Дата конвертації30.07.2017
Розмір5.58 Kb.
Типдоповіді

сутність франчайзингу

в разі охоплення ними все i-ого сегмента. Значить, критична величина попиту D кр, i = W i / (1 - r - c a).

З гіпотези D i = a i + b i D + e i випливає, що середній очікуваний попит на i-му сегменті ринку d i = M {D i} = a i + b i d, а його дисперсія i 2 = b i 2 2 + M {e i 2}. Тоді, окрім, звичайно, що d i> D кр, i, за допомогою нерівності Чебишева P {D i - d i>} 2 / можна оцінити ймовірність збиткової роботи франчайзі на i-му сегменті ринку:

.

Так як "власні" випадковості e i некорреліровани, то припустимо, що в цілому по всіх сегментах ринку вони практично компенсують один одного. Тоді умовою збиткової діяльності франчайзера буде наступна нерівність:

.

Отже, критична величина сукупного попиту

.

Звідси за допомогою нерівності Чебишева отримуємо оцінку ймовірності збиткової роботи франчайзера:

P {D кр} <2 / (d - D кр),

при цьому, природно, передбачається, що d> D кр.

Так як франчайзер регулярно отримує від франчайзі і своїх керуючих дані по реалізації товарів, то він, знаючи їх частки на відповідних сегментах ринку, може обчислити попит в звітному періоді на кожному сегменті. Після такої обробки даних, що надійшли франчайзеру слід заново перерахувати по методу найменших квадратів коефіцієнти a i і b i і середній сукупний попит d. Далі він може за допомогою скоригованих значень дати прогноз попиту на кожному секторі ринку за формулою d i = a i + b i d, звідки відразу обчислюється і передбачуване значення попиту для кожного франчайзі і власних підприємств.

Як передбачуваного значення сукупного попиту краще брати не його середню величину по попередніх періодів, а прогнозну, одержувану франчайзером за допомогою технічного аналізу динаміки попиту і з урахуванням різних факторів, що впливають на нього.

З метою більш обґрунтованого планування діяльності елементів системи прогноз по кожному підприємству мережі має сенс направляти відповідному керуючому або франчайзі, так як вони зазвичай не мають можливості провести такий серйозний аналіз, хоча часто можуть внести в нього власні корективи, спираючись на інформацію регіонального рівня.

ВИСНОВОК

Тенденції розвитку світової економіки вказують на подальше збільшення використання франчайзингу як ефективної і гнучкої форми організації бізнесу, що дозволяє знизити ризик в малому підприємництві і сприяє швидкому просуванню сучасних технологій як у виробничій сфері, так і в сфері послуг. При цьому підвищується мотивація на нижньому рівні управління.

У Росії до цих пір франчайзинг застосовується вкрай рідко, хоча потенційні можливості його використання тут дуже великі.

Найбільш перспективною виглядає організація іноземними компаніями, що володіють передовими технологіями і відомою торговою маркою, дилерських або торгово-виробничих франчайзингових мереж для швидкого проникнення на російський ринок. При цьому ризик і витрати іноземних інвесторів практично мінімальні. Нинішнє, явно недостатнє їх участь в російській економіці, а, отже, і перспектива збільшення припливу іноземних інвестицій дозволяють прогнозувати бурхливий ріст франчайзингових систем в Росії вже найближчим часом.

Хоча поки деякі російські компанії мають усталеною репутацією і широко відомою торговою маркою, деякі з них можуть створювати власні франчайзингові мережі вже зараз. Найбільш очевидними бачаться можливості використання франчайзингу вітчизняними нафтовими компаніями для організації системи бензоколонок і автомобільними заводами для торгівлі та обслуговування вироблених ними машин. Частина цих франчайзингових точок може розташовуватися і за кордоном, особливо, в країнах СНД і в Прибалтиці.

ЛІТЕРАТУРА

New Developments in Franchising. Washington: Gov. print. off., 1992

Hoffman R., Preble J. Franchising: Selecting a Strategy for Rapid Growth // Long Range Planning, 1991, V.24, №4, 74-85

Stigliz JE Incentives and Risk-Sharing in Sharecropping // Review of Economic Studies, 1974, V.41, 219-255

Martin RE Franchising and Risk Management // American Economic Review, 1988, V.78, №5, 954-968

Mathewson G., Winter R .. The Economics of Franchise Contracts // Journal of Law and Economics, 1985, V.28, №3, 503-526

Rubin P. The Theory of the Firm and the Structure of Franchise Contract // Journal of Law and Economics, 1978, V.21, №1, 223-233

Lal R. Improving Channel Coordination through Franchising // Marketing Science, 1990, V.9, 299-318

Caves RE, Murphy WF Francising: Firms, Markets and Intangible Assets // Southern Economic Journal, 1976, V.42, 572-586

Tirole J. The Theory of Industrial Organization. Cambridge (Mass): MIT Press, 1988

Lafontaine F. Agency Theory and Franchising: Some Empirical Results // RAND Journal of Economics, 1992, V.23, №2, 263-283

...........