Дата конвертації30.03.2017
Розмір34.74 Kb.
Типавтореферат

Скачати 34.74 Kb.

Шляхи вдосконалення існуючої системи взаємин держави з російськими нафтовидобувними компаніями

МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ І ІНФОРМАТИКИ

Рассадин Володимир В'ячеславович

Шляхи вдосконалення існуючої системи взаємин держави з російськими нафтовидобувними компаніями

Спеціальність 08.00.05 - Економіка та управління народним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Москва

Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. Важливим питанням, яке має вирішувати держава, є питання, пов'язане з создани третьому передумов ефективного функціонування національної економіки. У свою чергу, ефективність функціонування національної економіки визначається ефективністю функціонування її окремо взятих галузей, і в першу чергу, галузей, що належать суспільному виробництву. Таким чином, в функції держави має входити реше-ня завдання, пов'язаної зі створенням передумов ефективно-го функціонування кожної окремо взятої галузі народ-ного господарства і всієї їх сукупності в цілому. Якщо звернутися до суспільного виробництва, то можна побачити, що одній з його галузей є примушує-лінь, що займає провідне місце в економіці розвинених країн, і в тому числі в Росії. У свою чергу, промисло-ність включає в себе комплекс видобувних і перерабат-вающих галузей. Однією з найбільш важливих галузей доби-вающей промисловості Росії є нафтовидобувна від-галузь. Стратегічно важливе значення цієї галузі для країни і держави обумовлено наступним. По-перше, що видобувається нею нафту життєво необхідна для функциониро-вання російської економіки, по-друге, її експорт є-ється однією з головних статей надходження іноземної ва-люті, необхідної для вирішення завдань, що стоять перед дер-вою.

В даний час російська економіка функціонує в умовах ринку. Ці умови характеризуються самостійно-тю господарюючих суб'єктів у вирішенні всіх питан-сов, що належать до сфери їх компетенції, включаючи планує-вання обсягів продукції, що випускається ними продукції, встановлення цін на неї, вибір постачальників необхідних їм матеріальних ре-сурсів і покупців їхньої продукції. Взаємо-дія господарюючих суб'єктів між собою будується на основі товарно-грошових відносин. Сфера діяльності го-сударства, в основному, обмежується встановленням правил, що регламентують діяльність господарюючих суб'єктів в систему їх взаємовідносин між собою і з государ-чими установами, а також контролем за виконанням встановлених правил. Існує і прямий вплив з боку держави у вигляді економічних санкцій і адміні-стративні заходів, що застосовується до тих господарюючим суб'єктам, діяльність яких суперечить інтересам держави, і в тому числі таким, що порушує встановлені регламенти-ючий їх діяльність і взаємини правила.

Ефективність функціонування господарюючих суб'єктів-тов, що належать кожній з галузей народного господарства, багато в чому залежить від політики держави в економічній сфері. Ця політика в одному її варіанті може призводити до спаду суспільного виробництва з усіма наслідками, що випливають від-сюди негативними наслідками, в іншому варіанті може сприяти економічному зростанню національної економі-ки і як наслідок цього зростання добробуту населення. У свою чергу, політика держави в економічній сфе-рі, в значній мірі реалізується за допомогою устанав-Ліван системи його взаємини з господарюючими суб'єктами.

Якщо звернутися до реалій сьогоднішнього дня, спостеріга-даємо в Росії, то можна побачити, що реалізовується в ній варіант ринкової економіки, при якому держава прак-тично зняло з себе всі повноваження з управління народ-ним господарством, а внаслідок цього і відповідальність за протікають в ньому процеси, обернулася катастрофою. Як показує практика, ринок, особливо в країнах з недостатньо-точно досконалої правовою базою, за допомогою якої здійсню-ється регулювання економічних процесів, має свої негативні сторони. Саме тому в сучасних ус-ловиях Росії держава може і повинна виступати в ка-честве фактора, компенсуючого слабкості ринкового госпо-ства і його негативні властивості.

Виходячи з вищевикладеного видніше, що проблема, рас-розглядати в даній роботі і присвячена досконалість-ванию існуючої системи взаємин держави з російськими нафтовидобувними компаніями, є актом-альної. Актуальність цього питання на сучасному етапі розвитку на-національної економіки посилюється двома наступними йдуть-тельство. Перше - російська економіка в даний час переживає глибоку і затяжну економічну кризу, який ка--саєти і нафтовидобувної галузі. Друге - нове росій-ське уряд, розробляючи антикризову програму, ставить собі за мету покінчити зі спадом в реальному секторі економіки і добитися економічного зростання в усіх сферах суспільного виробництва.

Мета і завдання дослідження. Основною метою даної роботи є розробка комплексу заходів по со-вдосконаленню існуючої системи взаємин го-сударства з російськими нафтовидобувними компаніями. Реалізація цього комплексу заходів забезпечує створення передумов до підвищення ефективності функціонування російської нафтовидобувної промисловості в перспективі.

Відповідно до зазначеної вище метою, в роботі ре-шается ряд завдань. Першою з них є завдання, пов'язаний-ва з аналізом існуючої системи взаємин дер-жави з російськими нафтовидобувними компаніями і виявив-ленням властивих цим відносинам негативних сторін. Цей аналіз зачіпає сферу ціноутворення і оподаткування операці-ня російських нафтовидобувних компаній, а також питання планування обсягів видобутку нафти і обсягів її експорту і систему економічного стимулювання працівників цих компаній. Наступним завданням, що використовує результати про-виїденого аналізу, є завдання, пов'язане з роз-кою комплексу пропозицій щодо вдосконалення існую-щей системи взаємовідносин держави з російськими нафтовидобувними компаніями. Крім цих пропозицій в роботі розроблений ряд методичних підходів до вирішення наступних завдань, так або інакше зачіпають систему взаємовідносин держави з російськими нефтедобивающі-ми компаніями. До них відносяться: завдання, пов'язане з уста-вою цін на нафту на внутрішньому російському ринку; задача, пов'язана з визначенням оптимального обсягу екс-порту російської нафти; задача, пов'язана з визначенням оптимального розміру російських нафтовидобувних компаній, які виступають в якості господарсько самостійних оди-ниць; задача, пов'язана з визначенням розміру діфферен-ціальної ренти, що стягується з російських нафтовидобувних компаній, що розробляють різні родовища нафти, що характеризуються різними умовами її видобутку.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом досліджень-ня є існуюча система взаємовідносин дер-жави з російськими нафтовидобувними компаніями, функ-ціонує в умовах ринку. У свою чергу, об'єктом проведеного дослідження є підприємства нефтедоб-вающей промисловості, які виступають в якості господарських-но самостійних одиниць.

Методологічною основою роботи стали наукові праці-ди і публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, по-священних системі взаємовідносин держави і госпо-чих суб'єктів, що функціонують в умовах ринкової економіки і відносяться до російської нафтовидобувної про-мисловості, зокрема Алекперова В. Ю., Анісімова А. В., Городецького А. Д., Данцига Дж., Доллан Е. Дж., Кочеткова В. А., Вяхірєва Р. І., Хейнса П. та інших.

Наукова новизна. Дисертаційна робота містить в собі ряд методичних підходів до вирішення сукупності за-дач, мають наукову новизну. До цих завдань відносяться: завдання, пов'язане з встановленням цін на внутрішньому рос-сийской ринку; задача, пов'язана з визначенням опти-мального обсягу експорту російської нафти; задача, свя-занная з визначенням оптимального розміру російських нафтовидобувних компаній, які виступають в якості госпо-венно самостійних одиниць; задача, пов'язана з визна-розподілом розміру диференціальної ренти, що стягується з раз-особистих нафтовидобувних російських компаній, розробляю-щих різні родовища нафти, що характеризуються раз-особистими умовами її видобутку, які мають різним технічним рівнем виробництва і технічним станом використовуваного обладнання.

Практична значимість роботи полягає в тому, що отримані в ній результати призначені для совершенст-вования існуючої системи взаємин держави з російськими нафтовидобувними компаніями, функціоную-ські в умовах ринкової економіки. Це відноситься і до розроблених заходів, і до розробленим методич-ським підходам вирішення низки завдань, що виникають в рамках взаємин держави з підприємствами нафтовидобувної-щей галузі.

Апробація роботи. З результатами даної роботи були ознайомлені провідні фахівці нафтової галузі, які дали на неї позитивні відгуки, а також рекомендували їх для реалізації в практику взаємовідносин російських нафтовидобувних компаній з державою.

Публікації. За темою дисертації опубліковані три пе-чатні роботи, в яких відображені основні результати, отримані в процесі проведеного дослідження по про-блеми, яка виступає в якості теми даного дослідження. Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної ли-ратури.

Обсяг роботи становить 193 сторінки машинописного тексту, 3 таблиці л 44 формули.

У першому розділі, присвяченій проблемі ринку і дер-жави, розглядаються: характерні особливості ринкової економіки; функції держави в умовах ринкової економіки.

У другому розділі, присвяченій російської нафтовидобувної промисловості на сучасному етапі її розвитку, розглядаються:

умови і результати функціонування підприємств даної галузі;

організаційно-економічні структури в нафтовидобувній промисловості і механізм їх взаємин з державного-вом.

У третій, заключній главі даної роботи, по-священної основних напрямків вдосконалення сущест-ють системи управління діяльністю російських нафто-видобувних компаній, розглядаються:

основні напрями вдосконалення організаційних-них структур управління нафтовидобувними російськими когось паніямі і системи їх взаємовідносин з державою;

державне регулювання обсягів видобутку нафти російськими нафтовидобувними компаніями та обсягів її про-даж на світовому ринку;

створення передумов ефективної діяльності нафто-видобувних російських компаній.

Основний зміст роботи.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, обраної в якості теми даної дисертаційної роботи.

У першому розділі, використовуючи існуючі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, розглядаються по-тання ринку і держави в їх взаємозв'язку. В результаті такого розгляду визначені:

характерні ознаки ринкової економіки, в тому числі і на сучасному етапі її розвитку;

функції держави в умовах ринкової економіки, в тому числі в сфері управління народним господарством і його галузями.

Проводячи ці дослідження, був зроблений наступний ви-вод. Якщо розглядати характер взаємин держави з господарсько самостійними суб'єктами в роз-тих країнах з ринковою економікою, можна побачити, що в функції держави входить досить велика кількість по-просо. Це і розробка та встановлення правил, що рег-тірующіх діяльність господарюючих суб'єктів ринкової економіки в різних сферах і з різних напрямків, і контроль за їх виконанням, і прямий вплив у вигляді економічних санкцій і адміністративних заходів до тих пред-підприємствам і організаціям незалежно від форм їх собст-ності і організаційно-правової структури управління, діяльність яких суперечить інтересам держави. Крім цього видно, що держава втручається в сферу зовнішньоекономічної діяльності господарсько самостоя-них суб'єктів і сферу ціноутворення монополістіч-ських об'єднань, якщо їх дії завдають шкоди суспільству і державі.

У другому розділі розглядаються російська нафтовид-ної промисловості на сучасному етапі її розвитку. В рамках даної проблеми було проведено дослідження ус-ловий і результатів функціонування підприємств даної галузі, а також організаційно-економічних структур, які використовуються в російському нафтовидобувному комплексі, і механізму їх взаємовідносин з державою.

В результаті проведеного дослідження були зроблені наступні висновки.

В даний час склалося вкрай несприятливе становище із забезпеченням видобутку нафти. Прискорена відпрацьовано-лення найбільш багатих і високопродуктивних покладів і ме-сторожденій, швидке і прогресивне виснаження ресурсної бази даної галузі, обводненість видобутої продукції, зношеність існуючої технічної бази без її своє-тимчасового поновлення в необхідних обсягах - ось ті причи-ни, які привели до невтішного стану справ в російській нафтовидобувної промисловості.

Якщо в зв'язку з цим звернутися до цифр, то можна уви-діти, що за наявними оцінками на що знаходяться в промисло-ленній розробці родовища нафти відібрано близько 52% видобутих запасів нафти. Обводненість видобутої нафти станом на 1 січня 1998 року зросла до 82%.

Розглядаючи тенденції в російській нафтовидобувної промисловості за останні роки, можна побачити дотримуюся-ний. Починаючи з 1991 року, т. Е. З моменту початку реформи-вання російської економіки до 1993 року почалося різке падіння обсягів видобутку нафти. Причиною цього стало практично повне припинення централізованих інвести-цій, раніше здійснюваних з державного бюджету. Крім того, на той період часу підприємства нефтедоб-вающей галузі не мали достатніми накопиченнями, в тому числі накопиченнями у вигляді амортизаційних відрахований-ний. Положення, пов'язане з нестачею коштів у підприєм-ємств нафтовидобувної промисловості, погіршилося різким підвищенням цін на обладнання, яке використовується при видобутку нафти, викликане політикою російського уряду в сфері ціноутворення, яка взяла курс на невтручання держави в цю сферу і віддав рішення цього по-проса, за рідкісним винятком, що стосуються явних монополі-стов і певних видів товарів, в руки виробників.

Зниження обсягів видобутку нафти, відсутність коштів для оновлення виробничої бази та значний знос обладнання, що використовується в нафтовидобувній промисло-вості, привели до інтенсивного вибуття видобувних потужно-стей. У наступні роки вирішальними факторами зниження обсягу видобутку нафти стали низький платоспроможний попит її російських споживачів і обмеження на транспортні потужності для експорту нафти. В останній рік-півтора екс-порт російської нафти скоротився ще з однієї причини, а саме, внаслідок падіння ціни на неї на світовому ринку.

Якщо звернутися до аналізу результатів діяльності 13 основних нафтових компаній за 1997 рік, то можна уви-діти наступне. Велика частина компаній збільшила в 1997 році обсяги реалізації своєї продукції, обчисленої у вартісному вираженні, у порівнянні з 1996 роком. Однак, якщо враховувати існуючий в цей період зростання цін на даний вид продукції на внутрішньому російському ринку в зв'язку з інфляцією, то можна вважати, що зростання реалізації продукції в натуральному вираженні за цей період часу був або дуже незначним, або його не існувало по-все . За трьом компаніям в 1997 році в порівнянні з 1996 роком відбулося зниження обсягів реалізації продукції, обчисленої в вартісному вираженні, особливо сильне па-дення цього обсягу характерно для компанії Юганскнефтегаз. Розкид значень показників, що характеризують ре-зультати діяльності розглянутих нафтових компаній за 1997 рік, є значним, незважаючи на те, що їх можна вважати порівнянними по різним підприємствам нафтовидобувної промисловості. Так, розкид значень від-носіння обсягу реалізації продукції, обчисленої в вар-мостном вираженні, до кількості зайнятих працівників варьі-ється по різним компаніям від 198,7 до 679,8 млн. Руб-лей на одного працівника. Таким чином, найбільше значення цього показника перевищує найменше його значення в 3,5 рази. Розкид значень показника, що відображає собою відношення балансового прибутку до обсягу реалізованої про-дукції, обчисленої у вартісному вираженні, складає по розглянутій сукупності компаній від - 7,3 до 24,4%. Розкид значень показника, що відображає собою від-носіння прибутку після до прибутку до оподаткування для тих же компаній, становить від 30,3 до 373,1%. Значення показника, що представляє собою відношення прибутку після оподаткування до чисельності працівників змінюється в межах від - 55,6 до 56,1 млн. Рублів на одного працівни-ка.

Процес реформування російського нафтовидобувного комплексу почався з 1991 року. Він йшов по шляху розвитку ринкових механізмів управління при одночасному ослаблені-ванні контролю за діяльністю господарюючих суб'єктів, що функціонують в даній сфері, з боку держави. На першому етапі реформування, визначеним періодом часу, що включає в себе 1991, 1992 і 1993 роки, держава в якості єдиного власника об'єктів паливно-енергетичного комплексу провело перетворення нафтовидобувних і нафтопереробних підприємств в виробничі асоціації, найбільшим власником в яких була держава в особі федеральних органів влади. На другому етапі реформування, починаючи з 1993 і закінчуючи 1996 роком, виробничі асоціації були пре-утворені в акціонерні товариства при збереженні государ-ственного контролю. В ході цих перетворень були сфор-мировалось вертикально-інтегровані нафтові компанії в вигляді холдингів, причому акції холдингів випускалися неза-лежно від акцій дочірніх підприємств і не підлягали обме-ну на них.

У нафтовому бізнесі вертикальна інтеграція об'єднати-ет в собі діяльність, починаючи з розвідки і розробки нафтових родовищ, транспортування нафти, її пере-лення і закінчуючи реалізацією продукції її кінцевим спожи-телям. Як правило, це супроводжується інтегрованими науковими дослідженнями та інноваційними процесами. Ви-роки, зумовлені використанням вертикальної Інтегра-ції, зводяться, в першу чергу, до скорочення витрат при об'єднанні під єдиним контролем зусиль різних вироб-ництва в здійсненні всього виробничого циклу, поліпшення інформаційного забезпечення бізнесу, забезпе-ня гарантованих умов поставок, наявність постійних бізнес-партнерів і. т.д. У свою чергу, витрати верти-кальной інтеграції зумовлено цілою низкою чинників, найбільш значним з яких є потреба у запровадженні нової управлінської системи, що діє в рамках обра-зовано вертикально-інтегрованої структури.

Якщо звернутися до мав місце процесу формирова-ня вертикально-інтегрованих нафтових компаній в Рос-ці, то можна побачити, що він часто здійснювався чисто адміністративним шляхом, при цьому в багатьох випадках не враховувалися існуючі між підприємствами територій-ально-виробничі зв'язки. В результаті цього відбу-ло наступне. Підприємства, що входять в одну і ту ж компа-нію, фактично bcjvi себе як незалежні господарюючі суб'єкти. Це, в свою чергу, призводило до того, що до-бувають і переробні підприємства слабо пов'язували між собою свої виробничі програми, що зводило практично нанівець переваги інтеграції і знижувало еф-ність функціонування інтегрованих компаній. Чи не сприяло підвищенню ефективності роботи підприємств і прагнення місцевих адміністрацій впливати на роботу об'єктів паливно-енергетичного комплексу, взявши їх під свій контроль. В результаті фінансові результати діяльності багатьох, якщо не сказати більшості цих інтегрованих компаній виявилися незадовільними. Разом з тим, спостерігалися і позитивні результати, пов'язані з поза-сеніем змін в систему управління всередині існуючих нафтових компаній. Особливо це торкнулося нафтової компа-нии "Лукойл", що здійснила широкомасштабний перехід до більш ефективних методів управління.

Якщо розглядати існуючу систему взаимоотно-шений держави з підприємствами нафтовидобувної примушує-лінощів на прикладі такої компанії як "Лукойл", то можна побачити наступне. Частка ціни на нафту, яка реалізується на внутрішньому російському ринку, від ціни на нафту, експорт-руемой за кордон, за даними компанії "Лукойл" за 1997 рік становила трохи більше 50%. Питома вага податків, незалежно від того, реалізовувалася нафту на внут-рішньому російському або на зовнішньому ринку, становив 52,5%. Чистий прибуток цієї компанії при реалізації 1 бареля нафти на світовому ринку в 1997 році становила 2,09 долара, при реалізації 1 бареля нафти на російському ринку ця компанія несла збиток в розмірі 0,3 долара.

Аналізуючи російську податкову систему применителей-но до нафтовидобувних компаній, слід зазначити дотримуюся-ний. Питома вага податків, що стягуються з російських нафто-видобувних компаній державою, в даний час через-вичайно високий, якщо його порівнювати зі значенням аналогич-ного показника в розвинених країнах з ринковою економікою, наприклад в США або Великобританії. У розвинених країнах з ринковою економікою переважна частина суми, що стягується в якості податків з підприємств нафтовидобувної галузі державою, збирається за допомогою прямого податку, про-порційно одержуваної нафтовими компаніями прибутку. У Росії ж переважна частина суми, що стягується у вигляді податків з підприємств нафтовидобувної галузі, збирається за допомогою непрямих податків, причому їх число невиправдано велика. Існуюча система оподаткування, в поєднанні з існуючими цінами на нафту на внутрішньому російському ринку, призводить до того, що лажі для такої великої компа-нии як "Лукойл", її діяльність стає збитковою, якщо вона повністю орієнтована на російських споживча п-лей нафти. З цієї причини, в інтересах російських усмоктув-них компаній продавати видобуту ними нафту за кордон, а не всередині країни. І ці інтереси, в свою чергу, приво-дять до істотної недовантаження потужностей російських нафто-переробних підприємств, внаслідок чого держава несе відповідні втрати.

Якщо звернутися до експорту нафти, то можна побачити, що основними важелями управління в даній сфері з сто-рони держави є видані російським нафтовим компаніям ліцензії, що дозволяють продаж видобутої ними нафти за кордон, і квоти, за допомогою яких встановлювали-ються обмеження на обсяги цих продажів. Разом з тим, з нашої точки зору, було б виправданим, щоб крім цього держава виступала в якості посередника в рас-парах між російськими експортерами нафти і її закордон-ними покупцями, т. Е. Грала більш активну роль. Це знизить ймовірність зловживань з боку нафтових компаній, в результаті яких держава втрачає частину своїх валютних надходжень.

Важливим для російської економіки є питання, пов'язане з визначенням обсягів видобутої нафти і її обсягів, що експортуються за кордон.Це обумовлено ко-леблющейся ринковою кон'юнктурою, і при певних об-обставинами можна експортувати більше нафти, але напів-чати від цього менший дохід.

Очевидно, що незадовільно вирішується питання, пов'язане з встановленням цін на нафту на внутрішньому рос-сийской ринку. Незадовільним є і вико-мий підхід до ціноутворення на даний вид продукції, ос-Нова на витратах. Більш виправданим є викорис-тання підходу, в основі якого лежить попит і запропонованого-ються, і який більше відповідає ринковій економіці, в умовах якої функціонують сьогодні підприємства неф-тедобивающей промисловості.

Держава практично самоусунулася від вирішення питання, пов'язаного з розробкою і впровадженням ефективної-ної системи економічного стимулювання працівників підприємств, що роблять їх більш зацікавленими в ефек-тивності своєї роботи і кінцевих результатах діяльності компаній, на яких вони працюють. Це в рівній мірі відноситься і до нафтовидобувних російським компаніям. Вме-сте з тим, наявність передумов в зацікавленості працівників у результатах своєї праці і кінцевих результатах діяльності підприємств, на яких вони працюють, є не останніх фактором, який забезпечує по-щення ефективності функціонування національної еко-номіки. І якщо це питання погано вирішують або не вирішують власники і керівники підприємств, то його рішенням має займатися держава в особі її відповідних компетентних органів.

У третьому розділі, використовуючи результати раніше прове-денного аналізу, розроблені пропозиції щодо досконалість-ванию існуючої системи взаємин держави з російськими нафтовидобувними компаніями. Ці пропозиції зводяться до наступного.

Використовуючи досвід розвинених країн з ринковою економікою, таких як США і Великобританія, слід спростити сущест-ють в Росії податкову систему, зменшивши число подат-гов, що стягуються з російських нафтовидобувних компаній. Ос-новним податком, що стягуються з підприємств нафтовидобувної галузі, повинен стати прямий податок у вигляді податку з при-чи цих господарюючих суб'єктів. Крім того, доцільність-но впровадити в російську практику систему рентних податкової де-вих платежів, яка використовується в західних країнах, для стиму-лювання процесів пошуку нових родовищ нафти і їх освоєння. З огляду на також різні умови видобутку нафти з її різних родовищ, слід ввести механізм диференціальної ренти.

Необхідно зробити так, коректуючи податкову систе-му і ціну на нафту на внутрішньому російському ринку, щоб чистий дохід, що отримується російськими нафтовидобувними компаніями від продажу однієї тонни даного виду продукції на світовому і внутрішньому ринку була б однаковою. Це позво-лило б переробляти на російських нафтопереробних-чих підприємствах великі обсяги нафти і експортувати кінцеві нафтопродукти.

Ціни на внутрішньому російському ринку на нафту слід встановлювати не на основі витрат по її видобутку і реалізаторів ції, виходячи з відомого витратного методу, используемо-го в ціноутворенні, а на основі складалися і очікувалося-мого попиту і пропозиції. Останній підхід, застосовуваний в ціноутворенні, більше відповідає умовам ринкової економіки, ніж перший.

Якщо звернутися до експортних поставок нафти і неф-тепродукт, то найбільш виправданим слід вважати ва-риант, коли держава не просто видає ліцензії і ус-новлюють квоти, а більш активно бере участь в даній сфері. Це участь може зводитися до аналізу ефективно-сті тих чи інших угод російських нафтових компаній з тими чи іншими зарубіжними покупцями, виходячи з дер-жавних інтересів. Результатом такого аналізу може бути дозвіл або заборона на ту чи іншу операцію з продажу російської нафти і нафтопродуктів за кордон. Крім того, з нашої точки зору, держава в особі його відповідного закладу, має бути посередником під час розрахунків між російськими нафтовими компаніями і Зару-бажаних покупцями. Це дозволить мати державі бо-леї достовірну інформацію про обсяги російського експор-ту нафти і нафтопродуктів і одержуваної від цього продажу валютної виручки.

Для вирішення ряду завдань, що входять в компетенцію дер-жави з урахуванням пропонованих змін в системі його взаємовідносин з нафтовидобувними російськими компанія-ми, в цьому розділі цієї роботи розроблені відпо-ціалу методологічні підходи. Вони зачіпають реше-ня наступних завдань: встановлення цін на нафту на внут-рішньому російському ринку; визначення оптимального обсягу експорту нафти; визначення розміру диференціальної рен-ти, що стягується з різних нафтовидобувних російських когось паній, що розробляють різні родовища нафти; визначення оптимального розміру російських нафтовидобувних-чих компаній; побудова системи економічного стимули-вання підприємств нафтовидобувної галузі.

Для вирішення першого завдання пропонується два альтерна-тивних варіанта, в основі яких лежить процедура взаємодії-дії держави в особі його відповідного учрежде-ня з нафтовидобувними російськими компаніями. Перший ва-риант заснований на використанні відомої процедури Данцига-Вульфа і передбачає наявність єдиної ціни на нафту, реалізовану на внутрішньому російському ринку різними нафтовидобувними російськими компаніями. В цій процедурі держава встановлює ціни, нафтовидобувні російські компанії заявляють обсяги видобутої ними нафти, а російські споживачі даного виду продукції - обсяги його купівлі. Другий варіант вирішення даної задачі заснований на використанні різних цін на нафту, реалізовану російськими нафтовидобувними компаніями на внутрішньому рос-сийской ринку, і єдиної ціни її придбання російськими споживачами даного виду продукції. При цьому предпола-гается, що держава є посередником між російськими нафтовидобувними компаніями і російськими потре-Споживачами нафти. У діалозі з нафтовидобувними російськими компаніями держава встановлює граничний максі-мально допустимий рівень рентабельності, що використовується цими господарюючими суб'єктами при встановленні цін на видобуту ними нафту, в діалозі з російськими споживча п-никами нафти - ціни її придбання.

При вирішенні даного завдання держава визначає по-требного обсяг експорту російської нафти за певний період часу. Внаслідок цього будь-яка із зазначених вище процедур закінчується тоді, коли забезпечується виконан-ня умови, відповідно до якого пропозиція по даному виду продукції перевищує попит на внутрішньому рос-сийской ринку на величину, відповідну знайденому го-Сударства обсягом експорту російської нафти.

Ціна на зовнішньому по відношенню до Росії ринку на нафту в певній мірі залежить від обсягу експорту росій-ської нафти. З огляду на цю обставину, в роботі перед-ставлена ​​математична модель, що забезпечує спільне рішення задач, пов'язаних з встановленням ціни на нафту на внутрішньому російському ринку і оптимальним обсягом її екс-порту. В якості цільової функції в даній моделі вико-зуется функція, що забезпечує максимум доходу державного-ва від експорту російської нафти з урахуванням різниці між очікуваною ціною на зовнішньому і внутрішньому російському ринку на даний вид продукції.

Для розрахунку розміру диференціальної ренти, що стягується-мій з різних російських нафтовидобувних компаній, пропонується визначення за даними за ретроспективний пе-ріод залежності, що зв'язує між собою величину витрат при видобутку однієї тонни нафти і різні виробничі фактори. До останніх відносяться фактори, що відображають усло-вия видобутку нафти, технічний рівень виробництва і тех-ническое стан використовуваного обладнання. Невідомий-ні значення параметрів цієї залежності перебувають з по-міццю регресійного множинного аналізу.

У роботі представлена ​​математична модель, за допомогою на-гою якої визначається оптимальний розмір нафтовидобувних-щих російських компаній, які виступають в якості госпо-венно самостійних одиниць. При вирішенні даного завдання використовується дві функціональних залежності. Одна з них характеризує собою зв'язок ефективності функціонування даної галузі в залежності від числа окремо взятих компаній, зумовленої наявністю між ними конкуренції. Інша функція відображає зв'язок між ефективністю функ-ня даної галузі і середнім розміром підпри-ємств нафтовидобувної промисловості, обумовленої! Їх повноваження у сфері розвитку свого виробництва за рахунок використання інвестицій.

Щоб створити додаткові передумови в заинтере-ження нафтовидобувних російських компаній в вище-ванні ефективності своєї діяльності, пропонується сле-дме підхід. Відповідно до нього пропонується за кожним-дому з підприємств даної галузі оцінювати еф-ність використання ними в звітному періоді сущест-чих виробничих можливостей. Залежно від отриманих оцінок здійснюється визначення розміру фон-да споживання по кожному з розглянутих господарюю-чих суб'єктів, кошти якого використовується для виплати встановлених сум їх власникам, а також для виплати винагороди працівникам підприємств за вказаний вище період часу.

Виробничі можливості підприємств пропонує-ся характеризувати готівковим складом використовуваних ними трудових ресурсів і основними виробничими фондами, їм належить, причому в їх взаємозв'язку. Як ха-рактеристики виробничих можливостей трудових ре-сурсів використовується розмір коштів підприємств, що йдуть на оплату праці їх працівників. Як характеристики ос-новних виробничих фондів підприємств використовується їх вартість, обчислена за відновною оцінці за вирахуванням вартості її зносу. При їх порівняння использу-ється значення відповідного галузевого нормативу. Його значення може бути отримано в результаті ділення розміру коштів, що йдуть на оплату праці працівників підприємств, до відновної вартості основних виробничих фондів за вирахуванням вартості їх зносу для окремо взятої даної галузі. При оцінці виробничих воз-можностей по кожній з нафтовидобувних російських компа-ний враховуються різні умови їх функціонування, визначаються сформованими об'єктивними причинами.

Висновок. У даній роботі розглянуто комплекс питань, вирішення яких забезпечує створення передумов вище-ня ефективності функціонування російської нефтедоб-вающей промисловості на сучасному етапі розвитку на-національної економіки.

У процесі дослідження було проведено аналіз, затра-ГІВА наступні питання:

характерні особливості ринкової економіки та функції держави в розвинених країнах з ринковою економікою;

умови і результати функціонування російського нафтовидобувного комплексу;

процес реформування в нафтовидобувній промисло-вості, його позитивні та негативні сторони;

існуюча система взаємовідносин держави з російськими нафтовидобувними компаніями.

За результатами проведеного аналізу був розроблений комплекс рішень, спрямованих на створення передумов більш ефективної роботи підприємств нафтовидобувної про-мисловості. Ці рішення зачіпають існуючу систему оподаткування; задачу, пов'язану з встановленням цін на нафту на внутрішньому російському ринку; задачу, пов'язану з визначенням обсягу експортованої російської нафти; взаємини держави з російськими експортерами нафти і їх зарубіжними покупцями; задачу, пов'язану з визначенням оптимального розміру російських нефтедоб-вающих компаній; задачу, пов'язану з побудовою системи економічного стимулювання нафтовидобувних російських компаній, що робить їх працівників більш зацікавленими в кінцевих результатах діяльності підприємств, на кото-яких вони працюють.

Основні результати проведеного дослідження опуб-тріумфували в роботах:

1.Рассадин В.В., Дмитрієв Я. В. Створення передумов ефективної діяльності нафтовидобувних російських когось паній. Збірник наукових праць. Випуск 2, М., МГАПІ, 1998 г.-0,3 п. Л.

2. Рассадін В. В. Удосконалення системи взаимоот-ношений держави з російськими нафтовидобувними компа-нями. Збірник наукових праць. Випуск 2, М., МГАПІ, 1998р.-0,36 д.а.

3. Рассадин В.В., Дмитрієв Я. В., Акулова О.В. Російська нафтовидобувна промисловість на сучасному етапі розвитку національної економіки і шляхи підвищення ефективності її функціонування. Монографія, вид. "Терра" Можайський поліграфкомбінат, (В пе-чати) -3, 33 д.а.



Головна сторінка


    Головна сторінка



Шляхи вдосконалення існуючої системи взаємин держави з російськими нафтовидобувними компаніями

Скачати 34.74 Kb.