Дата конвертації19.05.2017
Розмір179.51 Kb.
Типдипломна робота

Скачати 179.51 Kb.

Підвищення прибутку і рентабельності виробництва (на прикладі ВАТ "Сукно")

итовой корпус;

- ткацько-обробний корпус;

- їдальня;

- котельня;

- водопровідна очисна станція.

Суспільство має гарний виробничим потенціалом. Технічне та метрологічне оснащення дозволяє забезпечити випуск продукції відповідно до вимог нормативних документів.

До складу прядильної фабрики входять цехи:

- фарбувально-підготовчого;

- апаратний;

- прядильний.

До складу тонкосуконного комбінату входять цехи:

- ткацько-підготовчого;

- ткацький;

- цех мокрій обробки;

- цех сухої обробки.

До складу структурних підрозділів невиробничого характеру входять:

- їдальня;

- два гуртожитки, зі статусом сімейних;

- два здоровпункту для надання першої медичної допомоги;

- бібліотека технічної літератури;

- бібліотека художньої літератури.

Все обладнання цехів знаходиться в технічно справному стані, укомплектовано засобами контролю і реєстрації основних параметрів технологічних процесів, що дозволяє випускати продукцію відповідно до вимог стандартів.

Значну частку - 98,6% в загальній структурі технологічного обладнання займає обладнання з терміном експлуатації понад 10 років. Рівень зносу активної частини основних фондів становить 63,2%.

Значна частина обладнання практично вичерпала свої ресурси і вимагає поетапної і планомірної заміни з впровадженням нових енергозберігаючих технологій, що дозволяють знизити витрати на його утримання.

Технологічний процес на прядильної фабриці включає наступні технологічні операції: тіпання вовняного волокна, карбонізацію і нейтралізацію, фарбування, сушіння, змішування, чесання, прядіння.

Технологічний процес ткацького виробництва включає наступні технологічні операції: трощіння пряжі, кручення, перемотування, запарювання качка, снованіе, ткацтво.

Технологічний процес оздоблювального виробництва включає наступні технологічні операції: замилювання, валку, промивку, віджимання, карбонізацію, нейтралізацію, ворсування, сушку, стрижку, чистку, заключну декатирування, обробку на тканеусадочной машині, розбракування, промер, маркування, первинну упаковку.

Виробництво продукції на підприємстві здійснюється на базі технології, яка передбачає виконання більш 30-ти технологічних процесів. У виробничих цехах встановлено понад 480 одиниць основного технологічного устаткування. Технічні параметри використовуваного обладнання дозволяють випускати конкурентоспроможну продукцію, як за споживчими властивостями, так і ціновими параметрами.

Метою розвитку ВАТ «Сукно» є нарощування виробничого потенціалу, створення умов для залучення інвестицій, спрямованих на технічне переозброєння виробництва, розширення асортименту продукції, що випускається і підвищення її конкурентоспроможності, найбільш повне задоволення потреб ринку республіки і зовнішніх ринків.

Структура управління ВАТ «Сукно» являє собою сукупність взаємопов'язаних ланок управління, що забезпечують функціонування організації як виробничої системи. Для ВАТ «Сукно» характерна висока централізація функцій управління, яка дозволяє здійснювати єдину політику в технічній, економічній, кадрової та інших областях діяльності організації.

Здійснення функцій управління проводиться відповідно до положення про самостійні структурні підрозділи організації, положеннями про посадових осіб, посадовими інструкціями, стандартами підприємства, методологічними документами системи менеджменту якості.

Підпорядкованість підрозділів підприємства встановлена ​​відповідно до схеми управління ВАТ «Сукно», наведеної в додатку А.

Органами Товариства є органи управління Товариства та його контрольний орган.

Органами управління Товариства є:

- загальні збори акціонерів;

- Наглядова рада;

- виконавчі органи: генеральний директор і дирекція.

Контрольним органом Товариства є ревізійна комісія.

До компетенції ревізійної комісії відноситься проведення ревізій за всіма або кількома напрямками діяльності Товариства яких перевірок по одному або декільком взаємозалежних напрямках або за певний період цієї діяльності, здійснюваної Товариством, його філіями та представництвами.

Обов'язками ревізійної комісії є проведення:

- щорічної ревізії - за результатами фінансової і господарської діяльності Товариства за звітний рік. В цьому випадку ревізія повинна бути завершена не пізніше двох тижнів до проведення загальних зборів акціонерів, на яке виноситься питання про затвердження річного звіту, бухгалтерського балансу, рахунки прибутків і збитків Товариства і розподілу його прибутку і збитків;

- ревізії або перевірки - за рішенням органів управління Товариства у встановлені ними терміни;

- ревізії або перевірки - на письмову вимогу акціонерів Товариства, які є в сукупності власниками 10 або більше відсотків акцій, спрямованому ревізійної комісії. В цьому випадку ревізія або перевірка повинні бути розпочаті не пізніше 30 днів з дати надходження вимоги акціонерів про їх проведення.

Ревізійна комісія має право в будь-який час за власною ініціативою провести ревізію або перевірку. Тривалість ревізії або перевірки не повинна перевищувати 30 днів.

Загальні збори акціонерів є вищим органом управління Товариства.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать:

- зміна статуту Товариства;

- зміна розміру статутного фонду Товариства;

- рішення про випуск акцій та затвердження рішення про випуск акцій;

- обрання членів наглядової ради і ревізійної комісії Товариства та дострокове припинення їх повноважень;

- затвердження річних звітів, бухгалтерських балансів, рахунків прибутків і збитків Товариства і розподіл прибутку і збитків Товариства за наявності і з урахуванням висновку ревізійної комісії та в установлених законодавством випадках - аудиторської організації (аудітора- індивідуального підприємця) або службою відомчого контролю;

- рішення про реорганізацію Товариства та про затвердження передавального акта або розподільчого балансу;

- рішення про ліквідацію Товариства, створення ліквідаційної комісії, призначення її голови або ліквідатора та затвердження проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансів, за винятком випадків, коли рішення про ліквідацію Товариства прийнято реєструючим органом або судом відповідно до законодавчих актів;

- визначення розміру винагород і компенсації витрат членам наглядової ради, ревізійної комісії Товариства за виконання ними своїх обов'язків;

- рішення про надання безоплатної (спонсорської) допомоги відповідно до законодавчих актів;

- надання іншим органам управління Товариства права прийняття рішень щодо окремих питань, не віднесених до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;

- визначення порядку ведення загальних зборів акціонерів в частині, що не врегульованою законодавством, цим статутом і локальними нормативними актами Товариства;

- рішення про придбання Товариством розміщених ним акцій;

- узгодження угод з відчуження знаходиться у власності будівель і споруд вартістю понад 1000 базових величин;

- вирішення інших питань, віднесених законодавством до компетенції вищого органу управління Товариства.

Загальні збори акціонерів можуть проводитися в очній, заочній або змішаній формах.

Очна форма проведення загальних зборів акціонерів передбачає спільне присутність осіб, які мають право на участь у цих зборах, під час обговорення питань порядку денного зборів і прийняття рішень по ним.

При проведенні загальних зборів акціонерів в заочній формі думку осіб, які мають право на участь у цих зборах, з питань порядку денного зборів, поставленим на голосування, визначається шляхом їх письмового опитування.

Змішана форма проведення загальних зборів акціонерів надає особам, які мають право на участь у цих зборах, право на участь в цих зборах, право проголосувати з питань порядку денного зборів або під час присутності на зборах, або шляхом письмового опитування.

Загальне керівництво діяльністю Товариства в період між загальними зборами акціонерів здійснює наглядова рада.

До компетенції наглядової ради належить:

- затвердження річного фінансово-господарського плану Товариства та контроль за його виконанням;

- скликання річних загальних зборів акціонерів і вирішення питань, пов'язаних з його підготовкою і проведенням;

- прийняття рішення про випуск Товариством цінних паперів, за винятком прийняття рішення про випуск акцій;

- затвердження рішення про випуск емісійних цінних паперів, за винятком затвердження рішення про випуск акцій;

- твердження вартості майна Товариства у випадках вчинення значного правочину та угоди, в здійсненні якої є зацікавленість афілійованих осіб, визначення обсягів випуску цінних паперів, а також в інших випадках необхідності визначення вартості майна Товариства, встановлених законодавством і цим статутом;

- визначення рекомендованого розміру винагород і компенсацій витрат членам ревізійної комісії Товариства за виконання ними своїх функціональних обов'язків;

- визначення рекомендованого розміру дивідендів і терміну їх виплати;

- використання резервних та інших фондів Товариства;

- рішення про великі угоди Товариства;

- твердження аудиторської організації (аудитора - індивідуального підприємця) і умов договору з аудиторською організацією (аудитором-індивідуальним підприємцем);

- твердження депозитарію і умов договору з депозитарієм Товариства;

- затвердження умов договорів з керуючою організацією (керуючим) і оцінювачем;

- твердження у випадках, передбачених законодавчими актами, локальних нормативних актів Товариства.

Виконавчі органи підзвітні загальним зборам акціонерів і наглядовій раді та організують виконання рішень цих органів.

Дирекція (колегіальний виконавчий орган) і генеральний директор (одноосібний виконавчий орган) здійснюють поточне керівництво діяльністю Товариства.

До компетенції дирекції належать:

- підготовка програм розвитку Товариства і його унітарних підприємств, в тому числі інвестиційних;

- розгляд звітів керівників унітарних підприємств та структурних підрозділів Товариства;

- списання майна Товариства на суму, що перевищує 100 (сто) базових величин;

- рішення про угоди, пов'язаних з придбанням, відчуженням або можливістю відчуження майна, в тому числі отриманням кредитів, передачі в заставу майна від 10% до 25% вартості активів;

- попередній розгляд питань створення, реорганізації та ліквідації унітарних підприємств, філій та представництв Товариства, участі Товариства в інших господарських товариствах;

- затвердження положень про філії та представництва Товариства;

- підвищення тарифної ставки першого розряду, яка застосовується для оплати праці працівників Товариства;

- виконання інших функцій відповідно до рішень загальних зборів акціонерів і наглядової ради.

Рішення дирекції приймаються на її засіданнях і оформляються протоколом, який підписується членами дирекції та надається загальним зборам акціонерів, наглядовій раді, ревізійній комісії на їх вимогу.

Генеральний директор очолює дирекцію, організує її роботу та головує на її засіданнях.

Генеральний директор:

- здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства, забезпечує виконання рішень загальних зборів акціонерів і наглядової ради, несе відповідальність за діяльність Товариства відповідно до законодавства;

- без довіреності діє від імені Товариства, в тому числі представляє його інтереси і робить угоди від його імені;

- в межах своєї компетенції розпоряджається майном Товариства, укладає договори, видає доручення на вчинення дій від імені Товариства, відкриває рахунки в банках;

- затверджує статути унітарних підприємств Товариства;

- стверджує штати Товариства;

- приймає на роботу та звільняє працівників Товариства;

- застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Товариства;

- видає накази і дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників Товариства;

- приймає рішення про списання майна Товариства на суму до 100 базових величин;

- рішення про угоди, пов'язаних з придбанням, відчуженням або можливістю відчуження майна, в тому числі отриманням кредитів, передачі в заставу майна до 10% вартості активів;

- забезпечує приміщення для проведення засідань наглядової ради та загальних зборів акціонерів, повідомлення акціонерів про скликання зборів, реєстрацію його учасників, друкування, тиражування, розсилку і зберігання протоколів загальних зборів акціонерів, протоколів засідань наглядової ради, інших документів органів управління і контролю Товариства;

- забезпечує збереження і можливість використання документів Товариства і документів юридичної особи, правонаступником якого є Товариство, до здачі їх в державний архів;

- вирішує інші питання, не віднесені законодавством або статутом Товариства до компетенції дирекції, наглядової ради, загальних зборів акціонерів.

Права і обов'язки генерального директора, визначаються законодавством, статутом Товариства, трудовими договорами (контрактами), що укладаються з Товариством на термін не менше 1 року. Трудовий договір (контракт) з генеральним директором, від імені Товариства полягає і підписується головою наглядової ради або іншим його членом, уповноваженим наглядовою радою.

Генеральний директор, не має права виконувати оплачувану роботу на умовах штатного сумісництва. Поєднання їм посад в органах управління інших організацій допускається за згодою наглядової ради.

Члени органів Товариства відповідно до їх компетенції несуть відповідальність перед Товариством за збитки, завдані Товариству їх винними діями (бездіяльністю), в порядку, встановленому законодавством.

Структура управління ВАТ «Сукно» удосконалюється в міру зміни ринкових умов шляхом створення нових і реорганізацією існуючих підрозділів. Це викликано необхідністю створення умов для ефективного впливу на економічну, фінансову, виробничу, соціальну, науково-дослідницьку діяльність організації у вирішенні поставлених завдань.

Питаннями прибутку і рентабельності займається центральна бухгалтерія, яка підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру. Перерахуємо деякі функції центральної бухгалтерії:

- забезпечує правильну і раціональну організацію бухгалтерського обліку;

- забезпечує своєчасне складання і подання встановленої звітності;

- забезпечує достовірний облік витрат виробництва і обігу, реалізації продукції, робіт і послуг;

- забезпечує точний облік результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства відповідно до встановлених правил;

- забезпечує правильне нарахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного бюджету, згідно із законодавством Республіки Білорусь;

- забезпечує перевірку організації бухгалтерського обліку і звітності в структурних підрозділах підприємства, а також у виробництвах і господарствах, виділених на окремий баланс, своєчасний інструктаж працівників з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу;

- бере участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності за даними бухгалтерського обліку, статистичної та оперативної звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, попередження втрат і невиробничих витрат.

Дана організаційна структура відноситься до лінійно-фyнкціoнaльной, вона oбecпeчівaeт тaкoe Відокремлення yпpaвлeнчecкoгo тpyдa, пpи кoтopoм лінeйниe звeнья yпpaвлeнія пpізвaни кoмaндoвaть, a фyнкціoнaльниe - кoнcyльтіpoвaть, пoмoгaть в paзpaбoткe кoнкpeтниx вoпpocoв і пoдгoтoвкe cooтвeтcтвyющіx peшeній, пpoгpaмм, плaнoв. Ця структура має свої переваги і недоліки.

Дocтoінcтвa cтpyктypи:

- ocвoбoждeніe лінeйниx pyкoвoдітeлeй oт peшeнія мнoгіx вoпpocoв, cвязaнниx c плaніpoвaніeм фінaнcoвиx pacчeтoв, мaтepіaльнo-тexнічecкім oбecпeчeніeм тa ін .;

- пocтpoeніe cвязeй «pyкoвoдітeль - пoдчінeнний» пo іepapxічecкoй лecтніцe, пpи кoтopиx кожен paбoтнік пoдчінeн тoлькo oднoмy pyкoвoдітeлю.

Нeдocтaткі cтpyктypи:

- кaждoe звeнo зaінтepecoвaнo в дocтіжeніі cвoeй yзкoй цeлі, a нe oбщeй цeлі предпріянія;

- oтcyтcтвіe тecниx взaімocвязeй і взaімoдeйcтвія нa гopізoнтaльнoм ypoвнe мeждy пpoізвoдcтвeннимі пoдpaздeлeніямі;

- чpeзмepнo paзвітaя cіcтeмa взaімoдeйcтвія пo вepтікaлі;

- aккyмyліpoвaніe нa вepxнeм ypoвнe пoлнoмoчій пo peшeнію нapядy co cтpaтeгічecкімі мнoжecтвa oпepaтівниx зaдaч [15].

2.2 Характеристика продукції, що випускається і її ринків збуту

ВАТ «Сукно» в справжній період є основним виробником пальтових, костюмних і платтяних тканин, дитячих і дорослих ковдр, продукції відомчого призначення в Республіці Білорусь. Підприємство випускає також меблеві тканини, неткані матеріали (ватин, полотно), пряжу для продажу населенню і для ткацького виробництва.

В якості сировини використовуються наступні волокна - шерсть (овеча, козяча), капрон, лавсан, нітрон, віскоза, котонізоване льон, а також хімічні, бавовняні і металізовані нитки.

Технологія виробництва дозволяє виробляти пряжу різну за складом сировини і номінальною лінійною щільності, освоювати виробництво продукції різноманітної структурі, обробці, з використанням нових і нетрадиційних видів текстильної сировини, покращувати експлуатаційні та естетичні властивості продукції.

В асортименті одежних тканин є тканини гладкофарбовані, длинноворсовие, з рельєфним малюнком (букльований, твідові, візерункові, жаккардового малюнка, з використанням фасонної пряжі, Ратин), з використанням лляного волокна.

Ковдри дорослі по розмірним ознаками випускаються як односпальні, півтора-спальні, двоспальні, так само проводиться випуск дитячих ковдр.

При необхідності тканини можуть випускатися з антистатической, молестойкой, водовідштовхувальним, вогнетривким і ін. Просоченнями.

Щорічне оновлення асортименту становить не менше 30%.

Продукція, що випускається на ВАТ «Сукно», має соціальне значення. Її споживачем є всі верстви населення Республіки Білорусь, охоплюючи всі вікові групи і соціальні верстви. Вона необхідна для задоволення вторинних і первинних потреб споживача і задовольняє його потреби. Продукція ВАТ «Сукно» орієнтована в основному на середній клас населення.

Якість і конкурентоспроможність продукції забезпечується виконанням всіх необхідних робіт, встановлених у відповідних документах діючої системи менеджменту якості підприємства (настанові з якості, збірнику карт процесів, методологічних інструкціях, картах контролю і ін.).

Політика в області якості прийнята в рамках СМЯ підприємства, уточнена 22.03.2006 року і має такий зміст:

«Якість продукції в умовах розвитку ринкових відносин і конкуренції, що загострюється товаровиробників незаперечно є гарантом збереження робочих місць і зростання доходів підприємства в цілому і кожного працівника зокрема.

Головна мета діяльності ВАТ «Сукно» - забезпечити високий рівень і стабільну якість продукції, що виробляється; бути для замовників (споживачів) надійним партнером в задоволенні їх компетентних вимог.

Шляхи досягнення поставленої мети:

- щорічна конкретизація цілей, спрямованих на забезпечення виконання головної політики підприємства в області якості продукції;

- вдосконалення маркетингової і збутової діяльності (постійне вивчення вимог споживачів і аналіз їх задоволеності);

- матеріально-технічне постачання виробництва з урахуванням оцінки і вибору постачальника сировини та матеріалів;

планування та розробка нової продукції конкурентоспроможної і необхідної на ринку;

- вдосконалення виробничої і технологічної бази;

- систематичне підвищення компетентності і кваліфікації персоналу;

- функціонування і вдосконалення системи менеджменту якості відповідно до вимог міжнародних стандартів серії 9000 версії 2000 року ».

ВАТ «Сукно» - найбільший виробник тканин серед споріднених підприємств текстильної галузі в Республіці Білорусь. Продукцію з їхньою маркою отримують понад 100 підприємств і фірм ближнього і далекого зарубіжжя. Щорічно виробляється понад 50 нових артикулів і 150 кольорово-малюнків.

ВАТ «Сукно» займає особливе місце на ринку тонкосукняних тканин в республіці в силу технологічних можливостей виробництва. Продукція, що випускається відрізняється не тільки широтою асортименту, а й різноманітністю вихідної сировини, що дозволяє споживачам тканин виготовити вироби, конкурентоспроможні не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.

Продукція, що випускається на ВАТ «Сукно» користується попитом на внутрішньому та зовнішньому ринку, тому відповідно до стратегічних цілей підприємства ми будемо розширювати обидва ринки.

Можна виділити наступні сегменти (відповідно до малюнками 2,1; 2,2; 2,3):

- ринок Республіки Білорусь;

- ринок Російської Федерації;

- ринок Далекого Зарубіжжя.

Малюнок 2.1 - Структура реалізації продукції ВАТ «Сукно» по ринках збуту в 2006 році

Малюнок 2.2 - Структура реалізації продукції ВАТ «Сукно» по ринках збуту в 2007 році

Малюнок 2.3 - Структура реалізації продукції ВАТ «Сукно» по ринках збуту в 2008 році

Протягом трьох років реалізація продукції на ринок Далекого Зарубіжжя практично не змінювалася.Але все більшу частку ринку Російської Федерації завойовувало ВАТ «Сукно», і відповідно знижувалася частка реалізації продукції на території Республіки Білорусь. Позитивною тенденцією є реалізація більшого обсягу реалізації продукції на зовнішні ринки.

2.3 Аналіз техніко-економічних показників

Аналіз динаміки техніко-економічних показників за 2006 - 2008 рр. представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1-Техніко-економічні показники

показник

Од. вим.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяг виробництва продукції

млн. р.

27221,0

34898,0

40428,0

пряжа

тонн

850,0

1017,0

993,0

тканини готові

ти см.

1001,0

1039,0

1127,0

тканини готові

тис.м 2

1482,0

1528,0

1676,0

повна собівартість

млн. р.

27997

35427

41771

фондовіддача

1,18

1,33

1,52

фондомісткість

0,85

0,75

0,66

газ природний

т.у.п.

2976

3166

2846

Електрична енергія

тис. кВт.год

4531

5024

4838

Теплова енергія

Гкал

22116

23419

20971

Середньооблікова чисельність

чол.

812

813

798

Середньомісячна заробітна плата

тис.р.

418,1

511,1

580,3

Витрати на оплату праці

млн.р.

4111,7

5030,6

5624,4

Продуктивність праці

тис.р.

51199

58217

65169

Коефіцієнт поточної ліквідності

4,3

2,8

2,9

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

0,7

0,6

0,6

балансовий прибуток

млн.р.

438

тисяча триста шістьдесят вісім

+1498

Рентабельність реалізованої продукції

%

5,1

5,8

4,5

2.3.1 Аналіз обсягу виробництва

Показники для аналізу обсягу виробництва в натуральному вираженні представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Обсяг виробництва

показник

Од. вим.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяг виробництва продукції

млн. р.

27221,0

34898,0

40428,0

пряжа

тонн

850,0

1017,0

993,0

тканини готові

ти см.

1001,0

1039,0

1127,0

тис.м 2

1482,0

1528,0

1676,0

індекси до попереднього року

Обсяг виробництва продукції

%

112,7

128,2

115,8

пряжа

%

111,0

119,6

97,6

Тканини готові, тис.м.

%

110,9

103,8

108,5

Тканини готові, тис.м. 2

%

109,9

103,1

109,7

Обсяг виробленої продукції в вартісному вираженні зростає протягом 3-х років, як за рахунок збільшення обсягу виробленої продукції в натуральному вираженні, так і за рахунок збільшення вартості продукції.У 2007 році обсяг виробленої продукції у вартісному вираженні зростає в основному за рахунок вартості продукції, а в 2008 році в більшій мірі за рахунок збільшення обсягу продукції.

Малюнок 2.4 - Обсяг виробництва

Обсяг пряжі в 2007 році збільшився на 19,6% або на 167 тонн. У 2008 році відбулося зниження на 2,4% (24 тонни). Через погану якість закупленої вовни, в 2008 році вона містила велику кількість багаття і тому привела до більш тривалої обробці, в результаті чого ми маємо зниження даного показника.

Виробництво готових тканин в тис. Метрів і в тис. Квадратних заходи протягом трьох років росли. Зростання в 2007 році склав 103,8% або 38 т. М., 103,1% або 46 т.м 2. 2008 рік - 108,5% або 88 т.м., 109,7% або 148 т. М 2 (рисунок 2.4).

2.3.2 Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції

Собівартість продукції (робіт, послуг) - являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва продукції (робіт послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію [2].

Перелік статей, що включаються в собівартість продукції, визначається галузевими методичними рекомендаціями. У таблиці 2.3 наведені дані за статтями калькуляції.

Таблиця 2.3

Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції

Статті витрат

2006

2007

2008

2007 ДО 2006

2008 До 2007

(Млн. Р.)

%

(Млн. Р.)

%

(Млн. Р.)

%

сировина

19334

69,05

24243

68,43

28230

67,58

125,4

116,4

зменшення або збільшення витрат

88

0,32

100

0,28

106

0,25

113,6

106,0

Сировина за вирахуванням відходів

19246

68,73

24143

68,15

28124

67,33

125,4

116,5

Допоміжні матеріали

996

3,56

+1321

3,73

1352

3,24

132,6

102,3

паливо

513

1,83

857

2,42

1116

2,67

167,1

130,2

Вода на техноло- ня потреби

287

1,02

347

0,98

444

1,06

120,9

128,0

Основна і додаткова зарплата

1528

5,46

2000

5,64

2302

5,51

130,9

115,1

Нарахування на зарплату

582

2,08

735

2,08

841

2,01

126,3

114,4

загальновиробничі витрати

2555

9,12

3427

9,67

4143

9,92

134,1

120,9

Загальногосподарські витрати

2133

7,62

2412

6,81

3220

7,71

113,1

133,5

Втрати від шлюбу

4

0,02

2

0,01

3

0,01

50,0

150,0

виробнича собівартість

27840

99,44

35244

99,49

41545

99,46

126,6

117,9

позавиробничі витрати

112

0,40

146

0,41

181

0,43

130,5

124,0

послуги

45

0,16

37

0,10

45

0,11

82,2

121,6

повна собівартість

27997

100

35427

100

41771

100

126,5

117,9

Малюнок 2.5 - Діаграма собівартості продукції за статтями калькуляції за 2008 рік

Питома вага виробничої собівартості від повної собівартості протягом трьох років змінювався незначно, відповідно питома вага позавиробничих витрат і послуг також практично не змінювався і залишався близько 0,5%. Основну частку в повній собівартості становить вартість сировини (рисунок 2.5). Питома вага даної статті витрат знижується, але при цьому зростає питома вага палива. Дуже маленькими витратами є втрати від шлюбу і складають всього 0,02% - 0,01%.

Повна собівартість зросла на 26,5% в 2007 році і на 17,9% в 2008 році. Точно також зросла і виробнича собівартість. Вартість сировини зросла в зв'язку зі збільшенням цін на шерсть на світовому ринку. Вартість палива і води зросли через підвищення державою тарифів на дані статті витрат. Основна та додаткова заробітна плата зросла в зв'язку зі збільшенням розцінок, а розцінки росли зі збільшенням тарифної ставки. Загальновиробничі і загальногосподарські витрати в 2007 році зросли на 34,1% і 13,1%, а в 2008 році на 20,9% і 33,5% відповідно.

2.3.3 Аналіз основних виробничих фондів, теплоенергетичних ресурсів та показників ефективності праці

Для узагальнення характеристики ефективності використання основних засобів служать показники фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів), який визначає випуск на 1 карбованець основних засобів (прямий показник) і фондомісткості характеризує необхідну суму основних засобів для отримання продукції на 1 рубль (зворотний показник фондовіддачі) [16]. Дані представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Показники основних виробничих фондів

показники

Од. вим.

2006

2007

2008

2007 ДО 2006

2008 До 2007

Обсяг виробництва продукції

млн.р.

27221,0

34898,0

40428,0

128,2

115,8

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

млн.р.

23111

26331

26576

113,9

100,9

фондовіддача

1,18

1,33

1,52

112,7

114,3

фондомісткість

0,85

0,75

0,66

88,2

88,0

Малюнок 2.6 - Фондовіддача і фондомісткість

Фондовіддача протягом аналізованого періоду збільшилася. Так як фондомісткість зворотна величина фондовіддачі, то відповідно вона знизилася. Така зміна цих показників для підприємства є позитивним (рисунок 2.6).

Так як фондовіддача складається з відношення обсягу виробництва продукції у вартісному вираженні до середньорічної вартості основних виробничих фондів, то можна зробити висновок: зростання середньорічної вартості виробничих фондів (а вона виросла на 15% в порівнянні 2008 року з 2006 роком) впливає негативно на зростання фондовіддачі ( на зниження фондомісткості), а зростання обсягу виробництва продукції навпаки веде до її зростання. Фондовіддача зросла, тому що темпи зростання обсягу виробництва продукції вище, ніж темпи зростання середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Теплоенергетичні ресурси є одними з найголовніших ресурсів для підприємства, споживання яких необхідно знижувати. У таблиці 2.5 наведено їх показники в натуральному вираженні і темпи.

Таблиця 2.5 - Теплоенергетичні ресурси

найменування показника

Одиниця виміру

2006

2007

2008

2007 ДО 2006

2008 До 2007

газ природний

т.у.п.

2976

3166

2846

106,4

89,9

Електрична енергія

тис. кВт.год

4531

5024

4838

110,9

96,3

Теплова енергія

Гкал

22116

23419

20971

105,9

89,5

Споживання теплоенергетичних ресурсів в 2007 році збільшилася в порівнянні з 2006 роком. Це сталося через збільшення обсягу виробленої продукції, а також в 2007 році велика кількість даних ресурсів було використано на усунення наслідків після затоплення складу готових товарів. Вплив на споживання також надала більш морозна зима. Тому споживання природного газу збільшилася на 6,4%, електричної енергії на 10,9% і теплової енергії на 5,9%.

У 2008 році спостерігається зниження використання всіх теплоенергетичних ресурсів у порівнянні з 2007 роком, а природний газ і теплова енергія знизилися і в порівнянні з 2006 роком на 4,4% і 5,2% відповідно. Це можна пояснити тим, що підприємство розпочало впровадження заходів щодо зниження енергоносіїв.

Трудові ресурси на підприємстві, рівень продуктивності праці і оплата праці представлені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Показники ефективності праці

...........

найменування показника

Од. вим.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Індекси зміни в%

2007 ДО 2006

2008 До 2007

1

2

3

4

5

6

7

Середньооблікова чисельність працюючих за все,

чол.

812

813

798

100,1

98,2

в тому числі:

Персонал, зайнятий в основній діяльності:

чол.

773

775

763

100,3

98,5

Продовження таблиці 2.6

1

2

3

4

5

6

7

Середньомісячна заробітна плата працюючих



тис.р.

418,1

511,1

580,3

122,2

113,5

Витрати на оплату праці

млн.р.

4111,7

5030,6

5624,4

122,3

111,8

Продуктивність праці (відношення обсягу виробництва в порівняних цінах до середньооблікової чисельності персоналу, зайнятого в основній діяльності (ППП))

тис.р.

51199

58217

65169

113,7

111,9

На підставі таблиці 2.6 побудуємо графік який наочно відображає зміну продуктивності праці, витрат на оплату праці, середньооблікова чисельність і заробітну плату (рисунок 2.7).

Малюнок 2.7 - Графік зміни показників ефективності праці (у%)

Так як середньомісячна заробітна плата залежить від середньооблікової чисельності, а вона практично не змінювалася, то середньомісячна заробітна плата протягом трьох років росла прямо пропорційно фонду заробітної плати (витрат на оплату праці). Хоча витрати на оплату праці та середньомісячна заробітна плата росли в вартісному вираженні, темп зростання в 2008 році знизився майже в 2 рази.

Середньооблікова чисельність знизилася в 2008 році через невдоволення більшості працюючих розміром заробітної плати.

Продуктивність праці зросла в 2007 році на 13,7%, а в 2008 році на 11,9%. Продуктивність працю залежить від обсягу виробництва продукції в порівнянних цінах і від середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу (ППП). Темп зростання продуктивності праці в 2008 році був вище, ніж обсяг виробництва продукції в порівнянних цінах (за той же період) через зниження середньооблікової чисельності ППП.

2.3.4 Аналіз фінансових коефіцієнтів

Фінансові коефіцієнти наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Фінансові коефіцієнти

найменування показника

2006

2007

2008

2007 ДО 2006

2008 До 2007

Коефіцієнт поточної ліквідності

4,3

2,8

2,9

-1,5

0,1

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

0,7

0,6

0,6

-0,1

0

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення термінових зобов'язань підприємства. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості [7].

Побудуємо графік зміни коефіцієнтів представлених в таблиці 2.7 протягом 2006 - 2008 рр. (Рисунок 2.8).

Малюнок 2.8 - Графік зміни фінансових коефіцієнтів

Згідно з міжнародною практикою, значення коефіцієнта поточної ліквідності має перебувати в межах від одиниці до двох. Нижня межа обумовлена ​​тим, що оборотних коштів повинне бути, щонайменше, досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше підприємство опиниться під загрозою банкрутства. А перевищення верхньої межі, тобто перевищення оборотних (поточних) активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж в 2 рази, вважається небажаним, оскільки свідчить про нераціональне вкладення підприємством своїх засобів і неефективним їх використанні. Саме це і спостерігається в ВАТ «Сукно» протягом 3-х років. Але зниження даного коефіцієнта в 2007 році на 1,5 пункту є позитивною тенденцією для підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має становити не менше 0,1. У ВАТ «Сукно» даний коефіцієнт протягом аналізованого періоду варіюється 0,7 - 0,6, що говорить про задовільний забезпеченні підприємства власними коштами.

Так як обидва коефіцієнта не нижче нормативних значень, то можна вважати підприємство фінансово стійким.

2.3.5 Аналіз прибутку

Балансовий прибуток або збиток представляє собою суму результату від реалізації продукції (робіт, послуг), результату від іншої реалізації, сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає дослідження, по - перше, змін кожного показника за поточний аналізований період (горизонтальний аналіз), по - друге, дослідження структури відповідних показників і їх змін (вертикальний аналіз), по - третє, вивчення динаміки зміни показників фінансових результатів за ряд даних періодів.

Проведемо вертикальний аналіз фінансових результатів (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 - Вертикальний аналіз структури прибутку

показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Прикладом

чания

млн. р.

%

млн. р.

%

млн. р.

%

1.Всего доходів і надходжень (стор. 2 + 5)

33355

100,0

41477

100,0

45352

100,0

2.Виручка від реалізації продукції без ПДВ і акцизів

30250

90,7

37632

90,7

42462

93,6

в% до с. 1

3. Собівартість реалізації продукції

28787

95,2

35585

94,6

40617

95,7

в% до с. 2

4.Результати від реалізації (стор. 2 - 3)

тисячу чотиреста шістьдесят три

4,8

2047

5,4

1845

4,3

в% до с. 2

5.Прочіе доходи

3105

9,3

3845

9,3

2880

6,4

в% до с. 1

6.Прочіе витрати

4130

-

4524

-

3227

-

7.Балансовая прибуток (стор. 4 + 5 - 6)

438

1,3

тисяча триста шістьдесят вісім

3,3

+1498

3,3

в% до с.1

8.Платежі в бюджет

210

47,9

676

49,4

710

47,4

в% до с. 7

9.Чістая прибуток

(Стр.7- 8)

228

0,7

692

1,7

788

1,7

в% до с. 1

З таблиці 2.8 видно, що питома вага виручки від реалізації продукції в загальних доходах за 2007 рік залишився на рівні з 2006 роком, але вже в 2008 році він зріс на 2,9 процентних пункту. Це говорить про те, що підприємство в 2008 році більший дохід отримала не від основної діяльності (інші доходи зросли), цю тенденцію слід визнати позитивною, якщо вона здійснюється не на шкоду основної діяльності. Але так як позареалізаційні операції принесли підприємству в стискання 3-х років збиток, то слід знижувати частку позареалізаційних операцій, одержуваних від основної діяльності, що і спостерігається в 2008 році.

Зменшення питомої ваги собівартості реалізації продукції в 2007 році - позитивна тенденція. Витрати на виробництво впали, отже збільшилася можливість отримання підприємством додаткового прибутку і можливість підвищення конкурентноздатності продукції. У 2008 році відбулося зростання питомої ваги собівартості реалізації продукції і відповідно зниження питомої ваги прибутку.

Зростання питомої ваги балансового і чистого прибутку в загальних доходах носить сприятливий характер, який свідчить про позитивні тенденції в організації виробництва на даному підприємстві.

Проведемо горизонтальний аналіз фінансових результатів (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 - Горизонтальний аналіз і динаміка фінансових результатів (млн. Р.)

показник

2006

2007

2008

Темп 2007 ДО 2006

Темп 2008 До 2007

1.Виручка від реалізації товарів, продукції (за мінусом ПДВ, акцизів і ін.)

30250

37632

42462

124,4

112,8

2.Себестоімость реалізації продукції

28787

35585

40617

123,6

114,1

3.Прібиль від реалізації

(стор. 1 - 2) (Р р)

тисячу чотиреста шістьдесят три

2047

1845

139,9

90,1

4.Прочіе операційні доходи

3030

3782

2529

124,8

66,9

5.Прочіе операційні витрати

2906

3710

2523

127,7

68,0

6.Результат від іншої реалізації (Р пр)

124

72

6

58,1

8,3

7.Прібиль (збиток) від фінансово-господарської діяльності (стор. 3 + 6)

1 587

2119

+1851

133,5

87,4

8.Прочіе позареалізаційні доходи

75

63

351

84,0

557,1

9.Прочіе позареалізаційні витрати

один тисяча двісті двадцять чотири

814

704

66,5

86,5

10.Сальдо доходів і витрат від

позареалізаційних операцій (Р вн)

-1149

-751

-353

65,4

47,0

11.Балансовая прибуток

(стор. 7 + 10) (Р б)

438

тисяча триста шістьдесят вісім

+1498

312,3

109,5

12.Налог на прибуток

210

676

710

321,9

105,0

13.Чістая прибуток (стор. 11 - 12)

228

692

788

303,5

113,9

Малюнок 2.9 - Зміна по роках складових балансового прибутку

Прибуток від реалізації продукції в 2007 році значно зросла, в 2008 році знизилася майже на 10%, що впливає негативно на балансовий прибуток. Прибуток від операційних доходів і витрат знижувалася протягом 3-х років, що негативно впливало на збільшення балансового прибутку. Значне зниження збитку від позареалізаційних операцій протягом даного періоду збільшувало балансовий прибуток (малюнок 2.9).

Балансовий прибуток в 2007 році збільшилася на 930 млн. Р. Проводячи пофакторний аналіз балансового прибутку можна простежити який з факторів і в якій мірі вплинув на збільшення.

Балансовий прибуток складається з прибутку від реалізації продукції (Р р), результату від іншої реалізації (Р пр) і сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій (Р вн):

Р б = Р р + Р пр + Р вн. (2.1)

Розрахунок впливу прибутку від реалізації продукції на балансовий прибуток:

Р б = (Р р 2007 + Р пр 2006 + Р вн 2006) - (Р р 2006 + Р пр 2006 + Р вн 2006) =

= (2047 + 124 - 1149) - (тисяча чотиреста шістьдесят три + 124 - 1149) = + 584 млн. Р.

Розрахунок впливу прибутку від іншої реалізації:

Р б = (Р р 2007 + Р пр 2007 + Р вн 2006) - (Р р 2007 + Р пр 2006 + Р вн 2006) =

= (2047 + 72 -1149) - (2047 + 124 - 1149) = - 52 млн. Р.

Розрахунок впливу від позареалізаційних операцій:

Р б = (Р р 2007 + Р пр 2007 + Р вн 2007) - (Р р 2007 + Р пр 2007 + Р вн 2006) =

= (2047 + 72 - 751) - (2047 + 72 - 1149) = + 398 млн. Р.

З розрахунків видно, що балансовий прибуток в 2007 році була збільшена через прибутку від реалізації продукції на 584 млн.р. і позареалізаційного фінансового результату на 398 млн. р., тобто позареалізаційні витрати знизилися і хоч і незначно, але вели до збільшення балансового прибутку. А результат від іншої реалізації привів до зниження балансового прибутку на 52 млн. Р.

За допомогою пофакторного аналізу простежимо які фактори вплинули на збільшення балансового прибутку в 2008 році в порівнянні з 2007 роком. Вона збільшилася на 130 млн. Р. або на 9,5%.

Розрахунок впливу прибутку від реалізації продукції на балансовий прибуток:

Р б = (Р р 2008 + Р пр 2007 + Р вн 2007) - (Р р 2007 + Р пр 2007 + Р вн 2007) =

= (1845 + 72 - 751) - (2047 + 72 - 751) = - 202 млн. Р.

Розрахунок впливу прибутку від іншої реалізації:

Р б = (Р р 2008 + Р пр 2008 + Р вн 2007) - (Р р 2008 + Р пр 2007 + Р вн 2007) =

= (1845 + 6 - 751) - (1845 + 72 - 751) = - 66 млн. Р.

Розрахунок впливу від позареалізаційних операцій:

Р б = (Р р 200 8 + Р пр 200 8 + Р вн 200 8) - (Р р 200 8 + Р пр 200 8 + Р вн 200 7) =

= (1845 + 6 - 353) - (1845 + 6 - 751) = + 398 млн. Р.

За розрахунками видно, що балансовий прибуток в 2008 році збільшилася тільки через позареалізаційного фінансового результату. Це сталося через збільшення позареалізаційних доходів і зниження витрат. Прибуток від реалізації продукції та від іншої реалізації як і в 2007 році вели до зниження балансового прибутку.

Малюнок 2.10 - Зростання балансового і чистого прибутку

Чистий прибуток в 2007 році зросла в 3 рази, а в 2008 році на 13%. Так як питома вага податку на прибуток практично не змінювався, то чистий прибуток росла пропорційно балансовій (рисунок 2.10).

Малюнок 2.11 - Прибуток від реалізації продукції, млн. Р.

З малюнка 2.11 видно, що прибуток від реалізації продукції протягом трьох років знижувалася. Так як прибуток від реалізації продукції по підприємству залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції, собівартості і рівня средньореалізаціоних цін, то простежимо який фактор і як впливав на зниження.

Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки.

Зміна рівня средньореалізаціоних цін і величина прибутку знаходиться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки [16].

У таблиці 2.10 наведені показники ціни продукції, її кількості і прибутку.

Таблиця 2.10

Показники ціни продукції, її кількості і прибутку

показник

2006

2007

2008

Виручка від реалізації товарів, продукції N p

30250

37632

42462

Собівартість реалізації продукції. (Млн. Р.)

28787

35585

40617

Прибуток від реалізації (млн. Р.) Р р

тисячу чотиреста шістьдесят три

2047

1845

Обсяг реалізації (тис. М.) Q

1002,05

1094,59

1131,77

Середня собівартість за 1 м (тис. Р.) З

28,73

32,51

35,89

Середня ціна за 1 м (тис. Р.) Р

30,19

34,38

37,52

Простежимо які з факторів у 2007 році вплинули на зростання прибутку. Вона виросла на 584 млн. Р.

Зміна суми прибутку за рахунок:

- обсягу реалізації продукції:

Р р = Q 2007 (p 2006 - C 2006) - (Q 2006 (p 2006 - C 2006)) = 1094,59 (30,19 - 28,73) - (1002,05 (30,19 - 28,73 )) = + 135 млн. р .;

- середніх цін реалізації:

Р р = Q 2007 (p 2007 - C 2006) - (Q 2007 (p 2006 - C 2006)) = 1094,59 (34,38 - 28,73) - (1094,59 (30,19 - 28,73 )) = + 4586 млн. р .;

- собівартості реалізованої продукції:

Р р = Q 2007 (p 2007 - C 2007) - (Q 2007 (p 2007 - C 2006)) = 1094,59 (34,38 - 32,51) - (1094,59 (34,38 - 28,73 )) = - 4137 млн. р.

Результати розрахунків показали, що прибуток в 2007 році перевиконано в основному за рахунок збільшення средньореалізаціоних цін. Зміна обсягу реалізації також сприяло збільшенню суми прибутку на 135 млн. Р. У зв'язку з підвищенням собівартості продукції сума прибутку зменшилася на 4137 млн. Р.

У 2008 році відбулося зниження прибутку на 202 млн. Р. Визначимо які чинники на це вплинули.

Зміна суми прибутку за рахунок:

- обсягу реалізації продукції:

Р р = Q 2008 (p 2007 - C 2007) - (Q 2007 (p 2007 - C 2007)) = 1131,77 (34,38- 32,51) - (1094,59 (34,38- 32,51 )) = + 69 млн. р .;

- середніх цін реалізації:

Р р = Q 2008 (p випуску 2008 - C 2007) - (Q 2008 (p 2007 - C 2007)) = 1131,77 (37,52 - 28,73) - (1131,77 (34,38 - 32,51 )) = + 7832 млн. р .;

- собівартості реалізованої продукції:

Р р = Q 2008 (p випуску 2008 - C 2008) - (Q 2008 (p випуску 2008 - C 2007)) = 1131,77 (37,52 - 35,89) - (1131,77 (37,52- 28,73 )) = - 8103 млн. р.

З розрахунків видно, що підвищення собівартості продукції у 2008 році призвело до зниження суми прибутку. У зв'язку зі збільшенням середніх цін реалізації і обсягу реалізації продукції прибуток збільшився на 7901 млн. Р.

Збільшення собівартості продукції вже в 2007 році негативно впливало на суму прибутку, а в 2008 році воно призвело до її зниження. Підприємству варто задуматися про шляхи зниження собівартості продукції, інакше в результаті вона призведе до збитків.

Балансовий прибуток протягом 2006 - 2008 рр. змінювалася за рахунок зміни складових факторів. Позареалізаційні збиток знижувався і збільшував балансовий прибуток, а прибуток від операційних доходів, навпаки, знижувалася і зменшувала балансовий прибуток. Прибуток від реалізації продукції в 2007 році вплинула позитивно, а 2008 році призвела до зменшення балансового прибутку.

Мета підприємства в даній ситуації - це продовжувати знижувати збиток від позареалізаційної діяльності і збільшувати прибуток від реалізації продукції і прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від реалізації продукції змінювалася також через своїх складових. Так зростання собівартості продукції весь час веде до зменшення прибутку, а обсяг реалізації продукції і середні ціни реалізації збільшують її. У 2008 році темп зростання середньої собівартості за 1 м збільшився в порівнянні з темпами зростання середньої ціни і обсягом реалізації, що призвело до зниження прибутку від реалізації продукції.

Таке збільшення собівартості відбулося через несвоєчасну заміни старого обладнання на нове. Рівень зносу активної частини основних фондів становить 63,2%. План заміни зношеного обладнання у 2007 році було виконано в повному обсязі.

Також собівартість продукції можна знизити шляхом зміни технологічного процесу в ткацько-підготовчому цеху, чого не було виконаного раніше.

Щороку необхідно виконувати завдання по впровадженню нової продукції, що веде до збільшення обсягу і відповідно до отримання додаткового доходу, а значить і прибутку.

Виконання даних пропозицій призведе підприємство до збільшення прибутку.

2.3.6 Аналіз рентабельності

В роботі проаналізовані три показника рентабельності:

- рентабельність виробничої діяльності;

- рентабельність реалізованої продукції;

- рентабельність продажів (обороту).

Показники рентабельності наведені в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Показники рентабельності

показник

2006

2007

2008

1

2

3

4

Виручка від реалізації продукції N p

30250

37632

42462

Собівартість реалізації продукції (витрати на виробництво і реалізацію продукції) (млн.р.) З РП

28787

35585

40617

Прибуток від реалізації (млн. Р.) Р р

тисячу чотиреста шістьдесят три

2047

1845

Продовження таблиці 2.11

1

2

3

4

Чистий прибуток (млн. Р.) ПП

228

692

788

Рентабельність виробничої діяльності (%) R ПП

0,8

1,9

1,9

Рентабельність реалізованої продукції (%) R РП

5,1

5,8

4,5

Рентабельність продажів (%) R П

4,8

5,4

4,3

На підставі даних таблиці 2.11 побудуємо діаграму динаміки рентабельності.

Малюнок 2.12 - Динаміка рентабельності

Як видно з діаграми (рисунок 2.12) рентабельність реалізованої продукції, рентабельність продажів і рентабельність продукції чиста в 2007 році була найвища. У 2008 році рентабельність реалізованої продукції і рентабельність продажів знизилися на 1,3 і 1,1 процентних пункти відповідно. Рентабельність продукції чиста залишилася на рівні 2007 року.

Простежимо, як і які фактори вплинули на кожну з розглянутих рентабельності.

Зміна рентабельності виробничої діяльності за рахунок:

- чистого прибутку:

2007 рік:

R ПП = (ПП 2007 / С РП 2006) - (ПП 2006 / С РП 2006) = (692/28787) - (228/28787) = + 1,6%;

2008 рік:

R ПП = (ПП 2008 / С РП 2007) - (ПП 2007 / С РП 2007) = (788/35585) - (692/35585) = + 0,3%;

- витрат на виробництво і реалізацію продукції:

2007 рік:

R ПП = (ПП 2007 / С РП 2007) - (ПП 2007 / С РП 2006) = (692/35585) - (692/28787) = - 0,5%;

2008 рік:

R ПП = (ПП 2008 / С РП 2008) - (ПП 2008 / С РП 2007) = (788/40617) - (788/35585) = - 0,3%.

Розрахунки показали, що зростання чистого прибутку в 2007 році вплинув на збільшення рентабельності виробничої діяльності, а збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції навпаки її знизила. Також розрахунки підтвердили дані діаграми, що рентабельність виробничої діяльності в 2008 році не змінилася в порівнянні з 2007 роком.

Зміна рентабельності реалізованої продукції за рахунок:

- прибутку від реалізації продукції:

2007 рік:

R РП = (Р р 2007 / С РП 2006) - (Р р 2006 / С РП 2006) = (2047/28787) - (1463/28787) = + 2,0%;

2008 рік:

R РП = (Р р 2008 / С РП 2007) - (Р р 2007 / С РП 2007) = (1845/35585) - (2047/35585) = - 0,6%;

- собівартості реалізованої продукції:

2007 рік:

R РП = (Р р 2007 / С РП 200 7) - (Р р 200 7 / С РП 2006) = (2047/35585) - (2047/28787) = - 1,3%;

2008 рік:

R РП = (Р р 2008 / С РП 2008) - (Р р 2008 / С РП 2007) = (1845/40617) - (1845/35585) = - 0,7%.

У 2007 році збільшення прибутку від реалізації продукції призвело до збільшення рентабельності реалізованої продукції на 2%, але на 1,3% вона знизилася через збільшення собівартості продукції (загальний приріст рентабельності становив 0,7%). У 2008 році збільшення собівартості та зниження прибутку практично рівномірно знизили рентабельність реалізованої продукції на 1,3%.

Зміна рентабельності продажів за рахунок:

- прибутку від реалізації продукції:

2007 рік:

R П = (Р р 2007 / N Р 2006) - (Р р 2006 / N Р 2006) = (2047/30250) - (1463/30250) = + 2,0%;

2008 рік:

R П = (Р р 2008 / N Р 2007) - (Р р 2007 / N Р 2007) = (1845/37632) - (2047/37632) = - 0,5%;

- виручки від реалізації продукції:

2007 рік:

R П = (Р р 2007 / N Р 2007) - (Р р 2007 / N Р 2006) = (2047/37632) - (2047/30250) = - 1,4%;

2008 рік:

R П = (Р р 2008 / N Р 2008) - (Р р 2008 / N Р 2007) = (1845/42462) - (1845/37632) = - 0,6%.

Рентабельність продажів також як і рентабельність реалізованої продукції, в 2007 році зросла через зростання прибутку від реалізації продукції і в 2008 році впала в зв'язку зі зниженням прибутку. Виручка від реалізації продукції негативно впливала протягом аналізованого періоду.

Розглядаючи рентабельність реалізованої продукції і рентабельність виробничої діяльності, видно, що зниження даних показників протягом 2006 - 2008 рр. відбулося через збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції. Що стосується рентабельності продажів, то на її зниження вплинули, як виручка від реалізації продукції, так і прибуток від реалізації продукції. Так як прибуток від реалізації продукції залежить від виручки і собівартості, то підприємству потрібно збільшувати виручку і знижувати собівартість продукції.

висновок:

Аналіз виробничо-господарської діяльності показав: обсяг пряжі в 2007 році збільшився на 19,6%. У 2008 році відбулося зниження на 2,4%. Виробництво готових тканин в тис. Метрів і в тис. Квадратних заходи протягом трьох років росли.

Обсяг виробництва у вартісному вираженні зростав більшими темпами, ніж середньорічна вартість основних виробничих фондів, що призвело до збільшення фондовіддачі. А зростання фондовіддачі є позитивною тенденцією для ВАТ «Сукно».

Витрати на оплату праці та середньомісячна заробітна плата росли в вартісному вираженні, але темп зростання в 2008 році знизився майже в 2 рази. У 2008 році знизилася середньооблікова чисельність. Продуктивність праці зросла в 2007 році на 13,7%, а в 2008 році на 11,9%.

Аналізуючи собівартість продукції за статтями калькуляції видно, що витрати на сировину є основною статтею витрат на виробництво продукції, і вони ростуть. Також зростають витрати на паливо. Збільшилися загальновиробничі і загальногосподарські витрат протягом трьох років.

При аналізі теплоенергетичних ресурсів видно, що в 2008 році відбулося зниження використання всіх теплоенергетичних ресурсів у порівнянні з 2007 роком, а природний газ і теплова енергія знизилися і в порівнянні з 2006 роком на 4,4% і 5,2% відповідно.

Коефіцієнт поточної ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами протягом трьох років не були нижче нормативних значень, отже підприємство фінансово стійке.

Зростання питомої ваги балансового і чистого прибутку в загальних доходах носить сприятливий характер, який свідчить про позитивні тенденції в організації виробництва на даному підприємстві.

Чистий прибуток в 2007 році зросла в 3 рази, а в 2008 році на 13%. Так як питома вага податку на прибуток практично не змінювався, то чистий прибуток росла пропорційно балансовій.

Прибуток від реалізації продукції протягом трьох років знижувалася. На це зниження вплинуло збільшення собівартості продукції.

Рентабельність реалізованої продукції, рентабельність продажів і рентабельність продукції чиста в 2007 році була найвища. У 2008 році рентабельність реалізованої продукції і рентабельність продажів знизилися на 1,3 і 1,1 процентних пункти відповідно. Рентабельність продукції чиста залишилася на рівні 2007 року.

Проаналізувавши виробничо-господарську діяльність ВАТ «Сукно» можна запропонувати заходи щодо підвищення прибутку і рентабельності, такі як:

- розробка проекту на технічне переозброєння виробництва шляхом впровадження нової лінії;

- впровадження нового продукту;

- вдосконалення технологічного процесу.

3. Заходи щодо підвищення прибутку і рентабельності виробництва

3.1 Розробка проекту на технічне переозброєння виробництва

Найважливішим стратегічним завданням ВАТ «Сукно» на найближчі роки є випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції, забезпечення реалізації заходів щодо зниження матеріало- та енергоємності виробництва, зростання продуктивності праці.

Однак на тому обладнанні, яким оснащено підприємство, це завдання вирішити дуже важко, часом і неможливо. При зносі активної частини основних виробничих фондів понад 90% лише впровадження прогресивного технологічного обладнання дозволить вирішити вищезгадані завдання.

В даний час вузьким місцем в технологічному ланцюжку виробництва пряжі є процес карбонізації волокна.Встановлена ​​на підприємстві лінія карбонізації та нейтралізації фірми «Хірано-Кінзоку» (Японія) морально і фізично застаріла, не забезпечує стабільну роботу даного переходу, часто виходить з ладу (ремонт вимагає значних матеріальних витрат), енергоємна.

Фахівцями підприємства проведено маркетингові дослідження ринку технологічного обладнання. Це питання було опрацьовано з багатьма фірмами-виробниками обладнання з очищення вовни від бур'янів домішок. Всі вони виробляють тіпального або ж угароочіщающее обладнання.

Так, наприклад, фірма «Темафа» Німеччина виробляє обладнання для розпушення й очищення вовни та інших текстильних волокон, аналог однобарабанній тіпальної машини. Машина фірми «Темафа» не відповідає нашим вимогам за технологією, так як не забезпечує необхідне очищення волокна і більш високу продуктивність обладнання.

Судячи з технічної схемою наданої фірмою, машина призначена для очищення більшого рослинного сміття, найбільш дрібне сміття з волокна віддалятися не буде.

У країнах СНД в даний час, котра цікавиться нас обладнання, яке не виробляється.

ВАТ «Сукно» вивчило також технічну інформацію надану фірмою «Корматекс» про обезрепеівающей лінії для механічного очищення вовни.

Обезрепеівающая лінія фірми «Корматекс» має наступну конфігурацію:

- кіпоразрихлітель модель АВ;

- обезрепеівающая машина модель SLP;

- ступінчастий очищувач модель BG-6;

- централізована знепилюючих установка;

- централізована сороотделітельная установка;

- централізована панель управління.

Технологічний процес заснований на принципі сухої механічного очищення з метою запобігання будь-яких ушкоджень вовни кислотними або іншими хімічними агентами, які можуть пошкодити волокно.

Централізована знепилюючих установка, поєднана з лінією, дозволяє уникнути викидів і забруднення робочої зони, так як цього вимагає законодавство з охорони навколишнього середовища.

За допомогою автоматизованої обезрепеівающей лінії різні види вовни і очеса можуть бути оброблені без карбонізації з перевагою, що складається в економії витрат і підвищення якості одержуваного продукту.

Відпрацьоване на даній лінії волокно може бути спресований в стоси і довготривало зберігатися без будь-яких проблем.

Планована до установки лінія дозволить отримати значну економію енергоресурсів:

- електроенергії - 89 107,2 кВт / год;

- теплової енергії - 1 923,0 Гкал / рік;

- води - 1 806,9 мі.

(При планованому процесі вода і теплоенергія не використовуються).

Крім зниження енергетичних витрат буде досягнута економія допоміжних матеріалів: сірчаної кислоти, нашатирного спирту, миючого засобу, а також підвищиться якість продукції, що випускається, збільшиться продуктивність праці.

Ця фірма зарекомендувала себе на світовому рівні, як виробник і постачальник сучасного високопродуктивного, що відповідає всім новітнім технологічним розробкам текстильного обладнання.

Обезрепеівающая лінія для механічного очищення вовни також користується попитом на текстильних підприємствах багатьох країн світу.

Як відомо, процес карбонізації, забезпечуючи високу ступінь очищення від рослинних домішок, призводить до часткового руйнування вовни, зниження міцності і оригінальної якості волокна, роблячи його непридатним для виробництва високоякісної пряжі.

На підприємстві передбачена заміна лінії карбонізації та нейтралізації «Хірано-Кінзоку» (Японія) на систему для механічного обезрепеіванія і знепилювання вовни ф-ми «Корматекс» (Італія), в фарбувально-підготовчому цеху прядильної фабрики.

Техніко-економічне обґрунтування заходу. За базу при визначенні ефективності прийняті дані підприємства при роботі на лінії карбонізації та нейтралізації «Хірано-Кінзоку».

В якості вихідних показників прийняті дані підприємства при базовому процесі і технічні дані системи для механічного обезрепеіванія і знепилювання вовни фірми «Корматекс».

3.1.1 Річний обсяг виробництва і потреба в основних фондах

Розрахуємо річний обсяг виробництва:

а) при базовому процесі (В1):

В1 = 2 032 0,930 1 147,6 = 278 928,6 кг / рік,

де 2032 - річний фонд часу, год;

147,6 - середня продуктивність лінії карбонізації та нейтралізації «Хірано- Кінзоку», кг / год;

7 - відсоток простою обладнання,%;

1 - кількість одиниць обладнання підлягає демонтажу;

б) при новому процесі (В2):

В2 = 2 032 0,930 279 1 = 527 243,0 кг / рік,

де 2032 - річний фонд часу, год;

279 - середня продуктивність системи, кг / год;

7 - відсоток простою обладнання,%;

1 - кількість одиниць обладнання.

Збільшення річного обсягу виробництва і потреба в основних фондах складе:

а) в натуральному вираженні:

В2 - В1 = 527 243,0 - 278 928,6 = 248 314,4 кг / рік;

б) у відсотках:

(В2 - В1) / В1 100 = (527 243,0 - 278 929,6) / 27 892,6 100 = 89,0%.

Розрахуємо коефіцієнт зміни обсягу (а):

а = В2 / В1 = 527 243,0 / 278 928,6 = 1,89.

Потреба в основних фондах складе:

а) при базовому процесі:

- в обладнанні - лінія карбонізації та нейтралізації «Хірано-Кінзоку»;

- у виробничій площі - 708 мІ;

б) при новому процесі:

- в обладнанні - система для механічного обезрепеіванія і знепилювання вовни;

- у виробничій площі - 132 мІ.

3.1.2 Капітальні вкладення

Розрахуємо вартість виробничих фондів:

а) при базовому процесі (К1):

- балансова вартість обладнання - 257408375 р .;

- вартість будівлі:

37 746,5 708 мІ = 26 724 520 р.,

де 37 746,5 - балансова вартість 1 мІ на виробництві, р .;

- всього капітальні вкладення:

К1 = 257 408 375 + 26 724 520 = 284 132 895 р .;

б) при новому процесі (К2):

- вартість нового обладнання - 779 000 000 грн .;

- вартість монтажу - 1,45% від вартості обладнання;

- вартість монтажу і вартість обладнання:

779 000 000 + 11 295 500 = 790 295 500 р.

де 11 295 500 - вартість монтажу, р .;

- вартість будівель і споруд:

132 мІ 37 746,5 = 4 922 538 р.,

де 132 мІ - площа під систему фірми «Корматекс».

Разом капіталовкладень:

К2 = 790 295 500 + 4 982 538 = 795 278 038 р.

Наведемо капітальні вкладення при базовому процесі до нового обсягом виробництва (К1прів.):

К1 прив. = К1 а = 284 132 895 1,89 = 537 011 171,6 р.

Ка скор. = К2 = 795 278 038 р.

Розрахуємо питомі капітальні вкладення на 100 кг вовни:

а) при базовому процесі:

К1.1 = (К1 / В1) 100 = (284 132 895/278 928,6) 100 = 101 865,8 р .;

б) при новому процесі:

К2.1 = (К2 / В2) 100 = (795 278 038/527 243,0 100 = 150 837,1 р.

3.1.3 Продуктивність праці

Чисельність персоналу наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Чисельність персоналу

Найменування

професії

При базовому процесі

При новому прцессе

Кількість

машин

норма

обслужи-вання

Чисельні.

при

1 см. Режимі

Кількість

машин

норма

обслуг.

Чисельні.

при

1 см.

режимі



p>

помічник

майстра

1

1

1

1

1

1

Карбонізатор-щик

4-го розряду

1

1

1

1

1

1

Карбонізатор-щик

3 -го розряду

1

1

1

1

1

РАЗОМ:

3

3

3

2

а) при базовому процесі, У1у = 3 чол.

б) при новому процесі, У2у = 2 чол.

Продуктивність праці складе:

а) при базовому процесі:

ПТ1у = В1 / Ч1у = 278 928,6 / 3 = 92 976,2 кг .;

б) при новому процесі:

ПТ2у = В2 / Ч2у = 527 243,0 / 2 = 263 621,5 кг.

Розрахуємо зростання продуктивності праці:

а) в натуральному вираженні:

РПТУ = ПТ2у - ПТ1у = 263 621,5 - 92 976,2 = 170 645,3 кг .;

б) у відсотках:

РПТ У = (ПТ2у - ПТ1у) / ПТ1у 100; (3.1)

РПТ У = (263 621,5 - 92 976,2) / 92 976,2 100 = 184%.

Число щодо вивільнених робочих складе:

У1у прин. = У1у а = 3 1,89 = 6 чол.

Ре = У1прін. - Уу2 = 6 - 2 = 4 чол.

3.1.4 Річний економічний ефект

Розрахуємо витрати на заробітну плату:

а) при базовому процесі заробітна плата:

- помічника майстра:

548 274 12 = 6 579 288 р.,

де 548 274 р. - середня зарплата помічника майстра в місяць фактична;

- карбонізаторщіка 4-го розряду:

368 000 12 = 4 416 000 р.,

де 368 000 р. - середня зарплата карбонізаторщіка 4-го розряду на місяць фактична;

- (молодшого) карбонізаторщіка 3-го розряду (2 людини):

315 888 12 2 = 7 560 000 р.,

де 315 888 р. - середня зарплата карбонізаторщіка 3-го розряду на місяць фактична.

РАЗОМ 14 580 288 р.

б) при новому процесі заробітна плата:

- помічника майстра:

548 274 12 = 6 579 288 р .;

- карбонізаторщіка 4-го розряду:

368 000 12 = 4 416 000 р.

РАЗОМ: 10 995 288 р.

Наведемо зарплату при базовому процесі до нового обсягом:

ЗП1прів. = ЗП1 а = 14 580 288 1,89 = 27 556 744,3 р.

Річна економія по зарплаті складе:

Е з / п = ЗП1прів. - ЗП2 = 27 556 744,3 - 10 995 288,4 = 16 561 455,9 р.

Розрахуємо витрати на допоміжні матеріали при базовому процесі:

а) п отребность сірчаної кислоти на рік 14% від ваги волокна:

278,929 т 14% = 39,1 т .;

- вартість сірчаної кислоти з ПДВ:

39,1 14 745,5 = 576 549,1 р.,

де 14 745,5 - вартість сірчаної к - ти за 1 тонну з ПДВ;

- вартість наливу сірчаної к - ти в тару з ПДВ:

39,1 40 578,4 = 1 586 615,4 р.,

де 40 578,3 - вартість наливу 1 тонни сірчаної к - ти;

- вартість доставки сірчаної к - ти з ПДВ:

39,1 24 376,5 = 953 121,2 р.,

де 24 376,5 - вартість доставки 1 тонни сірчаної к - ти з ПДВ.

РАЗОМ: витрати на сірчану к - ту 3 116 285,7 р.

б) п отребность нашатирного спирту на рік (8% від ваги волокна):

278,929 8% = 22,3 т .;

- вартість нашатирного спирту з ПДВ:

22,3 97 892,4 = 2 183 000,5 р.,

де 97 982,4 - вартість 1 тонни нашатирного спирту з ПДВ;

- вартість наливу нашатирного спирту в тару з ПДВ:

22,3 52 600 = 1 172 980 р.,

де 52 600 - вартість наливу 1 тонни;

- вартість доставки нашатирного спирту з ПДВ:

22,3 93 240 = 2 079 252 р.,

де 93 240 - вартість доставки 1 тонни нашатирного спирту в тару.

РАЗОМ: витрати по нашатирного спирту 5 435 232,5 р.

в) з Атрато на миючий засіб Конолі НС. Потреба Конолі НС в рік:

278 928,6 0,3% = 837,0 кг.

837,0 5 143 = 430 4691 р.,

де 5143 - вартість 1 кг миючого засобу, р.

г) з Атрато на витрату води в рік. Вартість води для технологічних потреб:

1 806,891 2 431 = 4 392 552 р.,

де 2 431 - вартість 1 мі води, р .;

1 806,891 мі - витрата води в рік.

РАЗОМ: витрати на допоміжні матеріали 18 421 741,2 р.

Витрати на теплоенергію саставят:

а) при базовому процесі:

- на обробку волокна:

Qте = 278 928,6 6,4 = 1 785 143,04 Мкал;

1 785 143,04 / 1 000 = 1 785,1 Гкал;

1 785,1 39 888 = 71 204 068,8 р.,

де 278 928,6 - річний обсяг виробництва;

6,4 - витрата теплоенергії на обробку 1 кг волокна, Мкал / кг;

39 888 - вартість 1 Гкал.

- на вентиляцію - 210,4 Гкал / рік:

Qв = 210,4 39 888 = 8 392 435,2 р.

Разом: витрати на теплоенергію 79 596 504 р.

б) при новому процесі витрати теплоенергії та на вентиляцію - 58,5 Гкал / рік:

58,5 39 888 = 2 333 448 р.

Розрахуємо витрати на електроенергію:

а) при базовому процесі:

W = 145 0,5 2 032 = 147 320 кВт / год;

147 320 212 = 31 231 840 р.,

де 212- вартість 1 кВт;

145 - потужність встановлених електродвигунів, кВт;

б) при новому процесі:

W = 56,6 0,5 2 032 = 57 505,6 кВт / год;

57 505,6 212 = 12 191 187,2 р.,

де 56,6 - потужність встановлених двигунів.

Розрахуємо витрати на амортизацію, які складають 10% від вартості обладнані:

а) при базовому процесі:

257 408 375 10% = 25 740 837,5 р .;

б) при новому процесі:

779 000 000 10% = 77 900 000 р.

Витрати на утримання та поточний ремонт складають 7% від вартості обладнання:

а) при базовому процесі:

257 408 375 7% = 18 018 586,3 р .;

б) при новому процесі:

779 000 000 7% = 54 530 000 р.

3.1.5 Собівартість річного обсягу виробництва продукції

Собівартість річного обсягу виробництва продукції за умов, що змінюються статей витрат представлена ​​в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Собівартість річного обсягу виробництва продукції за умов, що змінюються статей витрат

З пп

Найменування витрат

При базовому процесі, р.

При новому процесі, р.

1

Допоміжні матеріали

18 421 741,2

2

Заробітня плата

14 580 288

10 995 288

3

електроенергія

31 231 840

12 191 187,2

4

теплоенергія

79 596 504

2 333 448

5

амортизація

25 740 837,5

77 900 000

7

Витрати на утримання та поточний ремонт

18 018 586,3

54 530 000

8

Умовно - постійні витрати

7 169 652,0

7 169 652,0

9

Разом

194 759 449

165 119 575,2

Собівартість на обробку 100 кг сировини по мінливих елементами витрат:

а) при базовому процесі:

С1.1 = С1 / В1 = 194 759 449 100/278 928,6 = 69 824,1 р .;

б) при новому процесі:

С2.1 = С2 / В2 = 165 023 581,6 100/524 243,0 = 31 299,3 р.

3.1.6 Економічний ефект

Ее = Ег - Ен З, (3.2)

де Ен = 0,15 - нормативний коефіцієнт ефективності;

Ег - річна економія:

ЕГ = (69 824,1 - 31 299,3) / 100 527 243,0 = 203 119 311,3 р.

Ее = 203 119 311,3 - 0,15 (779 000 000 + 54 530 000) = 78 089 811,3 р.

3.1.7 Термін окупності

Т = З / Е, (3.3)

де Т - термін окупності даного проекту.

Т = (779 000 000 + 54 530 000) / 203 119 311,3 = 4,1 року.

Т н = 1 / Ен, (3.4)

де Т н - нормативний термін окупності.

Т н = 1 / 0,15 = 6,7 років.

Так як Т <Т н (4,1 <6,7), то запропонований проект приймається.

Виконання даного заходу дасть можливість збільшити річний обсяг оброблюваної вовни на 89%, за рахунок більш високої продуктивності устаткування. Дозволить скоротити чисельність на 4 людини, при цьому зростання продуктивності праці складе 184%. Знизиться собівартість продукції та річна економія складе 203 млн. Р.

За рахунок зниження собівартості продукції збільшиться прибуток від реалізації продукції на 11% і рентабельність реалізованої продукції на 0,53 процентних пункту.

3.2 Впровадження нового продукту

Метою розвитку ВАТ «Сукно» є розширення асортименту і оновлення асортименту продукції, що випускається відповідно до сучасних вимог споживачів і тенденціями моди, а також підвищення конкурентоспроможності продукції.

В даний час один з напрямків ВАТ «Сукно» є робота відомчого призначення, тобто виготовлення тканин для обмундирування військових і міліції. У ВАТ «Сукно» вже існує 5 артикулів даного асортименту.

Сукно вовняне, артикул «Шеврон», розроблено з метою розширення асортименту тканин відомчого призначення (рисунок 3.1). Воно призначене для пошиття беретів, кантування кашкетів формених, пілоток формених, підкладок шинельного і спецодягу.

Артикул «Шеврон» - вовняна тканина саржевого переплетення, одноколірна, її виробляють з вовни тонкорунних овець-мериносів, дуже щільна і дуже шкарпетках, які не в'яла, має хороші теплові властивості, значну товщину, не мнеться і протистоїть стиранню, захищає від дії вітру.

Характеристика тканини представлена ​​в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Характеристика тканини

Ширина готового товару, см.

152 + - 2,5

Маса 1 п. М., Р

426,87

Поверхнева щільність, г / кв. м.

280,84

Число ниток на 10 см по основі

151,0 + - 3

Число ниток на 10 см по качку

152,9 + - 8

Розривне навантаження по основі, Н

256 - 18

Розривне навантаження по качку, Н

212 - 12

Подовження по основі,%

20

Подовження по качку,%

20

Усадка після замочки по основі,%

3,5

Усадка після замочки по качку,%

3,5

Зміст вовняного волокна,%

85

Зміст хімічного волокна,%

15

Вміст жиру,%

1,5

Вихід пряжі з суміші,%

90,2

Вихід суровья з пряжі,%

98,58

Вихід готового товару в міру,%

78,12

Технічний персонал підприємства жорстко контролює весь процес виробництва тканин на всіх етапах (прядіння, ткацтво, обробка) за допомогою різноманітних систем контролю якості. Повний контроль дозволяє підтримувати абсолютну якість і тривалу міцність тканин у використанні і пранні, що підтверджується сертифікатом на відповідність міжнародному стандарту якості ISO 9001: 2000.

Якість технічних тканин оцінюється за їхньою здатністю зробити щоденна праця більш легким, комфортним і безпечним.

Гнучка і ефективна система виробництва тканин включає в себе повний виробничий цикл - від прядіння до кінцевої обробки.
Колектив фахівців займається дослідженнями, розробкою і дизайном, постійно пропонуючи нові текстильні рішення для одягу відомчого призначення.

В даному році запланований обсяг випуску 50 тис. П. М.

Малюнок 3.1 - Сукно вовняне, артикул «Шеврон»

3.2.1 Собівартість виробництва продукту за статтями калькуляції

У таблиці 3.4 представлена ​​планова калькуляція на артикул «Шеврон».

Таблиця 3.4 - Планова калькуляція на артикул «Шеврон» (на 100 п.м.)

Статті витрат

рубль

сировина

1 389 393

зменшення або збільшення витрат

164

Сировина за вирахуванням відходів

1 389 229

Допоміжні матеріали

12 129

паливо

44 157

Вода на технологічні потреби

3 279

Основна і додаткова зарплата

44 236

Нарахування на зарплату

15 479

загальновиробничі витрати

124 900

Загальногосподарські витрати

66 150

виробнича собівартість

1 699 559

позавиробничі витрати

8 457

повна собівартість

1 708 016

3.2.2 Ціна продукту

Розрахуємо ціну за 100 п. М .:

Ц б ПДВ = С 1 + П 10% + РБФ, (3.5)

де Ц б ПДВ - ціна без урахування ПДВ;

З 1 = 1 708 016 р. - собівартість продукту за 100 п. М .;

П 10% - планований прибуток в розмірі 10%:

П 10% = З 1 10% = 1 708 016 10% = 170 802 р.

РБФ - відрахування в республіканський бюджетний фонд у розмірі 1%:

РБФ = (С 1 + П 10%) 1/99 = (1 708 016 + 170 802) 1/99 = 18 978 р.

Ц б ПДВ = 1 708 016 + 170 802 + 18 978 = 1 897 796 р.

Ц з ПДВ = Ц б ПДВ + (Ц б ПДВ 18%), (3.6)

де Ц з ПДВ - ціна з урахуванням ПДВ;

18% - ставка ПДВ.

Ц з ПДВ = 1 897 796 + (1 897 796 18 %) = 2 239 399 р.

3.2.3 Виручка від реалізації продукту

Собівартість продукту розрахована на річний обсяг виробництва (С):

З = 50 000 1 708 016/100 = 854 008 000 р.

Виручка від реалізації продукту (з податками) (N 1):

N 1 = 50 000 2 239 399/ 100 = 1 119 699 500 р.

Виручка від реалізації продукту (без податків) (N):

N б ПДВ = N 1 - (N 1 18% / 118%), (3.7)

де N б ПДВ - виручка від реалізації продукту за вирахуванням ПДВ.

N б ПДВ = 1 119 699 500 - (1 119 699 500 18% / 118%) = 948 897 881 р.

N = N б ПДВ 0,99, (3.8)

N = 948 897 881 0,99 = 939 408 902 р.

3.2.4 Прибуток від реалізації продукту

Прибуток від реалізації продукту (Р):

Р = 939 408 902 - 854 008 000 = 85 400 902 р.

3.2.5 Рентабельність від реалізації продукту

Рентабельність від реалізації продукту (R 1 РП):

R 1 РП = 85 400 902/854 008 000 100 = 10 %.

3.2.6 Рентабельність продажів

85 400 902/939 408 902 = 9%.

3.2.7 Економічний ефект

У таблиці 3.5 показаний економічний ефект при впровадженні нового продукту.

Таблиця 3.5 - Прибуток і рентабельність

найменування показника

2008

Після впровадження нового продукту

%, Відхилення

Виручка від реалізації (за вирахуванням податків і зборів, що включаються до виручки) (млн.р.)

42462

43401

102,2

Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг (млн. Р.)

40617

41471

102,1

Прибуток (збиток) від реалізації (млн. Р.)

1845

1930

104,6

Рентабельність реалізованої продукції (%)

4,54

4,65

+ 0,11

Рентабельність продажів (%)

4,34

4,45

+ 0,11

Впровадження нового високоякісного продукту призведе до збільшення прибутку від реалізації продукту на 85 млн. Р. Рентабельність реалізованого товару і рентабельність продажів даного продукту складуть 10% і 9% відповідно.

При цьому річний прибуток від реалізації всієї продукції збільшиться на 4,6%. Рентабельність реалізованої продукції і рентабельність продажів зростуть на 0,11 процентних пункту.

3.3 Удосконалення технологічного процесу

В даний час існує можливість удосконалювати технологічний процес в ткацько-підготовчому цеху для пряжі «Надія».

У текстильному виробництві товщина нитки вимірюється Текс. Вся пряжа, яка має текс нижче 100 крутиться на крутильній машині VTS виробництва Чехословаччина, а вище 100 - на крутильній машині PL-31 виробництва Польща. В останні роки затребуваний асортимент продукції (а значить і вироблений) проводиться з пряжі яка має текс вище 100. А значить крутильні машини VTS простоюють.

Пряжа «Надія» має 110 текс і піддається наступного технологічного процесу в ткацько-підготовчому цеху:

Трощіння пряжа надходить для з'єднання двох і більш ниток разом з метою збільшення їх довжини, очищення від пороків, збільшення пакування. Для трощіння використовують тростильні машину RZ виробництва Польща (рисунок 3.2).

Малюнок 3.2 - тростильні машина RZ

Крутіння пряжі проводиться для підвищення міцності і ровноти пряжі. Кручення виробляють на крутильних машинах PL-31 (малюнок 3.3) на качани.

Малюнок 3.3 - Крутильна машина PL-31

Перемотування пряжі з качанів на конусні бобіни виробляють для збільшення довжини нитки на пакування, очищення нитки від засміченості, великих вузлів, слабких місць і інших вад. Перемотують на мотальних машинах марки М-150-2 виробництва Таджтекстільмаш (Таджикистан) (рисунок 3.4).

Малюнок 3.4 - Мотальні машина марки М-150-2

Снованіе пряжі призначене для намотування на пакування певного числа ниток основи (згідно з кількістю ниток основи даного артикулу) встановленої розрахунком довжини. На фабриці використовують стрічковий спосіб снования, при якому нитки намотуються окремими частинами (стрічками) безпосередньо на снувальний барабан стрічкової снувальної машини «Текстима» (Німеччина).

Емульсірованіе основ проводиться на стрічкових сновальних машинах «Текстима» під час перевивання зі сновального барабана на навою, в результаті чого поліпшуються фізико-механічні властивості пряжі за рахунок нанесення на її поверхню еластичної плівки і підвищення вологості.

Для додання пряжі особливого зовнішнього ефекту в ВАТ «Сукно» також використовується фасонная крутка на крутильних машинах PL-31А виробництва Польща і для прямої крутки на крутильних машинах VTS виробництва Чехословаччина (рисунок 3.5).

Малюнок 3.5 - Крутильна машина VTS

Якщо крутити пряжу «Надія» на крутильній машині VTS, то виключається технологічний перехід перемотування пряжі. При крученні на крутильній машині VTS відбувається одночасне скручування ниток і намотування на конусні бобіни, які в подальшому використовуються або для снования, або на ткацьких верстатах.

Технологічний процес в ткацько-підготовчому цеху при крученні пряжі «Надія» на крутильних машинах VTS і PL-31 представлені в додатку Б.

Для крутіння даної пряжі на крутильній машині VTS потрібно її переналагодити, що не займає багато часу і великих труднощів.

Крутіння пряжі «Надія» на крутильній машині VTS призведе до економії часу (знизить витрати часу на переробку пряжі в ткацько-підготовчому цеху), зниження простоїв обладнання і собівартості продукції.

3.3.1 Зниження собівартості

Зниження собівартості за такими статтями витрат:

- електроенергія:

7,5 0,93 2 032 = 2 039 кВт / год;

2 039 212 = 432 268 р.,

де 7,5 - потужність електродвигуна, кВт;

7% - простий обладнання;

2 032 - річний фонд часу;

212 - вартість одного кВт, р.

- заробітня плата:

2 976,2 / 25 200 000 = 23 809 600 р.,

де 2 976,2 - відрядний розцінок на перемотування пряжі, р .;

25 - норма на перемотування пряжі «Надія», кг / год;

200 000 - річний обсяг випуску пряжі «Надія», кг.

- нарахування на заробітну плату:

23 809 600 35% = 8 333 360 р.,

де 35% - відрахування в ФСЗН.

Разом зниження собівартості:

432 268 + 23 809 600 + 8 333 360 = 32 575 228 р.

3.3.2 Економічний ефект

У таблиці 3.6 показаний економічний ефект при вдосконаленні технологічного процесу.

Таблиця 3.6 - Прибуток і рентабельність

найменування показника

2008 рік

Після зміни тех. процесу

%, Відхилення

Виручка від реалізації (за вирахуванням податків і зборів, що включаються до виручки) (млн. Р.)

42462

42462

100,0

Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг (млн. Р.)

40617

40584

99,9

Прибуток (збиток) від реалізації (млн. Р.)

1845

тисячу вісімсот сімдесят вісім

101,8

Рентабельність реалізованої продукції (%)

4,54

4,63

+ 0,09

Після зміни технологічного процесу відбудеться зниження собівартості за кількома статтями витрат на 33 млн. Р. Прибуток від реалізації продукції та рентабельність реалізованої продукції збільшаться на 1,8% і 0,09 процентних пункти відповідно, за рахунок зниження собівартості продукції.

Економічний ефект. Впровадження лінії для обезрепеіванія вовни виробництва фірми «Корматекс», впровадження нового продукту і зміна технологічного процесу збільшать обсяг виробництва, знизять простої устаткування і підвищать продуктивність праці.

За допомогою таблиці 3.7 можна проаналізувати зміну прибутку і рентабельності.

Таблиця 3.7 - Прибуток і рентабельність

найменування показника

2008

Після впровадження заходів

%, Відхилення

Виручка від реалізації (за вирахуванням податків і зборів, що включаються до виручки) (млн. Р.)

42462

43401

102,2

Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг (млн. Р.)

40617

41235

101,5

Прибуток (збиток) від реалізації (млн. Р.)

1845

2166

117,4

Прибуток (збиток) від операційних доходів і витрат (млн. Р.)

6

6

100,0

Прибуток (збиток) від позареалізаційних доходів і витрат (млн. Р.)

-353

-353

100,0

Балансовий прибуток (млн.р.)

+1498

1819

121,4

Податки, збори (млн. Р.)

710

794

111,8

Чистий прибуток (млн. Р.)

788

1 025

130,1

Рентабельність виробничої діяльності (%)

1,94

2,49

+ 0,55

Рентабельність реалізованої продукції (%)

4,54

5,25

+ 0,71

Рентабельність продажів (%)

4,34

4,99

+ 0,65

Зростання виручки від реалізації продукції більше, ніж зростання собівартості. Виручка виросла в зв'язку з впровадженням нового продукту на 939 млн. Р., А собівартість на 854 млн. Р., Але при цьому вона знизилася на 236 млн. Р. при впровадженні нової лінії для обезрепеіванія вовни і зміні технологічного процесу. Виручка від реалізації зросла на 2,2%, а собівартість на 1,5%.

Збільшення росту виручки над собівартістю призвело до збільшення прибутку від реалізації продукції на 17,4% (збільшення склало 321 млн. Р.), А також балансової і чистої прибутків на 21,4% і 30,1% відповідно.

Так само збільшилася рентабельність виробничої діяльності на 0,55 процентного пункту, рентабельність реалізованої продукції на 0,71 відсотковий пункт і рентабельність продажів на 0,65 процентних пункту.

Досягнувши даних показників підприємство має далі вдосконалюватися, тобто продовжити заміну старого обладнання новим більш продуктивним, створювати нову високоякісну продукцію і знижувати собівартість продукції.

3.4 Розробка складального креслення пристрою сполучення ЕОМ з установкою інфрачервоного нагріву

В даному дипломному проекті представлений складальне креслення пристрою сполучення ЕОМ з установкою інфрачервоного (ІК) нагрівання.

Областю застосування пристрою є використання його в управлінні роботи установки ІК нагрівання.

Пристрій сполучення призначене для адаптації сигналів, що надходять з ЕОМ на установку ІК нагріву, і управління режимами роботи. Установка ІК нагрівання застосовується при виготовленні мікросхем.

Пристрій сполучення складається з наступних модулів: модуль АЦП; модуль УС; модуль синхронізації; джерело живлення.

Виріб призначений для серійного виготовлення.

Склад комплекту пристрою сполучення наведено в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Склад комплекту

Найменування

Кількість

призначення

ЕОМ

1

Завдання режимів роботи установки ІК нагрівання, обробка сигналів, що надходять з установки

пристрій сполучення

1

Передача інформації на ЕОМ в адаптованій формі, подача сигналу на установку ІК нагріву

шнур з'єднувальний

2

Забезпечує комутацію пристрою сполучення з ЕОМ, з установкою ІК нагріву

Комплект експлуатаційної документації

1

Забезпечення правильної експлуатації і обслуговування пристрою

Склад комплекту пристрою уточнюється на стадії розробки конструкторської документації.

При конструюванні пристрої повинні виконуватися вимоги діючих в галузі стандартів, нормативно-технічних документів по стандартизації.

Конструкція пристрою повинна забезпечувати вільний доступ до складових елементів вироби при проведенні налагоджувальних і ремонтних робіт.

Матеріали і комплектуючі вироби повинні застосовуватися за діючими стандартами і технічними умовами на них.

Маса пристрою не повинна перевищувати 5 кг.

Пристрій живиться від мережі змінного струму 220 В. Потужність 50 Вт.

Висока складність розробляється в даний час РЕА, побудованої із застосуванням різного типу мікросхем, микросборок та інших, сучасних ЕРЕ, викликала необхідність пошуку таких конструктивних і компонувальних рішень, які дозволили б відповідати таким вимогам:

а) високий ступінь микроминиатюризации апаратури в цілому;

б) широка уніфікація елементів конструкції;

в) можливість паралельної складання та регулювання складових частин РЕА;

г) забезпечення високої експлуатаційної надійності апаратури багаторазового дії, за рахунок швидкої заміни поламаних складових частин;

д) можливість проведення модернізації окремих складових частин при збереженні незмінними інших.

Зазначені вимоги в значній мірі вдається виконати, застосовуючи функціонально-модульний метод конструювання в поєднанні з упорядкованою структурою розподілу апаратури на складові частини.

Сутність функціонально-модульного методу полягає в тому, що весь прилад ділиться на окремі конструктивно-закінчені складальні одиниці модулі. При цьому треба намагатися, щоб модулі мали однакові розміри або ж, в крайньому випадку, два розміри були однакові, а третій був кратний якого-небудь значенням.

Важливо, щоб модуль містив не набір ЕРЕ, що відносяться до різних схем вироби, а представляв пристрій, що виконує цілком певну закінчену функцію. Такі функціонально-закінчені пристрої можуть бути незалежно один від одного відрегульовані і перевірені. Саме функціональна завершеність пристрою дозволяє створювати взаємозамінну конструкцію, при якій будь-який модуль вироби може бути замінений на інший однотипний.

Бажано, щоб електронний модуль будь-якого рівня був легкознімним елементом конструкції. Це означає, що вилучення та установка легкознімний модуля повинна проводитися швидко, без застосування спеціального інструменту; якщо спеціальний інструмент все-таки необхідний, то він повинен входити до складу виробу. Заміна такого модуля на інший однотипний повинна здійснюватись повністю без будь-яких регулювань або ж з використанням їх мінімальну кількість, які може виконати експлуатаційний персонал [17].

Вибір матеріалу для деталі є складним завданням, тому що в більшості випадків деталь можна створити або з різних матеріалів, або зі складних сукупностей.

За інших рівних умов слід вибирати той матеріал, який дозволяє обробку найбільш прогресивними методами: штампуванням, литтям, пресуванням, обробкою на верстатах-автоматах і т.д. Особливо це відноситься до деталей складної форми, тому що обробка їх різанням збільшує трудомісткість і матеріальні витрати [18].

При виборі матеріалу друкованої плати необхідно мати на увазі наступне: матеріал, з якого передбачається виготовити друковану плату, повинен володіти високими електроізоляційними показниками в заданих умовах експлуатації пристрою сполучення, тобто мати велику електричну міцність, малі діелектричні втрати, бути хімічно стійким до дії розчинів, використовуваних при виготовленні друкованих плат, допускати штампування, витримувати короткочасні впливу температури до 240 ° С в процесі пайки ЕРЕ, бути дешевим.

Для виготовлення друкованих плат пристрою сполучення комбінованим позитивним методом необхідно мати листовий матеріал у вигляді ізольованого підстави з приклеєною до нього фольгою. В якості ізоляційного підстави обраний фольгований склотекстоліт марки СФ2-35-1.5, що має низку переваг у порівнянні з фольгований гетинакс:

а) міцність зчеплення фольги з підставою у склотекстоліти не менше 10 Н / см кв., а у гетинакса 9 Н / см кв .;

б) після витримки протягом 24 годин при температурі 40 ° С і відносній вологості до 98%;

в) питомий об'ємний опір ГФ 1 Г0мсм, а СФ 5000 Г0мсм;

г) тангенс кута діелектричних втрат ГФ 0.07, а Сф 0.03.

Одним з достоїнств СФ, що визначив застосування його в якості матеріалу плати, є підвищена стійкість до температури. Фольгований склотекстоліт марки СФ2-35 може працювати при температурі 180 ° С близько 100 годин, а також витримує і більш високі температури на короткий проміжок часу. Це властивість необхідно для виключення вірогідності поширення вогню друкованою платою при виникненні пожежі [19].

Як матеріал фольги використана мідь, тому що вона має гарні провідними властивостями.

В якості конструкційних матеріалів для виготовлення деталей використовуються метали. До металам, з яких будуть виготовлятися деталі такими високопродуктивними методами, як лиття, штампування, пред'являються вимоги:

- висока плинність при невеликому перегріві;

- мала усадка;

- достатня міцність при високих температурах.

У конструкції є деталі, виготовлені з пластмас, що є за своєю природою діелектриками. За механічним характеристикам вони, як правило, поступаються металам. Але тому що багато деталей при роботі не несуть великих навантажень, то для їх виготовлення часто можна застосувати пластмаси навіть тоді, коли від деталі не потрібно іншого електричного властивостей [20].

Для захисту або надання деталям певних властивостей їх поверхню покривають матеріалами, більш стійкими до впливу руйнуючих факторів.За призначенням всі покриття можна розділити на захисні, захисно-декоративні і спеціальні. Залежно від матеріалу, що наноситься на поверхню деталі, все покриття поділяють на 2 основні групи:

а) покриття металеві і неметалеві, що наносяться на металеві поверхні;

б) покриття лакофарбові, що наносяться на будь-які поверхні.

Для обробки і захисту металевих і неметалевих деталей і вузлів застосовують лакофарбові покриття.

Кожен матеріал, який використовується як покриття, характеризується кольором, ступенем блиску, ступенем твердості і еластичністю. Здатність покриття експлуатуватися в тих чи інших умовах визначається маркою обраного матеріалу.

Вибрані матеріали і покриття наведені в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Матеріали і покриття

Найменування виробу

Марка матеріалу

покриття

корпус

Сталь 10 кп

М9.Н6.Х

кріплення

сталь 45

Ц9.хр

Лицьова, задня панель

АМц 1 / 2Н-1.5

Хім. окс. фтор

плата друкована

СФ2-35-1.5

Сплав "Розі"

При конструюванні корпусу слід враховувати, що це не тільки елемент конструкції, що надає йому певний вид, але і функціональна частина, що визначає його характеристики, що захищає поміщені в ньому елементи від випадкових ушкоджень, а людини - від можливості ураження електричним струмом.

Корпус виготовлений литтям зі сплаву алюмінію з подальшим покриттям (хімічне оксидування).

При розробці даного виробу буде використовуватися перфорований корпус. Охолодження ЕРЕ і конструкційних елементів буде проводитися конвективним методом без примусової вентиляції [18].

Застосування даного пристрою дозволить знизити собівартість і збільшити прибуток і рентабельність виробництва.

Для складального креслення пристрою сполучення ЕОМ з установкою ІК нагріву виконана специфікація, яка представлена ​​в додатку В.

4. Оптимізація зорового взаємодії оператора із засобами відображення інформації на основі ЕПТ

4.1 Особливості зорового сприйняття інформації і формування втоми зорового аналізатора оператора

Негативний вплив комп'ютера на людину є комплексним.

Нерухома напружена поза оператора, протягом тривалого часу прикутого до екрана дисплея, призводить до втоми і виникнення болю в хребті, шиї, плечових суглобах.

Інтенсивна робота з клавіатурою викликає больові відчуття в ліктьових суглобах, передпліччях, зап'ястях, в кистях і пальцях рук.

Діяльність оператора передбачає, перш за все, візуальне сприйняття відображеної на екрані монітора інформації, тому її значну масу піддається зоровий апарат працюють з ПК.

Факторами, найбільш сильно впливають на зір, є:

Недосконалість способів створення зображення на екрані монітора. Ця група факторів включає в себе:

- неоптимальні параметри схем розгортки ЕПТ;

- несумісність параметрів монітора і графічного адаптера;

- недостатньо високий дозвіл монітора, расфокусировка;

- надлишкова або недостатня яскравість зображення;

- наявності відблисків на лицьовій панелі екрана.

Непродумана організація робочого місця, яка є причиною:

- того ж наявності відблисків на лицьовій панелі екрану;

- відсутність необхідного рівня освітленості робочих місць;

- недотримання відстані від очей оператора до екрану.

Робота комп'ютера супроводжується акустичними шумами, включаючи ультразвук.

Постійні користувачі ПК частіше і в більшій мірі піддаються психологічним стресам, функціональних порушень центральної нервової системи. Низькочастотні електромагнітні поля при взаємодії з іншими негативними факторами можуть ініціювати ракові захворювання та лейкемію. Пил, притягається електростатичним полем монітора іноді стає причиною дерматитів особи, загострення астматичних симптомів, подразнення слизових оболонок [21].

Оператору ставиться в обов'язок відповідно до виведеної на екран інформацією прийняти відповідне рішення, але він має лише обмежені можливості обробки інформації. Якщо оператору надається повна свобода поведінки, він вибирає оптимальну, з точки зору розумового навантаження, стратегію управління. Як правило, при повільній динаміці він здійснює паралельне управління декількома процесами, при швидкій динаміці - зосереджує свою увагу на найбільш важливому процесі, поки не буде, досягнутий необхідний режим. В останньому випадку він працює послідовно. Зі збільшенням швидкості процес управління переходить з паралельної форми в послідовну.

Ресурси операторів є досить обмеженими і в більшості випадків не забезпечують високий рівень паралельної стратегії управління, тому що при великій кількості і високої швидкості контрольованих процесів оператору відводиться занадто маленький проміжок часу для прийняття адекватного рішення. Зростає психологічна напруженість, збільшується ймовірність прийняття неправильного рішення. У цих умовах керуючому різними процесами за допомогою комп'ютера доводиться практично постійно перебувати в стані дискомфорту або стресу, що послаблює нервову систему і може призвести до різних психологічних захворювань, нервових зривів, депресії.

4.2 Інженерно-психологічні вимоги до засобів відображення інформації (СОІ) та їх розташування в робочому просторі

Ідеальне робоче місце - це робоче місце, яке відповідає певним ергономічним і технічним вимогам, забезпечує максимальну комфортність умов роботи за комп'ютером [22].

Ідеальне робоче місце оператора ПК має задовольняти ряду вимог (рисунок 5.1):

- оптимальна відстань від очей оператора до екрану монітора і оптимальний нахил лінії погляду;

- достатня освітленість робочих документів і відсутність відблисків на поверхні екрану;

- правильні поза сидіння і кут нахилу тулуба;

- правильне положення рук на клавіатурі;

- можливість переводити погляд на дальній предмет;

- регулярне дихання.

а б

Малюнок 5.1 - Правильна позиція оператора (а) і правильне положення рук оператора при роботі на клавіатурі (б)

Для ідеального робочого місця необхідні: монітор, за своїми візуальним і емісійним характеристикам задовольняє вимогам стандартів РБ; захисний фільтр - для моніторів без маркування Low Radiation; регульований стіл для комп'ютера, що дозволяє змінювати висоту положення клавіатури; регульоване крісло; підставка для ніг; досить довгий кабель для клавіатури, щоб розмістити її в зручному положенні; пюпітр для робочих матеріалів.

До вибору монітора потрібно підходити дуже серйозно, тому що він є основною ланкою безпеки.

В першу чергу при виборі монітора потрібно чітко усвідомити собі, які завдання ви збираєтеся за допомогою нього вирішувати. Всі монітори по функціональному призначенню і розмірам можна поділити на кілька категорій:

- застосовувані в побуті, в домашніх і малих офісах недорогі і компактні 14- і 15-дюймові монітори;

- застосовувані в сфері бізнесу, в тому числі для інтенсивної роботи з текстом, 17-дюймові монітори;

- монітори вищого класу для професійної графічної роботи з діагоналлю 19 дюймів і вище.

Для точного зчитування інформації та забезпечення комфортних умов її сприйняття робота з моніторами повинна проводитися при таких поєднаннях значень яскравості і контрасту зображення, зовнішньої освітленості екрану, кутового розміру знака і кута спостереження екрана, які входять в оптимальні або гранично допустимі (при короткочасній роботі) діапазони.

Діапазони значень яскравості і контрасту зображення повинні відповідати:

- яскравість знака повинна бути не менше 35 кд / м 2 для дисплеїв на ЕЛТ і не менше 20 кд / м 2 для плоских дискретних екранів;

- лютий контраст зображення повинен бути не менше 3: 1.

Тимчасова нестабільність зображення (миготіння) для дисплеїв на ЕЛТ і на плоских дискретних екранах не повинна бути зафіксована. Для дисплеїв на ЕПТ частота оновлення зображення повинна бути не менше 75 Гц при всіх режимах розкладання, гарантованих нормативною документацією на конкретний тип дисплея і не менше 60 Гц для дисплеїв на плоских дискретних екранах.

Корпус дисплея повинен бути пофарбований в м'які тони. Корпус дисплея, клавіатура та інші пристрої персонального комп'ютера повинні мати матову (дифузно відображає) поверхню одного кольору і не мати блискучих деталей, здатних створювати відблиски [23].

Приміщення, де знаходяться комп'ютери, повинно бути досить просторим і добре провітрюваним. Приміщення з ПК обладнуються системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Поверхня підлоги повинна бути рівною, неслизькою, зручною для вологого прибирання і мати антистатичні властивості. Мінімальна площа на один комп'ютер - 6 кв.м, мінімальний обсяг - 20 куб.м. [24].

У виробничих приміщеннях, в яких робота на ВДТ і ПК є основною, повинні забезпечуватися оптимальні параметри мікроклімату (температура повітря +22 ... + 24 ° С, відносна вологість 40-60%, швидкість руху повітря - 0,1 м / с) [25].

Комп'ютер повинен бути встановлений так, щоб, піднявши очі від екрану, можна було побачити найвіддаленіший предмет у кімнаті. Слід уникати розташування робочого місця в кутках кімнати або обличчям до стіни - відстань від комп'ютера до стіни повинно бути не менше 1 м, причому, екраном до вікна, а також особою до вікна - світло з вікна є небажаною навантаженням на очі.

Робочі місця по відношенню до світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При наявності декількох комп'ютерів в одній кімнаті відстань між екраном одного монітора і задньою стінкою іншого повинно бути не менше 2 м. Відстань між бічними стінками двох сусідніх моніторів має бути не менше 1,2 м. Не допускається розташування моніторів екранами назустріч один одному, т. е. користувач не повинен мати візуального контакту з екранами інших дисплеїв.

Якщо розміщення робочого місця не забезпечує усунення відблисків на екрані монітора, слід виконати наступні дії:

- змінити нахил екрану, повернути його таким чином, щоб він був перпендикулярний світла, що випромінюється люмінесцентними лампами;

- якщо можливо, то пересунути предмети в кімнаті, які відображаються на екрані;

- зашторити вікна;

- вимкнути лампи освітлення або спробувати опустити їх нижче.

При виборі монітора слід звернути увагу на наступні характеристики: розмір видимої частини екрану; частота зміни кадрів за 1 секунду; мультичастотного; тип розгортки; тип трубки; крок тіньової маски; екранне покриття; динамічна фокусування.

4.3 Вимоги до організації, якісним і кількісним характеристикам освітлення робочого місця оператора і їх реалізація. Оптимізація режиму праці та відпочинку оператора

Робота з ПК часто відбувається в приміщеннях з штучним освітленням, яке повинно забезпечувати правильну роботу очей і наближати до оптимальних умов зорове сприйняття, яке буває при природному сонячному освітленні.
Найзагальніші правила організації освітлення полягають в наступному. Слід уникати великого контрасту між яскравістю екрану і навколишнього простору. Оптимальним вважається їх вирівнювання. Забороняється робота з комп'ютером в темному або напівтемному приміщенні.

Приміщення з ПК повинні мати штучне та природне освітлення.

Як джерела загального штучного освітлення найкраще використовувати освітлювальні прилади, які створюють рівномірну освітленість шляхом розсіяного або відбитого світлорозподілу і виключають відблиски на екрані монітора і клавіатури. Відповідно до санітарних норм, це повинні бути переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ з розсіювачами або екранують гратами. Пульсації світла люмінесцентних ламп діють дратівливо на нервову систему операторів, тому для зменшення коефіцієнта пульсації використовуйте лампи, укомплектовані високочастотними пускорегулирующими апаратами.
Джерела світла необхідно рівномірно розподіляти по кімнаті, компонуючи в суцільні або переривчасті лінії. Лінії повинні розташовуватися збоку від робочих місць паралельно лінії зору користувача - при рядном розміщенні комп'ютерів; локалізовано над робочим столом - при розміщенні робочих місць по периметру приміщення. Грамотна організація освітлення здатна підвищити продуктивність праці при зоровій роботі середньої складності на 5-6%, при дуже важкій - на 15%.

Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300-500 лк. Допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Місцеве освітлення не повинно створювати відблисків на поверхні екрану і збільшувати освітленість екрана більш 300 лк. [22].

Природне освітлення повинно здійснюватися через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ і північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

З приводу максимально допустимого часу роботи з комп'ютером існують самі суперечливі думки. На жаль, оператор не може сам вибирати для себе оптимальний режим роботи. Зазвичай час роботи диктується необхідністю виконання того чи іншого завдання. Але потрібно пам'ятати, що існують жорстко певні рамки періодів роботи і відпочинку для діяльності, яка передбачає тривале перебування перед екраном монітора.

За характером вирішуваних за допомогою комп'ютера завдань діяльність операторів можна розділити на кілька груп:

- зчитування інформації з екранів дисплеїв;

- управління ходом технологічного процесу;

- конструювання, проектування деталей;

- введення інформації;

- творча робота в режимі діалогу з ПК і т.д.

Крім того, виділяють кілька категорій тяжкості і напруженості роботи з ПК. Категорію важкості визначають:

- сумарне число зчитувальних знаків за зміну;

- сумарне число зчитуються або вводяться знаків;

- сумарний час безпосередньої роботи з комп'ютером.

Протягом робочого дня, щоб уникнути нервового напруження, втоми зорової та опорно-рухової системи, слід влаштовувати перерви.

Час перерв протягом робочого дня для 8-годинної зміни розподіляється наступним чином, в залежності від тяжкості виконуваної роботи:

- 2 перерви по 15 хв. через 2 години після початку зміни і після обідньої перерви;

- через 2 години після початку зміни і через 1,5-2 години після обідньої перерви по 15 хв. кожен або по 10 хв. через кожну годину роботи;

- через 1,5-2 після початку зміни і через 1,5-2 години після обідньої перерви по 20 хв. кожен або по 15 хв. через кожну годину.

При 12-годинній зміні перерви в перші 8 годин такі ж, як і при 8-годинній зміні, протягом останніх 4 годин, незалежно від категорії і виду робіт, - щогодини по 15 хв.

Не рекомендується працювати за ПК понад 2 годин поспіль без перерви. В процесі роботи по можливості, щоб зменшити негативний вплив монотонності, слід міняти тип і зміст діяльності. Наприклад, чергувати редагування і введення даних або їх зчитування і осмислення.

Режим праці і відпочинку операторів, що працюють з ПЕОМ і ВДТ, повинен організовуватися в залежності від виду та категорії трудової діяльності [26].

Види трудової діяльності поділяються на 3 групи:

- робота з зчитування інформації з екрану ВДТ або ПЕОМ з попереднім запитом;

- робота з введення інформації;

- творча робота в режимі діалогу з ПЕОМ. При виконанні протягом робочої зміни робіт, що відносяться до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ПЕОМ і ВДТ слід приймати таку, яка займає не менше 50% часу протягом робочої зміни або робочого дня.

Для видів трудової діяльності встановлюється 3 категорії тяжкості і напруженості роботи з ВДТ і ПЕОМ, визначаються: для групи А - по сумарному числу прочитуються знаків за робочу зміну, але не більше 60000 знаків за зміну; для групи Б - по сумарному числу зчитуються або вводяться знаків за робочу зміну, але не більше 40000 знаків за зміну; для групи В - по сумарному часу безпосередньої роботи з ВДТ і ПЕОМ за робочу зміну, але не більше 6 годин за зміну [26].

Час регламентованих перерв встановлюється в залежності від тривалості робочої зміни, виду і категорії трудової діяльності з ВДТ і ПЕОМ [26].

Слід зазначити, що перерви для відпочинку повинні надаватися в залежності від ступеня втоми, своєчасність їх важливіше тривалості. Під час перерв необхідно виконувати спеціалізовані комплекси гімнастичних вправ. У Санітарних правилах і нормах [26] дані комплекси вправ для очей, для поліпшення мозкового кровообігу, для зняття втоми з плечового пояса і рук, з тулуба і ніг.

висновок

Економічна прибуток це різниця між загальним доходом і загальними витратами підприємства, включаючи як явні, так і неявні. Основний принцип діяльності підприємства складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.

Прибуток виконує дві найважливіші функції: вона характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових накопичень, а також є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства.

Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, застосовувані в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість. Рентабельність показник ефективності одноразових і поточних витрат. У загальному вигляді рентабельність визначається відношенням прибутку до одноразовим і поточних витрат, завдяки яким отримана цей прибуток.

Показники рентабельності є загальноекономічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат і відображаються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитки, про реалізацію, про прибуток і рентабельність.

Мета дипломного проекту: розробка заходів щодо підвищення прибутку і рентабельності виробництва на ВАТ «Сукно».

Дана мета була досягнута шляхом розробки заходів щодо підвищення прибутку і рентабельності виробництва на ВАТ «Сукно», таких як: розробка проекту на технічне переозброєння виробництва шляхом впровадження нової лінії, впровадження нового продукту і вдосконалення технологічного процесу.

Для цього в науково-дослідному розділі були розглянуті теоретичні аспекти прибутку та рентабельності: сутність прибутку та рентабельності, класифікація прибутку і рентабельності та фактори зростання прибутку і підвищення рентабельності.

В аналітичному розділі проведено аналіз основних техніко-економічних показників. Аналіз показав: обсяг пряжі в 2007 році збільшився на 19,6%. У 2008 році відбулося зниження на 2,4%. Виробництво готових тканин в тис. Метрів і в тис. Квадратних заходи протягом трьох років росли.

Обсяг виробництва у вартісному вираженні зростав більшими темпами, ніж середньорічна вартість основних виробничих фондів, що призвело до збільшення фондовіддачі. А зростання фондовіддачі є позитивною тенденцією для ВАТ «Сукно».

Витрати на оплату праці та середньомісячна заробітна плата росли в вартісному вираженні, але темп зростання в 2008 році знизився майже в 2 рази. У 2008 році знизилася середньооблікова чисельність. Продуктивність праці зросла в 2007 році на 13,7%, а в 2008 році на 11,9%.

Аналізуючи собівартість продукції за статтями калькуляції видно, що витрати на сировину є основною статтею витрат на виробництво продукції, і вони ростуть. Також зростають витрати на паливо. Збільшилися загальновиробничі і загальногосподарські витрат протягом трьох років.

При аналізі теплоенергетичних ресурсів видно, що в 2008 році відбулося зниження використання всіх теплоенергетичних ресурсів у порівнянні з 2007 роком, а природний газ і теплова енергія знизилися і в порівнянні з 2006 роком на 4,4% і 5,2% відповідно.

Коефіцієнт поточної ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами протягом 3-х років не були нижче нормативних значень, отже підприємство фінансово стійке.

Зростання питомої ваги балансового і чистого прибутку в загальних доходах носить сприятливий характер, який свідчить про позитивні тенденції в організації виробництва на даному підприємстві.

Чистий прибуток в 2007 році зросла в 3 рази, а в 2008 році на 13%.Так як питома вага податку на прибуток практично не змінювався, то чистий прибуток росла пропорційно балансовій.

Прибуток від реалізації продукції протягом трьох років знижувалася. На це зниження вплинуло збільшення собівартості продукції.

Рентабельність реалізованої продукції, рентабельність продажів і рентабельність продукції чиста в 2007 році була найвища. У 2008 році рентабельність реалізованої продукції і рентабельність продажів знизилися на 1,3 і 1,1 процентних пункти відповідно. Рентабельність продукції чиста залишилася на рівні 2007 року.

У проектному розділі на підставі результатів аналізу та виявлених при цьому недоліків розроблені конкретні пропозиції, що дозволяють вирішити досліджувану проблему, зокрема:

1. Розробка проекту на технічне переозброєння виробництва: заміна лінії карбонізації та нейтралізації «Хірано-Кінзоку» (Японія) на систему для механічного обезрепеіванія і знепилювання вовни фірми «Корматекс» (Італія), в фарбувально-підготовчому цеху прядильної фабрики.

Даний захід дозволить: збільшити річний обсяг оброблюваної вовни на 89%, скоротити чисельність на 4 людини, збільшити зростання продуктивності праці до184%, знизити собівартість продукції на 203 млн. Р., Збільшити прибуток від реалізації продукції на 11%, збільшити рентабельність реалізованої продукції на 0,53 процентних пункту.

2. Впровадження нового продукту: сукно вовняне, артикул «Шеврон», розроблено з метою розширення асортименту тканин відомчого призначення. Воно призначене для пошиття беретів, кантування кашкетів формених, пілоток формених, підкладок шинельного і спецодягу.

Економічний ефект від заходу: збільшення виручки від реалізації продукції на 2,2%, збільшення прибутку від реалізації продукції на 4,6%, збільшення рентабельності реалізованої продукції на 0,11 процентних пункту, збільшення рентабельності продажів на 0,11 процентних пункту.

3. Удосконалення технологічного процесу: кручення пряжі «Надія» здійснюється на крутильній машині VTS, при цьому виключається технологічний перехід перемотування пряжі. При крученні на крутильній машині VTS відбувається одночасне скручування ниток і намотування на конусні бобіни, які в подальшому використовуються або для снования, або на ткацьких верстатах.

Економічний ефект від заходу: зниження собівартості продукції на 0,1 процентний пункт (33 млн. Р.), Збільшення прибутку від реалізації продукції на 1,8%, збільшення рентабельності реалізованої продукції на 0,09 процентних пункту.

4. Представлений складальне креслення пристрою сполучення ЕОМ з установкою інфрачервоного (ІК) нагрівання.

Областю застосування пристрою є використання його в управлінні роботи установки ІК нагрівання.

Пристрій сполучення призначене для адаптації сигналів, що надходять з ЕОМ на установку ІК нагріву, і управління режимами роботи. Установка ІК нагрівання застосовується при виготовленні мікросхем.

Застосування даного пристрою дозволить знизити собівартість і збільшити прибуток і рентабельність виробництва.

5. З охорони праці були запропоновані заходи щодо оптимізації зорового взаємодії оператора із засобами відображення інформації на основі ЕПТ.

Впровадження лінії для обезрепеіванія вовни виробництва фірми «Корматекс», впровадження нового продукту і зміна технологічного процесу збільшать обсяг виробництва, знизять простої устаткування і підвищать продуктивність праці. Збільшать прибуток від реалізації продукції на 17,4% (321 млн. Р.), Балансовий і чистий прибуток на 21,4% і 30,1% відповідно.

Так само збільшиться рентабельність виробничої діяльності на 0,55 процентного пункту, рентабельність реалізованої продукції на 0,71 відсотковий пункт і рентабельність продажів на 0,65 процентних пункту.

Таким чином, завдання дипломного проекту вирішені, мета дипломного проекту досягнута.

Список літератури

[1] Фінанси підприємства: навч. посібник / Н.Є. Заєць [и др.] - Мн .: Виш. шк., 2005 - 2-е вид. - 528с.

[2] Економіка підприємства: навч. посіб / Л.М. Нехорошева [и др.]. - Мн .: Виш. шк., 2005.- 3-е вид.- 383с.

[3] Волков, О.Л. Економіка підприємства: навч. посіб / О.І. Волков М .: ИНФРА М., 1997..

[4] Економіка підприємства: підручник / В.Я.Хріпоч [и др.]. - Мн .: Економпресс, 2001. - 464с.

[5] Романенко, І.В. Економіка підприємства: навч. посіб / І.В. Романенко.- М .: Фінанси і статистика, 2001.-304 с.

[6] Остапенко, В.В.Фінанси підприємства: навч. посіб / В.В. Остапенко.

- М .: Омега - Л, 2008 - 302 с.

[7] Колчина, Н.В. Фінанси організацій (підприємств): підручник для вузів / Н.В. Колічіна, Г.Б. Поляк, Л.М. Бурмістрова. - М .: ЮНИТИ, 2006 - 368 с.

[8] Жіделева, В.В. Економіка підприємства: довід. Посіб / В.В. Жіделева, Ю.Н. Капшейн.- М .: ИНФРА - М, 2001.-132 с.

[9] Зайцев, Н.Л. Економіка промислового підприємства: довід. посібник / Н.Л. Зайцев М .: ИНФРА - М, 2002-384 с.

[10] Калинка, А.А. Економіка підприємства: довід. посібник / А.А. Калінка.- Мн .: НПООО «ПИОН», 1999-176 с.

[11] Карлик, А.Е. Економіка підприємства: довід. посібник / А.Є. Карлик, М.Л. Шухгальтер. - М .: ИНФРА - М, 2001-432 с.

[12] Грузинів, В.П. Економіка підприємства: підручник / В.П. Грузинів, В.Д. Грибов. - М .: Фінанси і статистика, 2001 - 208 с.

[13] Сергєєв І.В. Економіка підприємства: підручник. - М .: Фінанси і статистика, 2001 - 301 с.

[14] Економіка підприємства: навч. посіб / Є.В. Арсенова [и др.]. - М .: МАУП, 2002 - 608 с.

[15] Поршнєв, А.Г. Управління організацією: підручник / А.Г. Поршнев, З.П. Румянцева, Н.А. Соломатіна. - М .: ИНФРА - М, 2002 - 669 с.

[16] Савицька, Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 2-е изд., - Мн .: ІП «Екоперспектіва», 1997 - 498 с.

[17] Конструкторсько-технологічне проектування електронної апаратури: Підручник для вузів / К.Н.Білібін [и др.]. - М .: Изд-во МГТУ ім. Н. Е. Баумана, 2000..

[18] Основи конструювання виробів радіоелектроніки: навчальний посібник / Н.С.Воробьев [и др.]. - Мн .: БДУІР, 2001..

[19] Каленковіч, М.М. Основи конструювання радіоелектронної апаратури: навч. метод. посібник / М.М. Каленковіч, Н.С. Образцов, А.М. Ткачук. - Мінськ, 2006.

[20] Ненашев, А.П. Конструювання РЕЗ Підручник для радіотехнічних спеціальностей вузів. -М .: Вища. шк. 1990.

[21] Семич, В.П. Охорона праці при роботі на персональних електронно-обчислювальних машинах і іншої офісної техніки: практ. посіб / В.П. Семіч.- Мн .: Висш.шк, 2001 рік.

[22] СНБ 2.04-05-98. Природне і штучне освітлення. Будівельні норми Республіки Білорусь.

[23] ГОСТ РФ 50948-96. Засоби відображення інформації індивідуального користувача. Загальні ергономічні вимоги і вимоги безпеки.

[24] Михнюк, Т.Ф. Охорона праці: навч. посіб / Т.Ф. Міхнюк.- Мінськ .: ІОЦ Мінфіма, 2007.-320 с.

[25] СанПіН 11-13РБ94. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

[26] СаНПиН 2.2.2.542 РБ 96. Гігієнічні вимоги до Дмитрий терміналу, персональних електронно-обчислювальних машин та організації роботи.

[27] Савицька, Г.В. Економічний аналіз: підручник / Г. В. Савицька. 8-е изд. - Мінськ .: Нове знання, 2003.

[28] Аналіз господарської діяльності в промисловості: навч. посіб. У 4 т. / Під заг. ред. В.І. Стражева.- Мн .: Вища. шк., 1999. - 4.т. - 398 с.

[29] Аналіз господарської діяльності підприємств: навчальний посібник. У 2 т. / Під заг. ред. Л.Л. Єрмолович. - М .: Сучасна школа, 2006. -2 .т.- 736 с.

[30] Старова, Л.І. Аналіз господарської діяльності підприємства: Методичний посібник для студентів економічних спеціальностей. У 2-х ч. / Л.І. Старова. - Мн .: БДУІР, 2005. - Ч.2. - 153 с.

[31] Старова, Л.І. Методичні вказівки до практичних занять з курсів «Техніко-економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства». У 2 ч. / Л.І. Старова. Л.І. - Мінськ .: БГУИР, 2001. - Ч. 2. - 150 с.

[32] Установка навісних елементів на друковані плати ОСТ4.010.030-81 ч.1- тисяча дев'ятсот вісімдесят дві.

[33] Формування висновків і установка виробів радіоелектронної техніки на друкованій платі. Загальні вимоги і норми конструювання. ГОСТ 29137-91 - комітет стандартизації і метрології СРСР Москва.

[34] Елесеева, Т. Економічний аналіз господарської діяльності: Навчальний посібник / Т. Єлісєєва. - М .: Сучасна школа, 2007. -944 с.

додаток А

(обов'язкове)

Організаційна структура управління ВАТ «Сукно»

Збори акціонерів

Наглядова рада

ДИРЕКЦІЯ

Генеральний директор

Головний інженер

Заступник генерального директора

Заступник генерального директора

Головний бухгалтер

Головний економіст

прядильне виробництво

Відділ матеріально-технічного відділу

Служба маркетингу і реалізації продукції

Центральна бухгалтерія

Планово-економічний відділ

ткацьке виробництво

сировинне бюро

Відділ технічного контролю

Відділ організації праці та заробітної плати

Відділ кадрів

оздоблювальне виробництво

Транспортно-господарський цех

Інженер з якості

Відділ автоматизованої системи управління виробництвом

Провідний економіст з фінансової роботи

Служба головного механіка і енергетика

фірмові магазини

Спеціаліст з цінних паперів

Економіст з фінансової роботи

Художня майстерня

Філія ВАТ м.Москва

Економіст з оренди

Юрисконсульт

Хімічна лабораторія

житлове господарство

Інженер з інформаційної роботи

Технічний відділ

Ремонтно-будівельний цех

виробниче бюро

Інженер з будівництва

Інженер із стандартизації

Адміністративно-господарський відділ

Інженер з охорони навколишнього середовища

Служба сторожовий охрни

Провідний інженер з охорони праці та протипожежної безпеки

Інструктор з протипожежної безпеки

їдальня

додаток Б

(обов'язкове)

Технологічний процес при крученні пряжі «Надія» на крутильних машинах VTS і PL-31

PL-31

VTS

трощіння

кручені

перемотування

снованіі

трощіння

кручені

снованіі

...........


Головна сторінка


    Головна сторінка



Підвищення прибутку і рентабельності виробництва (на прикладі ВАТ "Сукно")

Скачати 179.51 Kb.