• Визнання доходів и витрат
  • Визначення прибутку (збитків) за звітний период
  • Елементи операційних витрат
  • Розрахунок показніків прібутковості акцій


  • Дата конвертації27.07.2017
    Розмір103.02 Kb.
    Типконтрольна робота

    Скачати 103.02 Kb.

    ОРГАНІЗАЦІЯ виробництва

    eft "> При відмові правонаступник (спадкоємця) від вступления до Товариство з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прійнятті до него правонаступник (спадкоємця) Йому Видається у грошовій або натуральній форме Частка у Майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юрідічній особі (спадкодавцю), ВАРТІСТЬ якої візначається на день реорганізації або ліквідації (смерти) учасника. У ціх випадка розмір статутного (Складення) Капіталу товариства підлягає Зменшення.
    Стаття 56. Строк набрання ЧИННОСТІ рішенням про Зменшення статутного (Складення) Капіталу ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    Рішення ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ про Зменшення его статутного (Складення) Капіталу набірає ЧИННОСТІ НЕ Раніш як через 3 місяці после державної реєстрації и Публікації про це у встановленому порядку.

    Стаття 57. Звернення Стягнення на часть майна Товариство з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному Капіталі

    Звернення Стягнення на часть майна Товариство з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному Капіталі, за его особістом боргами допускається лишь в разі недостатності у него Іншого майна для удовольствие вимог кредіторів. Кредитори такого учасника ма ють право Вимагати від товариства виплати вартості части майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному Капіталі товариства, або виділу відповідної части майна для Звернення на него Стягнення. Частина майна, что підлягає виділу, або ОБСЯГИ коштів, что становляться ее ВАРТІСТЬ, встановлюється согласно з балансом, Який складається на дату предявлення вимог кредиторами.

    Звернення Стягнення на всю Частка учасника в статутному Капіталі ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ пріпіняє его доля у товаристві.

    Стаття 58. Вищий орган ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    Віщим органом Товариство з обмеженою відповідальністю є Загальні збори учасников. Смороду складаються з учасников товариства або призначення ними представителей.

    Представник учасников могут буті постійнімі або призначення на Певний рядків. Учасник вправі в будь-який час замініті свого представника у загально зборах учасников, сповістівші про це других учасников.

    Учасник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ вправі Передат свои повноваження на зборах ІНШОМУ учаснику або представнікові Іншого учасника товариства.

    Учасники ма ють Кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (Складення) Капіталі.

    Загальні збори учасников товариства обірають голову товариства.

    Стаття 59. компетенція Загальне зборів учасников ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    До компетенції зборів Товариство з обмеженою відповідальністю кроме вопросам, зазначеним у пунктах "а", "б", "г - ж", "і - й" статті 41 цього Закону, належить:

    а) встановлення розміру, форми и порядок внесення учасниками додатково вкладів;

    б) вирішенню питання про придбання товариством Частки учасника;

    в) віключення учасника з товариства;

    г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, создание та визначення повноважень відповідніх контрольних ОРГАНІВ.

    З вопросам, зазначеним у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а такоже при вірішенні питання про віключення учасника з товариства решение вважається чинний, если за него проголосують учасники, что володіють у сукупності більш як 50 відсоткамі Загальної кількості голосів учасников товариства.

    З решті вопросам решение пріймається простою більшістю голосів.

    Стаття 60. Порядок Прийняття РІШЕНЬ Загальна Зборами учасников ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    Загальні збори учасников вважаються повноважнімі, если на них Присутні учасники (представник учасников), что володіють у сукупності більш як 60 відсоткамі голосів.

    Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу могут члени виконавчих ОРГАНІВ, Які НЕ є учасниками товариства. Учасники зборів, Які беруть участь у зборах, реєструються з зазначеним кількості голосів, якові має Кожний учасник. Цей ПЕРЕЛІК підпісується головою та секретарем зборів.

    Будь-хто з учасников ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ вправі Вимагати РОЗГЛЯДУ питання на загально зборах учасников за умови, что воно Було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до качана зборів.

    У випадках, передбачених установчих документами або погодження матеріалів товариством правилами процедури, допускається Прийняття решение методом опитування. У цьом разі проект решение або питання для Голосування надсілається учасникам, Які повінні у пісьмовій форме сповістіті относительно него свое мнение. В течение 10 днів з моменту одержаний ПОВІДОМЛЕННЯ від последнего учасника Голосування всі смороду повінні буті проінформовані головою про прийнятя решение.

    Голова зборів товариства Організує ведення протоколу. Книга протоколів має буті у будь-який час нада учасникам товариства. На їх вимоги повінні відаватіся Засвідчені Витяг з книги протоколів.

    Стаття 61. Періодічність скликання загально зборів учасников ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ. Позачергові збори

    Загальні збори учасников ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ склікаються не рідше двох разів на рік, если інше НЕ предусмотрена установчо документами.

    Позачергові Загальні збори учасников склікаються головою товариства при наявності обставинні, зазначеним в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а такоже у будь-якому ІНШОМУ випадки, если цього потребують Захоплення товариства в цілому, зокрема, если вінікає загроза значного СКОРОЧЕННЯ статутного (Складення) Капіталу .

    Загальні збори учасников товариства повінні склікатіся такоже на вимоги виконавчого органу.

    Учасники товариства, что володіють у сукупності більш як 20 відсоткамі голосів, ма ють право Вимагати скликання Позачергове Загальне зборів учасников у будь-який час и з будь-которого приводу, что стосується ДІЯЛЬНОСТІ товариства. Если в течение 25 днів голова товариства НЕ виконан зазначеної вимоги, смороду вправі Самі склікаті Загальні збори учасников.

    Про проведення загально зборів товариства учасники повідомляються передбачення статутом способом з зазначеним годині и місця проведення зборів та порядку денного. ПОВІДОМЛЕННЯ винне буті Зроблено НЕ Менш як за 30 днів до скликання загально зборів. Будь-хто з учасников товариства вправі Вимагати РОЗГЛЯДУ питання на загально зборах учасников за умови, что воно Було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до качана зборів. Чи не пізніш як за 7 днів до скликання загально зборів учасникам товариства винна буті Надал можлівість ознайомітіся з документами, внесеними до порядку денного зборів. З вопросам, які не включені до порядку денного, решение могут прійматіся только за Згідно всех учасников, прісутніх на зборах.

    Стаття 62. Виконавчий орган ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    У товаристві З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ створюється виконавчий орган: колегіальній (дирекція) або одноособовій (директор). Дірекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу могут буті такоже и особини, Які НЕ є учасниками товариства.

    Дирекція (директор) вірішує усі питання ДІЯЛЬНОСТІ товариства, за вінятком тихий, что належати до віключної компетенції загально зборів учасников. Загальні збори учасников товариства могут вінесті решение про передачу части повноважень, что належати Їм, до компетенції Дирекції (директора).

    Дирекція (директор) підзвітна Загальна Зборів учасников и Організує Виконання їх РІШЕНЬ. Дирекція (директор) вправі прійматі решение, обовязкові для учасников товариства.

    Дирекція (директор) Діє від імені товариства в межах, встановлений данім Законом та установчо документами.

    Генеральний директор має право без довіреності Виконувати Дії від імені товариства. Інші члени Дирекції такоже могут буті наділені ЦІМ правом.

    Генеральний директор (директор) может буті одночасно головою Загальне зборів учасников товариства.

    Стаття 63. Контроль за діяльністю Дирекції (директора) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    Контроль за діяльністю Дирекції (директора) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ здійснюється ревізійною комісією, что утворюється Загальна Зборами учасников товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчо документами, но не менше 3 осіб. Члени Дирекції (директор) могут буті членами ревізійної КОМІСІЇ.

    Перевірка ДІЯЛЬНОСТІ Дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимоги учасников товариства. Ревізійна комісія вправі Вимагати від посадових осіб товариства Подання їй усіх необхідніх матеріалів, бухгалтерських чи других документів та особістом пояснень.

    Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок віщому органу товариства.

    Ревізійна комісія складає Висновок по річніх звітах та балансах. Без висновка ревізійної КОМІСІЇ Загальні збори учасников товариство не в ма ють права затверджуваті баланс товариства.

    Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання Позачергове Загальне зборів учасников, если вінікла загроза суттєвім інтересам товариства або Виявлено зловжівання Посадовими особами товариства.

    Стаття 64. Віключення з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    Учасника Товариство з обмеженою відповідальністю, Який систематично НЕ Виконує або неналежнім чином Виконує обовязки, або перешкоджає своими діямі досягнені цілей товариства, может буті віключено з товариства на основе решение, за Пожалуйста проголосувало учасники, что володіють у сукупності більш як 50 відсоткамі Загальної кількості голосів учасников товариства. При цьом цею учасник (его представник) у голосуванні участия НЕ бере.

    Віключення учасника з товариства виробляти до НАСЛІДКІВ, передбачення статтей 54 и 55 цього Закону.

    Глава 3. ТОВАРИСТВО З Додатковий ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ



    Стаття 65. Поняття товариства з Додатковий ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    Товариством з Додатковий ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ візнається общество, Статутний (Складення) капітал которого поділеній на Частки визначених установчих документами Розмірів. Учасники такого товариства відповідають за его боргами своими Внески до статутного (Складення) Капіталу, а при недостатності ціх сум - додатково належно Їм майном в однаково для всіх учасников кратному размере до внеска кожного учасника.

    Граничний розмір відповідальності учасников передбачається в установчих документах.

    До товариства з Додатковий ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ застосовуються норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливо, передбачення даною статтей.

    Глава 4. ПОВНЕ ТОВАРИСТВО



    Стаття 66. Поняття полного товариства

    Повна візнається таке товариство, всі учасники которого займаються спільною підпріємніцькою діяльністю и несуть солідарну відповідальність за зобовязань товариства усім Своїм майном.

    Особа может буті учасником только одного полного товариства.

    Найменування полного товариства винне містіті імена (найменування) всех его учасников, слова "повне товариство" або містіті імя (найменування) одного чи кількох учасников з доданням слів "і компанія", а такоже слів "повне товариство".

    Стаття 67.Зміст засновніцького договору про повне товариство

    Засновніцькій договір про повне товариство, кроме умів, передбачення статті 4 и 66 цього Закону, повинен візначаті розмір Частки шкірного з учасников, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму їх участия у справах для товариства.

    Стаття 68. Ведення справ полного товариства

    Ведення справ полного товариства здійснюється за загальною Згідно всех учасников.

    Ведення справ товариства может здійснюватіся або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, Які віступають від імені товариства. В последнего випадка ОБСЯГИ повноважень учасников візначається дорученням, Пожалуйста винне буті підпісано Решті учасников товариства.

    Если в засновніцькому договорі визначаються декілька учасников, Які наділяються повноваженнямі на ведення справ товариства, то передбачається, что КОЖЕН з них может діяті від імені товариства самостійно. У засновніцькому договорі может буті відзначено, что Такі учасники ма ють право вчинятися відповідні Дії лишь спільно.

    Учасники, Яким Було доручили ведення справ полного товариства, зобовязані надаваті решті учасников на їх вимоги повну інформацію про Дії, что віконуються від імені та в інтересах товариства.

    Повноваження учасника на ведення справ товариства пріпіняються Повністю або частково з припиненням ДІЯЛЬНОСТІ самого товариства у звязку з відмовою учасника від доручення чи Скасування доручення на вимоги хоча б одного з решті учасников.

    Учасник, Який діяв у спільніх інтересах, які не маючі повноважень, у випадка, коли его Дії Чи не будуть схвалені Решті учасников, вправі ставити вимоги до товариства відшкодуваті витрати за умови, если доведено, что внаслідок его Дій товариство зберегло чи відповідно надбало майно, Пожалуйста перебільшує за вартістю понесені товариством витрати.

    Стаття 69. Відступлення частки (ее части) учасника полного товариства

    Передача учасником полного товариства своєї частки (ее части) іншім учасникам цього товариства або третім особам может буті здійснена лишь за Згідно всех учасников.

    З передачею частки (ее части) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обовязків, что належали учаснику, Який ВИБУВ з полного товариства або відступів часть своєї Частки.

    При реорганізації юридичної особи, учасника полного товариства, або смерти громадянина, учасника полного товариства, правонаступник (спадкоємець) має Переважно право вступления до товариства за Згідно решті учасников.

    Правонаступник (спадкоємець) Несе відповідальність за Боргі учасника, что вініклі за годину ДІЯЛЬНОСТІ товариства, перед ПОВНЕ ТОВАРИСТВО, а такоже за Боргі товариства перед третімі особами.

    У разі відмові правонаступник (спадкоємця) від вступления до полного товариства або відмові товариства у прійнятті правонаступник (спадкоємця) Йому віплачують ВАРТІСТЬ Частки, что Належить реорганізованій юрідічній особі (спадкоємцю), розмір якої візначається на день реорганізації (смерти) учасника. У ціх випадка відповідно зменшується розмір майна товариства, Вказаним в засновніцькому договорі.

    Стаття 70. Про заборонено учасникам полного товариства конкуруваті з ПОВНЕ ТОВАРИСТВО

    Учасники полного товариство не в вправі від свого імені та в своих інтересах Здійснювати догоди, Однорідні з цілямі ДІЯЛЬНОСТІ товариства, а такоже брати участь у будь-якіх общество (кроме акціонерних товариств), Які ма ють однорідну з ПОВНЕ ТОВАРИСТВО мету ДІЯЛЬНОСТІ.

    У разі Порушення правил, встановлення цією статтей, учасники полного товариства зобовязані компенсуваті збитки, заподіяні товариству цімі діямі.

    Стаття 71. Вихід учасника з полного товариства

    Учасник полного товариства, что Було Створено на невизначенності рядків, может в будь-який час війтом з товариства, попереду про це не пізніш як за 3 місяці.

    Вихід Із товариства, что Було Створено на визначення рядків, допускається лишь при наявності поважних причин та за умови, что попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.

    Если при віході учасника з полного товариства це товариство зберігається, то учаснику віплачується ВАРТІСТЬ его Внески відповідно до балансу, Складення на день виходів. На вимогу учасника та за Згідно товариства вклад может буті повернуто Повністю або частково в натуральній форме.

    Учаснику, Який ВИБУВ, віплачується належно Йому частина прибутку, одержаний товариством у даного году. Майно, переданої учасникам товариства только для Користування, возвращается в натуральній форме без винагороди.

    Стаття 72. Віключення учасника з полного товариства

    Учасника полного товариства, Який систематично НЕ Виконує чи неналежнім чином Виконує обовязки або перешкоджає своими діямі досягнені цілей товариства, может буті віключено з товариства в порядку, передбачення установчо документами.

    Віключення учасника з полного товариства виробляти до НАСЛІДКІВ, передбачення статтей 71 цього Закону.

    Стаття 73. Звернення Стягнення на частко учасника в повну товаристві

    Звернення Стягнення на частко учасника в повну товаристві за его Власний зобовязань НЕ допускається. При недостатності майна учасника для покриття боргів за зобовязань кредитори могут Вимагати у встановленому порядку віділення Частки учасника-боржника.

    Решта учасников вправі з метою Збереження товариства віділіті Частка учасника-боржника в грошовій або натуральній форме відповідно до балансу, Складення на день вибуття такого учасника з товариства.

    Стаття 74. Відповідальність учасников за Боргі полного товариства

    Если при ліквідації полного товариства виявило, что наявний майна НЕ вістачає для сплат всех боргів, за товариство у недостатній части несуть солідарну відповідальність его учасники усім Своїм майном, на Пожалуйста відповідно до законодавства України может буті звернено Стягнення. Учасник товариства відповідає за Боргі товариства Незалежності від того, вініклі смороду после чи до его вступления до товариства.

    Учасник, Який сплатить Повністю Боргі товариства, вправі звернути з регресних вимог у відповідній части до решті учасников, Які несуть перед ним відповідальність пропорційно життя без частці у Майні товариства.

    Глава 5. КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО



    Стаття 75. Поняття командитного товариства

    КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО візнається общество, в якому разом з одним або более учасниками, Які здійснюють від імені товариства підпріємніцьку діяльність и несуть відповідальність за зобовязань товариства всім Своїм майном, є один або более учасников, відповідальність якіх обмежується внеском у Майні товариства (вкладніків), та Які не беруть участия в ДІЯЛЬНОСТІ товариства.

    Если у командитного товаристві беруть участь два або более учасников з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, смороду несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

    Особа может буті ПОВНЕ учасником только в одному командитного товаристві. Повний учасник командитного товариства НЕ может буті учасником полного товариства. Повний учасник командитного товариства НЕ может буті вкладник цього самого товариства.

    Найменування командитного товариства винне містіті імена (найменування) всех повну его учасников, слова "КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО" або містіті імя (найменування) хоча б одного полного учасника з доданням слів "і компанія", а такоже слів "КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО".

    Если у найменування командитного товариства включене імя вкладника, такий вкладник становится повну учасником товариства.

    Стаття 76. Зміст засновніцького договору про КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО

    Засновніцькій договір про КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО, кроме умів, передбачення статті 4 цього Закону, повинен включать розмір часток кожного з учасников з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, розмір, склад і порядок Внесення ними вкладів, форму їх участия у справах для товариства.

    У засновніцькому договорі Стосовно вкладніків вказуються только Сукупний розмір їх часток у Майні товариства, а такоже розмір, склад і порядок Внесення ними вкладів.

    Стаття 77. ЗАСТОСУВАННЯ относительно командитного товариства норм про повне товариство

    Щодо командитного товариства застосовуються норми статей 67-74 з урахуванням особливо, передбачення статтей 78-83 цього Закону.

    Стаття 78. Вступ вкладника до командитного товариства

    Вкладник может вступитися до командитного товариства Шляхом Внесення копійчаний або матеріальніх вкладів.

    Стаття 79. Права вкладніків командитного товариства

    Вкладник командитного товариства має право:

    а) одержуваті часть прибутку товариства відповідно до его Частки у Складення Капіталі товариства в порядку, встановленому засновніцькім договором (меморандумом);

    б) діяті від імені товариства в разі відачі Йому довіреності та відповідно до неї;

    в) в основном перед третімі особами набуваті відчужувану частки (ее часть) в Складення Капіталі товариства відповідно до положення цього Закону.

    Если бажання вікупіті частки (ее часть) виявило декілька вкладніків, зазначилися Частка розподіляється между ними відповідно до їхніх часток у Складення Капіталі товариства;

    г) Вимагати першочергового повернення вкладу в разі ліквідації товариства;

    д) ознайомлюватіся з річнімі звітамі та балансами товариства;

    е) после Закінчення фінансового року війт з товариства та здобудуть свой вклад у порядку, встановленому засновніцькім договором (меморандумом);

    є) Передат свою частки (ее часть) у Складення Капіталі ІНШОМУ вкладник або третій особі, повідомівші про це товариство.

    Передання вкладник усієї своєї Частки іншій особі пріпіняє его доля у командитного товаристві.

    Засновніцькім договором (меморандумом) командитного товариства могут буті передбачені такоже інші права вкладника.

    Стаття 80. Обовязки вкладніків командитного товариства

    Вкладники командитного товариства повінні вносіті вклади и додаткові внески у размере, способами и у порядку, передбачення засновніцькім договором.

    Сукупний розмір часток вкладніків не винних перевіщуваті 50 відсотків майна товариства, зазначеним в засновніцькому договорі.

    На момент реєстрації командитного товариства Кожний з вкладніків винен внести НЕ менше 25 відсотків свого внеска.

    Стаття 81. Управління справами командитного товариства

    Управління справами командитного товариства здійснюється только учасниками з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ.

    У командитного товаристві, де є только один учасник з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, управління справами здійснюється ЦІМ учасником самостійно.

    Вкладники НЕ вправі перешкоджаті діям учасников з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ по управлінню справами командитного товариства.

    Стаття 82. Відповідальність вкладника командитного товариства

    Если вкладник командитного товариства вчіняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідніх повноважень, то в разі одобрения его Дій КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО ВІН звільняється від відповідальності перед кредиторами за Вчинення правочин.

    Если одобрения НЕ буде здобуто, вкладник відповідає перед третьою особою самостійно усім Своїм майном, на Пожалуйста відповідно до законодавства может буті звернено Стягнення.

    Вкладник командитного товариства відповідає за Боргі товариства, Які вініклі до его вступления у товариство, перед третімі особами в тому ж порядку, як и інші вкладники.

    Стаття 83.Особливості припиненням командитного товариства

    Командитне товариство, кроме підстав, зазначеним у статті 19 цього Закону, пріпіняється такоже у разі вибуття всех учасников з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ.

    При вібутті усіх вкладніків учасники з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ вправі вместо ліквідації товариства превратить его в повне товариство. У цьом випадка, як и у разі ліквідації товариства, та патенти, внести відповідні Зміни до засновніцького договором и державного реєстру.

    Наявні у командитного товариства Грошові кошти, включаючі и виручка від продажу его майна при ліквідації, после розрахунків по оплаті праці найманим ПРАЦІВНИКІВ товариства и Виконання обовязків перед банками, бюджетом, іншімі кредиторами у Першу Черга розподіляються между вкладник для повернення Їм їх вкладів, а потім между учасниками з ПОВНЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ у порядку и на условиях, передбачення цим Законом та засновніцькім договором. У разі недостатності коштів товариства для полного повернення вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються между вкладник відповідно до їх долі у Майні товариства.

    ПИТАННЯ 2. Планування прибутку и его использование на підприємстві


    Планування прибутку підприємства та рентабельності

    Необходимость регулювання результатівності діяльності підприємства візначається ее значний рол у розвитку підприємства и гармонійному забезпеченні інтересів его власніків, персоналу та держави визначавши планування прибутку підприємства та рентабельності.

    Планування прибутку підприємства та рентабельності можна Здійснювати, вікорістовуючі Такі три Головні его системи: 1) прогнозування уровня результатівності діяльності підприємства та его использование; 2) потокової планування уровня результатівності діяльності підприємства та его использование; 3) оперативніше планування уровня результатівності діяльності підприємства та его использование. Кожній Із ціх систем властіві свои форми реализации.

    Перша з них реалізується у виде розробки політики формирование та использование уровня результатівності діяльності підприємства (політика регулювання результатівності); период планування - до трьох років. Друга система реалізується у виде розроблення потокової планів з усіх головних аспектів формирование й использование уровня результатівності діяльності підприємства; период планування - рік. Третя система реалізується у виде розробки та доведення до віконавців бюджетів з усіх головних вопросам формирование и использование уровня результатівності діяльності підприємства; период планування - місяць, квартал.

    Усі системи планування результатівності діяльності підприємства взаємоповязані й реалізуються у певній послідовності. Початкова етапом планування є розробка політики регулювання результатівності діяльності підприємства, яка покликала візначаті завдання и Параметри поточного ее планування. Поточне планування результатівності діяльності підприємства, у свою черга, створює основу для розроблення й доведення до віконавців оперативних бюджетів з усіх головних вопросам ее формирование та использование.

    Система прогнозування уровня результатівності діяльності підприємства (перша Із зазначеним вищє трьох систем планування) - найскладніша у загально механізмі ее регулювання, ее реалізація Полягає у розробленні політики регулювання результатівності діяльності підприємства на следующие роки. Під такою політікою розуміють визначення системи довгострокового цілей формирование уровня результатівності діяльності підприємства у відповідності Із завдання розвитку підприємства та вибір найефектівнішіх Шляхів їх Досягнення.

    Процесса розроблення політики регулювання результатівності діяльності підприємства відповідають Такі послідовні етапи:

    - визначення загально ПЕРІОДУ розроблення політики формирование уровня результатівності діяльності підприємства;

    - дослідження факторів зовнішнього середовища та ступенів їх впліву на результатівність діяльності підприємства;

    - визначення системи стратегічніх цілей формирование уровня результатівності діяльності підприємства;

    - конкретізація цільовіх показніків формирование уровня результати-ності діяльності підприємства за періодамі їх реализации;

    - розроблення політики формирование уровня результатівності діяльності підприємства;

    - розроблення політики использование уровня результатівності діяльності підприємства;

    - розроблення системи організаційно-економічних ЗАХОДІВ относительно забезпечення реализации політики регулювання результатівності діяльності підприємства;

    - оцінка розробленої політики регулювання результатівності діяльності підприємства.

    Визначення загально ПЕРІОДУ розроблення політики формирование уровня результатівності діяльності підприємства Залежить основном від трівалості ПЕРІОДУ, прийнятя для формирование Загальної стратегії розвитку підприємства та его Фінансової стратегії. Це повязано з тим, что політика регулювання результатівності діяльності підприємства є складового Частина ціх стратегій, а тому вона НЕ может віходити за Межі ПЕРІОДУ їх розроблення, хоч цею период может буті Коротше.

    До других умів визначення загально ПЕРІОДУ розроблення політики формирование уровня результатівності діяльності підприємства можна Віднести:

    степень передбачуваності розвитку економіки в цілому та кон'юнктури тих сегментів товарного и фінансового рінків, Із Якими пов'язана діяльність підприємства (в условиях современного нестабільного, а з окремим аспектів и непередбачуваного розвитку економіки країни цею период НЕ может буті дуже трівалім и в Середньому винен візначатіся у межах трьох років); Галузевий пріналежність підприємства; розмір підприємства; стадію его життєвого циклу ТОЩО.

    Дослідження факторів зовнішнього середовища и ступенів їхнього впліву на результатівність діяльності підприємства потребує попередня Вивчення економіко-правових умов діяльності підприємства та можлівої їхньої Зміни у Наступний періоді, АНАЛІЗУ кон'юнктури товарного й фінансового рінків и факторів, что їх визначаються, розроблення прогнозу кон'юнктури у розрізі окремий сегментів товарного и фінансового рінків, повязаних Із діяльністю підприємства.

    Визначення системи стратегічніх цілей формирование уровня результатівності діяльності підприємства має буті підпорядковане головній меті ее регулювання - максімізації добробуту власніків підприємства у поточному та перспективному періоді у гармонійному поєднанні з інтересами держави и персоналу підприємства. Ця головна мета потребує певної конкретізації з урахуванням завдання и особливо Подальшого розвитку підприємства, а тому необходимо Встановити певні Цільові показатели, Які дають змогу оцініті: наблізілося підприємство до своих стратегічніх цілей чи віддалілося від них. До таких цільовіх показніків можна Віднести середньорічні Темпи зростання результатівності процесів праці, розподілу Чистої продукції процесса праці, розподілу чистого прибутку та других процесів.

    Конкретізація цільовіх показніків формирование уровня результатівності діяльності підприємства за періодамі їх реализации предполагает Здійснення ее за рокамі перспективного ПЕРІОДУ, что створює основу Подальшого поточного ее планування. При цьом слід Забезпечити сінхронізацію у часі всех стратегічніх цільовіх показніків регулювання результатівності діяльності підприємства з урахуванням послідовності й комплексності усіх завдання, что розвязуються підпріємством.

    Оцінка розробленої політики регулювання результатівності діяльності підприємства має провадітіся за такими Головними параметрами:

    1) степень узгодженості політики Із зовнішнім середовище (у процесі ОЦІНКИ візначається, Наскільки розроблено політика регулювання результатівності діяльності підприємства відповідає прогнозованому розвіткові економіки країни та змінам кон'юнктури товарного и фінансового рінків);

    2) рівень внутрішньої збалансованості політики (при цьом візначається, Наскільки вона узгоджується Із загальною фінансовою стратегією підприємства, Наскільки узгоджуються между собою ОКРЕМІ цілі й Цільові показатели політики регулювання результатівності діяльності підприємства, Наскільки ефектівні й узгоджені между собою заходь относительно забезпечення ее реализации);

    3) можлівість реализации політики з урахуванням наявний ресурсного потенціалу підприємства (виробничого, фінансового, інноваційного, кадрового ТОЩО);

    4) прійнятність уровня різіків, повязаних Із реалізацією політики (поза-як рівень результатівності діяльності підприємства тісно повязаний Із рівнем різіків, то у процесі ОЦІНКИ необходимо візначіті, Наскільки рівень господарських різіків допустимий для діяльності підприємства з позіцій можливий розміру ФІНАНСОВИХ Втрата);

    5) очікувані результати реализации політики. Окрім того, можна оцініті зростання ділової репутації підприємства, Підвищення уровня керованості его структурними Підрозділами, Поліпшення умов роботи и побуту ПРАЦІВНИКІВ, Підвищення уровня матеріальної и социальной задоволеності персоналу ТОЩО.

    Розроблення політики регулювання результатівності діяльності підприємства дает змогу вжіваті ефективних управлінськіх ЗАХОДІВ з усіх головних аспектів формирование ее уровня та использование у процесі поточного планування.

    Система поточного планування формирование и использование уровня результатівності діяльності підприємства (друга Із зазначеним трьох систем планування) базується на політіці ее регулювання и Полягає у розробленні конкретних відів планів.

    Віхіднімі Показники для таких потокових планів є: Цільові показатели, розроблені у процесі формирование політики регулювання результатівності діяльності підприємства; заплановані ОБСЯГИ операційної, інвестіційної и Фінансової діяльності підприємства; системи розроблення на підприємстві норм и норматівів витрат окремий відів ресурсов; наявна система ставок податкових платежів; дані АНАЛІЗУ результатівності діяльності підприємства за Попередній период.

    Оскількі низька вихідних передумов розроблення потокової планів має імовірнісній характер и розсіювання їхніх параметрів в условиях сучасної економічної нестабільності країни Досить високе, Поточні плани бажано розробляті у кількох можливий варіантах - "оптімістічному", "ймовірному", "песімістічному".

    Головного видом поточного плану, повязані з результатівністю діяльності підприємства, є план доходів и Витрати із діяльності підприємства. Узагальнена форма цього плану тісно пов'язана з формою бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати". Класифікація доходів и витрат за видами ДІЯЛЬНОСТІ й функціямі співвідносіться Із ЦІМ Звітом.

    У цьом плане поквартально відображаються Такі статті доходів: дохід від реализации (готової продукції, товарів, робіт и услуг); Інший операційний дохід (реалізація іноземної валюти, реалізація других оборотних актівів, кроме ФІНАНСОВИХ інвестіцій, операційна оренда актівів, інші операции); дохід від участия у Капіталі (від інвестіцій в Асоційовані підприємства, від комунальної ДІЯЛЬНОСТІ, від інвестіцій у дочірні

    підприємства); інші фінансові доходи (одержані Дивіденди, одержані відсотки, інші доходи від ФІНАНСОВИХ операцій); інші доходи (реалізація необоротних активів, реалізація ФІНАНСОВИХ інвестіцій, реалізація майнового комплексів, інші доходи від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ).

    У плане відображаються ще й Такі статті витрат: собівартість реализации (продукції, товарів, робіт и услуг); Адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати (витрати на дослідження та розроблення, собівартість реалізованої іноземної валюти, собівартість реалізованіх виробничих запасів, операційна оренда актівів, інші витрати операційної ДІЯЛЬНОСТІ); витрати від участия у Капіталі (Втрата від інвестіцій в Асоційовані підприємства, Втрата від комунальної ДІЯЛЬНОСТІ, Втрата від інвестіцій у дочірні підприємства); фінансові витрати (відсотки за кредит, інші фінансові витрати); інші витрати (собівартість реалізованіх необоротних активів, собівартість реалізованіх ФІНАНСОВИХ інвестіцій, собівартість реалізованіх майновий комплексів, інші витрати від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ); податки Із прибутку від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ.

    Система оперативного планування формирование та использование уровня результатівності діяльності підприємства (третя Із зазначеним трьох систем планування) Полягає у розробленні системи бюджетів (бюджетуванні). Бюджет представляет собою оперативний фінансовий план короткострокового ПЕРІОДУ (зазвічай місячний чи квартальний), Який відображає витрати и надходження коштів у процесі Здійснення конкретних відів господарської ДІЯЛЬНОСТІ. ВІН деталізує показатели потокової планів и є головні документом, Який доводитися до центрів відповідальності усіх тіпів.

    Бюджети, что застосовуються у процесі оперативного планування результатівності діяльності підприємства, класіфікуються за рядом ознака: за Сфера діяльності (операційної, інвестіційної, Фінансової); за змістом показніків (за витратами, доходами, прибутком); за видами витрат (поточний бюджет - бюджет потокових витрат, капітальний бюджет - бюджет капітальніх витрат); за широтою номенклатури витрат (функціональний бюджет, комплексний бюджет); за методами розробки (стабільний бюджет, гнучкий бюджет).

    Бюджети за Сфера діяльності й за змістом показніків відображають Особливості регулювання результатівності діяльності підприємств за Сфера діяльності та центрами відповідальності різніх тіпів.

    Поточний бюджет Контролює план доходів и витрат підприємства, что доводитися до центрів прибутку.

    ВІН складається Із двох розділів: 1) Поточні витрати; 2) доходи від поточної (операційної) господарської ДІЯЛЬНОСТІ. Загальна форма цього бюджету містіть показатели, что відповідають его призначення и повязані з потокової витратами, доходами від операційної діяльності підприємства, податковими платежами, валовим прибутком (збитками), фінансовімі результатами від операційної ДІЯЛЬНОСТІ, фінансовімі результатами від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ до оподаткування, податки на прибуток від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ, фінансовімі результатами від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ, чистимо прибутком.

    Капітальний бюджет представляет собою форму доведення до конкретних віконавців результатів поточного плану капітальніх вкладень. ВІН розробляється на етапі Здійснення нового будівництва, реконструкції та модернізації головних ФОНДІВ, придбання Нових відів обладнання и нематеріальніх актівів ТОЩО.

    ВІН складається Із двох розділів: 1) капітальні витрати (витрати на придбання позаоборотних актівів); 2) джерела надходження коштів (інвестіційніх ресурсов). Загальна форма капітального бюджету містіть показатели, что відповідають его призначення и повязані з Капітальними витратами та Джерелами надходження коштів.

    За широтою номенклатури розрізняють бюджети функціональний и комплексний.

    Функціональний бюджет розробляється за однією (чи двома) статями витрат - например, бюджет оплати праці персоналу, бюджет інноваційніх ЗАХОДІВ, бюджет рекламних ЗАХОДІВ ТОЩО. Комплексний бюджет розробляється за широкою номенклатурою витрат - например, бюджет виробничої ділянки підприємства, бюджет адміністративно-управлінськіх витрат підприємства ТОЩО.

    За методами розроблення розрізняють стабільний та гнучкий бюджети.

    Стабільний бюджет не змінюється Із зміною обсягів діяльності підприємства - например, бюджет з охорони підприємства. Гнучкий бюджет предполагает встановлення запланованіх потокової чи капітальніх витрат підприємства не в чітко зафіксованіх сумах, а у виде нормативу витрат, Які залежався од відповідніх показніків ОБСЯГИ его ДІЯЛЬНОСТІ, - например, від ОБСЯГИ випуску продукції чи ОБСЯГИ будівельно-монтажних робіт. У цьом разі витрати в цілому з конкретного підрозділу операційної діяльності підприємства планируют за відповіднім алгоритмом и залежався від запланованого ОБСЯГИ постійніх статей бюджету, ОБСЯГИ випуску чи реализации продукции, встановлення нормативу змінніх витрат бюджету на одиниць продукції.

    Особливе формою бюджету є Платіжний календар, Який розробляється з окремим відів руху коштів (податковий Платіжний календар, Платіжний календар розрахунків Із постачальником ТОЩО) та по Підприємству в цілому (у цьом разі ВІН деталізує поточний фінансовий план надходження и витрачання коштів).

    Платіжний календар складається, як правило, на Наступний місяць (із розподілом на дні, тіжні та декади). ВІН містіть графік витрачання коштів и графік їх надходження.

    Використання Розглянуто систем и методів планування результатівності діяльності підприємства як складової части систем и методів планування его господарської ДІЯЛЬНОСТІ дает, на наш погляд, змогу підвіщіті ефективність ее регулювання.

    Для ОЦІНКИ потреб у зовнішніх джерелах фінансування Пропонується використовуват метод проектованого фінансового Звіту. При цьом проектуються спожи в активах на поточний период, потім зобовязання (пасив) та власний капітал, что будут утворені за нормальних умов Функціонування. После цього віднімаються спроектовані пасив и капітал від необхідніх актівів для визначення додатково необхідніх ФОНДІВ (ДНФ). У Цій процедурі необходимо Дотримуватись таких етапів:

    - прогноз Звіту про прибуток;

    - прогнозування балансу;

    - Утворення додатково необхідніх ФОНДІВ;

    - фінансування "зворотнього пожвавлення".

    Етап 1. Прогноз Звіту про прибуток. У ході цього етапу прогнозується звіт про прибуток на поточний рік для того, щоб отріматі суму нерозподіленіх прібутків підприємства в течение року. Це має співвіднесті операційні витрати, ставки податку на прибуток, відсоткові Платежі й сплачувані Дивіденди. У спрощений випадки робиться припущені, что витрати підвіщуватімуться на такий Відсоток, на Який зростатіме продажів. Головна мета цієї части прогнозом - визначення Величини прибутку, Який одержує підприємство и потім утрімає его у ВИРОБНИЦТВІ для реінвестування в течение планового року.

    Серед показніків ефектівності ДІЯЛЬНОСТІ господарюючого субєкта важліве місце за умов Сайти Вся посідають показатели ефектівності использование Капіталу, Які відображають ШВИДКІСТЬ (прискореного або уповільнення) руху Капіталу та его віддачу.

    У мировой практике широкого! Застосування набув узагальнюючій Показник Міри ефектівності использование Капіталу - прібутковість (дохідність, рентабельність).

    Альо слід Зазначити, что ми відобразілі Загальну концепцію розрахунку сертифіката №. На сегодня НЕ існує єдиного загальнопрійнятого сертифіката № ефектівності Капіталу для розрахунку коефіцієнта прібутковості. У чісельніку формули может буті балансовий, операційний чистий прибуток, у знаменніку - Середні показатели Загальна Капіталу (ЗАГАЛЬНІ активи), основного Капіталу (Довгострокові активи), оборотного капіталу (Поточні активи).

    При розрахунку коефіцієнта прібутковості могут використовуват и дані пасив балансу. Таким чином, можна найти коефіцієнт прібутковості Загальне, власного, АКЦІОНЕРНОГО, перманентного капіталів. Вибір бази розрахунку сертифіката № прібутковості Залежить від поставленої мети АНАЛІЗУ.

    Коефіцієнт прібутковості, розрахованій для основного та оборотного капіталу, дасть змогу володіті інформацією про ефективність інвестіцій в ЦІ активи.

    Виручка від реализации, або ОБСЯГИ реалізованої продукції у вартісному віраженні є одним Із основних факторів, від которого Залежить формирование чистого прибутку. Із формули видно, что прібутковість Загальна Капіталу Залежить від прібутковості (рентабельності) реалізованої продукції:

    R p = ЧП / ВР

    та оберненості Загальна Капіталу

    До об = ВР / Згк

    тобто має місце такий взаємозвязок:

    КП Згк = Rр * Коб.

    ЦІ показатели в зарубіжніх странах застосовуються як основних при проведенні фінансового АНАЛІЗУ. Розрахунок впліву факторів на відхилення прібутковості Загальна Капіталу здійснюється за одним Із способів елімінування.

    Согласно зі статтей 75 Господарський кодекс України Державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) СПЕЦІАЛЬНІ (Цільові) фонди, прізначені для покриття витрат, повязаних з їх діяльністю:

    · Амортизаційний фонд;

    · Фонд розвитку виробництва;

    · Фонд споживання (оплати праці);

    · Резервний фонд;

    · Інші фонди, передбачені статутом підприємства.

    Порядок использование ціх ФОНДІВ візначається відповідно до затверджених фінансового плану.

    9. Розподіл прибутку (доходу) державних КОМЕРЦІЙНИХ підприємств здійснюється відповідно до затверджених фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та других Законів.

    10. У Фінансовому плане затверджуються суми коштів, Які направляються державі як власнику и зараховуються до Державного бюджету України.


    Стаття 18 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 року зі змінамі и ДОПОВНЕННЯ візначає прибуток (дохід) підприємства. У Цій статті сказано Наступний.

    І. На всех підпріємствах Основним узагальнюючім Показники ФІНАНСОВИХ результатів господарської ДІЯЛЬНОСТІ є прибуток (дохід).

    Порядок использование прибутку (доходу) візначає власник (власник) підприємства або уповноважений ним орган согласно з стату-том підприємства та чіннім законодавством.

    2. Державний Вплив на вибір направлений та обсягів использование прибутку (доходу) здійснюється через Установлені нормативи, подат-ки, податкові пільги, а такоже економічні санкції відповідно до законо-давства України.

    3. У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чисто-го прибутку может передаватіся у власність Членів або трудового колі-КТИВ підприємства. Порядок розподілу и использование цієї части прибутку здійснюється радою або збору (конференцією) трудового колективу.

    Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати» візначає порядок визначення прибутку (збитків) підприємства. Планування прибутку Залежить від запланованіх витрат та доходів (обсягів продажів).

    Витрати - Зменшення економічних вигод у виде вибуття актівів або Збільшення зобовязань, Які прізводять до Зменшення власного Капіталу (за вінятком Зменшення Капіталу за рахунок его вилучення або розподілу власниками) за звітний период.

    Власний капітал - частина в активах підприємства, что залішається после Вирахування его зобовязань.

    Доходи - Збільшення економічних вигод у виде надходження актівів або Зменшення зобовязань, Які прізводять до зростання власного Капіталу (кроме зростання Капіталу за рахунок внесків власніків) за звітний период.

    Збиток - перевіщення суми витрат над сумою доходу, для Отримання которого були здійснені ЦІ витрати.

    Звичайна діяльність - будь-яка Основна діяльність підприємства, а такоже операции, что ее забезпечують або вінікають внаслідок ее проведення.

    Метод участия в Капіталі - метод обліку інвестіцій, согласно з Яким балансова ВАРТІСТЬ інвестіцій відповідно збільшується або зменшується на суму Збільшення або Зменшення Частки інвестора у власному Капіталі обєкта інвестування.

    Надзвичайна Подія - Подія або операція, яка відрізняється від звічайної діяльності підприємства, та не очікується, что вона повторюватіметься періодічно або в кожному Наступний звітному періоді.



    lign = "left"> Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а такоже інші види ДІЯЛЬНОСТІ, Які НЕ є інвестіційною чи фінансовою діяльністю.

    Основна діяльність - операции, повязані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), что є головні метою создания підприємства и забезпечують основнову Частка его доходу.

    Прибуток - сума, на якові доходи перевіщують повязані з ними витрати.

    Асоційоване підприємство - підприємство, на Пожалуйста інвестор має суттєвий Вплив и Пожалуйста НЕ є Дочірнім або спільнім підпріємством інвестора.

    5. Метою складання Звіту про фінансові результати є Надання користувач повної, правдівої та неупередженої информации про доходи, витрати, прибутки и збитки від діяльності підприємства за звітний период.

    6. Форма Звіту про фінансові результати є додатком до цього Положення (стандарту).

    Для малих підприємств может передбачатіся скорочена форма Звіту про фінансові результати.

    Визнання доходів и витрат

    7. За умови, что оцінка доходу может буті достовірно определена, дохід у Звіті про фінансові результати Відображається в момент надходження активу або Погашення зобовязання, Які прізводять до Збільшення власного Капіталу підприємства (кроме зростання Капіталу за рахунок внесків учасников).

    8. За умови, что оцінка витрат может буті достовірно определена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або Збільшення зобовязання, Які прізводять до Зменшення власного Капіталу підприємства (кроме Зменшення Капіталу за рахунок его вилучення або розподілу власниками).

    9. Если актив Забезпечує економічні вигоди в течение кількох звітніх періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основе систематичного та раціонального їх розподілу (например, у виде амортізації) в течение тих звітніх періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

    10. Витрати слід Негайно відображаті у звіті про фінансові результати, если економічні вигоди НЕ відповідають або перестають ВІДПОВІДАТИ такому стану, за которого смороду візнаються активами підприємства .;

    11. Згортання доходів и витрат НЕ дозволяється, кроме віпадків, передбачення відповіднімі положеннями (стандартами). Показники про непрямі податки, Вирахування з доходу, собівартість, витрати и збитки навідні у дужках.

    Визначення прибутку (збитків) за звітний период

    12. Доходи и витрати, які відповідають крітеріям, викладеня вищє, навідні у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитків звітного ПЕРІОДУ (кроме віпадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають віняткі з цього правила).

    13. У статті "Дохід (виручка) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг)" Відображається Загальний дохід (виручка) від реализации продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без Вирахування Надання знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на Доданий ВАРТІСТЬ, акцизного збору ТОЩО). Организации, основною діяльністю якіх є торгівля цінними паперами, у Цій статті відображають ВАРТІСТЬ, за Якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання других операцій, повязаних з розміщенням, купівлею и продажем ЦІННИХ ПАПЕРІВ.

    14. У статті "Податок на додану вартість" Відображається сума податку на Доданий ВАРТІСТЬ, яка включена до складу доходу (виручки) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг).

    15. У статті "Акцизний збір" підприємства - платники акцизного збору відображають суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг).

    16. підприємства, Які сплачують інші збори або податки з обороту, показують їх суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати. Зокрема, у цьом рядку відображаються належні до сплати безпосередно Пенсійному фонду України збори на обовязкове державне пенсійне страхування з торгівлі ювелірнімі вироби із золота (кроме обручок), платини и дорогоцінного каміння, Надання послуг стільнікового рухомого звязку. У цьом рядку підприємства - платники відповідного податку, збору (обовязкового платежу) навідні належні до сплати суми податку з реклами, збору на розвиток виноградарства, садівництва и хмелярства, рентної плати за НАФТА, природний газ и газовий конденсат ТОЩО.

    17. У статті "Інші Вирахування з доходу" відображаються надані знижки, повернення товарів та інші суми, что підлягають Вирахування з доходу (виручки) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг) без непрямих податків. Зокрема у Цій статті відображають одержані підпріємством від других осіб суми доходів, что за договорами належати комітентам, принципалам ТОЩО.

    18. Чистий дохід (виручка) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг) візначається Шляхом Вирахування з доходу (виручки) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг) відповідніх податків, зборів, знижок ТОЩО.

    19. У статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та / або собівартість реалізованіх товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) візначається согласно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", 16 "Витрати". У Цій статті организации, основною діяльністю якіх є торгівля цінними паперами, відображають балансову ВАРТІСТЬ реалізованіх ЦІННИХ ПАПЕРІВ. Підприємства, Які відповідно до законодавства є страховиками, у Цій статті навідні виплати страхових сум та страхових відшкодувань. Підприємства, Які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, у Цій статті навідні Відрахування на создания (формирование) за звітний период призового фонду, а такоже резерву, что покріває величину джек-поту, що не забезпечення сплат участия у лотереї.

    20. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різніця между чистимо доходом від реализации продукції (товарів, робіт, послуг) i собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

    21. У статті "Інші операційні доходи" відображаються суми других доходів від операційної діяльності підприємства, кроме доходу (виручки) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди актівів; дохід від операційних курсових різніць; відшкодування Ранее списання актівів; дохід від реализации оборотних актівів (кроме ФІНАНСОВИХ інвестіцій) ТОЩО.

    22. У статті "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, повязані з управлінням та обслуговування підприємства.

    23. У статті "Витрати на збут" відображаються витрати підприємства, повязані з реалізацією продукції (товарів) - витрати на Утримання підрозділів, что займаються збуту продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам ТОЩО.

    24. У статті "Інші операційні витрати" відображаються собівартість реалізованіх виробничих запасів; Відрахування на создание резерву сумнівніх боргів и суми спісаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "дебіторська заборгованість", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року N 237 и зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за N 725/4018, Втрата від знецінення запасів; Втрата від операційних курсових різніць; візнані економічні санкції; Відрахування для забезпечення Наступний операційних витрат, а такоже усі інші витрати, что вінікають в процесі операційної діяльності підприємства (кроме витрат, что включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

    25. Прибуток (збиток) від операційної ДІЯЛЬНОСТІ візначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитків), Іншого операційного доходу, адміністратівніх витрат, витрат на збут та других операційних витрат.

    26. У статті "Дохід від участия в Капіталі" Відображається дохід, отриманий від інвестіцій в Асоційовані, дочірні або Спільні підприємства, облік якіх ведеться методом участия в Капіталі.

    27. У статті "Інші фінансові доходи" показуються Дивіденди, відсотки та інші доходи, отрімані від ФІНАНСОВИХ інвестіцій (кроме доходів, які обліковуються за методом участия в Капіталі).

    28. У статті "Інші доходи" показується дохід від реализации ФІНАНСОВИХ інвестіцій, необоротних активів и майновий комплексів; дохід від неопераційніх курсових різніць та інші доходи, Які вінікають у процесі звічайної ДІЯЛЬНОСТІ, но НЕ повязані з операційною діяльністю підприємства.

    29. У статті "Фінансові витрати" показуються витрати на проценти та інші витрати підприємства, повязані Із залучених позікового Капіталу.

    30. У статті "Втрата від участия в Капіталі" Відображається збиток, спрічіненій інвестиціями в Асоційовані, дочірні або Спільні підприємства, облік якіх провадиться методом участия в Капіталі.

    31. У статті "Інші витрати" відображаються собівартість реализации ФІНАНСОВИХ інвестіцій, необоротних активів, майновий комплексів; Втрата від неопераційніх курсових різніць; Втрата від уцінкі ФІНАНСОВИХ інвестіцій та необоротних активів; інші витрати, Які вінікають у процесі звічайної ДІЯЛЬНОСТІ (кроме ФІНАНСОВИХ витрат), но НЕ повязані з операційною діяльністю підприємства.

    32. Прибуток (збиток) від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ до оподаткування візначається як алгебраїчна сума прибутку (збитків) від операційної ДІЯЛЬНОСТІ, ФІНАНСОВИХ та других доходів (прібутків), ФІНАНСОВИХ та других витрат (збитків).

    33. У статті "Податки на прибуток" показується сума податків на прибуток від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ, определена согласно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток".

    34. Прибуток від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ візначається як різніця между прибутком від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ дорівнює збитки від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ до оподаткування та сумі податків на прибуток.

    35. У статтю "Надзвичайні доходи" і "Надзвичайні витрати" відображаються відповідно: невідшкодовані Втрата від ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ подій (стіхійного лиха, пожеж, техногенних аварій ТОЩО), включаючі затрати на Запобігання ВИНИКНЕННЯ Втрата від стіхійного лиха та техногенних аварій, Які візначені за Вирахування суми страхового відшкодування та покриття Втрата від ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ за рахунок других джерел; доходи и Втрата від других подій та операцій, які відповідають визначенням ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ подій, наведення у цьом Положенні (стандарті). Втрата від ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ подій відображаються за Вирахування суми, на якові зменшується податок на прибуток від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ внаслідок ціх Втрата. Зміст и вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвічайної події слід окремо розкріваті в прімітках до ФІНАНСОВИХ звітів.

    36. У статті "Податки з надзвичайного прибутку" Відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ подій.

    37. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитків) від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитки та податків з надзвичайного прибутку.

    Елементи операційних витрат

    38. У розділі II Звіту про фінансові результати навідні відповідні елементи операційних витрат (на виробництво и збут, управління та інші операційні витрати), якіх зізналася підприємство в процесі своєї ДІЯЛЬНОСТІ течение звітного ПЕРІОДУ, за Вирахування внутрішнього обороту, тобто за Вирахування тих витрат, Які становляться собівартість продукції (робіт, послуг), что Вироблено и спожитих самим підпріємством. Собівартість реалізованіх товарів, запасів, іноземної валюти у цьом розділі Чи не наводить.

    Розрахунок показніків прібутковості акцій

    39.Розділ III Звіту про фінансові результати Заповнюють акціонерні товариства, Прості Акції або потенційні Прості Акції якіх Відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючі товариства, Які перебувають у процесі випуску таких акцій. У проміжній (квартальній) фінансовій звітності навідні показатели, передбачені пунктами 42 и 43 цього Положення (стандарту).

    40. У статті "Середньорічна Кількість простих акцій" наводиться середньозважена Кількість простих акцій, Які перебувалі в обігу в течение звітного ПЕРІОДУ.

    41. У статті "Скоригована середньорічна Кількість простих акцій" наводиться середньорічна Кількість простих акцій в обігу, Скоригована на середньорічну Кількість потенційніх простих акцій.

    42. У статті "Чистий прибуток (збиток) на одну просту Акцію" наводитися Показник, что розраховується діленням різниці между сумою чистого прибутку (збитків) и сумою дівідендів на прівілейовані Акції на середньорічну Кількість простих акцій в обігу.

    43. У статті "Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту Акцію" Відображається Показник, что розраховується діленням Скоригований чистого прибутку (збитків) на Скоригований середньорічну Кількість простих акцій в обігу.

    44. Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку (збитків) на одну просту Акцію та їх коригування здійснюється согласно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 "Прибуток на Акцію".

    45. У статті "Дивіденди на одну просту Акцію" Відображається Показник, Який розраховується Шляхом ділення суми оголошених дівідендів на Кількість простих акцій, за Якими сплачуються Дивіденди.

    Відомості про чистий прибуток підприємств виробничої СФЕРИ і не тільки можна отріматі Із форми 2 "Звіт про фінансові результати", а алгоритм его розрахунку наведено у П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Звіт про фінансові результати ", что є частина річної Фінансової звітності підприємства. Цей документ має такий вигляд.

    ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

    За 20 р.

    Форма №2 Код за ДКУД

    Таблиця 1. Фінансові результати

    Стаття

    код рядка

    за

    звітний период

    За Попередній период

    Дохід (виручка) від реализации товарів,

    робіт, послуг

    010

    Податок на додану вартість

    015

    Акцизний збір

    020

    025

    Інші Вирахування з доходу

    030


    Чистий дохід (виручка) від реализации

    продукції (товарів, робіт, послуг)

    035

    Собівартість реалізованої продукції

    (Товарів, робіт, послуг)

    040

    валовий:

    прибуток

    050

    збиток

    055

    Інші операційні доходи

    060

    Адміністративні витрати

    070

    Витрати на збут

    080

    Інші операційні витрати

    090


    Фінансові результати від операційної

    діяльності:

    прибуток

    100

    збиток

    105

    Дохід від участия в Капіталі

    110

    Інші фінансові доходи

    120

    Інші доходи

    130

    фінансові витрати

    140

    Витрати від участия у Капіталі

    150

    Інші витрати

    160


    Фінансові результати від звічайної

    ДІЯЛЬНОСТІ до оподаткування:

    прибуток

    170

    збиток

    175


    Податок на прибуток від звічайної

    ДІЯЛЬНОСТІ

    180


    Фінансові результати від звічайної

    діяльності:

    прибуток

    190

    збиток

    195

    Надзвичайні:

    доходи

    200

    витрати

    205

    Податки з надзвичайного прибутку

    210

    Чистий:

    прибуток

    220

    збиток

    225


    ІІ. Елементи операційних витрат

    Найменування № сертифіката №

    код рядка


    за

    звітний период

    За Попередній период

    матеріальні витрати

    230

    Витрати на оплату праці

    240

    Відрахування на соціальні заходи

    250

    Амортизація

    260

    Інші операційні витрати

    270

    разом

    280


    ІІІ.Розрахунок показніків прібутковості акцій

    Назва статті

    код рядка


    за

    звітний период

    За Попередній период

    Середньорічна Кількість простих акцій

    300

    Скоригована середньорічна Кількість простих акцій

    310

    Чистий прибуток, что пріпадає на одну просту Акцію

    320

    Скоригований чистий прибуток, что пріпадає на одну просту Акцію

    330

    Дивіденди на одну просту Акцію

    340


    Розглянемо поетапна формирование чистого прибутку.

    Дохід (виручка) від реализации товарів, робіт, послуг. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: Загальний дохід (виручка) від реализации товарів, робіт, послуг без Вирахування Надання знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (мита , ПДВ, акцизного збору).

    мінус

    Податок на додану вартість. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: сума податку на Доданий ВАРТІСТЬ, что включено до складу доходу (виручки) від реализации товарів, робіт, послуг.



    мінус

    Акцизний збір. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: сума акцизного збору, что включено до складу доходу (виручки) від реализации товарів, робіт, послуг підприємств-платників акцизного збору.

    мінус

    Інші Вирахування з доходу. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: інші податки и збори, надані знижки, повернені товари та інші суми, что підлягають Вирахування з доходу, одержані підпріємством суми доходів від других осіб, что належати комітентам, принципалам.

    Дорівнює

    Чистий дохід (виручка) від реализации продукції (товарів, робіт, послуг)

    мінус

    Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: виробнича собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Согласно з П (С) БО № 16 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Витрати" до виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) належати:

    1. Прямі матеріальні витрати

    2. Прямі витрати на оплату праці

    3. інші Прямі витрати

    4. змінні Загальновиробничі та постійні розподілені Загальновиробничі витрати.

    До повної собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) належати:

    1. Прямі матеріальні витрати

    2. Прямі витрати на оплату праці

    3. інші Прямі витрати

    4. змінні Загальновиробничі та постійні розподілені Загальновиробничі витрати

    5. Адміністративні витрати

    6. витрати на збут

    Дорівнює

    Валовий: прибуток



    плюс

    Інші операційні доходи. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це:

    1. дохід від операційної оренди актівів

    2. дохід від операційних курсових різніць

    3. дохід від первісного Визнання біологічних актівів

    4. дохід від первісного Визнання сільгосппродукції

    5. відшкодування Ранее списання актівів

    6. інші доходи.

    мінус

    Адміністративні витрати (загальногосподарські витрати на обслуговування і управління персоналом). Согласно з П (С) БО № 16 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Витрати" це:

    1. ЗАГАЛЬНІ корпоративні витрати: організаційні витрати, витрати на проведення річніх зборів, представніцькі витрати

    2. витрати на службові відрядження и Утримання апарату управління підприємством та Іншого загальногосподарського персоналу

    3. витрати на Утримання основних засобів, других матеріальніх необоротних активів загальногосподарського использование (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона)

    4. винагороди за Професійні послуги (юридичні, аудиторські, з ОЦІНКИ майна)

    5. витрати на звязок (поштові, телеграфні, Телефонні, телекс, факс ТОЩО)

    6. витрати на Врегулювання СПОРІВ у судових органах

    7. амортизація нематеріальніх актівів загальногосподарського использование

    8. податки, збори та інші обовязкові Платежі, кроме тих, что у складі собівартості продукції (товарів)

    9. плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків

    10. інші загальногосподарські витрати

    мінус

    Витрати на збут (витрати підприємства на реалізацію продукції (товарів) - витрати на Утримання підрозділу по збуту продукції (товарів), рекламу, доставку продукціїсспожівачам,). Согласно з П (С) БО № 16 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Витрати" це:

    1. витрати на рекламу и дослідження Сайти Вся (маркетинг)

    2. витрати на передпродажну підготовку товарів

    3. витрати не ремонт тари

    4. витрати на відрядження ПРАЦІВНИКІВ, зайнятості збуту

    11. витрати на Утримання основних засобів, других матеріальніх необоротних активів, повязаних зі збуту продукції (товарів) (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона)

    12. витрати пакувальних матеріалів для затаварювання готової продукції на складах готової продукції

    13. витрати на транспортування, перевалку, страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги зі транспортування готової продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису поставки)

    14. витрати на гарантійний ремонт і Гарантійне обслуговування

    15. витрати на страхування прізначеної для подальшої реализации готової продукції (товарів), что зберігається на складах підприємства

    16. витрати на транспортування продукції (товарів) между складами підрозділів (філій, представництв) підприємства

    17. інші витрати зі збуту продукції (товарів)

    18. оплата праці и комісійні винагороди продавцям, торговим агентам и Працівникам підрозділів, что забезпечують збут.

    мінус

    Інші операційні витрати. Согласно з П (С) БО № 16 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Витрати" це:

    1. візнані штрафи, пеня, неустойка

    2. нестачі и Втрата від псування цінностей

    3. Втрата від знецінення запасів

    4. Відрахування до резерву сумнівніх боргів

    5. безнадійна дебіторська заборгованість

    6. витрати на дослідження і розробки

    7. собівартість реалізованіх виробничих запасів

    8. собівартість реалізованої іноземної валюти

    9. витрати на Утримання обєктів соціально-культурного призначення

    10. інші витрати операційної ДІЯЛЬНОСТІ.

    Дорівнює

    Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток

    плюс

    Дохід від участия в Капіталі.Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: дохід від інвестіцій в Асоційовані, дочірні або Спільні підприємства, облік якіх ведеться методом участия у Капіталі.

    плюс

    Інші фінансові доходи. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: Дивіденди, відсотки, інші доходи від ФІНАНСОВИХ інвестіцій кроме доходів, облік якіх ведеться методом участия у Капіталі.

    плюс

    Інші доходи. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це:

    1. дохід від реализации ФІНАНСОВИХ інвестіцій

    2. дохід від реализации необоротних активів и майновий комплексів

    3. дохід від неопераційніх курсових різніць

    4. інші доходи.

    мінус

    Фінансові витрати. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: витрати на відсотки та інші витрати підприємства на запозічені кошти.



    мінус

    Витрати від участия у Капіталі. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: збиток, спрічіненій від інвестіцій в Асоційовані, дочірні або Спільні підприємства, облік якіх ведеться методом участия у Капіталі.



    мінус

    Інші витрати. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це:

    1. собівартість реализации ФІНАНСОВИХ інвестіцій, необоротних активів, майновий комплексів

    2. Втрата від неопераційніх курсових різніць

    3. Втрата від уцінкіфінансовіх інвестіцій и необоротних активів

    4. інші витрати.

    Дорівнює

    Фінансові результати від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ до оподаткування: прибуток

    мінус

    Податок на прибуток від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ. 25% - ставка податку на прибуток від звічайної ДІЯЛЬНОСТІ.

    Дорівнює

    Фінансові результати від звічайної діяльності: прибуток

    плюс

    Надзвичайні доходи. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: доходи від стіхійніх лих та необхідних для планування відшкодування, виплачені страховими компаніямі на Подолання їх НАСЛІДКІВ.

    мінус
    Надзвичайні витрати. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це:

    1. невідшкодовані Втрата від стіхійного лиха, пожеж, техногенних аварій ТОЩО.

    мінус

    Податки з надзвичайного прибутку. Согласно з П (С) БО № 3 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) під назв "Фінансові результати" це: сума податку, що підлягає сплаті з прибутку від ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ подій.

    Дорівнює

    Чистий: прибуток

    Структурно логічна схема розподілу и использование прибутку підприємства відповідно до П (С) БО в Україні

    прибуток підприємства

    Податок на прибуток підприємства

    Чистий прибуток

    Нерозподілений прибуток

    Асігнована частина

    Неасігнована частина

    Має цільове призначення (фінансування розвитку підприємства, проведення цільовіх програм ТОЩО).

    Чи не має цільового призначення.

    Використання чистого прибутку

    1. Створення резервного Капіталу. (В акціонерних підпріємствах резервний капітал повинен складаті НЕ менше 25% Статутного капіталу. ВІН створюється за рахунок щорічніх відрахувань від чистого прибутку у передбачення засновніцькімі документами відсотках, зокрема в акціонерних товариство не в менше 5% чистого прибутку)

    2. Виплата дівідендів. (Для нарахування дівідендів за прівілейованімі акціямі Використовують Нерозподілений прибуток чи резервний капітал залежних від наявності коштів, а за простими - лишь Нерозподілений прибуток).

    3. Поповнення Статутного капіталу.

    4. Інші напрями использование (інвестиції ТОЩО).

    Джерело: Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. и наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін.- 4-те вид., Перероб. та доп. - К .: КНЕУ, 2002. - с. 100.

    ЗАВДАННЯ

    ВАРІАНТ № 11

    № порядковий

    Показник, одиниця вимірювання

    значення

    1

    Длительность операции, хв

    Першої

    Другої

    Третьої

    четвертої

    7

    4

    3

    5

    2

    Кількість виробів, шт

    4

    1) Послідовний рух предметів праці:

    Сума (t) * n = (7 + 4 + 3 + 5) * 4 = 76 (xв) - длительность перебування предметів праці у процесі виробництва = сума трівалостей всех операцій * Кількість виробів, что Муся пройти процес виробництва.

    № операции

    Послідовний РУХ предметів ПРАЦІ

    1

    7

    хв

    7

    хв

    7

    хв

    7

    хв

    2

    4

    хв

    4

    хв

    4

    хв

    4

    хв

    3

    3

    хв

    3

    хв

    3

    хв

    3

    хв

    4

    5

    хв

    5

    хв

    5

    хв

    5

    хв

    Длительность операции, хвилин (загальна длительность процесса виробництва при послідовному Русі предметів праці - 76 хвилин)

    2) Паралельний рух предметів праці:

    Сума (t) + (n - 1) * t головна (Найдовший операція) = (7 + 4 + 3 + 5) + (4 - 1) * 7 = 40 (хв) - длительность перебування предметів праці у процесі виробництва = сума трівалостей всех операцій + (Кількість виробів - 1) * длительность головної (найдовшої операции).

    № операции

    Паралельно РУХ предметів ПРАЦІ

    1

    7 хв

    4

    хв

    3

    хв

    5

    хв

    2

    7 хв

    4

    хв

    3

    хв

    5

    хв

    3

    7 хв

    4

    хв

    3

    хв

    5

    хв

    4

    7

    хв

    4

    хв

    3

    хв

    5

    хв

    Длительность операции, хвилин (загальна длительность процесса виробництва при паралельних Русі предметів праці - 40 хвилин)

    3) Послідовно - паралельний рух предметів праці:

    Сума (S) = (t длительность попередньої більш трівалої операции - t длительность наступної Менш трівалої операции) * (n - 1)

    Сума (t) + (n - 1) * t кінцевої операции + Сума (S) = (7 + 4 + 3 + 5) + (4 - 1) * 5 + (4 - 1) * (7 - 4) + (4 - 1) * (4 - 3) = 46 (хв) -

    длительность перебування предметів праці у процесі виробництва = сума трівалостей всех операцій + (Кількість виробів - 1) * длительность останньої операции + Сума (длительность попередньої більш трівалої операции - длительность наступної Менш трівалої операции) * (Кількість виробів - 1).

    ВИСНОВКИ: так як длительность процесса виробництва є найменша при паралельних Русі предметів праці, то его и раціонально запровадіті на підприємстві.

    Комплексний підхід до управління якістю продукції

    Управління якістю продукції - це встановлення, забезпечення и Дотримання необхідного уровня якості продукції при ее розробці, віготовленні та ЕКСПЛУАТАЦІЇ, что досягається Шляхом систематичного контролю за якістю и цілеспрямованого впліву на умови й фактори, від якіх вона покладу. Система управління якістю продукції має багаторівневій комплексний характер. Вона Забезпечує єдність и взаємозвязок технічного, організаційного, економічного, СОЦІАЛЬНОГО и правового аспектів. Управління охоплює основні елементи виробництва, Які вплівають на якість продукції: засоби праці, предмети праці, саму працю.

    Управління якістю продукції на машінобудівному підприємстві предполагает: планування и прогнозування якості; Заводська атестацію продукції за категоріямі якості; оцінку та аналіз якості виробів; контроль якості продукції; стимулювання; забезпечення якості ЗАСОБІВ праці, предметів праці, информации; Підвищення кваліфікації ПРАЦІВНИКІВ по вопросам якості; Метрологічне и забезпечення якості.

    Організація робіт у системе управління якістю візначається стандартами (ДЕСТ, ГСТ, ТУ, СТП), Які регламентують технічний рівень продукції, ее Надійність, довговічність, економічні, естетічні, ергономічні характеристики. ТУ визначаються комплекс вимог до виготовлення, контролю, упаковки, транспортування продукції.

    Характерною особлівістю сучасних систем управління якістю, Які ма ють на меті задовольніті спожи Сайти Вся, є НЕ лишь ефективність з технічної й організаційної точок зору. Смороду повінні легко піддаватіся аналізові, буті недвозначнімі и зрозумілімі, чітко розроблення и прийнятною для спожівачів, громадськості и відповідніх Урядовий ОРГАНІЗАЦІЙ.

    Таке комплексне управління якістю Забезпечує конкурентноздатність виготовлювачем як на національніх, так и на міжнародніх ринках. Кроме цього, воно дает фірмі підставу для прийняття доцільніх, ІНІЦІАТИВНИХ и наступальніх РІШЕНЬ. Справді, много фірм, Які Вперше зарекомендувалі собі на Нових ринках, и фірми, Які Вже давно корістуються Заслужений репутацією у сфері якості, вважають Впровадження комплексного управління Які по Запорука успішної реализации, продукції та забезпечення прібутковості.

    На Сучасний Сайти Вся переважає попіті на продукцію найвищої якості. Як Ніколи великою є конкуренція в царіні моделювання, стилю та оформлення продукції. Чи не Менш Гостра конкуренції за виробництво и реалізацію продукції вищої якості. У звязку з ЦІМ підвіщується роль методів забезпечення якості, Які спріяють проведенню новой політики в Галузі якості та задоволений Постійно Зростаючий вимог Сайти Вся до якості продукції.

    Принципи комплексного управління якістю продукції США .: могут тлумачітіся як короткий виклад Методології комплексного управління якістю, в рамках якої якість продукції та якість обслуговування розглядаються як першочергові завдання підприємства, від якіх вірішальнім чином .залежіть его Процвітання и жіттєздатність.

    Комплексне управління якістю візначається так.

    Ефективна система інтеграції ЗАХОДІВ з розробки, Підтримання и Поліпшення якості, Які. здійснюють Різні групи тієї чи Іншої организации, дает змогу вести конструювання, виготовлення та обслуговування на найбільшіх економічних рівнях, котрі забезпечують повне удовольствие потреб споживача.

    Комплексна система управління якістю продукції - це УЗГОДЖЕНО робоча структура, яка Діє в фірмі и містіть ефектівні технічні й управлінські методи, котрі забезпечують найкращім найбільш Практичні Способи взаємодії людей, машин, а такоже информации з метою удовольствие вимог споживача, что ставлять до якості продукції, а такоже економії витрат на якість.

    Якість мусіть буті запроектована и закладами у віробі. Без Дотримання цієї ОСНОВНОЇ вимоги всі Заклик до забезпечення якості и проведення найретельнішіх перевірок будут безглузді й безрезультатні.

    У віслові «управління якістю» слову «якість" не слід пріпісуваті значення «Найкраще» у якомусь абсолютному СЕНСІ У цьом контексті воно означає «Найкраще за питань комерційної торгівлі вимог« споживача », Які стосують ЕКСПЛУАТАЦІЇ, ціни продукції.

    У фразі «управління якістю» слово «управління» розуміється як адміністративна діяльність, заходь якої поділяються на Чотири етапи: встановлення стандартів якості; оцінка відповідності продукції ЦІМ стандартам; Прийняття ЗАХОДІВ при віході за Межі стандартів; забезпечення Поліпшення стандартів.

    Як головна стратегічна сфера сучасної ділової актівності підвіщена якість потребує коордінації ЗАХОДІВ. У цьом випадка досягаються економічна вигода и Приплив копійчаних коштів. Висока економічна ефективність систем комплексного управління якістю пояснюється підвіщенням внаслідок їх! Застосування уровня задоволеності споживача »Зменшення експлуатаційних збитків, збільшенням ступенів использование наявний ресурсов.

    Фактори, Які вплівають на якість продукції, поділяються на две основнігрупі: технічні фактори, тобто машини, матеріали, процеси; Людські фактори, тобто оператори, майстри та Інший персонал фірми, важлівість якіх дедалі растет.

    Контроль якості відіграє визначальності роль у будь-якому виробничому процесі. У випадка масового виробництва заходь зі контролю якості концентруються вокруг продукції, а при випуску дрібносерійної продукції - вокруг управління процесом ее виготовлення.

    Контроль якості зачіпає всі стадії процесса виробництва промислової продукції. ВІН розпочінається зі зясування технічних вимог споживача и погодження з ним технічного завдання и завершується доставкою продукції, ее установкою й експлуатаційним обслуговування. При цьом споживач повинен увесь час буті задоволений.

    Всебічній контроль факторів, Які вплівають на якість, потребує наявності важелів контролю на усіх важлівіх стадіях процесса виготовлення й обслуговування продукції. ЦІ важелі могут буті названі операціямі з контролю якості. Природно віділіті Чотири стадії: контроль за розробка новой конструкції; вхідній контроль матеріалів; контроль віготовленої продукції; аналіз спеціальніх процесів.

    Затрати на забезпечення якості продукції є засоби віміру й оптімізації ЗАХОДІВ з контролю якості. Смороду могут буті віднесені до чотірьох груп: попереджувальні затрати; затрати на оцінку якості; затрати через внутрішні відмові; затрати через Зовнішні відмові.

    При организации контролю якості важліво врахуваті два основні міркування. Перше: контроль якості - справа кожного; Кожний Підрозділ фірми має обовязки относительно якості продукції. Друге: оскількі контроль якості - справа кожного, то це может стать нічією делом. Керівництво фірми мусіть усвідоміті, что Чима окремий обовязків з контролю якості будут Виконувати ефективного только тоді, коли смороду опіратімуться на ретельно організовану, действительно Сучасний службу, яка займається лишь контролем якості.

    Служба контролю якості має двояке призначення: забезпечен; вати гарантію якості продукції підприємства; допомагаті добитися оптімальності витрат на забезпечення якості цієї продукції.

    Контроль якості охоплює три сфери: якість продукції, виробничі процеси, обладнання для здобуття та обробка информации про якість.

    Служба контролю, якості є одночасно каналом зворотнього звязку, с помощью которого пошірюється інформація про якість продукції среди усіх повязаних з нею (якістю) служб та груп, а такоже засоби їх участия у забезпеченні заданої якості.

    Важлівій направление контролю якості - забезпечення его безпосередно на місцях.

    Всебічній контроль якості - це та сфера, что містіть у Собі методологію та технічні методи, Які дають змогу УЗГОДЖЕНО Забезпечити Висока якість продукції. ВІН коордінує роботу людей и машин, а такоже інформацію, и має на меті Забезпечити високий степень задоволеності споживача якістю продукції та підвіщіті ЦІМ самим конкурентноздатність фірми.

    За своєю суттю контроль якості - це способ адміністративного управління. І Вплив, Який .чініть контроль якості на всю організаційну структуру фірми, Полягає у впровадженні як в організаційну, так и в технічну структуру підприємства ЗАХОДІВ, спрямованостей на забезпечення якості, что орієнтується на споживач.

    В Основі сьогоденної практики управління якістю у промісловості Японії лежить розшірена й ускладнено концепція комплексного управління якістю. Японці нашли шляхи практично втілення Ідеї контролю якості на робочому місці. Робиться наголос на попередженні шлюбу так, щоб відпала потреба у проведенні частини потокових перевірок. Відповідальність за якість покладається, що не на контролерів, а на самих віготовлювачів виробів: верстатник, бригадира, складальник - залежних від ситуации - у цьом Полягає базовий принцип японського підходу до управління якістю.

    Ідеї, розроблені у США, про Які йшлось вищє, здобули значний краще втілення в Японії Завдяк спеціфіці японських умов. Це Схильність японців до Збереження рідкісніх ресурсов, у даного випадка до економії за рахунок ліквідації Втрата, вікліканіх виробництвом неякісної продукції; це загальнокультурні умови, Які и перешкоджають розвитку Тенденції до спеціалізації, что й зумов закріплення відповідальності за забезпечення якості за безпосереднімі ее виконавцями - виробничими Підрозділами.

    Відповідальність виробничих підрозділів - найважлівіша концепція. Вона візначає покладання ОСНОВНОЇ відповідальності за якість продукції на виробничий персонал, а не на відділ контролю якості. Таким має буті перший крок керівніцтва компании, если воно серйозно ставитися до проблем якості. А Вже потім можна пріскорюваті темп удосконалення якості.

    Метою боротьбу за якість у Японії є Подолання уровня випуску шлюбу, Який склав, и Прагнення до повної відповідності продукції технічній документації, в тій годину, коли у промісловості західніх, стран короткотривала цільова установка Стосовно якості віпліває з припущені Деяк відсотку бракованих виробів.

    Японські підприємці дотрімуються стратегії, яка, що не ігноруючі витрат на Підвищення якості, ґрунтується на тій передумові, что постійне Поліпшення якості зумовлює неухильне Розширення Частки Сайти Вся и Прагнення завоюваті врешті-решт увесь ринок.

    В японській практике комплексного управління якістю йдет передусім Про загальну контроль виробничого процесса. Інакше Кажучи, перевірка якості здійснюється на всех етапах виробничого процесса. Певна річ, Загальний контроль процесса не могла б Собі .дозволіті Жодна компанія, оскількі їй просто не вистача б контролерів.

    Єдиним способом такого повсюдне контролю є контроль з боку самих робітніків. У цьом випадка Кожне робоче .місце может стать пунктом Перевірки якості.

    На японських заводах наочні стенди вимірювання показників якості є усюди. Смороду пояснюють робітнікам, адміністрації, замовникам продукції и Стороннім Відвідувачам, Які показатели, якості перевіряються, Які Поточні результати Перевірки, Які програми Підвищення якості перебувають у процесі реалізацій, хто здобувши премию за якість ТОЩО.

    Керівництво підприємства сообщает виробничі, Підрозділ, что на Першому місці стоит завдання Забезпечити якість, а ОБСЯГИ виробництва - только на іншому, и наполягає на цьом прінціпі.

    Кожний робітник может Зупинити виробничу лінію для виправлення поміченіх ним дефектів. При відповідній автоматизації виробничого процесса зупинка Лінії здійснюється автоматично, за помощью вмонтованою приладів контролю якості.

    Принцип самостійного виправлення помилок стосується переробки: робітник або бригада, Які допустили шлюб, Самі переробляють браковані вироби.

    Принцип суспільної Перевірки означає, что контролю підлягає КОЖЕН віріб, а не вібірка з партии. Цей принцип застосовується при контролю готової продукції и там, де це можливо, комплектуючих вузлів та деталей. Если перевіряті КОЖЕН комплектуючих віріб недоцільно, тобто Занадто дорого це делать вручну, тоді покладаються на принцип «N = 2», тобто перевіряють два вироби: перший и Останній. Для японців така вібірка вважається репрезентативною. За їх логікою, при стабільному процесі за замірамі параметру первого и последнего виробів можна судити про якість усієї партии, в тій годину коли за замірамі виробів з віпадкової Вибірки, например, п'яти виробів - нельзя.

    Використана література

    1. Плоткін Я.Д. Організація і планування виробництва на машінобудівному підприємстві. Видавництво «Світ» Львів - тисяча дев'ятсот дев'яносто шість

    ...........