• Відмінність лізингу
  • Переваги лізингу перед кредитом


  • Дата конвертації03.04.2018
    Розмір61.17 Kb.
    Типкурсова робота

    Скачати 61.17 Kb.

    Роль лізингу в оновленні технічної бази підприємства

    Вступ.

    В даний час різними дослідниками сформульовано велику кількість визначень лізингу, які відносять його до відомим різним класичних видів фінансово-господарської діяльності. Окремі автори визначають лізинг як вид підприємницької діяльності, інші ототожнюють його з інвестиційною діяльністю, треті розглядають як господарську операцію. Більшість економістів ідентифікують лізинг з орендою, деякі з особливою формою кредитування. Наявність такої кількості підходів до визначення лізингу свідчить про складність цього виду діяльності і недостатньому його теоретичному вивченні.

    Лізинг - один з реальних варіантів оновлення матеріально-технічної бази підприємства в умовах нестабільної економічної ситуації.

    Лізинг виступає об'єктом інвестиційних витрат, тому він розглядається також як різновид інвестиційної діяльності. В лізинг можна отримати будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може використовуватися для підприємницької діяльності. Наприклад, будівлі, спецтехніка, устаткування, транспорт, літаки, засоби зв'язку. Багато фірм і підприємства на певному етапі свого розвитку, будь то відкриття (або створення) нового підприємства, розширення, або технологічне оновлення вже існуючого, приходять до висновку, що їм вигідніше придбати певне обладнання в кредит (лізинг), з тим, щоб, поступово виплачуючи певні банком частки, викупити його остаточно. Це дозволяє скоротити витрати підприємства, але в той же час придбати необхідне обладнання в найкоротші терміни.

    Основні переваги лізингу - надання сервісу по переданому в лізинг обладнання та відсутність вимоги застави. До завдань лізингової компанії входять пошук необхідного клієнту обладнання, його закупівля, забезпечення гарантійного ремонту предмета лізингу і сервісний контроль. Крім того, при лізингу зберігається право на повернення майна лізингодавцю з тим, щоб взяти натомість нове обладнання або техніку, тобто зробити операцію так званого повторного лізингу. Це зручно як компаніям, упевненим, що завтра на ринку з'являться цікаві новинки, так і тим фірмам, які не виключають можливості з часом зайнятися іншим видом бізнесу. Фінансовий лізинг є актуальним для підприємств, які не бажають обтяжувати баланс власністю. Він дозволяє оптимізувати фінансові потоки та оподаткування, оскільки амортизація і нараховані відсотки відносяться до валових витрат.

    1 глава. Сутність лізингу, його теоретичні основи і види.

    1.1 Поняття і сутність лізингу.

    Лізинг-спосіб реалізації продукції шляхом передачі її в оренду. Початок виникнення поняття і практики лізингу відноситься до 1877 року, коли телефонна компанія «Белл» прийняла рішення не продавати свої телефонні апарати, а здавати їх в оренду. Схема лізингу полягає в тому, що виробник або продає свою продукцію, або сам безпосередньо здійснює передачу своєї продукції в оренду. [2]

    Отже, лізингом називається одна з форм кредиту, при якій відбувається передача об'єкта власності в довгострокову оренду з подальшим правом викупу і повернення. Якщо дотримуватися більшої строгості в поняттях, то слід згадати наступне визначення лізингу. Лізинг - це сукупність економічних і правових відносин, відповідно до якої лізингодавець зобов'язується придбати у власність вказане лізингоодержувачем майно у певного продавця і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове володіння і користування з правом подальшого викупу. Договором лізингу може бути передбачено, що вибір продавця і придбаного майна здійснюється лізингодавцем. Що ж можна отримати в лізинг? Будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може використовуватися для підприємницької діяльності. Наприклад, будівлі, спецтехніка, устаткування, транспорт, літаки, засоби зв'язку. Однак, нерухомість оформити в лізинг досить важко, оскільки мінімальний термін її амортизації становить 10-12 років, в той час, як фінансова оренда зазвичай не перевищує 5-6 років. Особливою популярністю сьогодні користується лізинг автомобілів: найчастіше вони навіть оформляються на компанію, а реально передаються в користування співробітникам. Предметом лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також майно, яке законами заборонено для вільного обігу. (Наприклад, зброя).

    Багато фірм і підприємства на певному етапі свого розвитку, будь то відкриття (або створення) нового підприємства, розширення, або технологічне оновлення вже існуючого, приходять до висновку, що їм вигідніше придбати певне обладнання в кредит (лізинг), з тим, щоб, поступово виплачуючи певні банком частки, викупити його остаточно. Це дозволяє скоротити витрати підприємства, але в той же час придбати необхідне обладнання в найкоротші терміни.

    Як же проходить лізингова угода? Припустимо, що якась компанія вже вибрала для себе підходящу організацію, яка надає послуги лізингу. Тоді, починається все, як правило, зі звичайного телефонного дзвінка потенційного лізингоодержувача в лізингову компанію. Потім відбувається безпосередня зустріч представників лізингової компанії (лізингодавця) з представниками компанії-лізингоодержувача або самим лізингоодержувачем. Під час зустрічі сторони отримують інформацію один про одного, а також обговорюють нюанси передбачуваної операції. У разі, коли обидві сторони цієї зустрічі готові приступити до початку реалізації проекту, фірмі буде запропонована до заповнення заявка на лізинг, після чого також буде потрібно певний список документів, необхідних для розгляду заявки. Після чого проводиться ретельний аналіз наданої інформації. Зазвичай, обробка даних такого роду займає близько 10 днів. Іноді трохи менше, іноді трохи більше в залежності від конкретних умов. Після прийняття кредитною організацією (лізингодавцем) позитивного рішення за заявкою фірми, відбувається етап, на якому складаються і підписуються всі необхідні договори, які укладаються між лізингодавцем, лізингоодержувачем, постачальником (продавцем) і якщо потрібно страховиком. Після укладення відповідного договору між лізингодавцем і лізингоодержувачем (фірмою) лізингодавець набуває у власність безпосередньо предмет лізингу, зазначений клієнтом (фірмою) у постачальника (продавця), також певного клієнтом. У договорі купівлі-продажу предмета лізингу, що укладається між лізингодавцем і постачальником (продавцем), фіксуються обов'язки постачальника (продавця) в певні терміни поставити устаткування (предмет лізингу), його вартість і порядок розрахунків, якість і комплектність, зобов'язання по доставці і монтажу, якщо не вказується іншого. Далі відбувається доставка предмета лізингу або прямо клієнтові, або спочатку лізингодавцю в залежності від домовленості. Попередньо, якщо це потрібно, можливо, страхування його від повного комплексу майнових ризиків. З моменту передачі обладнання (предмета лізингу) клієнту на нього покладається відповідальність за збереження, належні умови зберігання та підтримання обладнання в робочому стані. (Якщо не вказуються інші умови). Протягом терміну дії договору лізингу право власності на предмет лізингу залишається за лізингодавцем, а компанія-клієнт використовує устаткування в своїх цілях, щомісячно (або щокварталу) виплачуючи при цьому встановлені договором лізингу платежі. У разі нездійснення виплат відповідно до визначеного в договорі графіком лізингових платежів лізингодавець має право вилучити устаткування, що належить йому на праві власності, і реалізувати його на вторинному ринку. Якщо ж клієнт здійснює лізингові платежі відповідно до графіка і повністю виплачує суму договору, право власності на обладнання переходить до нього. Всі доходи і прибуток, отримані клієнтом в ході використання устаткування, є власністю клієнта. [8]

    Схема проведення лізингової операції [9]:


    1. На першому етапі проводиться вибір постачальника
    2. Проводиться оцінка фінансової стійкості лізингоодержувача;
    3. Укладається договір про лізинг;
    4. Виробляються виплати початкового внеску
    5. На цьому етапі відбувається отримання лізинговою компанією кредиту в банку;
    6. Придбання лізингодавцем товару у власність;
    7. Відбувається передача прав на володіння товаром;
    8. Виробляються виплати протягом терміну лізингу;
    9. Відбувається викуп за залишковою вартістю; [9]

    де, П - лізингоодержувач

    ЛК - лізингова компанія

    П - постачальник (або продавець)

    Б - обслуговуючий Банк

    '' C

    1.2 Основні учасники лізингових операцій.

    Виділяють наступних основних учасників лізингової операції:

    • Лізингоодержувач

    • Лізингодавець

    • Постачальник

    • Страховик

    Розглянемо роль і функції кожного з них.

    Юридична або фізична особа, яка відповідно до договору лізингу приймає предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове користування, називається лізингоодержувачем. [2]

    Лізингоодержувач має право:

    1) обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;

    2) відмовитися від прийому предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та / або умовам договору, специфікаціям;

    3) вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;

    4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

    Лізингоодержувач зобов'язаний:

    1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;

    2) відповідно до умов договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;

    3) своєчасно сплачувати лізингові платежі;

    4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;

    5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;

    6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-яких інших обставин, які можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але в будь-якому випадку не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;

    7) у разі закінчення терміну лізингу, а також при достроковому розірванні договору лізингу і в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому він був прийнятий у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. [1]

    Лізингодавець - фізична або юридична особа, яка за рахунок залучених та (або) власних коштів набуває в ході реалізації договору лізингу у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і користування з переходом або без переходу до лізингоодержувача права власності на предмет лізингу.В ролі лізингодавця може виступати комерційний банк, кредитна небанківська організація, лізингова компанія. Лізингодавцем може бути і юридична і фізична особа. Лізингова компанія, яка за рахунок власних або залучених коштів набуває майно і надає його як предмет лізингу споживачу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у користування, називається лізингодавцем. [2]

    Лізингодавець має право:

    1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;

    2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

    3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

    4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;

    5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

    6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;

    Лізингодавець зобов'язаний:

    1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;

    2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;

    3) відповідно до умов договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

    4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та / або договором;

    5) прийняти предмет лізингу при достроковому розірванні договору лізингу або у разі закінчення терміну користування предметом лізингу. [1]

    Постачальник або продавець - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору купівлі - продажу з лізингодавцем продає лізингодавцю в обумовлений термін майно, що є предметом лізингу. Продавець зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю чи лізингоодержувачу відповідно до умов договору купівлі - продажу. Продавець може одночасно виступати в якості лізингоодержувача в межах одного лізингового правовідносини. [8]

    Страховик - це страхова компанія, яка, як правило, є партнером лізингодавця або лізингоодержувача. Вона бере участь в угоді лізингу, здійснюючи страхування майнових, транспортних та інших видів ризиків, пов'язаних з предметом лізингу та / або угодою лізингу. Функцією страховика в лізинговій операції є складання страхового договору при укладенні угоди між лізингоодержувачем та лізингодавцем. На відміну від інших учасників не обов'язковий при укладанні лізингової угоди. Він залучається лише в певних схемах, коли потрібно страхування угоди. [8]

    1.3 Види лізингу.

    Згідно з чинним законодавством України лізинг може бути:

    фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

    оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, менший терміну, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення терміну договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу. [1]

    За формою розрізняють:

    зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає придбання лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна в лізинг;

    пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на підставі висновку багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості при придбаного для лізингу майна;

    міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до цього Закону, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу. [1].

    Існують різні види лізингу залежно від:

    -кількості учасників угоди;

    -типу майна;

    -сектором ринку;

    -форми лізингових платежів;

    -об'ема обов'язків (обсягу обслуговування);

    -термін використання майна і пов'язаних з ним умов амортизації.

    Залежно від кількості учасників (суб'єктів) угоди розрізняють:

    -двосторонні лізингові угоди (або так званий прямий лізинг), при яких постачальник майна та лізингодавець виступають в одній особі;

    -многосторонніе лізингові угоди (або так званий непрямий лізинг), при яких майно в лізинг здає не постачальник, а фінансовий посередник, в якості якого виступає лізингова компанія. Класичним варіантом цього виду угоди є тристороння, в якій беруть участь постачальник, лізингодавець і лізингоодержувач.

    За типом майна розрізняють:

    -лізинг рухомого майна (робочі машини і обладнання для різних галузей промисловості, засоби обчислювальної техніки та оргтехніки, транспортні засоби тощо);

    -лізинг нерухомого майна (виробничі будівлі та споруди). При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і надає йому для використання в комерційних і виробничих цілях. Так само як і в угодах з рухомим майном, контракт полягає звичайно на термін, менший або рівний амортизаційному періоду об'єкта; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.

    Розрізняють лізинг нового майна (з перших рук) і лізинг колишнього у вживанні майна (з других рук), тобто підприємець продає майно, власником якого він вже є і їм вже користується.

    Залежно від сектора ринку, де проводяться лізингові операції, виділяють:

    -внутрішній лізинг, при якому всі учасники угоди представляють одну країну;

    -Зовнішній (міжнародний) лізинг, при якому лізингодавець і лізингоодержувач знаходяться в різних країнах. Продавець майна може знаходитися в одній з цих країн або в іншій державі.

    Залежно від форми лізингових платежів розрізняють:

    -лізинг з грошовим платежем, при якому виплати здійснюються в грошовій формі;

    -лізинг з компенсаційним платежем (або так званий компенсаційний лізинг), при якому лізингоотримувач розраховується з лізингодавцем товарами, як правило, виробленими на орендованому майні, або шляхом надання зустрічних послуг;

    -лізинг зі змішаним платежем, при якому частина платежу надходить у грошовій формі, а частина - у вигляді товарів або послуг.

    За обсягом обслуговування переданого майна лізинг поділяють на:

    -чистий лізинг (net leasing) - це відносини, при яких все обслуговування майна знаходиться у веденні лізингоодержувача. Тому в даному випадку витрати на обслуговування устаткування не включаються в лізингові платежі.

    Мокра лізинг (wet leasing) - передбачає обов'язкове технічне обслуговування устаткування, його ремонт, страхування та інші операції, за які несе відповідальність лізингодавець. Крім цих послуг, за бажанням лізингоодержувача лізингодавець може взяти на себе обов'язки по підготовці кваліфікованого персоналу, маркетингу, постачання сировини та ін.

    За тривалістю використання майна та пов'язаних з ним умов амортизації розрізняють:

    -лізинг з повною окупністю і, відповідно, з повною амортизацією майна, коли термін договору дорівнює нормативному терміну служби майна і відбувається повна виплата лізингодавцю вартості лізингового майна;

    -лізинг з неповною окупністю і, відповідно, неповною амортизацією майна, при якому термін договору менше нормативного терміну служби майна і протягом його дії окупається тільки частина вартості лізингового майна.

    Залежно від складу учасників (суб'єктів) угоди виділяють:

    -прямий лізинг, при якому при двосторонній угоді власник майна (постачальник) самостійно здає об'єкт в лізинг;

    - непрямий лізинг, коли передача майна відбувається через посередника. В даному випадку може мати місце класична тристороння угода (постачальник - лізингодавець - лізингоотримувач), а також багатостороння угода з числом учасників від 4 до 6-7. [11]

    1.4. Основні відмінності лізингу від кредиту.

    Кредит - об'єктивна економічна категорія, яка виражає економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу позиченої вартості, переданої в тимчасове користування на умовах терміновості, платності і зворотності. [16]

    Лізинг-спосіб реалізації продукції шляхом передачі її в оренду. [2]

    Лізинг - це сукупність економічних і правових відносин, відповідно до якої лізингодавець зобов'язується придбати у власність вказане лізингоодержувачем майно у певного продавця і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове володіння і користування з правом подальшого викупу. [8]

    Питання "Що вигідніше - лізинг або кредит?" встає перед багатьма компаніями, яким настала пора оновити основні засоби. Здавалося б, відмінність лізингу від кредиту лише в тому, що на шляху між банківськими грошима і підприємством постає лізингова компанія. Для порівняння цих фінансових послуг спочатку необхідно визначитися з кінцевим споживачем. Якщо підприємство є збитковим і не є платником податку на прибуток, то і лізинг йому ні до чого. Адже в першу чергу лізинг дозволяє мінімізувати базу оподаткування з податку на прибуток. Лізинг краще в першу чергу прибутковим компаніям, збитковим краще кредит.

    Дійсно, при покупці в кредит джерелом придбання виступає власний прибуток після оподаткування, а при лізингу витрати відносяться на собівартість.Таким чином, кредит стає дорожче на ставку податку на прибуток. [17]

    Відмінність лізингу:

    - Відсутність важких у виконанні вимог Банків.

    - Відсутність застави

    - Право власності залишається за лізинговою компанією протягом усього терміну договору лізингу.

    - Дострокове погашення допустимо за умови виплати всієї суми платежів, встановлених договором лізингу.

    Переваги лізингу перед кредитом:

    - Мінімум витрат на придбання або оновлення основних фондів (відразу враховуєте їх на своєму балансі!).

    - Зниження бази оподаткування - суми лізингових платежів включаються в собівартість.

    - При лізингових схемах придбання виробничого майна в період до остаточної передачі предмета лізингу у власність лізингоодержувачу це майно додатково захищене від вилучення третіми особами.

    - З'являється додаткова можливість модернізації і розширення виробництва без залучення позикових коштів і відволікання значних сум оборотних коштів.

    - Для дрібних і середніх фірм лізинг часто є єдино можливим способом фінансування та інвестицій. Поліпшення кредитної привабливості підприємства - оптимальне співвідношення позикового і власного капіталу.

    - Гнучкий графік лізингових платежів. [17]

    Банківський кредит:

    1.Максімальний термін банківського кредиту на ринку банківських послуг становить 12-24 місяців.

    2.Сумми виплат основного боргу по кредиту не мають прямого стосунку на собівартість і сплачуються з коштів компанії.
    3. Для отримання потрібно ліквідну заставу і історія розрахункового рахунку в банку-кредиторі.

    4.Механізм прискореної амортизації не застосовується.

    5. Як правило, банками пред'являються додаткові вимоги для отримання кредиту (відкриття рахунків, переказ оборотів і т.д.)

    лізинг:

    1.Срок фінансування до 60 місяців.
    2.Лізінговий платіж в повному обсязі відноситься на собівартість, зменшуючи базу оподаткування з податку на прибуток.

    3.Достаточно мати 25-30% від вартості обладнання для оплати авансового платежу, застава не потрібен.

    4.За рахунок прискореної амортизації виникає економія на податок на майно.

    5. Для отримання фінансування, як правило, відсутні додаткові вимоги, оперативний порядок розгляду проекту. [15]

    1.2 Переваги лізингових відносин.

    Використання зношених основних фондів обумовлює підвищена витрата сировини, матеріалів, енергії і, як наслідок, зростання собівартості продукції. Лізинг дає можливість не заморожувати власний капітал; економити на витратах, пов'язаних з володінням майном; встановлювати гнучкий порядок здійснення лізингових платежів, які відносяться на валові витрати і, таким чином, зменшують розмір податку з прибутку.

    1. Якісні переваги:

    1.1. Майно, що отримується в лізинг, не оплачується заздалегідь.

    1.2. Плата за лізинг здійснюється частинами протягом усього договірного терміну з суми доходу отриманого в результаті використання об'єкта лізингу в бізнес діяльності лізингоодержувача.

    1.3. Можливо домовленість про відстрочення виплати лізингових платежів в залежності від фінансового становища лізингоодержувача і особливою експлуатації об'єкта лізингу. Можлива домовленість про виплату лізингових платежів продукцією лізингоодержувача або ж його зустрічними послугами лізингодавцю (лізинг "Бай-бек").

    1.4. Лізингові платежі включаються до виробничих витрат, що дає можливість лізингоодержувачу скоротити податок на прибуток.

    1.5. Можливість продовження терміну лізингового договору, заміни об'єкта лізингу на більш сучасний або ж викуп його у власність за залишковою вартістю дозволяє лізингоодержувачу оновити основні засоби або здійснити диверсифікацію бізнесу.

    1.6. У разі, якщо бізнес не пішов (наприклад, утруднений збут), лізингоодержувач може повернути лізингодавцю об'єкт лізингу, бо не може його використовувати за призначенням. Цільове використання об'єкта лізингу є обов'язковою умовою лізингової угоди.

    2. Кількісні переваги:

    2.1. Можливий варіант, за яким підприємство продає частину свого майна лізингової компанії з умовою його придбання по лізингу. Це дає можливість підприємству тимчасово вивільнити грошові кошти для інвестування їх в пріоритетні напрямки розвитку бізнесу.

    2.2. Лізинг, як форма отримання інвестицій, економічно доцільний, незважаючи на те, що в кінцевому рахунку в валовому обчисленні сума лізингових виплат виявляється дещо більшою (приблизно на 4%) у порівнянні з покупкою майна у власність. [9]

    Основні переваги лізингу:

    -лізінговие ставки зазвичай нижче банківських;

    -лізинг не вимагає застави і поручительства;

    -лізінговий договір можна оформити протягом одного дня;

    -лізінгополучатель включає лізингові платежі в собівартість продукції, зменшуючи тим самим оподатковуваний прибуток;

    -Майно в лізинг, як правило, відбивається на балансі лізингової компанії, і не погіршує показники ліквідності лізингоодержувача;

    -Податок на майно сплачується лізинговою компанією, причому за рахунок застосування прискореної амортизації термін повного списання обладнання скорочується в три рази.

    мінімізація ризиків на увазі обмеженої відповідальності лізингоодержувача. У той же час компанія-лізингодавець знижує ризик (в порівнянні з кредитом), тому що має незаперечне право на володіння майном, а відповідно при банкрутстві з якої-небудь причини компанії-лізингоодержувача (клієнта) першочергове право виплат. (Відшкодування)

    - завдяки мінімізації ризиків лізингового бізнесу клієнта укласти договір про фінансову оренду часто набагато простіше, ніж отримати «довгостроковий» кредит. Особливо це стосується середнього і малого бізнесу, позики за яким банки надають дуже обережно. Деякі компанії часом не вимагають від клієнта будь-яких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням є саме устаткування (предмет лізингу).

    -лізінговий договір більш гнучкий, ніж угода про надання кредиту: позика завжди передбачає обмежені терміни і розміри погашення. При лізингу ж компанія-лізингоотримувач має можливість виробити з лізингодавцем зручну і гнучку для себе схему фінансування. [10]

    Лізинг дозволяє товаровиробникам регулярно оновлювати фонд засобів виробництва відповідно до сучасних вимог ринку, не знижуючи ефективності використання оборотних коштів.

    2.2 Проблеми та недоліки лізингових відносин.

    На думку експертів, в даний час Україні необхідно близько 100 млрд. Дол. для інвестування в основні фонди підприємств, що дорівнює валовому внутрішньому продукту країни. Ринок фінансового лізингу України розвинений дуже слабо. За даними Держфінпослуг, в 2005 році було укладено близько півтори тисячі договорів фінансового лізингу на суму 845 млн. Гривень. До кінця року загальний портфель таких договорів становив понад 2 млрд. Гривень. Для України лізинг-дорогий інструмент. Це пов'язано з тим, що в платежі по лізингу входить висока процентна ставка за банківським кредитом, який зазвичай привертає лізингодавець для купівлі обладнання. З огляду на накладні витрати, страховку і бонус лізингодавця, дорожчання предмету лізингу може скласти від 30 до 60% в порівнянні з його первісною вартістю. Крім того, недоліком лізингових операцій в Україні є їх короткостроковість: половина лізингодавців укладають лізингові договори всього на два-три роки Невирішеним залишається питання амортизації обладнання. На думку експертів, подальший розвиток лізингу буде стримуватися до тих пір, поки профільним компаніям не дозволять проводити прискорену амортизацію.

    Згідно з чинним українським податковим законодавством, квартальна норма амортизації предметів третьої групи (виробниче обладнання) становить 6%, комп'ютерів та електронної техніки (виділені в окрему групу основних фондів) - 15%. Таким чином, їх балансова вартість стане нульовою не раніше, ніж через чотири - п'ять років, стверджують фахівці. А термін лізингового договору, як правило, закінчується через два-три роки. Складається ситуація, коли за паперами об'єкт лізингу вже знаходиться у лізингоодержувача, а насправді все ще числиться на балансі лізингодавця та на третина не амортизований. До того ж розвитку лізингу в нашій країні перешкоджають деякі казуси в законодавстві. Наприклад, питання лізингу одночасно регулюють профільний закон про фінансовий лізинг, Цивільний і Господарський кодекси. Фахівцям часто складно розібратися в тому, який з них має пріоритет. Так, в Цивільному кодексі містяться норми загального права, в законі про фінансовий лізинг - норми спеціального права. Зазвичай якщо норми загального права суперечать нормам спеціального, то застосовуються останні. Однак якщо в законі про лізинг сублизинг дозволений, то в Господарському кодексі сказано, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу у виключне користування. [13]

    Важливою причиною, яка стримує активізацію лізингу, є відсутність належної проробки теоретичних, методологічних питань регулювання лізингу, відсутність досконально відпрацьованої правової бази лізингової діяльності. Недосконала амортизаційна політика стримує широке поширення лізингу. Безліч ризиків, що виникають через нечіткість правового регулювання, призводять до того, що багато підприємців не використовують лізинг в своїй діяльності, хоча і знають про його переваги. [5]

    Істотно стримує розвиток інституту лізингу відсутність чіткого уявлення про економічну ефективність його організації в порівнянні з іншими інструментами, які забезпечують відтворювальні процеси. Проблемою лізингоодержувача практично завжди є отримання можливості використання необхідного для виробничої діяльності майна. Як альтернативні варіанти лізингоодержувач може розглядати оперативний лізинг і оренду, фінансовий лізинг і купівлю в силу відмінності між оперативним і фінансовим лізингом. [12]

    3 глава. Зарубіжний досвід лізингових відносин. Їх особливості в Україні.

    1.3 Зарубіжний досвід лізингових відносин.

    Розглянемо зарубіжний досвід лізингових відносин в США, Німеччині та Франції.

    США. [5]

    Спочатку лізинг класифікувався в США як незалежний, оскільки він не керувався ні фінансовими установами, ні постачальниками обладнання, ні будь-який інший стороною. Лізингові відносини базувалися на маленькому капіталі, але незабаром виникла можливість за допомогою лізингу залучати відносно великі кошти обслуговування для клієнтів, ніж кредитування, і розміри були набагато істотніше, ніж власні.

    Однією їх причин швидкого розвитку лізингу в США були податкові пільги: прискорена амортизація і інвестиційна податкова пільга (до 10% вартості нових інвестицій віднімалося з суми податку) .З 1986 року клімат для лізингу на податковій основі змінився. Реформа податкової системи в США скоротила доступність податкових пільг через скасування податкової інвестиційної пільги і зміна профілю амортизації. Податкова реформа значно знизила економічну вигоду лізингу, але, тим не менш, його розвиток не зупинився.

    Лізингові угоди продовжували залишатися більш гнучкими в порівнянні з кредитними.Частина ризиків по операціях брали на себе лізингові компанії. Залишилися деякі податкові пільги.

    Разом з тим Закон про рівної конкуренції в банківській справі (1987 р) передбачає право національних банків направляти інвестиції в обсязі до 10% активів в лізингові договори на чисто лізинговій основі без обмеження величини залишкової вартості.

    В даний час для того, щоб угода задовольняла умовам фінансового лізингу, вона повинна мати наступні характеристики:

    -мінімальні інвестиції в орендоване майно з боку лізингодавця повинні становити не менше 20% його вартості;

    -лізінгополучатель не може мати право (опціону) на викуп обладнання за ціною нижче його ринкової вартості, визначеної на момент застосування цього права;

    -лізінгополучатель не може інвестувати в орендоване ним устаткування, крім так званих відокремлюваних удосконалень;

    -період лізингу не перевищує 80% терміну служби обладнання;

    -в кінці терміну лізингу обладнання повинно мати оцінену залишкову вартість в розмірі не менше 20% його первісної вартості;

    -лізінгодатель повинен очікувати отримання позитивної величини грошового потоку, як і загального прибутку, за договором лізингу незалежно від податкових пільг.

    У випадках, коли лізинг за угодою сторін не підпадає строго під ці стандарти, при визначенні фінансового лізингу виходять з його різних інтерпретацій судами США.

    Внесок лізингу обладнання в економіку США *:

    -лізинг обладнання вносить від 75 до 315 млрд. Дол. В реальний ВВП в рік
    (від 1% до 3% реального ВВП)

    -До 22% реальних інвестицій в обладнання (від $ 1 трлн.) - через лізинг!

    -Вклад лізингу - близько $ 229 млрд. На рік
    (дані 2004 р)

    -Без лізингу, економіка США втрачала б до $ 290 млрд. Щорічно
    (лізинг, виробництво продукції і супутні галузі)

    -До 80% американських бізнесів використовують лізинг (!)

    -Без лізингу, не були б створені від 3 до 6 млн. Робочих місць
    (кожні $ 70. 000 лізингових операцій створюють 1 робоче місце)

    В даний час в США активно діють понад 15 асоціацій, які об'єднують учасників лізингового ринку т. Ч. Найбільші - Equipment Leasing Association, Western Association of Equipment Lessors; Eastern Association of Equipment Lessors; National Vehicle Leasing Association; Truck Renting and Leasing Association; American Automotive Leasing Association; The Computer and Leasing Remarketing Association і ін.)

    Німеччина. [7]

    Дослідження показали, що 75% німецьких компаній використовують лізинг, більшість з них працюють в сфері послуг, менша частина у виробництві. Відзначено, що в даний час відбувається найсильніша конкуренція між лізинговими компаніями та в майбутньому очікується скорочення розмірів і інноваційних продуктів. У ФРН в даний момент існує безліч лізингових компаній, 57 з них входять до німецької лізингової асоціацію. Порядок оподаткування лізингових угод викладається в листах федерального міністра фінансів від 19 квітня 1971 року й від 22 грудня 1975 року. Укладені відповідно до встановлених норм лізингові контракти дозволяють скористатися низкою податкових пільг. Дві компанії, які можна віднести до розряду провідних в області лізингу - це "Мітфінанц Гмбх" і "Гату - лізинг Гмбх". "Мітфінанц Гмбх" була заснована в 1962 році. Статутний капітал цієї першої в ФРН лізингової компанії становив 1 млн. Марок ФРН. В даний час вона має 6 дочірніх компаній. "Гефа - лізинг Гмбх" була заснована групою "Гату" в 1968 році. За час свого існування фірма здала своїм клієнтам в оренду обладнання загальною вартістю понад 3 млрд. Марок ФРН.

    за даними "The Economic Contribution of the Equipment Leasing Industry to the US Economy " компанії Global Insight, США в 2004 і 2005 рр.

    Франція. [7]

    Лізинг тут отримав велике поширення. У квітні 1967 року було створено перша французька компанія "Локафранс". В даний час у Франції розвивається лізинг літаків і вертольотів, судів і барж, підйомно-транспортного обладнання, контейнерів, обчислювальної техніки, медичного обладнання, поліграфічного, великого промислового обладнання.

    Розглянемо лізинг у Франції на прикладі групи "BNP / Bail". У неї входять компанії "Natio Equipment," Natio Location "," Natio Energie "," Locafinance "," Natiofail "," Natiocredifail ".

    Лізинг рухомого майна у Франції почався в 1960 році, а Закон про лізинг був прийнятий в 1966 році. Закон ввів податок на поступку прав на обладнання при перепродажі орендарю, обчислюється з вартості устаткування в момент поступки), податок на поступки прав третій особі, податок на додану вартість (на різницю між вартістю по балансу і ціною поступки). "Natio Equipment" надає орендареві право на вибір.

    термін амортизації Мінімальна тривалість контракту
    3 роки 3 роки
    4 роки 3 роки
    5 років 4 роки
    6-7 років 5 років
    8 років 6 років
    10 років 7 років

    Залишкова вартість становить від 1% до 7% початкової вартості. Орендні платежі вносяться 1 раз на місяць, 3 місяці, 6 місяців, 1 рік. Вони можуть бути лінійними, регресивними, з найбільшим першим внеском.

    Лізинг нерухомості також визначається законом 1966 року. У 1967 році у Франції були створені Товариства за операціями з нерухомістю в сфері промисловості і торгівлі (СІКОМІ). СІКОМІ мають форму акціонерних компаній з капіталом не менше 10 млн. Франків, який повинен бути повністю внесений до моменту створення суспільства. Лізинговим компаніям СІКОМІ надаються істотні податкові пільги: на 85% прибутки звільнення від податку, прискорена амортизація і т. Д.

    Зазвичай угоду з лізингу нерухомості триває 15-20 років. Об'єктами можуть бути: земля, будівлі, оздоблювальні роботи, система шляхів сполучення, обладнання, що розглядається як нерухомість за своїм призначенням (ліфти і т. Д.). Оплата зазвичай проводиться прямим регресивним або змішаним способом. Крім "BNP" інші банки також створили компанії: "Креді Ліоне" - "Смебай", "Сосьете Женераль" - "Софінбай".

    2.3 Лізинг в Україні.

    Розвиток промисловості України в умовах ринкової економіки можливо в разі її традиційного експорту (металопрокат, труби, мінеральні добрива, окремі види машин і устаткування) і освоєнні інноваційних продуктів. Однак використання застарілих технологій та обладнання в промисловості зі ступенем зносу на 51,9-56% і подорожчання енергоносіїв в 1.5-2 рази робить цю проблему не можливо розв'язати без використання нових підходів в її вирішенні [3,4]. Одним з таких рішень може стати лізинг високотехнологічного імпортного обладнання в якості одного із засобів доступу до сучасних технологій і освоєння на ньому конкурентоспроможної продукції. [6] На сучасному етапі є потреба в модернізації українських підприємств, піднятті рівня їх технічного переозброєння, створення нових робочих місць. Внаслідок застосування лізингових схем для технічного оснащення українських підприємств відбудеться збільшення виробничих потужностей суб'єктів господарювання, випуску ними якісної конкурентоспроможної продукції, збільшення прибутку і податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

    Перехід до ринкової економіки поставив в даний час перед виробничими підприємствами різних галузей промисловості ряд проблем, головною з яких є наступна: як затвердитися в умовах зростаючої конкуренції, скорочення частки ринку, складність пошуку партнерів та обмеженості фінансових ресурсів.

    Однак, незважаючи на існуючі фінансові та технічні проблеми, іноземні постачальники промислового устаткування і різних видів техніки проявляють значний інтерес до українського ринку. Основним видом діяльності таких компаній є імпорт обладнання та техніки в Україні. Так як лізингові операції є дієвим і реальним капіталосберегающій способом фінансування виробництва, на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні.

    Таким чином, нинішня економічна ситуація в Україні, на думку експертів, сприяє лізингу. Форма лізингу примирює протиріччя між підприємством, у якого немає коштів на модернізацію, і інвестором, який неохоче надасть цьому підприємству фінансові кошти, так як не має достатніх гарантій їх повернення.

    Розвиток лізингового ринку в Україні характеризується несприятливим станом парку устаткування. Знос основних фондів становить до 87% (за офіційними даними - від 50 до 60% для різних галузей).

    В цілому по Україні, обсяг інвестицій для відновлення зношених основних фондів становить, за різними оцінками, від $ 90 до $ 106 млрд., При цьому від $ 36,8 млрд. До $ 48 млрд. Має бути направлено в різні галузі промисловості (близько $ 19,4 млрд . в обробну, $ 10,5 млрд. - в енергетичну і $ 5,5 - в добувну галузі).

    Критичний обсяг інвестицій (фізичний знос устаткування> = 90%) оцінюється на рівні $ 16 млрд.

    З огляду на, що в складі комплексів обладнання для промисловості України від 70 до 85% обсягу може бути поставлено в фінансовий лізинг, загальний потенційний обсяг поставок обладнання в лізинг становить близько $ 40,8 млрд. З них обсяги лізингу комплексів фізично зношеного обладнання оцінюються близько $ 12 млрд.

    На початок 2004 р обсяг інвестицій склав всього 9,3 млрд. Дол. США, тобто близько 10% потреб. З цих інвестицій частка банківських кредитів та іноземного капіталу не перевищила 10,2% (відповідно 5,3% і 4,9%).

    В цілому, частка лізингу в інвестиціях становить менше 1,8% (в 18 разів менше Естонії і 13,6 разів - Великобританії).

    Обсяги лізингу в Україні в останні три роки склали:

    2003 р - 877,5 млн.грн. (Близько $ 170 млн.)

    2004 р - 1 173 млн. Грн. (близько $ 221 млн.)

    2005 р - 2 038 млн. Грн. **

    Частка лізингу обладнання для промисловості - від 8,6% до 11,2% (в загальному обсязі лізингу)

    При цьому, в 2005 р число компаній, що надають лізингові послуги в Україні, збільшилася більш, ніж в два рази - до 106, в т.ч. 24 фінансові компанії і 82 нефінансових установи - ЛК. (послуги фінансового лізингу надають 2 фінансові компанії і 56 з 82 ЛК).

    [5] У результаті аналізу законодавчої бази регулювання лізингу можна зробити наступні висновки. По-перше, Закон України "Про лізинг" є вельми мало опрацьований документ, який регулює діяльність нового виду підприємницької діяльності, спрямованого на пожвавлення інвестиційних процесів на Україні. Економічні та організаційні аспекти лізингової діяльності в даному законі розглянуті недостатньо повно. Багато положень закону вступають в протиріччя з іншими нормативними і законодавчими актами. По-друге, податкове регулювання лізингової діяльності є не ефективним і замість того, щоб сприяти розвитку, навпаки призводить до того, що лізингові операції стають невигідними як для лізингодавця, так і для лізингоодержувача.

    ** дані Держкомісії з регулювання фінансових послуг в Україні на 1.01.2006

    Невизначеність самого поняття лізингу і різне трактування в різних законодавчих актах заважає підприємцям визначити для себе вигідність і ефективність даного інструменту інвестування коштів у виробництво.

    Тому в якості основних напрямків вдосконалення Закону "Про лізинг" можна запропонувати наступні:

    - розширення контингенту можливих учасників лізингових операцій;

    - розширення переліку видів майна, які можуть бути об'єктом лізингу (включення цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів підприємств, інтелектуальної власності, програмних продуктів і ін.);

    - розширення видів лізингу (включення в перелік форм лізингу сублізингу, непрямого лізингу, розмежування форм лізингу в залежності від розподілу послуг з утримання об'єкта лізингу та ін.);

    - надання учасникам лізингу самостійності у визначенні ціни об'єкта і в формуванні лізингових платежів;

    - усунення ув'язки терміну договору з періодом амортизації

    - спрощення процедури викупу об'єкта лізингу;

    - створення умов, що стимулюють лізингові операції через здійснення прискореної амортизації, податкові пільги.

    Крім зміни Закону "Про лізинг" необхідно внести корективи в цілий ряд інших правових норм, прямо або побічно регулюють умови здійснення лізингу.

    Основними напрямками вдосконалення використання лізингу в Україні є перегляд Закону "Про лізинг" та інших законодавчих актів, що регулюють лізингову діяльність, опрацювання теоретичних основ лізингу і усунення факторів, що негативно впливають на активізацію лізингу.

    Рішення розглянутих проблем дозволить створити теоретичні та методичні рекомендації щодо використання лізингу. Активізація лізингової діяльності сприятиме збільшенню обсягів інвестицій в промисловість і, як наслідок, поліпшення їх роботи, що є одним з факторів стабільності економіки країни.

    Мал. 1

    використання лізингу малими і середніми підприємствами. [8]

    3.3 Шляхи вдосконалення лізингових відносин.

    Регулювання лізингової діяльності має здійснюватися виходячи з її економічною сутністю. Тому вихідним умовою створення дієвого механізму управління лізингом є визначення лізингу, яке повинно давати загальну характеристику лізингу, охоплювати фундаментальні властивості, істотні закономірності, розкривати відмітні ознаки і особливості

    Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених питанням лізингу, до сих пір немає чіткої методики для визначення лізингових платежів. Хоча обгрунтування лізингових платежів є одним з найбільш важливих питань при укладанні лізингового договору. Лізингові платежі повинні забезпечити реалізацію інтересів лізингодавця і лізингоодержувача як основних учасників угоди. Саме через лізингові платежі забезпечується мотивація, як власника, так і користувача переданого об'єкта і таким чином формується доцільність укладення договору. Тому недостатня глибина методичної опрацювання не сприяє застосуванню лізингу. [5]

    Оцінка ефективності лізингових операцій в цілому повинна базуватися на тому ж підході, що і оцінка ефективності інвестицій - зіставленні доходів і витрат. Однак якщо при проведенні оцінки ефективності інвестицій даний процес найбільше зачіпає одного з учасників - інвестора, то в лізинг для кожного з суб'єктів слід формувати свій критерій ефективності.

    Економічна ефективність лізингу повинна визначатися з урахуванням комплексного характеру. Вона повинна включати наступні елементи:

    · Збільшення прибутку;

    · Забезпечення відтворювального процесу;

    · Підвищення ефективності використання капіталу;

    · Зниження ступеня ризику шляхом посилення контролю за використанням вкладеного капіталу;

    · Прискорення науково-технічного процесу;

    · Підвищення стійкості підприємства та його конкурентоспроможності.

    Розрахунок окремого елемента має свої особливості для кожного з учасників лізингових операцій в залежності від виду об'єкта, умов договору та інших факторів. Оцінка ефективності лізингу повинна здійснюватися шляхом порівняння результатів лізингової операції з альтернативними варіантами вирішення проблем. Особливої уваги потребує формування одного з найважливіших параметрів порівняльних розрахунків - планового горизонту. При порівнянні незалежно від методу оцінки для всіх альтернатив слід встановлювати однакові часові рамки планування, навіть якщо різні варіанти фінансування мають неоднакові за тривалістю строки договорів. В рамках встановленого періоду необхідно сформувати всі платіжні потоки, що характеризують витрати і доходи, пов'язані із здійсненням лізингу. Їх формування відбувається з урахуванням методу амортизації основних фондів, податкових пільг, чинного законодавства, джерел фінансування.

    Оцінку ефективності треба здійснювати з урахуванням фактора часу. Тому обгрунтованість розрахунку в значній мірі залежить від використання відсоткової ставки на капітал. Вибір рівня відсоткової ставки має визначатися джерелом погашення зобов'язань (за рахунок власних коштів або з залученням позикового капіталу). Значення процентної ставки залежить також від тривалості розрахункового періоду. Так, якщо при короткому плановому горизонті ставку відсотка годі й змінювати, то при більш тривалому періоді необхідна її коригування з урахуванням прогнозних оцінок розвитку ринку капіталу.

    Виконана на основі викладеного оцінка економічної ефективності лізингу створить певні передумови для більш активного його використання в процесі відтворення основних фондів на промислових підприємствах України. [12]

    На думку експертів, лізингові компанії повинні активізувати свою діяльність в регіонах країни, оскільки велика частина лізингодавців локалізована в Києві і декількох великих обласних центрах, тобто там, де добре розвинений фінансовий ринок, а не там, де зосереджені великі основні фонди. [13]

    При ввезенні вітчизняними підприємствами високотехнологічного обладнання отриманого в лізинг, яке не виробляється в Україні і призначений для оновлення власного виробництва з метою освоєння інноваційної продукції, лізингоодержувача слід звільнити від сплати ПДВ на імпорт. Іншим методом зниження витрат на ввезення високотехнологічного обладнання може бути запропонована нова схема лізингу, яка включає:

    Придбання в лізинг високотехнологічного обладнання на вторинному ринку у його користувача, але в країні, де це обладнання проводиться;

    Проведення ремонту та відновлення зазначеного обладнання на фірмі виробника за окремим договором (контрактом), до технічного рівня, відповідного паспортними даними нового обладнання.

    У разі використання цієї схеми лізингу митна вартість обладнання не буде містити витрати, понесені лізингоодержувачем на відновлення обладнання, а також витрати на оплату послуг посередницької лізингової компанії. [14]

    Висновок.

    Отже, лізинг - це сукупність економічних і правових відносин, відповідно до якої лізингодавець зобов'язується придбати у власність вказане лізингоодержувачем майно у певного продавця і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове володіння і користування з правом подальшого викупу. Договором лізингу може бути передбачено, що вибір продавця і придбаного майна здійснюється лізингодавцем.

    В даний час виробничо-технічна база нашої держави перебуває в кризовій ситуації: процес заміни застарілих та зношених машин і устаткування, по суті, зупинився. Для корінних змін ситуації, що склалася потрібні великі капітальні вкладення, обумовлені, перш за все, станом основних фондів. Необхідна активізація відтворення основних фондів. На підприємствах галузей народного господарства України від 60 до 80% обладнання фізично зношене чи морально застаріло; 40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40% - від 10 до 20 років.

    Як показує зарубіжний досвід, лізинг створює сприятливі умови для отримання необхідного обладнання без значних одноразових витрат і дозволяє уникнути витрат, пов'язаних з моральним старінням техніки.

    Лізинг дає переваги не тільки лизингополучателям, але і всім учасникам договору. Виробник отримує нові канали збуту своєї продукції, лізингова компанія заробляє свій прибуток за посередництво, держава отримує оновлені підприємства, здатні випускати конкурентоспроможну продукцію, а значить, збільшуються податкові надходження в бюджет, зменшується соціальна напруга за рахунок появи нових робочих місць. Лізинг дає компанії без особливих ускладнень можливість оновлення технологічного обладнання, а значить, відновити, і збільшить потенціал компанії.

    В Україні в даний час склалися основні передумови розвитку лізингу: історичні, економічні, організаційно-технічні, науково-дослідні, соціальні і правові. Однак рівень використання цієї форми інвестування для розвитку виробництва залишається низьким. Українським законодавством визначені два види лізингу: оперативний і фінансовий. Оперативний - це оренда обладнання, що включає також його обслуговування. При цьому клієнт не має наміру купувати предмет лізингу у власність або експлуатувати його до повного зносу. Платежі при оперативному лізингу виробляються за користування майном, додатково надаються клієнту послуги. У них входить і винагороду лізингової компанії.

    Фінансовий лізинг передбачає поступовий викуп обладнання клієнтом-лізингоодержувачем, тобто лізингові платежі здійснюються частинами.Як і при оперативному лізингу, клієнт додатково вносить винагороду лізингової компанії і компенсує вартість всіх послуг, йому за договором послуг. Лізингодавець залишається власником основних фондів до закінчення дії договору.

    Список літератури:

    1. Закон України "Про лізинг" від 11.12.2003 № 1381-IV

    2. Економіка підприємства. Підручник, В.І Осипов, 2005р., 609-610 с.

    3. Хоменко Л.М. Оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств в умовах трансформації економіки України. Матеріали 2 Всеукраїнської науково-практичної конференції "Економіка підприємства", Дніпропетровськ, Наука і освіта, 2004, т.2; с. 80.

    4. Малих С.В. Ринкова оцінка інновації в машинобудуванні. ОНПУ, ІЕУС, Одеса, 2004, с. 31.

    5. Хобта В.М., Гайдук В.А. Проблеми і перспективи розвитку лізингу в Україні. - Донецьк, 2003. - 120 с.

    6. Лізингова компанія «Сетком», www.setcom.com.ua/leasing/index.html

    7. Сєркова-Жоголева А.Є.. // Огляд лізингу в зарубіжних країнах // Наукові праці колективу кафедри. - Випуск 2 / Под ред. д.е.н., професора Степанова І.С. - М .: МГСУ, 2004. - 89 с.

    8. Марков М.А. 23.11.2005 «Лізинг. Все що потрібно знати про лізинг »« Економікс »економічний журнал economix. com. ua

    9. ИТБ "Литво України" №9 (73) 2006 р

    10. "Управління розвитку соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання". Частина 2. / Ред. кол. Ступін О.Б (голова), Александров І.О. (заступник голови), ін. - Донецьк: ДонНУ, 2000. - 156 с.

    11. Лізинг. Горемикін В. 2005р. 48-49c.

    12. Роль лізингу в відтворенні основних фондів. Зубцова О.В., Колесніченко О.Ю., Хобта В.М. Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених.

    13. Світові ринки. Стан фінансового лізингу України. «Діловий вісник» №8 (147) 2006.

    14. Малих С.В., Радинський А.А. Лізинг обладнання і стимулювання виробництва інноваційного продукту. ОНПУ, Одеса, 2006, с. 43.

    15. Лізингова компанія Ликострой. www. likostroy. ru

    16. Гроші. Кредит. Банк. , Лаврушин О.І., КноРус., 2005. с. 6

    17. Страхові і кредитні консультанти. Гарант Сервіс. www. gara. ru