• Ф + Про А
  • Отже, загальна рентабельність підприємства


  • Дата конвертації22.07.2017
    Розмір187.31 Kb.
    Типдипломна робота

    Скачати 187.31 Kb.

    Основні напрямки підвищення економічної ефективності УП "МЗОР"

    ий і банків) (далі - організація).

    Відповідно до цієї Інструкції проводиться аналіз фінансового стану організацій, і виявляються організації з незадовільною структурою бухгалтерського балансу (неплатоспроможні).

    Основною метою проведення аналізу фінансового стану організацій на основі Інструкції є обгрунтування рішення про визнання структури бухгалтерського балансу незадовільною, а організацій - неплатоспроможними.

    Джерелами інформації для проведення аналізу відповідно до Інструкції є:

    - бухгалтерський баланс (форма 1);

    - звіт про прибутки і збитки (форма 2);

    - звіт про рух джерел власних коштів (форма 3);

    - звіт про рух грошових коштів (форма 4);

    - додаток до бухгалтерського балансу (форма 5);

    - звіт про цільове використання отриманих коштів (форма 6).

    Критеріями для оцінки задовільності структури бухгалтерського балансу організації є:

    - коефіцієнт поточної ліквідності;

    - коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами.

    Коефіцієнт поточної ліквідності визначається як відношення фак-тичної вартості знаходяться в наявності у організації оборотних коштів у вигляді запасів і витрат, податків по придбаних цінностей, готової продукції і товарів, товарів відвантажених, виконаних робіт, наданих послуг, дебіторської заборгованості, фінансових вкладень, грошових коштів та інших оборотних активів до короткострокових зобов'язань організації.

    Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами визначається як відношення різниці джерел власних коштів, доходів і витрат і фактичної вартості необоротних активів до фактичної вартості знаходяться в наявності у організації оборотних коштів у вигляді запасів і витрат, податків по придбаних цінностей, готової продукції і товарів, товарів відвантажених, виконаних робіт, наданих послуг, дебіторської заборгованості, фінансових вкладень, грошових коштів та інших оборотних активів.

    Значення коефіцієнтів поточної ліквідності і забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду в залежності від галузевої (подотраслевом) приналежності організації нижче нормативних є підставою для визнання структури бухгалтерського балансу незадовільною, а організації - неплатоспроможною.

    Коефіцієнт поточної ліквідності (K1) на кінець звітного періоду розраховується як відношення підсумку розділу II активу балансу до підсумку розділу V пасиву балансу за вирахуванням рядка 720 «Довгострокові кредити і позики» за формулою:

    К1 = II А / (VП - стор. 720) (1.15)

    де II А - підсумок розділу II активу бухгалтерського балансу (рядок 290);

    V П - підсумок розділу V пасиву бухгалтерського балансу (рядок 790).

    Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (К2) на кінець звітного періоду розраховується як відношення суми підсумків розділів III і IV пасиву балансу за вирахуванням підсумку розділу I активу балансу до підсумку розділу II активу балансу за формулою:

    К2 = (III П + IVп - IA) / IIA (1.16)

    де III П - підсумок розділу III пасиву бухгалтерського балансу (рядок 590); IV П - підсумок розділу IV пасиву бухгалтерського балансу (рядок 690); I А - підсумок розділу I активу бухгалтерського балансу (рядок 190); IIA - підсумок розділу II активу бухгалтерського балансу (рядок 290).

    Критеріями для віднесення організації до організаціям, неплатоспроможність яких має або набуває стійкий характер є:

    - для віднесення неплатоспроможності організації до неплатоспроможності, набуває стійкий характер

    - неплатоспроможність органі-зації протягом чотирьох кварталів, що передують складанню послід-нього бухгалтерського балансу;

    - для віднесення організації до стійко неплатоспроможною - незадовільна структура бухгалтерського балансу протягом чотирьох кварталів, що передують складанню останнього бухгалтерського балансу, а також наявність на дату складання останнього бухгалтерського балансу значення коефіцієнта забезпеченості фінансових зобов'язань активами (К3), що перевищує 0,85.

    Коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов'язань активами визначається відношенням всіх (довгострокових і короткострокових) зобов'язань організації до загальної вартості майна (активів).

    Коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов'язань активами (Кз) на кінець звітного періоду розраховується як відношення суми підсумку розділу V пасиву бухгалтерського балансу до суми валюти бухгалтерського балансу за формулою:

    Кз = VП / ВБ (1.17)

    де V П - підсумок розділу V пасиву бухгалтерського балансу (рядок 790);

    СБ - валюта бухгалтерського балансу (рядок 390 або 890).

    Для визначення частки прострочених фінансових зобов'язань у майні (активах) організації розраховується коефіцієнт забезпеченості прострочених фінансових зобов'язань активами.

    Коефіцієнт забезпеченості прострочених фінансових зобов'язань активами розраховується як відношення прострочених фінансових зобов'язань організації (довгострокових і короткострокових) до загальної вартості майна (активів).

    Коефіцієнт забезпеченості прострочених фінансових зобов'язань активами (К4) на кінець звітного періоду розраховується як відношення суми короткостроковій і довгостроковій прострочених заборгованостей до валюти балансу за формулою:

    К4 = (КП + ДП) / ВБ (1.18)

    де КП - короткострокова прострочена заборгованість (форма 5 "докладе-ня до бухгалтерського балансу", графа 6, сума рядків 020, 040, 210);

    ДП - довгострокова прострочена заборгованість (форма 5 "Додаток до бухгалтерського балансу", графа 5, сума рядків 020, 040, 210);

    СБ - валюта балансу (рядок 390 або 890).

    Коефіцієнтом, що характеризує платоспроможність боржника, є коефіцієнт абсолютної ліквідності, що показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно, і розраховується як відношення легко ліквідних активів до поточних зобов'язань організації.

    Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути не менше 0,2.

    Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабсл) розраховується як відношення суми фінансових вкладень (рядок 260 бухгалтерського балансу) та грошових коштів (рядок 270 бухгалтерського балансу) до розрахунків (рядок 790 бухгалтерського балансу) за вирахуванням довгострокових кредитів і позик (рядок 720 бухгалтерського балансу):

    Кабсл = рядок 260 + рядок 270 / VП - рядок 720 (1.19)

    де V П - підсумок розділу V пасиву бухгалтерського балансу (рядок 790). При аналізі оборотності оборотних коштів розраховується коефіцієнт оборотності оборотних коштів як відношення виручки від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг (рядок 010 форми 2 "Звіт про прибутки і збитки") до суми оборотних активів організації (рядок 290 бухгалтерського балансу).

    Таким чином, основними напрямками оцінки фінансового со-стояння підприємства є аналіз зміни активів і джерел їх формування, аналіз ліквідності і платоспроможності, ефективності використання коштів.


    2. Оцінка ефективності ФУНКЦІОНУВАННЯ УП «МЗОР»

    2.1. Характеристика УП «МЗОР» як суб'єкта господарювання

    Державне підприємство "МЗОР" в зв'язку з прийняттям нового цивільного кодексу РБ та на виконання Декрету Президента Республіки Білорусь від 16.03.1999 р № 11 "Про впорядкування державної реєстрації та ліквідації суб'єктів господарювання", наказів Міністра промисловості РБ від 03.05.1999 р № 158 "Про приведення установчих документів суб'єктів господарювання відповідно до чинного законодавства" перейменовано в Виробниче республіканське унітарне підприємство "МЗОР". Підприємство зареєстроване в Адміністрації Ленінського району м Мінська (рішення виконавчого комітету №63 від 13.01.2000 р) Підприємство створено на базі переданого у власність Республіки Білорусь союзного підприємства і здійснює свою діяльність у веденні Міністерства промисловості Республіки Білорусь, яке по відношенню до підприємства є представником власника. Коротка назва підприємства - УП "МЗОР". Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом з правом юридичної особи, здійснює свою діяльність відповідно до Статуту підприємства.

    Розмір статутного фонду за станом на 01.01.2004 р - 131 млн. Руб.

    Завод заснований в 1908 р місцевими підприємцями як чугунолитейное і металообробне підприємство. У 1917 р. під назвою "Енергія" завод був націоналізований, до 1921р. відновлений і почав виробництво сільськогосподарського обладнання. У довоєнні роки завод першим в Республіці Білорусь освоїв виробництво металорізальних верстатів - токарних і свердлильних. У повоєнні роки розроблені і освоєні у виробництві поздовжньо-стругальні верстати, а потім - поздовжньо-фрезерні та спеціальні на їх базі.

    Пізніше освоєно виробництво балансування і шліфувального обладнання.

    До 70-х років відноситься початок освоєння виробництва поздовжніх фрезерно-розточувальних верстатів з ЧПУ для багатоопераційної комплексної обробки корпусних деталей. Одночасно в ці роки ведеться розширення заводу, оснащення виробництва верстатами з ЧПУ, високоточним обладнанням і вимірювальною технікою. Підприємство стає одним з провідних експортерів продукції серед союзних верстатобудівних заводів.

    У 1976 р. на базі заводу створено Мінське верстатобудівне виробниче об'єднання.

    У 1996 році на УП «МЗОР» створений цех дерев'яних виробів, який виробляє меблеві заготовки з цільної деревини.

    В даний час УП "МЗОР" виробляє важке і унікальне металообробне та балансувальне обладнання різних рівнів автоматизації, оснащене пристроями ЧПУ і командо-контролером, єдине в РБ має термоконстантние складальним цехом, що дозволяє випускати поздовжньо-шліфувальні верстати високої точності на рівні західних фірм.

    Підприємство розміщене в центрі м Мінська, займає земельну ділянку площею 11,4 га. Площа забудови становить 9,4 га. Коефіцієнт забудови - 0,83. Площа забудови на 1 працюючого становить 83 м2. Можливих альтернатив (варіантів) розташування підприємства немає.

    Місце розташування підприємства забезпечує наявність транспортних зв'язків для автомобільного транспорту, можливості використання міських інженерних мереж (електроенергія, вода, тепло, газ, каналізація, зв'язок).

    Для оперативного вирішення виробничих, збутових, фінансових питань підприємство має в своєму розпорядженні необхідними засобами зв'язку, системами енергетичного та інженерного забезпечення (електроенергія, вода, газ, опалення, стиснене повітря, каналізація, дороги, під'їзди та ін.). У зв'язку з закриттям в 1999р залізничної гілки підприємство обслуговується тільки автомобільним транспортом.

    У штаті транспортного цеху складається 38 чоловік, в т.ч. 21 водій. На балансі транспортного цеху складається 43 одиниці автотранспортної техніки, в тому числі: самоскиди - 3, вантажні атомобили - 10, тягачі - 4, автокран - 1, електоротележкі - 10, автонавантажувачі - 3, електронавантажувачі - 1.

    Завдання транспортного цеху, це безперебійне забезпечення транспортом підрозділів підприємства, організація централізованих міжорганізаційних і внутрішньоорганізаційні перевезень.

    Енергопостачання заводу здійснюється від ТЕЦ-2 (6 кВ) по фідерах 612 (резерв), 613 і 628 через заводські РП і від п / ст «Серебрянка» (10 кВ) по фідерах 210 і 304. Чи обмінюється РП -164 і РП -65 через трансформатор 10 / 6-2500 кВт.

    Встановлена ​​потужність трансформаторів становить:

    6 / 0,4 кВ - 9430 кВА

    10 / 0,4 кВ - 5000 кВА

    10/6 кВ - 2500 кВА

    Теплова енергія надходить на підприємство від ТЕЦ-2 через два теплових пункти, а так само від власної котельні з водогрійними котлами типу КВ-ТШ-2 1-шт., Що працює на дровах і тирсі та КВГМ-2 1-шт. (Працює на природному газі), продуктивністю до 2-х Г.кал кожен. Теплова енергія витрачається на сушку деревини, опалення і вентиляцію будівель і гаряче водопостачання. Водопостачання здійснюється від міського водоводу по п'яти вводів. В даний момент два введення відключені і опломбовані. Водопостачання за трьома вводів. На вводах встановлені водоміри. Для очищення зливових стоків на підприємстві є станція очищення, яка в даний момент на реконструкції. Для обслуговування всього енергогосподарства створена енергослужба, що складається з 41 людини.

    Для оцінки екологічної безпеки виробництва на підприємстві є екологічний паспорт, тому ПДВ (ВСВ) - гранично допустимі викиди (тимчасово узгоджені викиди) в атмосферне повітря.

    Сумарні викиди підприємства в атмосферне повітря та концентрація шкідливих речовин в стічних водах знаходиться в межах допустимих норм.

    Щокварталу лабораторією охорони природи і промислової санітарії підприємства здійснюється дослідження проб атмосферного повітря в зоні впливу підприємства за узгодженими з райЦГіЕ ингридиентами (СО2, діоксид азоту, толуол, ксилол, ацетон) і точками. За минулий період 2005 року перевищення ГДК забруднюючих речовин не виявлено.

    Водопостачання підприємства здійснюється по 2-м вводам горводопровода. Витрата води в системах оборотного водопостачання - 80000 м3. На1 підприємстві функціонує локальна очисна установка типу «ALLERT-2000» по знешкодженню гальваностоков ПМК, потужністю 5м3 / год.

    Безпека виробництва забезпечується як на стадії підготовки виробництва при розробці технологічних процесів і планувальних рішень, так і в ході виробництва відповідно до чинних нормативних документів з охорони праці, протипожежної безпеки.

    До складу інфраструктури підприємства входить гуртожиток, яке знаходиться на вулиці Солтиса. Всього в гуртожитку проживає за станом на 01.07.2005 р 496 осіб, в тому числі працівників заводу 173 людини з сім'ями.

    На заводі працює буфет, при цехах є місця, обладнані для прийому їжі. Укладено договір з заводом Кірова на організацію гарячого харчування для працівників ВП «МЗОР». Їдальня знаходиться за межами території заводу, її зміст приносило заводу збитки. Завод здав столову в оренду з метою організації харчоблоку з гарячими обідами для працівників заводу.

    На підприємстві функціонують медпункт і клуб.

    Функціонування соціальної інфраструктури забезпечують 30 осіб (непромислова група) і 8 чоловік працюють за сумісництвом.

    Органом управління підприємством УП «МЗОР» є генеральний директор, який призначається на посаду уповноваженим органом на умовах договору, контракту. Організаційна структура підприємства приведена в Додатку 1.

    Генеральний директор підприємства:

    - забезпечує виконання планів діяльності УП «МЗОР»;

    - наймає та звільняє працівників відповідно до законодавства Республіки Білорусь;

    - представляє Підприємство без довіреності у відносинах з державними органами Республіки Білорусь, юридичними і фізичними особами;

    - в межах, встановлених законодавством, Статутом підприємства розпоряджається майном і коштами УП;

    - укладає договори від імені УП;

    - відкриває в банках розрахунковий, валютний та інші рахунки;

    - відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку і вживає заходів заохочення і стягнення до працівників;

    - видає накази і розпорядження, обов'язкові для всіх працівників підприємства;

    - видає довіреності;

    - стверджує штати підприємства;

    - визначає умови оплати праці;

    - стверджує нормативи розподілу прибутку;

    - визначає нормативи амотізаціонних відрахувань на повне відновлення фондів Підприємства;

    - визначає обсяг і характер відомостей, що становлять коммерчекой таємницю Підприємства.

    Генеральний директор несе відповідальність за результати роботи підприємства, дотримання вимог Статуту, виконання зобов'язань перед уповноваженим органом. Відповідальність, права і обов'язки гендиректора, умови його матеріального забезпечення і звільнення від займаної посади, з урахуванням гарантій, передбачених законодавством Республіки Білорусь визначаються в контракті.

    Генеральний директор повинен діяти в інтересах підприємства сумлінно і розумно. Він зобов'язаний на вимогу власника відшкодовувати завдані підприємству збитки.

    Вірність обраній стратегії, основні компетенції та конкурентні переваги компанії визначаються професіоналізмом, ініціативою і відданістю справі її співробітників. Саме вони створюють цінності і є найбільш значущими активами компанії. На даному підприємстві належать до працівників як до активів зі зростаючою вартістю, оскільки їх цінність в міру набуття співробітниками необхідних навичок і досвіду зростає. На жаль, багато вітчизняних компаній розглядають співробітників швидше як один з факторів витрат, а не активів. В даному ж випадку керівництво УП «МЗОР» усвідомлює, що досягнення конкурентоспроможності немислимо без відсутності гарантій зайнятості, розвитку почуття гордості співробітників за виконувану роботу, наділення їх правом самостійної організації роботи з метою підвищення продуктивності, якості та впровадження інновацій. Найчастіше рішення приймаються «знизу вгору», спостереження і контроль за співробітниками практично відсутні і робочі вважають себе членами єдиної згуртованої команди. Практика показує, що цей стиль управління сприяє зниженню накладних витрат, збільшує швидкість реакції компанії на зміни ринкового середовища та вивільняє приховані потенційні можливості створюють цінності людей. Основними рисами організаційної структури підприємства є: мінімальний бюрократичний апарат, широкі і гнучкі посадові обов'язки, добре налагоджені засоби передачі інформації та наочність вкладу співробітників в задоволення потреб споживачів. Нарешті, дана структура орієнтована на ринок, адже ринково орієнтованими є маркетингові та збутові команди, а не товар або технології.

    Виробниче республіканське унітарне підприємство "МЗОР" - єдине підприємство в Республіці Білорусь, яка провадить важке верстатне обладнання різного рівня автоматизації і, як правило, за індивідуальними замовленнями.

    Особливістю виробництва важкого обладнання є досить тривалий термін виготовлення від 3 до 24 місяців, величезна номенклатура комплектуючих і матеріалів.

    Для вирішення таких завдань технологічний процес побудований за принципом обробки технологічно подібних деталей в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва.

    Такий тип виробництва вимагає наявності високоточного і високоефективного обладнання, висококваліфікованого інженерно-технічного і робочого персоналу.

    Тривалий цикл виготовлення продукції вимагає наявності значних обігових коштів. Для вирішення цієї проблеми в 1996 році було організовано виробництво виготовлення меблевих щитів від якого планувалося отримання «швидких» грошей, але бажаного результату, поліпшення фінансового стану, підприємство не отримало. Виробництво виготовлення меблевих щитів виявилося збитковим.

    В даний час для поповнення власних обігових коштів потрібна диверсифікація виробництва, де не менше 70% продукції з коротким циклом виробництва та реалізації

    Також завод потребує державної підтримки і розраховує отримати її в складі господарської групи «Белстанкоінструмент», призначеної для створення комплексу металообробного обладнання, виробництва високоточної автоматизованого обладнання.

    Проблема поповнення оборотних коштів стає першочерговим для збереження науково-технічного потенціалу підприємства, тому що в першу чергу підприємство втрачає висококваліфікованих ІТП і робітників, не має можливості підтримувати на належному рівні технологічне обладнання. Виробничі потужності значно зношені, 90% обладнання має вік більше 10 років, для його поновлення щорічно необхідно витрачати 10% від відновної вартості, що становить близько 300 тис. Доларів США.

    У наступних розділах наведено більш глибока оцінка сучасного стану підприємства, визначені внутрішні і зовнішні чинники і умови забезпечення ефективного розвитку підприємства, конкретизовані параметри розвитку підприємства на 2005-2011 роки, наведені заходи макро- і мікроуровневих характеру, що забезпечують досягнення намічених цілей і завдань.

    Перспективна політика УП "МЗОР" орієнтована на розширення ділових зв'язків при гнучкому реагуванні на зміну умов і особливостей попиту, співпраця по розробці прогресивних видів верстатної продукції, комбінований підхід до поєднання можливостей внутрішніх резервів верстатобудівного виробництва і потреб замовників в нових ринкових умовах господарської діяльності.

    З огляду на підсумки роботи УП "МЗОР" і стан справ в галузі в даний час, пропонується в якості основного напрямку вважати роботу по виробництву, капітальному ремонту й модернізації унікальних важких верстатів поздовжньо-фрезерних групи, спеціального призначення за індивідуальними разовими замовленнями, а також виробництво 5 ти координатних фрезерно-розточувальних верстатів з рухомим порталом, оснащених УЧПУ і автоматичною зміною інструменту, призначених для обробки великогабаритних штампів, пресформ та іншої технологічно й оснащення, а також об'ємних сферичних поверхонь. Реалізація таких верстатів замовнику полегшується тим, що вони не мають аналогів серед Верстатобудівників СНД і привертає такими перевагами: значно знизився рівень металоємності в порівнянні з традиційною компоновкою, економія площ установочного місця і здешевлення вартості верстата в цілому.

    Значно активізувався ринок збуту верстатної продукції в Республіці Білорусь. Верстатний парк на білоруських підприємствах, як і в інших країнах СНД, зношений майже до 90%. УП «МЗОР», як виробник важких унікальних верстатів, буде продовжувати брати активну участь у співпраці з великими підприємствами Білорусі (МАЗ, МТЗ, БМЗ, «Білоруськалій», БелАЗ, Белкард) з виготовлення і постачання нового обладнання на ці підприємства, а також в модернізації раніше випущеного обладнання, що знаходиться в експлуатації.

    Триває робота з китайськими станкоторговие фірмами.Зокрема проведені економічні реформи в Китаї спрямовані на інтенсивний розвиток таких галузей промисловості як машинобудування, автомобілебудування, енергетика, космічна промисловість та ін. У зв'язку з цим з китайською стороною ведеться активна передконтрактна робота.

    Основним напрямком по освоєнню ринків збуту продукції УП "МЗОР" в країнах СНД залишається Росія. За прогнозами незалежних російських експертів річна потреба Російської промисловості складе близько 60-70 тис. Одиниць металообробного обладнання. Найбільш ймовірний успіх в просуванні наших верстатів очікується в галузях, що працюють на потреби МПС і енергетики, а також в оборонній і металургійної промисловості, головним чином тому, що:

    - по техніко-експлуатаційних параметрів наші верстати найбільш повно поєднуються з потребами підприємств галузей, що відносяться до важкого машинобудування.

    - в структурі верстатного парку цих галузей велика кількість зношеного і застарілого металообробного обладнання, що вимагає капітального відновлення або ґрунтовної модернізації, навіть заміни.

    - можливості і традиційна специфіка нашого виробництва дозволяють частково задовольнити потреби підприємств в металообробному і балансувальне обладнання спеціального призначення.

    - з усіх галузей саме ці галузі найбільш повно використовують свої виробничі потужності, що випускається ними продукція користується стійким попитом як у населення, так і у підприємств інших галузей, в тому числі і нашого, що має вирішальне значення в пошуках платоспроможних замовників.

    Ринки збуту країн СНД, наприклад, України, Казахстану та інших нафто / газо-перекачувальних регіонів продовжують бути в сфері нашої пильної уваги.

    При цьому принципово важливо домогтися того, щоб продукція нашого підприємства в очах споживачів вигідно відрізнялася від таких же товарів конкуруючих фірм завдяки своєму фірмовому стилю, особливим елементом дизайну і іншим, на перший погляд, малозначним деталям верстатів.

    З ряду верстатів, що випускаються УП «МЗОР», в певних ситуаціях доцільно вибирати одну модель, яка може бути привабливою для багатьох покупців і забезпечувати їй так званий концентрований маркетинг. Таким чином, вдало введений на ринок верстат може, як локомотив, вивести на ринок інші верстати нашого підприємства, заздалегідь створивши їм сприятливий імідж. З номенклатури УП «МЗОР» такими моделями могли б стати:

    в металообробці - верстати типу «Гентрі» МСГП6401-625 для обробки складних великогабаритних просторових форм;

    в балансуванні - верстатні комплекси для залізничних колісних пар; верстати з ремінним приводом.

    Те ж саме можна віднести і до умов договорів, що укладаються: знайшовши щось пільгове (наприклад, продаж в розстрочку, лізинг), «виводити» ці умови і на інше обладнання для того ж покупця або «поширювати» цю практику і на інших покупців.

    Важливим етапом надійної роботи виготовленого обладнання у замовника є якісне проведення шефмонтажних і пуско-налагоджувальних робіт.

    Підприємство встановлює гарантійні зобов'язання на роботу обладнання протягом року за умови виконання шеф-монтажних і пуско-налагоджувальних робіт у замовника представниками постачальника. Це дозволяє забезпечити: по-перше - надійність роботи обладнання, а по-друге - зберегти та зміцнити позитивний імідж підприємства-виробника. Підприємство також здійснює, на прохання замовника, навчання персоналу, який обслуговує обладнання.

    Основний шлях розширення ринків збуту своєї продукції - перехід від концепції "Продаємо те, що виробляємо" до "Виробляємо те, що купують". Тому заклик "Все в ім'я замовника!" Трансформувався в правило "Замовник завжди має рацію". І слідуючи цьому жорсткого правилом, основні шляхи просування на ринок нам бачаться такими:

    -цілеспрямованість розсилання рекламних матеріалів потенційним замовникам;

    -реклама через ЗМІ;

    -участь у міжнародних виставках, ярмарках машинобудівної продукції;

    - відвідування фахівцями потенційних замовників і проведення переговорів;

    - прийом делегацій фахівців і ознайомлення з продукцією, що випускається на УП "МЗОР";

    - участь в тендерах із зарубіжними виробниками аналогічної продукції;

    розміщення інформації в Інтернеті.

    За 2006 рік видатки, пов'язані з участю в спеціалізованих виставках, склали - 954 тис. Рублів.

    Пошук нових і розширення сформованих ринків збуту в країнах далекого зарубіжжя йде через участь в галузевих зарубіжних виставках - найефективніший метод залучення іноземних замовників до співпраці, так як безпосередню участь в заходах такого роду значно підвищує імідж підприємства-виготовлювача в очах споживачів, збільшує ймовірність співпраці і партнерства.

    Таблиця 2.1. Участь УП «МЗОР» у виставках в 2006 році

    Назва виставки

    Час проведення

    Місце проведення

    Машинобудування. Металообробка. Зварювання. Інструмент.

    Китайська міжнародна виставка металургійної промисловості «Білоруська тиждень в Хартії»

    «Російський промисловець-2005»

    26.04.05.-29.04.05.

    червень 2005 р

    26.09.05.-29.09.05.

    Росія (Челябінськ)

    Китай (Харбін)

    Росія (м.Санкт-Петербург)

    Продовжуючи рекламувати продукцію МЗОР на ринках далекого зарубіжжя через торгові представництва Республіки Білорусь, будуть використані в цих цілях відкрилися зарубіжні спільні торгово-промислової відділення московських зовнішньоторговельних структур, що утворилися на базі "Станкоімпорт" та інших, що сформувалися самостійно і мають вихід на зарубіжних споживачів. Проводиться підготовча робота по рекламі продукції, що випускається продукцію і можливості об'єднання в періодичних галузевих виданнях, що виходять в регіонах і галузях енергетичного машинобудування, гірничодобувної промисловості і ін.

    Перспективний розвиток підприємства в найближчі роки буде базуватися на основних напрямках його діяльності і накопиченого досвіду.

    Підприємство спеціалізується на виробництві технологічного устаткування для металообробки і деревообробки, а також розвиває інші напрямки в рамках плану диверсифікації виробництва.

    Таблиця 2.2. Технічні характеристики балансувального обладнання

    Найменування

    Модель

    маса

    балансируемого

    вироби, кг

    Габарити, мм

    (довжина ширина,

    висота), мм

    Верстати горизонтальні зарезонансного для динамічного балансування

    МС9711Р

    0,1 ... 3

    600х600х500

    МС9Г715Р

    1 ... 100

    2800х850х1800

    МС9Г716

    3 ... 300

    3720х2410х2200

    МС9Г717

    10 ... 1000

    4740х2800х2200

    МС9Г718

    30 ... 3000

    6110х3225х2200

    МС9Г719

    100 ... 10000

    10750х3460х2490

    МС9627

    300 ... 30000

    13600х4325х3000

    МС9619

    3000 ... 60000

    18300х7700х3750

    Верстати горизонтальні дорезонансние для динамічного балансування

    МС9716ДН

    3 ... 300

    3720х2410х2200

    МС9717ДН

    10 ... 1000

    4740х2800х2200

    МС9718ДН

    МС9719ДН

    30 ... 3000

    100 ... 10000

    6110х3225х2200

    10750Х3460Х2490

    Верстати для

    балансування

    карданних валів

    МС9Б731

    до 50

    4300х4500х2000

    МС9Б732

    до 200

    4300х4500х2000

    МС9Б733

    до 100 (для

    зварного пристрої)

    3150х700х1600

    МС9Б734

    до 50 (3-х опорні)

    7000х4500х2000

    МС9Б735

    до 200 (3-х опорні)

    7000х4500х2000

    Верстати для балансування коліс вентиляторів

    МС9014

    5 ... 35

    1100х1050х1500

    Верстати вертикальні для статичного балансування в динамічному режимі

    МС9Г764

    0,8 ... 30

    2700х1250х1800

    МС9Г765

    1 ... 100

    2300х1150х1800

    МС9Г766

    3 ... 300

    2700х1250х2130

    Верстати напівавтомати, автомати, автоматичні лінії

    Для балансування конкретних деталей по спеціальному замовленню

    Підприємством накопичено певний досвід виробництва:

    а) важких і унікальних поздовжньо-обробних верстатів різного ступеня автоматизації, в т.ч. з ЧПУ, УАСІ, крайкостругальні, довбальних, токарних, спеціальних і ін.

    б) балансування обладнання як з горизонтальною віссю обертання (для деталей типу роторів, для дво- і трехшарнірних карданних валів), так і з вертикальною віссю обертання (для деталей типу дисків); обладнання виготовляється різного ступеня автоматизації від простих балансувальних стендів до автоматичних верстатів і автоматичних ліній, оснащених командо-контролером, для балансування, наприклад, колінчастих валів двигунів внутрішнього згоряння;

    в) трикоординатних верстатів із ЧПУ для обробки складних формотворчих поверхонь великогабаритних і середньогабаритних штампів і прес-форм;

    г) ковальсько-пресового обладнання (проволочно-гвоздильні автомати для виготовлення будівельних цвяхів).

    Верстатний парк в Республіці Білорусь і країн Близького Зарубіжжя, в тому числі і Росія зношений на 90%, і тому УП «МЗОР» збільшує обсяги капітального ремонту і модернізації верстатного обладнання.

    Підприємство активно проводить модернізацію раніше виробленого обладнання, а також обладнання інших підприємств галузі.

    УП «МЗОР» верстатобудівельне підприємство з виробництва наступних видів продукції:

    а) балансувальне обладнання

    область використання:

    Балансувальні верстати використовуються у всіх галузях машинобудування і приладобудування.

    конкуруючі фірми:

    Шенк, Гофман, Ройтлінгер - Німеччина, Діамех - Росія

    б) поздовжньо-обробне обладнання

    - поздовжньо-обробні верстати портального типу з нерухомою поперечною, рухомим столом і однієї вертикальної фрезерно-розточний бабкою типу «Оброблювальний центр» мод. 6М610МФ4-20, 6М612Мф4, 6М616МФ4, верстати із ЧПУ мод. 6М610Ф4, 6М612Ф4, 6М616Ф4, верстати з ПЦІ мод. 6М610Ф11-20, 6М612Ф11-20, 6М616Ф11-20, а також верстати з двома (вертикальної фрезерно-розточний і горизонтальної фрезерно-розточний або фрезерної) бабками мод. 6М612Ф11-20.2, 6М616Ф11-20.2 і трьома (однієї вертикальної фрезерно-розточний і двома горизонтальними фрезерно-розточувальними або фрезерними) бабками мод. 6М610Ф11-20.3, .6М612Ф11-20.3, 6М616Ф11-20.3. Ширина столів верстатів від 1000 мм до 2500 мм, довжина столів від 3150 мм до 12 000 мм. На базі вищевказаних моделей верстатів виготовляються спецверстатів і ін.

    - довбальні верстати мод. 7410, 7414, найбільший хід долбяка від 1200 мм до 1600 мм, діаметр столу від 1400 мм до 1800 мм і спецверстатів на їх базі з діаметром столу до 2500 мм з оснащенням додатковими пристроями;

    верстати для монтажу стапельної оснащення для авіаційної промисловості мод. МС636Ф2, МС636Ф2-14 з шириною столу 1600 мм і довжиною 10 000 мм.

    горизонтальні фрезерно-розточувальні верстати з окремою рухомий стійкою і поворотним столом з ЧПУ і пристроєм автоматичної зміни інструменту мод. МСП6401МФ4-04 (розміри столу 2000х2000 мм) і мод. МС2622МФ4-02 (розміри столу 1250х1600 мм), а також спеціальні верстати на їх базі.

    Основні конкуренти: УЗТС р Ульяновськ (Росія), НЗТСГ Новосибірськ (Росія), ГЗФС р Нижній Новгород (Росія), ІЗТС г. Иваново (Росія).

    в) обладнання для обробки великогабаритних деталей, штампів, моделей, пресформ

    горизонтальні фрезерно-розточувальні верстати з рухомою стійкою і нерухомим столом типу «Оброблювальний центр» мод. МСГП6101МФ4-6, МСГ6101МФ-10 з шириною столу 1000 мм і довжиною, відповідно, 6000 мм і 10000 мм, спецверстатів на їх базі;

    горизонтальні фрезерно-розточувальні верстати з рухомим столом і нерухомою стійкою із ЧПУ мод. МСГ1200Ф4 і типу «Оброблювальний центр» мод. МСГ1200МФ4-10.

    г) ковальсько-пресове обладнання

    - проволочно-гвоздильні автомати мод. ПГА-2, ПГА-4, ПГА-6

    д) токарні верстати

    - токарно-гвинторізні верстати мод МСТ1620К, МСТ1620К10

    е) продукція машинобудування - деталі для МТЗ

    Аналіз ситуації, що склалася в області верстатобудування, а також власний досвід по просуванню продукції на ринку показує, що УП «МЗОР», з огляду на зростання конкуренції з боку організацій, що займаються модернізацією верстатів, в тому числі і верстатів виробництва УП «МЗОР», яких було випущено достатня кількість, втрачає свої позиції в ніші універсальних верстатів.

    Перспективний напрямок, в якому працює і продовжує розвиватися «МЗОР», це виготовлення верстатного обладнання для обробки нафтогазових труб, випуск устаткування для виготовлення рухомого складу залізниць та елементів стрілочних переводів залізниць, а також випуск наукоємного спеціального і унікального балансування і металообробного обладнання.

    В даний час у важкій промисловості спостерігається процес технічного переоснащення підприємств. Це обумовлено багатьма факторами, в тому числі істотно збільшеними вимогами до якості продукції, що випускається, збільшенням обсягів випуску друкованої реклами, етикетки і упаковки, появою значної кількості невеликих сучасно оснащених підприємств, як спеціалізуються на певних видах продукції, так і універсальних.

    Для реалізації поставлених завдань підприємство має в своєму розпорядженні великим досвідом з виготовлення верстатів різного рівня автоматизації, має технологічне обладнання, а також висококваліфікований персонал на всіх рівнях виробництва.

    Унікальні і спеціальні металообробні верстати і високоточне балансування обладнання різного рівня автоматизації це та ніша, яку займає сьогодні на ринку верстатобудування обладнання, яке випускається підприємством. Конкурентоспроможність устаткування, що випускається - завдання, яке вирішується на всіх стадіях виготовлення продукції, починаючи з розробки технічного завдання і конструкторсько-технологічної документації, вибору постачальників комплектуючих виробів і матеріалів, контролю дотримання технологічних процесів і виконавської дисципліни. Одним з важливих чинників конкурентоспроможності виробів є, в тому числі, надійність і зручність в експлуатації, що забезпечується в першу чергу конструкторськими рішеннями і, як показала практика, якісними комплектуючими виробами. Застосування «монорейкових» напрямних кочення, мехатронних вузлів, мотор - шпинделів і т. Д. Дозволяє не тільки забезпечити технічно рівень вироби, а й підвищити надійність верстата, а також знизити експлуатаційні витрати споживача, за рахунок оптимізації конструкції вузлів і механізмів.

    Однією із складових частин завдання підвищення якості продукції є підвищення технічного рівня і якості розробок. Якість і терміни розробки конструкторсько-технологічної документації безпосередньо залежать від ступеня технічної підготовленості виконавців.

    Технічний рівень розробників підвищується за рахунок самопідготовки, роботи з інформаційними матеріалами провідних виробників аналогічної продукції і комплектуючих виробів, а також відвідування тематичних семінарів і виставок.

    Відвідування міжнародних і республіканських виставок, участь в семінарах і навчання способів вдосконалення знань і розширення кругозору фахівців, дозволяє з перших рук побачити і оцінити тенденції розвитку верстатобудування.

    Основними завданнями конструкторської служби заводу сьогодні

    є:

    - збільшення числа комп'ютеризованих робочих місць;

    - збільшення частки комп'ютерних розробок в загальному обсязі випуску конструкторської документації;

    - закріплення молодих фахівців за конструкторськими служба ми;

    - вдосконалення знань і навчання фахівців;

    - збереження високого технічного потенціалу.

    Збільшення обсягів комп'ютерного проектування дозволить скоротити терміни проектування, знизити кількість помилок, знизити собівартість продукції і підвищити її якість.

    До складу конструкторської служби заводу входять три підрозділи: ОГК-1, ОГК-2, ОГК-3.

    ОГК-1 - розробка металообробних верстатів, ОГК-2 - розробка балансувального обладнання. ОГК-3 - розробка електрообладнання та програмно-математичного забезпечення верстатів.

    Склад конструкторських робіт налічує 79 осіб, 73 з яких зайнято безпосередньо проектуванням. У конструкторських службах є 32 робочих місця для комп'ютерного проектування. Серед фахівців 71 осіб з вищою освітою, 2 з середньою спеціальною.

    Технічний рівень і ступінь підготовки фахівців дозволяють виконувати конструкторські розробки, що відповідають сучасним вимогам і вимогам споживачів.

    Витрати на наукові дослідження і розробки підприємство не планує. Розробки нових видів продукції здійснюються за рахунок коштів замовника.

    Завдання УП «МЗОР» охоплюють всі значущі для виживання підприємства області, поширюються на маркетингову та фінансову діяльність, а так само на внутрішні і виробничі показники продуктивності та ефективності. У центрі стратегії - рішення в області маркетингу та інновацій

    2.2. Динаміка показників абсолютної ефективності УП «МЗОР» і їх аналіз

    Аналіз показників абсолютної ефективності по УП «МЗОР» заснований на аналізі диференціальних показників - виробляй-ності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі за 2004 - 2006 рр., А також інтегральних показників - витрат на 1 карбованець товарної продукції і рента-бельности виробництва за 2005 - 2006 рр. Для проведення аналізу використовувалися дані бухгалтерської та статистичної звітності підприємства, наведені в Додатках 2 - 10.

    Прибуток і рентабельність є найбільш узагальнюючими показниками ефективності роботи підприємства, так як вони дозволяють виміряти прибуток на всі активи, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

    Таблиця 2.3. Аналіз структури прибутку УП «МЗОР» і її використання

    Найменування показників

    2006 рік

    2005 рік

    абсолютне значення

    питома вага, %

    абсолютне значення

    питома вага, %

    Прибуток (збиток) звітного періоду (ф.2, стор. 161)

    303,7

    100,0%

    189,0

    100,0%

    прибуток (збиток) від реалізації (ф.2, стор. 051)

    294,2

    96,9%

    150,8

    79,8%

    прибуток (збиток) від операційних доходів і витрат

    12,4

    4,1%

    1,2

    0,6%

    прибуток (збиток) від позареалізаційних доходів і витрат

    -2,9

    -1,0%

    37,0

    19,6%

    Податки і збори, платежі та витрати, вироблені з прибутку

    119,3

    39,3%

    36,1

    19,1%

    Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (ф. 2, стор.181)

    184,4

    60,7%

    152,9

    80,9%

    Мал. 2.1. Структура прибутку УП «МЗОР» і її використання

    Таблиця 2.4. Факторний аналіз прибутку від реалізації

    фактор

    01.01.2005

    01.01.2006

    зміни

    Зміна прибутку за рахунок фактора)

    Зміна прибутку від реалізації за звітний період

    151

    294

    143

    143

    в тому числі за рахунок зміни:

    ...........


    середніх залишків оборотних активів

    494

    549

    55

    17

    коефіцієнта оборотності оборотних активів

    5,713

    5,293

    -0,420

    -12

    рентабельності реалізованої продукції

    5,3%

    10,1%

    4,8%

    139

    З таблиць 2.3 і 2.4 видно, що прибуток підприємства в 2006 році значно збільшилася. Негативним фактором, що вплинув на прибуток є збільшення собівартості та зниження оборотності оборотних коштів.

    У процесі аналізу використовуються також приватні показники як коефіцієнти прибутковості на уточнені активи, довгострокові, нематеріальні, оборотні. Для більш глибокого аналізу можна розрахувати ще ряд показників прибутковості на основі даних «Звіту про прибутки і збитки» (Додаток 2) і бухгалтерського балансу (Додаток 3).

    Коефіцієнт прибутковості загальних активів розраховується:

    Кпо = П: Ао, (2.1)

    де Коп - коефіцієнт прибутковості загальних активів;

    П - прибуток від реалізації;

    Ао - середньорічна вартість загальних активів.

    Прибутковість уточнених активів являє собою:

    ПОА = П: Су, (2.2)

    де ПОА - прибутковість уточнених активів;

    П - прибуток від реалізації;

    Су - середньорічна вартість уточнених активів.

    Прибутковість власного капіталу розраховується:

    Пск = П: Сск, (2.3)

    де Пск - прибутковість власного капіталу;

    П - прибуток від реалізації;

    ССК - середньорічна вартість власного капіталу.

    Прибутковість перманентного капіталу розраховується:

    Ппк = П: Спк, (2.4)

    де ППК - прибутковість перманентного капіталу;

    П - прибуток від реалізації;

    Спк - середньорічна вартість перманентного капіталу.

    Під уточненими активами розуміють загальні активи за винятком нематеріальних активів, незавершених капітальних вкладень.

    Перманентний капітал являє собою величину власного капіталу і довгострокових зобов'язань.

    Таблиця 2.3. Аналіз показників прибутковості

    показники

    2005 рік

    2006 рік

    відхилення

    1.Прібиль від реалізації, тис. Руб.

    151

    294

    +143

    2.Середньорічна вартість загальних активів, тис. Руб.

    494

    549

    +55

    3.Среднегодовая вартість уточнених активів, тис. Руб.

    474

    531

    +706

    4.Среднегодовая вартість власного капіталу, тис. Руб.

    0

    0,06

    156

    5.Среднегодовая вартість перманентного капіталу, тис. Руб.

    209

    365

    156

    6. Коефіцієнт прибутковості загальних активів

    0,3

    0,53

    0,23

    7.Прібильность уточнених активів

    0,3

    0,55

    0,25

    8.Прібильность власного капіталу

    0

    8,9

    8,9

    9. Прибутковість перманентного капіталу

    0

    8.9

    8,9

    За звітний період коефіцієнт прибутковості загальних активів підвищився на 0,23. Це означає, що на кожну тисячу рублів вкладених активів величина прибутку знизилася на 23 рубля.

    В даному розділі ми приділимо особливу увагу дослідженню показника загальної рентабельності підприємства, а також розглянемо фактори і вивчимо міри впливу кожного з них на підсумковий показник рентабельності підприємства (див. Додаток 2,3,4,5).

    Загальна рентабельність виробництва - один з найважливіших якісних показників економічної ефективності виробництва. У ньому узагальнюється діяльність підприємства, що виражається в співвідношенні використовуваних ресурсів виробництва (засобів виробництва) і отриманого ефекту. У цьому сенсі рентабельність представляє модифікацію коефіцієнта економічної ефективності.

    Визначаючи рентабельність виробництва на будь-якому рівні господарювання, необхідно одержуваний ефект зіставити з виробничими витратами, які можуть бути поточними й одноразовими (в тому числі капітальними).

    Поточні витрати являють собою кошти, що витрачаються підприємством на виробництво і реалізацію продукції, виступають у вигляді повної собівартості і покриваються виручкою від реалізації продукції. Одноразові (в тому числі капітальні) витрати овеществляются в основних і оборотних виробничих фондах, які покриваються за рахунок додаткового продукту, створюваного протягом багатьох виробничих циклів.

    Загальна рентабельність виробництва на підприємстві (R,%) визначається за формулою:

    R = П 100, або R = П 100,

    Ф + Про А
    де П - сума балансового прибутку від промислової діяльності, руб.; Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів, руб; Про - середньорічна вартість оборотних коштів, грн .; А - середньорічна вартість активів, руб.
    Отже, загальна рентабельність підприємства УП «МЗОР» становить:
    2004 = 83/495 = 0,16; 2005 = 0,3; 2006 = 0,53
    Зміна рентабельності виробництва в порівнянні з базисним періодом залежить від багатьох факторів. Тому становить інтерес вивчення міри впливу кожного з них на підсумковий показник.
    Можна запропонувати наступний варіант аналізу впливу багатьох чинників на динаміку загальної рентабельності виробництва. Вихідні дані і літерні позначення показників, що використовуються при аналізі, представлені в таблиці 2.5.

    Таблиця 2.5. Вихідні дані для аналізу ефективності УП «МЗОР»

    показники

    позначення

    2005 р

    2006 р

    Обсяг реалізованої продукції, тис. Руб.

    Р

    2823,7

    2823,8

    Обсяг товарної продукції, тис. Руб.

    Т

    2823,7

    2823,8

    Обсяг валової продукції, тис. Руб.

    В

    2823,7

    2823,8

    Відпрацьовано робітниками за рік, тис. Люд.-год.

    Н

    337,3

    316,0

    Відпрацьовано робітниками за рік, тис. Люд.-днів

    Д

    42,2

    39,0

    Середньооблікова чисельність робітників, осіб

    Чр

    180

    169

    Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб

    Ч

    233

    222

    Підсумковий прибуток, тис. Руб.

    П

    36,1

    119,3

    Прибуток від реалізації продукції

    пр

    150,8

    294,2

    Повна собівартість товарної продукції, тис. Руб.

    ст

    2673

    2613,5

    Повна собівартість реалізованої продукції, тис. Руб.

    Ср

    2673

    2613,5

    Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. Руб.

    Ф

    5769,4

    7339,8

    Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. Руб.

    Про

    122

    310,4

    Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. Руб.

    А

    5769,4

    7339,8

    Матеріальні витрати, тис. Руб.

    Моз

    183

    143

    Приріст середньорічної вартості оборотних коштів,%

    Поб

    2,756

    2,203

    Таблиця 2.5. Факторний аналіз рентабельності виробництва УП «МЗОР»

    показник

    рік

    2005

    2006

    Загальна рентабельність виробництва,%

    133,8

    129,9

    Індекс відхилення обсягу реалізованої продукції від валової РВ

    0

    1796617987 = 0,998

    Середньогодинна продуктивність праці робітника, млн. Руб. ВН

    2823,7337,3 = 11,3

    2907,7316 = 9,2

    Середня тривалість робочого дня одного робітника, ч. НД

    33730042200 = 7,99

    31600039000 = 8,1

    Середнє число календарних робочих днів одного робітника за рік, ДЧр

    42200180 = 234,444

    39000169 = 230,769

    Питома вага робітників у загальній чисельності працюючих ППП, ЧрЧ

    180233 = 0,772

    169222 = 0,761

    Індекс відхилення підсумкової прибутку проти прибутку від реалізації

    152,9150,8 = 1,01

    184,4294,2 = 0,63

    Витрати в руб. на 1 руб. товарної продукції, стт, млн. руб.

    0.94

    0.90

    Озброєність працюючого основними фондами ФЧ, млн. Руб.ч.

    5769,4 233 = 24,7

    7339,8222 = 33

    Озброєність працюючого оборотними коштами ОЧ, млн. Руб.ч.

    122233 = 0.52

    310,4222 = 1,3

    Запишемо рівняння рентабельності і перетворимо його:

    1 2 3 4 5 6 7 8 9

    З отриманих у формулі дробових виражень перший співмножник виступає як розрахунковий показник і являє собою індекс відхилення обсягу реалізованої продукції від валової. Він буде тим ближче до одиниці, чим менше розходяться розміри перехідних залишків продукції на складах із банківськими розрахунками на початок і кінець періоду. Інші дробові вираження мають визначений економічний зміст.

    Так, рівень річної продуктивності праці в розрахунку на одного середньооблікового робітника позначений добутком трьох співмножників, з яких перший є середньогодинну вироблення за рік (2), інший - середню тривалість зміни на одного робітника, що характеризує щільність використання робочого дня (3), і третій - середня кількість робочих днів на одного робітника за рік, що говорить про ступінь використання календарного робочого часу (4). Якщо отриманий добуток помножити на показник питомої ваги середньорічної чисельності робітників у середньорічній чисельності промислово-виробничого персоналу (5), то визначимо річну продуктивність праці в розрахунку на одного працюючого. Цей показник за інших рівних умов буде тим вище, чим більша питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.

    У дужках дробове вираження (6) характеризує індекс відхилення балансового прибутку від прибутку, одержуваної в результаті реалізації промислової продукції.Якщо остання є єдиним джерелом формування балансового прибутку, то цей індекс буде дорівнювати одиниці. Величина відхилення від одиниці відіб'є доходи або збитки, одержувані від непромислового господарства, а також позареалізаційної діяльності промислового підприємства.

    З отриманого числа віднімається відносна величина, що характеризує витрати на 1 руб. реалізованої продукції (7). Якщо уявити:

    то за умови, коли

    величина СРР буде відповідати витратам на 1 руб. товарної продукції, використовуваним при розрахунку динаміки собівартості продукції.

    Для підприємства Мінське РПУ, витрати на 1 руб. товарної і реалізованої продукції збігаються. Тому замість витрат на 1 руб. реалізованої продукції можна використовувати витрати на 1 руб. товарної продукції.

    Останній вираз в дужках включає озброєність праці основними виробничими фондами (8) і оборотними засобами (9).

    Сума їх характеризує озброєність праці виробничими фондами (АЧ = ФЧ + ОЧ), яка має тенденцію до збільшення при удосконалюванні структури показників. Під впливом науково-технічного прогресу частка озброєності праці основними виробничими фондами по темпах зростає швидше, ніж другий показник, і одночасно підвищується питома вага активної частини і вартості виробничих фондів.

    Останнє простежується, якщо вираз (8) представити у вигляді ФФА · ФАЧ.

    В цьому випадку ФФА буде індексом підвищення середньорічної вартості основних фондів над її активною частиною (чим менше це перевищення, тим прогресивніша структура основних фондів), а ФАЧ - показником озброєності праці активною частиною основних фондів.

    Аналіз рентабельності виробництва з використанням показника чистої продукції може бути проведений на основі рівняння:

    1 2 3 4 5 6 7 8

    де З - сума заробітної плати промислово-виробничого персоналу млн. руб.

    Перший співмножник показує середньогодинну вироблення за рік по чистій продукції; шостий - відображає витрати заробітної плати на 1 руб. обсягу чистої продукції.

    На підставі вихідних даних по виведеної формулою розраховують показники за рік в порівнянні з планом або за ряд років. Потім, отримавши відносні величини, що відбивають динаміку взаємозалежних показників, визначають міру впливу кожного з фактора на зміну загальної рентабельності виробництва підприємства.

    Рентабельність виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік і ін.

    Результати факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці 2.6.

    Таблиця 2.6. Узагальнені показники рентабельності УП «МЗОР»

    показники

    2005

    2006

    зміна

    рентабельність активів

    5,1%

    7,8%

    2,6%

    Рентабельність власного капіталу

    -14538,5%

    3337,4%

    17875,8%

    рентабельність товару

    5,3%

    10,1%

    4,8%

    Рентабельність продажів

    5,3%

    10,1%

    4,8%

    З таблиці 2.6 видно, що по підприємству УП «МЗОР» з цим спостерігається значне підвищення всіх показників рентабельності та прибутковості діяльності, підвищення прибутковості як власного, так і перманентного капіталу. Це свідчить про підвищення ефективності використання підприємством своїх джерел коштів. Однак ми вважаємо, що в діяльності підприємства є і недоліки, пов'язані з управлінням коштами і організацією виробництва, а це вимагає необхідності більш грамотного керівництва ними в процесі подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності.


    2.3. Аналіз фінансового стану УП «МЗОР»

    Аналіз фінансового стану УП «МЗОР» заснований на аналізі бухгалтерських балансів і звітів про фінансові результати діяльності підприємства на 01.01.2005 р, 01.01.2006 р, 01.01.2007 р.р. (Додаток 1) з метою виявлення тенденцій в його діяльності і визначення числових значень основних фінансових показників.

    Першим етапом аналізу фінансового стану є аналіз активів підприємства.

    Значна частка поточних активів зосереджена в запасах сировини і матеріалів (7,9 - 8,4 %%), готової продукції (3 - 3,8%) дебіторської заборгованості (7,4 - 12,1%) На 01.01.2007 р збільшилася частка грошових коштів і склала 0,3% в валюті балансу. З огляду на, що грошові кошти - легко ліквідний актив підприємства, це можна назвати позитивною тенденцією. Збільшення питомої ваги виробничих запасів па тлі зростання обсягів продажів є природним наслідком зростання обсягів виробництва, а також свідчить про нарощування виробничого потенціалу УП «МЗОР».

    Таблиця 2.6. Аналіз динаміки і структури активів УП «МЗОР»

    Найменування статей балансу організації

    Показники структури активу у валюті (підсумку) балансу

    на початок періоду

    на кінець періоду

    приріст (+),
    зниження (-)

    абсолютна величина

    питома вага, %

    абсолютна величина

    питома вага, %

    абсолютна величина

    питома вага, %

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    Необоротні активи (стор. 190)

    1 621,0

    75,4%

    1 910,0

    68,2%

    289,0

    -7,1%

    основні засоби (стор. 110)

    1 616,0

    75,1%

    1 871,0

    66,8%

    255,0

    -8,3%

    нематеріальні активи (стор. 120)

    1,0

    0,05%

    1,0

    0,04%

    -

    -0,01%

    дохідні вкладення в матеріальні цінності (стор. 130)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    вкладення у необоротні активи (стор. 140)

    4,0

    0,2%

    38,0

    1,4%

    34,0

    1,2%

    інші необоротні активи (стор.150)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    Оборотні активи (стор. 290)

    530,0

    24,6%

    890,0

    31,8%

    360,0

    7,1%

    запаси і витрати (стор.210)

    176,0

    8,2%

    265,0

    9,5%

    89,0

    1,3%

    сировину, матеріали та інші цінності, тварини на вирощуванні і відгодівлі (сума рядків 211 і 212)

    170,0

    7,9%

    236,0

    8,4%

    66,0

    0,5%

    незавершене виробництво (витрати обігу) (стор. 213)

    6,0

    0,3%

    29,0

    1,0%

    23,0

    0,8%

    інші запаси і витрати (стр 214)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    податки по придбаним цінностям (стор. 220)

    19,0

    0,9%

    38,0

    1,4%

    19,0

    0,5%

    готову продукцію і товари (стор. 230)

    64,0

    3,0%

    106,0

    3,8%

    42,0

    0,8%

    товари відвантажені, виконані роботи, надані послуги (стор. 240)

    111,0

    5,2%

    134,0

    4,8%

    23,0

    -0,4%

    дебіторська заборгованість (стор. 250)

    159,0

    7,4%

    338,0

    12,1%

    179,0

    4,7%

    фінансові вкладення (стор. 260)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    грошові кошти (стор. 270)

    1,0

    0,0%

    9,0

    0,3%

    8,0

    0,3%

    інші оборотні активи (стор. 280)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    Баланс (стор. 390)

    2 151,0

    100,0%

    2 800,0

    100,0%

    649,0

    Х


    Розглянемо зміну структури активів УП «МЗОР» за 2005 - 2006 рр. За аналізом-руемой період частка поточних активів у складі активу балансу в цілому збіль-лічівает.

    Малюнок 2.2. Зміна динаміки та структури активів УП «МЗОР» за 2005 - 2006 рр.

    Збільшення частки дебіторської заборгованості в складі активу балансу в до 12,1% на 01.01.2007 р свідчить про погіршення ситуації з оплатою продукції підприємства. УП «МЗОР» використовує товарні позики для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, організація ділиться з ними частиною свого доходу і збільшує власну кредиторську заборгованість.

    Наявність в складі активів підприємства нематеріальних активів побічно характеризує обрану підприємством стратегію як інноваційну, так як воно вкладає кошти в патенти, ліцензії, іншу інтелектуальну власність. Але частка нематеріальних активів у майні УП «МЗОР» незначна, за аналізований період максимально становить лише 0,05%, а на 1.01.2006 і 9,991% на 01.01.2007.

    Частка постійних або необоротних активів протягом аналіз-руемого періоду становить 75,4 - 68,3%. Подібне співвідношення необоротних і поточних активів характерно для заводу, де висока значимість основних виробничих фондів. Однак на 01.01.2007 р частка постійних активів склала лише 31,8% в зв'язку зі значним збільшенням частки грошових коштів і дебіторської заборгованості.

    Таблиця 2.7. Аналіз джерел формування власних коштів УП «МЗОР»

    Найменування статей балансу організації

    Показники структури пасиву у валюті (підсумку) балансу

    на початок періоду

    на кінець періоду

    приріст (+),
    зниження (-)

    абсолютна величина

    питома вага, %

    абсолютна величина

    питома вага, %

    абсолютна величина

    питома вага, %

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    Джерела власних сретств (стор. 590)

    1 775,0

    82,5%

    2 053,0

    73,3%

    278,0

    -9,2%

    Доходи і витрати (стор. 690)

    -19,0

    -0,9%

    -24,0

    -0,9%

    -5,0

    0,0%

    Розрахунки (стор. 790)

    395,0

    18,4%

    771,0

    27,5%

    376,0

    9,2%

    довгострокові кредити і позики (стор. 720)

    23,0

    1,1%

    168,0

    6,0%

    145,0

    4,9%

    короткострокові кредити і позики (стр.710)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    кредиторська заборгованість (стор.730)

    372,0

    17,3%

    603,0

    21,5%

    231,0

    4,2%

    розрахунки з постачальниками та підрядниками (стор. 731)

    252,0

    11,7%

    436,0

    15,6%

    184,0

    3,9%

    розрахунки з оплати праці (стор. 732)

    31,0

    1,4%

    56,0

    2,0%

    25,0

    0,6%

    розрахунки за іншими операціями з персоналом (стор. 733)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    розрахунки по податках і зборах (стр.734)

    36,0

    1,7%

    61,0

    2,2%

    25,0

    0,5%

    розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення (стор. 735)

    22,0

    1,0%

    25,0

    0,9%

    3,0

    -0,1%

    розрахунки з акціонерами (засновниками) по виплаті доходів (дивідендів) (стор. 736)

    2,0

    0,1%

    розрахунки з різними дебіторами і кредиторами (стор. 737)

    29,0

    1,3%

    25,0

    0,9%

    -4,0

    -0,5%

    інші види зобов'язань (стор. 740)

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    -

    0,0%

    Баланс (стор. 890)

    2 151,0

    100,0%

    2 800,0

    100,0%

    649,0

    Х


    Малюнок 2.3. Зміна структури пасивів УП «МЗОР»

    У складі пасиву балансу за джерелами утворення виділяють позикові і власні кошти.

    Основним джерелом активів УП «МЗОР» на протяже-ванні розглянутого періоду є власний капітал. Однак, його частка в загальному обсязі пасивів в аналізованому періоді мала тенденцію до зниження на 9,2%. Зниження власного капіталу пов'язано із зростанням короткострокових зобов'язань, зокрема заборгованості постачальникам.

    Аналіз позикового капіталу показує, що частка позикових коштів в структурі пасиву з 01.01.2005 р до 01.01.2007 р збільшувалася (18,4 - 27,5%) Питома вага довгострокових джерел незначний, але частка їх підвищується (1,1 - 6,0%), що пов'язано з інвестиційною політикою заводу.

    Проглядається тенденція до збільшення короткострокових зобов'язань у структурі пасивів (17,3 - 21,5%) При цьому кредиторська заборгованість в загальній сумі поточних зобов'язань збільшується, а обсяг короткострокових кредитів зменшується.

    Фінансова стійкість підприємства - це здатність підприємства маневрувати коштами, його фінансова незалежність. Зовнішнім ознакою фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства.

    Фінансова стійкість і платоспроможність УП «МЗОР» оцінена за допомогою системи коефіцієнтів, визначених в Інструкція з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності, представлена ​​в табл. 2.8.

    За даним підприємству коефіцієнт поточної ліквідності вище нормативу. Це говорить про те, що УП «МЗОР» забезпечено власними оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення термінових зобов'язань.

    Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами знизився і на 01.01.2007 став трохи нижче нормативного, тобто, у підприєм-ства знизилася кількість власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості.

    Коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов'язань збільшується, але не наближається до критичного рівня, тобто на 01.01.2007 р підприємство здатне розрахуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями після реалізації активів.

    Частки прострочених фінансових зобов'язань у майні (активах) організації за аналізований період становила в різні періоди від 0,3 до 0,10. На 01.01.2007 р прострочені зобов'язання підприємства відсутні.

    Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, що на 01.01.2006 р 0%, а на 01.01.2007 р вже 2% зобов'язань може бути погашено негайно за рахунок легко ліквідних активів.

    Таким чином, за результатами оцінки ефективності функціонування УП «МЗОР» за останні роки можна виявити позитивні та негативні тенденції і зробити наступні висновки:

    1) на підприємстві відзначається значне зростання обсягів виробництва будівельних матеріалів і товарів народного споживання, як в натуральному, гак і в вартісному вираженні, а також збільшення завантаження виробничих потужностей;

    Таблиця 2.8. Показники фінансової стійкості і платоспроможності УП «МЗОР»

    найменування показника

    01.01.2005

    01.01.2006

    01.01.2007

    норматив

    Коефіцієнт поточної ліквідності (К1)

    1,21

    1,425

    1,476

    К1> = 1,2


    Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (К2)

    К2 = (стр.590 + стр.690-стор.190) / стр.290

    0,04

    0,255

    0,134

    К2> = 0,15

    Коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов'язань активами (Кз)

    0,34

    0,184

    0,275

    К3 <= 0,85

    Коефіцієнт забезпеченості прострочених фінансових зобов'язань акти-вами (К4)

    0,03

    0.10

    0.00

    К4 <= 0,5


    Коефіцієнт абсолютної ліквідності

    (Кабсл)

    0,00

    0,00

    0,01

    Кабсл> = 0,2


    Мал. 2.4. Динаміка основних фінансових коефіцієнтів УП «МЗОР»

    2) при зростанні середньооблікової чисельності працівників зростає також продуктивність праці, причому як розрахована за товарної, так і по умовно-чистої продукції, яка виключає спотворює вплив асортиментних зрушень, кооперованих поставок;

    3) підвищення продуктивності праці супроводжується зростанням ефективності використання основних виробничих фондів і матеріальних ресурсів підприємства, про що свідчить зростання показників фондовіддачі та матеріаловіддачі по роках;

    4) рівень витрат на 1 карбованець товарної продукції знижується, але також знижується і рентабельність виробленої продукції, при цьому на значення даних показників позитивно вплинули на зміну структури та асортименту продукції, що виробляється і ціни на неї, негативно - зростання собівартості окремих виробів;

    5) аналіз фінансового стану УП «МЗОР» виявив такі слабкі сторони діяльності підприємства як нестійке фінансове становище, зниження платоспроможності, зниження власних оборотних коштів, висока фінансова залежність підприємства при формуванні оборотних коштів, зростання короткострокових зобов'язань, низька ліквідність балансу.

    6) приватні показники ефективності виробництва можуть бути піддані критиці: показники матеріаловіддачі (матеріаломісткості) і фондовіддачі (фондомісткості) залежать від громадської оцінки продукту праці, матеріальних ресурсів, засобів праці, створених працею людини і не здатні відображати ефективність використання матеріальних ресурсів і основних фондів.

    У зв'язку з цим далі пропоновані заходи щодо підвищення ефективності функціонування підприємства, спрямовані на розширення існуючих і створення нових виробництв, проаналізовані з помощио показників порівняльної ефективності.

    3. основні напрями ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УП «МЗОР»

    3.1 Основні напрямки підвищення продуктивності праці

    Для підвищення ефективності системи управління персоналом УП «МЗОР» рекомендується направити кадрову політику на укомплектування підприємства робітниками і фахівцями необхідних категорій і кваліфікацій для забезпечення безперебійної роботи виробництв і служб по випуску та реалізації якісних будматеріалів в необхідних обсягах.

    Стимулювання трудової діяльності співробітників УП «МЗОР» пов'язано з широкою областю проблем, які цікавлять працівників дуже різного профілю. У зв'язку з тим, що роль праці в житті людини сучасного суспільства і сучасної культури надзвичайно складна і різноманітна, важливо вивчати не окремі прагнення і спонукання працівника, а цілий комплекс мотивів, що визначає особливості трудової діяльності персоналу.

    Цілі, які визначають трудову діяльність співробітника підприємства, можуть перебувати поза самого процесу праці. Це можуть бути цілі, викликані прагненням задовольнити певні життєві запити (що змушує його шукати такі форми праці, які в найбільшій мірі наближають його до даної мети). Це може бути прагнення домогтися не тільки певного життєвого рівня в даний момент, але і бажання забезпечити себе і інших в майбутньому. І ці мотиви можуть змусити людину працювати в більшій мірі, ніж йому потрібно не даному етапі його життя. Мотиви, що призводять співробітника УП «МЗОР» до певних форм праці і до певного рівня здійснення трудової діяльності можуть полягати не тільки в отриманні певних благ за працю (заробіток), але і в прагненні придбати відповідне соціальне становище завдяки трудової діяльності.

    Багато співробітників підприємства усвідомлюють, що їх не влаштовує ні життя за межами виробництва, ні їх трудова діяльність на робочих місцях. Більше 80% працівників УП «МЗОР» стурбоване сьогодні проблемою елементарної виживання своєї сім'ї.

    Проблема грошової винагороди для співробітників УП «МЗОР» має велике значення, оскільки для більшості працівників цього підприємства матеріальну винагороду - це умова їх виживання.

    Вельми відчутним засобом матеріальної мотивації може стати надання співробітникам безпроцентних кредитів на придбання житла, дачі, автомобіля, навчання дітей і ін. Підприємство може також безкоштовно навчати самого співробітника або відшкодовувати його витрати на навчання. Можна надавати працівникам знижки на послуги або товари, вироблені підприємством УП «МЗОР», знижки за корпоративними договорами компанії (готелі, туристичні агентства, послуги юристів і т.п.), надавати право купувати власність УП «МЗОР» за залишковою вартістю (автомобіль, комп'ютер), організовувати розпродажу товарів за зниженими цінами, надавати безкоштовне або пільгове харчування в їдальні УП «МЗОР».

    Хорошим мотиваційним чинником є ​​турбота підприємства про здоров'я співробітників, оплата путівок до санаторіїв та будинків відпочинку, абонементів у спортивні центри, поширення цих та інших пільг на членів сім'ї співробітника, оплата витрат на лікування, навчання, а також утримання дітей, оплата транспортних витрат для співробітників , відшкодування витрат на бензин і амортизацію співробітникам, які використовують власне авто зі службовою метою. Зміцненню організаційної культури підприємства сприяють спільні заходи: банкети, свята для співробітників і членів їх сімей, виїзди на пікнік, в будинок відпочинку, за кордон, подарунки до свят і з особливих приводів (день народження, весілля, вихід на пенсію і т.п. ). За особливі успіхи окремим співробітникам можна надавати додаткові оплачувані вихідні дні, додавати відпускні дні, наприклад за вислугу років, за великий обсяг роботи, виконаної в надурочний час. Залежно від фінансових можливостей підприємства і її кадрової політики список матеріальних мотивацій може бути ще більш розширено, зокрема, в напрямку надання окремим працівникам службових пільг (автомобіля, службової квартири), відшкодування представницьких витрат (надання корпоративної кредитної картки, видача представницьких сум), оплати екіпіровки, службової одягу, забезпечення співробітників канцелярським обладнанням (органайзери, папки для паперів, комп'ютери, ручки, календарі, записні книжки і т .п.). Особливим розділом є гарантовані надбавки до заробітної плати співробітників. До них відносяться виплати але компенсування інфляції, при-надбавки за вислугу років, збільшення зарплати за результатами щорічної оцінки роботи співробітника, оплати переробок і роботи у вихідні дні.

    Основними умовами впливу нематеріальної мотивації на роботу персоналу є її послідовність, несуперечність, повторюваність, значимість для працівника і підтримка матеріальними стимулами. Одним з найважливіших нематеріальних стимулів є надання працівникові можливості розвитку кар'єри, що досягається за допомогою забезпечення прозорості організаційної структури підприємства, надання можливості навчання та професійного зростання, оволодіння суміжною професією і розвитку неспеціалізованої кар'єри, а також забезпечення співробітників всією необхідною інформацією з питань розвитку кар'єри.

    Мотивації працівника сприяє створення в колективі клімату кооперації і взаємодопомоги, дотримання співробітниками принципів взаємної поваги та довіри. Повага керівника по відношенню до підлеглого спостерігається не тільки при виконанні ними загальних правил поведінки. Воно проявляється і в об'єктивній оцінці роботи підлеглого, обговоренні з ним процесу виконання завдання, що виникають проблем і шляхів їх вирішення, обмін інформацією та ідеями. Визнання будь-якого вкладу співробітника в загальну справу повинно бути позитивним, своєчасним, зрозумілим, чесним і щирим, публічним і відкритим, відповідним мотивами його трудової діяльності.

    Запорукою успішного стимулювання роботи є планомірний підхід до його здійснення: починаючи від складання планів і програм на рівні всього підприємства, окремого його підрозділу і закінчуючи мотиваційним і картами кожного працівника.
    Постановка проблеми про мотивацію трудової діяльності призводить у результаті до ряду питань приватного характеру. Що мотивує різні види трудової діяльності працівників, який характер стійкості (або нестійкості) трудового процесу в цих різних видах, як це все пов'язано з деякими життєвими факторами: характером перспектив, ступенем близькості - дальності цієї діяльності до основних інтересам працівника, його самопочуттям під час процесу праці і т.д. Всі ці обставини роблять задачу вивчення мотивів трудової діяльності досить складною і різноманітною.

    При постановці питання про вивчення мотивації ми маємо зазвичай справу зі складними діями і формами, діяльностями працівника; неправильно думати при цьому про один лише мотив, який визначає цю діяльність. Насправді є сукупність мотивів, зв'язок яких позначається на діяльність співробітника.

    Що ж наштовхує людини на певну послідовність дій? Якщо сказати - орієнтування на ситуацію, то це вірно, але недостатньо. Якщо ж вказати, на його мінливі інтереси, то це також буде вірно, але все ж точніше буде, на наш погляд, вказати, перш за все, на поставлені самою людиною, особливо цілі, які мають досить значущий для нього характер. Ці цілі породжені його потребами та інтересами, бажаннями і прагненнями, які перетворилися для нього в спонукання до дій і тим самим придбали якість мотивів його вчинків. Для співробітника нашого підприємства характерна не механічна послідовність його психологічних процесів, а організація духовного життя, де в наявності специфічний характер зв'язку між окремими станами, які ведуть його до вчинення дій та вчинків.

    Однак грошове економічне винагороду саме по собі не може забезпечити якість трудової діяльності і поліпшити загальну задоволеність життям. Для співробітників підприємства надзвичайно важливо задовольняти вищі людські потреби: реалізація свого призначення в житті, творчі досягнення, особисті трудові успіхи, які сприятимуть розвитку суспільного добробуту країни, повагу і визнання співвітчизників. Амбітні, працьовиті працівники, професіонали, повинні задовольняти свої потреби у владі і вплив, в символах успіху, у володінні цінними чесно заробленими речами, приналежності до престижного колі людей. Їм повинна бути надана свобода приймати рішення і нести за них всю повноту відповідальності.

    Для УП «МЗОР» життєво важливим є знайти таку модель з економічною мотивацією, в якій була б дотримана правильна дозування задоволення суспільних та індивідуальних інтересів кожного співробітника.

    Таким чином, очікування персоналу підприємства останнім часом еволюціонували від першорядної і життєво важливої ​​потреби в грошових коштах, до більш нематеріальним потребам. Все більше мотивуюча дія на економічну поведінку співробітників УП «МЗОР» надають вищі людські потреби. Навпаки система мотивації в останні роки еволюціонувала від «радянської моделі», в якій вважалося, що гроші - не головне, до моделі, в якій саме грошові винагороди стали її стрижнем. Спостерігається розбіжність цих двох тенденцій з чого випливає, що систему мотивації необхідно реформувати.

    У сучасних умовах від стимулювання праці залежить не тільки якість роботи окремого працівника, а й ефективність функціонування, перспектива розвитку підприємства, його прибуток. Матеріальні стимули підкріплюють морально-психологічний процес виховання працівників і на початковому етапі праце-вої діяльності співробітника є основними. Якщо працівник не може задовольнити життєво важливі потреби, то він починає шукати шляхи їх заповнення, а робота переходить на другий план. Управління мотивацією персоналу ділових організацій з позицій системної методології менеджменту розглядається в якості підсистеми загальної або інтегральної системи управління підприємством. Тому поряд з загальносистемними властивостями цієї підсистемі притаманні свої особливі, специфічні змісту і властивості, які відображаються в цілях, принципах, функціях і інших елементах її структури.

    Фундаментальною метою стимулювання персоналу є забезпе-печення УП «МЗОР» освіченими, забезпеченими, високо-професійними співробітниками, відданими інтересам підприємства, ототожнюють себе з ним. Це формує стійку, сильну мораль і веде до високої ефективності завдяки тому, що співробітники дуже багато працюють для успішного виконання цілей підприємства, доводячи ототожнення з ним до жертовності його інтересам. Найбільш наочно це проявляється у ставленні до використання відпусток, надурочних робіт, участі в різних громадських формуваннях щодо поліпшення діяльності підприємства.

    Отже, зростання ступеня свободи держпідприємств, рівноправне існування поруч з ними інших форм власності, перехід від планової до ринкової системи регулювання економікою настійно зажадали не тільки іншого, нового механізму включення в виробництво людського фактора - працівника, а й корінної зміни його психологічного настрою, уявлення про законах функціонування сфери праці.

    Рівноправність різних форм власності об'єктивно привело до зародження реальної конкуренції виробників, до формування ринку товарів і послуг. А це неминуче тягне за собою появу реального ринку робочої сили або праці, без якого не можливе ефективне функціонування першого.

    Все це вимагає висування нових завдань в роботі з кадрами, докорінної перебудови системи, форм і методів роботи з підбору, розстановці, вихованню, навчанню і просуванню працівників з урахуванням зміни соціально-економічної обстановки, нових економічних орієнтирів і завдань.

    Взятий курс на виробництво найскладніших конструкційних будівельних матеріалів передбачає проведення автоматизації та механізації виробничих процесів, комп'ютеризації управлінської праці. У зв'язку, з чим з'являється попит на нові спеціальності високої кваліфікації і зниження частки малокваліфікованої ручної праці.

    Автоматизація і нові форми технологічних процесів приведуть до ліквідації ряду професій і одночасно з'явиться попит на кваліфіковану працю за новими спеціальностями. Створення багатопозиційних верстатів-автоматів, АСРК, автоматичних ліній та ін. Приведуть до появи нових фахівців з електронного устаткування, а також до зростання кваліфікованого персоналу. У зв'язку з цим стимулювання і мотивація праці персоналу набувають першорядне значення і після проведеного нами аналізу існуючої системи стимулювання персоналу на підприємстві ми спробуємо намітити основні шляхи її вдосконалення на УП «МЗОР».

    Адміністрація зацікавлена ​​в тому, щоб персонал дбав не тільки про своє власне благополуччя, а й про добробут всього підприємства. Можливо це лише при справедливому ставленні до нього, стрижнем якого виступає справедливу винагороду. Однак розмір його повинен бути справедливим і до працівника і до підприємства, що дуже важко досягається на практиці і є результатом мистецтва менеджерів управляти. Важливу роль при цьому відіграє фактор часу і форма, в якій оплачується винагороду.

    Кваліфікований фахівець пишається своєю роботою і вимагає гідного до себе ставлення і поваги. Низька оплата праці сприймається ним як приниження професійної гідності та особистості. У кращому випадку він йде до іншого наймача. У гіршому - починає працювати в особистих інтересах (в тому числі не виключені послуги конкурентам і різним структурам) або шляхом вирішення другорядних питань створює видимість активної роботи.

    Кадрова служба УП «МЗОР» враховує, що матеріальна винагорода за працю - це не тільки важливий інструмент роботодавців, а й потужна зброя конкурентів, тому даному напрямку роботи з персоналом приділяється найсерйозніша увага. На УП «МЗОР» немає спеціальної служби, яка постійно б вивчала умови праці, матеріальні та соціальні стимули, що використовуються в європейських державах, а також в компаніях і підприємствах для своєчасного усунення відставання в зазначених напрямках і запобігання відтоку висококваліфікованих фахівців зі свого підприємства.

    Керівництво підприємства повинно створювати таку службу, щоб персонал відчував і був впевненим в можливості задоволення своїх конкретних потреб за допомогою своєї поведінки, що приводить до реалізації цілей підприємства.

    Різноманітність форм і методів стимулювання персоналу, успішно використовуваних в зарубіжній практиці ринкового господарювання, говорить про те, що і в наших умовах на кожному конкретному підприємстві із загальних систем управління повинні виділятися спеціальні функціональні підсистеми стимулювання праці працівників, які б акумулювали світовий і вітчизняний досвід в цьому справі і активно впливали на ефективність поточної діяльності і менеджменту, закріплення кадрів, накопичення організаційного та управлінського досвіду на білоруських п едпріятіях. Все вищесказане можна застосувати і до УП «МЗОР», що дозволить підвищити ефективність праці і підвищення його продуктивності. А все це в подальшому вплине на підвищення ефективності виробництва.

    Наприклад, якщо говорити про УП «МЗОР», то головний інженер підписує план про економію електроенергії. Якщо цей план протягом року не виконується його позбавляють премії на 100%. Якщо ж план виконується премію він отримує в повному обсязі. А якщо економія перевищує планові показники, то підвищується відповідно розмір премії. Електроенергія це вагоме становить собівартості продукції. І якщо по цеху економія перевищить план на 1000 Квт, то це дозволить підприємству заощадити 1000 * 9 тис. Руб. * 4 цеху = 360 тис. Руб. А якщо сюди додати складські приміщення та адміністративні приміщення то економія може скласти 0,5 млн. Руб., Що знизить собівартість продукції, що випускається.

    Директор підприємства несе відповідальність за економію газу. Якщо план протягом року не виконується його також позбавляють премії на 100%. Якщо ж план виконується премію він отримує премію в повному обсязі. А якщо економія перевищує планові показники, то підвищується відповідно розмір премії. Витрата природного газу в УП «МЗОР» зростає з року в рік. І якщо спробувати його економити то можна домогтися економії по цеху в розмірі 500000 руб., А так як цеху 4, то економія може скласти 2 млн. Руб. Сума значна і для цього варто вжити заходів по економії.

    Завідувач відділом кадрів зобов'язується знизити плинність кадрів і непланові неявки на роботу, за виконання даних зобов'язань він також премійовано. Адже якщо на роботу будуть з неповажних причин не виходити співробітники, то це знизить показники продуктивності праці, що негативно вплине на ефективність.

    Майстри цехів УП «МЗОР» також зацікавлені в підвищенні продуктивності праці, зниженні трудомісткості продукції, зниженні коефіцієнта забракованої продукції, так як від цього залежить не тільки отримання ними премій, але і їх розмір. Однак ми вважаємо, що система тільки матеріальних заохочень повинна бути розширена і в майбутньому повинні застосовуватися і інші стимули, такі як нагородження почесними грамотами за результатами року і просування співробітників в кар'єрі.

    Необхідно почати впровадження Internet-технологій в якості інформаційного забезпечення основної діяльності підприємства, а також для надання всіх видів маркетингових послуг.

    3.2 Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів

    Ефективність оцінюється за допомогою комплексної системи показників роботи підприємства (Таблиця 3.1) і якісних показників, що характеризують ефективність виробництва (Таблиця 3.2).

    Таблиця 3.8. Основні фінансові показники роботи підприємства на 2005-2007 роки

    показники

    Од. вим.


    2005р

    звіт

    2006

    2007

    Виручка від реалізації

    млн.р

    8725

    11890

    16200

    В т.ч. за рахунок отримання субсидії

    млн.р

    2350

    Податки і відрахування з виручки

    млн.р

    2055

    2610

    2800

    Витрати на виробництво і збут реалізованих продукції, робіт, послуг

    млн.р

    9036

    10810

    14600


    Матеріальні витрати

    в т.ч. паливо

    електроенергія

    теплоенергія


    млн.р

    млн.р

    млн.р

    млн.р


    2909

    124

    648

    44


    3120

    140

    760

    60


    4380

    162

    919

    71

    Амортизаційні відрахування

    млн.р

    711

    897

    1000

    Відрахування в інноваційні фонди

    млн.р

    24

    27

    36

    Заробітня плата

    млн.р

    3884

    4529

    6710

    Відрахування на соц. потреби

    млн.р

    1404

    1622

    2444

    Інші витрати

    млн.р

    982

    791

    1 629

    Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг

    млн.р

    -215

    1080

    1600

    Прибуток (збиток) від іншої реалізації

    млн.р

    73

    75

    77

    рентабельність

    %

    -2,4

    10

    10

    Доходи від позареалізаційних операцій

    млн.р

    -265

    -

    -

    Балансовий прибуток (збиток)

    млн.р

    -

    +1155

    1677

    Прибуток, що залишається в розпорядженні організації

    млн.р

    -

    645

    917

    З неї направляються:

    В фонд накопичення

    млн.р

    -

    30

    45

    В фонд споживання

    млн.р

    -

    65

    50

    на поповнення соб. Обор. коштів

    млн.р

    -

    550

    822

    на погашення кредиту

    млн.р

    -

    -

    -

    Необоротні активи (середн. По році) в тому числі:

    млн.р

    26770

    32100

    39200

    Основні засоби

    млн.р

    26700

    31960

    39000

    Оборотні активи

    млн.р

    9500

    10200

    10500

    Платежі до бюджету і вн / бюдж.

    млн.р

    5700

    6120

    6300


    Таблиця 3.9. Показники виробничо-фінансової діяльності УП «МЗОР»

    Найменування реквізиту

    Од. вим.


    2005 р

    звіт


    2006

    2007


    1.Об 'ем проіз.-ва продукції без податків з виручки:

    в фактич. Цінах звіт. року

    в порівняних цінах

    у% до відповідного періоду минулого року


    млн.р

    млн.р

    %


    9747

    9710

    114,4


    12010

    11000

    109,0


    13440

    12320

    112,0

    2. Обсяг відвантаженої продукції

    млн.р

    8883

    10200

    11700

    3. Співвідношення між відвантаженої і виробленою продукцією

    %

    91,1

    84,9

    87,1

    4. Запаси готової продукції

    млн.р

    2625

    тисяча дев'ятсот вісімдесят дві

    2277

    5. Співвідношення між запасами готової продукції і обсягом виробництва у фактичних цінах

    коеф.

    3,23

    1,98

    1,98


    6.Об'ем виробництва ТНП

    в% до минулого року

    млн.р

    -

    -

    -

    7.Сальдо зовнішньої торгівлі

    тис.дол

    2438

    2867

    3301

    8. Темп зростання сальдо

    %

    -

    117,5

    115,1

    9. Обсяг експорту

    тис. $

    2912

    3290

    3682

    10. Темп зростання експорту

    %

    -

    113,0

    112,0

    11. Обсяг імпорту

    тис.дол

    474

    533

    586

    12.Темп зростання імпорту

    %

    -

    112,4

    110

    13. Середньооблікова чисельність

    чол.

    1128

    1030

    1000

    14. Середня заробітна плата

    тис.р

    413

    543

    718

    15. Тарифна ставка 1-го розряду

    руб.

    -

    -

    -

    16. Виручка від реалізації

    млн.р

    10780

    14500

    19000

    17. Питома вага коштів, що надійшли на рахунки, в обсязі виручки

    %

    10064

    97

    100

    18. Питома вага негрошових операцій в обсязі виручки

    %

    4,0

    1,2

    -

    19. Витрати на виробництво і збут реалізованої продукції

    млн.р

    9036

    10810

    14600

    20. Прибуток від реалізації

    млн.р

    -215

    1080

    1600

    21. Балансовий прибуток

    млн.р

    -

    +1155

    1677

    22. Рентаб-ть реаліз. продукції

    %

    -2,4

    10

    10


    23. Дебіторська заборгованість - всього

    прострочена свише3-х м.

    питома вага в загальному обсязі


    млн.р

    млн.р

    %


    102

    -

    -


    100

    -

    -


    98

    -

    -


    24. Кредиторська заборгованість - всього

    постачальникам за товари, роботи, послуги

    з відрахувань до бюджету


    млн.р

    млн.р

    млн.р

    10413

    838

    517


    10000

    380

    400


    8800

    330

    390

    26. Коефіцієнт поточної ліквідності (NR> = 1,3)

    коеф.

    0,98

    1,3

    1,4

    27. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (NR> = 0,2)

    коеф.

    -0,91

    0,2

    0,3

    УП «МЗОР» спеціалізується на виробництві наукомісткого, високотехнологічного обладнання з тривалим циклом виробництва від 6 до 18 місяців, на що відволікаються оборотні і грошові кошти, в зв'язку з чим завод постійно зазнає труднощів, а недолік власних оборотних коштів становить понад 4 млрд.рублей.

    У 2007 р УП «МЗОР» планує нарощувати обсяги виробництва як з білоруськими замовниками. Беручи участь в програмі переобладнання провідних промислових підприємств РБ, так і збільшувати експорт продукції в РФ, в Україну та інші країни ближнього і далекого зарубіжжя. З огляду на тривалий цикл виготовлення верстатів (від 6 до 18 місяців), а також те, що остаточний розрахунок замовник виробляє тільки після підписання приймально-здавального акта на виконану роботу, підприємству при збільшенні обсягів виробництва необхідно збільшувати обсяг оборотних коштів, що спрямовуються на придбання сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

    Аналіз господарської діяльності свідчить про дефіцит власних оборотних коштів, необхідних для організації виробничого циклу, Так, коефіцієнт поточної ліквідності на 01.01. 2007 року склав 0,51 при нормативі не нижче 1,3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами має негативне значення 0,95 при нормативі 0,2.

    Фінансове становище заводу посилюється нарахуванням відсотків по валютному кредиту, списанням курсових різниць минулих років, яких числиться на 01.07.2005 року понад 2 млрд.рублей.

    УП «МЗОР» в 2006 році користується пільгами:

    нормативне розподіл виручки (Розпорядження Президента Республіки Білорусь від 07.02.2005 року № 30 рп): 35% направляти на платежі в бюджет і позабюджетні фонди і 65% на поповнення власних обігових коштів, виплату заробітної плати та ін.

    розстрочення сплати податкових платежів на 5 років (до 2008 року) відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь №36 від 23 / 01-03г. «Про реструктуризацію заборгованості до бюджету» в сумі 135 млн.рублів.

    Для збільшення обсягів виробництва підприємство потребує коштів на закупівлю матеріалів і комплектуючих для виробництва верстатів.

    За 1-е півріччя 2007 року темп зростання обсягу виробництва склав 119,9% при плані 109% в порівнянні з 1-м півріччям 2006 року, обсяг поставок на експорт збільшився на 1034 тис.доларів США, обсяг валютних надходжень збільшився на 250 тис. доларів США, забезпечена оплата податків в бюджет і позабюджетні фонди, отримано прибуток від реалізації і рентабельність реалізованої продукції склала 1,2%.

    Інвестиційний план на 2005 р Передбачає реалізацію ряду інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок власних коштів і державної субсидії.

    Для підвищення ефективності використання основних засобів намічено реалізувати наступні основні проекти:

    1) Капітальний ремонт і модернізація внутрішньошліфувальних верстатах мод.ВСЗ-11Р6.

    2) Модернізація координатно-розточувальних верстатів мод. DIХI 500 і WKV-100 шляхом установки УЦИ.

    3) Модернізація УЧПУ верстатів CW-800 шляхом заміни ФСУ на внесок інформації через компакт-диск.

    4) Модернізація координатно-вимірювальної машини фірми «Маузер» з термоконтстантним залом.

    5) Оснащення підрозділів заводу сучасними засобами і приладами: лазерним інтерферометром мод. ML10Gold, приладом налаштування мод.QC 10 Ball Bar фірми RENISHOW і ін.

    6) Придбання та впровадження гвинтового компресора мод. ВК30-8 для складального виробництва

    7) Капітальний ремонт автотехніки.

    8) Придбання установки плазмового різання металу типу UPS CS 800 (виробництва Австрія) вартістю 125 т. Євро, яке дозволить вивільнити і замінити 4 фрезерних верстата з ЧПУ, забезпечити більш високу продуктивність праці (в 1,8 рази) і стабільну якість оброблюваних деталей.

    9) Придбання джерел безперебійного живлення типу BK 600 -RC німецького виробництва 12 одиниць вартістю 1089 євро кожен, які дозволять забезпечити роботу пристроїв ЧПУ ПВЕМ і систем електроавтоматики при відключеннях електроенергії, відмовах в мережі Міненерго і ТЕЦ, збережуть пам'ять і інформацію в БЗУ ПВЕМ і ЧПУ .

    10) Придбання установки іонного азотування типу ПКМ 3.6.2. вартістю 27 тисяч євро російського виробництва, яке дозволить замінити операції насичення поверхневого шару вуглецю на азот з високою твердістю і зниженням енергоємності а виробництві металоконструкцій.


    3.3. Основні напрямки підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів

    На рівні підприємств запаси відносяться до об'єктів, які потребують великих капіталовкладень, і тому є одним з факторів, що визначають політику підприємства і впливають на рівень його ліквідності.

    Західні економісти довгі роки намагалися встановити, до якої міри можна зберегти незмінним співвідношення рівнів запасів і збуту. Використовуючи рівняння "фіксованого акселератора" J = kD (де J - рівень запасів, од .; k - коефіцієнт нерівномірності попиту; D - попит), вони прийшли до висновку, що така проста залежність не відповідає реальному управління запасами.

    Практика багатьох американських фірм, що використовують в системі управління запасами сучасну комп'ютерну техніку, показує, що їм протягом року вдавалося скоротити рівень запасів лише на 50%. Вчені США дійшли висновку, що якби вдалося поставити під контроль 75% коливань рівня інвестицій в товарно-матеріальні запаси, економіка цієї країни не зазнала б жодної з післявоєнних рецесії, під час яких ціни, обсяг виробництва і прибутку падали, а безробіття зростала . Наслідком такого висновку стали вимоги до уряду вжити заходів для приглушення занадто різких коливань рівня товарно-матеріальних запасів і зменшення шкоди, яка завдається ними. Однак, як свідчить практика, більшість таких пред-ложений в Америці не були реалізовані. Справа в тому, що в умовах ринкових відносин важко визначити, яке ж саме коливання рівня запасів припустимо для кожної окремої фірми. Однак встановлений державний норматив рівня запасів і стягнення штрафів за його перевищення в Швеції спростовують зайву обережність США і підтверджують ефективність заходів, що призвели до зниження товарно-матеріальних запасів і скорочення витрат на них.

    Обсяг виробничих запасів фіксується в балансі підприємства.На підприємствах по ремонту будівельної техніки в колишньому Радянському Союзі ці запаси досягали 1,7% всіх активів підприємства, а на підприємствах будівельної індустрії навіть 4,7%. Як свідчить сьогоднішня вітчизняна практика, значна частина власних оборотних коштів багатьох виробничих підприємств і сфери послуг продовжує залишатися в товарно-матеріальних запасах, що негативно позначається на їх ефективності.

    Основні системи управління запасами Управління запасами - це певний вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення і зберігання запасів.

    Основна мета управління запасами на підприємстві - знизити загальні щорічні витрати на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування споживачів.

    На практиці розроблено багато методів, прийомів і стратегій управління запасами. Вибір їх залежить від особливостей виробництва, складу використовуваних показників для цілей управління, характеру взаємодії з постачальниками матеріальних ресурсів, організації збуту готової продукції, наявності кваліфікованих фахівців в галузі управління, їх технічної оснащеності та ін. Розглянемо деякі системи управління запасами.

    1. Система з фіксованим обсягом замовлення. Сама назва вказує на головний параметр системи - обсяг замовлення. Він строго зафіксований і не змінюється ні за яких умов. Для оптимізації розмірів замовлень застосовуються спеціальні методики та розрахункові формули (наприклад, формула Вільсона). Графічне функціонування системи з фіксованим обсягом замовлення наведено на рис. 3.1.

    Мал. 3.1. Рух запасів в системі управління запасами з фіксованим обсягом замовлення

    2. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

    У цій системі замовлення робляться в строго певні моменти часу через рівні інтервали, наприклад раз на місяць, раз на тиждень і т. П. (Рис. 3.2).

    Мал. 3.2. Рух запасів в системі управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

    Обсяг замовлення розраховують так, що при точній відповідності фактичного споживання за час поставки очікуваному постачання поповнює запас на складі до максимального бажаного рівня. Дійсно, різниця між максимальним бажаним і поточним запасами визначає обсяг замовлення, необхідний для його заповнення до максимального бажаного рівня на момент розрахунку, а очікуване споживання за час поставки забезпечує це заповнення в момент здійснення поставки. Порівняння розглянутих систем управління запасами приводить до висновку про наявність у них взаємних недоліків і переваг (табл. 3.1).

    3. Система управління запасами "Канбан". На теорію і практику управління запасами істотно вплинула розроблена на початку 70-х років XX ст. фірмою "Тойота" (Японія) внутрипроизводственная система "Канбан". Вона дозволяє мінімізувати тривалість виробничого циклу, усунути з виробничих підрозділів фірми склади сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції і скоротити до мінімально можливих обсяги міжопераційних запасів.

    Система "Канбан" працює за принципом прямого поповнення запасу, але при дуже невеликому обсязі серії запасу. переваги; виробництво напівфабрикатів прямо пов'язане з реальним споживанням, не призводить до додаткового навантаження на відділ планування і дозволяє уникати великого обсягу паперової роботи. Непрямі переваги: ​​що поставляє підрозділ виробництва діє гнучко, і протягом короткого часу порожній контейнер знову наповнюється (рис. 3.3).

    Мал. 3.3. Схема роботи системи "Канбан"

    Параметри системи: розмір партії; час замовлення партії; кількість карток; обсяг запасу на складі; місткість контейнера.

    Таблиця 3.3. Порівняння основних систем управління запасами

    система

    переваги

    недоліки

    З фіксованим обсягом замовлення

    Менший рівень максимального бажаного замовлення. Економія витрат на утримання запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси

    Постійний контроль за наявністю запасів на складі

    З фіксованим інтервалом часу між замовленнями

    Відсутність постійного контролю за наявністю запасів на складі

    Високий рівень максималь-ного бажаного запасу. Пови-шення витрат на утримання запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси

    Послідовність дій учасників системи "Канбан", умови та вимоги, які при цьому необхідно дотримуватися, можна сформулювати як правила "Канбан":

    1. Наступна ділянку "витягує" вироби.

    2. Попередній ділянку випускає виробів рівно стільки, скільки раніше "витягнутих".

    3. Бракована продукція надходить на наступний ділянку.

    4. Кількість карток "Канбан" має бути мінімальним.

    5. Обсяг запасу виробів на складі повинен бути мінімальним.

    6. Коливання попиту компенсуються зміною інтенсивності потоку карток "Канбан".

    7. Виробничі потужності ділянок повинні бути збалансовані.

    8. Дисципліна поставок не допускає порушень.

    В даний час розроблені різні модифіковані версії системи "Канбан". Їх можна об'єднати в такі типи системи "Канбан":

    * Поставка рівними партіями при варіюванні часу між поставками;

    * Поставка через рівні проміжки часу при варіюванні обсягу партії;

    * Варіювання обсягу партії та часу поставки в заданих пре-справах;

    * Варіювання типів заготовок в партії при багато виробництві.

    Управління виробничими запасами має величезне значення, як в технологічному, так і в фінансовому аспектах. Для фінансового менеджера запаси це іммобілізовані кошти, тобто кошти, абстрактні з обороту. Зрозуміло, що без такої вимушеної іммобілізації не обійтися, проте цілком природно бажання мінімізувати викликані цим процесом непрямі втрати, з певною часткою умовності чисельно рівні доходу, який можна було б отримати, інвестувавши відповідну суму в якийсь альтернативний проект (наприклад, найпростіше рішення - покласти вивільнені гроші в банк під відсотки). До речі, ці непрямі втрати при певних обставинах можуть стати і прямими - дослідження показують, що при вимушеній реалізації активів, наприклад, в разі банкрутства компанії, багато оборотні кошти «раптом» потрапляють в розряд неліквідів, а виручена за них сума може бути набагато нижче обліковою вартістю.

    Суть проблеми оптимізації розміру запасів достатньо очевидна і вербально може бути описана наступним чином. Відомо, що на підприємствах існує виробничий запас, наприклад сировини і матеріалів, в той же час його можна не створювати, а купувати відповідні матеріали день у день в міру необхідності. Чому ж цього не відбувається? Можна привести, принаймні, дві причини: по-перше, підприємству, як правило, доводиться платити більш високі ціни за маленькі партії товарів; по-друге, існує ризик короткочасної зупинки виробництва в разі непостачання сировини і матеріалів вчасно. Тому дуже часто розмір виробничих запасів на підприємстві, набагато більше, ніж потреба в них на поточний день. Разом з тим підприємство несе витрати по зберіганню виробничих запасів, пов'язані зі складськими витратами, з псуванням, а також омертвлянням грошових коштів, які вкладені в запаси, в той час як вони могли бути інвестовані, наприклад, в цінні папери, з метою отримання процентного доходу .

    Всі наведені моделі до певної міри мають штучний характер в силу ряду умовностей. Зокрема, витрати по зберіганню зазвичай мають нелінійну зв'язок з рівнем запасів, розрахувати більш-менш прийнятні значення вихідних факторів в моделях досить складно і т.п. Основне призначення цих моделей - допомогти в розумінні логіки систем управління запасами.

    Для економістів УП «МЗОР» величезну роль грає і знання принципів аналізу ефективності вкладень в виробничі запаси.

    Особливому контролю і ревізії піддаються залежані і неходові товари, що представляють собою один з основних елементів іммобілізованих (тобто виключених з активного господарського обороту) оборотних коштів. Ця практика є повсякденною не тільки в Білорусії, але і в країнах Заходу.

    При аналізі нестач і втрат від псування товарно-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, необхідно вивчити їх склад і причини утворення, постаратися встановити конкретних винуватців для стягнення з них заподіяного збитку. Потрібно також перевірити: умови зберігання цінностей; забезпечення їх збереження за кількістю і якістю; кваліфікацію матеріально відповідальних осіб; запущений облік товарно-матеріальних цінностей; дотримуються правила проведення інвентаризацій і виявлення їх результатів.

    Розрахуємо економічний ефект від впровадження нових методів управління забезпеченням матеріальних запасів для УП «МЗОР» Розрахунки будемо проводити на прикладі поставки ЗЧ-1.

    Варіант 1.

    На весь обсяг виробництва верстатів З необхідно 10000 ЗЧ-1. Поставка ЗЧ-1осуществляется в три етапи по 3334 шт. Такий вид поставки був вибраний з - за того що при зберіганні ЗЧ-1 спостерігається зниження складатиме - 3%. І Економісти побоювалися, що якщо збільшити кількість поставляються ЗЧ-1 за одну поставку, то спад його збільшиться, хоча при покупці відразу більше 5000 шт. підприємством постачальником робиться знижка в розмірі 5% від вартості.

    Знайдемо сумарні витрати по підтримці запасів:

    Ct = Cc + Co

    де Сс - витрати по зберіганню, приймаються рівними 250 тис руб. на весь термін виробництва;

    З - витрати з розміщення та виконання замовлення. Транспортні витрати дорівнюють 120 тис руб. за одну поїздку. Витрати на переговори приймаються постійними - 30 тис руб.

    Ct = 250 + 120 * 3 + 30 = 640 тис руб.

    Знайдемо витрати на придбання прокату:

    Cк = К * Ц * Уб

    де Ск - вартість прокату;

    К - кількість необхідного запасу на весь термін виробництва, К = 10000 шт .;

    Ц - ціна кг, Ц = 120 руб.

    Уб - відсоток убутку при зберіганні, уб = 1,03

    Ск = 10000 * 120 * 1,3 = 1560 тис руб.

    Сумарна вартість витрат пов'язана:

    C = Ct + Cк

    C = 640 + 1560 = 2200 тис руб.

    Варіант 2

    У цьому варіанті економістам УП «МЗОР» пропонується використовувати ефект оптових закупівель і робити поставку прокату в 2 етапи.Отримуючи при цьому оптову знижку в розмірі 5% від його вартості і скорочуючи транспортні витрати. За прогнозом спад збільшиться до 4%

    Знайдемо сумарні витрати по підтримці запасів:

    Сt = 250 + 120 * 2 + 30 = 520 тис руб.

    Знайдемо витрати на придбання:

    Ск = 10000 * 120 * 1,04 * 0,95 = 1185,6 тис руб.

    Сумарна вартість витрат:

    C = 520 + 1185,6 = 1705,6 тис руб.

    Економічна ефективність при використанні другого варіанту буде дорівнювати:

    Е = 2200 - 1705,6 = 494,4 тис руб.

    Для наочності представлення економічного ефекту побудуємо діаграму витрат (рис.3.4)

    Рис 3.4. Динаміка матеріальних витрат при різних моделях управління

    Вивчення конкретних умов виробничо-господарської діяльності УП «МЗОР» дозволяє зробити висновки про те, що такі можливості на підприємстві є. Зокрема, є всі умови для впровадження у виробничий процес комплексу організаційно-технічних заходів і заходів з нової техніки, що дозволяють забезпечити скорочення норм витрати сировини, матеріалів, палива, енергії та, в кінцевому рахунку, економію матеріальних ресурсів. Необхідно впровадити на підприємстві наступні заходи:

    1. Подальше підвищення технічного рівня виробництва

    2. Впровадження нової прогресивної технології, механізація і автоматизація ведення виробництва

    3. Зміна конструкцій і технологічних характеристик виробів

    4. Поліпшення організації виробництва і праці

    5. Поліпшення організації і обслуговування виробництва

    6. Ввести чергове опалення у вихідні та святкові дні

    7. Поліпшення матеріально-технічного постачання і використання матеріальних ресурсів

    Перераховані заходи відображають лише потенційні можливості економії матеріалів. Реальним же резервом економії є практична реалізація намічених заходів. Так, проведення зазначених інноваційних заходів зумовить економію сировини і матеріалів на 12,4 млн. Р., Палива і енергії - на 40,7 млн. Р. Загальний резерв економії матеріальних ресурсів на підприємстві становить 57,1 млн. Р. (12,4+ 40,7). Виявлені потенційні можливості економії матеріальних ресурсів повинні бути враховані при розробці планів оргтехмероприятий і впровадження нової техніки, а також при плануванні відповідних показників на майбутній рік.


    3.4. Заходи щодо підвищення фінансової стійкості

    У 2007 році підприємство планує продовжувати роботу з нарощування обсягів виробництва з підприємствами Республіки Білорусь, такими як МАЗ, МТЗ, БелАЗ, Белкард та інші стати повноправним учасником програми технічного переозброєння провідних підприємств Республіки Білорусь.

    Підприємство передбачає нарощування обсягів виробництва, збільшення поставок на експорт і значне поліпшення фінансово-економічних показників. Розроблено заходи щодо виходу на беззбиткову роботу, виданий наказ по скороченню витрат виробництва.

    Таблиця 3.4. Прогнозні показники на 2007 рік з урахуванням наданої фінансової допомоги з республіканського бюджету

    пп

    показники

    одиниця

    виміру

    Прогноз з урахуванням фінансової допомоги з республіканського бюджету

    1

    2

    3

    4

    5

    Темп зростання обсягу виробництва ТП

    Виручка в т.ч зростання виручки за рахунок субсидії

    Темп зростання продуктивності праці

    Рентабельність реалізованої продукції

    Питома вага нової продукції в ТП

    %

    млн. руб.

    - «» -

    %

    %

    %

    112

    19000

    ...........


    2760

    121

    10

    42

    При наданні фінансової допомоги з республіканського бюджету підприємство суму вивільнених коштів буде направляти на закупівлю комплектуючих для виробництва верстатів, що призведе до збільшення: обсягів виробництва, валютних надходжень, прибутку від реалізації та зростання продуктивності праці.

    Для підвищення ефективності діяльності в області маркетингу ВАТ «ЗСЖБ» рекомендується наступне:

    I. Сегментація ринку

    1) По виду споживача

    3) За географічним критерієм - концентрація зусиль на подальше розширення присутності на ринку Білорусі.

    4) За ціновим критерієм - орієнтуватися на низькому і середньому це-нових сегментах, також використовуючи стратегію широкої концентрації по товару.

    2. Позиціонування продукції

    Оскільки УП «МЗОР» володіє найкращим співвідношенням показника «ціна / якість» в порівнянні з іншими представниками ринку будматеріалів, рекомендується підвищувати імідж підприємства шляхом позиціонування його як «велика компанія європейського типу, що випускає високоякісні надійні залізобетонні вироби», а також розробити місію підприємства і рекламний слоган (фраза, яка представляє компанію в рекламному ролику, на рекламному щиті і т.д.), які стали б візитною карткою і особою підприємства.

    3. Стратегія маркетингу. Рекомендується активізувати дії підприємства в напрямку стратегії лідерства за витратами. При цьому частково дотримуватися стратегії диференціації, тобто освоювати нову продукцію і розширювати виробництво і просування раніше випускається, одночасно удосконалюючи споживчі властивості існуючої продукції.

    4. Просування по маркетинговим комунікаціям. При просуванні продукції рекомендується орієнтуватися на наступні комунікаційні стратегії:

    Проштовхувати комунікаційна стратегія (спрямована на посередників);

    Притягає комунікаційна стратегія (спрямована на Щ кінцевого споживача);

    Інтерактивна комунікаційна стратегія.

    5. Товаропровідна мережу. Для розширення існуючої товаропровідної мережі будуть розроблені та реалізовані заходи, які дозволять почати поставки продукції за кордон, а також розширити прямі канали збуту; відкривши представництва в країнах СНД.

    Головне завдання підприємства - підвищити конкурентоспроможність продукції, що випускається за показниками ціна - якість - строки поставки і на цій основі розширити ринки збуту.

    У 2007 році ВП «МЗОР» планує нарощувати обсяги виробництва як з білоруськими замовниками, беручи участь в програмі переобладнання провідних промислових підприємств РБ, так і збільшувати експорт продукції в Росію, на Україну і в інші країни ближнього і далекого зарубіжжя. З огляду на тривалий цикл виготовлення верстатів (від 6 до 18 місяців), а також те, що остаточний розрахунок замовник виробляє тільки після підписання приймально-здавального акта на виконану роботу, підприємству при збільшенні обсягів виробництва необхідно збільшувати обсяг оборотних коштів, що спрямовуються на придбання сировини. Матеріалів і комплектуючих виробів.

    Основні напрямки в роботі підприємства для вирішення головного завдання:

    оновлення продукції, в тому числі розширення номенклатури, створення і освоєння нових видів обладнання для різних галузей промисловості, яке відповідає все зростаючим вимогам споживача;

    підвищення якості продукції, що випускається;

    збереження і розвиток науково-технічного і виробничого потенціалу підприємства;

    оптимізація технології виробництва і зниження виробничих витрат.

    Для виконання цих завдань необхідні значні кошти. Частина з них фінансується замовниками обладнання, а для підтримки і модернізації технології виробництва використовуються власні кошти, інноваційний фонд, державна підтримка у вигляді субсидії.

    Таблиця 3.5. Список інвестицій УП «МЗОР»

    найменування показника

    Інвестиції, отримані від резидентів РБ

    млн. руб. / тис.у.е

    Інвестиції, отриманий. від нерезидентів РБ

    млн.р.РБ або РФ

    тис.у.о.

    Примітка

    прямі інвестиції

    портфельні інвестиції

    Прогнозований інвестиційний дохід від прямих і портфельних інвестицій за все (сума рядків 23, 29 за формою 2-інвест)

    Власні кошти

    в тому числі

    амортизаційний фонд

    фонд накопичення

    359,88

    359,88

    Таблиця 3.6. Необхідні обсяги фінансування та джерела їх придбання, млн. Руб.

    Термін початку завершення проекту (кв, рік)

    Необхідні обсяги фінансування, млн. Руб.

    Обсяги інвестицій, виділення кіт. не погоджене з інвестором

    Наявність бізнес плану

    Спосіб повернення інвестицій

    Термін окупності і прогнозований обсяг випуску по роках протягом 3 років

    Основні споживачі

    всього

    Плановані обсяги і джерела

    Власні кошти

    інноваційний фонд

    державна субсидія

    кредити банків

    Іноземні інвестиції

    Кошти від продажу акцій

    1.Капітальний ремонт і модернізація внутрішньошліфувальних верстатах мод.ВСЗ-11Р6

    2006

    34,48

    34,48

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП МЗОР

    2. Модернізація координатно-розточувальних верстатів мод. DIXI 500 і WKV-100 шляхом установки УЦИ

    2007

    62,5

    62,5

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП МЗОР

    3. Модернізація УЧПУ верстатів CW-800 шляхом заміни ФСУ на внесок інформації через компакт-диск

    2007

    38,8

    38,8

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП МЗОР

    4. Модернізація координатно-вимірювальної машини фірми «Маузер» з термоконтстантним залом

    2005-2007

    144,4

    144,4

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП МЗОР

    5. Оснащення підрозділів заводу сучасними засобами і приладами: лазерним інтерферометром мод. ML10Gold, приладом налаштування мод.QC 10 Ball Bar фірми RENISHOW і ін.

    2005-2007

    69,1

    -

    69,1

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП МЗОР

    2007

    40,9

    40,9

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП МЗОР

    7, Капітальний ремонт автотехніки.

    2007

    12,9

    12,9

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП

    МЗОР

    8.Пріобретеніе джерел безперебійного живлення типу ВК 600-RC

    2007

    35,3

    -

    -

    35,3

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП

    МЗОР

    9.Пріобретеніе установки плазмового різання металу типу MRS CS800

    2006

    337,5

    -

    -

    337,5

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП

    МЗОР

    10. Придбання установки іонного азотування типу ПКМ 3.6.2.

    2007

    72,9

    -

    -

    72,9

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    УП МЗОР


    3.5. Розрахунок збільшення прибутку за рахунок впровадження передбачуваних заходів

    Даний розділ присвячений розробці заходів і напрямків підвищення ефективності функціонування УП «МЗОР» на основі її оцінки, проведеної у другому розділі, в результаті якої виявлено сильні та слабкі сторони діяльності підприємства. Крім того, в даному розділі зроблено спробу спрогнозувати фінансово-економічні результати пропонованих заходів.

    В результаті оцінки ефективності функціонування УП «МЗОР» виявлено негативний вплив на інтегральні показники ефективності виробництва такого фактора як зростання собівартості окремих виробів. Крім того, фінансовий стан підприємства характеризує-ся зниженням платоспроможності, зниженням власних оборотних коштів, високою фінансовою залежністю підприємства при формуванні оборотних коштів, зростанням короткострокових зобов'язань, низькою ліквідністю балансу.

    Тому шляхи підвищення ефективності діяльності УП «МЗОР» повинні бути спрямовані на економію витрат, максимізацію прибутку, відновлення платоспроможності і забезпечення стабільного розвитку підприємства. Це є стратегічною метою підприємства на даному етапі.

    Дана мета підприємства реалізується і конкретизується в його планах виробництва, маркетингу, фінансів, в технічній, кадровій, інвестиційної політики.

    Якість діяльності за цими напрямками буде визначати ефективність роботи відповідних елементів організаційної структури підприємства, тобто показники ефективності будуть характеризувати ступінь пристосованості і можливості структурних підрозділів підприємства досягти поставлені перед ними цілі.

    Отже, ефективність досягнення стратегічних цілей підприємства буде визначатися ефективністю досягнення всієї сукупності локальних оперативних цілей.

    Загальні цілі для основних структурних підрозділів ВП «МЗОР» для підвищення ефективності функціонування підприємства за пріоритетними напрямами діяльності представлені в додатку.

    За вказаними напрямами можна виділити заходи щодо підвищення ефективності

    1) виробничо-технічної діяльності;

    2) маркетингової діяльності;

    3) системи управління і системи інформаційних технологій.

    I. Заходи щодо підвищення ефективності виробничо-технічної діяльності УП «МЗОР»

    В області технології і виробництва рекомендується здійснювати заходи за такими напрямками:

    - автоматизація технологічних процесів;

    - оптимізація використання виробничих фондів;

    - розширення існуючих і створення нових видів продукції.

    Реалізація заходів щодо сільского господарства-сов дозволити підвищити надійність систем забезпечення безпеки. У цій області пропонуються наступні нововведення і заходи: поетапне створення комплексно автоматизованої системи управління УП «МЗОР»; впровадження Internet-технологій в якості інформаційного забезпечення основної діяльності підприємства, а також для надання всіх видів маркетингових послуг; автоматизація окремих трудомістких через складність виконання виробничих процесів і завдань в службах заводоуправління, цехів і виробництв, що не відносяться до фінансово-економічної діяльності заводу.

    Таким чином, заходи щодо забезпечення підвищення ефективності по УП «МЗОР» будуть наступні:

    1. Використання нових видів продукції і технології.

    2. виготовлення нестандартного обладнання власними силами.

    3. підвищення якості продукції, що випускається.

    4. проведення ряду заходів з енергозбереження.

    5. підвищення обсягу реалізації і прибутку.

    Подальший аналіз спрямований на обґрунтування резервів збільшення прибутку за рахунок зниження трудових і матеріальних витрат; загальногосподарських і загальновиробничих витрат у собівартості одиниці реалізованої продукції. Резерв зниження собівартості одиниці продукції є одночасно резервом збільшення прибутку. Загальна величина резервів збільшення прибутку за рахунок змінних витрат визначається як різниця між планованої (Спл) і звітної (Сф) величиною собівартості одиниці реалізованої продукції, помножена на кількість (Ап) реалізованих товарів, продукції, робіт і послуг (Спл - Сф) * Ап .

    Сума резерву зростання прибутку (По) за рахунок збільшення обсягу проданих товарів і продукції розраховується шляхом множення кількості реалізації продукції (Пр) на плановану прибуток Пед.ф в розрахунку на одиницю продукції відповідного виду за рахунок умовно-постійних витрат:

    За = Пр * Пед.ф. (3.1)

    Сума резервів зниження собівартості (збільшення прибутку) за рахунок зменшення управлінських і комерційних (умовно-постійних) витрат визначається за формулою:

    Псові = Q (-СП) (3.2)

    де Пру - приріст прибутку за рахунок зниження собівартості в результаті зменшення управлінських і комерційних витрат у собівартості одиниці виробу, тис.р .;

    Q - збільшення реалі-ції продукції в натуральному вираженні шт., М і т.д .;

    - Сп - збільшення прибутку за рахунок зменшення управлінських і комерційних витрат у собівартості одиниці продукції.

    Розрахунок резервів зростання прибутку за рахунок управлінських і комерційних витрат здійснюється відповідно до табл. 3.1.

    Реалізація продукції в розрахунку на 1 (1000) р. собівартості реалізованих товарів, продукції, робіт і послуг є узагальнюючим показником ефективності виробництва Мінського РПУ призначеним для оцінки ефективності використання як виробничих ресурсів, так і витрат на виробництво і реалізацію продукції. Він являє собою відношення виручки від реалізації продукції ПР до собівартості реалізованої продукції З:

    Е = ПР / С.

    Значення показника ефективності виробництва полягає в тому, що він, по-перше, враховує послідовність виробництва споживчих вартостей як результат використання ресурсів і величину витрат для забезпечення обсягу реалізованої продукції; по-друге, встановлює взаємозв'язок показників, що характеризують використання виробничих ресурсів і виробничих витрат; по-третє, відображає вплив усіх факторів на ефективність виробництва, в першу чергу факторів росту продуктивності праці, фондовіддачі, зниження матеріаломісткості і в кінцевому підсумку собівартості; по-четверте, забезпечує єдиний підхід до визначення факторів підвищення ефективності виробництва, впливають на її показники через використання виробничих ресурсів і витрат на виробництво і реалізацію продукції. Він висловлює зв'язок між ефектом і витратами.

    При визначенні резервів збільшення прибутку від реалізації вивчаються динаміка зростання обсягу реалізації, а також собівартості реалізованих товарів продукції, робіт і послуг та виявляються їх тенденції.

    Обгрунтування зниження собівартості проданих товарів і продукції проводиться по доданком цього показника. З урахуванням того, що він змінюється за рахунок обсягу реалізації і собівартості реалізованої продукції, при плануванні резервів на майбутній рік кількісно визначається вплив цих двох факторів. Дані для розрахунку наведені в табл. 3.7.

    За даними, наведеними в табл. 3.7, ефективність ис-користування витрат на реалізовану продукцію планується 83 р. проти 90 р. за звітом. Зміна ефективності витрат на 1000 р. реалізованої продукції планується на майбутній рік 70 р.

    Розглянемо вплив окремих факторів на плановану зміну.

    Таблиця 3.7. Аналіз резервів збільшення прибутку, за рахунок зниження собівартості проданих товарів, робіт і послуг (дані бізнес-плану)

    показники

    2006 рік

    2007 рік

    Плануємо-моє зміна, ± (гр-2-rp.l)

    1. Виручка від продажів товарів, продукції, робіт і послуг без податків на додану вартість, акцизів і т.д. в порівняних цінах

    2908

    3250

    +342

    2. Собівартість проданих това-рів, продукції, робіт, послуг, тис.р.

    2613,5

    2713,5

    +100

    3. Виручка на 1 р. собівартості проданих товарів, продукції, робіт і послуг (стр.1 / стр.2), р

    1,11

    1.19

    +0,08

    Загальне збільшення виручки від продажів товарів, продукції, робіт і послуг на 1000 р. собівартості реалізованої продукції складе 8 р. (1,19 - 1,11). Збільшення реалізації продукції на 8 р. на кожні 1000 р. собівартості на майбутній рік означає підвищення рентабельності на 7,2% (8 / 1,11 * 100), що забезпечить збільшення прибутку на 1000 р. собівартості реалізованої продукції в сумі 8 р. (1,11 * 7,2 / 100).

    Подальший аналіз спрямований на обґрунтування резервів збільшення прибутку за рахунок зниження трудових і матеріальних витрат; загальногосподарських і загальновиробничих витрат у собівартості одиниці реалізованої продукції. Резерв зниження собівартості одиниці продукції є одночасно резервом збільшення прибутку. Загальна величина резервів збільшення прибутку за рахунок змінних витрат визначається як різниця між планованої (Спл) і звітної (Сф) величиною собівартості одиниці реалізованої продукції, помножена на кількість (Ап) реалізованих товарів, продукції, робіт і послуг (Спл - Сф) * Ап .

    Сума резерву зростання прибутку (По) за рахунок збільшення обсягу проданих товарів і продукції розраховується шляхом множення кількості реалізації продукції (Пр) на плановану прибуток Пед.ф в розрахунку на одиницю продукції відповідного виду за рахунок умовно-постійних витрат:

    За = Пр * Пед.ф. (3.1)

    Сума резервів зниження собівартості (збільшення прибутку) за рахунок зменшення управлінських і комерційних (умовно-постійних) витрат визначається за формулою:

    Псові = Q (-СП) (3.2)

    де Пру - приріст прибутку за рахунок зниження собівартості в результаті зменшення управлінських і комерційних витрат у собівартості одиниці виробу, тис.р .;

    Q - збільшення реалізації продукції в натуральному вираженні шт., М і т.д .;

    - Сп - збільшення прибутку за рахунок зменшення управлінських і кому-мерційних витрат в собівартості одиниці продукції.

    Розрахунок резервів зростання прибутку за рахунок управлінських і комерційних витрат здійснюється відповідно до табл. 3.8.

    Таблиця 3.8. Розрахунок резервів зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу продажів товарів, продукції, робіт і послуг, що забезпечують скорочення умовно-постійних витрат

    Вид продукції

    Збільшення обсягу реалізації на планований період, тис.шт.

    Зниження собівартості продукції за рахунок скорочення комерційних і управлінських витрат на одиницю виробу на майбутній період, тис.р, ± *.

    Резерв збіль-личен (зменшення) суми прибутку в одиниці виробу (гр.1 х гр.2), тис.р.

    А

    3080

    +12,5

    -38,5

    Б

    9500

    -10,2

    +97

    В

    6500

    -8,9

    +58

    Разом

    -

    -

    116,5

    * Зниження собівартості впливає на прибуток з протилежним знаком.

    На підставі даних табл. 3.8 можна зробити висновок про те, що, незважаючи на плановане збільшення в майбутньому році обсягу реалізації першої групи продукції на 3080 шт., Собівартість одиниці виробу за рахунок умовно-постійних, комерційних і управлінських витрат зросте і збільшення прибутку складе 38,5 тис.р . Це обумовлено тим, що в умовах інфляції частина так званих постійних витрат не знижується в зв'язку з ростом обсягу виробництва і реалізації продукції. В першу чергу це відноситься до паливно-енергетичним витратам, до заробітної плати управлінського персоналу, до амортизаційних відрахувань. По групах Б, В збільшилася їх кількість і знизилася собівартість, що збільшило суму прибутку на 97 тис.р. і 58 тис.р.

    Приріст прибутку за рахунок зниження собівартості і збільшення прибутку в результаті зменшення змінних витрат у собівартості одиниці виробу визначається шляхом множення всього випуску продукції на планований період в натуральному вираженні на зниження прямих змінних витрат в одиниці виробу.

    Розрахунок резервів зниження собівартості за рахунок зниження собівартості одиниці реалізованої продукції проводиться відповідно до табл. 3.3.

    Істотним резервом зростання прибутку, який визначається як добуток суми зміни ціни продукції на обсяг її реалізації продукції в планованому періоді, є підвищення якості продукції:

    Пк = (Цд.к - Цпос.к) * А, (3.3)

    де Пк - приріст прибутку від підвищення якості продукції, тис.р .;

    Цд.к - середня ціна одиниці певного виду продукції до підвищення її якості, тис.р .;

    Цпос.к - середня ціна певного виду продукції після підвищення її якості, тис.р.

    Таблиця 3.9. Розрахунок резервів збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості в результаті зменшення змінних витрат у собівартості одиниці реалізованої продукції

    Вид продукції

    Зниження змін-них витрат в себес-тість одиниці виробу, тис.р.

    Обсяг реалізації продук-ції на плани-руемой пери-од, тис.шт.

    Резерв збільшення суми прибутку (rp.l-rp.2), тис.р.

    а

    0,2

    37500

    7,5

    б

    6,8

    52300

    356

    в

    4,5

    41800

    188,1

    Разом

    -

    -

    551,6

    Зниження змінних витрат збільшить прибуток на 708,6 тис.р. (Див. Табл. 3.10).

    Розрахунок резервів зростання прибутку за рахунок підвищення якості продукції, що реалізовується проводиться відповідно до табл. 3.10.

    Таблиця 3.10. Розрахунок резервів зростання прибутку за рахунок поліпшення якості продукції, що реалізовується

    Вид продукції

    Середня це-на за єдині-цу до підвищення ка-пра ці продукції, тис.р.

    Середня ціна за одиницю після по-щення

    якості

    продукції, тис.р.

    зміна середньої

    ціни оди-ниці про-дукції (гр.2- гр.1), тис.р.

    Кіль-кість

    реалі-зован-ної

    про-дукції, шт.

    Резерв увели-чення при-чи (гр.3 х гр.4), тис.р.

    а

    5,2

    7,1

    1,9

    37500

    71,3

    б

    22,1

    29,4

    7,3

    52300

    382

    в

    35,3

    41,6

    6,3

    41800

    263,3

    Разом

    -

    -

    -

    -

    716,64

    Як видно з табл. 3.10, плановане підвищення якості про-дукції за всіма групами збільшить прибуток в майбутньому році на суму 716,64 тис.р. (71,3 + 382 + 263,3).

    Середня ціна реалізованої продукції певного виду визначається як середньозважена

    Ціна середня за одиницю виробу = К1 * Ц1 + К2 * Ц2 + К3 * Ц3 + ... + Кn * Цn

    де К - кількість одиниць усіх проданих швейних виробів, шт .;

    K1,2, ... п * Ц1,2, ... п - сума, отримана від реалізації коли-пра швейних виробів (Кi) за певною ціною (Цi).

    Узагальнення резервів збільшення прибутку наведено в табл.3.11.

    Таблиця 3.11.Обобщеніе резервів збільшення суми прибутку, тис.р.

    резерви

    види продукції

    Всього (гр.2 + гр. 3 + гр.4)

    а

    б

    в

    Зміна собівартості за рахунок зміни умовно-постійних витрат

    -38,5

    97

    58

    116,5

    Зниження собівартості за рахунок скорочення змінних витрат у собівартості

    7,5

    356

    188,1

    551,6

    Підвищення якості

    71,3

    382

    263,3

    716,64

    Разом

    40,3

    835

    509,4

    1384,74

    З узагальнюючої таблиці 3.5 видно. Що при прийнятті певних заходів підприємство зможе отримати додатково 1,4 млн. Прибутку. Як видно основним джерелом резервів збільшення суми прибутку підприємства є підвищення якості продукції. З високою якістю продукції підприємство може вийти на ринок збуту в далекому зарубіжжі, отримувати виручку в ВКВ, виставити на ринок конкурентоспроможну продукцію


    ВИСНОВОК



    Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, або чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці.

    У даній роботі досліджені методи і практика розрахунків показників ефективності виробництва підприємства. Тут, даються характеристики показників ефективності виробництва, які необхідно застосовувати при оцінці ефективності виробництва підприємства. На підставі розрахунків даних показників управління підприємством повинно коригувати процеси виробництва, удосконалювати управління виробництвом підприємства з метою підвищення ефективності виробництва.

    В роботі проведено аналіз господарської діяльності підприємства, і на підставі отриманих результатів, надано рекомендації щодо вдосконалення управління виробництва підприємства, так, щоб на кожну одиницю ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції.

    Система показників ефективності виробництва надана в роботі дає всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містить усі загальноекономічні показники.

    В системі показників ефективності виробництва не всі з них мають однакову значимість.Є головні і додаткові (диференційовані) показники. Якщо перші прийнято називати узагальнюючими, то другі є функціональними, що характеризують яку-небудь певну сторону діяльності.

    Підсумком даної роботи є результат розрахунків системи показників ефективності виробництва, на прикладі УП «МЗОР», які зведені в таблицю: "Система показників ефективності виробництва УП« МЗОР ».

    В результаті аналізу, проведеного в дипломній роботі було виявлено, що попредпріятію УП «МЗОР» з цим спостерігається значне підвищення всіх показників рентабельності та прибутковості діяльності, підвищення прибутковості як власного, так і перманентного капіталу. Це свідчить про підвищення ефективності використання підприємством своїх джерел коштів. Однак ми вважаємо, що в діяльності підприємства є і недоліки, пов'язані з управлінням коштами і організацією виробництва, а це вимагає необхідності більш грамотного керівництва ними в процесі подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності. В результаті проведеного в другій частині дослідження аналізу можна зробити наступні висновки.

    Зниження оборотності оборотних коштів, яке було нами відзначено, в першу чергу несприятливо тим, що залучаються в обіг кошти не можуть використовуватися на інші виробничі цілі. Що ж стосується невисвобожденних коштів, отриманих в результаті використання при розрахунку величини всіх оборотних активів, то невисвобожденная сума негативно вплине на показники ліквідності.

    З узагальнюючої таблиці резервів підвищення прибутку видно, що при прийнятті певних заходів підприємство зможе отримати додатково 1,4 млн. Прибутку. Як видно основним джерелом резервів збільшення суми прибутку підприємства є підвищення якості продукції. З високою якістю продукції підприємство може вийти на ринок збуту в далекому зарубіжжі, отримувати виручку в ВКВ, виставити на ринок конкурентоспро-собнимі продукцію.

    В результаті оцінки ефективності функціонування УП «МЗОР» виявлено негативний вплив на інтегральні показники ефективності виробництва такого фактора як зростання собівартості окремих виробів. Крім того, фінансовий стан підприємства характеризується зниженням платоспроможності, зниженням власних оборотних коштів, високою фінансовою залежністю підприємства при формуванні оборотних коштів, зростанням короткострокових зобов'язань, низькою ліквідністю балансу.

    Тому шляхи підвищення ефективності діяльності УП «МЗОР» повинні бути спрямовані на економію витрат, максіміза-цію прибутку, відновлення платоспроможності і забезпечення стабільного розвитку підприємства. Це є стратегічною метою підприємства на даному етапі.

    Дана мета підприємства реалізується і конкретизується в його планах виробництва, маркетингу, фінансів, в технічній, кадровій, інвестиційної політики.

    Якість діяльності за цими напрямками буде визначати ефективність роботи відповідних елементів організаційної структури підприємства, тобто показники ефективності будуть характеризувати ступінь пристосованості і можливості структурних підрозділів підприємства досягти поставлені перед ними цілі.

    Отже, ефективність досягнення стратегічних цілей підприємства буде визначатися ефективністю досягнення всієї сукупності локальних оперативних цілей.

    Загальні цілі для основних структурних підрозділів ВП «МЗОР» для підвищення ефективності функціонування підприємства за пріоритетними напрямами діяльності представлені в додатку.

    За вказаними напрямами можна виділити заходи з підвищення-шення ефективності

    1) виробничо-технічної діяльності;

    2) маркетингової діяльності;

    3) системи управління і системи інформаційних технологій.

    I. Заходи щодо підвищення ефективності виробничо-технічної діяльності УП «МЗОР»

    В області технології і виробництва рекомендується здійснювати заходи за такими напрямками:

    - автоматизація технологічних процесів;

    - оптимізація використання виробничих фондів;

    - розширення існуючих і створення нових видів продукції.

    Реалізація заходів по автоматизації технологічних процесів дозволити підвищити надійність систем забезпечення безпеки. У цій області пропонуються наступні нововведення і заходи: поетапне створення комплексно автоматизованої системи управління УП «МЗОР»; впровадження Internet-технологій в якості інформаційного забезпечення основної діяльності підприємства, а також для надання всіх видів маркетингових послуг; автоматизація окремих трудомістких через складність виконання виробничих процесів і завдань в службах заводоуправління, цехів і виробництв, що не відносяться до фінансово-економічної діяльності заводу.

    Таким чином, заходи щодо забезпечення підвищення ефективності по УП «МЗОР» будуть наступні:

    1. Використання нових видів продукції і технології.

    2. виготовлення нестандартного обладнання власними силами.

    3. підвищення якості продукції, що випускається.

    4. проведення ряду заходів з енергозбереження.

    5. підвищення обсягу реалізації і прибутку.

    Для підвищення ефективності використання основних засобів намічено реалізувати наступні основні проекти:

    1) Капітальний ремонт і модернізація внутрішньошліфувальних верстатах мод.ВСЗ-11Р6.

    2) Модернізація координатно-розточувальних верстатів мод. DIХI 500 і WKV-100 шляхом установки УЦИ.

    3) Модернізація УЧПУ верстатів CW-800 шляхом заміни ФСУ на внесок інформації через компакт-диск.

    4) Модернізація координатно-вимірювальної машини фірми «Маузер» з термоконтстантним залом.

    5) Оснащення підрозділів заводу сучасними засобами і приладами: лазерним інтерферометром мод. ML10Gold, приладом налаштування мод.QC 10 Ball Bar фірми RENISHOW і ін.

    6) Придбання та впровадження гвинтового компресора мод. ВК30-8 для складального виробництва

    7) Капітальний ремонт автотехніки.

    8) Придбання установки плазмового різання металу типу UPS CS 800 (виробництва Австрія) вартістю 125 т. Євро, яке дозволить вивільнити і замінити 4 фрезерних верстата з ЧПУ, забезпечити більш високу продуктивність праці (в 1,8 рази) і стабільну якість оброблюваних деталей.

    9) Придбання джерел безперебійного живлення типу BK 600 -RC німецького виробництва 12 одиниць вартістю 1089 євро кожен, які дозволять забезпечити роботу пристроїв ЧПУ ПВЕМ і систем електроавтоматики при відключеннях електроенергії, відмовах в мережі Міненерго і ТЕЦ, збережуть пам'ять і інформацію в БЗУ ПВЕМ і ЧПУ .

    10) Придбання установки іонного азотування типу ПКМ 3.6.2. вартістю 27 тисяч євро російського виробництва, яке дозволить замінити операції насичення поверхневого шару вуглецю на азот з високою твердістю і зниженням енергоємності, а виробництві металоконструкцій.

    Для підвищення ефективності діяльності в області маркетингу ВАТ «ЗСЖБ» рекомендується наступне:

    I. Сегментація ринку

    1) По виду споживача

    3) За географічним критерієм - концентрація зусиль на подальше розширення присутності на ринку Білорусі.

    4) За ціновим критерієм - орієнтуватися на низькому і середньому це-нових сегментах, також використовуючи стратегію широкої концентрації по товару.

    2. Позиціонування продукції

    Оскільки УП «МЗОР» володіє найкращим співвідношенням показника «ціна / якість» в порівнянні з іншими представниками ринку будматеріалів, рекомендується підвищувати імідж підприємства шляхом позиціонування його як «велика компанія європейського типу, що випускає високоякісні надійні залізобетонні вироби», а також розробити місію підприємства і рекламний слоган (фраза, яка представляє компанію в рекламному ролику, на рекламному щиті і т.д.), які стали б візитною карткою і особою підприємства.

    3. Стратегія маркетингу. Рекомендується активізувати дії підприємства в напрямку стратегії лідерства за витратами. При цьому частково дотримуватися стратегії диференціації, тобто освоювати нову продукцію і розширювати виробництво і просування раніше випускається, одночасно удосконалюючи споживчі властивості існуючої продукції.

    4. Просування по маркетинговим комунікаціям. При просуванні продукції рекомендується орієнтуватися на наступні комунікаційні-ні стратегії:

    Проштовхувати комунікаційна стратегія (спрямована на посередників);

    Притягає комунікаційна стратегія (спрямована на Щ кінцевого споживача);

    Інтерактивна комунікаційна стратегія.

    5. Товаропровідна мережу. Для розширення існуючої товаропровідної мережі будуть розроблені та реалізовані заходи, які дозволять почати поставки продукції за кордон, а також розширити прямі канали збуту; відкривши представництва в країнах СНД.

    Головне завдання підприємства - підвищити конкурентоспроможність продукції, що випускається за показниками ціна - якість - строки поставки і на цій основі розширити ринки збуту.

    У 2007 році ВП «МЗОР» планує нарощувати обсяги виробництва як з білоруськими замовниками, беручи участь в програмі переобладнання провідних промислових підприємств РБ, так і збільшувати експорт продукції в Росію, на Україну і в інші країни ближнього і далекого зарубіжжя. З огляду на тривалий цикл виготовлення верстатів (від 6 до 18 місяців), а також те, що остаточний розрахунок замовник виробляє тільки після підписання приймально-здавального акта на виконану роботу, підприємству при збільшенні обсягів виробництва необхідно збільшувати обсяг оборотних коштів, що спрямовуються на придбання сировини. Матеріалів і комплектуючих виробів.

    Основні напрямки в роботі підприємства для вирішення головного завдання:

    оновлення продукції, в тому числі розширення номенклатури, створення і освоєння нових видів обладнання для різних галузей промисловості, яке відповідає все зростаючим вимогам споживача;

    підвищення якості продукції, що випускається;

    збереження і розвиток науково-технічного і виробничого потенціалу підприємства;

    оптимізація технології виробництва і зниження виробничих витрат.

    Для виконання цих завдань необхідні значні кошти. Частина з них фінансується замовниками обладнання, а для підтримки і модернізації технології виробництва використовуються власні кошти, інноваційний фонд, державна підтримка у вигляді субсидії.

    Різноманітність форм і методів стимулювання персоналу говорить про те, що і в наших умовах на кожному конкретному підприємстві із загальних систем управління повинні виділятися спеціальні функціональні підсистеми стимулювання праці працівників, які б активно впливали на ефективність поточної діяльності на білоруських підприємствах. Керівники УП «МЗОР» зацікавлені в підвищенні продуктивності праці, зниженні трудомісткості продукції, зниженні коефіцієнта забракованої продукції, так як від цього залежить не тільки отримання ними премій, але і їх розмір. Однак ми вважаємо, що система тільки матеріальних заохочень повинна бути розширена і в майбутньому повинні застосовуватися і інші стимули, такі як нагородження почесними грамотами за результатами року і просування співробітників в кар'єрі.

    Завершуючи роботу, слід зауважити, що методики визначення та аналізу системи показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його вдосконалення.Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є - ефективність виробництва.


    Список використаних джерел

    1. Горфинкель. В.Я. Економіка підприємства: Підручник. - М .: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998..

    2. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Мінськ: Екоперспектіва, 2003. - 498 с.

    3. Стражев В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник. - Мінськ, 2003 - 363 с.

    4. Пєтухов Р.М. Оцінка ефективності промислового виробництва: Методи і показники. - М .: Економіка, 2004. - 191 с.

    5. Чумаченко І.Г. Підвищення ефективності виробництва: У 3-х томах. - К .: Вища школа, 2001..

    6. Єрмолович А.Н. Аналіз ефективності господарської діяльності промислових об'єднань і підприємств. - Мінськ, 2001..

    7. Бєлашов Л.А. і ін. Ефективність виробництва. - К .: Вища школа, 1999..

    8. Савицька Г.В. Аналіз ефективності діяльності підприємств: методологічні аспекти. - М .: Нове знання, 2003 - 160 с.

    9. Вёйе Г. Дернінг У. Введення в загальну економіку і організацію виробництва. - Красноярськ: КТУ, 1995. - 509 с.

    10. Ванинский А.Я. Факторний аналіз господарської діяльності. - М .: Фінанси і статистика, 1999. - 179 с.

    11. Трудовий кодекс Республіки Білорусь: Постатейний коммент .: (в 9 кн.) - Мн .: Технопрінт, 2000. - Кн. 7, ч.2. - 203с.

    12. Трудовий кодекс Республіки Білорусь: Постатейний коммент .: (в 9 кн.) - Мн .: Технопрінт, 2000. - Кн. 7, ч. 1. - 177с.
    13. Омельянюк AM Моделювання процесів управління мотивацією праці // Вести Брест, держ. техн. ун-ту. Економіка. - 2001. - №3. - с.85-87

    14. Морова А.П. Проблеми мотивації працівника до ефективної праці // Соціологія. - 2001. - №2. - С.36-42

    15. Богданиця Е.А. Праця в системі життєвих цінностей // Укр. Бел. дзярж. економ, ун-ту. - 2001. - №2. - С.36-42

    16. Богданиця Е.А. Мотітваціонний клімат на білоруських підприємствах. (Підсумки соціологічного дослідження) // Директор. - 2000. - №10. - С.38-41

    17. Міснікова Л.В. Мотивація праці в системі управління // Укр. Бел.дзярж. економ, ун-ту. - 1999. - №5-6. - с. 18-21

    18. бутеніл В.Є. Природа економічних стимулів. - Мн .: ФУА інформ, 1998 - 64с.

    19. Методичні вказівки до розробки державних планів розвитку народного господарства СРСР. - М.: Економіка, 1974 - 791с.

    20. Економіка підприємства // Під ред. Волкова В.П., Ільїна О.І. - М .: Нове знання, 2003 - 677с.

    21. Суша Г.З. Економіка підприємства. М .: Нове знання, 2003.

    22. Суша Г.З. Економічна ефективність підприємства. Мн .: Акаде-мія управління при Президентові Республіки Білорусь, 2003.

    23. Управління ефективністю та якістю / Пер. з англ. / Под ред. Н. Прокопенко і К. Норта. У 2 ч. М .: Справа, 2001..

    24. Уолш К. Ключові показники менеджменту: Як аналізувати, порівнювати і контролювати дані, що визначають вартість компанії: Пер з англ. - 2-е вид. - М .: Справа, 2001 - 360с.

    25. Макаревич Л.М. Управління ефективність компанії: надійна гарантія прибутковості бізнесу. - М.: ТОВ «Вершина», 2000.

    26. Суша Г. 3. Методика визначення економічної ефективності підприємства. - Мн .: Изд-во МІУ, 2003.- 35 с.
    ...........


    Головна сторінка


        Головна сторінка



    Основні напрямки підвищення економічної ефективності УП "МЗОР"

    Скачати 187.31 Kb.