• Загальна характеристика мануфактурного періоду.
  • XVIII
  • Петровські мануфактури.
  • Підсумки будівництва петровських мануфактур.


  • Дата конвертації31.03.2017
    Розмір97.14 Kb.
    Типреферат

    Скачати 97.14 Kb.

    Створення мануфактурної промисловості при Петрові I

    У вивченні економіки Росії початку XVIII в. нам доведеться
    зупинятися як на основних і провідних проблемах нема на
    сільському господарстві, а на проблемах промислового розвитку.
    Саме ці питання, а не питання сільського господарства зупиняли
    увагу як самого Петра I, так і його сучасників,
    писали про його епосі, і всіх новітніх авторів аж,
    до теперішнього часу.
    Загальна характеристика мануфактурного періоду.
    початок
    XVIII ст. і петровські реформи в економічній історії Росії
    є найважливішим моментом у розвитку промисловості.
    Саме з цього часу починається «мануфактурний»
    період в історії російської промисловості, який в умовах
    кріпосного господарства затягнувся до половини XIX ст.,
    коли ця «фортечна» мануфактура повністю перетворилася
    в капіталістичну мануфактуру, а потім в капіталістичну
    фабрику. Передісторією цього мануфактурного періоду
    в промисловому розвитку Росії є, з одного боку,
    розвиток кріпак вотчинної промисловості в Російському
    державі ХVII ст., а з іншого - ремісничої і кустарної
    дрібної промисловості.
    Хоча початок XVIII ст. ми можемо вважати першою межею
    мануфактурного періоду в промисловому розвитку Росії,
    це не повинно бути зрозумілі в тому сенсі, що російська мануфактура
    і розвинулася велика промисловість виникли
    тільки на початку XVIII ст., були створені тільки Петром і притому «
    штучно »їм насадження, без будь-якої попередньої
    економічної підготовки (як це вперше став стверджувати
    один з істориків російської промисловості Корсак,
    а за ним і багато письменників народницького напряму). навпаки,
    з попереднього викладу ми бачили, що вже в Російському
    державі другої половини XVII ст. поряд з пануванням
    дрібної міської ремісничої промисловості зароджуються
    форми «великої» (на той час) промисловості. перші
    її зачатки зароджуються в великих вотчинних господарствах
    у вигляді різних працюють на широкий ринок промислових
    виробництв (підприємства Морозова та ін.) або з'являються
    в формі іноземних підприємств, що створюються переважно для
    задоволення військових та інших потреб держави. Але все ж ці зачатки і своєрідні форми «великої»
    промисловості ще не поклали в XVII в. початку мануфактурного
    періоду в російській промисловості. Це початок слід
    віднести саме до Петровським перетворенням, так як;
    окремі елементи, колишні вже в наявності раніше і які були
    необхідними передумовами виникнення мануфактури,
    під час Петра 1 вилилися вже в закінчену систему. Питання про соціально-економічну природу петровської
    промисловості та петровських мануфактур здавна викликав
    гострі розбіжності серед істориків і економістів. цей
    питання дискутується і до теперішнього часу. Основне питання йшла про те, чи є петровські ману-
    фактури капіталістичними підприємствами і створили чи
    вони, хоча б в зародковій формі, той «капіталістичний
    уклад », який заклав початок подальшого будівництва
    промисловості Росії на капіталістичних засадах? або
    петровські мануфактури були мануфактурами «кріпаками»,
    як і вся економіка петровської епохи, і «перелом» від феодалів
    но-кріпосницької економіки мануфактур стався пізніше,
    де-небудь і наприкінці XVIII ст. або в початок XIX в. З дореволюційних економістів Туган-Барановскнй вперше
    заявив, що створена Петром 1 велика промисловість
    була капіталістичної і що капіталістичне вироб
    ництво в Росії того часу взагалі не було можливо. Покровський
    і його «школа», перекручуючи соціально-економічну
    природу петровських перетворень як породжених економікою
    «Торгового капіталізму», вважали і петровскую мануфактуру
    «Кріпак мануфактурою». Незважаючи на остаточне викриття і повне банкрутство
    цих поглядів і всієї «школи» Покровського, питання про соціально-економічну природу петровської мануфактури в даний
    час знову поставлений на дискусію в зв'язку з іншим
    питанням - про час сформування в російської промисловості «
    капіталістичного устрою ».Рубінштейн, розглядаючи
    питання про «народження капіталістичних відносин
    (в Росії) в XVIII в. », стверджує, що мануфактури XVII і
    початку XVIII в. (Т. Е. Петровські) «були мануфактурами
    лише за зовнішніми, формальними ознаками, в дійсності
    ж представляли чисто кріпосницькі вотчинні підприємства -
    державні або приватні - і стояли ще поза капіталістичного
    розвитку російської мануфактури », були лише
    «Придатком до поміщицького кріпака господарству».
    Таким чином, Рубінштейн вважає петровські мануфактури «кріпаками», як і кріпосницькі вотчинні підприємства всупереч наукового розуміння, з точки зору марксизму, економічної категорії «мануфактури». Маркс і Ленін вважали «мануфактуру» лише особливим етапом у розвитку капіталістичної промисловості. Мануфактура як форма капіталістичного виробництва, історично передувала великої машинної індустрії, «у розвитку капіталістичних форм промисловості ... має важливе значення, будучи проміжною ланкою між ремеслом і дрібним товарним виробництвом з примітивними формами капіталу і між великою машинною індустрією (фабрикою). »Передумовами виникнення капіталістичної мануфактури на Заході були: експропріація землеробського населення і виникнення найманих промислових робітників, ще не повністю відірвалися від землеробства; накопичення капіталу і виникнення промислового капіталіста, що стає на чолі мануфактури; готівку ринку для масового виробництва і широкого обміну на базі суспільного поділу праці; відома висота мануфактурної, але все ще ручної техніки, заснованої на поділі праці всередині майстерні.)

    В умовах виникнення мануфактури в Росії всі ці передумови приймали в значній мірі інший характер в зв'язку з сутністю тих суспільно-економічних відносин кріпацтва, в середовищі якого відбувалося зародження мануфактури в Росії в ХУ111 в, але які не могли змінити капіталістичної природи мануфактури. Подивимося тепер, з яких елементів і ознак складається соціально-економічна природа капіталістичної мануфактури і чи були вони в наявності в кріпосницької Росії початку XVIII в. Наявність значних станів і накопичення капіталів в ХVI-ХVII ст. створювалися, як ми бачили, у вигляді великих грошових станів землевласницького класу, а також торговців і промисловців. Великий торгово-промисловий капітал з'явився головним джерелом створення першої мануфактури петровського часу. Серед петровських «фабрикантів» рясніють імена колишніх московських «гостей» і купців. До них відносяться також деякі великі землевласники, невелике число іноземців та інших осіб. Правда, більшість цих осіб за недостатністю власного капіталу отримувало на пристрій промислових підприємств допомоги від казни. Але розміри і число цих посібників були особливо значними. За підрахунками Туган-Барановського, не більше 15-20 приватних підприємств із сотні, заснованих в петровський час,
    отримували позики на підприємство до 15-30 тис. руб., а по но
    Веші досліджень - і того менше. Зрозуміло, що виникнення «великої» мануфактурної про-
    мисловості в Росії XVIII в. по суті своїй було тес-
    нейшим чином пов'язано з державою, з його військовими і хо-
    зяйственная завданнями, а разом з тим і з тим фінансовим
    допомогою, яку це держава надавала народжується
    промисловості. І в Західній Європі, навіть в передових
    промислових країнах, як Франція, участь держави
    своїми капіталами, створення казенних промислових ману-
    фактур, мало місце і зробило сильний вплив на розвиток
    приватної капіталістичної промисловості. І там приватна
    підприємництво знаходило підтримку з боку дер
    ства у вигляді різних промислових привілеїв, таможен-
    ної захисту і т. п .. У цій же площині повинен розглядатися і питання про
    освіті необхідного для мануфактури масового про-
    міна та широкого ринку. Кріпосне господарство з його натураль-
    но-споживчим характером і слабкою ступенем розвитку
    суспільного розподілу праці не могло стати особливо ши-
    рокім ринком масового споживання для виникає ма
    нуфактури. Але все ж петровські мануфактури в значній
    ступеня працювали і на широкий ринок, виробляючи сукно,
    полотно, цвяхи, посуд та ін. Ця сторона мануфактури в Рос-
    ці отримала навіть більший розвиток, ніж до Західної Європи,
    через нерозвиненість ремесла і більш раннього виникнення
    широких ринкових зв'язків і великого ринку. Але звісно,
    і Росії, так само як і в Західній Європі, держава зі
    своїми військово-промисловими замовленнями було, в особ
    ності спочатку, найбільшим споживачем продуктів ма
    нуфактурной промисловості. Ремесло не могло задовольнити
    цей попит ні за характером своїх продуктів, ні по їх масі.
    Саме тому великі державні постачальники як
    в Західній Європі, так і в Росії при розширенні попиту
    з боку держави, природно, повинні були прийти до ви-
    воду, що для цих великих поставок можна спиратися тільки
    на об'єднану мануфактуру, а не на дрібне ремесло. але при
    всьому тому не можна і перебільшувати зв'язку мануфактури петров-
    ського періоду з державними замовленнями і споживанням. Нарешті, передумовою освіти мануфактури є
    освіту класу промислового пролетаріату. У цьому відно
    шеніі в промисловому розвитку Росії спостерігається найбільш
    значна відмінність від Західної Європи. умови крепост-
    ного господарства та закріпачення значної частини землеробсько-
    чеського населення не давали можливості такого значитель-
    ного і швидкого сформування вільних мануфактурних
    робочих, як це було потрібно швидким темпом розвитку самої
    промисловості. Тому відповідно з усім строєм кре
    пісного господарства питання про робочих кадрах для російської ману-
    фактури XVIII в. став значною мірою зводитися до; питання
    про кріпацькій праці. Кадри вільних і вільнонайманих робітників
    могли поповнюватися з міських ремісників, але ремесло
    було слабо розвинене, і це джерело був невеликий і не міг з-
    здати необхідних для мануфактури кваліфікованих ра-
    чих. Іншим джерелом були відхожі селянські
    промисли оброчних кріпаків, що відпускаються поме-
    щиком. Іноді ці відхожі промисли давали мануфактурі
    навіть щодо кваліфіковану працю різних «куста-
    рей, займалися промисловою переробкою у себе на
    дому та приносили свої технічні навички в мануфактуру.
    Нарешті, найбільш кваліфікованими вільними робочими
    були іноземні майстри. Цим обмежувалися кадри техни-
    но кваліфікованих робітників, підготовлених до мануфактурного
    виробництву. Для розвитку петровської промисловості кількість цих
    вільних робочих було все ж недостатньо. іноді знову
    влаштовуються заводи разом з посібником від скарбниці отримували від
    старих казенних заводів також і досвідчених майстрів і робітників.
    Решту масу найманих робітників підприємці набирали
    з великими труднощами серед самих різних елементів: з
    втікачів, відставних солдатів і солдатських дітей, жебраків, бродяг
    і т. п. Хоча і в Західній Європі ці особи почасти поповнювали
    кадри мануфактурнихробочих, але все ж в значної частини
    останні поповнювалися з маси пролетарізірующегося сво-
    Бодня сільського населення, а найбільш кваліфіковані -
    з колишніх ремісників. У Росії промисловість в умо-
    виях слабкого розвитку ремесла не могла мати цих джерел.
    Ось чому для петровських мануфактур особливо гостро ста-
    вився питання про організацію праці У дозволі його не було
    повної чіткості і послідовності.знаменитий петровський
    Указом 1721 дозволяв «купецким людям» купувати до фабрі-
    кам і заводам цілі населені села «під такою кондицією,
    щоб ті села завжди були вже при тих заводах невідлучно ».
    Але й інший спосіб - «приписки» селян до «купецким фаб-
    рікам »- також не дозволяв питання про вольнонаемном або
    кріпосній праці в промисловості. «Приписні» до купець
    ким фабрикам хоча формально і не були кріпаками, але все
    ж це фактично порушувало монопольні станові права
    дворянства на примусовий, кріпосну працю. Тому боротьба за робочу силу для промисловості між дво-
    рянства і купецтвом отримує в ХVIII ст. особливе
    значення. Але в петровську епоху участь дворянства в будівельник-
    стве великих мануфактур було обмеженим. дворянство
    воліло будувати в своїх маєтках промислові перед-
    ємства вотчинного типу для задоволення власних
    потреб. Лише пізніше, коли поміщики стали виходити на ринок
    зі своєю сільськогосподарською і промисловою продукцією
    нарівні з продукцією купецьких мануфактур, гостро постало
    питання про монополію дворянства на кріпосну працю. Таким чином, на противагу Західній Європі,
    де розвиток капіталістичних мануфактур співпадало з
    часу з віджилість кріпосницьких відносин і знамено-
    вало перемогу буржуазії, в Росії перші паростки мануфактур
    ної промисловості стали розвиватися в середовищі кріпосного
    хозяйства.Ето обставина привела до дуже важливим по-
    наслідків. Фортечна система дозволяла основне питання
    організації виробництва - про робочу силу. Тому «роз-
    вать промисловість »і влаштовувати мануфактури починає
    не тільки купецький капітал, але і помісне дворянство,
    в достатку має фортечну робочу силу. В результаті боротьби дворянства за свою монополію на
    робочу силу указом 1762 р забороняється підприємцям-
    недворянам купувати селян для своїх мануфактур. І хоча
    до 1798 р дозвіл купувати до промислових підприємств
    селян знову відновлюється, однак великого значення
    в цей час такий захід не мала, так як з XIX в. купецькі
    мануфактури стали вже всюди переходити на вільнонайманих
    працю. Але дворянські мануфактури ще довгий час викорис
    поклику кріпосну працю. На основі своїх привілеїв дворян
    ська промисловість в тих галузях, які були пов'язані
    з джерелами сировини дворянських маєтків, як, наприклад,
    в сукняному, полотняному, папером виробництвах, на-
    чина витісняти купецькі мануфактури; до кінця ХVIII ст.,
    наприклад, з 40 суконних мануфактур 19 було дворянських
    (Туган-Барановський). Зворотне положення мало місце в хлоп-
    чатобумажних, шовкових, шкіряних мануфактурах.
    Петровські мануфактури.
    Таким шляхом з часу Петра1
    виникають три основних види мануфактур: казенні посес-
    сіоннние, приватні, переважно купецькі, а також ось
    чінние дворянські промислові підприємства. для центру-
    лізованного державного управління промисловістю,
    і особливо казенними і купецькими підприємствами, ство
    даються Берг-і Мануфактур-колегії з докладним регламентом
    про управління промисловістю. Що й казати виглядали петровські мануфактури в тих
    ническом і економічному відношеннях? Чи дійсно вони
    були відносно великими і технічно централізованими
    промисловими підприємствами або, навпаки, вони предста
    влялі собою просту сукупність примітивних светелок
    кустарного характеру, що об'єднуються капіталом шляхом так
    званої роздавальної системи? Питання це в нашій економічній літературі теж
    знайшов приголосного рішення. Перший історик російської капі
    талістіческой фабрики М. І. Туган-Барановський і історик
    української фабрики А. П. Оглоблин, а також П. Г. Любомиров
    вирішують питання в тому сенсі, що петровські і послепетров
    ські мануфактури були централізовані і
    вельми великі за розмірами підприємства. Ці автори виходять
    з того, що багато петровські мануфактури мали по тисячі і
    більше робочих. Інші дослідники (Е. В. Тарле, І. М. Кулі
    шер) тримаються протилежної думки, вважаючи, що тільки
    далеко не всі робітники працювали в будівлі мануфактури,
    інші працювали на дому, а значне число їх було
    зайнято допоміжними роботами. Невелике число фактів,
    що були в розпорядженні цих авторів, не давало можливості вікон-
    чательно і досить обґрунтовано вирішити це питання. Лише деякі публікації останнього часу позво
    ляють на основі докладного конкретного матеріалу восста-
    попити картину, яким шляхом старі вотчинні промисло
    лені підприємства, що працювали працею тяглецов або
    панщинних селян у себе вдома, в деяких слу-
    чаях перетворювалися поступово в централізовані мануфак-
    тури, які працювали здебільшого на кріпосному, частиною на вольно-
    найманій праці.
    На підставі цих даних можна припустити, що петров-
    ські мануфактури початку ХУШ ст. хоча і працювали в преоблада-
    -ющей ступеня ручною працею і з примітивним технічним
    обладнанням, але все ж з поділом праці всередині майстер-
    ських, іноді досить великих за своїми розмірами. В деяких
    галузях технічне обладнання мануфактур (наприклад,
    ткацьких) було таке, що воно легко вміщалося в звичайну
    селянську хату, чому така «мануфактура» превраща-
    лась в роботу селян на дому і на їх станах або в невеликих
    окремих світлицю, але все ж із застосуванням поділу
    праці. У ряді таких, наприклад, галузей, як суконне, полот-
    няное, шелкоткацкое, весь процес розвивався між центра-
    лізованной мануфактурою (ткання) і кустарної хатою (качок,
    пряжа, суровье). Якщо для характеристики величини і централізації перед-
    ємств брати число робочих, то за цією ознакою багато
    мануфактури представлялися великими підприємствами. на-
    приклад, на казенній парусної мануфактурі в Москві значилося
    Тисяча сто шістьдесят два робочих, на полотняною мануфактурі Щеголіна - 730,
    на казенної суконної мануфактурі Микляева - 742р робітників
    і т. п..Но мабуть, при такому значному числі робочих
    технічна концентрація виробництва в цих мануфактурах
    була невелика. Деякі збережені описи їх свиде-
    ність, що, наприклад, ткацькі мануфактури часто перед-
    представляли собою не єдине підприємство з сотнями робочих в од-
    ном будівлі, а скоріше об'єднану систему окремих светелок
    або навіть часткову роботу на дому окремих кустарів. так,
    наприклад, одна з великих вітрильних мануфактур Меньшикова
    в Почепе складалася з 23 светелок для «робітних людей», 8 ам-
    барів для робіт, ряду інших дерев'яних будівель. інша
    вітрильна мануфактура, Строганових (1732 г.), складалася з 13
    светелок в 7-8 вікон; Таким чином, «мануфактури» предста-
    влялі собою іноді селища з кустарних хат, справжні ж
    «Заводські» будівлі, кам'яні і великі за розмірами, встре-
    чалісь, по крайней мере в легкій промисловості, не часто.
    Але іноді (наприклад, на залізних заводах) техніка для
    ництва вимагала роботи в загальних майстернях із застосуванням
    механічної рухової сили, переважно водної,
    з користуванням сурмами і раздувальнимі хутром, Крічний
    печами та ін. Хоча і в таких випадках робочий користувався
    лише примітивними ручними інструментами і знаряддями у вигляді
    молота, кліщів і ін., але все ж це давало можливість в більш
    великих розмірах кооперації праці та його поділу, т. е.
    підвищення продуктивності. При цьому навіть на деяких
    найбільш важливих казенних підприємствах в заводській будівлі
    проводилися лише деякі операції, які на дому
    у майстрів виконувати було неможливо, інші ж роботи
    проводилися в кустарних світлицю або вдома у майстрів.
    Наприклад, таке важливе виробництво, як Тульський оружей-
    ний завод, мало дуже невелику технічну централіза-
    цію виробництва. Якщо так було на казенних ору-
    жейних заводах, то, звичайно, ще менш централізованим
    і ще більш наближається по своїй організації до типу
    кустарних светелок було виробництво на інших, біліше крейда
    ких і приватних мануфактурах, що визнають навіть захисники
    теорії «централізованої» мануфактури. Деякі елементи товарно-капіталістичного харак-
    тера цих мануфактури і їх технічно централізована орга-
    низация проявляються зовсім ясно. Але, взагалі кажучи,
    техніка і централізація виробництва були не дуже ве-
    лики. І ще довгий час питання техніки були основними
    в організації промисловості. Доводилося приймати не
    завжди успішні заходи до поліпшення і підняття техніки шляхом
    централізації і механізації виробництва. Так в 1712 Петро 1 з метою «кращого розсуду і по-
    спішених "в збройовій справі наказує побудувати на Туль-
    ському заводі «збройовий двір, щоб то рушницю робити усіма
    майстрами на те збройовому дворі безупинно, а не по
    домівках, де хто живе, рушниці надалі аж ніяк не робити ». слідів-
    вательно, до тих пір рушницю вироблялися майстрами за своїми
    майстерням, і тільки деякі операції (свердління дула)
    робилися в заводських майстерень і на заводських верстатах.
    У 1718 р збройовий двір був готовий, але, мабуть, цін-
    тралізованное виробництво на ньому так і не налагодилося, так
    як робота на дому і надалі дозволялася, а в 1733 р значи-
    кові частина будівель збройового двору була знесена на
    злам. Таким чином, слід зазначити, що петровські ману-
    фактури не справили великого перевороту в техніці, роз-
    ваясь в основному на базі ручної ремісничої техніки, але замість
    з тим і на базі застосування кооперації великих мас робітників
    з широким розділеному праці між ними в централізованій
    або децентралізованою мануфактурі У цьому і полягає
    значення петровської епохи як епохи, в якій намітилися
    напрямок і організаційні форми подальшого промисло
    ленного розвитку та переходу мануфактури до фабрику. Вирішення питання про характер петровських мануфактур долж-
    але бути дано не в площині загальних для всіх видів промисло-
    ності положень, а в залежності від конкретних технічних
    і економічних умов виникнення і роботи цих отрас-
    лей і окремих підприємств Залежно від того, чи беруть
    ці виробництва і підприємства своє гойдало з середовища вотчинного
    виробництва, спочатку для потреб власного
    споживання власника і з застосуванням виключно кріпосного
    праці, або з дрібного ремесла, з «домашньої» промисловості
    селян, або, нарешті, вони створюються у вигляді спеціальних
    казенних або купецьких великих мануфактур для
    роботи на продаж і для поставок державі, - визначалися
    і форми організації мануфактур. В цьому відношенні цікаву порівняльну картину для
    ХVII-ХVIII ст. дають, з одного боку, вотчинное полотна
    ве виробництво «государевих вотчин» і «Хамовний слобод»
    під Москвою (Кодашево, Хамовники) і під Ярославлем (Брей
    тово, Черкасово) і, з іншого боку, Тульські і Каширський
    залізні заводи. Хамовний государеві слободи ведуть свій початок ще з XVI ст., Коли, по-видимому, колишні поселення тут вільних
    ремісників були підпорядковані вотчинного режиму. До ХVII в
    вони представляють собою типову феодальну вотчину про Мислова типу: тяглое промислове населення відбуває за
    надів і за «государеве платню» повинність у вигляді виключно
    хамовной повинності «Вироби» т. е. виробленням полотна.
    На початку XVII ст. все «тяглеци» працюють на своїх станах
    у себе вдома. Ніяких вільних робочих, крім небагатьох
    іноземних майстрів, немає. Типові риси промислової
    феодальної вотчини виявляються абсолютно ясно. Велика
    частина продукції йде на власне споживання вотчинника -
    царя і його двору, і тільки надлишки йдуть на продаж. але
    вже до кінця ХVII ст. колишня робота на дому і на своїх ста
    нах замінюється роботою в «наметах», на Хамовний дворі, т. е.
    в централізованій мануфактурі; відпрацювання перетворюються
    в промислово-заводської працю.До кінця XVII в. полотняне
    виробництво в цих селах починає глухнути, а початку ХVIII в
    в Хамовниках виникає перша, вже наближається до капіталістичного
    типу, полотняна мануфактура компанії російських
    купців на чолі з іноземцем Тамес, хоча працює
    частково і на кріпосній праці «приписних селян.
    Іншого роду типову промислову феодальну вотчину
    представляли вже згадані вище вотчини боярина
    Морозова з численними галузями виробництва - Поташня,
    залізоробним, полотняним, юфтяним і ін. Значна
    частина їх вже до кінця XVII в. або завмирає як
    Хамовний полотняне справу, або переходить в казну і надходить в експлуатацію в руки торгових людей (як залізоробні
    заплави в Павлове, де ще при Морозова застосовувався найманий
    працю). Інший характер мало виникнення великої мануфактури,
    наприклад, в таких галузях, як железоделательное
    виробництво Тульских і Каширський заводів. У Тульському
    районі металеве виробництво у вигляді дрібного ковальського
    кустарництва і ремесла, як ми бачили вище, істота
    вало здавна. Історія великого виробництва починається
    тут з 1632 року, коли іноземцю Вініусу була дана царем
    Михайлом Федоровичем жалувана грамота на пристрій
    железоделательного заводу (в 15 верстах від Тули). як сировина
    паю база до заводу були приписані Деділовскіе рудники; до заводу
    ж була приписана волость в 347 душ селян. Це був
    цілий промисловий виробничий комплекс під загальним
    назвою «Городищенський заводів». Заводи повністю використовували
    кадри, техніку і весь виробничий апарат.
    місцевого ковальського ремесла і кустарництва. На цьому ж грунті розвитку дрібних селянських домашніх
    промислів і ремесла виникає й інше підприємство Тамес,
    полотняна фабрика в Кохма, де були здавна поширені
    селянські домашні полотняні промисли. навичками
    селян в полотняному ткацтві скористався Тамес при
    пристрої своєї «фабрики». Сюди ж відноситься пристрій в Тулі в 1699 р першого
    чавуноливарного заводу російського майстра, коваля Антуфьева
    (Демидова), який потім побудував ряд чавуноливарних і
    залізоробних заводів на Уралі. І тут перші заводи
    здебільшого влаштовуються на місцях старих, кустарно-ремісничих
    розробок (Нейвінський завод - поблизу старого Федьковского, Каменський у розробок Долматовського монастиря
    та ін.). Таке ж було розвиток в ХVIII ст. мануфактур
    в селі Павлове, в Устьжелезопольской і ін. Взагалі ігнорування Туган-Барановським зв'язку петровських
    мануфактур ХУШ в. з домашніми промислами XVII в.
    глибоко помилково, і в цьому відношенні він робить крок назад
    порівняно з Корсак, чию характеристику селянської
    домашньої промисловості Ленін вважав правильнішою. В якому ж відношенні стояла ця дрібна, домашня, так
    звана «кустарна», промисловість до процесу виникнення
    мануфактури в Росії? Маркс і Енгельс, розглядаючи питання про освіту
    мануфактур на Заході, вказують, що «найближчим наслідком
    поділу праці між різними містами було виникнення
    мануфактур, галузей виробництва, які виросли з рамок
    цехового ладу ».) У Росії виникнення мануфактур відбувалося
    в умовах кріпосного господарства і було більш тісно
    пов'язано не з цеховим міським ремеслом, яке було слабо
    розвинене, а з селянської домашньої промисловістю, здавна
    яка мала велике поширення в селі, складаючи
    «Необхідну приналежність натурального господарства, остат
    ки якого майже завжди зберігаються там, де є дрібне
    селянство .. Промисловості, як професії, ще немає в цій
    формі: промисел тут нерозривно пов'язаний із землеробством в одне
    ціле ». Все більше зникаючи в період капіталізму, селянська
    домашня промисловість безумовно користувалася ще значним
    поширенням в ХY111 в., в період зародження
    мануфактури. Але вже в цей час промисловість починає
    поступово відриватися від землеробства.

    Виробництво продуктів на ринок перетворювало селянську
    домашню промисловість в товарне виробництво,
    відокремлюючи промисловість від патріархального землеробства.
    Подальший розвиток товарного виробництва у дрібного виробника
    призводило до появи торговця-скупника, спочатку
    лише скуповував продукти ремесла та домашньої селянської
    промисловості, а потім ставав керівником
    всього виробництва, об'єднуючи виробника роздачею сировини,
    забезпечуючи засобами виробництва і об'єднуючи процес виробництва
    в одному місці. Дрібний селянин-промисловець і
    ремісник все більше підпадали під владу і експлуатацію
    капіталу. Таким чином і виникала мануфактура як в її
    початковій формі - простий кооперації, - так і у вигляді гетерогенної
    і органічної мануфактури. Ось ця-то форма мануфактури здавна і отримала у нас
    назва «кустарної промисловості. Народники, виходячи з
    історичної пов'язаності її з селянської домашньої промисловістю
    і ремеслом і, не зважаючи на історичними процесами
    перетворення кустарної промисловості в товарне
    виробництво, розглядали її як «народне виробництво»,
    антитезу капіталізму. Насправді вже з XVIII ст.,
    разом з виникненням і розвитком товарного обігу, ці
    форми дрібної домашньої промисловості якщо і не повністю
    відживають свій вік, то все більше відриваються від патріархального землеробства поступово перетворюючись ще в період кріпосного
    господарства в органічну частину мануфактури. Ленін, разгро-
    мив народників та їх протиставлення «кустарної» промьш
    лінощів капіталізму в період капіталістичної Росії,
    визначив разом з тим і історичне місце домашньої промисловості,
    ремесла, мануфактури і фабрики в історіче-
    ському розвитку форм промисловості. Тому, коли в подальшому ми будемо говорити в соответ-
    відно до термінологією епохи про «кустарної» промисловості,
    ми повинні розуміти її як одну з історичних форм ману-
    фактури, в початковій чи її формі простої кооперації дрібного
    товаровиробника або у вигляді гетерогенної і органічної
    мануфактури. У генезі петровських мануфактур капіталістичного
    типу необхідно також підкреслити значення перенесення іно
    дивною техніки і іноземного капіталу, особливо
    в розвитку основних галузей чорної металургії. Так, той
    ж Виниус, спочатку в компанії з двома іншими іноземцями,
    Лкемой і Марселіс, а потім останні самостійно учре-
    ждают ряд заводів на Ваге (біля Вологди), Каширський, Прот-
    вінський, Угодско і ін. Залишаючи осторонь тривалу істо-
    рію переходу і передач цих заводів з рук в руки і з одного
    наказу в інший, а також не завжди щасливу долю самих
    заводчиків, можна все ж бачити в цих заводах по їх органі-
    зації, складу робочих, техніці та ін. одну з перших центру-
    лізованних мануфактур товарно-капіталістичного типу,
    що виникли на основі перенесення іноземної техніки, вико
    вання досвіду іноземних майстрів і вільнонайманих російських
    робітників і ремісників. Ці мануфактури також здебільшого виникли на основі
    старих ремісничих і «кустарних» розробок, але вже з при-
    зміною досвіду іноземних майстрів і капіталів иностран-
    них підприємців. Більшість робочих на Тульских і
    Каширський заводах не тільки по основному виробництву, але
    і з видобутку сировини були вільнонайманими. тільки заготівля
    дров та транспорт були організовані на засадах обов'язкової
    оброчної повинності. Технічно процес виробництва на
    більшості заводів був централізований, але централізовано не
    повністю. Технічне внутрішньозаводське розподіл праці на
    розчленовування процесу виробництва на деяких заводах про-
    водилося досить повно, хоча не цілком. застосовувалися при-
    митивная механічні двигуни і машини. За призначенням
    продукції частина її, особливо, наприклад, на заводах Акемі
    (Смуговий і покрівельне залізо, залізні віконниці, сковороди,
    якоря та ін.), йшла на вільний ринок. З гарматних і ору-
    жейних заводів, переважно з заводів Марселіса, продукція - гармати, ядра, гранати (до речі сказати, дуже поганого
    якості) - йшла в казну, а й ці заводи виробляли значну
    кількість предметів широкого споживання на вільної
    ринок.

    Першою і найбільш простою формою організації «великої»
    промисловості, на яку головним чином звернув увагу
    Петро 1, було пристрій казенних промислових підприємств. Військові потреби, створення флоту, перебудову армії,
    будівництво міст вимагали швидких заходів але посиленню
    промислового виробництва. Так, створюються збройові і
    металургійні заводи Петровський, Сестрорецький, Охтен-
    ський, Тульський. На Уралі створюються казенні гірські заводи.
    з яких найбільші Уктусскій і Каменський. великими
    казенними підприємствами були вітрильна фабрика в Москві,
    селітрених заводи в Казані і на півдні, ряд заводів скляних
    (В тому числі найбільш великий знаменитий Петербурзький,
    існуючий досі), паперових, суконних,
    тютюнових, шовкових і ін. Про розміри цих казенних перед
    ємств можна судити за такими цифрами: до дев'яти пермським
    гірським заводам було приписано 25 тис. селян, на Сестро
    рецком заводі працювало 683 робітників, до Тульському заводу було
    приписано 508 дворів селян, на парусній фабриці в Москві
    працювало одна тисяча сто шістьдесят два людини. Влаштовані на казенні спорідненості,
    ці заводи працювали за допомогою іноземних майстрів і російських
    робітників і селян, приписуваних на заводи, як на
    «Государеву службу». Однак досить скоро довелося відмовитися від такої організації
    промисловості, мабуть, через труднощі управління
    підприємствами, що працюють не державною,
    а на приватний ринок. В руках держави залишилися головним
    чином підприємства, що обслуговують потреби держави-
    збройові, металургійні, гарматні, гірські, порохові
    і деякі інші. Поступово (значна частина підприємств,
    працювали на широкий, приватний ринок, особливо
    легкої промисловості, передається на певних
    умови користування приватним особам.

    Разом з невеликим числом колись існували підприємств
    виникає, таким чином, з одного боку, особлива
    група купецьких мануфактур, які працюють на вольнонаемном
    праці, з іншого - так звані «посесійні мануфактури». У 1723 р видається спільне розпорядження, щоб «казенні
    фабрики »передавати« партикулярним особам »окремо
    або компаніям. головним контингентом цих компаній і окремих
    підприємців були купці, посадські, іноземці,
    іноді дворяни. Так, Казанська суконна казенна мануфактура
    була передана купцеві Мікляева, інша - купцеві Щего-
    лину, паперова мануфактура в Петербурзі - Маслову та
    Солодовникова, московські полотняні заводи - купецької
    компанії - Андрію Турці, Цинбальщікову і ін. З дворян
    ських промислових компаній найбільша шовкова
    мануфактура була організована графом Апраксин, ша-
    Фіров і Толстим. Найбільшим іноземним підприємцем
    був власник кількох мануфактур Тамес, що стояв
    також на чолі компанії з російських великих купців. «Незнатні» імена торгового купецтва, до того ж майже виключно
    російського, рясніють серед списків підприємців
    петровської епохи. Це мало місце як по відношенню
    до приватних підприємств, що влаштовуються самостійно, так
    і по відношенню до орендованих казенним. Частина фабрик влаштовувалася цілком «своїм коштом»,
    частина - лише з посібником від скарбниці. Так, у згаданій великої
    компанії Шафірова засновниками вкладено був капітал в
    81,3 тис. Руб. і допомогу від казни - 36,7 тис. руб. В компанії
    Тамес засновниками внесено було 46 тис. Руб. (в тому числі
    найбільшим пайовиком, Мікляева, 12 тис. руб.) і
    5 тис. Руб. посібників від скарбниці. Капітал компанії голки
    заводу Томіліна становив 33 тис. руб., полотняною фабрики
    Гончарова - 142 тис.руб.

    Таким чином, беручи до уваги цінність грошей того
    часу, можна вважати, що в організацію промислових
    підприємств вкладалися великі капітали в перекладі
    на сучасні гроші до мільйона і більше рублів. «Первісне
    накопичення », мабуть, досягло вже достатніх
    на той час розмірів. Але розвиток мануфактурної промисловості
    відбувалося в умовах кріпосної господарської
    системи. Основним питанням залишався недолік вільного
    і кваліфікованого промислового робітника. Вперше мануфактура із застосуванням кріпосної праці
    на особливих умовах виникає на підставі указу 1721 р
    про дозвіл «для розмноження заводів як шляхетство, так
    і купецким людям до тих заводам села купувати безборонно
    з дозволу берг- і мануфактур-колегії тільки під
    такою кондицією, щоб ті села завжди були вже при тих
    заводах невідлучно ». Так утворюється особливий вид мануфактур, які отримали пізніше назву «посесійних» .Посессіон
    ними стали називатися приватні купецькі або колишні казенні
    заводи, які передавалися в користування приватним
    особам з будовами, землею, іноді грошовою позикою і з правом
    покупки селян на зазначених умовах. посесійні
    власники отримували звільнення від обов'язкової державної
    служби, від податків, митні пільги та ін. Особливості організації та положення посесійних робочих
    були наступні. Селяни були «міцні" не власнику,
    а підприємству, вони не могли продаватися окремо від нього
    і становили з ним нероздільне ціле. Все виробництво по
    сесійних заводів знаходилося під контролем уряду.
    Розміри, предмети і якість вироблення продуктів аж,
    наприклад, до визначення ширини і добротності сукон, умови
    збуту продукту, розміри заробітної плати і умови роботи -
    все це знаходилося під контролем і регулювалося
    урядом. При таких умовах посесійні підприємства представляли
    собою малорухливий і некапіталістіческій апарат.
    Власник був пов'язаний насамперед обов'язковими умовами
    кількості і якості виробництва товару, його розцінками,
    постачанням і т. п. Він був пов'язаний готівкою певного
    складу приписаних до підприємства робочих. положення посесійних
    і приписних робітників було досить важке. дуже
    часто виникали хвилювання, відбувалися повстання робітників. заробітна
    плата була незначна: чоловікам - від 4 р.50 до, до
    8 р. 50 к. На місяць, жінкам - 2-3 руб. в місяць. деякі
    заводчики містили робочих на всьому готовому і платили за них
    податі, як поміщик за своїх кріпаків, а робітники повинні
    були на нього працювати за відомою таксі. вироблені гроші
    зараховувалися в подати, і на руки видавалося лише кілька копійок.
    Кожен посесійними робочий витрачав на заводську
    роботу до 260 днів на рік, деякі відпускалися на польові
    роботи на 1-2 місяці. Що стосується тривалості робочого
    дня, то звичайно працювали по 11-13 і навіть по 15 годинку
    на добу і більше. Застосовувалася система «уроків», завдяки
    чому заводським робочим доводилося виконувати річний виробіток
    і за малолітніх і за старих. Дуже широко застосовувався
    працю малолітніх. Разом з тим заводчик не мав права звільнити
    робітників і скоротити виробництво.

    Нарешті, останнім видом кріпосної промисловості
    були вотчинні поміщицькі підприємства, що працювали виключно кріпаком працею належали поміщику
    селян. Поміщицькі дворянські мануфактури були порівняно
    мало поширені в петровську епоху, якщо не брати до уваги
    чисто феодально-вотчинних підприємств, що не носять ще
    характеру мануфактур (винокурні, поташеві), а з власне
    мануфактурних підприємств - переважно суконні.
    Дворянські мануфактури стали більше розвиватися
    лише з другої половини XVIII ст., в період посилення дворянській
    протекційною політики, аж до 1840-1850 рр.,
    після чого вони починають остаточно зживати себе.

    Підсумки будівництва петровських мануфактур.
    Для Петра 1
    завдання оборони країни і боротьба за Прибалтику і Азовське
    море в першу чергу висували необхідність розвитку
    металургійної промисловості. Цим було обумовлено
    розширення Тульских, Липецьких, Олонецких і Каширський
    заводів, Боринської заводу у Воронежа, споруда гарматних
    заводів в Москві і Петербурзі, будівля найбільшого Сестро-
    рецки заводу для вичинки зброї та інших металевих
    виробів. Але найбільше значення в розвитку металургійної
    промисловості з часів Петра 1 отримує Урал
    Кустарні розробки руди на Уралі велися ще багато
    раніше, особливо в місцях старих рудних розробок, в «чудских
    копальнях »Х-Х11 ст. російські селяни-колонізатори, що переселялися
    на Урал з новгородських, тульських, олонецких
    районів, приносили на Урал навички з переробки металів,
    придбані на батьківщині, і влаштовували тут примітивні
    домниці для виплавки заліза. На металургійні багатства
    Уралу московське уряд звернув увагу ще в
    XV ст., Але головним чином на видобуток дорогоцінних металів,
    срібла, в якому воно особливо потребувало. Іван III 1491 р
    відправив спеціальну експедицію «рудознатцев» для пошуків
    срібних руд. Експедиція виявила замість срібної
    модну руду на рок Цильме, де і був влаштований завод. У XVI ст.
    пошуками руди на Уралі займалися Строганова. царі Михайло
    Федорович і Олексій Михайлович неодноразово, але безрезультатно
    посилали на Урал «рудознатцев» з іноземних майстрів
    для пошуків руди. Після багатьох невдалих пошуків англійців-рудознатцев
    у 1635 р московський «гість» Светешников
    відкрив два багатих родовища міді на річках Яйве і Камі.
    Але тільки Петро 1 вживає рішучих і успішні заходи для
    організації металургійної бази на Урал Уже в 1696 р
    він відправляє уральську руду на дослідження за кордон і
    на досвідчені плавки на Тульський завод. Були дані відгуки про високий
    якість руди. У 1698 Петро 1 починає будівництво першого заводу, на річці Нейві, через рік - другого заводу, на
    річці Кам'янці, а потім, в 1702 р., - Уктусского і Алапаївського
    заводів. Згодом Нев'янський завод був переданий у власність
    тульському збройового майстра Антуфьева (Демидову),
    який побудував Тагільський завод. Висока якість
    уральської руди і чавуну забезпечило успіх металургії Уралу.
    Для спостереження та організації справи Петро посилає на Урал
    тодішніх знавців металургії, спочатку Татіщева, потім
    Генніца, які багато зробили для розвитку промисловості. За Петра I на Уралі було 11 залізоробних і мідеплавильних
    заводів. Такі ж заводи були в Тульському, Липецькому,
    Олонецком, Муромське, Гжатском районах, в Петербурзі. Полотняні заводи числом 15 розташовувалися головним чином
    в Московському районі, 11 шкіряних - в Москві, в
    Костромському і Ярославському районах, шовкові - у Москві,
    хімічні і скипидарні - в Москві, Твері, Рязані та ін.
    Крім того, виникають суконні, паперове, скляні,
    шовкові, шпалерні, порцелянові, тютюнові та інші фабрики.
    У Сибіру організовується розробка срібло-свинцевих
    руд і плавка їх в Нерчинске і т. д ..

    Ось такими були основні типи та напрямки промисловості,
    сформувалася з часу петровської мануфактури.
    Вони, як ми бачили, значно розширювали промислове
    виробництво, що існувало до цього часу, і по числу
    своєму і по новим галузям виробництва. Багато з цих
    галузей були і в допетровську епоху, але з часу Петра
    вони отримали сильний поштовх для свого розвитку. Чи не
    є скільки-небудь точних даних про кількість мануфактур,
    що виникли за Петра. Найбільш часто наводяться цифри
    Кирилова дають 233 мануфактури до кінця царювання Петра,
    але цифри ці для деяких галузей, невидимому, значно
    зменшені, а з іншого боку, в них потрапили деякі
    дрібні підприємства немануфактурного твань. За іншими даними,
    з 195 найбільш великих мануфактур було 10 суконних,
    9 полотняних, 7 шовкових, 5 шкіряних, 4 паперових,
    3 збройових.

    Новітні роботи (особливо по недавно виявленим архівам
    Берг-колегії, а також Мануфактур-колегії) дозволяють
    припускати кілька меншу кількість великих, чисто мануфактурного типу промислових підприємств в петрів
    ську епоху, ніж зазначена цифра Кирилова. Але все ж це
    зменшення не настільки значно, щоб змінити характер
    і величезне значення будівництва петровських мануфактур.
    Так, загальний перегляд кількісних підсумків петровських мануфактур,
    вироблений Заозерськ, дав не дуже велике
    відхилення від наведених вище старих числень Кі-
    рілова та інших. За новими матеріалами Заозерськая нарахувала
    205 мануфактур, з яких 90 0/0 виникли на казенні
    кошти і115 (57%) - на приватні капітали. по галузях
    35% припадає на металургію і 16% -на текстильну
    промисловість. З вказаної кількості закрилися до смерті
    Петра 1. 11 мануфактур і 7 не працювали. Нарешті, понад обчислених
    205 мануфактур передбачалося до відкриття, але не
    відкрилося 45 мануфактур.

    Якщо взяти до уваги, що за тими ж даними Заозер-
    ської вчасно Петра 1 була 21 мануфактура, заснована
    в XVII в. (З них 4 казенних і 17 приватних), то стане ясним.
    що поштовх, даний Петром 1 до збільшення числа мануфактур
    з 21 до 205 був досить потужний, щоб закласти основу
    нового періоду в розвитку промисловості - мануфактурного
    періоду, в точній науковому економічному розумінні цього
    слова. До того ж сама Заозерськая визнає, що наймані робітники
    були у всіх без винятку петровських мануфактурах
    і «скрізь становили основну виробничу силу». Іншими словами, ми повинні визнати, що петровської
    мануфактурою був вперше закладено капіталістичний уклад
    в промисловості Росії. Ще більше значення мало те
    обставина, що велика мануфактура при всьому своєму
    невисокому технічному рівні сприяла загальному піднесенню
    продуктивних сил. Це особливо позначилося, наприклад, на
    таких галузях, як металургія.

    За розмірами виробництва чавуну Росія того часу стояла
    на одному з перших міст в світі. Правда, скільки-небудь
    точної і достовірної цифри виплавки чавуну в Росії на початку
    XVIII ст. у нас немає. За твердженням Голікова, при
    Петра 1 вироблялося чавуну 6,6 млн. Пудів, але, мабуть,
    ця цифра значно перебільшена. Вона заперечується новітніми
    дослідниками або як проста помилка, а вірніше, як
    цифра «штатної», т. е. проектної, вироблення заводів, а не дійсною
    вироблення, так як продукція чавуну в 1767 р виражається тільки в 4985 тис.пудов, т. е. теж в дуже значній
    цифрі. На основі більш докладних обчислень продуктивності
    окремих заводів новітні дослідники
    визначають цифру дійсного виробництва чавуну при
    Петра 1 (1718 г.) в 1,6 млн. Пудів і навіть того менше. До цього
    потрібно додати, що Англія до середини ХУ111 в. виплавляла
    чавуну всього близько 1 млн. пудів. Іншими словами, навіть
    мінімальні обчислення виплавки чавуну в Росії на початку
    XVIII ст., Як ми бачимо, давали цифри, близькі до виплавці
    чавуну в Англії.

























    Я «:
    1.ЋЎй п е а ЄвҐаЁбвЁЄ ¬ гд Євга®Ј® ЇҐаЁ®¤.
    ) Њ гд Євга ў ¤®ЇҐва®ўбЄЁ © ЇҐаЁ®¤.
    Ў) ЏаЁа®¤ ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга.
    б) ЏаҐ¤Ї®бл «ЄЁ ᮧ¤ Еп ¬ гд Євга ў ‡ Ї ¤® © ... ўа®ЇҐ
    Е ў ђ®ббЁЁ.
    2.ЏҐва®ўбЄЁҐ ¬ гд Євгал.
    ), Ґ «YOзЁ Е жҐва« YO§ ЖЕП ¬ гд Євга.
    Ў) ЋаЈ YO§ ЖЕП ¬ гд Євга.,Ё¤л ¬ гд Євга.
    3.€ в®ЈЁ ᮧ¤ Еп ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга.
    ) -Ґ «м ᮧ¤ Еп ¬ гд Євга® © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ ЏҐв஬ I.
    Ў) А §ўЁвЁҐ ¬ гд Євга®ж Їа®¬лі «Ґ®бвЁ" а "Ґ
    , YO§г票Ё нЄ®®¬ЁЄЁ ђ®ббЁЁ з «XVIII ў. ¬ ЇаЁ¤Ґвбп
    ®бв ў «YOў вмбп Є Є ®б®ўле Е ўҐ¤гйЁе Їа®Ў« Ґ¬ е Ґ
    ᥠ«мбЄ®¬ е®§п © б⢥, Їа®Ў« Ґ¬ е Їа®¬лі «Ґ®Ј® а §ўЁвЁп.
    € ¬Ґ® нвЁ ў®Їа®бл, Ґ ў®Їа®бл ᥠ«мбЄ®Ј® е®§п © бвў ®бв ў« YOў «Е
    ўЁ¬ YOҐ Є Є б ¬®Ј® ЏҐва I, в Є Е ҐЈ® ᮢ६ҐЁЄ®ў,
    ЇЁб ўіЁе ®Ў ҐЈ® нЇ®еҐ, Е ўбҐе ®ўҐ © іЁе ўв®а®ў ўЇ «®вм,
    ¤® бв®п饣® ўаҐ¬ҐЁ.

    1. ЋЎй п е а ЄвҐаЁбвЁЄ ¬ гд Євга®Ј® ЇҐаЁ®¤.
    Ќ з «®
    XVIII ў. Е ЇҐва®ўбЄЁҐ аҐд®а¬л ў нЄ®®¬ЁзҐбЄ® © YOбв®аЁЁ ђ®ббЁЁ
    пў «повбп ў |Ґ © іЁ¬ ¬®¬Ґв®¬ ў а §ўЁвЁЁ Їа®¬лі« Ґ®бвЁ.
    € ¬Ґ® б нв®Ј® ўаҐ¬ҐЁ зЁ Ґвбп "¬ гд Євгал ©"
    ЇҐаЁ®¤ ў YOбв®аЁЁ агббЄ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ, Є®в®ал © ў гб« ®ўЁпе
    ЄаҐЇ®бв®Ј® е®§п © бвў § ВПГ «бп ¤® Ї®« ®ўЁл XIX ў.,
    Є®Ј¤ нв "ЄаҐЇ®бв п" ¬ гд Євга Ї® «®бвмо ЇаҐўа Ве« бм
    ў Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄго ¬ гд Євгаг, § ⥬ ў Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄго
    д ЎаЁЄг. ЏаҐ¤лбв®аЁҐ © нв®Ј® ¬ гд Євга®Ј® ЇҐаЁ®¤
    ў Їа®¬лі «Ґ®¬ а §ўЁвЁЁ ђ®ббЁЁ пў« пҐвбп, б ®¤® © бв®а®л,
    а §ўЁвЁҐ ЄаҐЇ®бв® © ў®взЁ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ ў ђгббЄ®¬
    Ј®бг¤ аб⢥ • VII ў., Б ¤агЈ® © - ६Ґб «Ґ® © Е Єгбв а® ©
    ¬Ґ «Є® © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ.
    • ®вп з «® XVIII ў. ¬л ¬®|Ґ¬ бзЁв вм ЇҐаў® © Ја мо
    ¬ гд Євга®Ј® ЇҐаЁ®¤ ў Їа®¬лі «Ґ®¬ а §ўЁвЁЁ ђ®ббЁЁ,
    нв® Ґ ¤® «|® Ўлвм Ї®Ё¬ Ґ¬® ў ⮬ б¬лб« Ґ, зв® агббЄ п ¬ гд Євга
    Е а §ўЁўі ПБП ЄагЇ п Їа®¬лі «Ґ®бвм ў®§ЁЄ« Е
    В® «мЄ® ў з« Ґ XVIII ў., Ўл «Е ᮧ¤ л В®« мЄ® ЏҐв஬ Е ЇаЁв®¬
    "YOбЄгбб⢥®" YO¬ б |¤Ґл, ЎҐ§ ўбпЄ® © ЇаҐ¤іҐбвўгойҐ ©
    нЄ®®¬ЁзҐбЄ® © Ї®¤Ј®в®ўЄЁ (Є Є нв® ўЇҐаўлҐ бв «г⢥а|¤ вм
    ®¤Ё YO§ YOбв®аЁЄ®ў агббЄ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ Љ®аб Є,
    § YO¬ Е ¬®ЈЁҐ ЇЁб ⥠«Е தЁзҐбЄ®Ј® Їа ў« ҐЁп). Ќ ®Ў®а®в,
    YO§ ЇаҐ¤л¤г饣® YO§ «®|ҐЁп ¬л ўЁ¤Ґ« Е, зв® г|Ґ ў ђгббЄ®¬
    Ј®бг¤ аб⢥ ўв®а® © Ї® «®ўЁл XVII ў. ап¤г б Ј®бЇ®¤бвў®¬
    ¬Ґ «Є® © Ј®а®¤бЄ® © ६Ґб« Ґ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ § а®|¤ овбп
    д®а¬л "ЄагЇ® ©" (Ї® ⮬㠢६ҐЁ) Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. ЏҐаўлҐ
    Ґґ § з вЄЁ § а®|¤ овбп ў ЄагЇле ў®взЁле е®§п © бвў е
    ў ўЁ¤Ґ а § «YOзле а Ў®в ойЁе іЁа®ЄЁ © ал®Є Їа®¬лі« Ґле
    Їа®Ё§ў®¤бвў (ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп Њ®а®§®ў Е ¤а.) Е "Е Ї®пў« повбп
    ў д®а¬Ґ YO®бва ле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ ©, ᮧ¤ ў Ґ¬ле ЇаҐЁ¬гйҐб⢥® ¤ «п
    㤮ў «Ґвў®аҐЁп ў®Ґле Е Їа®зЁе г|¤ Ј®бг¤ абвў.
    Ќ® ўбҐ |Ґ нвЁ § з вЄЁ Е бў®Ґ®Ўа §лҐ д®а¬л "ЄагЇ® ©"
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ ҐйҐ Ґ Ї®« ®|Ё «Е ў XVII ў. з «¬ гд Євга®Ј®
    ЇҐаЁ®¤ ў агббЄ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. ќв® з «® б« Ґ¤гҐв
    ®вҐбвЁ YO¬Ґ® Є ЇҐва®ўбЄЁ¬ ЇаҐ®Ўа §®ў YOп¬, в Є Є Є:
    ®в¤Ґ «млҐ н« Ґ¬Ґвл, ЎлўіЁҐ г|Ґ «YOж® а 쳥 Е пў« пўіЁҐбп
    Ґ®Ўе®¤Ё¬л¬Ё ЇаҐ¤Ї®бл «Є ¬Ё ў®§ЁЄ®ўҐЁп ¬ гд Євгал,
    ў® ўаҐ¬п ЏҐва I ўл «Е« YOбм г|Ґ ў § Є®зҐго бЁб⥬г.
    , ®Їа®б ® б®жЁ «м®-нЄ®®¬ЁзҐбЄ® © ЇаЁа®¤Ґ ЇҐва®ўбЄ® ©
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ Е ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга YO§¤ ў ўл§лў«
    ®бвалҐ а §®Ј «бЁп б।Ё YOбв®аЁЄ®ў Е нЄ®®¬Ёбв®ў. ќв®в
    ў®Їа®б ¤ЁбЄгвЁагҐвбп Е ¤® бв®п饣® ўаҐ¬ҐЁ.
    Ћб®ў® © ў®Їа®б іҐ «® ⮬, пў« повбп «Е ЇҐва®ўбЄЁҐ ¬ г-
    д Євгал Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄЁ¬Ё ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬Ё Šᮧ¤« Е «Е
    ®Ё, е®вп Ўл ў § з в®з® © д®а¬Ґ, в®в "Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄЁ ©
    гЄ «¤", Є®в®ал © § «®|Ё« з «® ¤« мҐ © іҐЈ® бвந⥠«мбвў
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ ђ®ббЁЁ Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄЁе ®б®ў е? € «Е
    ЇҐва®ўбЄЁҐ ¬ гд Євгал Ўл «Е ¬ гд Євга ¬Ё" ЄаҐЇ®бвл¬Ё ",
    Є Є Е ўбп нЄ®®¬ЁЄ ЇҐва®ўбЄ® © нЇ®еЁ, Е "ЇҐаҐ« ®¬ "®в 䥮¤« м-
    ®-ЄаҐЇ®бвЁзҐбЄ® © нЄ®®¬ЁЄЁ ¬ гд Євга Їа®Ё§®іс «Ї®§¤ҐҐ,
    Ј¤Ґ-YOЎг¤м Е Є®жҐ XVIII ў. Е "Е ў з« ® XIX ў.?
    € § ¤®аҐў® «ожЁ®ле нЄ®®¬Ёбв®ў 'гЈ -Ѓ а ®ўбЄ © ўЇҐаўлҐ
    § пўЁ «, з⮠ᮧ¤ п ЏҐв஬ 1 ЄагЇ п Їа®¬лі« Ґ®бвм
    Ґ Ўл «Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄ® © Е зв® Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ®Ґ Їа®Ё§-
    ў®¤бвў® ў ђ®ббЁЁ в®Ј® ўаҐ¬ҐЁ ў®®ЎйҐ Ґ Ўл «® ў®§¬®|®. Џ®Єа®ўбЄЁ ©
    Е ҐЈ® "іЄ®« ", YO§ўа й п б®жЁ« м®-нЄ®®¬ЁзҐбЄго
    ЇаЁа®¤г ЇҐва®ўбЄЁе ЇаҐ®Ўа §®ў Е © Є Є Ї®а®|¤Ґле нЄ®®¬ЁЄ® ©
    "В®аЈ®ў®Ј® Є ЇЁв« YO§¬ ", бзЁв« Е Е ЇҐва®ўбЄго ¬ гд Євгаг
    "ЄаҐЇ®бв® © ¬ гд Євга® ©".
    ЌҐб¬®вап ®Є®з ⥠«м®Ґ а §®Ў« 票Ґ Е Ї® «®Ґ Ў Єа®вбвў®
    нвЁе ў®§§аҐЁ © Е ўбҐ © "іЄ®« л »Џ®Єа®ўбЄ®Ј®, ў®Їа®б ®
    б®жЁ «м®-нЄ®®¬ЁзҐбЄ® © ЇаЁа®¤Ґ ЇҐва®ўбЄ® © ¬ гд Євгал ў бв®п饥
    ўаҐ¬п ў®ўм Ї®бв ў «Ґ ¤ЁбЄгббЁо ў бўп§Ё б ¤агЈЁ¬
    ў®Їа®б®¬ - ® ўаҐ¬ҐЁ бд®а¬Ёа®ў Еп ў агббЄ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ
    "Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄ®Ј® гЄ «¤". ђгЎЁівҐ ©, а бб¬ ваЁў п
    ў®Їа®б ® "§ а®|¤ҐЁЁ Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄЁе ®в®іҐЁ © (ў ђ®ббЁЁ)
    ў XVIII ў. ", г⢥а|¤ Ґв, зв® ¬ гд Євгал XVII Е
    з «XVIII ў. (Ст. Ґ. ЇҐва®ўбЄЁҐ) "пў« п «YOбм ¬ гд Євга ¬Ё
    «YOім Ї® ўҐіЁ¬, д®а¬« мл¬ ЇаЁ§ Є ¬, ў ¤Ґ © б⢨⥠«м®бвЁ
    |Ґ ЇаҐ¤бв ў «п« Е зЁбв® ЄаҐЇ®бвЁзҐбЄЁҐ ў®взЁлҐ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп -
    Ј®бг¤ абвўҐлҐ Е "Е з бвлҐ - Е бв®п« Е ҐйҐ ўҐ Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ®Ј®
    а §ўЁвЁп агббЄ® © ¬ гд Євгал ", Ўл« Е «YOім
    "ЇаЁ¤ вЄ®¬ Є Ї®¬ҐйЁз쥬㠪९®б⮬г е®§п © бвўг".
    'ЄЁ¬ ®Ўа §®¬, ђгЎЁівҐ © бзЁв Ґв ЇҐва®ўбЄЁҐ ¬ гд Є-
    вгал "ЄаҐЇ®бвл¬Ё", Є Є Е ЄаҐЇ®бвЁзҐбЄЁҐ ў®взЁлҐ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп
    ў®ЇаҐЄЁ г箬㠯®Ё¬ YOо, б в®зЄЁ §аҐЁп ¬ аЄбЁ§¬,
    нЄ®®¬ЁзҐбЄ® © Є ⥣®аЁЁ "¬ гд Євгал". Њ аЄб Е
    <ҐЁ бзЁв «Е" ¬ гд Євгаг "« YOім ®б®Ўл¬ нв Ї®¬ ў а §ўЁвЁЁ
    Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ® © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ.
    Њ гд Євга Є Є д®а¬ Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ®Ј® Їа®Ё§ў®¤бвў,
    YOбв®аЁзҐбЄЁ ЇаҐ¤іҐбвў®ў ўі п ЄагЇ® © ¬ іЁ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ,
    "Ў а §ўЁвЁЁ Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄЁе д®а¬ Їа®¬лі «Ґ®бвЁ ...
    YO¬ҐҐв ў |®Ґ § 票Ґ, Ўг¤гзЁ Їа®¬Ґ|гв®зл¬ §ўҐ®¬ ¬Ґ|¤г
    ६Ґб «®¬ Е ¬Ґ« ЄЁ¬ в®ў ал¬ Їа®Ё§ў®¤бвў®¬ б ЇаЁ¬ЁвЁўл¬Ё
    д®а¬ ¬Ё Є ЇЁв «Е ¬Ґ|¤г ЄагЇ® © ¬ іЁ® © YO¤гбваЁҐ ©
    (Д ЎаЁЄ® ©). "ЏаҐ¤Ї®бл« Є ¬Ё ў®§ЁЄ®ўҐЁп Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ® ©
    ¬ гд Євгал ‡ Ї ¤Ґ пў «п« YOбм: нЄбЇа®ЇаЁ ЖЕП §Ґ¬ «Ґ¤Ґ« мзҐбЄ®Ј®
    ᥠ«ҐЁп Е ў®§ЁЄ®ўҐЁҐ Ґ¬ле Їа®¬лі« Ґле
    а Ў®зЁе, ҐйҐ Ґ Ї® «®бвмо ®в®аў ўіЁебп ®в §Ґ¬« Ґ¤Ґ «Еп;
    Є®Ї «ҐЁҐ Є ЇЁв« Е ў®§ЁЄ®ўҐЁҐ Їа®¬лі «Ґ®Ј® Є ЇЁв« YOбв,
    бв ®ўп饣®бп ў® Ј «ўҐ ¬ гд Євгал; «YOз®бвм алЄ
    ¤ «п ¬ бб®ў®Ј® Їа®Ё§ў®¤бвў Е іЁа®Є®Ј® ®Ў¬Ґ Ў §Ґ ®ЎйҐб⢥®Ј®
    а §¤Ґ «ҐЁп ваг¤; YO§ўҐбв п ўлб®в ¬ гд Євга® ©,
    ® ўбҐ ҐйҐ агз® © вҐеЁЄЁ, ®б®ў ® © а §¤Ґ «ҐЁЁ ваг¤
    ўгваЁ ¬ бвҐабЄ® ©).
    , Гб «®ўЁпе ў®§ЁЄ®ўҐЁп ¬ гд Євгал ў ђ®ббЁЁ ўбҐ нвЁ
    ЇаҐ¤Ї®бл «ЄЁ ЇаЁЁ¬« Е ў § зЁвҐ «м® © б⥯ҐЁ YO® © е а ЄвҐа
    ў бўп§Ё б бгй®бвмо вҐе ®ЎйҐб⢥®-нЄ®®¬ЁзҐбЄЁе ®в®іҐЁ ©
    ЄаҐЇ®бвЁзҐбвў, ў б।Ґ Є®в®а®Ј® Їа®Ёб室Ё «® § а®|¤ҐЁҐ
    ¬ гд Євгал ў ђ®ббЁЁ ў • VIII ў, ® Є®в®алҐ Ґ ¬®Ј «Е YO§¬ҐЁвм
    Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ® © ЇаЁа®¤л ¬ гд Євгал.
    Џ®б¬®ваЁ¬ ⥯Ґам, YO§ Є ЄЁе н «Ґ¬Ґв®ў Е ЇаЁ§ Є®ў б« Ј Ґвбп
    б®жЁ «м®-нЄ®®¬ЁзҐбЄ п ЇаЁа®¤ Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄ® ©
    ¬ гд Євгал Е Ўл «Е« Е ®Ё «YOж® ў ЄаҐЇ®бвЁзҐбЄ® © ђ®ббЁЁ
    з «XVIII ў.
    Ќ «ЕзЕҐ § зЁвҐ« мле б®бв®пЁ © Е Є®Ї «ҐЁҐ Є ЇЁв« ®ў
    ў • VI- • VII ўў. ᮧ¤ ў «YOбм, Є Є ¬л ўЁ¤Ґ« Е, ў ўЁ¤Ґ ЄагЇле
    ¤ҐҐ|ле б®бв®пЁ © §Ґ¬ «Ґў« ¤Ґ «мзҐбЄ®Ј® Є« бб, в Є|Ґ
    в®аЈ®ўжҐў Е Їа®¬лі «ҐЁЄ®ў. ЉагЇл © в®аЈ®ў®-ЄгЇҐзҐбЄЁ ©
    Є ЇЁв «пўЁ« бп Ј «ўл¬ YOбв®зЁЄ®¬ ᮧ¤ Еп ЇҐаўле ¬ гд Євга
    ЇҐва®ўбЄ®Ј® ўаҐ¬ҐЁ. 'АҐ¤Ё ЇҐва®ўбЄЁе "д ЎаЁЄ в®ў"
    ЇҐбвапв YO¬Ґ ЎлўіЁе ¬®бЄ®ўбЄЁе "Ј®б⥠©" Е ЄгЇж®ў. С ™ YO¬
    ®в®бпвбп в Є|Ґ ҐЄ®в®алҐ ЄагЇлҐ §Ґ¬ «Ґў« ¤Ґ «мжл, ҐЎ®« мі®Ґ
    зЁб «® YO®бва 楢 Е ¤агЈЁе« Їжак. Џа ў¤, Ў® «міЁбвў®
    нвЁе «Їжак § Ґ¤®бв в®з®бвмо б®Ўб⢥®Ј® Є ЇЁв« Ї® «гз« ®
    гбва® © бвў® Їа®¬лі «Ґле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ © Ї®б®ЎЁп ®в Є §л.
    Ќ® а §¬Ґал Е зЁб «® нвЁе Ї®б®ЎЁ © Ґ Ўл« Е ®б®ЎҐ® § зЁвҐ «мл¬Ё.
    Џ® Ї®¤бзҐв ¬ 'гЈ -Ѓ а ®ўбЄ®Ј®, Ґ Ў® «Ґґ 15-20 з бв-
    ле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ © YO§ б®вЁ, гзаҐ|¤Ґле ў ЇҐва®ўбЄ®Ґ ўаҐ¬п,
    Ї® «гз« Е ббг¤л ЇаҐ¤ЇаЁпвЁҐ ¤® 15-30 влб. агЎ., Ї® ®-
    ўҐ © іЁ¬ YOбб «Ґ¤®ў YOп¬ - Е в®Ј® ¬ҐміҐ.
    Џ®пв®, зв® ў®§ЁЄ®ўҐЁҐ "ЄагЇ® ©" ¬ гд Євга® © Їа®-
    ¬лі «Ґ®бвЁ ў ђ®ббЁЁ XVIII ў. Ї® бгйҐбвўг бў®Ґ¬г Ўл «® вҐб-
    Ґ © іЁ¬ ®Ўа §®¬ бўп§ ® б Ј®бг¤ абвў®¬, б ҐЈ® ў®Ґл¬Ё Е е®-
    §п © б⢥묨 § ¤ з ¬Ё, ў¬Ґб⥠б ⥬ Е б В® © де б®ў® ©
    Ї®¬®ймо, Є®в®аго нв® Ј®бг¤ абвў® ®Є §лў «® а®|¤ ойҐ © бп
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. € ў ‡ Ї ¤® © ... ўа®ЇҐ, ¤ |Ґ ў ЇҐаҐ¤®ўле
    Їа®¬лі «Ґле БВА е, Є Є" а ЖЕП, гз бвЁҐ Ј®бг¤ абвў
    бў®Ё¬Ё Є ЇЁв «¬Ё, ᮧ¤ YOҐ Є §Ґле Їа®¬лі« Ґле ¬ г-
    д Євга, YO¬Ґ «® ¬Ґбв® Е ®Є §« ® Бе «м®Ґ ў« YOпЁҐ а §ўЁвЁҐ
    з бв® © Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ® © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ. € в ¬ з б⮥
    ЇаҐ¤ЇаЁЁ¬ ⥠«мбвў® 室Ё« ® Ї®¤¤Ґа|Єг б® бв®а®л Ј®бг¤ а
    бвў ў ўЁ¤Ґ а § «YOзле Їа®¬лі« Ґле ЇаЁўЁ «ҐЈЁ ©, в ¬®|Ґ-
    ® © § йЁвл Е в. Ї ..
    , Нв® © |Ґ Ї «®бЄ®бвЁ ¤®« |Ґ а бб¬ ваЁў вмбп Е ў®Їа®б ®Ў
    ®Ўа §®ў ЇЇ Ґ®Ўе®¤Ё¬®Ј® ¤ «п ¬ гд Євгал ¬ бб®ў®Ј® ®Ў-
    ¬Ґ Е іЁа®Є®Ј® алЄ. ЉаҐЇ®б⮥ е®§п © бвў® б ҐЈ® ВГА «м-
    ®-Ї®вॡЁвҐ «мбЄЁ¬ е а ЄвҐа®¬ Е б« Ў® © б⥯Ґмо а §ўЁвЁп
    ®ЎйҐб⢥®Ј® а §¤Ґ «ҐЁп ваг¤ Ґ ¬®Ј« ® бв вм ®б®ЎҐ® іЁ-
    а®ЄЁ¬ алЄ®¬ ¬ бб®ў®Ј® Ї®вॡ «ҐЁп ¤« п ў®§ЁЄ ойҐ © ¬ -
    гд Євгал. Ќ® ўбҐ |Ґ ЇҐва®ўбЄЁҐ ¬ гд Євгал ў § зЁвҐ «м® ©
    б⥯ҐЁ а Ў®в «Е Е іЁа®ЄЁ © ал®Є, ўла Ў влў п бгЄ®,
    Ї® «®в®, Јў®§¤Ё, Ї®бг¤г Е Їа. ќв бв®а® ¬ гд Євгал ў ђ®б-
    бЁЁ Ї® «гзЁ« ¤ |Ґ Ў® «міҐҐ а §ўЁвЁҐ, 祬 Є ‡ Ї ¤® © ... ўа®ЇҐ,
    ўўЁ¤г Ґа §ўЁв®б⨠६Ґб «Е Ў®« Ґґ а ҐЈ® ў®§ЁЄ®ўҐЁп
    іЁа®ЄЁе ал®зле бўп§Ґ © Е ®ЎіЁа®Ј® алЄ. Ќ®, Є®Ґз®,
    Е ђ®ббЁЁ, в Є |Ґ Є Є Е ў ‡ Ї ¤® © ... ўа®ЇҐ, Ј®бг¤ абвў® б®
    бў®Ё¬Ё ў®Ґ®-Їа®¬лі «Ґл¬Ё § Є § ¬Ё пў« п «®бм, ў ®б®ЎҐ-
    ®бвЁ ў з «Ґ, YOЎ®« Ґґ ЄагЇл¬ Ї®вॡЁвҐ «Ґ¬ Їа®¤гЄв®ў ¬ -
    гд Євга® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. ђҐ¬Ґб «® Ґ ¬®Ј« ® 㤮ў «Ґвў®аЁвм
    нв®в бЇа®б Е Ї® е а ЄвҐаг бў®Ёе Їа®¤гЄв®ў, Е Ї® YOе ¬ ббҐ.
    € ¬Ґ® Ї®н⮬㠪агЇлҐ Ј®бг¤ абвўҐлҐ Ї®бв ўйЁЄЁ Є Є
    ў ‡ Ї ¤® © ... ўа®ЇҐ, в Є Е ў ђ®ббЁЁ ЇаЁ а ᳨२Ё бЇа®б
    б® бв®а®л Ј®бг¤ абвў, ҐбвҐб⢥®, ¤® «|л Ўл« Е ЇаЁ © ве Є ўл-
    ў®¤г, зв® ¤ «п нвЁе ЄагЇле Ї®бв ў®Є ¬®|® ®ЇЁа вмбп В®« мЄ®
    ®ЎкҐ¤ЁҐго ¬ гд Євгаг, Ґ ¬Ґ «Є®Ґ ६Ґб« ®. Ќ® ЇаЁ
    ўбҐ¬ ⮬ Ґ «м§п Е ЇаҐгўҐ« YOзЁў вм бўп§Ё ¬ гд Євгал ЇҐва®ў-
    бЄ®Ј® ЇҐаЁ®¤ б Ј®бг¤ аб⢥묨 § Є § ¬Ё Е Ї®вॡ «ҐЁҐ¬.
    Ќ Є®Ґж, ЇаҐ¤Ї®бл «Є® © ®Ўа §®ў Еп ¬ гд Євгал пў« пҐвбп
    ®Ўа §®ў YOҐ Є «бб Їа®¬лі« Ґ®Ј® Їа® «Ґв аЁ в. , Н⮬ ®в®-
    іҐЁЁ ў Їа®¬лі «Ґ®¬ а §ўЁвЁЁ ђ®ббЁЁ Ў« о¤ Ґвбп YOЎ® «Ґґ
    § зЁвҐ «м®Ґ ®в« ЕзЕҐ ®в ‡ Ї ¤® © ... ўа®Їл. "Б" ®ўЁп ЄаҐЇ®бв-
    ®Ј® е®§п © бвў Е § ЄаҐЇ®йҐЁҐ § зЁвҐ «м® © з бвЁ §Ґ¬« Ґ¤Ґ «м-
    зҐбЄ®Ј® ᥠ«ҐЁп Ґ ¤ ў« Е ў®§¬®|®бвЁ в Є®Ј® § зЁвҐ «м-
    ®Ј® Е Ўлбва®Ј® бд®а¬Ёа®ў Еп бў®Ў®¤ле ¬ гд Євгале
    а Ў®зЁе, Є Є нв® вॡ®ў «®бм Ўлбвал¬ вҐ¬Ї®¬ а §ўЁвЁп б ¬® ©
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. Џ®н⮬㠢 ᮮ⢥вбвўЁЁ б® ўбҐ¬ бв஥¬ ЄаҐ-
    Ї®бв®Ј® е®§п © бвў ў®Їа®б ® а Ў®зЁе Є ¤а е ¤ «п агббЄ® © ¬ г-
    д Євгал XVIII ў. бв «ў § зЁвҐ« м® © ¬ҐаҐ бў®¤Ёвмбп Є; ў®Їа®бг
    ® ЄаҐЇ®б⮬ ва㤥. С ™ ¤ал бў®Ў®¤ле Е ў® «м® с¬ле а Ў®зЁе
    ¬®Ј «Е Ї®Ї®« пвмбп YO§ Ј®а®¤бЄЁе ६Ґб «ҐЁЄ®ў, ® ६Ґб« ®
    Ўл «® б« Ў® а §ўЁв®, Е нв®в YOбв®зЁЄ Ўл «ҐўҐ« YOЄ Е Ґ ¬®Ј б®-
    §¤ вм Ґ®Ўе®¤Ё¬ле ¤ «п ¬ гд Євгал Єў« YOдЁжЁа®ў ле а -
    Ў®зЁе. "АгЈЁ¬ YOбв®зЁЄ®¬ пў« п «YOбм ®ве®|ЁҐ ЄаҐбвмпбЄЁҐ
    Їа®¬лб «л ®Ўа®зле ЄаҐЇ®бвле ЄаҐбвмп, ®вЇгбЄ Ґ¬ле Ї®¬Ґ-
    йЁЄ®¬. € ®Ј¤ нвЁ ®ве®|ЁҐ Їа®¬лб «л ¤ ў« Е ¬ гд ЄвгаҐ
    ¤ |Ґ ®в®бЁвҐ «м® Єў« YOдЁжЁа®ў л © ваг¤ а §ле "Єгбв -
    ॠ©, § YO¬ ўіЁебп Їа®¬лі «Ґ® © ЇҐаҐа Ў®вЄ® © г ᥡп
    ¤®¬г Е ЇаЁ®бЁўіЁе бў®Ё вҐеЁзҐбЄЁҐ ўлЄЁ ў ¬ гд Євгаг.
    Ќ Є®Ґж, YOЎ® «Ґґ Єў« YOдЁжЁа®ў л¬Ё бў®Ў®¤л¬Ё а Ў®зЁ¬Ё
    Ўл «Е YO®бва лҐ ¬ бвҐа. ќвЁ¬ ®Ја YOзЁў «YOбм Є ¤ал вҐеЁ-
    зҐбЄЁ ®ЎгзҐле а Ў®зЁе, Ї®¤Ј®в®ў «Ґле Є ¬ гд Євг஬г
    Їа®Ё§ў®¤бвўг.
    "« П а §ўЁвЁп ЇҐва®ўбЄ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ Є®« YOзҐбвў® нвЁе
    бў®Ў®¤ле а Ў®зЁе Ўл «® ўбҐ |Ґ Ґ¤®бв в®з®. € ®Ј¤ ў®ўм
    гбва YOў Ґ¬лҐ § ў®¤л ў¬ҐбвҐ б Ї®б®ЎЁҐ¬ ®в Є §л Ї® «гз« Е ®в
    бв но Є §Ґле § ў®¤®ў в Є|Ґ Е ®Їлвле ¬ бвҐа®ў Е а Ў®зЁе.
    Ћбв «МГО ¬ ББГ Ґ¬ле а Ў®зЁе ЇаҐ¤ЇаЁЁ¬ ⥫ Е ЎЁа «Е
    б Ў® «міЁ¬ ва㤮¬ б।Ё б ¬ле а §« YOзле н «Ґ¬Ґв®ў: YO§
    ЎҐЈ «ле, ®вбв ўле б®« ¤ в Е б® «¤ вбЄЁе ¤ҐвҐ ©, YOйЁе, Ўа®¤пЈ
    Е в.Ї. • ®вп Е ў ‡ Ї ¤® © ... ўа®ЇҐ нвЁ «Їжак ®вз бвЁ Ї®Ї®« п «Е
    Є ¤ал ¬ гд Євгале а Ў®зЁе, ® ўбҐ |Ґ ў § зЁвҐ «м® © з бвЁ
    Ї®б «Ґ¤ЁҐ Ї®Ї®« п «YOбм YO§ ¬ ББЛ Їа®« Ґв аЁ§Ёаго饣®бп бў®-
    Ў®¤®Ј® ᥠ«мбЄ®Ј® ᥫ ҐЁп, YOЎ® «Ґґ Єў« YOдЁжЁа®ў лҐ -
    YO§ ЎлўіЁе ६Ґб «ҐЁЄ®ў. , Ђ®ббЁЁ Їа®¬лі «Ґ®бвм ў гб« ®-
    ўЁпе б «Ў®Ј® а §ўЁвЁп ६Ґб« Ґ ¬®Ј «YO¬Ґвм нвЁе YOбв®зЁЄ®ў.
    , ®в Ї®зҐ¬г ¤ «п ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга ®б®ЎҐ® ®бва® бв -
    ўЁ «бп ў®Їа®б ®Ў ®аЈ YO§ жЁЁ ваг¤, а §аҐіҐЁЁ ҐЈ® Ґ Ўл« ®
    Ї® «® © зҐвЄ®бвЁ Е Ї®б« Ґ¤®ў ⥠«м®бвЁ. ‡ ¬ҐЁвл © ЇҐва®ўбЄЁ ©
    гЄ § 1721 Ј. а §аҐі «" ЄгЇҐжЄЁ¬ «о¤п¬" Ї®ЄгЇ вм Є д ЎаЁ-
    Є ¬ Е § ў®¤ ¬ жҐ «лҐ ᥫ ҐлҐ ¤ҐаҐўЁ "Ї®¤ в Є®о Є®¤ЁжЁҐ ©,
    ¤ Ўл ⥠¤ҐаҐўЁ ўбҐЈ¤ Ўл «Е г|Ґ ЇаЁ вҐе § ў®¤ е Ґ®в« гз® ".
    Ќ® Е ¤агЈ® © бЇ®б®Ў - "ЇаЁЇЁбЄЁ" ЄаҐбвмп Є "ЄгЇҐжЄЁ¬ д Ў-
    аЁЄ ¬ "- в Є|Ґ Ґ а §аҐі« ў®Їа®б ® ў® «м® Ґ¬®¬ Е" Е
    ЄаҐЇ®б⮬ ва㤥 ў Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. "ЏаЁЇЁблҐ" Є ЄгЇҐж-
    ЄЁ¬ д ЎаЁЄ ¬ е®вп д®а¬ «м® Е Ґ Ўл« Е ЄаҐЇ®бвл¬Ё, ® ўбҐ
    |Ґ нв® д ЄвЁзҐбЄЁ аги «® ¬®®Ї®« млҐ б®б «®ўлҐ Їа ў
    ¤ў®апбвў ЇаЁг¤ЁвҐ «мл ©, ЄаҐЇ®бв® © ваг¤. Џ®н⮬г
    Ў®амЎ § а Ў®зго Бе «г ¤« п Їа®¬лі «Ґ®бвЁ ¬Ґ|¤г ¤ў®-
    апбвў®¬ Е ЄгЇҐзҐбвў®¬ Ї® «гз Ґв ў • VIII ў. ®б®ЎҐ®Ґ
    § 票Ґ.
    Ќ® ў ЇҐва®ўбЄго нЇ®ег гз бвЁҐ ¤ў®апбвў ў бвந⥠«м-
    б⢥ ЄагЇле ¬ гд Євга Ўл «® ®Ја YOзҐл¬. "ў®апбвў®
    ЇаҐ¤Ї®зЁв «® бва®Ёвм ў бў®Ёе YO¬ҐЁпе Їа®¬лі« ҐлҐ ЇаҐ¤-
    ЇаЁпвЁп ў®взЁ®Ј® вЁЇ ¤ «п 㤮ў« Ґвў®аҐЁп б®Ўб⢥ле
    г|¤. б® бў®Ґ © ᥠ«мбЄ®е®§п © б⢥® © Е Їа®¬лі« Ґ® © Їа®¤гЄжЁҐ ©
    а ўҐ б Їа®¤гЄжЁҐ © ЄгЇҐзҐбЄЁе ¬ гд Євга, ®бва® ўбв «
    ў®Їа®б ® ¬®®Ї® «ЇЇ ¤ў®апбвў ЄаҐЇ®бв® © ваг¤.
    'ЄЁ¬ ®Ўа §®¬, ў Їа®вЁў®Ї® «®|®бвм ‡ Ї ¤® © ... ўа®ЇҐ,
    Ј¤Ґ а §ўЁвЁҐ Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄЁе ¬ гд Євга б®ўЇ ¤« ® Ї®
    ўаҐ¬ҐЁ б ®в|Ёў YOҐ¬ ЄаҐЇ®бвЁзҐбЄЁе ®в®іҐЁ © Е § ¬Ґ®-
    ў «® Ї®ЎҐ¤г Ўга|г §ЁЁ, ў ђ®ббЁЁ ЇҐаўлҐ а®бвЄЁ ¬ гд Євга-
    ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ бв« Е а §ўЁў вмбп ў б।Ґ ЄаҐЇ®бв®Ј®
    е®§п © бвў .ќв® ®Ўбв®п⥠«мбвў® ЇаЁўҐ« ® Є ®зҐм ў |л¬ Ї®-
    б «Ґ¤бвўЁп¬. ЉаҐЇ®бв п бЁб⥬ а §аҐі «®б®ў® © ў®Їа®б
    ®аЈ YO§ жЁЁ Їа®Ё§ў®¤бвў - ® а Ў®зҐ © Бе «Ґ. Џ®н⮬г "а §ўЁ-
    ў вм Їа®¬лі «Ґ®бвм" Е гбва YOў вм ¬ гд Євгал зЁ Ґв
    Ґ В® «мЄ® ЄгЇҐзҐбЄЁ © Є ЇЁв«, ® Е Ї®¬Ґб⮥ ¤ў®апбвў®,
    ў YO§®ЎЁ «ЇЇ YO¬Ґо饥 ЄаҐЇ®бвго а Ў®зго Бе« г.
    , АҐ§г «мв ⥠Ў®амЎл ¤ў®апбвў § бў®о ¬®®Ї®« YOо
    а Ў®зго Бе «г гЄ §®¬ тисячі сімсот шістьдесят дві Ј. § ЇаҐй Ґвбп ЇаҐ¤ЇаЁЁ¬ ⥠«п¬-
    Ґ¤ў®ап ¬ Ї®ЄгЇ вм ЄаҐбвмп ¤ «п бў®Ёе ¬ гд Євга. € е®вп
    Є 1798 Ј. а §аҐіҐЁҐ Ї®ЄгЇ вм Є Їа®¬лі «Ґл¬ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬
    ЄаҐбвмп ў®ўм ў®ббв ў «YOў Ґвбп, ®¤ Є® Ў®« мі®Ј® § 票п
    ў нв® ўаҐ¬п в Є п ¬Ґа Ґ YO¬Ґ «, в Є Є Є б XIX ў. ЄгЇҐзҐбЄЁҐ
    ¬ гд Євгал бв «Е г|Ґ ўҐ§¤Ґ ЇҐаҐе®¤Ёвм ў®« м® с¬л ©
    ваг¤. Ќ® ¤ў®апбЄЁҐ ¬ гд Євгал ҐйҐ ¤® «Ј®Ґ ўаҐ¬п YOбЇ®« м-
    §®ў «Е ЄаҐЇ®бв® © ваг¤. Ќ ®б®ўҐ бў®Ёе ЇаЁўЁ «ҐЈЁ © ¤ў®ап-
    бЄ п Їа®¬лі «Ґ®бвм ў вҐе ®ва б« пе, Є®в®алҐ Ўл «Е бўп§ л
    б YOбв®зЁЄ ¬Ё бламп ¤ў®апбЄЁе Ї®¬ҐбвЁ ©, Є Є, ЇаЁ¬Ґа,
    ў бгЄ®®¬, Ї® «®вﮬ, ЇЁб祡㬠|®¬ Їа®Ё§ў®¤бвў е, -
    зЁ Ґв ўлвҐбпвм ЄгЇҐзҐбЄЁҐ ¬ гд Євгал; Є Є®жг • VIII ў.,
    ЇаЁ¬Ґа, YO§ 40 бгЄ®ле ¬ гд Євга 19 Ўл «® ¤ў®апбЄЁе
    ( 'ГЈ -Ѓ а ®ўбЄЁ ©). ЋЎа ⮥ Ї® «®|ҐЁҐ YO¬Ґ« ® ¬Ґбв® ў е «®Ї-
    з в®Ўг¬ |ле, іҐ «Є®ўле, Є®|ҐўҐле ¬ гд Євга е.
    2. ЏҐва®ўбЄЁҐ ¬ гд Євгал.
    'ЄЁ¬ Їг⥬ б® ўаҐ¬Ґ ЏҐва 1
    ў®§ЁЄ ів ваЁ ®б®ўле ўЁ¤ ¬ гд Євга: Є §ҐлҐ Ї®бҐб-
    бЁ®лҐ, з бвлҐ, ЇаҐЁ¬гйҐб⢥® ЄгЇҐзҐбЄЁҐ, в Є|Ґ ў®в
    зЁлҐ ¤ў®апбЄЁҐ Їа®¬лі «ҐлҐ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп. "« П жҐва -
    «YO§®ў ®Ј® Ј®бг¤ аб⢥®Ј® гЇа ў« ҐЁп Їа®¬лі «Ґ®бвмо,
    Е ў ®б®ЎҐ®бвЁ Є §Ґл¬Ё Е ЄгЇҐзҐбЄЁ¬Ё ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬Ё, ᮧ
    ¤ овбп ЃҐаЈ- Е Њ гд Євга-Є® «« ҐЈЁЁ б Ї®¤а®Ўл¬ ॣ «¬Ґв®¬
    ®Ў гЇа ў «ҐЁЁ Їа®¬лі« Ґ®бвмо.
    -в® |Ґ ЇаҐ¤бв ў «п« Е б®Ў® © ЇҐва®ўбЄЁҐ ¬ гд Євгал ў вҐе
    YOзҐбЄ®¬ Е нЄ®®¬ЁзҐбЄ®¬ ®в®іҐЁпе? "Ґ © б⢨⥫ м® «Е ®Ё
    Ўл «Е ®в®бЁвҐ« м® ЄагЇл¬Ё Е вҐеЁзҐбЄЁ жҐва «YO§®ў л¬Ё
    Їа®¬лі «Ґл¬Ё ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬Ё Е" Е, ®Ў®а®в, ®Ё ЇаҐ¤бв
    ў «п« Е б®Ў® © Їа®бвго б®ў®ЄгЇ®бвм ЇаЁ¬ЁвЁўле ᢥ⥠«®Є
    Єгбв а®Ј® е а ЄвҐа, ®ЎкҐ¤ЁпҐ¬ле Є ЇЁв «®¬ Їг⥬ в Є
    §лў Ґ¬® © а §¤ в®з® © бЁб⥬л?
    , ®Їа®б нв®в ў іҐ © нЄ®®¬ЁзҐбЄ® © «YOвҐа вгॠ⠪|Ґ Ґ
    іҐ «б®Ј« б®Ј® ॳҐЁп. ЏҐаўл © YOбв®аЁЄ агббЄ® © Є ЇЁ
    в «YOбвЁзҐбЄ® © д ЎаЁЄЁ Њ. €. 'ГЈ -Ѓ а ®ўбЄЁ © Е YOбв®аЁЄ
    гЄа YOбЄ® © д ЎаЁЄЁ А. Я. ЋЈ «®Ў« Е, в Є|Ґ Я. ѓ. <оЎ®¬Ёа®ў
    ॳ ів ў®Їа®б ў ⮬ б¬лб «Ґ, зв® ЇҐва®ўбЄЁҐ Е Ї®б« ҐЇҐва®ў
    бЄЁҐ ¬ гд Євгал ЇаҐ¤бв ў «п« Е б®Ў® © жҐва «YO§®ў лҐ Е
    ўҐбм¬ ЄагЇлҐ Ї® а §¬Ґа ¬ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп. ќвЁ ўв®ал YOб室пв
    YO§ в®Ј®, зв® ¬®ЈЁҐ ЇҐва®ўбЄЁҐ ¬ гд Євгал YO¬Ґ «Е Ї® влбпзҐ Е
    Ў® «Ґґ а Ў®зЁе. "АгЈЁҐ YOбб« Ґ¤®ў ⥠«Е (....,. 'А« Ґ, €. Њ. Љг «Е
    іҐа) ¤Ґа| ВБП Їа®вЁў®Ї® «®|®Ј® ¬ҐЁп, бзЁв п, зв® В®« мЄ®
    ®зҐм Ґ¬®ЈЁҐ а Ў®зЁҐ а Ў®в «Е ў §¤ ЇЇ ¬ гд Євгал,
    ®бв «млҐ а Ў®в« Е ¤®¬г, § зЁвҐ «м®Ґ зЁб« ® YOе Ўл «®
    § пв® ўбЇ®¬®Ј ⥠«мл¬Ё а Ў®в ¬Ё. ЌҐЎ® «мі®Ґ зЁб« ® д Єв®ў,
    YO¬ҐўіЁебп ў а бЇ®ап|ҐЁЁ нвЁе ўв®а®ў, Ґ Ї®§ў® «п« ® ®Є®-
    з ⥠«м® Е ¤®бв в®з® ®Ў®б®ў ® ॳЁвм нв®в ў®Їа®б.
    «Пов ®б®ўҐ Ї®¤а®Ў®Ј® Є®ЄаҐв®Ј® ¬ вҐаЁ« ў®ббв -
    Ї®ЇЁвм Є авЁг, Є ЄЁ¬ Їг⥬ бв алҐ ў®взЁлҐ Їа®¬лі-
    «ҐлҐ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп, а Ў®в ўіЁҐ ва㤮¬ впЈ« Ґж®ў Е "Е
    Ў айЁле ЄаҐбвмп г бҐЎп ¤®¬г, ў ҐЄ®в®але б «г-
    з пе ЇаҐўа й «YOбм Ї®б⥯Ґ® ў жҐва« YO§®ў лҐ ¬ гд Є-
    вгал, а Ў®в ўіЁҐ з бвмо ЄаҐЇ®б⮬, з бвмо ў® «м®-
    Ґ¬®¬ ва㤥.
    Ќ ®б®ў ЇЇ нвЁе ¤ ле б «Ґ¤гҐв ЇаЁ§ вм, зв® ЇҐва®ў-
    бЄЁҐ ¬ гд Євгал з «• VIII ў. е®вп Е а Ў®в «Е ў ЇаҐ®Ў« ¤ -
    ойҐ © б⥯ҐЁ агзл¬ ва㤮¬ Е б ЇаЁ¬ЁвЁўл¬ вҐеЁзҐбЄЁ¬
    ®Ў®а㤮ў YOҐ¬, ® ўбҐ |Ґ б а §¤Ґ «ҐЁҐ¬ ваг¤ ўгваЁ ¬ бвҐа-
    бЄЁе, YO®Ј¤ ¤®ў® «м® ЄагЇле Ї® бў®Ё¬ а §¬Ґа ¬. , ҐЄ®в®але
    ®ва б «пе вҐеЁзҐбЄ®Ґ ®Ў®а㤮ў YOҐ ¬ гд Євга (ЇаЁ¬Ґа,
    вЄ жЄЁе) Ўл «® в Є®ў®, зв® ®®« ҐЈЄ® ў¬Ґй «®бм ў ®ЎлЄ®ўҐго
    ЄаҐбвмпбЄго YO§Ўг, Ї®зҐ¬г в Є п "¬ гд Євга" ЇаҐўа й -
    «Бм ў а Ў®вг ЄаҐбвмп ¤®¬г Е YOе бв е Е" Е ў ҐЎ® «міЁе
    ®в¤Ґ «мле ᢥ⥫ Є е, ® ўбҐ |Ґ б ЇаЁ¬ҐҐЁҐ¬ а §¤Ґ «ҐЁп
    ваг¤. , А拉 в ЄЁе, ЇаЁ¬Ґа, ®ва б «Ґ ©, Є Є бгЄ®®Ґ, Ї®« ®в-
    ﮥ, іҐ «Є®вЄ жЄ®Ґ, ўҐбм Їа®жҐбб а §ўЁў« бп ¬Ґ|¤г жҐва -
    «YO§®ў ® © ¬ гд Євга® © (вЄ мҐ) Е Єгбв а® © YO§Ў® © (гв®Є,
    Їап|, бга®ўмҐ).
    ... б «Е ¤« п е а ЄвҐаЁбвЁЄЁ ўҐ «YOзЁл Е жҐва« YO§ жЁЁ ЇаҐ¤-
    ЇаЁпвЁ © Ўа вм зЁб «® а Ў®зЁе, В® Ї® н⮬㠯ਧ Єг ¬®ЈЁҐ
    ¬ гд Євгал ЇаҐ¤бв ў «п« YOбм ЄагЇл¬Ё ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬Ё. Ќ -
    ЇаЁ¬Ґа, Є §Ґ® © Ї агб® © ¬ гд Євгॠў Њ®бЄўҐ зЁб «Е« ®бм
    Тисяча сто шістьдесят два а Ў®зЁе, бгЄ®® © ¬ гд Євгॠ™ ҐЈ® «Е - 730,
    Є §Ґ® © бгЄ®® © ¬ гд ЄвгॠЊЁЄ «пҐў - 742 а Ў®зЁе
    Е в. Ї..Ќ® Ї®-ўЁ¤Ё¬®¬г, ЇаЁ в Є®¬ § зЁвҐ «м®¬ зЁб« Ґ а Ў®зЁе
    вҐеЁзҐбЄ п Є®жҐва ЖЕП Їа®Ё§ў®¤бвў ў нвЁе ¬ гд Євга е
    Ўл «ҐўҐ« YOЄ. ЌҐЄ®в®алҐ б®еа YOўіЁҐбп ®ЇЁб Еп YOе бўЁ¤Ґ-
    ⥠«мбвўгов, зв®, ЇаЁ¬Ґа, вЄ жЄЁҐ ¬ гд Євгал з бв® ЇаҐ¤-
    бв ў «п« Е б®Ў® © Ґ Ґ¤Ё®Ґ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁҐ б б®вп¬Ё а Ў®зЁе ў ®¤-
    ®¬ §¤ ЇЇ, ᪮॥ ®ЎкҐ¤ЁҐго бЁб⥬㠮⤥ «мле ᢥ⥫ ®Є
    Е "Е ¤ |Ґ з бвЁзго а Ў®вг ¤®¬г ®в¤Ґ« мле Єгбв ॠ©. 'Є,
    ЇаЁ¬Ґа, ®¤ YO§ ЄагЇле Ї агбле ¬ гд Євга ЊҐміЁЄ®ў
    ў Џ®зҐЇҐ б®бв®п «YO§ 23 ᢥ⥫ ®Є ¤ «п" а Ў®вле «о¤Ґ ©", 8 ¬-
    Ў а®ў ¤ «п а Ў®в, ап¤ ¤агЈЁе ¤ҐаҐўпле Ї®бв஥Є. "АгЈ п
    Ї АГБ п ¬ гд Євга, 'ва®Ј ®ўле (1732 Ј.), Б®бв®п «YO§ 13
    ᢥ⥠«®Є ў 7-8 ®Є®; 'ЄЁ¬ ®Ўа §®¬, "¬ гд Євгал" ЇаҐ¤бв -
    ў «п« Е б®Ў® © YO®Ј¤ Ї®бҐ «ЄЁ YO§ Єгбв но YO§Ў, бв®пйЁҐ |Ґ
    "§ ў®¤бЄЁҐ" §¤ Еп, Є ¬ҐлҐ Е ЄагЇлҐ Ї® а §¬Ґа ¬, ўбваҐ-
    з «YOбм, Ї® Єа © Ґ © ¬ҐаҐ ў« ҐЈЄ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ, Ґ з бв®.
    Ќ® YO®Ј¤ (ЇаЁ¬Ґа, |Ґ «Ґ§ле § ў®¤ е) вҐеЁЄ Їа®
    YO§ў®¤бвў вॡ®ў «а Ў®вл ў ®ЎйЁе ¬ бвҐабЄЁе б ЇаЁ¬ҐҐЁҐ¬
    ¬Ґе YOзҐбЄ® © ¤ўЁЈ ⥠«м® © Бе« л, ЇаҐЁ¬гйҐб⢥® ў®¤® ©,
    б Ї® «м§®ў YOҐ¬ Ј®а ¬Ё Е а §¤гў« мл¬Ё ¬Ґе ¬Ё, ЄаЁзл¬Ё
    ЇҐз ¬Ё Е Їа. • ®вп Е ў в ЄЁе б «гз пе а Ў®зЁ © Ї®« 짮ў «бп
    «YOім ЇаЁ¬ЁвЁўл¬Ё агзл¬Ё YOбва㬥⠬Ё Е ®аг¤Ёп¬Ё ў ўЁ¤Ґ
    ¬® «®в, Є« ҐйҐ © Е Їа., ® ўбҐ |Ґ нв® ¤ ў «® ў®§¬®|®бвм ў Ў®« Ґґ
    ЄагЇле а §¬Ґа е Є®®ЇҐа жЁЁ ваг¤ Е ҐЈ® а §¤Ґ «ҐЁп, в. Ґ.
    Ї®ўліҐЁп Їа®Ё§ў®¤ЁвҐ «м®бвЁ. ЏаЁ н⮬ ¤ |Ґ ҐЄ®в®але
    YOЎ® «Ґґ ў |ле Є §Ґле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁпе ў § ў®¤бЄ®¬ §¤ ЇЇ
    Їа®Ё§ў®¤Ё «YOбм« YOім ҐЄ®в®алҐ ®ЇҐа жЁЁ, Є®в®алҐ ¤®¬г
    г ¬ бвҐа®ў ўлЇ® «ПВМ Ўл« ® Ґў®§¬®|®, ®бв «млҐ |Ґ а Ў®вл
    Їа®Ё§ў®¤Ё «YOбм ў Єгбв но ᢥ⥫ Є е Е "Е ¤®¬г г ¬ бвҐа®ў.
    Ќ ЇаЁ¬Ґа, в Є®Ґ ў |®Ґ Їа®Ё§ў®¤бвў®, Є Є 'г «мбЄЁ © ®аг|Ґ © -
    л © § ў®¤, YO¬Ґ «® ®зҐм ҐЎ®« МІГО вҐеЁзҐбЄго жҐва «YO§ -
    жЁо Їа®Ё§ў®¤бвў. ... б «Е в Є ®Ўбв®п« ® ¤Ґ «® Є §сле ®аг-
    |Ґ © ле § ў®¤ е, В®, Є®Ґз®, ҐйҐ ¬ҐҐҐ жҐва «YO§®ў л¬
    Е ҐйҐ Ў® «Ґґ ЇаЁЎ« YO| ойЁ¬бп Ї® бў®Ґ © ®аЈ YO§ жЁЁ Є вЁЇг
    Єгбв но ᢥ⥠«®Є Ўл« ® Їа®Ё§ў®¤бвў® ¤агЈЁе, ЎҐ «Ґґ ¬Ґ«
    ЄЁе Е з бвле ¬ гд Євга е, зв® ЇаЁ§ ів ¤ |Ґ § йЁвЁЄЁ
    ⥮ਨ "жҐва« YO§®ў ® © "¬ гд Євгал.
    ЌҐЄ®в®алҐ н «Ґ¬Ґвл в®ў а®-Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄ®Ј® е а Є-
    вҐа нвЁе ¬ гд Євга Е YOе вҐеЁзҐбЄЁ жҐва «YO§®ў п ®аЈ -
    YO§ ЖЕП Їа®пў «повбп б®ўҐаіҐ® пб®. Ќ®, ў®®ЎйҐ Ј®ў®ап,
    вҐеЁЄ Е жҐва «YO§ ЖЕП Їа®Ё§ў®¤бвў Ўл« Е Ґ ®б®ЎҐ® ўҐ-
    «YOЄЁ. € ҐйҐ ¤® «Ј®Ґ ўаҐ¬п ў®Їа®бл вҐеЁЄЁ Ўл« Е ®б®ўл¬Ё
    ў ®аЈ YO§ жЁЁ Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. ЏаЁе®¤Ё «®бм ЇаЁЁ¬ вм Ґ
    ўбҐЈ¤ гбЇҐілҐ ¬Ґал Є г «г糥Ёо Е Ї®¤пвЁо вҐеЁЄЁ Їг⥬
    жҐва «YO§ жЁЁ Е ¬Ґе YO§ жЁЁ Їа®Ё§ў®¤бвў.
    'Є ў 1712 Ј. ЏҐва 1 ў жҐ «пе" «г糥Ј® гᬮв२п Е Ї®-
    бЇҐіҐЁп "ў ®аг|Ґ © ®¬ ¤Ґ« Ґ ЇаЁЄ §лў Ґв Ї®бва®Ёвм 'г «м-
    бЄ®¬ § ў®¤Ґ "®аг|Ґ © л © ¤ў®а, ¤ Ўл В® аг|мҐ ¤Ґ« вм ўбҐ¬Ё
    ¬ бвҐа®ўл¬Ё ⮬ ®аг|Ґ © ®¬ ¤ў®аҐ ЎҐ§®бв ®ў®з®, Ґ Ї®
    ¤®¬ ¬, Ј¤Ґ Єв® |ЁўҐв, аг|мп ўЇаҐ¤м ®во¤м Ґ ¤Ґ «вм". ' «Ґ¤®-
    ў ⥠«м®, ¤® вҐе Ї®а аг|мҐ ўл¤Ґ« лў «®бм ¬ бвҐа ¬Ё Ї® бў®Ё¬
    ¬ бвҐабЄЁ¬, Е В® «мЄ® ҐЄ®в®алҐ ®ЇҐа жЁЁ (ᢥૠҐЁҐ ¤г «)
    ¤Ґ «« YOбм ў § ў®¤бЄЁе ¬ бвҐабЄЁе Е § ў®¤бЄЁе бв Є е.
    , 1718 Ј. ®аг|Ґ © л © ¤ў®а Ўл «Ј®в®ў, ®, Ї®-ўЁ¤Ё¬®¬г, жҐ-
    ва «YO§®ў ®Ґ Їа®Ё§ў®¤бвў® Ґ¬ в Є Е Ґ« ¤Ё «®бм, в Є
    Є Є а Ў®в ¤®¬г Е ўЇаҐ¤м а §аҐі «бм, ў 1733 Ј. § зЁ-
    ⥠«м п з БВМ Ї®бв஥Є ®аг|Ґ © ®Ј® ¤ў®а Ўл« бҐбҐ
    б «®¬.
    'ЄЁ¬ ®Ўа §®¬, б «Ґ¤гҐв ®в¬ҐвЁвм, зв® ЇҐва®ўбЄЁҐ ¬ г-
    д Євгал Ґ Їа®Ё§ўҐ «Е Ў®« мі®Ј® ЇҐаҐў®а®в ў вҐеЁЄҐ, а §ўЁ-
    ў ПБМ ў ®б®ў®¬ Ў §Ґ агз® © ६Ґб «Ґ® © вҐеЁЄЁ, ® ў¬Ґбв®
    б ⥬ Е Ў §Ґ ЇаЁ¬ҐҐЁп Є®®ЇҐа жЁЁ ЄагЇле ¬ бб а Ў®зЁе
    б іЁа®ЄЁ¬ а §¤Ґ «Ґ®¬ ваг¤ ¬Ґ|¤г YO¬Ё ў жҐва« YO§®ў ® ©
    Е "Е ¤ҐжҐва« YO§®ў ® © ¬ гд ЄвгаҐ. , Н⮬ Е § Є «оз Ґвбп
    § 票Ґ ЇҐва®ўбЄ® © нЇ®еЁ Є Є нЇ®еЁ, ў Є®в®а® © ¬ҐвЁ «YOбм
    Їа ў «ҐЁҐ Е ®аЈ YO§ жЁ®лҐ д®а¬л ¤« мҐ © іҐЈ® Їа®¬лі-
    «Ґ®Ј® а §ўЁвЁп Е ЇҐаҐе®¤ ¬ гд Євгал Є д ЎаЁЄг.
    ђҐіҐЁҐ ў®Їа®б ® е а ЄвҐаҐ ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга ¤® «|-
    ® Ўлвм ¤ ® Ґ ў Ї «®бЄ®бвЁ ®ЎйЁе ¤« п ўбҐе ўЁ¤®ў Їа®¬лі «Ґ-
    ®бвЁ Ї® «®|ҐЁ ©, ў § ўЁбЁ¬®бвЁ ®в Є®ЄаҐвле вҐеЁзҐбЄЁе
    Е нЄ®®¬ЁзҐбЄЁе гб «®ўЁ © ў®§ЁЄ®ўҐЁп Е а Ў®вл нвЁе ®ва б-
    «Ґ © Е ®в¤Ґ« мле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ ©, § ўЁбЁ¬®бвЁ ®в в®Ј®, ЎҐагв «Е
    нвЁ Їа®Ё§ў®¤бвў Е ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп бў®Ґ Є з «® YO§ баҐ¤л ў®взЁ®Ј®
    Їа®Ё§ў®¤бвў, ЇҐаў® з «м® ¤« п г|¤ б®Ўб⢥®Ј®
    Ї®вॡ «ҐЁп ў« ¤Ґ «мж Е б ЇаЁ¬ҐҐЁҐ¬ YOбЄ« озЁвҐ «м® ЄаҐЇ®бв®Ј®
    ваг¤, Е «Е YO§ ¬Ґ« Є®Ј® ६Ґб «, YO§" ¤®¬ іҐ © "Їа®¬лі« Ґ®бвЁ
    ЄаҐбвмп, Е «Е, Є®Ґж, ®Ё ᮧ¤ овбп ў ўЁ¤Ґ бЇҐжЁ« мле
    Є §Ґле Е "Е ЄгЇҐзҐбЄЁе ЄагЇле ¬ гд Євга ¤« п
    а Ў®вл Їа®¤ |г Е ¤ «п Ї®бв ў®Є Ј®бг¤ абвўг, - ®ЇаҐ¤Ґ« п «YOбм
    Е д®а¬л ®аЈ YO§ жЁЁ ¬ гд Євга.
    , Н⮬ ®в®іҐЁЁ YOвҐаҐбго ба ўЁвҐ «МГО Є авЁг ¤« п
    • VII- • VIII ўў. ¤ ов, б ®¤® © бв®а®л, ў®взЁ®Ґ Ї® «®вп
    ®Ґ Їа®Ё§ў®¤бвў® "Ј®б㤠ॢле ў®взЁ" Е "е ¬®ўле б« ®Ў®¤ "
    Ї®¤ Њ®бЄў® © (Љ®¤ іҐў®, • ¬®ўЁЄЁ) Е Ї®¤ џа®б «ў« Ґ¬ (ЃаҐ © -
    в®ў®, -ҐаЄ б®ў®) Е, б ¤агЈ® © бв®а®л, 'г «мбЄЁҐ Е С ™ іЁабЄЁҐ
    |Ґ «Ґ§лҐ § ў®¤л.
    • ¬®ўлҐ Ј®б㤠ॢл б «®Ў®¤л ўҐ¤гв бў®Ґ з« ® ҐйҐ б
    XVI ў., Є®Ј¤, Ї®-ўЁ¤Ё¬®¬г, ЇаҐ|ЁҐ Ї®бҐ «ҐЁп §¤Ґбм бў®Ў®¤ле
    ६Ґб «ҐЁЄ®ў Ўл« Е Ї®¤зЁҐл ў®взЁ®¬г аҐ|Ё¬г. С ™ • VII ў
    ®Ё ЇаҐ¤бв ў «пов б®Ў® © вЁЇЁзго 䥮¤« МГО ў®взЁг Їа®
    ¬лб «®ў®Ј® вЁЇ: впЈ« ®Ґ Їа®¬лі «Ґ®Ґ ᥫ ҐЁҐ ®вЎлў Ґв §
    ¤Ґ «Е §" Ј®б㤠ॢ® | «®ў мҐ" Ї®ўЁ®бвм ў ўЁ¤Ґ YOбЄ «озЁвҐ« м®
    е ¬®ў® © Ї®ўЁ®бвЁ "YO§¤Ґ« 쥬 "в. Ґ. ўла Ў®вЄ® © Ї® «®в.
    , З «Ґ XVII ў. ўбҐ "впЈ« Ґжл "а Ў®в ов бў®Ёе бв е
    г бҐЎп ¤®¬г. ЌЁЄ ЄЁе ў® «мле а Ў®зЁе, Єа®¬Ґ Ґ¬®ЈЁе
    YO®бва ле ¬ бвҐа®ў, Ґв. 'YOЇЁзлҐ зҐавл Їа®¬лб «®ў® ©
    䥮¤ «м® © ў®взЁл Їа®пў« повбп б®ўҐаіҐ® пб®. Ѓ® «ми п
    з БВМ Їа®¤гЄжЁЁ YO¤Ґв б®Ўб⢥®Ґ Ї®вॡ «ҐЁҐ ў®взЁЁЄ -
    ж ап Е ҐЈ® ¤ў®а, Е В® «мЄ® YO§« YOіЄЁ YO¤г⠯த |г. Ќ®
    г|Ґ Є Є®жг • VII ў. ЇаҐ|пп а Ў®в ¤®¬г Е бў®Ёе бв
    е § ¬ҐпҐвбп а Ў®в® © ў "Ї" вЄ е ", е ¬®ў®¬ ¤ў®аҐ, в. Ґ.
    ў жҐва «YO§®ў ® © ¬ гд ЄвгаҐ; ®ва Ў®вЄЁ ЇаҐўа й овбп
    ў Їа®¬лі «Ґ®-§ ў®¤бЄ® © ваг¤. С ™ Є®жг XVII ў. Ї® «®вﮥ
    Їа®Ё§ў®¤бвў® ў нвЁе ᥠ«е зЁ Ґв Ј« ®егвм, з «Ґ • VIII ў
    ў • ¬®ўЁЄ е ў®§ЁЄ Ґв ЇҐаў п, г|Ґ ЇаЁЎ «YO| ой ПБП Є Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄ®¬г
    вЁЇг, Ї® «®вп п ¬ гд Євга Є®¬Ї ЇЇ агббЄЁе
    ЄгЇж®ў ў® Ј «ўҐ б YO®бва 楬 '¬Ґб®¬, е®вп а Ў®в ой п
    з бвЁз® Е ЄаҐЇ®б⮬ ва㤥 "ЇаЁЇЁбле ЄаҐбвмп.
    "АгЈ®Ј® த вЁЇЁзго Їа®¬лб« ®ўго 䥮¤ «МГО ў®взЁг
    ЇаҐ¤бв ў «п« Е г|Ґ гЇ®¬пгвлҐ ўліҐ ў®взЁл Ў®паЁ
    Њ®а®§®ў б ¬®Ј®зЁб «Ґл¬Ё ®ва б« п¬Ё Їа®Ё§ў®¤бвў - Ї®в іл¬,
    |Ґ «Ґ§®¤Ґ« ⥠«мл¬, Ї®« ®впл¬, одвпл¬ Е ¤а. ‡ зЁвҐ «м п
    з БВМ YOе г|Ґ Є Є®жг XVII ў. «YOЎ® § ¬Ёа Ґв, Є Є
    е ¬®ў®Ґ Ї® «®вﮥ ¤Ґ« ®, «YOЎ® ЇҐаҐе®¤Ёв ў Є §г Е Ї®бвгЇ Ґв
    ў нЄбЇ «г в жЁо ў агЄЁ в®аЈ®ўле« о¤Ґ © (Є Є |Ґ «Ґ§®¤Ґ« ⥠«млҐ
    § ў®¤Ё ў Я ў «®ўҐ, Ј¤Ґ ҐйҐ ЇаЁ Њ®а®§®ўҐ ЇаЁ¬Ґп« бп Ґ¬л ©
    ваг¤).
    € ® © е а ЄвҐа YO¬Ґ «® ў®§ЁЄ®ўҐЁҐ ЄагЇ® © ¬ гд Євгал,
    ЇаЁ¬Ґа, ў в ЄЁе ®ва б «пе, Є Є |Ґ« Ґ§®¤Ґ «вҐ« 쮥
    Їа®Ё§ў®¤бвў® 'г «мбЄЁе Е С ™ іЁабЄЁе § ў®¤®ў. , 'Г «мбЄ®¬
    а © ®Ґ ¬Ґв «« YOзҐбЄ®Ґ Їа®Ё§ў®¤бвў® ў ўЁ¤Ґ ¬Ґ «Є®Ј® Єг§Ґз®Ј®
    Єгбв аЁзҐб⢠Š६Ґб «, Є Є ¬л ўЁ¤Ґ« Е ўліҐ, бгйҐбвў®
    ў «® YO§¤ ў. € бв®аЁп ЄагЇ®Ј® Їа®Ё§ў®¤бвў зЁ Ґвбп
    §¤Ґбм б 1632 Ј., Є®Ј¤ YO®бва ЖГ, YOЁгбг Ўл «¤ ж ६
    ЊЁе Е «®¬" Ґ¤®а®ўЁзҐ¬ | «®ў п Ја ¬®в гбва® © бвў®
    |Ґ «Ґ§®¤Ґ« ⥠«м®Ј® § ў®¤ (ў 15 ўҐабв е ®в 'г« л). С ™ Є бламҐ-
    Ї п Ў § Є § ў®¤г Ўл «Е ЇаЁЇЁб л" Ґ¤Ё «®ўбЄЁҐ аг¤ЁЄЁ; Є § ў®¤г
    |Ґ Ўл «ЇаЁЇЁб ў®« ®бвм ў 347 ¤гі ЄаҐбвмп. ќв® Ўл «
    жҐ «л © Їа®¬лі« Ґл © Їа®Ё§ў®¤бвўҐл © Є®¬Ї «ҐЄб Ї®¤ ®ЎйЁ¬
    §ў YOҐ¬ "ѓ®а®¤ЁйҐбЄЁе § ў®¤®ў". ‡ ў®¤л Ї® «®бвмо YOбЇ®« 짮ў «Е
    Є ¤ал, вҐеЁЄг Е ўҐбм Їа®Ё§ў®¤бвўҐл © ЇЇ а в
    ¬Ґбв®Ј® Єг§Ґз®Ј® ६Ґб «Е Єгбв аЁзҐбвў.
    Ќ нв® © |Ґ Ї®зўҐ а §ўЁвЁп ¬Ґ «ЄЁе ЄаҐбвмпбЄЁе ¤®¬ іЁе
    Їа®¬лб «®ў Š६Ґб« ў®§ЁЄ Ґв Е ¤агЈ®Ґ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁҐ '¬Ґб,
    Ї® «®вп п д ЎаЁЄ ў Љ®е¬Ґ, Ј¤Ґ Ўл« Е YO§¤ ў а бЇа®бва Ґл
    ЄаҐбвмпбЄЁҐ ¤®¬ іЁҐ Ї® «®вплҐ Їа®¬лб« л. Ќ ўлЄ ¬Ё
    ЄаҐбвмп ў Ї® «®вﮬ вЄ зҐб⢥ ў®бЇ®« 짮ў «бп '¬Ґб ЇаЁ
    гбва® © б⢥ бў®Ґ © "д ЎаЁЄЁ".
    'О¤ |Ґ ®в®бЁвбп гбва® © бвў® ў' г «Ґ ў 1699 Ј. ЇҐаў®Ј®
    згЈг® «YO⥠© ®Ј® § ў®¤ агббЄ®Ј® ¬ бвҐа, Єг§Ґж Ђвгд쥢
    ( "Ґ¬Ё¤®ў), Є®в®ал © § ⥬ Ї®бва®Ё« ап¤ згЈг® «YO⥠© ле Е
    |Ґ «Ґ§®¤Ґ« ⥠«мле § ў®¤®ў" а "Ґ. € §¤Ґбм ЇҐаўлҐ § ў®¤л
    Ў® «міҐ © з бвмо гбва YOў овбп ¬Ґбв е бв но, Єгбв а®-६Ґб« Ґле
    а §а Ў®в®Є (ЌҐ © ўЁбЄЁ © § ў®¤ - Ў «YO§ бв а®Ј®" Ґ¤мЄ®ўбЄ®Ј®,
    С ™ ¬ҐбЄЁ © - г а §а Ў®в®Є "®« ¬ в®ўбЄ®Ј® ¬® бвлап
    Е ¤а.). 'Є®ў® |Ґ Ўл «® а §ўЁвЁҐ ў • VIII ў. ¬ гд Євга
    ў ᥠ«Ґ Я ў« ®ўҐ, ў "бвм|Ґ« Ґ§®Ї® «мбЄ® © Е ¤а.
    , ®®ЎйҐ YOЈ®аЁа®ў YOҐ 'гЈ -Ѓ а ®ўбЄЁ¬ бўп§Ё ЇҐва®ўбЄЁе
    ¬ гд Євга • VIII ў. б ¤®¬ іЁ¬Ё Їа®¬лб «¬Ё XVII ў.
    Ј «гЎ®Є® ®іЁЎ®з®, Е ў н⮬ ®в®іҐЁЁ ® ¤Ґ« Ґв і Ј § ¤
    ба ўЁвҐ «м® б Љ®аб Є®¬, змо е а ЄвҐаЁбвЁЄг ЄаҐбвмпбЄ® ©
    ¤®¬ іҐ © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ <ҐЁ бзЁв« Ў® «Ґґ Їа ўЁ« м® ©.
    , Є Є®¬ |Ґ ®в®іҐЁЁ бв®п «нв ¬Ґ« Є п, ¤®¬ ІПП, в Є
    §лў Ґ¬ п "Єгбв а п", Їа®¬лі «Ґ®бвм Є Їа®жҐббг ў®§ЁЄ®ўҐЁп
    ¬ гд Євгал ў ђ®ббЁЁ?
    Њ аЄб Е ќЈҐ «мб, а бб¬ ваЁў п ў®Їа®б ®Ў ®Ўа §®ў ЇЇ
    ¬ гд Євга ‡ Ї ¤Ґ, гЄ §лў ов, зв® "Ў« YO| © іЁ¬ б «Ґ¤бвўЁҐ¬
    а §¤Ґ «ҐЁп ваг¤ ¬Ґ|¤г а §« YOзл¬Ё Ј®а®¤ ¬Ё Ўл «® ў®§ЁЄ®ўҐЁҐ
    ¬ гд Євга, ®ва б «Ґ © Їа®Ё§ў®¤бвў, ўла®біЁе YO§ а ¬®Є
    жҐе®ў®Ј® бва®п ".), ђ®ббЁЁ ў®§ЁЄ®ўҐЁҐ ¬ гд Євга Їа®Ёб室Ё« ®
    ў гб «®ўЁпе ЄаҐЇ®бв®Ј® е®§п © бвў Е Ўл« ® Ў® «Ґґ вҐб®
    бўп§ ® Ґ б жҐе®ўл¬ Ј®а®¤бЄЁ¬ ६Ґб «®¬, Є®в®а®Ґ Ўл« ® б «Ў®
    а §ўЁв®, б ЄаҐбвмпбЄ® © ¤®¬ іҐ © Їа®¬лі «Ґ®бвмо, YO§¤ ў
    YO¬ҐўіҐ © Ў® «мі®Ґ а бЇа®бва ҐЁҐ ў ¤ҐаҐўҐ, б®бв ў« пп
    "Ґ®Ўе®¤Ё¬го ЇаЁ ¤« Ґ|®бвм ВГА «м®Ј® е®§п © бвў, ®бв в
    ЄЁ Є®в®а®Ј® Ї®звЁ ўбҐЈ¤ б®еа повбп в ¬, Ј¤Ґ Ґбвм ¬Ґ «Є®Ґ
    ЄаҐбвмпбвў® .. Џа®¬лі «Ґ®бвЁ, Є Є Їа®дҐббЁЁ, ҐйҐ Ґв ў нв® ©
    д®а¬Ґ: Їа®¬лᥠ«§¤Ґбм Ґа §алў® бўп§ б §Ґ¬« Ґ¤Ґ «YOҐ¬ ў ®¤®
    жҐ «®Ґ"., ᥠЎ® «Ґґ YOб祧 п ў ЇҐаЁ®¤ Є ЇЁв« YO§¬, ЄаҐбвмпбЄ п
    ¤®¬ ІПП Їа®¬лі «Ґ®бвм ЎҐ§гб« ®ў® Ї® «м§®ў« бм ҐйҐ § зЁвҐ «мл¬
    а бЇа®бва ҐЁҐ¬ ў • VIII ў., ў ЇҐаЁ®¤ § а®|¤ҐЁп
    ¬ гд Євгал. Ќ® г|Ґ ў нв® ўаҐ¬п Їа®¬лі «Ґ®бвм зЁ Ґв
    Ї®б⥯Ґ® ®валў вмбп ®в §Ґ¬ «Ґ¤Ґ« Еп.
    Џа®Ё§ў®¤бвў® Їа®¤гЄв®ў ал®Є ЇаҐўа й «® ЄаҐбвмпбЄго
    ¤®¬ ІВС Їа®¬лі «Ґ®бвм ў в®ў ஥ Їа®Ё§ў®¤бвў®,
    ®в¤Ґ «пп Їа®¬лі« Ґ®бвм ®в Ї ваЁ ае «м®Ј® §Ґ¬« Ґ¤Ґ «Еп.
    "« МҐ © іҐҐ а §ўЁвЁҐ в®ў а®Ј® Їа®Ё§ў®¤бвў г ¬Ґ «Є®Ј® Їа®Ё§ў®¤ЁвҐ« п
    ЇаЁў®¤Ё «® Є Ї®пў« ҐЁо в®аЈ®ўж -бЄгЇйЁЄ, б з «
    «YOім бЄгЇ ўіҐЈ® Їа®¤гЄвл ६Ґб« Е ¤®¬ іҐ © ЄаҐбвмпбЄ® ©
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ, § ⥬ бв ®ўЁўіҐЈ®бп агЄ®ў®¤ЁвҐ« Ґ¬
    ўбҐЈ® Їа®Ё§ў®¤бвў, ®ЎкҐ¤Ёпп Їа®Ё§ў®¤ЁвҐ «п а §¤ зҐ © бламп,
    б Ў| п б।бвў ¬Ё Їа®Ё§ў®¤бвў Е ®ЎкҐ¤Ёпп Їа®жҐбб Їа®Ё§ў®¤бвў
    ў ®¤®¬ ¬ҐбвҐ. ЊҐ «ЄЁ © ЄаҐбвмпЁ-Їа®¬лі« ҐЁЄ Е
    ६Ґб «ҐЁЄ ўбҐ Ў®« 쳥 Ї®¤Ї ¤ «Е Ї®¤ ў« БВМ Е нЄбЇ «г в жЁо
    Є ЇЁв «. 'ЄЁ¬ ®Ўа §®¬ Е ў®§ЁЄ «¬ гд Євга Є Є ў Ґґ
    з «м® © д®а¬Ґ - Їа®бв® © Є®®ЇҐа жЁЁ, - в Є Е ў ўЁ¤Ґ ЈҐвҐа®ЈҐ® ©
    Е ®аЈ YOзҐбЄ® © ¬ гд Євгал.
    , ®в нв -в® д®а¬ ¬ гд Євгал YO§¤ ў Е Ї® «гзЁ« г б
    §ў YOҐ "Єгбв а® © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ. Ќ தЁЄЁ, YOб室п YO§
    YOбв®аЁзҐбЄ® © бўп§ ®бвЁ Ґґ б ЄаҐбвмпбЄ® © ¤®¬ іҐ © Їа®¬лі «Ґ®бвмо
    Š६Ґб «®¬ Е, Ґ бзЁв ПБМ б YOбв®аЁзҐбЄЁ¬Ё Їа®жҐбб ¬Ё
    ЇаҐўа йҐЁп Єгбв а® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ ў в®ў ஥
    Їа®Ё§ў®¤бвў®, а бб¬ ваЁў «Е Ґґ Є Є" த®Ґ Їа®Ё§ў®¤бвў® ",
    вЁвҐ§г Є ЇЁв «YO§¬. , ¤Ґ © б⢨⥠«м®бвЁ г|Ґ б XVIII ў.,
    ў¬ҐбвҐ б ў®§ЁЄ®ўҐЁҐ¬ Е а §ўЁвЁҐ¬ в®ў а®Ј® ®Ўа 饨п, нвЁ
    д®а¬л ¬Ґ «Є® © ¤®¬ іҐ © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ Ґб «Е Е Г Ї®« ®бвмо
    YO§|Ёў ів ᥡп, В® ўбҐ Ў® «Ґґ ®валў овбп ®в Ї ваЁ ае« м®Ј®
    §Ґ¬ «Ґ¤Ґ« Еп Ї®б⥯Ґ® ЇаҐўа й ПБМ ҐйҐ ў ЇҐаЁ®¤ ЄаҐЇ®бв®Ј®
    е®§п © бвў ў ®аЈ YOзҐбЄго з БВМ ¬ гд Євгал. <ҐЁ, а §Ја®-
    ¬Ёў தЁЄ®ў Е YOе Їа®вЁў®Ї®бв ў «ҐЁҐ" Єгбв а® © "Їа®¬мі
    «Ґ®бвЁ Є ЇЁв« YO§¬г ў ЇҐаЁ®¤ Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ® © ђ®ббЁЁ,
    ®ЇаҐ¤Ґ «Е« ў¬Ґб⥠б ⥬ Е YOбв®аЁзҐбЄ®Ґ ¬Ґбв® ¤®¬ іҐ © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ,
    ६Ґб «, ¬ гд Євгал Е д ЎаЁЄЁ ў YOбв®аЁзҐ-
    бЄ®¬ а §ўЁвЁЁ д®а¬ Їа®¬лі «Ґ®бвЁ.
    Џ®н⮬г, Є®Ј¤ ў ¤ «мҐ © іҐ¬ ¬л Ўг¤Ґ¬ Ј®ў®аЁвм ў ᮮ⢥в-
    бвўЁЁ б вҐа¬Ё® «®ЈЁҐ © нЇ®еЁ ®" Єгбв а® © "Їа®¬лі« Ґ®бвЁ,
    ¬л ¤® «|л Ї®Ё¬ вм Ґґ Є Є ®¤г YO§ YOбв®аЁзҐбЄЁе д®а¬ ¬ г-
    д Євгал, ў з «м® ©« Е Ґґ д®а¬Ґ Їа®бв® © Є®®ЇҐа жЁЁ ¬Ґ «Є®Ј®
    в®ў а®Їа®Ё§ў®¤ЁвҐ «п Е" Е ў ўЁ¤Ґ ЈҐвҐа®ЈҐ® © Е ®аЈ YOзҐбЄ® ©
    ¬ гд Євгал.
    , ЈҐҐ§ЁбҐ ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄ®Ј®
    вЁЇ Ґ®Ўе®¤Ё¬® в Є|Ґ Ї®¤зҐаЄгвм § 票Ґ ЇҐаҐ®б YO®-
    БВА ® © вҐеЁЄЁ Е YO®бва ®Ј® Є ЇЁв «, ў ®б®ЎҐ®бвЁ
    ў а §ўЁвЁЁ ®б®ўле ®ва б «Ґ © зҐа® © ¬Ґв« «гаЈЁЁ. 'Є, в®в
    |Ґ, YOЁгб, б з «ў Є®¬Ї ЇЇ б ¤ўг¬п ¤агЈЁ¬Ё YO®бва ж ¬Ё,
    <ЄҐ¬® © Е Њ аᥠ«YOᮬ, § ⥬ Ї®б« Ґ¤ЁҐ б ¬®бв®п⥠«м® гзаҐ-
    |¤ ів ап¤ § ў®¤®ў, ЈҐ (Ў «YO§, ®« ®Ј¤л), № іЁабЄЁҐ, Џа®в-
    ўЁбЄЁ ©, "Ј®¤бЄЁҐ Е ¤а. Ћбв ў «пп ў бв®а®Ґ ¤« YO⥠«МГО YOбв®-
    аЁо ЇҐаҐе®¤ Е ЇҐаҐ¤ з нвЁе § ў®¤®ў YO§ агЄ ў агЄЁ Е YO§ ®¤®Ј®
    ЇаЁЄ § ў ¤агЈ® ©, в Є|Ґ Ґ ўбҐЈ¤ г¤ з «YOўго бг¤мЎг б ¬Ёе
    § ў®¤зЁЄ®ў, ¬®|® ўбҐ |Ґ ўЁ¤Ґвм ў нвЁе § ў®¤ е Ї® YOе ®аЈ YO-
    § жЁЁ, б®бв ўг а Ў®зЁе, вҐеЁЄҐ Е Їа. ®¤г YO§ ЇҐаўле жҐва -
    «YO§®ў ле ¬ гд Євга в®ў а®-Є ЇЁв« YOбвЁзҐбЄ®Ј® вЁЇ,
    ў®§ЁЄіЁе ®б®ўҐ ЇҐаҐ®б YO®бва ® © вҐеЁЄЁ, YOбЇ® «м§®-
    ў Еп ®Їлв YO®бва ле ¬ бвҐа®ў Е ў® «м® Ґ¬ле агббЄЁе
    а Ў®зЁе Š६Ґб «ҐЁЄ®ў.
    ќвЁ ¬ гд Євгал в Є|Ґ Ў® «міҐ © з бвмо ў®§ЁЄ« Е ®б®ўҐ
    бв но ६Ґб «Ґле Е" Єгбв але "а §а Ў®в®Є, ® г|Ґ б ЇаЁ-
    ¬ҐҐЁҐ¬ ®Їлв YO®бва ле ¬ бвҐа®ў РОЗСИЛКА ЇЁв «®ў YO®бва -
    ле ЇаҐ¤ЇаЁЁ¬ ⥠«Ґ ©. Ѓ® «міЁбвў® а Ў®зЁе 'г« мбЄЁе Е
    С ™ іЁабЄЁе § ў®¤ е Ґ В® «мЄ® Ї® ®б®ў®¬г Їа®Ё§ў®¤бвўг, ®
    Е Ї® ¤®ЎлзҐ бламп Ўл «Е ў®« м® Ґ¬л¬Ё. '® «мЄ® § Ј®в®ўЄ
    ¤а®ў Е ва бЇ®ав Ўл «Е ®аЈ YO§®ў л з« е ®Ўп§ ⥠«м® ©
    ®Ўа®з® © Ї®ўЁ®бвЁ. 'ҐеЁзҐбЄЁ Їа®жҐбб Їа®Ё§ў®¤бвў
    Ў® «міЁб⢥ § ў®¤®ў Ўл« жҐва «YO§®ў, ® жҐва« YO§®ў Ґ
    Ї® «®бвмо. 'ҐеЁзҐбЄ®Ґ ўгваЁ§ ў®¤бЄ®Ґ а §¤Ґ «ҐЁҐ ваг¤
    а бз «ҐҐЁҐ Їа®жҐбб Їа®Ё§ў®¤бвў ҐЄ®в®але § ў®¤ е Їа®-
    ў®¤Ё «®бм ¤®ў®« м® Ї® «®, е®вп Ґ 楫 YOЄ®¬. ЏаЁ¬Ґп «YOбм ЇаЁ-
    ¬ЁвЁўлҐ ¬Ґе YOзҐбЄЁҐ ¤ўЁЈ ⥠«Е Е ¬ іЁл. Џ® § 票о
    Їа®¤гЄжЁЁ з БВМ Ґґ, ®б®ЎҐ®, ЇаЁ¬Ґа, § ў®¤ е ЂЄҐ¬л
    (Ї® «®б®ў®Ґ Е Єа®ўҐ« 쮥 |Ґ «Ґ§®, |Ґ« Ґ§лҐ бв ўЁ, бЄ®ў®а®¤л,
    пЄ®ап Е Їа.), і «ў®« мл © ал®Є. '®аг¤Ё © ле Е ®аг-
    |Ґ © ле § ў®¤®ў, ЇаҐЁ¬гйҐб⢥® б § ў®¤®ў Њ аᥠ«Еб, Їа®-
    ¤гЄжЁп - ЇгіЄЁ, п¤а, Ја вл (Єбв Ве бЄ § вм, ®зҐм Ї «®е®Ј®
    Є зҐбвў) - і «ў Є §г, ® Е нвЁ § ў®¤л ўл¤Ґ« лў «Е § зЁвҐ« 쮥
    Є® «YOзҐбвў® ЇаҐ¤¬Ґв®ў іЁа®Є®Ј® Ї®вॡ« ҐЁп ў® «м® ©
    ал®Є.
    ЏҐаў® © Е YOЎ® «Ґґ Їа®бв® © д®а¬® © ®аЈ YO§ жЁЁ" ЄагЇ® © "
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ, Є®в®аго Ј« ўл¬ ®Ўа §®¬ ®Ўа Ве «ўЁ¬ YOҐ
    ЏҐва 1, Ўл «® гбва® © бвў® Є §Ґле Їа®¬лі« Ґле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ ©.
    , ®ҐлҐ г|¤л, ᮧ¤ YOҐ д «®в, ЇҐаҐгбва® © бвў® а¬ЁЁ,
    бвந⥠«мбвў® Ј®а®¤®ў вॡ®ў« Е Ўлбвале ¬Ґа ® гбЁ «ҐЁо
    Їа®¬лі «Ґ®Ј® Їа®Ё§ў®¤бвў. 'Є, ᮧ¤ овбп ®аг|Ґ © лҐ Е
    ¬Ґв «« гаЈЁзҐбЄЁҐ § ў®¤л ЏҐва®ўбЄЁ ©, 'Ґбва®аҐжЄЁ ©, ЋевҐ-
    бЄЁ ©, 'г «мбЄЁ ©. Ќ "а" Ґ ᮧ¤ овбп Є §ҐлҐ Ј®алҐ § ў®¤л.
    YO§ Є®в®але YOЎ® «Ґґ ЄагЇлҐ" ЄвгббЄЁ © Е С ™ ¬ҐбЄЁ ©. ЉагЇл¬Ё
    Є §Ґл¬Ё ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬Ё Ўл «Е Ї АГБ п д ЎаЁЄ ў Њ®бЄўҐ,
    ᥠ«YOваҐлҐ § ў®¤л ў С ™ § Е Е оЈҐ, ап¤ § ў®¤®ў б⥪®« мле
    (Ў ⮬ зЁб «Ґ YOЎ®« Ґґ ЄагЇл © § ¬ҐЁвл © ЏҐвҐаЎгаЈбЄЁ ©,
    бгйҐбвўгойЁ © ¤® бЁе Ї®а), ЇЁб祡㬠|ле, бгЄ®ле,
    в Ў зло, іҐ «Є®ўле Е Їа. Ћ а §¬Ґа е нвЁе Є §Ґле ЇаҐ¤
    ЇаЁпвЁ © ¬®|® бг¤Ёвм Ї® в ЄЁ¬ жЁда ¬: Є ¤ҐўпвЁ ЇҐа¬бЄЁ¬
    Ј®ал¬ § ў®¤ ¬ Ўл «® ЇаЁЇЁб ® 25 влб. ЄаҐбвмп, 'Ґбва®
    аҐжЄ®¬ § ў®¤Ґ а Ў®в «® 683 а Ў®зЁе, Є 'г« мбЄ®¬г § ў®¤г Ўл «®
    ЇаЁЇЁб ® 508 ¤ў®а®ў ЄаҐбвмп, Ї агб® © д ЎаЁЄҐ ў Њ®бЄўҐ
    а Ў®в «® тисяча сто шістьдесят два 祫 ®ўҐЄ. "Бва®ҐлҐ Є §ҐлҐ бதбвў,
    нвЁ § ў®¤л а Ў®в «Е б Ї®¬®ймо YO®бва ле ¬ бвҐа®ў Е агббЄЁе
    а Ў®зЁе Е ЄаҐбвмп, ЇаЁЇЁблў Ґ¬ле § ў®¤л, Є Є
    "Ј®б㤠ॢг б« г|Ўг ".
    Ћ¤ Є® ¤®ў® «м® бЄ®а® ЇаЁі« ®бм ®вЄ § вмбп ®в в Є® © ®аЈ YO§ жЁЁ
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ, Ї®-ўЁ¤Ё¬®¬г, YO§-§ ва㤮бвЁ гЇа ў« ҐЁп
    ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬Ё, а Ў®в ойЁ¬Ё Ґ Ј®бг¤ абвўҐл ©,
    з бвл © ал®Є. , АгЄ е Ј®бг¤ абвў ®бв «YOбм Ј« ўл¬
    ®Ўа §®¬ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп, ®Ўб «г|Ёў ойЁҐ г|¤л Ј®бг¤ абвў -
    ®аг|Ґ © лҐ, ¬Ґв «« гаЈЁзҐбЄЁҐ, ЇгіҐзлҐ, Ј®алҐ, Ї®а®е®ўлҐ
    Е ҐЄ®в®алҐ ¤агЈЁҐ.Џ®б⥯Ґ® (§ зЁвҐ «м п з БВМ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ ©,
    а Ў®в ўіЁе іЁа®ЄЁ ©, з бвл © ал®Є, ў ®б®ЎҐ®бвЁ
    «ҐЈЄ® © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ, ЇҐаҐ¤ Ґвбп ®ЇаҐ¤Ґ «Ґле
    гб «®ўЁпе Ї®« 짮ў Еп з бвл¬ «Їжак ¬.
    , ¬ҐбвҐ б ҐЎ® «міЁ¬ зЁб« ®¬ ЇаҐ|¤Ґ бгйҐбвў®ў ўіЁе ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ ©
    ў®§ЁЄ Ґв, в ЄЁ¬ ®Ўа §®¬, б ®¤® © бв®а®л, ®б®Ў п
    ЈагЇЇ ЄгЇҐзҐбЄЁе ¬ гд Євга, а Ў®в ойЁе ў® «м® Ґ¬®¬
    ва㤥, б ¤агЈ® © - в Є §лў Ґ¬лҐ "Ї®бҐббЁ®лҐ ¬ г-
    д Євгал "., 1723 Ј. YO§¤ Ґвбп ®ЎйҐҐ а бЇ®ап|ҐЁҐ, зв®Ўл" Є §ҐлҐ
    д ЎаЁЄЁ "ЇҐаҐ¤ ў вм" Ї авЁЄг «па묫 Їжак ¬ "®в¤Ґ« м®
    Е "Е Є®¬Ї YOп¬. ѓ «ўл¬ Є®вЁЈҐв®¬ нвЁе Є®¬Ї Е © Е ®в¤Ґ« мле
    ЇаҐ¤ЇаЁЁ¬ ⥠«Ґ © Ўл« Е ЄгЇжл, Ї®б ¤бЄЁҐ, YO®бва ЖЛ,
    YO®Ј¤ ¤ў®апҐ. 'Є, № § бЄ п бгЄ® п Є §Ґ п ¬ гд Євга
    Ўл «ЇҐаҐ¤ ЄгЇжг ЊЁЄ« 異г, ¤агЈ п - ЄгЇжг ™ ҐЈ®-
    «Ег, Ўг¬ | п ¬ гд Євга ў ЏҐвҐаЎгаЈҐ - Њ б« ®ўг Е
    '® «®¤®ўЁЄ®ўг, ¬®бЄ®ўбЄЁҐ Ї®« ®вплҐ § ў®¤л - ЄгЇҐзҐбЄ® ©
    Є®¬Ї ЇЇ - Ђ¤аҐо 'гаЄҐ, -лЎ «мйЁЄ®ўг Е ¤а. € § ¤ў®ап-
    бЄЁе Їа®¬лі «Ґле Є®¬Ї Е © YOЎ®« Ґґ ЄагЇ п іҐ ​​«Є®ў п
    ¬ гд Євга Ўл «®аЈ YO§®ў Ја 䮬 ЂЇа ЄбЁл¬,? -
    дЁа®ўл¬ Е '® «бвл¬. ЉагЇҐ © іЁ¬ YO®бва л¬ ЇаҐ¤ЇаЁЁ¬ ⥠«Ґ¬
    Ўл «ў« ¤Ґ «Ґж ҐбЄ®« мЄЁе ¬ гд Євга '¬Ґб, бв®пўіЁ ©
    в Є|Ґ ў® Ј «ўҐ Є®¬Ї ЇЇ YO§ агббЄЁе ЄагЇле ЄгЇж®ў.
    "ЌҐ§ влҐ" YO¬Ґ в®аЈ®ў®Ј® ЄгЇҐзҐбвў, ЇаЁв®¬ Ї®звЁ YOбЄ «озЁвҐ« м®
    агббЄ®Ј®, ЇҐбвапв б।Ё бЇЁбЄ®ў ЇаҐ¤ЇаЁЁ¬ ⥠«Ґ ©
    ЇҐва®ўбЄ® © нЇ®еЁ. ќв® YO¬Ґ «® ¬Ґбв® Є Є Ї® ®в®іҐЁо
    Є з бвл¬ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп¬, гбва YOў Ґ¬л¬ б ¬®бв®п⥠«м®, в Є
    Е Ї® ®в®іҐЁо Є аҐ¤гҐ¬л¬ Є §Ґл¬.
    - БВМ д ЎаЁЄ гбва YOў «бм 楫 YOЄ®¬ "бў®Ё¬ Є®ів®¬",
    з БВМ - «YOім б Ї®б®ЎЁҐ¬ ®в Є §л. 'Є, ў гЇ®¬пгв® © ЄагЇ® ©
    Є®¬Ї ЇЇ? дЁа®ў гз।ЁвҐ «п¬Ё ў« ®|Ґ Ўл «Є ЇЁв« ў
    81,3 влб. агЎ. Е Ї®б®ЎЁҐ ®в Є §л - 36,7 влб. агЎ. , Є®¬Ї ЇЇ
    '¬Ґб гз।ЁвҐ «п¬Ё ўҐбҐ® Ўл« ® 46 влб. агЎ. (Ў ⮬ зЁб «Ґ
    б ¬л¬ ЄагЇл¬ Ї © йЁЄ®¬, ЊЁЄ «пҐўл¬, 12 влб. агЎ.) Е
    5 влб. агЎ. Ї®б®ЎЁ © ®в Є §л. С ™ ЇЁв «Є®¬Ї ЇЇ YOЈ®« м®Ј®
    § ў®¤ '®¬Ё «Е б®бв ў« п «33 влб. агЎ., Ї® «®вп® © д ЎаЁЄЁ
    ѓ®з а®ў - 142 влб. агЎ.
    'ЄЁ¬ ®Ўа §®¬, ЇаЁЁ¬ п ў® ўЁ¬ YOҐ 楮бвм ¤ҐҐЈ в®Ј®
    ўаҐ¬ҐЁ, ¬®|® бзЁв вм, зв® ў ®аЈ YO§ жЁо Їа®¬лі «Ґле
    ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ © ўЄ «¤лў« YOбм ЄагЇлҐ Є ЇЁв «л ў ЇҐаҐў®¤Ґ
    ᮢ६ҐлҐ ¤ҐмЈЁ ¤® ¬Ё «« YO® Е Ў® «Ґґ агЎ« Ґ ©. "ЏҐаў® з« м®Ґ
    Є®Ї «ҐЁҐ", Ї®-ўЁ¤Ё¬®¬г, ¤®бвЁЈ «® г|Ґ ¤®бв в®зле
    Ї® ⮬㠢६ҐЁ а §¬Ґа®ў. Ќ® а §ўЁвЁҐ ¬ гд Євга® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ
    Їа®Ёб室Ё «® ў гб« ®ўЁпе ЄаҐЇ®бв® © е®§п © б⢥® ©
    бЁб⥬л. Ћб®ўл¬ ў®Їа®б®¬ ®бв ў «бп Ґ¤®бв в®Є бў®Ў®¤®Ј®
    Е Єў «YOдЁжЁа®ў ®Ј® Їа®¬лі« Ґ®Ј® а Ў®зҐЈ®.
    , ЇҐаўлҐ ¬ гд Євга б ЇаЁ¬ҐҐЁҐ¬ ЄаҐЇ®бв®Ј® ваг¤
    ®б®Ўле гб «®ўЁпе ў®§ЁЄ Ґв ®б®ў ЇЇ гЄ § одна тисяча сімсот двадцять один Ј.
    ® ¤®§ў® «ҐЁЁ" ¤ «п а §¬®|ҐЁп § ў®¤®ў Є Є і« пеҐвбвўг, в Є
    Е ЄгЇҐжЄЁ¬ «о¤п¬ Є ⥬ § ў®¤ ¬ ¤ҐаҐўЁ Ї®ЄгЇ вм Ґў®§Ўа ®
    б Ї®§ў® «ҐЁп ЎҐаЈ- Е ¬ гд Євга-Є®« «ҐЈЁЁ в®Є¬® Ї®¤
    в Є®о Є®¤ЁжЁҐ ©, ¤ Ўл ⥠¤ҐаҐўЁ ўбҐЈ¤ Ўл «Е г|Ґ ЇаЁ вҐе
    § ў®¤ е Ґ®в «гз®". 'Є ®Ўа §гҐвбп ®б®Ўл © ўЁ¤ ¬ гд Євга,
    Ї® «гзЁўіЁе Ї®§¤ҐҐ §ў YOҐ" Ї®бҐббЁ®ле ".Џ®бҐббЁ®
    л¬Ё бв «Е §лў вмбп з бвлҐ ЄгЇҐзҐбЄЁҐ Е" Е ЎлўіЁҐ Є §слҐ
    § ў®¤л, Є®в®алҐ ЇҐаҐ¤ ў «YOбм ў Ї®« 짮ў YOҐ з бвл¬
    «Їжак ¬ б® бв஥Ёп¬Ё, §Ґ¬« Ґ ©, YO®Ј¤ ¤ҐҐ|® © бб㤮 © Е б Їа ў®¬
    Ї®ЄгЇЄЁ ЄаҐбвмп гЄ § ле гб «®ўЁпе. Џ®бҐббЁ®лҐ
    ў «¤Ґ« мжл Ї® «гз« Е ®бў®Ў®|¤ҐЁҐ ®в ®Ўп§ ⥠«м® © Ј®бг¤ аб⢥® ©
    б «г|Ўл, ®в« ®Ј®ў, в ¬®|ҐлҐ «мЈ®вл Е Їа.
    Ћб®ЎҐ®бвЁ ®аЈ YO§ жЁЁ Е Ї® «®|ҐЁп Ї®бҐббЁ®ле а Ў®зЁе
    Ўл «Е б« Ґ¤гойЁҐ. ЉаҐбвмпҐ Ўл «Е" ЄаҐЇЄЁ "Ґ ў« ¤Ґ «мжг,
    ЇаҐ¤ЇаЁпвЁо, ®Ё Ґ ¬®Ј «Е Їа®¤ ў вмбп ®в¤Ґ« м® ®в ҐЈ®
    Е б®бв ў «п« Е б YO¬ Ґа §¤Ґ «м®Ґ 楫 ®Ґ. , БҐ Їа®Ё§ў®¤бвў® Ї®
    бҐббЁ®ле § ў®¤®ў 室Ё «®бм Ї®¤ Є®ва®« Ґ¬ Їа ўЁвҐ «мбвў.
    А §¬Ґал, ЇаҐ¤¬Ґвл РОЗСИЛКА зҐбвў® ўла Ў®вЄЁ Їа®¤гЄв®ў ўЇ «®вм,
    ЇаЁ¬Ґа, ¤® ®ЇаҐ¤Ґ «ҐЁп іЁаЁл Е ¤®Ўа®в®бвЁ бгЄ®, гб« ®ўЁп
    бЎл⠯தгЄв, а §¬Ґал § а Ў®в® © Ї «вл Е гб« ®ўЁп а Ў®вл -
    ўбҐ н⮠室Ё «®бм Ї®¤ Є®ва®« Ґ¬ Šॣ㠫YOа®ў« ®бм
    Їа ўЁвҐ «мбвў®¬.
    ЏаЁ в ЄЁе гб «®ўЁпе Ї®бҐббЁ®лҐ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп ЇаҐ¤бв ў« п «Е
    б®Ў® © ¬ «®Ї®¤ўЁ|л © Е ҐЄ ЇЁв« YOбвЁзҐбЄЁ © ЇЇ а в.
    , «¤Ґ« Ґж Ўл «бўп§ ЇаҐ|¤Ґ ўбҐЈ® ®Ўп§ ⥫ мл¬Ё гб «®ўЁп¬Ё
    Є® «YOзҐбвў РОЗСИЛКА зҐбвў Їа®Ё§ў®¤бвў в®ў а, ҐЈ® а б楪 ¬Ё,
    Ї®бв ўЄ® © Е в. Ї. Ћ Ўл «бўп§« YOз®бвмо ®ЇаҐ¤Ґ «Ґ®Ј®
    б®бв ў ЇаЁЇЁб ле Є ЇаҐ¤ЇаЁпвЁо а Ў®зЁе. Џ® «®|ҐЁҐ Ї®бҐббЁ®ле
    Е ЇаЁЇЁбле а Ў®зЁе Ўл «® ўҐбм¬ вп|Ґ« ®Ґ. ЋзҐм
    з бв® ў®§ЁЄ «Е ў®« ҐЁп, Їа®Ёб室Ё «Е ў®ббв Еп а Ў®зЁе. ‡ а Ў®в п
    Ї «в Ўл« YOзв®|: ¬г|зЁ ¬ - ®в 4 а.50 Є, ¤®
    8 а. 50 Є. ў ¬Ґбпж, |ҐйЁ ¬ - 2-3 агЎ. ў ¬Ґбпж. ЌҐЄ®в®алҐ
    § ў®¤зЁЄЁ ᮤҐа| «Е а Ў®зЁе ўбҐ¬ Ј®в®ў®¬ Е Ї« Ве «Е § YOе
    Ї®¤ Ве, Є Є Ї®¬ҐйЁЄ § бў®Ёе ЄаҐЇ®бвле, а Ў®зЁҐ ¤® «|л
    Ўл «Е ҐЈ® а Ў®в вм Ї® YO§ўҐбв® © в ЄбҐ. , Ла Ў®в лҐ ¤ҐмЈЁ
    § зЁб «п« YOбм ў Ї®¤ вм, Е агЄЁ ўл¤ ў «®бм« YOім ҐбЄ® «мЄ® Є®ЇҐҐЄ.
    С ™ |¤л © Ї®бҐббЁ®л © а Ў®зЁ © § ва зЁў «§ ў®¤бЄго
    а Ў®вг ¤® 260 ¤Ґ © ў Ј®¤, ҐЄ®в®алҐ ®вЇгбЄ «YOбм Ї®« ҐўлҐ
    а Ў®вл 1-2 ¬Ґбпж. -в® Є б Ґвбп Їа®¤® «|ЁвҐ« м®бвЁ а Ў®зҐЈ®
    ¤п, В® ®ЎлЄ®ўҐ® а Ў®в «Е Ї® 11-13 Е ¤ |Ґ Ї® 15 з б®Є
    ў бгвЄЁ Е Ў® «Ґґ. ЏаЁ¬Ґп «бм бЁб⥬" га®Є®ў ", Ў« Ј®¤ ап
    祬㠧 ў®¤бЄЁ¬ а Ў®зЁ¬ ЇаЁе®¤Ё «®бм YOбЇ®« ПВМ Ј®¤®ўго ўла Ў®вЄг
    Е § ¬ «®« ҐвЁе Е § бв аЁЄ®ў. ЋзҐм іЁа®Є® ЇаЁ¬Ґп «бп
    ваг¤ ¬ «®« ҐвЁе. , ¬Ґб⥠б ⥬ § ў®¤зЁЄ Ґ YO¬Ґ «Їа ў гў®« YOвм
    а Ў®зЁе Е б®Єа вЁвм Їа®Ё§ў®¤бвў®.
    Ќ Є®Ґж, Ї®б «Ґ¤Ё¬ ўЁ¤®¬ ЄаҐЇ®бв® © Їа®¬лі« Ґ®бвЁ
    пў «п« YOбм ў®взЁлҐ Ї®¬ҐйЁзмЁ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп, а Ў®в ўіЁҐ YOб-
    Є «озЁвҐ« м® ЄаҐЇ®бвл¬ ва㤮¬ ЇаЁ ¤ «Ґ| ўіЁе Ї®¬ҐйЁЄг
    ЄаҐбвмп. Џ®¬ҐйЁзмЁ ¤ў®апбЄЁҐ ¬ гд Євгал Ўл «Е ба ўЁвҐ« м®
    ¬ «® а бЇа®бва Ґл ў ЇҐва®ўбЄго нЇ®ег, Ґб« Е Ґ бзЁв вм
    зЁб⮠䥮¤ «м®-ў®взЁле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ ©, Ґ ®бпйЁе ҐйҐ
    е а ЄвҐа ¬ гд Євга (ўЁ®ЄгаҐлҐ, Ї®в ілҐ), YO§ б®Ўб⢥®
    ¬ гд Євгале ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ © - ЇаҐЁ¬гйҐб⢥® бгЄ®лҐ.
    "Ў®апбЄЁҐ ¬ гд Євгал бв« Е Ў® «міҐ а §ўЁў вмбп
    «YOім б® ўв®а® © Ї®« ®ўЁл XVIII ў., Ў ЇҐаЁ®¤ гбЁ «ҐЁп ¤ў®апбЄ® ©
    Ї®Єа®ўЁвҐ «мб⢥® © Ї®« YOвЁЄЁ, ўЇ «®вм ¤® 1840-1850 ЈЈ.,
    Ї®б «Ґ 祣® ®Ё зЁ ов ®Є®з ⥫ м® YO§|Ёў вм ᥡп.
    3. € в®ЈЁ бвந⥠«мбвў ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга.
    "« П ЏҐва 1
    § ¤ зЁ ®Ў®а®л БВА л Е Ў®амЎ § ЏаЁЎ «вЁЄг Е Ђ§®ўбЄ®Ґ
    ¬®аҐ ў ЇҐаўго ®зҐаҐ¤м ўл¤ўЁЈ «Е Ґ®Ўе®¤Ё¬®бвм а §ўЁвЁп
    ¬Ґв «« гаЈЁзҐбЄ® © Їа®¬лі «Ґ®бвЁ. ќвЁ¬ Ўл «® ®Ўгб« ®ў «Ґ®
    а ᳨२Ґ 'г «мбЄЁе, § ў®¤®ў, Ѓ®аЁбЄ®Ј® § ў®¤ г, ®а®Ґ|, Ї®бва® © Є ЇгіҐзле
    § ў®¤®ў ў Њ®бЄўҐ Е ЏҐвҐаЎгаЈҐ, Ї®бва® © Є ЄагЇҐ © іҐЈ® 'Ґбва®-
    аҐжЄ®Ј® § ў®¤ ¤ «п ўл¤Ґ« ЄЁ ®аг|Ёп Е ¤агЈЁе ¬Ґв «« YOзҐбЄЁе
    YO§¤Ґ «Е ©. Ќ® YOЎ® «міҐҐ § 票Ґ ў а §ўЁвЁЁ ¬Ґв« «гаЈЁзҐбЄ® ©
    Їа®¬лі «Ґ®бвЁ б® ўаҐ¬Ґ ЏҐва 1 Ї®« гз Ґв "а".
    Љгбв алҐ а §а Ў®вЄЁ аг¤л "а" Ґ ўҐ «YOбм ҐйҐ ¬®Ј®
    а Ґґ, ®б®ЎҐ® ў ¬Ґбв е бв но аг¤ле а §а Ў®в®Є, ў "зг¤бЄЁе
    Є®Їпе "• - • 11 ўў. АгббЄЁҐ ЄаҐбвмпҐ-Є®« ®Ё§ в®ал, ЇҐаҐбҐ «пўіЁҐбп
    "А" YO§ ®ўЈ®а®¤бЄЁе, ВГ «мбЄЁе, ®« ®ҐжЄЁе
    а © ®®ў, ЇаЁ®бЁ «Е" а "ўлЄЁ Ї® ЇҐаҐа Ў®вЄҐ ¬Ґв« «®ў,
    ЇаЁ®ЎаҐвҐлҐ தЁҐ, Е гбва YOў «Е §¤Ґбм ЇаЁ¬ЁвЁўлҐ
    ¤®¬Ёжл ¤ «п ўлЇ« ўЄЁ |Ґ «Ґ§. Ќ ¬Ґв «« гаЈЁзҐбЄЁҐ Ў®Ј вбвў
    "А" ¬®бЄ®ўбЄ®Ґ Їа ўЁвҐ «мбвў® ®Ўа Ве« ® ўЁ¬ YOҐ ҐйҐ ў
    XV ў., ® Ј «ўл¬ ®Ўа §®¬ ¤®Ўлзг ¤а Ј®жҐле ¬Ґв« «®ў,
    бҐаҐЎа, ў Є®в®а®¬ ®® ®б®ЎҐ® г|¤ «®бм. € ў III ў тисячу чотиреста дев'яносто одна Ј.
    ®вЇа ўЁ «бЇҐжЁ« МГО нЄбЇҐ¤ЁжЁо "а㤮§ в楢" ¤ «п Ї®ЁбЄ®ў
    бҐаҐЎапле аг¤. ќЄбЇҐ¤ЁжЁп ®Ў аг|Ё «ў¬Ґбв® бҐаҐЎап® ©
    ¬®¤го аг¤г а®ЄҐ-л «м¬Ґ, Ј¤Ґ Е Ўл« гбв஥ § ў®¤. , XVI ў.
    Ї®ЁбЄ ¬Ё аг¤л "а" Ґ § YO¬ «YOбм 'ва®Ј ®ўл. - аЁ ЊЁе Е «
    "Ґ¤®а®ўЁз Е А« ҐЄбҐ © ЊЁе © «®ўЁз Ґ®¤®Єа В®, ® ЎҐ§аҐ§г« мв В®
    Ї®бл «« Е "а" "а㤮§ в楢" YO§ YO®бва ле ¬ бвҐа®ў
    ¤ «п Ї®ЁбЄ®ў аг¤л. Џ®б «Ґ ¬®ЈЁе Ґг¤ зло Ї®ЁбЄ®ў Ј« YOз -а㤮§ в楢
    ў 1635 Ј. ¬®бЄ®ўбЄЁ © "Ј®бвм" 'ўҐвҐіЁЄ®ў
    ®вЄал «¤ў Ў®Ј вле ¬Ґбв®а®|¤ҐЁп ¬Ґ¤Ё ४ е Я © ўҐ Е С ™ ¬Ґ.
    Ќ® В® «мЄ® ЏҐва 1 ЇаЁЁ¬ Ґв ॳЁвҐ« млҐ Е гбЇҐілҐ ¬Ґал ¤ «п
    ®аЈ YO§ жЁЁ ¬Ґв «« гаЈЁзҐбЄ® © Ў §л "а" "|Ґ ў 1696 Ј.
    ® ®вЇа ў «пҐв га« мбЄго аг¤г YOбб «Ґ¤®ў YOҐ § Ја YOжг Е
    ®ЇлвлҐ Ї «ўЄЁ 'г« мбЄЁ © § ў®¤. Ѓл «Е ¤ л ®в§лўл ® ўлб®Є®¬
    Є зҐбвў® аг¤л. , 1698 Ј. ЏҐва 1 зЁ Ґв Ї®бва® © Єг ЇҐа-
    ў®Ј® § ў®¤, ४Ґ ЌҐ © ўҐ, зҐаҐ§ Ј®¤ - ўв®а®Ј® § ў®¤,
    ४Ґ С ™ ¬ҐЄҐ, § ⥬, ў 1 702 Ј., - "ЄвгббЄ®Ј® Е А« Ї ҐўбЄ®Ј®
    § ў®¤®ў. , Ї®б «Ґ¤бвўЁЁ ЌҐўмпбЄЁ © § ў®¤ Ўл« ЇҐаҐ¤ ў б®Ўб⢥®бвм
    ВГ «мбЄ®¬г ®аг|Ґ © ®¬г ¬ бвҐаг Ђвгд쥢г (" Ґ¬Ё¤®ўг),
    Є®в®ал © Ї®бва®Ё « 'ЈЁ« мбЄЁ © § ў®¤. , Лб®Є®Ґ Є зҐбвў®
    га «мбЄ® © аг¤л Е згЈг ®ЎҐбЇҐзЁ« ® гбЇҐе ¬Ґв «« гаЈЁЁ "а".
    "« П Ў «о¤ҐЁп Е ®аЈ YO§ жЁЁ ¤Ґ« ЏҐва Ї®бл «Ґв" а "
    в®Ј¤ іЁе § в®Є®ў ¬Ґв «« гаЈЁЁ, б з « 'вЁйҐў, § ⥬
    ѓҐЁж, ¬®Ј® ᤥ «ўіЁе ¤« п а §ўЁвЁп Їа®¬лі «Ґ®бвЁ.
    ЏаЁ ЏҐвॠI "а" Ґ Ўл «® 11 |Ґ« Ґ§®¤Ґ «вҐ« мле Е ¬Ґ¤ҐЇ «ўЁ« мле
    § ў®¤®ў. 'ЄЁҐ |Ґ § ў®¤л Ўл «Е ў' г« мбЄ®¬, Ћ «®ҐжЄ®¬, Њг஬᪮¬, ѓ| вбЄ®¬ а © ® е, ў ЏҐвҐаЎгаЈҐ.
    Џ® «®вплҐ § ў®¤л зЁб« ®¬ 15 а бЇ® «Ј« YOбм Ј «ўл¬ ®Ўа §®¬
    ў Њ®бЄ®ўбЄ®¬ а © ®Ґ, 11 Є®|ҐўҐле - ў Њ®бЄўҐ, ў
    Љ®бв஬᪮¬ Е џа®б «ўбЄ®¬ а © ® е, іҐ« Є®ўлҐ - ў Њ®бЄўҐ,
    еЁ¬ЁзҐбЄЁҐ Е бЄЁЇЁ¤ алҐ - ў Њ®бЄўҐ, 'ўҐаЁ, ђп§ Е Е ¤а.
    Ља®¬Ґ в®Ј®, ў®§ЁЄ ів бгЄ®лҐ, ЇЁб祡㬠|лҐ, б⥪® «млҐ,
    іҐ «Є®ўлҐ, ®Ў® © лҐ, д ад®а®ўлҐ, в Ў злҐ Е Їа®зЁҐ д ЎаЁЄЁ.
    , 'YOЎЁаЁ ®аЈ YO§гҐвбп а §а Ў®вЄ бҐаҐЎа®-бўЁж®ўле
    аг¤ Е Ї «ўЄ YOе ў ЌҐазЁбЄҐ Е в. ¤ ..
    'Є®ўл Ўл «Е ®б®ўлҐ вЁЇл Е Їа ў« ҐЁп Їа®¬лі «Ґ®бвЁ,
    бд®а¬Ёа®ў ўіҐ © бп б® ўаҐ¬ҐЁ ЇҐва®ўбЄ® © ¬ гд Євгал.
    ЋЁ, Є Є ¬л ўЁ¤Ґ «Е, § зЁвҐ« м® а біЁап «Е Їа®¬лі« Ґ®Ґ
    Їа®Ё§ў®¤бвў®, бгйҐбвў®ў ўіҐҐ ¤® нв®Ј® ўаҐ¬ҐЁ, Е Ї® зЁб «г
    бў®Ґ¬г Е Ї® ®ўл¬ ®ва б «п¬ Їа®Ё§ў®¤бвў. Њ®ЈЁҐ YO§ нвЁе
    ®ва б «Ґ © YO¬Ґ« YOбм Е ў ¤®ЇҐва®ўбЄго нЇ®ег, ® б® ўаҐ¬ҐЁ ЏҐва
    ®Ё Ї® «гзЁ« Е Бе «мҐ © Іє © В®« з®Є ¤ «п бў®ҐЈ® а §ўЁвЁп. ЌҐ
    YO¬ҐҐвбп бЄ® «мЄ®-YOЎг¤м в®зле ¤ ле ® зЁб« Ґ ¬ гд Євга,
    ў®§ЁЄіЁе ЇаЁ ЏҐваҐ. Ќ YOЎ® «Ґґ з бв® ЇаЁў®¤Ё¬лҐ жЁдал
    ЉЁаЁ «®ў ¤ ов 233 ¬ гд Євгал Є Є®жг - абвў®ў Еп ЏҐва,
    ® жЁдал нвЁ ¤ «п ҐЄ®в®але ®ва б« Ґ ©, ҐўЁ¤Ё¬®¬г, § зЁвҐ «м®
    ЇаҐг¬ҐміҐл, б ¤агЈ® © бв®а®л, ў YOе Ї®Ї «Е ҐЄ®в®алҐ
    ¬Ґ «ЄЁҐ ЇаҐ¤ЇаЁпвЁп Ґ¬ гд Євга®Ј® Ве. Џ® ¤агЈЁ¬ ¤ л¬,
    YO§ 195 YOЎ® «Ґґ ЄагЇле ¬ гд Євга Ўл« ® 10 бгЄ®ле,
    9 Ї® «®впле, 7 іҐ« Є®ўле, 5 Є®|ҐўҐле, 4 ЇЁб祡㬠|ле,
    3 ®аг|Ґ © ле.
    Ќ®ўҐ © іЁҐ а Ў®вл (®б®ЎҐ® Ї® Ґ¤ ў® ®Ў аг|Ґл¬ аеЁў ¬
    ЃҐаЈ-Є® «« ҐЈЁЁ, в Є|Ґ Њ гд Євга-Є® «« ҐЈЁЁ) Ї®§ў® «пов
    ЇаҐ¤Ї® «Ј вм ҐбЄ®« мЄ® ¬ҐміҐҐ Є® «YOзҐбвў® ЄагЇле, зЁбв®
    ¬ гд Євга®Ј® вЁЇ Їа®¬лі «Ґле ЇаҐ¤ЇаЁпвЁ © ў ЇҐва®ў
    бЄго нЇ®ег, 祬 гЄ § п жЁда ЉЁаЁ «®ў. Ќ® ўбҐ |Ґ нв®
    㬥쳥ЁҐ Ґ бв® «мЄ® § зЁвҐ« м®, зв®Ўл YO§¬ҐЁвм е а ЄвҐа
    Е Ја®¬ ¤®Ґ § 票Ґ бвந⥠«мбвў ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга.
    'Є, ®ЎйЁ © ЇҐаҐб¬®ва Є® «YOзҐб⢥ле YOв®Ј®ў ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга,
    Їа®Ё§ўҐ¤Ґл © ‡ ®§ҐабЄ® ©, ¤ «Ґ б« YOіЄ®¬ Ў® «мі®Ґ
    ®вЄ «®ҐЁҐ ®в ЇаЁўҐ¤Ґле ўліҐ бв но YOбзЁб« ҐЁ © ЉЁ-
    аЁ «®ў Е ¤агЈЁе. Џ® ®ўл¬ ¬ вҐаЁ «¬ ‡ ®§ҐабЄ п бзЁв«
    205 ¬ гд Євга, YO§ Є®в®але 90 0/0 ў®§ЁЄ «Е Є §ҐлҐ
    б।бвў YO115 (57%) - з бвлҐ Є ЇЁв «л. Џ® ®ва б «п¬
    35% ЇаЁе®¤Ёвбп ¬Ґв «« гаЈЁо Е 16% - ⥪бвЁ «МГО
    Їа®¬лі «Ґ®бвм. € § гЄ § ®Ј® зЁб «§ Єал« YOбм ¤® ᬥавЁ
    ЏҐва 1 11 ¬ гд Євга Е 7 Ґ а Ў®в «Е. Ќ Є®Ґж, ᢥае YOбзЁб «Ґле
    205 ¬ гд Євга ЇаҐ¤Ї® «Ј« ®бм Є ®вЄалвЁо, ® Ґ
    ®вЄал «®бм 45 ¬ гд Євга.
    ... б «Е ЇаЁпвм ў® ўЁ¬ YOҐ, зв® Ї® ⥬ |Ґ ¤ л¬ ‡ ®§Ґа-
    бЄ® © Є® ўаҐ¬ҐЁ ЏҐва 1 YO¬Ґ «бм 21 ¬ гд Євга, ®б®ў п
    ў XVII ў.(YO§ YOе 4 Є §Ґле Е 17 з бвле), В® бв Ґв пбл¬.
    зв® В® «з®Є, ¤ л © ЏҐв஬ 1 Є 㢥« YO票о зЁб «¬ гд Євга
    б 21 ¤® 205 Ўл «¤®бв в®з® ¬®йл ©, зв®Ўл §« ®|Ёвм ®б®ўг
    ®ў®Ј® ЇҐаЁ®¤ ў а §ўЁвЁЁ Їа®¬лі «Ґ®бвЁ - ¬ гд Євга®Ј®
    ЇҐаЁ®¤, ў в®з®¬ г箬 нЄ®®¬ЁзҐбЄ®¬ Ї®Ё¬ ЇЇ нв®Ј®
    б «®ў. С ™ ⮬г |Ґ б ¬ ‡ ®§ҐабЄ п ЇаЁ§ Ґв, зв® Ґ¬лҐ а Ў®зЁҐ
    YO¬Ґ «YOбм ў® ўбҐе ЎҐ§ YOбЄ« озҐЁп ЇҐва®ўбЄЁе ¬ гд Євга е
    Е "ўбо¤г б®бв ў« п «Е ®б®ўго Їа®Ё§ў®¤б⢥го Бе« г ".
    "АгЈЁ¬Ё б« ®ў ¬Ё, ¬л ¤® «|л ЇаЁ§ вм, зв® ЇҐва®ўбЄ® ©
    ¬ гд Євга® © Ўл «ўЇҐаўлҐ §« ®|Ґ Є ЇЁв «YOбвЁзҐбЄЁ © гЄ« ¤
    ў Їа®¬лі «Ґ®бвЁ ђ®ббЁЁ. ... йҐ Ў® «міҐҐ § 票Ґ YO¬Ґ« ® В®
    ®Ўбв®п⥠«мбвў®, зв® ЄагЇ п ¬ гд Євга ЇаЁ ўбҐ¬ бў®Ґ¬
    Ґўлб®Є®¬ вҐеЁзҐбЄ®¬ га®ўҐ бЇ®б®Ўбвў®ў «®ЎйҐ¬г Ї®¤кҐ¬г
    Їа®Ё§ў®¤ЁвҐ «мле Бе«. ќв® ®б®ЎҐ® бЄ § «®бм, ЇаЁ¬Ґа,
    в ЄЁе ®ва б «пе, Є Є ¬Ґв« «гаЈЁп.
    Џ® а §¬Ґа ¬ Їа®Ё§ў®¤бвў згЈг ђ®ббЁп в®Ј® ўаҐ¬ҐЁ бв®п «
    ®¤®¬ YO§ ЇҐаўле ¬®бв ў ¬ЁаҐ. Џа ў¤, бЄ® «мЄ®-YOЎг¤м
    в®з® © Е ¤®бв®ўҐа® © жЁдал ўлЇ «ўЄЁ згЈг ў ђ®ббЁЁ ў з« Ґ
    XVIII ў. г б Ґ YO¬ҐҐвбп. Џ® г⢥а|¤ҐЁо ѓ® «YOЄ®ў, ЇаЁ
    ЏҐвॠ1 ​​ўла Ў влў «®бм згЈг 6,6 ¬«. Їг¤®ў, ®, Ї®-ўЁ¤Ё¬®¬г,
    нв жЁда § зЁвҐ «м® ЇаҐгўҐ« YOзҐ. Ћ ®бЇ аЁў Ґвбп ®ўҐ © іЁ¬Ё
    YOбб «Ґ¤®ў ⥫ п¬Ё Е "Е Є Є Їа®бв п ®ЇҐз вЄ, ўҐаҐҐ, Є Є
    жЁда "верб В® ©", ст. Ґ. Їа®ҐЄв® ©, ўла Ў®вЄЁ § ў®¤®ў, Ґ ¤Ґ © б⢨⥠«м® ©
    ўла Ў®вЄЁ, в Є Є Є Їа®¤гЄжЁп згЈг ў 1767 Ј.
    ўла | Ґвбп В® «мЄ® ў 4985 влб.Їг¤®ў, в. Ґ. в®|Ґ ў ®зҐм § зЁвҐ «м® ©
    жЁдаҐ. Ќ ®б®ўҐ Ў® «Ґґ Ї®¤а®Ўле YOбзЁб« ҐЁ © Їа®Ё§ў®¤ЁвҐ «м®бвЁ
    ®в¤Ґ «мле § ў®¤®ў ®ўҐ © іЁҐ YOбб« Ґ¤®ў ⥠«Е
    ®ЇаҐ¤Ґ «пов жЁдаг ¤Ґ © б⢨⥫ м®Ј® Їа®Ё§ў®¤бвў згЈг ЇаЁ
    ЏҐвॠ1 ​​(1718 Ј.) Ў 1,6 ¬ «. Їг¤®ў Е ¤ |Ґ в®Ј® ¬ҐміҐ. С ™ н⮬г
    г|® ¤®Ў ўЁвм, зв® ЂЈ «Еп Є бҐаҐ¤ЁҐ •" 111 ў. ўлЇ «ў« п «
    згЈг ўбҐЈ® ®Є® «® 1 ¬«. Їг¤®ў. "АгЈЁ¬Ё б« ®ў ¬Ё, ¤ |Ґ
    ¬ЁЁ¬ «млҐ YOбзЁб« ҐЁп ўлЇ «ўЄЁ згЈг ў ђ®ббЁЁ ў з« Ґ
    XVIII ў., Є Є ¬л ўЁ¤Ё¬, ¤ ў «Е жЁдал, Ў« YO§ЄЁҐ Є ўлЇ «ўЄҐ
    згЈг ў ЂЈ «ЇЇ.