом здоров'я могут буті направлені за кордон. Особи, Які ма ють вищу освіту за іншімі спеціальностямі, могут буті прійняті на дипломатичну службу после проходження відповідної перепідготовкі.

Основними завдання діпломатічної служби є:

  • забезпечення національніх інтересів и безпеки України Шляхом Підтримання мирного и взаємовігідного співробітніцтва з членами МІЖНАРОДНОГО співтоваріства за загальновізнанімі принципами и нормами МІЖНАРОДНОГО права;

  • проведення зовнішньополітічного курсу України, спрямованостей на розвиток політічніх, економічних, гуманітарних, наукових, других зв'язків з іншімі державами, міжнароднімі організаціямі;

  • захист прав та інтересів громадян и юридичних осіб України за кордоном;

  • сприяння забезпечення стабільності МІЖНАРОДНОГО становища України, піднесенню ее МІЖНАРОДНОГО авторитету, Поширення в мире образу України як надійного и передбачуваності партнера;

  • забезпечення дипломатичними засоби та методами захисту суверенітету, безпеки, теріторіальної цілісності та непорушності кордонів України, ее політічніх, торгово-економічних та других інтересів;

  • коордінація ДІЯЛЬНОСТІ других ОРГАНІВ віконавчої власти относительно забезпечення проведення єдиного зовнішньополітічного курсу України;

  • Вивчення політічного та економічного становища в мире, зовнішньої та внутрішньої політики іноземних держав, ДІЯЛЬНОСТІ міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ;

  • забезпечення ОРГАНІВ державної влади України інформацією, необхідною для Здійснення ефектівної зовнішньої та внутрішньої політики;

  • Здійснення других завдання відповідно до законодавства України.

Дипломатичний працівник прізначається па посаду согласно з прісвоєнім Йому дипломатично рангом відповідно до затверджених Міністерством закордоних справ України Списку посад, что пріпісані до дипломатично рангів, может буті призначення на посаду, припис до ВИЩОГО або нижчих дипломатичного рангу, чем тієї, что Йому присвоєно. Особи, Які Вперше пріймаються на дипломатичну службу, прізначаються на припис до дипломатичного рангу посаду з Наступний прісвоєнням рангу за результатами атестації з урахуванням посади, якові смороду займають.

Дипломатично Працівникам прісвоюються Такі діпломатічні ранги України:

  • аташе;

  • третій секретар;

  • другий секретар іншого класу;

  • другий секретар першого класу;

  • перший секретар іншого класу;

  • перший секретар першого класу;

  • радник іншого класу;

  • радник першого класу;

  • Надзвичайний и Повноважній Посланник іншого класу;

  • Надзвичайний и Повноважній Посланник першого класу;

  • Надзвичайний и Повноважній Посол.

Діпломатічні ранги ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ и Повноважного Посла, ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ и Повноважного Посланника первого класу, ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ и Повноважного Посланника другого класу прісвоюються Президентом України за поданих Міністра закордоних справ України.

Інші діпломатічні ранги прісвоюються міністром закордоних справ України на підставі рекомендації атестаційної КОМІСІЇ Міністерства закордоних справ України.

Рядки перебування дипломатично ПРАЦІВНИКІВ у дипломатично ранги:

  • аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, первого секретаря іншого класу - два роки;

  • первого секретаря першого класу, Радника іншого класу - три роки.

Рядки перебування в дипломатично ранги Радника першого класу, ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ и Повноважного Посланника другого класу, ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ и Повноважного Посланника першого класу НЕ встановлюються.

В окремий випадки за значні успіхі в работе та особливі заслуги дипломатичним Працівникам может буті присвоєно черговий ранг до Закінчення строків, передбачення ЦІМ пунктом (дострокове прісвоєння дипломатичного рангу) и без Дотримання черговості прівоєння рангів (Позачергове прісвоєння дипломатичного рангу). Діпломатічні працівники, Яким присвоєно Дипломатичний ранг, перебувають у ньом довічно.

Основними функціямі діпломатічної служби є:

  • забезпечення Підтримання дипломатично зносин з іншімі державами, представництво України у міжнародніх організаціях та спеціальніх місіях;

  • Здійснення зовнішньополітічної ДІЯЛЬНОСТІ держави;

  • організація проведення переговорів и підготовка Укладення міжнародніх договорів України;

  • підготовка разом з іншімі центральними органами віконавчої власти пропозіцій относительно Укладення, Виконання, припиненням Дії міжнародніх договорів та Внесення їх у встановленому порядку на Розгляд Президенту України та Кабінету міністрів України;

  • внесення в установленому порядку на Розгляд Президенту України, Верховній раді України та Кабінету міністрів України пропозіцій та рекомендацій по вопросам отношений України з іншімі державами та міжнароднімі організаціямі;

  • підготовка пропозіцій относительно удосконалення законодавства України у Галузі міжнародніх отношений;

  • Здійснення функцій дипломатичного протоколу у сфері забезпечення зовнішніх зносин з іншімі державами, міжнароднімі організаціямі;

  • забезпечення Функціонування єдиної державної системи реєстрації, обліку та зберігання міжнародніх договорів України;

  • Здійснення функцій депозітарію міжнародніх договорів, Укладення Україною;

  • сприяння ДІЯЛЬНОСТІ іноземних дипломатично представництв та консульської установ, представництв міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ в Україні, а такоже Здійснення контролю за додержанням діпломатічніхі консульсько прівілеїв та імунітетів;

  • сприяння взаємодії ОРГАНІВ законодавчої, віконавчої и СУДОВОЇ власти в части Здійснення ними зовнішніх зносин та Дотримання міжнародніх зобов'язань України;

  • Здійснення інформаційного забезпечення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України по вопросам зовнішньополітічної ДІЯЛЬНОСТІ;

  • розповсюдження информации про Україну за кордоном;

  • організація на территории України та за кордоном консульської роботи, забезпечення візової політики України, Здійснення в межах своих повноважень паспортного забезпечення;

  • сприяння органам законодавчої, віконавчої та СУДОВОЇ власти у здійсненні ними міжнародніх зв'язків, Надання Їм відповідної методичної, консультаційної та інформаційної допомоги;

  • Здійснення других функцій відповідно до чинного законодавства України.

5. законодавчо Врегулювання СФЕРИ зовнішньополітічніх отношений

Зовнiшньополiтічна дiяльнiсть України регулюється багатьма засадничими Нацiональна нормативно-правовими документами, среди якіх самперед:

  • Конституцiя України вiд 28 червня 1996 року;

  • Основнi напрями зовнiшньої полiтики України вiд 2 липня +1993 року;

  • Концепцiя (основи державної полiтики) нацiональної безпеки України вiд 16 сiчня 1997 року;

  • Воєнна доктрина України вiд 19 жовтня 1993 року;

  • Закон України "Про мiжнароднi договори України" вiд 22 грудня тисячі дев'ятсот дев'яносто три року;

  • Закон України "Про Правонаступництво України" вiд 12 вересня тисяча дев'ятсот дев'яносто-один року;

  • Закон України "Про участь України в мiжнародного міротворчіх операцiях" вiд 23 квiтня 1999 року;

  • Указ Президента України "Про Положення про Мiнiстерство закордонний справ України" вiд 3 квiтня тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять року;

  • Указ Президента N 841/96 "Про заходи относительно Вдосконалення коордінацiї дiяльностi органiв віконавчої власти у сферi зовнiшнiх зносин" вiд 18 вересня 1996 року;

  • Указ Президента України "Про Положення про дипломатичну службу в Українi" вiд 16 липня 1993 року;

  • Указ Президента України "Про Консульський Статут України" вiд 2 квiтня 1 994 року;

  • Розпорядження Президента України "Про Положення про дипломатичне представництво України за кордоном" вiд 22 жовтня 1992 року.

Згiдно зi статтю 106 Констітуцiї України керiвніцтво зовнiшньополiтічною дiяльнiстю держави здiйснює Президент України, Який представляет країну в мiжнародного вiдносин, веде переговори та Укладає мiжнароднi договори України, пріймає рiшенням про Визнання iноземніх держав, прізначає та звiльняє глав дипломатично представництв України в iнших державах i при мiжнародного Органiзацiя , пріймає вiрчi грамоти дипломатично представникiв iноземніх держав.

Згiдно з Указом Президента України "Про Положення про Мiнiстерство закордонний справ України" вiд 3 квiтня одна тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять року, центральним органом віконавчої власти України, Який Забезпечує вiдповiдно до НАДАННЯ Йому повноважень проведення зовнiшньої полiтики держави i коордінацiю дiяльностi у сферi зовнiшнiх зносин, є Мiнiстерство закордонний справ України .

Згiдно з Указом, основними завдання МЗС України є: "участь у забезпеченнi Нацiональна iнтересiв i безпеки України Шляхом пiдтрімання мирного i взаємовігiдного спiвробiтніцтва з членами мiжнародного спiвтоваріства, сприяння забезпечення стабiльностi мiжнародного становища України, пiднесенню ее мiжнародного авторитету, Поширення у свiтi образу України як надiйний i передбачуваності партнера; создания сприятливі зовнiшнiх умов для змiцнення незалежностi, державного суверенiтету, економiчної самостiйностi та Збереження теріторiальної цiлiсност i України; забезпечення вiдповiдно до Надання повноважень цiлiсностi та узгодженостi зовнiшньополiтічного курсу України; захист прав та iнтересiв громадян i юридичних осiб України за кордоном; сприяння розвітковi зв'язкiв iз зарубiжнімі Українськими громадами та Надання ЦІМ громадам пiдтримку i захисту вiдповiдно до норм мiжнародного права та чинного законодавства України ".

Список лiтератури:

  1. Енциклопедiя українознавства. Словниковий частина: у 4-х т.

  2. Табачник Д.В. - "Україна на шляху у світ" - тисяча дев'ятсот дев'яносто шість.

  3. Українська загальна енциклопедiя: Книга знання в 3-х т. - 1930.

  4. Гуменюк Б.І., Щерба О.В. - "Сучасна дипломатична служба" - 2001

  5. Українська дипломатична енциклопедія - 2004

  6. www.mfa.gov.ua - Офіційний сайт МЗС України

  7. Конституція України від 28 червня тисяча дев'ятсот дев'яносто шість

  8. Закон України "Про дипломатичну службу" від 20 вересня 2001 року

  9. Указ Президента України "Про Положення про Міністерство закордоних справ України" від 3 квітня тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять року