• Список використаних джерел


  • Дата конвертації31.07.2017
    Розмір14.03 Kb.
    Типкурсова робота

    Скачати 14.03 Kb.

    рентабельність підприємства

    е руху-ня як важливий важіль зниження через держек і збільшення прибутку.

    Завдання по раціоналізації енергоспоживання, на наш погляд, повинні бути орієнтовані не толь-ко і не стільки на вдосконалення роботи допоміжних вироб-ництва, як це відбувається в настою-ний час, а направлятися в першу чергу на впровадження нових тех-чеських рішень, вдосконалення технології основного виробництва.

    Іншим реальним напрямом зниження витрат і збільшення прибутку є створення умов зростання продуктивності праці, скорочення втрат робочого часу (ліквідація прихованого безробіття). Неприйнятним є положення, при якому на тих роботах, де у конкурентів зайнятий працівник, в вітчизняних зайнято 10-15 чоловік.

    Виходом з подібної ситуації могло б стати застосування в якості оціночного показника використання трудових ресурсів на підприємстві рівня продуктивності праці у конкурентів.

    Іншими напрямками зміни становища могли б стати вдосконалення сформованої системи оплати праці та матеріального заохочення працівників. У зв'язку з цим особливий інтерес представляє система оплати праці, осно-ванна на участі працівників у прибутках і створення робочої соб-ності. Цей тип за кордоном відносять до економіко-мотиваційним системам. Зарубіжний досвід свідчить, що протягом двох років впровадження такої системи призводить до зростання виробляй-ності праці в середньому на 10-15% [12, c. 81]. Це досягається за рахунок бо-леї тісному «прив'язки» працівників до результатів роботи фірми, формування почуття причетності і залученості, включення резервів мотивації власника. Участь працівників в при-лях відбувається в формі відрахувань в «фонди робітників» частки прибутку поточного року з використанням пільгового податкового режиму. Створення робочої власності здійснюється за допомогою зниження в виробництво на пільгових умовах накопичень від відрахувань певної частини заробітної плати.

    В умовах спостерігається на ряді підприємств і галузей кризи основного виробництва невиправдано ослаблене увагу до використання вторинної сировини, відходів виробництва, впровадження повністю безвідходних виробництв. Даний резерв підвищення рентабельності особливо актуальний в деревообробної промисловості.

    З огляду на, що будь-який споконвічний-но успішний бізнес можна погу-бити в умовах існування не-платоспроможною середовища, вважали б за доцільне заходи по управ-лення витратами і прибутком до-повнити заходами по вдосконалення-шенствованию управління платі-жеспособностью, які рекомен-дується направляти на:

    1. Пошук шляхів здійснення ре-структуризації заборгованості організації. Велике значення даних заходів зумовлює відсутність власних оборотних коштів, що веде у збільшення заборгованості, зростання платежів за відсотками і т.д. При цьому кроки щодо перегляду умов і термінів погашення заборгованості, в тому числі і на загаль-ному рівні (платежі в бюджет і цільові бюджетні фонди), на нашу думку, повинні здійснюватися для кожного організації індивіду-ально, з урахуванням результатів аналізу причин виникнення заборгованості , підкріплюватися бізнес-планом з розвитку і оздоровлення виробництва, включаючи питання реформірова-ня власності, інвестицій, передачу на самостійний баланс неефективних об'єктивним тов і виробництв.

    2. Удосконалення управління активами, скорочення наднормативних запасів, вдосконалення-лення їх нормування, вирішення проблем обліку і оціню-ки їх (при неможливості ис-користування в виробництві за реальною ціною) для піду щей реалізації на сторону, усі-ня матеріальної заінтере- ження в раціональному ис-користуванні ресурсів.

    3. Підвищення ефективності уп-ління дебіторської заборгованості по виплаті заробітної-женностью з використанням ін-струмент її інвентаризації, моніторингу, своєчасного перегляду умов і термінів розрахунків по відношенню до хронічних неплатників, а так-же передбачених законодав-будівництві можливостей уступ-ки (переуступки) боргу третім особам. Як показує аналіз активів балансу, на 01.01.2005 р дебіторська заборгованість становила 8,4% від усіх активів підприємства, а на 01.01.2006 р - вже 17,9% (додаток 2).

    4. Скорочення ризиків неплатити-жеспособності (при освоєнні нових ринків або укладанні договорів з новими торговими партнерами) через використан-ня факторингу, тобто висновків-ня тристоронніх договорів за посередництва банківських структур.

    Однією з умов мобілізації і використання резервів зростання обсягів по-мов і ефективності виробництва є формування у коллекти-вов організацій об'єктивного еко-номического інтересу в зростанні при-чи. Одним із кроків у цьому направ-лення може стати намічений на 2004-2005 рр. перехід на міжна-рідні стандарти бухгалтерської від-парності, зокрема, введення раз-ділового виробничого і подат-кового обліку.

    Одночасно, на мій погляд, ефективність заходів по здійснений-ствованию управління витратами і прибутком може бути підвищена в результаті здійснення кроків з реформування виробництва - роздержавлення і приватизації-ції, виробничої реструктурі-зації, перепрофілювання виробництва і структурної перебудови - вдосконалення податкового за- ства і ціноутворення.


    ВИСНОВОК

    Аналіз, проведений в роботі, показав, що рентабельність являє собою складну систему, що вимагає постійного досконалості.

    За підсумками роботи можна виділити наступні найважливіші висновки.

    Вивчаючи кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, важливо аналізувати не тільки динаміку, структуру, чинники і резерви зростання прибутку, але і співвідношення ефекту (прибутку) з наявними або використаними ресур-сами, а також з доходами підприємства від його звичайної та іншої господарської діяльності . Необхідність даного порівняння можна також пояснити тим, що багато підприємств, що отримали однакову суму прибутку, мають різні обсяги товарообігу, різні витрати ресурси.

    Рентабельність можна визначити як показник ефективності підприємства, що виражає відносну величину прибутку і характеризує ступінь віддачі засобів, використовуваних у виробництві.

    Для розрахунку рівня прибутковості підприємства все показники рентабельності можуть бути об'єднані в наступні групи:

    1. Показники, що розраховуються для оцінки прибутковості діяль-ності підприємства в цілому. Методика їх розрахунку заснована на застосуванні показників прибутку підприємства або прибутку від реалізації продукції, чистого прибутку (в чисельнику) і показників реалізованої продукції, собівартості, величини акцио-нерного капіталу, вкладеного капіталу, власного капіталу, позикового капіталу або сукупного капіталу (в знаменнику ).

    2. Показники, що розраховуються для оцінки прибутковості про-дукції, а також використовуваних ресурсів виробництва і витрат. Методика їх розрахунку також базується на застосуванні показників прибутку підприємства, прибутку від реалізації продукції, чистого прибутку (в чисельнику) і показників сукупних витрат собівартості, основних фондів, оборотних коштів, оплати тру-да, чисельності працівників, виробничих площ і т.д.

    Найбільш поширеними показниками в практиці отече-ських підприємств є:

    * Рентабельність продукції - визначається як відношення прибутку підприємства (прибутку від реалізації продукції або чистого прибутку) до собівартості продукції (виготовленої, то-Варною або реалізованої);

    * Рентабельність вироби - визначається як відношення при-були, що закладається в ціну виробу, до собівартості вироби.

    Розрахунок впливу факторів першого порядку на зміну рівня рентабельності в цілому по підприємству можна виконати способом ланцюгової підстановки. З цією метою визна-ділячи ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох і наступних факто-рів, допускаючи, що інші не міняються. Порівняння величини ре-результативності показника до і після зміни рівня того чи друго-го фактора дозволяє елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на приріст результа-тивного показника.

    Як показав аналіз економічної діяльності Бегомльского лісгоспу, зниження чистого прибутку підприємства за 2004 р вплинув на рентабельність основних показників. Аналіз прибутку, представлений в табл. показує, що основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості продукції.

    Загальна величина рентабельності в порівнянні з рівнем 2004 зменшилася на 5,7%. Позитивний вплив на зміну рентабельності зробило зростання виручки, який був досягнутий завдяки зростанню середніх цін на продукцію і обсягів продукції. За рахунок зростання обсягів продукції на 0,3 тис. Кв. м пиломатеріалів рентабельність збільшилася на 0,6%, за рахунок зростання цін на 92,662 млн. руб. за тис. кв. м рентабельність збільшилася на 2,8%. За рахунок зменшення частки чистого прибутку у виручці підприємства рентабельність знизилася на 5,5%. Основним негативним фактором, що вплинув на зниження рентабельності є зростання собівартості продукції на 777,1 млн. Руб., Через якого рентабельність зменшилася на 3,6%.

    На наш погляд, метою економії витрат і зростання прибутку повинен стати випереджаюче по відношенню до з-Держко зростання виручки по групі то-варів або підприємству в цілому, ко-торий може бути досягнутий як за рахунок збільшення обсягів продажів, так і зміни асортименту продукції, що виробляється .

    Найбільший вплив на зниження витрат надають технологічні чинники. Вони забезпечують зниження трудомісткості продукції, скорочення витрат матеріалів, збільшення випуску продукції і підвищення її якості, зменшення непродуктивних втрат за рахунок використання у виробничому процесі нових технологій, обладнання і т.п. В результаті забезпечується економія всіх видів витрат на одиницю продукції.

    Зміна обсягу і структури продукції, що випускається сприяють зниженню витрат на одиницю продукції через зменшення умовно-постійної їх частини. Це відбувається в результаті поліпшення використання основних фондів (через амортизацію), скорочення витрат на управління, підвищення якості продукції і т.д.

    З огляду на, що будь-який споконвічний-но успішний бізнес можна погу-бити в умовах існування не-платоспроможною середовища, вважали б за доцільне заходи по управ-лення витратами і прибутком до-повнити заходами по вдосконалення-шенствованию управління платі-жеспособностью, які рекомен-дується направляти на:

    1. Пошук шляхів здійснення ре-структуризації заборгованості організації. При цьому кроки щодо перегляду умов і термінів погашення заборгованості, в тому числі і на загаль-ному рівні (платежі в бюджет і цільові бюджетні фонди), на нашу думку, повинні здійснюватися для кожного організації індивіду-ально, з урахуванням результатів аналізу причин виникнення заборгованості , підкріплюватися бізнес-планом з розвитку і оздоровлення виробництва, включаючи питання реформірова-ня власності, інвестицій, передачу на самостійний баланс неефективних об'єктивним тов і виробництв.

    2. Удосконалення управління активами, скорочення наднормативних запасів, вдосконалення-лення їх нормування, вирішення проблем обліку і оціню-ки їх (при неможливості ис-користування в виробництві за реальною ціною) для піду щей реалізації на сторону, усі-ня матеріальної заінтере- ження в раціональному ис-користуванні ресурсів.

    3.Підвищення ефективності уп-ління дебіторської заборгованості по виплаті заробітної-женностью з використанням ін-струмент її інвентаризації, моніторингу, своєчасного перегляду умов і термінів розрахунків по відношенню до хронічних неплатників, а так-же передбачених законодав-будівництві можливостей уступ-ки (переуступки) боргу третім особам.

    4. Скорочення ризиків неплатити-жеспособності (при освоєнні нових ринків або укладанні договорів з новими торговими партнерами) через використан-ня факторингу, тобто висновків-ня тристоронніх договорів за посередництва банківських структур.

    Одночасно, на мій погляд, ефективність заходів щодо вдосконалення управління витратами і прибутком може бути підвищена в результаті здійснення кроків з реформування виробництва - роздержавлення і приватизації-ції, виробничої реструктурі-зації, перепрофілювання виробництва і структурної перебудови - вдосконалення податкового за-давства і ціноутворення

    Список використаних джерел

    1. Аносов В. Реформування управління витратами: як зберегти краще // Фінанси, облік, аудит - 2004, №4 - 26-32 с.

    2. Воронін С., Оленіцкая Л. Про методику розрахунку рентабельності в реальному секторі економіки // Суспільство і економіка - 2005, №2 - с. 84-88.

    3. Грузинів В.П., Грибов В.Д. Економіка підприємства: Учеб. посіб. - М .: «Фінанси і статистика», 2002.-208с.

    4. Коваленко Є.М. Методи оцінки рентабельності та факторів, що впливають на її рівень // Економіка. Фінанси. Управління - №2, 2004 - с. 9-15.

    5. Крилов Е.І. Аналіз фінансових результатів, рентабельності та собівартості. М .: Маркетинг, 2005 - 647 с.

    6. Раицкий К.А. Економіка підприємства: Учеб. -М .: «ДАШКОВ і К о», 2002.- 1010с.

    7. Савицька Г.В. Економічний аналіз. М .: "Нове знання", 2004 - 640 с.

    8. Управління витратами на підприємстві / За заг. ред. Г.А. Краюхіна. СПб .: Бізнес-преса, 2000 - 264 с.

    9. Управління фінансами: Учеб. / А.А.Володін і ін. М .: Инфра-М, 2004. - 502 с.

    10. Економіка підприємства: Учеб. / Под ред. А.Е. Карлика, М.Л. Шухгальтера. М .: Инфра-М, 2002. - 432с.

    11. Економіка підприємства / В.Я. Хрипач, Г.З. Суша, Г. К. Онопрієнко та ін. - Мн .: «Економпресс», 2000. - 464с.

    12. Економіка підприємства: Учеб. для вузів / В.М.Селезнев і ін. - М .: ЦЕМ, 2001.-352с.

    13. Економіка підприємства: Учеб. для вузів / Під ред. Н.А.Сафронова - М ,: «МАУП», 2002-608с.

    ...........