• Контрольна робота.
  • Студент 5_го курсу
  • 2. Ревізія касових і розрахункових операцій.
  • 3. Перевірка використання основних засобів та матеріальних цінностей.
  • 4. Складання акта і реалізація результатів ревізії.


  • Дата конвертації29.03.2018
    Розмір41.79 Kb.
    Типреферат

    Скачати 41.79 Kb.

    Ревізія фінансово-господарської діяльності бюджетних установ

    Міністерство освіти України

    Донецький державний університет

    Кафедра "Обліку та аудиту"

    Контрольна робота.

    на тему:

    Ревізія фінансово - господарської діяльності бюджетних установ.

    Обліково-фінансовий факультет,

    заочне відділення, прискорена

    форма навчання.

    Студент 5_го курсу

    керівник:

    Андрєєва Л.Ф.

    Донецьк 1999

    план

    1. Перевірка обгрунтованості кошторису на утримання бюджетних установ.

    2. Ревізія касових і розрахункових операцій.

    3. Перевірка використання основних засобів та матеріальних цінностей.

    4. Складання акта і реалізація результатів ревізії.

    Відомо, що витрати кожного бюджетного установи визначаються кошторисом, що затверджується на рік за окремими статтями вищестоящою організацією. Незважаючи на це, необхідно перевірити правильність і обґрунтованість кожної суми, передбаченої кошторисом. Ревізор, зокрема, повинен перевірити, чи правильно визначені показники по контингентам, штатам, класам на початок планованого року і в середньорічному обчисленні, фонди заробітної плати, чи відповідають прийняті витрати по кожній статті кошторису встановленим нормативам і положенням, включено у кошторис витрати на утримання установ, які ще не закінчені будівництвом, і т. д.

    Ревізіями в ряді випадків розкриваються факти: завищення асигнувань в кошторисах, що дає можливість отримувати зайві без урахування дійсної потреби суми, змісту понадштатних працівників за рахунок вакантних посад: включення в платіжні відомості вигаданих осіб і присвоєння виписаної на них заробітної плати; зайвих виплат за сумісництвом за фактично невідпрацьований час; завищення витрат на опалення будівель через неправильне визначення кубатури будівель, кількості наявних печей і перевищення норм постачання паливом; безкоштовного відпуску палива співробітникам і списання її вартості за рахунок видатків установи.

    Аналізуючи правильність складання кошторису, слід також перевірити її виконання, встановити, чи немає випадків витрачання коштів без урахування фактичного виконання виробничих показників, чи немає надмірностей у витратах, придбання дорогих і непотрібних предметів, витрачання коштів не за прямим призначенням. Необхідно звернути увагу на своєчасність фінансування передбачених заходів.

    При виявленні фактів неправильного складання кошторису або несвоєчасного фінансування слід поряд з відображенням в акті ревізії повідомити про це вищестоящої організації і відповідному фінансовому органу для вжиття заходів щодо усунення недоліків та внесення необхідних виправлень до кошторису на час, що залишився до кінця року час.

    Необхідно перевірити, чи дотримуються керівники ревізуються бюджетних установ встановлений порядок розрахунків за товари і послуги.

    При перевірці постановки обліку в бюджетних установах і організаціях слід мати на увазі, що при правильній постановці обліку об'єктивно і достовірно відображаються всі операції фінансово-господарської діяльності кожної установи або організації та забезпечується систематичний контроль: за витрачанням коштів і матеріальних цінностей відповідно до їх цільового призначенням і в міру виконання заходів, передбачених планом і затверджених кошторисом витрат; за строгим дотриманням режиму економії і збереженням соціалістичної власності.

    Синтетичний облік в бюджетних установах повинен здійснюватися тільки в книзі журнал-головна ф. № 308. Ведення інших регістрів забороняється. Для аналітичного обліку передбачені відповідні регістри: книги, картки та відомості.

    Для документування руху матеріальних цінностей (прихід, витрата) інструкцією передбачається застосування уніфікованої накладної (вимоги) ф. № 434-мех., А також збережені діючі первинні документи (меню-вимоги, забірні карти і відомості).

    У разі придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів незалежно від їх вартості за одиницю (комплект) вони обов'язково відображаються в обліку.

    Детальні вказівки дані по обліку грошових документів. До них відносяться: оплачені талони на бензин і масла, на харчування і т. І., Придбані путівки в будинки відпочинку, санаторії, турбази (отримані безоплатно враховуються за балансом), сповіщення на поштові перекази, поштові марки і марки держмита, облігації державних позик зберігання), бланки трудових книжок і ін.

    Прийом в касу і видача з каси таких документів повинні оформлятися касовими ордерами, на яких ставиться штамп "Фондовий" або робиться напис від руки червоним олівцем. У касову книгу ці ордери не заносяться.

    Нарахування заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до інструкції проводиться один раз на місяць в одному документі і відображається в обліку в останній день місяця. Виписувати окремі відомості на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності не дозволяється.

    Облік фактичних витрат ведеться за підрозділами бюджетної класифікації - розділах, главам, параграфами і статтями в розрізі кожної установи, що має затверджений кошторис.

    Організація бухгалтерського обліку, здійснення контролю за його постановкою і станом звітності в підвідомчих бюджетних установах і організаціях покладаються на головних розпорядників кредитів і головних (старших) бухгалтерів.

    Лічильний працівник несе повну відповідальність поряд з керівником бюджетної установи за дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, за правильне ведення бухгалтерського обліку, за своєчасне подання бухгалтерської звітності та достовірність її даних.

    Підставою для відображення записів в обліку служать належне оформлення бухгалтерські документи: рахунки організацій та установ, авансові звіти підзвітних осіб, відомості на видачу заробітної плати робітникам і службовцям, вимоги на відпуск матеріалів і продуктів харчування та ін.

    Бухгалтерські документи повинні бути ретельно перевірені як з боку їх повноти та правильності складання, так і по суті проведених операцій, тобто їх законності та відповідності витрат затвердженим кошторисом. Після перевірки документи скріплюються підписом лічильного працівника і керівника установи.

    Бухгалтерські документи повинні бути складені своєчасно і містити такі обов'язкові реквізити:

    назва документа (прибутковий ордер, видатковий ордер, накладна, рахунок-фактура, відомість на виплату заробітної плати, акт та ін.); назва та адреса установи, організації або підприємства, що склали документи: вказівку сторін, які брали участь у здійсненні господарської операції, оформленому даним документом; дату складання документа: зміст господарської операції і її підставу; вимірювачі операції (у кількісному і ціннісному вираженні); підписи осіб, відповідальних за операцію.

    Інші реквізити визначаються характером документованих операцій. Так, наприклад, при виплатах громадянам за виконану роботу в складених ними рахунках вказуються: прізвище, ім'я по батькові та адреса особи, яка виконала роботу; номер паспорта, ким і коли паспорт виданий: рік, місяць і число складання рахунку; докладний перерахування виконаних робіт; належна за рахунком сума (цифрами і прописом); підпис.

    У підсумку за придбані матеріалиі інвентар повинна бути розписка матеріально відповідальної особи в отриманні цих цінностей, а в рахунку за виконані роботи - підтвердження прийняття робіт. На рахунках, оплачених через підзвітних осіб, обов'язкове розписка одержувача з зазначенням отриманої ним суми готівки прописом та дати їх отримання.

    Всі документи, що служать підставою для бухгалтерського обліку, повинні представлятися в бухгалтерію в порядку і в терміни, встановлені головним (старшим) бухгалтером установи або організації.

    Надходять до бухгалтерії документи після ретельної перевірки приймаються до обліку. Всі грошові документи (відомості на виплату заробітної плати, авансові звіти, рахунки і т. Д.) І додатки до них незалежно від форми оплати (готівкою з каси, перерахуванням через банк та ін.) Після перевірки і оплати гасяться штампом. На штампі крім напису "Оплачено" повинна бути дата (рік, місяць, число) оплати і підпис. При відсутності штампа грошові документи погашаються написом від руки аналогічного змісту.

    Прийняті до обліку документи оформляються бухгалтерськими проводками, які можуть складатися як на окремі первинні документи, так і на групи документів, систематизованих за ознакою однорідності операцій,

    Записи в бухгалтерському обліку ведуться шляхом хронологічної і систематичної реєстрації операцій. Хронологічна реєстрація операцій проводиться в порядку послідовності їх оформлення меморіальними ордерами, систематична - з угрупованням операцій на синтетичних і аналітичних рахунках відповідно до затверджених планом рахунками.

    Записи в книгах повинні бути зроблені не пізніше наступного дня після здійснення операції. У тих випадках, коли застосовуються накопичувальні відомості, записи в книгах робляться один раз на місяць.

    Якщо протягом звітного періоду на кошторис міністерства або центрального установи автономної республіки або відділу виконкому Ради народних депутатів було передано фінансування установ, організацій та заходів, раніше проходили за іншими кошторисами або бюджетам, видатки за цими установам, організаціям і заходам повинні бути відображені в зведеному звіті міністерства, центрального установи або відділу виконкому за новою підпорядкованістю з початку року.

    Головні розпорядники кредитів розглядають бухгалтерські звіти підвідомчих їм установ і організацій з точки зору як правильності їх складання, так і використання коштів відповідно до затвердженого кошторису і вживають необхідних заходів щодо поліпшення діяльності установі і організацій.

    Зведені звіти і баланси видаються головними розпорядниками кредитів за належністю міністерству фінансів автономної республіки, крайовому, обласному, окружному, міському і районному фінансовому відділу виконкому Рад народних депутатів. Терміни подання зведених звітів встановлюються відповідними фінансовими органами. Зведені звіти і баланси підписуються головним розпорядником кредитів і головним (старшим) бухгалтером.

    Перш ніж приступити до перевірки правильності планування. ревизующие повинні ретельно вивчити діючі з цього питання інструктивні матеріали.

    Основним плановим документом, що визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл коштів, що виділяються з бюджету на утримання бюджетних установ, є кошторис, який складається на основі показників плану економічного і соціального розвитку та діючих нормативів за типовою формою, встановленою Міністерством фінансів України. На лицьовій стороні бланка кошторису вказуються повне найменування установи, бюджет, на якому воно складається, і рік, на який складено кошторис.

    До кошторису можуть включатися тільки видатки, необхідність яких обумовлена ​​характером діяльності цієї установи. Загальна сума витрат на рік розподіляється в кошторисі за статтями бюджетної класифікації, затвердженої Міністерством фінансів України, з поквартальною розбивкою.

    Сума витрат і її розподіл за статтями наводяться в кошторисі у зіставленні з уточненим планом і виконанням за звітом за попередній період за 6 або 9 місяців в залежності від того, коли вона складається.

    Витрати, передбачені за кошторисом, повинні бути обгрунтовані необхідними розрахунками по кожній статті. Розрахунки складаються виходячи ізпроізводственних показовий і відповідно до чинного законодавства в частині витрачання коштів на виплату заробітної плати, а також з дотриманням діючих норм витрат за окремими видами витрат.

    У кошторисі наводяться загальні відомості про зовнішню кубатурі будівель, внутрішньої площі будівель, системи опалення, наявності водопроводу і каналізації, які використовуються при плануванні обсягу витрат на господарські витрати і капітальний ремонт.

    Кошторис підписується керівником установи і бухгалтером; затверджується вищестоящою організацією по установам, в терміни, встановлені Урядом України.

    Затвердження кошторису оформляється спеціальним написом головного розпорядника кредитів на лицьовій стороні із зазначенням загальної суми витрат, в тому числі фонду заробітної плати працівників і дати затвердження кошторису. Підпис головного розпорядника кредитів засвідчується печаткою організації, яка затвердила кошторис.

    Кошторис складається в двох або трьох примірниках, один з яких направляється в бюджетна установа, а другий залишається у вищій організації, яка затвердила кошторис. При наявності централізованої бухгалтерії один екземпляр залишається в централізованої бухгалтерії. До кошторисі бюджетної установи повинен бути прикладений тарифікаційної список педагогічного, медичного та іншого персоналу.

    Зміни до кошторису може вносити головний розпорядник кредиту, який затвердив кошторис, оскільки правом зміни річних призначень по кошторисах окремих установ користується та організація, яка затвердила річний кошторис.

    Керівнику організації надано право використовувати передбачені кошторисами кошти в кожному призначенню в межах річних асигнувань незалежно від поквартального розподілу, за винятком ассігнораній на заробітну плату і капітальні вкладення.

    Збільшення в зазначеному порядку квартальних витрат по одній статті допускається за рахунок відповідного скорочення витрат за іншими статтями, крім витрат на заробітну плату, капітальні вкладення і харчування (а для установ, що перебувають на державному бюджеті, і витрат на придбання обладнання та інвентарю ", без перевищення загальної суми квартальних асигнувань за всіма статтями кошторису в цілому.

    Бюджетна установа може мати в своєму розпорядженні крім коштів, одержуваних з бюджету, спеціальні засоби, на що складається окремий кошторис доходів і витрат. Спеціальними є кошти, які утворюються з тих доходів установ, що перебувають на бюджеті, які можуть витрачатися на спеціальні цілі без проведення по дохідної та видаткової частини бюджету.

    Освіта і скасування спеціальних засобів установ, що перебувають на республіканських і місцевих бюджетах, здійснюються в установленому порядку.

    При перевірці правильності планування витрат на утримання бюджетних установі слід враховувати наявні особливості окремих видів установ.

    2. Ревізія касових і розрахункових операцій.

    Працівники (фінансових органів, включаючи контрольно-ревізійний апарат, проводять велику роботу з перевірки правильності витрачання і збереження державних коштів, що виділяються на утримання бюджетних установ.

    Ревізіями та перевірками в бюджетних установах ще нерідко виявляються випадки неекономного, незаконного витрачання виділених коштів, а також незабезпечення їх збереження. Це викликає необхідність посилення боротьби з порушеннями фінансової дисципліни та безгосподарністю, а також поліпшення якості проведених ревізій і перевірок в бюджетних установах.

    Для ревізій і перевірок бюджетних установ рекомендується наступний порядок їх проведення.

    Після прибуття на місце ревизующие після пред'явлення своїх документів розпочинають ревізії каси і організують проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей. Перевірка проводиться в присутності касира, лічильного працівника установи і бажано представника громадськості. Від касира необхідно отримати письмове підтвердження про те, що він пред'явив всі наявні в касі цінності. Всі гроші та інші цінності ретельно підраховуються і про це негайно, не чекаючи кінця ревізії, складається акт у трьох примірниках, в якому вказується сума пред'явлених готівки та інших цінностей. У цьому ж акті вказується номер останнього чека, за яким отримано гроші з банку, а також номер і зміст останнього запису, проведеної по приходу і витраті касової книги. Якщо в касі встановлено недостачу, необхідно запропонувати касиру внести решту суми, а надлишки оприбуткувати. Наявні в касі приватні записки не можуть служити підставою для виправдання витрат, так як касир без оформлення в бухгалтерії документа не має права видавати гроші з каси кому б то не було.

    У кожній бюджетній установі зазвичай окремі посадові особи отримують під звіт гроші для виплати заробітної плати, для виробництва господарських та інших витрат. Ревизующий повинен отримати список осіб, які в процесі ревізії повинні відзвітувати в оформленої за кожним з них сумі.

    Ревизующий ретельно перевіряє повноту оприбуткування грошових сум, отриманих по кожному чеку з банку. З цією метою в банку отримують виписку з поточного рахунку і по ній звіряють записи в бухгалтерії ревизуемого установи з копіями виписок з банку, що є в справах бухгалтерії, так як бувають випадки, коли після отримання виписки з банку в неї вносяться виправлення, що спотворює фактичний стан справ.

    Слід ретельно перевірити перерахування в кінці року сум з поточного рахунку бюджетної установи на рахунки торговельних, заготівельних, постачальницьких організацій, колгоспів та інших госпорганів. Нерідко бюджетні установи перераховують хозорганам кошти і списують ці суми прямо на витрати, замість того, щоб відобразити їх як дебіторську заборгованість. На початку майбутнього року за рахунок цих сум вони отримують матеріальні цінності понад передбачених асигнувань за затвердженими кошторисами. У таких випадках необхідно проводити зустрічні перевірки у відповідних організаціях.

    Ревизующий повинен перевірити правильність оприбуткування сум, одержуваних за чеками з банку. Це головним чином стосується сум по так званим спеціальним засобам: плата батьків за утримання дітей в дитячих установах, доходи від підсобних виробництв і ін. Необхідно, зокрема, перевірити, чи повністю оприбутковані суми, зазначені в корінцях (копіях) квитанцій, прибуткових ордерів і інших документів, що складаються під час вступу до каси грошових сум. Ревізіями виявлялися випадки, коли в корінцях квитанцій про приймання грошей від батьків за утримання дітей в дитячих установах записувалися суми в меншому розмірі, ніж фактично отримано. За цим корінцях приходовались гроші по касі. У квитанції, яка видається на руки, а також в особовому рахунку одержувана сума вказувалася повністю.

    Крім того, слід встановити, які доходи надходять до бюджетних установ, правильність обчислення і повноту оприбуткування сум по кожному прибутковому джерелу.

    Касові операція перевіряються по виправдувальним документам за період з моменту попередньої ревізії. Кожен документ необхідно перевірити з точки зору законності операції, відповідності витрат за кошторисом і виділеним асигнуванням, економного і доцільного використання коштів, правильності оформлення документів і відображення операції з бухгалтерського обліку, забезпечення збереження грошових коштів і матеріальних цінностей.

    При перевірці правильності тарифікації заробітної плати вчителів та інших працівників освіти необхідно мати на увазі наступне.

    Директори шкіл і керівники інших установ освіти перевіряють документи про освіту та стаж педагогічної роботи вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників, складають на них тарифікаційні списки і разом із завіреними ними копіями цих документів представляють списки в вищестоящі організації.

    Відділи народної освіти щорічно за станом на 1 вересня становлять зведені відомості тарифікації вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників на підставі затверджених тарифікаційних списків. Зведені відомості подаються щорічно вищестоящому відділу народної освіти або міністерству освіти: районними, міськими відділами народної освіти - не пізніше 15 вересня, а обласними, крайовими відділами народної освіти і міністерством освіти автономної республіки - не пізніше 1 жовтня. Копії зведених відомостей направляються відповідним фінансовим органам.

    Визначення та затвердження розмірів ставок заробітної плати і посадових окладів вчителям, викладачам та іншим працівникам освіти виробляються:

    по установам, які перебувають на сільському, селищному, районному або міському (міст, які не мають районного поділу) бюджеті, -відповідно завідувачем районним, міським відділом народної освіти;

    по установам, які перебувають на крайовому, обласному, міському бюджетах або республіканському бюджеті автономних республік, - відповідно завідувачем крайовим, обласним, міським відділом народної освіти, міністром освіти автономної республіки.

    При перевірці правильності встановлення заробітної плати працівникам охорони здоров'я слід мати на увазі, що:

    посадові оклади (ставки), розміри їх підвищення, а також розміри надбавок, доплат, коефіцієнтів до посадових окладів (ставок) працівників визначаються керівниками закладів охорони здоров'я, а керівників установи - вищестоящими органами охорони здоров'я;

    керівники установ повинні особисто перевіряти подані працівниками документи про освіту, стаж роботи за фахом, присвоєння кваліфікаційної категорії, розряду, наявності наукового ступеня, присвоєння почесного звання "заслужений лікар республіки";

    установи охорони здоров'я щорічно повинні складати тарифікаційні списки за формою, яка додається до кошторису витрат установи.

    При ревізії правильності нарахування заробітної плати вчителям контролер ревізор повинен перевірити за платіжними відомостями, чи відповідають ставки заробітної плати ставками, встановленими по тарифікації з урахуванням наступних змін, число оплачених уроків - встановленому навчальним планом, чи правильно нараховано суми за гурткову роботу, класне керівництво, перевірку письмових робіт учнів та ін.

    При ревізії правильності нарахування заробітної плати працівникам охорони здоров'я ревизующий зобов'язаний перевірити за платіжними відомостями, чи відповідають ставки заробітної плати тарифікаційним списком з урахуванням змін, штатними розписами, графіками і табелями обліку фактично відпрацьованого часу.

    При перевірці правильності виплати заробітної плати слід перевірити правильність складання платіжних відомостей, наявність підписів, а також правильність підсумків па кожній сторінці відомості. В ревізійної практиці є випадки, коли приватні суми не відповідають загальним підсумками за відомістю, а отримані в зв'язку зцим з банку зайві суми присвоювалися. Необхідно перевірити правильність утримання подоходногоналога з кожного працюючого і своєчасність перерахування цих сум до бюджету, а також сум по соціальному страхуванню. Розпорядження про перерахування цих сум повинні даватися одночасно з отриманням по чеку коштів на виплату заробітної плати.

    При ревізії бюджетних установ необхідно також ретельно перевірити: 1) включено у платіжні відомості особи, фактично не працюючі в організації, с. метою привласнення грошових коштів, нарахованих цим особам. Ревізіями такі випадки встановлювалися; 2) стан розрахунків з робітниками і службовцями по які виплачених з яких-небудь причин заробітної плати, пенсій, допомог по тимчасовій непрацездатності, т. Е. По депонентская рахунках. Ревізіями виявлялися факти, коли касир бюджетної установи виписував на ім'я депонента підроблений видатковий касовий ордер, в якому підробляв підпис депонента, а отримані за чеком в банку гроші привласнював.

    Слід звернути особливу увагу на своєчасність виплати заробітної плати.Кожен випадки затримки виплати заробітної плати працівникам бюджетної установи повинен бути зафіксований в акті із зазначенням причин і винних посадових осіб. Одночасно в ході ревізії необхідно вжити заходів, щоб наявна заборгованість була погашена.

    3. Перевірка використання основних засобів та матеріальних цінностей.

    Ревізуючи господарську діяльність бюджетної установи, необхідно ретельно перевірити збереження і правильність використання не тільки грошових, але і матеріальних цінностей: інвентарю, обладнання, виробничих і будівельних матеріалів, продуктів харчування та ін. Для цього необхідно з'ясувати, чи проводиться інвентаризація матеріальних цінностей у встановлені терміни, коли була проведена остання інвентаризація, виділені чи посадові особи, відповідальні за збереження цих цінностей, чи правильно ці цінності списують я в витрата, забезпечують чи складські приміщення і комори збереження матеріальних цінностей.

    З метою організації перевірки фактичної наявності цінностей, наявних в бюджетній установі, ревізор домовляється з керівником установи про призначення комісії, до складу якої повинні бути включені поряд з матеріально відповідальними особами рахунковий працівник і бажано представник громадськості. Ревізора особисто не рекомендується підраховувати, зважувати цінності, але він повинен уважно стежити за правильністю та повнотою проведення цієї роботи і фіксувати результати. Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційну відомість із зазначенням кількості, ваги або обсягу кожного виду цінностей. Інвентаризаційні відомості підписуються всіма членами комісії, які проводили інвентаризацію. Одні примірник відомості передається в бухгалтерію. Перевіряючому слід ретельно розглянути кожне відхилення, з'ясувати причини, запропонувати оприбуткувати виявлені надлишки та записати на матеріально відповідальних осіб всю суму недостач і після отримання пояснення поставити питання про стягнення їх з винних осіб. Поряд з цим він перевіряє правильність записів, внесених в слічітельнуювідомість бухгалтером установи, і їх відповідність бухгалтерськими даними. При виявленні великих нестач розкрадань необхідно скласти проміжний акт і, не чекаючи кінця ревізії передати матеріали слідчим органам.

    У лікарнях, дитячих установах, де є продукти харчування, необхідно поряд зі зняттям залишків у коморі перевірити також правильність і повноту відпуску продуктів на кухню. Тому в процесі ревізії слід 1-2 рази раптово, до початку роботи кухні, перевірити, чи відповідає фактичне кількість продуктів, переданих на кухню, кількості, зазначеній в накладній, з урахуванням кількості задовольняються, і простежити за тим, щоб всі виписані продукти були фактично використані за призначенням. Доцільно також перевірити на витримку готові страви для з'ясування, чи міститься в них то кількість продукгов, яке зазначено в меню, використовуючи для цього в необхідних випадках лабораторний аналіз для визначення якості продуктів і калорійності харчування.

    При ревізіях в дитячих садах, в лікарнях та інших установах, якщо вони закуповують продукти за готівковий розрахунок на колгоспних ринках, потрібно перевіряти правильність і достовірність цін, за якими купувалися ці продукти. Необхідно також встановити, чи не отримують ці установи продукти харчування від радгоспів або колгоспів але собівартості або безкоштовно. Це викликається тим, що в процесі ревізій виявляються факти, коли установи отримують продукти в радгоспах за собівартістю, а посадові особи оформляють їх як покупку на колгоспних ринках за вартістю в межах державних роздрібних цін і різницю у вартості привласнюють.

    В ході ревізії слід перевірити стан обліку і звітності, правильність складання та оформлення документів. Кожен документ повинен бути підписаний керівником установи (розпорядником кредиту) і рахункових працівником. Без цих підписів жоден документ не може бути визнаний дійсним. На документах, пов'язаних з готівкою, повинна бути підпис особи, який сплатив і прийняв гроші. На документах, пов'язаних з матеріальними цінностями, обов'язкові підписи осіб, які взяли ці цінності.

    Грошові кошти бюджетної організації повинні зберігатися в банку. Безпосередньо в касі можуть перебувати суми, призначені на оплату господарських витрат в межах встановленого ліміту, на виплату заробітної плати, а також на відрядження. Граничний ліміт готівки, які можуть зберігатися в касі, встановлюється банком. Всі операції по приходу і витраті коштів враховуються в бюджетній організації за допомогою прибуткових і видаткових ордерів і касової книги.

    4. Складання акта і реалізація результатів ревізії.

    Для узагальнення результатів ревізії всієї діяльності підприємства складається акт, в якому відображаються виявлені ревізією недоліки в роботі і порушення державної дисципліни.

    Акт ревізії підписується керівником ревізійної групи, керівником та головним (старшим) бухгалтером ревізується підприємства, а в необхідних випадках керівником і головним (старшим) бухгалтером, раніше працювали в ревизуемом підприємстві, до періоду роботи яких відносяться виявлені порушення.

    При наявності заперечень або зауважень по акту ревізії керівник і головний (старший) бухгалтер роблять про це застереження перед своїм підписом і не пізніше трьох днів з дня підписання акта представляють письмові пояснення. За актом представляються також пояснення інших посадових осіб ревізується підприємства, безпосередньо винних у встановлених ревізією порушеннях. Правильність фактів, викладених в поясненнях, повинна бути перевірена ревизующим і дано по ним письмовий висновок.

    Один примірник акта ревізії вручається керівнику ревізується підприємства.

    У тих випадках, коли виявлені ревізією порушення або зловживання можуть бути приховані або за виявленими фактами необхідно вжити термінових заходів до усунення порушень або притягнення до відповідальності осіб, винних у зловживаннях, в ході ревізії, не чекаючи її закінчення, складається окремий проміжний акт і вимагаються від посадових або матеріально відповідальних осіб необхідні пояснення.

    Проміжні акти складаються також для оформлення результатів ревізії окремих ділянок діяльності ревизуемого підприємства за результатами ревізії каси, інвентаризації матеріальних цінностей та основних фондів, контрольного обміру та перевірки якості виконаних будівельно-монтажних робіт і ін. Проміжні акти додаються до основного акту ревізії і підписуються членами ревізійної групи , які брали участь в ревізії даної ділянки діяльності ревизуемого підприємства, і посадовими особами, які відповідають за цей учас ок роботи, або матеріально відповідальними особами, які відповідають за збереження грошових коштів і матеріальних цінностей. Один примірник проміжного акта вручається посадовій (матеріально відповідальній) особі ревизуемого підприємства, яка підписала акт.

    Факти, викладені в проміжних актах, включаються в основний (загальний) акт ревізії.

    Результати ревізії викладаються в акті на основі: перевірених даних і фактів, що випливають з наявних в ревизуемом підприємстві документів і матеріалів; результатів проведених зустрічних перевірок; перевірок фактичного здійснення операцій; результатів зважування та обмірювання сировини і матеріалів, проведення контрольних обмірів виконаних робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції; результатів перевірки якості продукції, дотримання технічних умов і технологічних режимів виробництва, відповідності продукції державним стандартам, артикулів і цін - надані послуги; інших даних, що випливають з висновків спеціальних експертиз.

    У викладі акта ревізії повинна бути дотримана об'єктивність, ясність, точність опису виявлених фактів і даних, лаконічність.

    За кожним фактом, відображеним в акті, має бути чітко викладено його зміст, з посиланням на відповідні документи і матеріали і з зазначенням порушень окремих законів або інших нормативних актів.

    Виявлені факти однорідних масових порушень (наприклад, за результатами перевірки авансових звітів підзвітних осіб тощо. П.) Групуються у відомостях, що додаються до акта ревізії, а в акті наводяться тільки підсумкові дані і зміст цих порушень, з посиланням на відповідну програму. У цих випадках в доданому до акту ревізії переліку (відомості) порушень вказуються: період, що перевірявся, дата і номер документа, найменування порушеного законоположення (стаття, пункт), зміст порушення, прізвище, ініціали та посаду винної особи, сума збитку. Відомість підписується ревизующим і головним (старшим) бухгалтером ревізується підприємства.

    Не допускається включення до акта ревізії різного роду висновків, припущень і не підтверджених документами даних, не допускається також включення в акт відомостей зі слідчих матеріалів і посилань на свідчення посадових і матеріально відповідальних осіб, дані ними слідчим органам.

    Акт ревізії не повинен містити кваліфікацію, оцінку дій окремих посадових і матеріально відповідальних осіб, зокрема, "розкрали кошти", "привласнив державне майно", "допускав антидержавну практику" і т. П.

    В акті ревізії наводяться:

    загальні дані про виконання ревізується підприємством виробничих і фінансових планів;

    виявлені факти порушень законів України, нормативних актів міністерств і відомств;

    факти неправильного планування виробничих і фінансових показників, невиконання завдань і зобов'язань, неправильного витрачання коштів та інші порушення фінансової дисципліни;

    факти неправильного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;

    виявлені факти безгосподарності, недостач і розкрадань грошових коштів і матеріальних цінностей;

    розміри заподіяного матеріального збитку та інші наслідки допущених порушень, із зазначенням прізвищ і посад осіб, з вини яких вони були допущені;

    розкриті при ревізії додаткові можливості і резерви збільшення випуску і реалізації продукції, зниження її собівартості, збільшення прибутку, скорочення витрат на утримання апарату управління, ліквідації втрат і непродуктивних витрат, збільшення доходів бюджету.

    Акт ревізії не слід захаращувати описом структури ревизуемого підприємства, а також плановими і звітними даними, наявними в періодичної і річної звітності.

    У разі, коли за результатами ревізії виникає необхідність використовувати хороші зразки роботи і поширювати їх в інших підприємствах і господарських організаціях, керівник ревізійної групи окремо доповідає про це керівнику, який призначив ревізію.

    При складанні акта комплексної ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності промислових підприємств і виробничих об'єднань рекомендується наступна послідовність викладу результатів ревізії:

    вступна частина (найменування та підпорядкованість ревизуемого підприємства, склад ревізійної групи, на підставі якого документа проведена ревізія, за який період, прізвища та ініціали керівників ревизуемого підприємства і час їх роботи, які ділянки діяльності підприємства піддані суцільний перевірці і які - вибіркової і ін.) ; виробництво і реалізація продукції; використання і збереження основних фондів; використання трудових ресурсів і фондів заробітної плати; використання і збереження матеріальних цінностей; касові, розрахункові і кредитні операції; витрати на виробництво і собівартість продукції; прибуток, фонди, резерви і фінансовий стан; капітальні вклади;

    стан бухгалтерського обліку, звітності та внутрішньогосподарського контролю.

    Матеріали кожної ревізії приймаються від керівника ревізійної групи керівником контрольно - ревізійного апарату організації, яка призначила ревізію. Про прийняття ревізійних матеріалів робиться відмітка на останній сторінці акта ревізії: "Акт ревізії прийнято"; вказується дата і ставиться підпис особи, яка прийняла акт ревізії.

    Вжиття заходів до усунення виявлених ревізією порушень державної дисципліни і недоліків

    Результати ревізії оприлюднюються, про них інформуються громадські організації, що ревізується підприємства. В необхідних випадках результати ревізії вносяться на обговорення виробничих нарад або зборів робітників і службовців.

    Керівник ревізійної групи в ході ревізії вживає заходів до усунення виявлених недоліків та відшкодування заподіяної шкоди.

    На підставі матеріалів ревізії керівник ревізійної групи не пізніше тижневого терміну після підписання акта ревізії розробляє і подає керівникові, який призначив ревізію, проект наказу або листи з конкретними пропозиціями, спрямованими на усунення виявлених порушень. державної дисципліни, вжиття заходів до відшкодування причин завданих збитків, запобігання зловживанням, усунення причин незадовільної роботи ревизуемого підприємства і поліпшення його фінансово - господарської діяльності.

    Керівник організації, яка призначила ревізію, зобов'язаний не пізніше ніж у 15-денний термін після закінчення ревізії розглянути результати ревізії і прийняти по ним необхідних заходів.

    Керівник контрольно - ревізійного апарату організації, яка призначила ревізію, повинен забезпечити належний контроль за виконанням прийнятих рішень.

    У випадках, коли є підстави для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, матеріали ревізій передаються слідчим органам і одночасно керівництвом ревизуемого підприємства або вищестоящої організації вирішується питання про відсторонення від роботи винних посадових і матеріально відповідальних осіб.

    Передача матеріалів слідчим органам може проводитися в необхідних випадках безпосередньо керівником ревізійної групи, що провела ревізію.

    Передані в слідчі органи матеріали повинні містити заяву (лист), в якому повинно бути викладено, в чому полягає суть зловживань, які закони порушені, розмір завданих державі збитків, винні особи; акт ревізії, підписаний належними особами; справжні документи або копії документів, що підтверджують факти виявлених зловживань; пояснення ревізуються, а також інших осіб, чиї показання мають значення для перевірки обставин скоєння зловживань; укладення ревізують по цим поясненням.

    При передачі матеріалів ревізії слідчим органам у справах контрольно-ревізійного органу повинні бути залишені: копія акта ревізії: копія пояснень посадових осіб обревізовано організації, винних у встановлених ревізією порушеннях і зловживаннях; копії основних документів, що підтверджують зазначені в акті зловживання і порушення; документ, що підтверджує передачу матеріалів слідчим органам.

    При передачі матеріалів до слідчих органів для притягнення винних до кримінальної відповідальності перед слідчими органами одночасно ставиться питання про вжиття заходів до забезпечення цивільних позовів, а керівнику ревізується підприємства пропонується пред'явити до винних осіб цивільні позови про відшкодування заподіяної шкоди.

    У випадках, коли заподіяно матеріальну шкоду, але винні особи не притягуються до кримінальної відповідальності, або кримінальну справу припинено, слід запропонувати керівнику ревізується підприємства пред'явити цивільні позови до осіб, винних у заподіянні матеріальних збитків.

    Контрольно - ревізійні органи міністерств, відомств і господарських організацій повинні встановлювати ділові контакти з органами слідства при розслідуванні ними справ за матеріалами ревізій.

    Відмова в порушенні кримінальної справи або постанова слідчих органів про припинення кримінальної справи, порушеної за матеріалами ревізії, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

    Контрольно-ревізійні органи (управління, відділи) міністерств, відомств і господарських організацій:

    здійснюють контроль за проведенням в життя заходів щодо усунення виявлених ревізіями недоліків і порушень та виконанням прийнятих рішень; ведуть облік проведених ревізій і їх результатів; ведуть облік в контрольно - ревізійний орган скарг, заяв і листів трудящих;

    подають до вищестоящих органів статистичну звітність про роботу контрольно - ревізійного апарату за встановленими формами;

    негайно після закінчення ревізій інформують місцеві партійні та радянські органи і вищі органи про всі виявлені випадки грубих порушень законів, а також про факти окозамилювання, великих зловживань, розтрат, розкрадань державних коштів, про обставини та умови, що сприяли вчиненню зазначених порушень і зловживань, а також подають пропозиції про заходи запобігання подібних випадків у подальшому, притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування завданих збитків;

    систематично вивчають і узагальнюють матеріали ревізій і на основі цього вносять в необхідних випадках пропозиції: про перегляд діючих положень, правил, інструкцій та інших нормативних актів; поліпшенні системи обліку і внутрішньогосподарського контролю за економним витрачанням і збереженням державних коштів; запобігання можливостей зловживань і порушень державної дисципліни; поліпшенні фінансово - господарської діяльності підприємств і господарських організацій; вдосконаленні внутрішньовідомчого контролю.


    література:

    1. П Р А К А З N 608 від 05.06.81 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я СРСР м.Москва.

    2. З А К О Н У К Р А Ї Н І Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні.

    м. Київ, 26 січня 1993 року N 2939-XII

    3. З А К О Н У К Р А Ї Н І Про внесення змін и ДОПОВНЕННЯ до Деяк законодавчо АКТІВ у зв'язку з Прийняття Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" м.Київ, 17 червня 1993 року N 3292-XII.

    4. П О С Т А Н О В А від 5 липня 1993 р. N 515 Київ Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні.

    5. ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ лист N 15 / 1-378 від 05.07.95 м.Київ.

    6. П О С Т А Н О В А ПРЕЗИДІЇ Верховної Ради України Про проект Закону України про внесення змін и ДОПОВНЕННЯ до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" м.Київ, 5 лютого 1996 року N 75 / 96- ПВ.

    7. ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ НАКАЗ N 88 від 04.10.99 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 4 листопада 1999р. vd991004 vn88 за N 762/4055.

    8. ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ НАКАЗ N 130 від 03.07.98 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 27 листопада 1998р. vd980703 vn130 за N 757/3197.

    9. ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ НАКАЗ N 65 від 04.06.96 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 11 червня 1996 р. vd960604 vn65 за N 284/1309.

    10. Довідник контролера ревізора під ред. С.М. Устінюка. Москва Фінанси і статистика тисяча дев'ятсот вісімдесят-одна.

    11. Л.М. Крамаровський. Ревізія і контоль Москва Фінанси і статистика тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім.


    Головна сторінка


        Головна сторінка



    Ревізія фінансово-господарської діяльності бюджетних установ

    Скачати 41.79 Kb.