• ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ
  • Позареалізаційні ДОХОДИ ТА ВИТРАТИ
  • ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, ТОВАРІВ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
  • Відображення витрат при здійсненні торговельної діяльності
  • Відображення витрат при виробництві
  • Відображення витрат у банків
  • Відрахування в резерви майбутніх витрат
  • Витрати на наукові дослідження
  • Відображення окремих видів витрат
  • Список використаних джерел


  • Дата конвертації06.04.2018
    Розмір33.31 Kb.
    Типреферат

    Скачати 33.31 Kb.

    Порядок відображення (визнання) показників, що беруть участь при визначенні оподатковуваного прибутку

    ПОРЯДОК ВІДОБРАЖЕННЯ (ВИЗНАННЯ) ПОКАЗНИКІВ, БЕРУТЬ УЧАСТЬ ПРИ визначенні оподатковуваного ПРИБУТКУ

    Особливості оподаткування прибутку пов'язані з тим, що при визначенні податкової бази (оподаткованого прибутку) беруть участь кілька показників, які безпосередньо впливають на вартісне вираження об'єкта оподаткування. Цими показниками є виручка від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), витрати по виробництву і реалізації, а також позареалізаційні доходи і витрати.

    З 1 січня 2007 р склад витрат, що враховуються при оподаткуванні, склад доходів і витрат від позареалізаційних операцій визначені безпосередньо в Законі РБ від 22.12. 1991 року № 1330-ХП "Про податки на доходи і прибуток" (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом РБ від 29.12. 2006 року № 190-3, далі - Закон).

    Однак крім складу цих показників, що враховуються при оподаткуванні, важливе значення при визначенні податкової бази має порядок їх відображення (визнання), застосування якого впливає на формування податкової бази у відповідному звітному періоді.

    Дані питання також врегульовані з цього року в Законі, що є наслідком надання йому характеру прямої дії. Це означає, що в Законі в даний час утримуються всі правовстановлюючі норми, що визначають як можна більш деталізований порядок обчислення податків. Крім того, вирішено ще одне завдання - включення всіх норм, що стосуються оподаткування прибутку, в один законодавчий акт.

    В даному випадку до Закону включені: порядок відображення виручки від реалізації; порядок відображення прибутку і збитків минулих податкових періодів, виявлених в поточному податковому періоді; склад витрат і доходів від позареалізаційних операцій; особливості порядку відображення (визнання) витрат; положення, що стосуються порядку застосування пільги з податку на прибуток, пов'язаної з фінансуванням капітальних вкладень; положення про усунення подвійного оподаткування.

    Дані питання потребують детального розгляду і будуть викладені в даній статті.

    ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ

    Порядок відображення виручки від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) визначено п.2 ст.2 Закону. В даному випадку Закон дає право платнику відображати виручку від реалізації в залежності від його облікової політики.

    Зокрема, Закон визначає, що в залежності від облікової політики організації виручка від реалізації відображається (доходи визнаються отриманими) з оплати відвантажених товарів (основних засобів, інших цінностей, виконаних робіт, наданих послуг), переданих майнових прав або по відвантаженню товарів (основних засобів , інших цінностей, виконання робіт, надання послуг), передачі майнових прав.

    Крім того, Закон визначає деякі особливості відображення виручки від реалізації при реалізації товарів (робіт, послуг) на основі договорів доручення, комісії та ін. В таких випадках з метою визнання доходу від реалізації важлива дата оплата товарів (робіт, послуг).

    Відповідно до Закону датою оплати комітенту (довірителю) при реалізації товарів (робіт, послуг), майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності на основі договорів доручення, комісії або консигнації або інших аналогічних договорів визнається дата зарахування грошових коштів на рахунок комісіонера (повіреного), а в разі, якщо договором передбачено, що грошові кошти за реалізовані комісіонером (повіреним) товари (роботи, послуги), майнові права на об'єкти інтелектуальної власності зараховуються на з ет комітента (довірителя), - день зарахування грошових коштів на рахунок комітента (довірителя).

    Датою відвантаження товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності при їх реалізації за вказаними договорами визнається дата відвантаження товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності комісіонером (повіреним) покупцю.

    Позареалізаційні ДОХОДИ ТА ВИТРАТИ

    У Законі обговорений порядок відображення позареалізаційних доходів і витрат.

    Відносно більшості видів позареалізаційних доходів і витрат безпосередньо в Законі (ст.2) обговорений порядок їх відображення (визнання).

    Позареалізаційні доходи:

    - доходи від операцій по здачі в оренду, в т. Ч. Фінансову оренду (лізинг), майна. Дані доходи враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку у звітних періодах, що визначаються відповідно до облікової політики. Тобто платник самостійно в обліковій політиці визначає звітні періоди і порядок відображення таких видів доходів. Будь-яких обмежень в даному випадку Закон не встановлює;

    - доходи у вигляді відсотків, отриманих за надання в користування коштів організації, а також відсотків за користування банком грошовими коштами, що знаходяться на банківському рахунку, якщо Законом не встановлено інше. Як випливає із Закону, ці доходи відображаються (визнаються) за фактом їх отримання;

    - суми штрафів, пені, неустойок та інших видів санкцій, отриманих за порушення умов договорів. Такі доходи враховуються у складі позареалізаційних доходів при визначенні оподатковуваного прибутку в тому звітному періоді, в якому зазначені суми надійшли на банківський рахунок або в касу платника;

    - надходження в рахунок відшкодування організації збитків. Дані доходи визнаються за фактом отримання відшкодування;

    - вартість (суми) безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), грошових коштів, інших цінностей (в т. Ч. Основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, цінних паперів). Ці доходи визнаються за фактом отримання;

    - плата, що надійшла за участь в торгах (тендері). Дані доходи визнаються за фактом надходження на розрахунковий рахунок;

    - позитивна різниця, яка виникає між вартістю майна, отриманого (переданого) у позику, і вартістю майна, переданого (отриманого) при погашенні цієї позики. Такі доходи повинні відображатися при погашенні позики;

    - суми, що надійшли по боргах, раніше списаним як нереальні для стягнення. Даний вид позареалізаційні доходи повинен відображатися при надходженні коштів;

    - суми ПДВ, раніше віднесені у позареалізаційні витрати в зв'язку з відсутністю документів, що обгрунтовують застосування ставки ПДВ у розмірі 0% після закінчення 90 днів з дати відвантаження товарів в РФ, в разі подальшого надходження такого підтвердження відображаються в складі доходів при надходженні документального підтвердження нульової ставки .

    Позареалізаційні витрати:

    - суми штрафів, пені, неустойок та інших видів санкцій за порушення умов договорів. Такі витрати враховуються у складі позареалізаційних витрат при визначенні оподатковуваного прибутку в тому звітному періоді, в якому зазначені кошти перераховані з банківського рахунку організації, і визнаються за фактом перерахування коштів;

    - суми відшкодування збитків. Дані витрати визнаються за фактом відшкодування;

    - суми ПДВ, утримані та сплачені за межами РБ;

    - витрати по здачі в оренду, в т. Ч. Фінансову оренду (лізинг). Ці витрати враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в тому звітному періоді, до якого відносяться аналогічні доходи. Склад витрат по здачі в оренду, в т. Ч. Фінансову оренду (лізинг), майна визначається з урахуванням положень ст.3 Закону (в даному випадку витрати, що виникають при здачі майна в оренду (лізинг), визнаються позареалізаційними витратами);

    - негативна різниця, яка виникає між вартістю майна, переданого (отриманого) у позику, і вартістю майна, отриманого (переданого) при погашенні цієї позики. Дані витрати відображаються при погашенні позики;

    - суми ПДВ, обчислені за відсутності документів, що обгрунтовують застосування ставки ПДВ у розмірі 0% після закінчення 90 днів з дати відвантаження товарів в РФ. Такі витрати відображаються у разі закінчення 90 днів.

    Застосування загального принципу відображення доходів

    До деяких видів позареалізаційних доходів слід застосовувати загальний принцип відображення (визнання).

    В даному випадку необхідно виходити із загального визначення позареалізаційних доходів, встановленого Законом, відповідно до якого до складу доходів від позареалізаційних операцій включаються доходи, що надійшли у власність платника від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції, товарів (робіт, послуг).

    Таким чином, відповідно до Закону відображення (визнання) позареалізаційних доходів в будь-якому випадку пов'язується безпосередньо з їх отриманням платником.

    Даний підхід застосовується в т. Ч. До наступних видів доходів:

    - дивіденди та прирівняні до них доходи, які визнаються такими відповідно до п.1 ст.35 Загальної частини Податкового кодексу РБ (далі - ПК);

    - виплати учаснику (акціонеру) організації при її ліквідації, вихід (виключення) учасника (акціонера) зі складу учасників (акціонерів) організації, відчуження учасником (акціонером) частки (частини частки, акцій) в статутному фонді організації, вироблені в грошовій або натуральній формі і розмірі, що перевищує суму його внеску (вкладу) до статутного фонду, визначену без урахування сум, вказаних в подп.2.2. п.2 ст.35 НК (розмір виплат учаснику (акціонеру) і сума його внеску (вкладу) біля - жать перерахунку в долари США за курсом, встановленим Нацбанком РБ відповідно на день виплат і на день внесення внеску (вкладу)).

    Відображення зв'язується з виникненням обставин

    У ряді випадків відображення (визнання) позареалізаційних доходів або витрат пов'язується з виникненням відповідних обставин, які не можна по своїй суті назвати фактом прямого отримання доходу або проведених витрат, але наявність яких об'єктивно вказує на необхідність їх визнання в якості таких.

    При відображенні (визнання) таких видів позареалізаційних доходів або витрат необхідно виходити з того, що Законом визначено, що порядок відображення (визнання) доходів і витрат від позареалізаційних операцій для визначення оподатковуваного прибутку встановлюється законодавством. Доходи і витрати від позареалізаційних операцій визначаються на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку. В даному випадку Закон дає право при відображенні таких позареалізаційних доходів і витрат застосовувати будь-який нормативно-правовий акт, що регламентує порядок відображення відповідних видів доходів або витрат.

    До таких видів позареалізаційних доходів і витрат можна віднести наступні.

    Позареалізаційні доходи:

    - виплати учасникам (акціонерам) організації у вигляді часток (паїв, акцій) цій же організації, а також у вигляді збільшення номінальної вартості акцій (паїв), виробленого за рахунок власних джерел організації, якщо такі виплати змінюють відсоткову частку участі в статутному фонді організації хоча б одного з учасників (акціонерів). В даному випадку обставинами, при виникненні яких визнається дохід, є визначення розміру частки (паю), отримання акцій або збільшення їх номінальної вартості і відповідно сповіщення в установленому порядку безпосередньо учасника організації;

    - вартість прийнятого до обліку майна, що опинилося в надлишку за результатами інвентаризації. Обставинами визнається факт інвентаризації, проведеної відповідно до законодавства;

    - позитивні курсові різниці, що виникають при переоцінці майна і зобов'язань. Такі різниці відображаються при переоцінці майна і зобов'язань, виробленої в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено Законом;

    - позитивні сумові різниці, що виникають у зв'язку з погашенням дебіторської або кредиторської заборгованості.Ці доходи визнаються при погашенні заборгованості;

    - вартість товарів чи іншого майна, отриманого при ліквідації виведених з експлуатації основних засобів (в т. Ч. Шляхом їх демонтажу або розібрання), об'єктів незавершеного будівництва та іншого майна, монтаж якого не завершено. Обставиною є факт списання та оприбуткування відповідного майна, отриманого при списанні;

    - суми кредиторської заборгованості, по якій минули строки позовної давності. Дані доходи визнаються з дати закінчення терміну позовної давності.

    Позареалізаційні витрати:

    - витрати за анульованими виробничими замовленнями, а також виробництв, не дала продукції;

    - відрахування в резерви по сумнівних боргах за розрахунками з іншими організаціями, а також з окремими особами, що підлягають резервуванню відповідно до законодавства;

    - відновлення резерву при відновленні сумнівних боргів;

    - збитки від списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та інших боргів, неможливих (нереальних) для стягнення;

    - суми недостач, втрат і псування активів, в т. Ч. Відбулися понад норми природного убутку, затверджених у порядку, встановленому законодавством, винуватці яких не встановлені або суд відмовив у стягненні з них;

    - негативні курсові різниці, що виникають при переоцінці майна і зобов'язань в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не визначено Законом;

    - негативні сумові різниці, що виникають у зв'язку з погашенням дебіторської або кредиторської заборгованості;

    - Не компенсовані винною стороною втрати від простоїв за зовнішніми причинами;

    - втрати від уцінки виробничих запасів і готової продукції, виробленої відповідно до законодавства;

    - збитки по операціях з тарою;

    - втрати і витрати в зв'язку з надзвичайними обставинами (пожежа, аварія, стихійне лихо, дорожньо-транспортна пригода, втрати від зупинки виробництва та інші аналогічні обставини, в т. Ч. Форс-мажорні), включаючи витрати, пов'язані із запобіганням або ліквідацією наслідків таких надзвичайних обставин;

    - витрати на ліквідацію, списання основних засобів, нематеріальних активів, виведених з експлуатації (включаючи суми недоначисленной відповідно до встановленого терміну корисного використання амортизації, витрати на демонтаж, розбирання, вивезення демонтованого, розібраного майна), а також витрати на ліквідацію, списання іншого майна (включаючи його вартість), в т. ч. об'єктів незавершеного будівництва, майна, монтаж якого не завершено, вироблені в порядку, встановленому законодавством;

    - втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин;

    - суми ПДВ при списанні кредиторської заборгованості зі строком позовної давності;

    - судові витрати;

    - витрати на проведення зборів акціонерів, зокрема, витрати, пов'язані з орендою приміщень, підготовкою та розсилкою необхідних для проведення зборів документів, інші витрати, безпосередньо пов'язані з проведенням таких зборів, в межах норм, встановлених законодавством;

    - не відшкодовуються іншими особами витрати на участь в торгах (тендерах) в формі конкурсу чи аукціону, що не призвели до укладення договору, а також у випадках, коли торги (тендери) визнані такими, що чи недійсними;

    - витрати на утримання виробничих потужностей та об'єктів, що знаходяться на консервації, здійсненої відповідно до законодавства;

    - витрати на утримання мобілізаційних потужностей та об'єктів цивільної оборони.

    ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, ТОВАРІВ (РОБІТ, ПОСЛУГ)

    Питання порядку відображення (визнання) витрат по виробництву і реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) регулюються п.6-1 ст.3 Закону.

    Перш за все при розгляді цих питань необхідно виходити із загального методу порядку відображення витрат, встановленого Законом, - це метод нарахування.

    Закон, зокрема, встановлює, що витрати по виробництву і реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), що враховуються при оподаткуванні, відображаються (визнаються) в тому звітному періоді, до якого вони відносяться (по нарахуванню) незалежно від часу (терміну) оплати (попередня або наступна).

    Даний принцип відображення витрат є загальним і застосовується без винятку по відношенню до всіх видів витрат (матеріальні, витрати на оплату праці, амортизація основних засобів і нематеріальних активів, витрати на соціальні потреби, інші витрати).

    Разом з тим при наявності певних обставин Закон передбачає ряд особливостей порядку відображення (визнання) витрат.

    Витрати до початку здійснення діяльності або з освоєння нових виробництв

    Законом (подп.6-1.1. П.6-1 ст.3) встановлено, що витрати, вироблені до початку здійснення діяльності організації, по освоєнню нових виробництв, цехів та агрегатів (пускові витрати), відображаються (визнаються) в порядку, передбаченому облікової політики організації, але не раніше ніж з моменту початку здійснення діяльності, виробництва, роботи цехів і агрегатів.

    В даному випадку Закон визначає право платників передбачити в обліковій політиці період часу, протягом якого з моменту початку здійснення діяльності вироблені витрати будуть відображатися в складі витрат. При цьому необхідно зазначити, що необов'язково, щоб даний період обмежувався календарним роком. Закон в цьому випадку не встановлює будь-яких обмежень. Тому протягом певного в обліковій політиці організації періоду часу витрати, вироблені до початку діяльності, з початку її здійснення повинні бути списані рівномірно. До початку діяльності ці витрати повинні бути відображені у складі витрат майбутніх періодів.

    Необхідно також відзначити, що за своїм змістом дана норма може бути застосована організаціями, що здійснюють будь-які види діяльності (не тільки виробничі), незалежно від того, новостворена це організація або діюча, але починаюча новий вид діяльності або відкриває новий об'єкт в рамках здійснюваної діяльності.

    Наприклад, організація відкриває новий магазин, будівля взято в оренду, відремонтовано, виробляються комунальні платежі та інші витрати, нараховується заробітна плата персоналу, але торгівля ще не здійснюється, оскільки йде процес підготовки приміщення до неї. В даному випадку всі витрати по магазину (орендна плата, комунальні платежі, заробітна плата і т.д.) до початку здійснення діяльності відображаються як витрати майбутніх періодів, а з моменту початку діяльності (з початку отримання виручки) організація протягом двох років (якщо такий термін визначено в обліковій політиці) рівномірно дані витрати буде відображати в складі витрат за відповідними елементами.

    Відображення витрат при здійсненні торговельної діяльності

    Закон (подп.6-1.2. П.6-1 ст.3) встановлює особливості відображення витрат для організацій торгівлі. В даному випадку мова йде про розподіл витрат на фактично реалізовані товари. При цьому відповідно до Закону розподілу на суму витрат, що припадають на фактично реалізовані товари, і суму витрат, що відносяться до залишків товарів на кінець звітного місяця, підлягають тільки транспортні витрати (якщо транспортні витрати не включаються в установленому законодавством порядку в ціну придбання товару) і відсотки за кредитами, позиками (що включаються до складу витрат, що враховуються при оподаткуванні прибутку). Решта видів витрат при здійсненні торговельної діяльності відображаються (визнаються) у загальновстановленому порядку.

    Слід звернути увагу на те, що, якщо відповідно до законодавства транспортні витрати включаються до вартості товару, відповідно ці транспортні витрати не розподіляються, а в складі покупної вартості товару списуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

    З метою визначення витрат як припадають на фактично реалізовані товари (транспортні витрати та відсотки за кредитами, позиками) Закон встановлює наступне.

    Витрати, що припадають на фактично реалізовані товари, визначаються як різниця між сумою витрат, що склалася за звітний місяць з урахуванням перехідних залишків на початок місяця, і сумою витрат, що відносяться до залишків товарів на кінець звітного місяця.

    Сума витрат, що відносяться до залишків товарів на кінець звітного місяця, визначається пропорційно виходячи з вартості товарів, що залишилися на кінець місяця нереалізованими, і середньої частки витрат за звітний місяць.

    Середня частка витрат за звітний місяць визначається як відношення суми витрат, що склалася за звітний місяць з урахуванням перехідних залишків на початок цього місяця, до суми вартості товарів, реалізованих протягом місяця, і вартості товарів, що залишилися на кінець місяця нереалізованими.

    Якщо облікової політикою організації виручка від реалізації товарів відображається (визнається отриманої) по оплаті відвантажених товарів, при розподілі витрат залишки товарів визначаються з урахуванням товарів відвантажених, але неоплачених.

    В організаціях громадського харчування при розподілі витрат залишки товарів визначаються з урахуванням сировини, готової продукції і напівфабрикатів.

    Відображення витрат при виробництві

    Для організацій, які здійснюють виробничу діяльність, Закон (подп.6-1.3. П.6-1 ст.3) встановлює, що при визначенні прибутку від реалізації вироблених товарів (робіт, послуг) приймаються витрати, що припадають на фактично реалізовані товари (роботи, послуги), розраховані на основі даних бухгалтерського обліку з урахуванням розрахункових коригувань, зроблених до таких даних в результаті ведення податкового обліку.

    Розрахунок витрат, що припадають на фактично реалізовані товари (роботи, послуги), проводиться за методикою, визначеною відповідно до облікової політики організації, прийнятої щодо розрахунку собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

    В даному випадку, як правило, виникають питання щодо порядку відображення непрямих витрат (так званих загальновиробничих і загальногосподарських), оскільки прямі витрати (сировина, матеріали, комплектуючі) списуються безпосередньо під реалізовану продукцію. Відносно загальновиробничих і загальногосподарських витрат для цілей оподаткування організації застосовують ті ж правила, що і для собівартості реалізованої продукції. Наприклад, організація може передбачити списання таких витрат як відразу виходячи з усієї суми, що відноситься до відповідного звітного періоду, так і пропорційно загальній сумі витрат.

    Відображення витрат у банків

    Відповідно до Закону (подп.6-1.4. П.6-1 ст.3) при визначенні оподатковуваного прибутку у банків приймаються витрати, відображені (визнані) відповідно до частини першої п.6-1 ст.3 як витрати, що відносяться до відповідного звітного періоду.

    В даному випадку мова йде про те, що при здійсненні банками діяльності в кожному звітному періоді (відповідно наростаючим підсумком з початку року) приймається сума всіх витрат, що відносяться до відповідного періоду, без будь-якого розподілу.

    Відображення витрат з урахуванням надходження первинних облікових документів

    Відповідно до Закону (подп.6-1.5. П.6-1 ст.3) витрати, пов'язані з попередніх звітних періодів (місяців) поточного року, що підтверджуються первинними обліковими документами, що надійшли після закінчення цих періодів (місяців), можуть відображатися (визнаватися) для цілей оподаткування в тому звітному періоді (місяці) поточного року, в якому зазначені первинні облікові документи надійшли.

    Дана норма Закону передбачає право платника самостійно визначити звітний період в межах календарного року, в якому будуть відображені відповідні види витрат в залежності від надходження документів. Такі витрати на розсуд платника можуть бути відображені в складі витрат як в той період (місяці), в якому надійшов документ, так і в тому, до якого дані витрати відносяться. Як показує практика, це можуть бути випадки, пов'язані з виставленням рахунків (за послуги зв'язку, комунальні послуги тощо) в місяці, наступному за звітним, тобто документів одностороннього характеру.

    Виходячи з цього слід враховувати, що надходженням документів двостороннього характеру (акти виконаних робіт) є дата підписання акта про прийняття робіт.При наявності підтвердження в таких документах відомостей про період виконання робіт витрати, підтверджені даними документами, можуть бути відображені в той період, до якого вони відносяться (якщо, наприклад, в акті, підписаному 5-го числа місяця, відображено, що роботи виконані в попередньому місяці).

    Підставою для такого підходу є положення Закону РБ від 18.10. 1994 року № 3321-ХІІ "Про бухгалтерський облік та звітності" (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого достовірність здійснення господарської операції підтверджується первинними обліковими документами, а відповідно до Закону РБ "Про податки на доходи і прибуток" витрати відображаються на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку, порядок відображення (визнання) витрат визначається законодавством.

    Відрахування в резерви майбутніх витрат

    Законом (подп.6-1.6. П.6-1 ст.3) встановлено, що окремі види витрат, що враховуються при оподаткуванні, можуть відбиватися (визнаватися) шляхом створення в установленому порядку резервів майбутніх витрат, включаючи відрахування в резерв майбутніх витрат по ремонту основних засобів (відрахування в ремонтний фонд).

    В даному випадку шляхом відрахувань на створення резервів майбутніх витрат можуть відображатися тільки ті види витрат, за якими законодавством передбачені резерви і порядок їх створення.

    При цьому слід брати до уваги положення подп.7. 19-1 п.7 ст.3 Закону, відповідно до якого при визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються витрати, вироблені за рахунок коштів резервів майбутніх витрат, створених платником у встановленому порядку.

    амортизація

    Відповідно до Закону (пп. Б-1.7. П. Б-1 ст.3) при включенні до складу витрат, що враховуються при оподаткуванні, амортизаційних відрахувань по основних засобах і нематеріальних активів, що використовуються у підприємницькій діяльності та знаходяться в експлуатації, амортизаційні відрахування відображаються (визнаються) в складі витрат з урахуванням їх індексації, виробленої в порядку, встановленому законодавством. Основні засоби, що знаходяться в просте, в т. Ч. У зв'язку з проведенням ремонту тривалістю до трьох місяців, прирівнюються до основних засобів, що знаходяться в експлуатації.

    Витрати на наукові дослідження

    Відповідно до Закону (подп.6-1.8. П.6-1 ст.3) витрати на наукові дослідження і (або) дослідно-конструкторські та дослідно-технологічні роботи відображаються (визнаються) в складі витрат, що враховуються при оподаткуванні, з урахуванням положень подп .7.15 п.7 ст.3 Закону. Відповідно до подп.7.15 п.7 ст.3 Закону витрати з придбання та (або) створення амортизується майна не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

    Таким чином, якщо витрати на наукові дослідження і (або) дослідно-конструкторські та дослідно-технологічні роботи привели до створення амортизується майна, то вони не включаються безпосередньо до складу витрат, а в установленому законодавством порядку формують вартість майна, що амортизується і відповідно включаються до складу витрат тільки у вигляді амортизації.

    Відображення окремих видів витрат

    Необхідно звернути увагу ще на один важливий аспект порядку відображення (визнання) витрат. Це стосується випадків, коли щодо конкретних видів витрат Закон не визначає детальний порядок їх відображення (визнання).

    У такій ситуації слід виходити з вимог преамбули ст.3 Закону, відповідно до якої витрати по виробництву і реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), що враховуються при оподаткуванні, є вартісну оцінку використаних у процесі виробництва і реалізації продукції, товарів (робіт , послуг), природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, нематеріальних активів, трудових ресурсів та інших витрат на їх виробництво і реалізацію, що відображаються в бухгалтерському обліку.

    Також Законом встановлено, що порядок відображення (визнання) витрат по виробництву і реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) для визначення оподатковуваного прибутку встановлюється законодавством з урахуванням положень ст.3 Закону, відповідно до якої витрати по виробництву і реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), що враховуються при оподаткуванні, визначаються на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку.

    Таким чином, з метою відображення (визнання) витрат, якщо в будь-яких випадках Закон не деталізує такий порядок, він дає право застосовувати нормативно-правові акти, що регулюють ці питання, зокрема для цілей бухгалтерського обліку.

    Це стосується порядку відображення витрат з придбання майна, яка не є амортизируемим, які включаються до складу витрат відповідно до подп.2.3. п.2 ст.3 Закону, а саме витрат на придбання інструментів, пристосувань, інвентарю, приладів, лабораторного обладнання, спецодягу та іншого майна, що не є амортизируемим.

    В цьому випадку подп.2.3. п.2 ст.3 Закону не визначає порядок відображення витрат даного виду, а лише встановлює їх склад. Тому, з урахуванням того що відповідно до ст.3 Закону порядок відображення (визнання) витрат визначається законодавством, витрати з придбання майна, яка не є амортизируемим, відображаються в складі витрат у порядку, встановленому постановою Мінфіну РБ від 23.03. 2004 року № 41 "Про встановлення ліміту віднесення майна до окремих предметів у складі оборотних коштів".

    Згідно з даною постановою вартість такого майна відноситься на витрати в наступному порядку:

    - за допомогою спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань (інструменти і пристосування цільового призначення, штампи, прес-форми і подібні їм предмети) - відповідно до нормативних ставками, розрахованими виходячи з кошторису витрат на їх виготовлення (придбання) та строку їх корисного використання до двох років ; вартість спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань, призначених для індивідуальних замовлень, погашається в момент передачі їх у виробництво даного замовлення;

    - з предметів, за якими встановлені терміни служби (спецодяг, спецвзуття та ін.), - погашається щомісяця виходячи з термінів їх служби;

    - по тимчасовим (нетитульних) споруд і пристроїв - щомісяця виходячи з терміну їх експлуатації (в залежності від тривалості будівництва) з урахуванням вартості зворотних матеріалів від розбирання;

    - з решти предметів - відповідно до облікової політики організації:

    в розмірі 50% вартості предметів - при передачі їх зі складів в експлуатацію та 50% вартості (за вирахуванням вартості цих предметів за ціною можливого використання) - при вибутті їх за непридатністю; або в розмірі 100% - при вибутті їх за непридатністю;

    з предметів до однієї базової величини - списується одноразово на витрати з виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг, витрати на реалізацію товарів у міру передачі їх в експлуатацію.

    Список використаних джерел

    1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. Та 17 жовтня 2004р) Мінськ "Білорусь" 2004р.

    2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь від 19 листопада 1998р .: з коментарями до розділів / Коммент. В.Ф. Чигир // Мн .: Амалфея, 1999..

    3. Податковий кодекс Республіки Білорусь від 19 грудня 2002 р №166-З. Прийнятий Палатою представників 15 листопада 2002 року. Схвалений Радою Республіки 2 грудня 2002 року. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 13.01. 2003 № 4, рег. № 2/920 від 02.01. 2003) з урахуванням змін, внесених Законами Республіки Білорусь від 22.07. 2003 року № 225-З, рег. N 2/977 від 25.07. 2003; 01.01. 2004 року № 260-З, рег. № 2/1009 від 09.01. 2004; 03.08. 2004 року № 309-З, рег. № 2/1058 від 05.08. 2004; 29.10. 2004 року № 319-З, рег. № 2/1068 від 02.11. 2004; 18.11. 2004 року № 338-З, рег. № 2/1087 від 22.11. 2004; 31.12. 2005 року № 80-З, рег. № 2/1177 від 03.01. 2006; 16.05. 2006 року № 110-З, рег. № 2/1207 від 19.05. 2006; 29.06. 2006 року № 137-З, рег. № 2/1235 від 05.07. 2006; 29.12. 2006 року № 190-З, рег. № 2/1287 від 29.12. 2006; 04.01. 2007 року № 205-З, рег. № 2/1302 від 11.01. 2007; 26.12. 2007 року № 302-З, рег. № 2/1399 від 27.12. 2007).

    4. Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2003р. № 194-З. Прийнятий Палатою представників 17 грудня 2002 року. Схвалений Радою Республіки 2 квітня 2003 року (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 09.06. 2003 № 63, рег. № 2/946 від 20.05. 2003р).

    5. Процесуально-виконавчий кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 20 грудня 2006 № 194-З. Прийнятий Палатою представників 9 листопада 2006 року. Схвалений Радою Республіки 1 грудня 2006 року (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 17.01. 2007, № 14, рег. № 2/1291 від 03.01. 2007).

    6. Декрет Президента Республіки Білорусь від 16 березня 1999р. № 11 "Про впорядкування державної реєстрації та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання" (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 1999 р., №23, 1/191, 2002 р, № 142, 1/4230).

    7. Веремейко Юрій, Косів Андрій, Фадєєва Олена. Коментар до Податкового кодексу Республіки Білорусь (Загальна частина), Видавництво: Підручники і посібники. Мінськ. 2007р.

    8. Кішкевіч А.Д., Пилипенко А. А .: Податкове право Республіки Білорусь. Видавництво: Підручники і посібники. Мінськ. 2002.304с.

    9. Л.А. Ханкевич "Фінансове право Республіки Білорусь". Навчальний посібник / Мн. Видавництво "Амалфея" 2002р.

    10. Маньковський І.А. Податкове право Республіки Білорусь. Загальні положення: Практичний посібник. - Мн .: "Молодіжне наукове товариство", 2000.160с.

    11. Фінансове право. Підручник / За ред. проф. О.Н. Горбунової Видавництво "МАУП" М., 2003.

    12. Ханкевич Л.А. Податки і податкове право Республіки Білорусь. Мн., 1999..


    Головна сторінка


        Головна сторінка



    Порядок відображення (визнання) показників, що беруть участь при визначенні оподатковуваного прибутку

    Скачати 33.31 Kb.