Дата конвертації14.04.2017
Розмір5.37 Kb.
Типдоповіді

Росія в системі Міжнародного поділу праці

3

Росія в системі Міжнародного поділу праці

Місце і роль будь-якої країни в світовому господарстві, міжнародному поділі праці і в інтернаціоналізації господарського життя залежать від багатьох факторів. Однак, основними з них є такі:

* Рівень і динаміка руху національної економіки,

* Ступінь її відкритості і залучення до МРТ,

* Прогресивність і розвиненість ВЕС,

* Вміння національної економіки адаптуватися до умов міжнародного господарського життя і одночасно впливати на них у бажаному напрямку.

Пошук своєї ніші в системі МРТ незалежної Росією відбувається досить складно, суперечливо і багато в чому стихійно. Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності сприяє процесу відкриття російської економіки світовому ринку. Росія все більше включається в систему міжнародного поділу праці. При цьому хід цього включення має як позитивні, так і негативні аспекти.

Позитивним моментом є те, що Росія може купувати необхідні їй товари на світовому ринку за цінами нижче витрат їхнього власного виробництва. У свою чергу, при експорті своєї продукції країна отримує вигоду, якщо зовнішні ціни вищі за внутрішні.

Разом з тим до кінця 90-х років в структурі російського експорту і імпорту закріпилося вкрай неблагополучне поєднання факторів виробництва, переважають такі чинники як сировину і некваліфіковану працю. Погіршується екологічний фон зовнішньої торгівлі. У російському експорті стабільно зростає частка неблагополучних в екологічному відношенні галузей, а в імпорті збільшується обсяг надходження товарів не нешкідливих для здоров'я людини.

Подібне участь в міжнародному поділі праці, така міжнародна економічна спеціалізація хоча і може бути виправдана що складається ситуацією перехідного періоду, ніяк не відповідає довгостроковим, перспективним інтересам Росії, її ролі та можливостей у світовому економічному співтоваристві.

З розпадом СРСР спеціалізація Росії зберегла паливно-сировинну спрямованість. Для більш пізньої міжнародної спеціалізації Росії крім нафти і газу стає характерною і продукція деяких інших галузей промисловості, що відрізняються, як правило, низької технологічністю і екологічністю. У їх числі - чорна та кольорова металургія, базова хімія, целюлозно-паперова промисловість. Сукупна частка цих галузей у російському експорті за 1992-1996 рр. виросла в 2 рази. При цьому вартість експорту неекологічних галузей промисловості вище, ніж сукупна вартість вивезення нафти і газу.

У новому столітті Росія вийшла на більш високі, ніж в розвинених країнах, темпи економічного зростання. Досвід останніх років показує, що при збереженні нинішньої моделі розвитку вона вже на початку другого десятиліття цілком може вирішити поставлене завдання подвоєння ВВП. Однак при такому сценарії країна буде як і раніше рухатися по т. Н. "Нижньому шляху" до конкурентоспроможності. Він характерний тим, що в якості засобу конкурентної боротьби на світових ринках країнами використовується головним чином зниження витрат виробництва і внутрішніх цін на промислову продукцію, в тому числі за рахунок залучення іноземних інвесторів за допомогою надання в їх розпорядження дешевших трудових і природних ресурсів. Тим часом, багато країн наздоганяючого розвитку просуваються до конкурентоспроможності і економічного зростання по "верхньому шляху", неодмінними атрибутами якого є прискорене освоєння новітніх світових знань і технологій, розвиток власних НДДКР та інноваційного виробництва.

Російський уряд, яке поставило своїм завданням модернізацію і диверсифікацію економіки, вживає заходів для того, щоб почався рух по другому шляху. З цією метою реформуються національна інноваційна система і академічна наука, почалося формування особливих економічних зон, в тому числі техніко-впроваджувальних, створені інвестиційний і венчурний фонди і т.д.

За розрахунками Уряду, реалізація програми дозволить галузям промисловості, що випускає інвестиційну та кінцеву продукцію, розвиватися випереджаючими темпами. Їх частка в обсязі виробництва збільшиться з 33% в 2005 р до 43-46% в 2015 році. Частка галузей, що виробляють сировину й матеріали, знизиться відповідно з 32% до 29-31%. Очікується, що такі зрушення створять передумови для диверсифікації вітчизняного експорту, основними напрямками якої повинні стати розвиток експорту послуг, продукції оборонних галузей і сільського господарства. Примітно, що в програмі немає згадок про необхідність випереджаючого зростання експорту продукції машинобудування та готової продукції.

Вітчизняні прогнозисти сходяться на тому, що в найближчі роки наша країна залишиться для решти світу джерелом сировини і матеріаломісткою продукції і ринком збуту готових виробів. Вони вказують, що і в доступній для огляду перспективі поставки природних ресурсів і напівфабрикатів залишаться важливим напрямком спеціалізації Росії в МРТ. Разом з тим, на їхню думку, в разі реалізації економічної політики, стимулюючої інновації, до середини століття можна очікувати зростання як експортних, так і імпортозамінних можливостей галузей споживчого сектора (сільського господарства, харчової та легкої промисловості), технологічних обробних секторів (машинобудування, хімії і нафтохімії) і сфери послуг.