• Фаррахов Альберт Танзілевіч
  • I. Загальна характеристика роботи
  • Ступінь розробленості проблем.
  • Обєкт дослідження.
  • Наукова новизна дослідження
  • Основні положення дисертації, що виносяться на захист
  • Обсяг і структура дисертаційної роботи
  • Області виникнення ризиків при митному контролі.
  • У висновку
  • Основні публікації за темою дослідження


  • Дата конвертації18.04.2017
    Розмір36.83 Kb.
    Типавтореферат

    Скачати 36.83 Kb.

    Удосконалення митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації економіки

    5

    автореферат

    на здобуття наукового ступеня

    ВДОСКОНАЛЕННЯ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

    ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ

    ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

    Спеціальність 08.00.05 -

    Економіка і управління народним господарством

    (Макроекономіка)

    кандидата економічних наук

    на правах рукопису

    Фаррахов Альберт Танзілевіч

    Санкт-Петербург 2007

    Робота виконана в Федеральному державному освітньому установі вищої професійної освіти.

    "Північно-Західна академія державної служби"

    Науковий керівник:

    доктор економічних наук,

    професор Іпатов Юрій Михайлович

    Офіційні опоненти:

    доктор економічних наук, професор,

    Олексій Васильович Абрамов

    Кандидат економічних наук, професор

    Селезньов Олександр Олексійович

    Провідна установа:

    Інститут проблем регіональної

    економіки Російської академії наук

    Захист відбудеться "14" "листопада" 2007 року в "14-00" на засіданні спеціалізованої вченої ради К.502.007.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук при Північно-Західної академії державної служби за адресою: 199178, Санкт-Петербург , В.О., Середній проспект, д.57, зала вченої ради.

    З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Північно-Західної академії державної служби за адресою: 199178, Санкт-Петербург, В.О., 8-а лінія, д.61

    Автореферат розісланий 13 жовтня 2007 р

    Вчений секретар

    спеціалізованої вченої ради С.В. Чубинська-Надєждіна

    I. Загальна характеристика роботи

    Актуальність теми дисертації. Значні зміни характеру і складності зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в умовах глобальної економіки, а також зростання її соціально-економічного значення для Росії вимагають високої якості механізму митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ускладнення характеру зовнішньоекономічної діяльності супроводжується адекватним збільшенням обсягів інформації про товари, умови їх поставки і оплати, інших відомостей, що пересилаються учасниками ЗЕД до митних органів. Зростають обсяги інформації, якою обмінюються митні органи з іншими зацікавленими державними і комерційними структурами.

    Поява численних нових суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, суттєве зростання інформаційного навантаження при прийнятті управлінських рішень на співробітників митниці, потреба в оперативному інформаційному забезпеченні, необхідність інтеграції в систему правил і норм міжнародних організацій в області регулювання ЗЕД - ось набір обставин і вимог, що визначає актуальність і необхідність дослідження даної проблеми.

    В умовах зростаючого обсягу зовнішньоторговельних товаропотоків митна служба Росії, як частина економічної системи держави, поряд з виконанням традиційних функцій державного адміністрування зовнішньої торгівлі все активніше виступає як самостійний соціально-економічний інститут, який фактично створює або сприятливі умови для зовнішньої торгівлі, які бар'єри для її здійснення .

    Таким чином, виходячи з факторів розвитку зовнішньої торгівлі Росії, сьогодні необхідний перегляд усталених понять митного адміністрування в світлі зростаючих вимог щодо швидкості та якості здійснення митного регулювання ЗЕД.

    Ступінь розробленості проблем. У період економічних реформ актуалізувалися проблеми вдосконалення методів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Це обумовлено, перш за все, тим, що характер і масштаби зовнішньоекономічної діяльності та її соціально-економічне значення вимагають внесення істотних змін практично в усі сфери митної справи, завдання, функції та організацію митних служб, і їх взаємодію з іншими державними органами. Теоретичні та практичні аспекти митної діяльності стали об'єктом досліджень російських і зарубіжних вчених. Важливе методологічне значення для розробки досліджуваної теми мали праці таких вітчизняних вчених як Ю.Ф. Азаров, Г.Є. Гнілітская, А.В. Драганов, Е.Д. Єршов, Е. Кочеткова, Є.П. Пузакова, Б.М. Смітієнка, а також зарубіжних: Л. Вульф ,, Д.М. Лейпцінгер, К. Омаі, Р. Райх, Дж. Стігліс, Ф. Фукуяма, С. Хантінгтон, П. Хіртса. У той же час, питання вдосконалення митного адміністрування, напрями подальшого розвитку митної служби в даний час є недостатньо розробленими. Особлива складність пов'язана з тим, що функціонування митної системи протікає в суперечливих умовах прискорення процесу митного оформлення та забезпечення необхідного рівня митного контролю.

    Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо вдосконалення митного регулювання зовнішньоторговельних операцій, системи управління ризиками при митному контролі, а також по здійсненню інформаційної взаємодії з іноземними партнерами на основі електронного документообігу. Ці рекомендації дозволять оптимально використовувати ресурси митниці у зовнішньоекономічній діяльності, усунути зайвий бюрократичний контроль, значно підвищити ефективність роботи митних органів, а також суміжних з ними державних структур (насамперед податкових органів).

    Відповідно до даної метою в дисертації були поставлені такі завдання:

    Проаналізувати сучасні тенденції в розвитку російської митної системи.

    Вивчити зарубіжний досвід вдосконалення управління в митній справі і провести аналіз міжнародних основ регулювання ЗЕД.

    Проаналізувати комплекс дієвих заходів митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

    Виявити проблеми митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Росії на сучасному етапі.

    На основі аналізу чинних адміністративних і економічних методів регулювання ЗЕД розробити методологію формування системи управління ризиками.

    Об'єкт дослідження. Регіональна митна система в умовах переходу до глобальної економіки.

    Предмет дослідження. Комплекс заходів митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який застосовується в умовах регіону.

    Наукова новизна дослідження визначається його постановкою і актуальністю, об'єктом дослідження. До основних результатів, які мають наукову новизну, можна віднести:

    обґрунтовано необхідність розробки нових теоретичних і методологічних аспектів регулювання ЗЕД в умовах глобальної економіки;

    на основі функціонального підходу до класифікації методів регулювання ЗЕД виділений змішаний тип регулювання, що має прикладне значення для вдосконалення митної діяльності;

    вперше виявлені і обгрунтовані області виникнення ризиків при митному контролі та запропонований формалізований підхід до формування системи управління ризиками (СУР);

    запропонована авторська схема здійснення електронного документообігу з іноземними партнерами для цілей митного контролю;

    на основі аналізу практики застосування СУР в митній діяльності сформульований новий принцип організації СУР.

    Методи дослідження. В роботі використовувалися методи експертних оцінок, економічного аналізу, системного підходу, екстраполяції, кореляційно-регресійного аналізу зв'язку показників.

    Основні положення дисертації, що виносяться на захист:

    В умовах глобалізації економіки митниця ставати активним учасником відтворювального процесу.

    Складність системи взаємопов'язаних методів митного регулювання ЗЕД створює умови для підвищеного ризику порушення митного законодавства, що має негативні соціально-економічні наслідки для країни.

    Запропонована автором класифікація методів митного регулювання ЗЕД має важливе методологічне значення для формування СУР а також дозволяє структурувати процес прийняття рішень при митному контролі.

    Інформаційна взаємодія регіональних митних служб з іноземними партнерами на основі системи електронного документообігу, запропонована в дисертації, дозволить скоротити час митного оформлення і митного контролю товарів, підвищити прозорість прийнятих рішень при митному оформленні, виключити можливість неконтрольованої підміни комерційних і товаросупровідних документів недобросовісними учасниками ЗЕД.

    Ризики, що виникають при здійсненні митного контролю, можна формалізувати на основі функціональної класифікації методів митного регулювання ЗЕД. Формалізована система управління ризиками відповідає умові необхідності і достатності при здійсненні митного контролю.

    Практична значимість дисертації полягає в можливості оптимізувати систему управління ризиками в митній діяльності. Впровадження системи електронного документообігу з іноземними партнерами дозволить: знизити тимчасові витрати, пов'язані з виконанням митних формальностей; скоротити можливості для організації імпортних поставок по "сірим схемам"; підвищити прозорість рішень, прийнятих співробітниками митних органів.

    Апробація. Основні результати дослідження були представлені на регіональних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також у вигляді доповідей в Північно-Західної академії державної служби.

    Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових робіт, в тому числі в журналах, рекомендованих ВАК, загальним обсягом 3,2 друк. Арк.

    Обсяг і структура дисертаційної роботи обумовлені основними завданнями, поставленими в дисертації, і логікою викладу матеріалу. Дисертація включає вступ, 3 розділи, висновок, список використаної літератури з 115 найменувань. Робота викладена на 198 сторінках машинописного тексту і включає в себе 10 таблиць, 12 малюнків і схем, а також 7 додатків.

    II. Основний зміст роботи

    У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та необхідність її наукової розробки, визначено мету і основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, вказана теоретична і методологічна база дослідження, сформульована наукова новизна, практична значущість роботи.

    Перша глава "Загальна характеристика та особливості митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі розвитку" присвячена питанням розвитку митного регулювання ЗЕД в умовах глобалізації економіки, а також аналізу зарубіжного досвіду вдосконалення управління в митній справі.

    Подальший розвиток митного регулювання пов'язане з розвитком і зміцненням міжнародної економічної інтеграції Росії в світову економіку. Ця обставина пред'являє суперечливі вимога до митній системі: необхідно підвищити якість адміністрування ЗЕД таким чином, щоб, з одного боку, забезпечити високу швидкість зовнішньоторговельного обороту, а з іншого, забезпечити повноту збирання митних платежів а також дотримання митного законодавства.

    Аналіз зарубіжного досвіду модернізації митних служб показав, що країни, найбільш успішно пройшли етап інтеграції в світову економіку, демонструють високі темпи економічного зростання. Ключову роль тут відіграють національні митні системи. Створення надійно функціонуючої митної системи з прозорими і передбачуваними правилами контролю, що забезпечують швидке проходження товарів через кордон - завдання, яке було вирішено в більшості країн, що розвиваються і розвинених країнах світу.

    Часто мінливі умови роботи суттєво ускладнили адміністрування ЗЕД, яке повинно своєчасно коректуватися й адаптуватися до них. До джерел таких змін можна віднести:

    поява на світовому ринку "вимогливих" інвесторів, що вкладають великі капітали в придбання сучасного обладнання для своїх комерційних транснаціональних проектів, в управління товарними запасами, в промислове виробництво і передові інформаційні технології;

    велика кількість складних процедур контролю, здійснення яких зумовлено міжнародними угодами;

    різке збільшення кількості регіональних і двосторонніх торговельних угод на державному рівні, суттєво ускладнюють проходження митних формальностей;

    підвищена увага до проблем безпеки та необхідність протидіяти міжнародним терористичним організаціям і транснаціональним кримінальним структурам.

    Аналіз передового зарубіжного досвіду в сфері регулювання ЗЕД дозволив виділити два головних напрямки вдосконалення митного регулювання ЗЕД:

    1. Принцип управління ризиками. Необхідно робити акцент не на фактичний контроль за вантажем під час митного оформлення, а на наступну його перевірку штатними ревізорами. Рішення про характер митного контролю товару приймаються на основі оцінки ступеня ризику.

    2. Аналіз попередньо отриманої інформації на основі електронного документообігу. Митні служби отримують декларацію завчасно по електронним засобам зв'язку і до прибуття вантажу що дає можливість заздалегідь прийняти рішення про результат митного контролю.

    Ці ідеї знайшли відображення в сучасних тенденціях розвитку Федеральної митної служби Росії (ФМС РФ). Уже сьогодні серед численних відомств держави одним з безумовних лідерів в сфері використання інформаційних технологій можна вважати ФМС РФ. Застосування інформаційних технологій в діяльності митних органів Російської Федерації здійснюється з урахуванням положень Концепції використання інформаційних технологій в діяльності федеральних органів державної влади до 2010 року, а також в рамках Федеральної цільової програми "Електронна Росія (2002-2010 рр.)".

    Таким чином, очевидно, що принципово нові напрямки роботи митних органів уже знайшли своє відображення в нормативно-правовій базі їх розвитку, в частотності, в новому Митному кодексі РФ, який заклав методологічну та організаційну основу розробки і впровадження системи управління ризиками.

    В даний час вже розроблені і застосовуються на практиці загальноукраїнські, регіональні та місцеві профілі ризиків. Почалася робота по автоматизації створення профілів ризиків, формування бази даних профілів ризиків, їх доведення до митних постів.

    У той же час, на думку автора, істотне прискорення митних процедур і відмова від доглядових операцій викликано швидше за адміністративним фактором керівництва ФМС РФ, перед яким поставлено завдання модернізації митної служби Росії в стислі терміни, напередодні вступу Росії до Світової організації торгівлі (СОТ), ніж фактором ефективно діючої СУР.

    Аналіз результатів роботи СУР дозволив систематизувати недоліки, які є серйозним стримуючим фактором у подальшому розвитку:

    не підготовлені і не розробляються цільові методики виявлення ризиків;

    є певний паралелізм в діях підрозділів служби організації митного контролю та правоохоронних підрозділів митних органів в питаннях реалізації системи управління ризиками;

    не налагоджена як технічно, так і організаційно зворотний зв'язок про результати застосовуваних заходів щодо мінімізації ризиків, що призводить до неможливості оцінювати їх ефективність, приймати рішення про актуалізацію або скасування профілів ризиків;

    реалізована система управління ризиками в митній системі багато в чому характеризується інформаційної надмірністю. Профілі ризиків, які є основним елементом СУР, багато в чому дублюють один одного, багаторазово перекриваючи одну і ту ж область ризику;

    недостатність впровадженої СУР для організації митного контролю. На практиці це означає, що співробітник митниці змушений користуватися не тільки системою управління ризиками, а й додатковими керівними документами служб ФТС Росії.

    У другому розділі "Методологічні особливості митного регулювання ЗЕД" аналізуються рекомендації і принципи міжнародних організацій в області регулювання ЗЕД, а також комплекс заходів митного регулювання ЗЕД, застосовуваний в Росії.

    Дослідження змін російського законодавства в зв'язку зі вступом до СОТ, які були здійснені в період з 2001 року в рамках "Плану заходів щодо приведення законодавства Російської Федерації відповідно до норм і правил СОТ" та затверджені розпорядженням Уряду РФ від 8 серпня 2001 р № 1054 -р, дозволяє зробити висновок про те, що сьогодні митне законодавство, з одного боку, максимально наближене до вимог СОТ, а з іншого, судячи з тих повноважень, якими наділені митні органи, відбулося скоріше вус ня ролі митниці у зовнішній торгівлі.

    Розглянутий у дисертації діючий комплекс методів регулювання ЗЕД, застосовуваний в Росії, дозволяє зробити висновок про те, що він являє собою складну систему взаємопов'язаних заходів, що мають різну основу за своєю природою: від жорстких адміністративних заборонних заходів, до заходів тарифного регулювання, що носять суто економічний характер .

    В економічній літературі не вироблено єдиного підходу до класифікації методів регулювання ЗЕД. Так, розглянута класифікація якої дотримується ООН, передбачає поділ усіх методів регулювання на тарифні і нетарифні. Цього ж підходу дотримуються в своїх роботах Є.П. Пузакова, А.Д. Єршов і А.К. Кірєєв.

    Класифікація, запропонована А.В. Драганова, передбачає виділення 8 груп: тарифні; паратаріфние; заходи контролю над цінами; фінансові заходи; заходи автоматичного ліцензування; заходи кількісного контролю; монополістичні заходи; технічні заходи.

    Міжнародна система класифікації ЮНКТАД - виділяє наступні групи заходів регулювання імпорту: тарифні заходи, заходи контролю митної вартості, фінансові заходи, заходи автоматичного ліцензування, заходи спрямовані на контроль за якістю продукції, що ввозиться, монополістичні заходи, заходи технічного контролю.

    Відсутність єдиного підходу до класифікації методів регулювання ЗЕД посилює виникають труднощі при митному контролі, так як відсутній однозначна характеристика застосовуваних заходів з точки зору її впливу на суб'єкти (учасників ЗЕД) і об'єкти (переміщувані товари і транспортні засоби через митний кордон РФ) ЗЕД.

    У той же час, залишається відкритим питання класифікації таких елементи зовнішньоторговельного регулювання, як імпортні податки (акцизи, ПДВ, збори за митне оформлення), контроль митної вартості, процедури надання пільгових режимів оподаткування, які мають дозвільний характер, процедури отримання відстрочки або розстрочки сплати митних платежів , нарахування особливих видів мита (антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних, сезонних).

    Крім цього, вищевказані підходи до класифікації методів регулювання ЗЕД не в повній мірі відповідають функціям, які виконують митні органи при митному оформленні та митному контролі товарів.

    На думку автора, доцільно провести класифікацію грунтуючись на функціях, виконуваних митними органами і об'єднати за такими групами:

    методи регулювання ЗЕД, пов'язані з формуванням митних платежів - економічні заходи;

    методи регулювання ЗЕД, що вимагають від митних органів проведення додаткового документального контролю на предмет дотримання встановлених заборон і обмежень щодо товарів - заходи адміністративного характеру;

    У той же час необхідно відзначити, що поділ на методи, пов'язані з нарахуванням митних платежів і методи адміністративного характеру, є не цілком коректним, так як в цьому випадку виникає область перетину, куди можна віднести такі заходи, як мита для товарів, що походять з країн-користувачів національною системою преференцій, тарифні квоти та ін. Таким чином, необхідно виділити ще один тип регулювання, на основі змішаних методів, як показано на рис.1.

    Малюнок 1. Функціональний підхід до класифікації методів регулювання ЗЕД.

    Функціональний підхід до класифікації дозволяє виявити, як ті чи інші заходи впливають на зовнішню торгівлю і визначити об'єкт контролю: або це рівень нараховуються митних платежів, або дотримання дозвільного порядку зовнішньоторговельних операцій, або наявність документальних відомостей про рівень заявлених митних платежів. Відповідно до наведеного вище розподілом, автором пропонується наступна класифікація методів регулювання ЗЕД:

    Адміністративні методи: ліцензування імпорту, контингентирование імпорту, "добровільні" обмеження експорту і ін.

    Економічні методи: імпортний митний тариф; антидемпінгові мита; компенсаційні мита; імпортні податки (ПДВ, Акцизи); внутрішні вимоги щодо підтвердження і визначення заявленої митної вартості та ін.

    Змішані методи: митні збори для товарів, що походять з країн-користувачів національною системою преференцій; товари специфічного призначення, що передбачають пільговий режим оподаткування (наприклад товари медичного призначення); пільгове оподаткування поставок товарів в статутний фонд спільних підприємств; тарифні квоти та ін.

    Такий підхід до класифікації методів регулювання має прикладне значення в частині можливості розробки трьох типів інструкцій по митному оформленню, що дозволяють алгоритмизировать процес прийняття рішень в залежності від типу виявлених і застосовуваних заходів регулювання ЗЕД. На рис.2 показані процеси прийняття рішень про випуск товарів у залежності від виявлених типів заходів регулювання ЗЕД.

    Малюнок 2. Схема прийняття рішення на основі функціональної класифікації методів регулювання ЗЕД.

    Третя глава "Особливості митного регулювання в Північно-Західному митному управлінні" присвячена пропозицій щодо вдосконалення митного регулювання ЗЕД в регіоні діяльності Північно-Західного митного управління. Автором була побудована математична модель розвитку зовнішньоторговельного обороту в регіоні діяльності СЗТУ, яка описується функцією: y (x) = 858,24x 2 - 7871,5x + 38933, запропонована методологія організації системи управління ризиками на основі аналізу заходів адміністративного та економічного регулювання, а також концептуальна методологічна схема транскордонного електронного документообігу.В даний час подальше спрощення і прискорення митних процедур в Росії без побудови ефективної системи управління ризиками неможливо, вже сьогодні темпи спрощення процедур митного оформлення значно випереджають темпи підвищення ефективності митного контролю. У певному сенсі на шальках терезів з боку митного контролю утворився вакуум - від тотального контролю відмовилися (не здійснимо), а ефективної альтернатива бачиться в застосуванні аналітичної роботи з ризиками.

    Реалізована система управління ризиками в митній діяльності, розроблена і впроваджена з 01 січня 2004 року зі вступом в силу нової редакції Митного кодексу РФ, багато в чому характеризується інформаційної надмірністю. Профілі ризиків, які є основним елементом СУР, багато в чому дублюють один одного, багаторазово перекриваючи одну і ту ж область ризику. Наслідками "інформаційної надмірності" СУР є: підвищена інформаційне навантаження на митних інспекторів при виявленні профілів ризиків; істотне ускладнення процесу автоматизації системи управління ризиками; ускладнення функції контролю за посадовими особами, які приймають рішення про заходи щодо мінімізації виявлених ризиків.

    Іншим, не менш важливим негативним властивістю впровадженої СУР, є її недостатність для організації митного контролю. На практиці це означає, що співробітник митниці змушений користуватися не тільки системою управління ризиками, а й додатковими керівними документами служб ФТС Росії. Це, з одного боку, викликає численні протиріччя при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів і ускладнює митне адміністрування ЗЕД, з іншого, - порушує принципи Кіотської конвенції про стандартизацію і спрощення процедури митного оформлення, максимального використання інформаційних технологій, вибірковості митного контролю . Будь-які операції з ввезення і вивезення будь-якого майна не проходять для держави безслідно. Вони можуть як нанести шкоду вітчизняній економіці, так і стимулювати внутрішнє виробництво. Для того, щоб утримати ці процеси в певних рамках, всі країни світу вдаються до використання бар'єрів на торгових шляхах. Економічне регулювання виступає в якості одного з таких бар'єрів і засновано, в першу чергу, на стягування митних платежів. Іншими словами, учасник зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) при переміщенні вантажів через кордон зобов'язаний сплатити митні платежі, тим самим формуючи дохідну частину федерального бюджету.

    Адміністративні заходи у вигляді заборон і обмежень є також певною перешкодою на торгових шляхах. Для цілей організації системи управління ризиками елементи митного контролю при основному митному оформленні, на думку автора, доцільно розділити за трьома основними блоками: Визначення коду товару відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Економічне регулювання ЗЕД. Адміністративне регулювання ЗЕД.

    Таким чином, взаємозв'язок вищеозначених елементів можна уявити, як показано на запропонованій автором схемою (рис.3).

    Малюнок 3. Області виникнення ризиків при митному контролі.

    Необхідно відзначити, що виявлені типи ризиків не є достатніми, так як носять виключно об'єктний характер (відносяться безпосередньо до товарів, що переміщуються через митний кордон РФ). Передбачається, що систему об'єктних ризиків повинні доповнювати ризики, належать до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (наприклад ведення "чорних" списків учасників ЗЕД, міжнародних перевізників, складів тимчасового зберігання; інші джерела оперативної інформації по учасникам ЗЕД, в тому числі з суміжних міністерств і відомств).

    Запропонований формалізований підхід формування СУР має важливе значення при впровадженні системи електронного документообігу при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, а також системи електронного декларування, так як дозволяє легко перекласти процедуру ідентифікації та виявлення ризику на автоматизовані системи обробки інформації. Такий підхід спільно з системою суб'єктних ризиків, відповідає умові необхідності і достатності митного контролю товарів і транспортних засобів. Крім цього, створюються передумови для створення системи оцінки ризиків на основі "кольорових" коридорів, прийнятої в загальносвітовій практиці.

    За оцінками Мінекономрозвитку частка "сірого" імпорту в Росії становить 50-70%. Це означає, що більше 50% поставок здійснюються з підміною комерційних документів, з метою заниження вартості возяться товарів, з недостовірним описом технічних і кількісних характеристик товарних партій, з метою заниження митних платежів.

    Одним з можливих рішень задачі по скороченню рівня "сірих" поставок і збільшення швидкості проведення митних формальностей може служити впровадження системи електронного документообігу (ЕДО) з іноземними партнерами, пропонованої автором. Алгоритм виконання інформаційного обміну, представлений на схемі (див. Рис.4)

    Аналіз алгоритму взаємодії учасників ЗЕД, іноземних торгових партнерів та митної служби Росії показує, що основні операції по контролю електронних документів виконуються в автоматизованому режимі і не вимагають втручання співробітників митних органів. Такий підхід дає ряд істотних переваг:

    1. Виключається можливість підміни комерційних документів, т.к всі відомості про постачання дублюються в електронному вигляді, що суттєво ускладнює імпорт товарів за "сірими" схемами.

    2. Дії співробітників митних органів протоколюються в електронному хронометражі робочого часу. Це дозволить виключити необґрунтовану і надмірну затримку митного оформлення з боку митниці.

    3. Рішення про випуск товарів у внутрішній митниці приймається до прибуття товарів і транспортних засобів у зону митного контролю на основі попередніх відомостей про підготовку постачання, проаналізованих в інформаційному центрі СЗТУ. При цьому досягається економія часу при проведенні документального контролю поставок, а також процедури узгодження з функціональними відділами митниці. Економічний ефект від прискорення митного оформлення для учасників ЗЕД може бути оцінений на основі даних транспортних і експедиторських компаній за показником вартості простою автомобіля в добу. В середньому цей показник становить 95 дол. США на добу. Кількість машин за 2006 рік, випущених відповідно до заявленого митного режиму з перевищенням 1-х діб склало 23825 транспортних засобів за рік Відомості електронної бази випущених ВМД відділу митної статистики СЗТУ. . У грошовому вираженні обсяг простоїв за рік склав 2,263 млн. Дол. США.

    4. Спрощується управлінський працю співробітників митних органів, знижуючи частку рутинних операцій по виявленню ризиків на основі формальних ознак.

    5. З'являється можливість закласти основу для міжвідомчого інформаційного обміну, шляхом надання доступу до електронного архіву випущених ВМД. Тим самим знижується навантаження на співробітників митних органів щодо забезпечення інформаційної взаємодії зі сторонніми міністерствами і відомствами. Важливим аспектом є налагодження ефективного інформаційного обміну з органами Міністерства з податків і зборів (МНС), що в цілому дозволить підвищити ефективність експортних операцій вітчизняних виробників.

    Як недолік запропонованої схеми інформаційної взаємодії необхідно відзначити, що відповідальність за достовірну інформацію в сформованих товаросупровідних документах (ТСД) в паперовому та електронному вигляді лежить на фірмі-відправнику товарів. З метою забезпечення високого ступеня достовірності відомостей в ТСД необхідно регламентувати діяльність відправників при формуванні електронних документів, опрацювати систему контролю за їх діяльністю, передбачити заходи відповідальності за надання недостовірної інформації про постачання. Перераховані вище процедури можливо організувати в рамках Передвідвантажувальної інспекцій, передбачених ст.28 ФЗ №164 від 08.12.2003.

    Малюнок 5. Динаміка імпорту в регіоні діяльності СЗТУ за 1994-2006 рр.

    На рис.5 представлено три динамічних ряду:

    Статистичні дані за обсягом імпорту за 1994-2006 рр. в регіоні діяльності СЗТУ (крива №1);

    Лінія тренда, яка описується функцією y (x) = 333,62x 2 -3430,2x + 15707, і на її основі прогноз подальшого розвитку обсягів зовнішньої торгівлі на 2007, 2008, 2009 рр. (Крива №2);

    Третій динамічний ряд (2006, 2007, 2008, 2009 рр.) Відповідає експертній оцінці зростання обсягу імпорту у вартісному вираженні з урахуванням впровадження системи електронного документообігу з іноземними партнерами (крива №3). Графік крівой№3 побудований, виходячи з таких граничних умов:

    рівень імпорту сірих поставок дорівнює нулю;

    система електронного документообігу використовується при імпорті всіх товарних партій регіону.

    На практиці ефект від впровадження системи електронного документообігу, виражений у вартісному зростанні обсягу зовнішньої торгівлі, слід очікувати нижче рівня кривої №3 і вище рівня лінії тренда (крівая№2) за нижченаведеними причин:

    1) Неможливо забезпечити використання системи ЕДО за всіма імпортними поставками.

    2) Зацікавленість в запропонованій системі ЕДО, в першу чергу, проявлять великі учасники ЗЕД, які особливо потребують прискорення своїх зовнішньоторговельних операцій і в той же час, як правило, є сумлінними учасниками ЗЕД.

    У висновку зроблені висновки:

    1. У сучасному світі митні системи переживають новий етап свого розвитку. Це пов'язано, з одного боку, з глобалізацією та інтеграцією зовнішньої торгівлі, а з іншого, - з посиленням контролю за переміщенням через митний кордон товарних і інформаційних потоків. Зазначені обставини значно ускладнили управління в митній справі і пред'являють суперечливі вимоги до митній системі: необхідно підвищити якість адміністрування ЗЕД таким чином, щоб, з одного, боку забезпечити високу швидкість зовнішньоторговельного обороту з іноземними партнерами, а з іншого, забезпечити дотримання митного законодавства.

    2. З метою побудови системи управління ризиками був проведений аналіз заходів економічного та адміністративного впливу на зовнішню торгівлю як основного джерела порушення митного законодавства. Це дозволило виявити значимі властивості товарів для цілей митного контролю, а також запропонувати функціональний підхід до класифікації методів регулювання ЗЕД. На основі запропонованої класифікації була розроблена схема прийняття управлінського рішення в процесі митного регулювання ЗЕД.

    3. Істотне зростання обсягів зовнішньої торгівлі з одного боку, величезна кількість інформації, пов'язаної з зовнішньоторговельними операціями, яку митниця змушена обробляти, з іншого, створило умови інформаційного кризи, при якому потрібні нові підходи до управління митною системою. Сьогодні митний контроль вимагає істотних витрат часу, не сумісних зі зростаючими обсягами зовнішньоторговельної діяльності та вимогами великих іноземних інвесторів. В якості вирішення задачі по скороченню часу митного оформлення може служити запропонована в дисертації методологічна схема транскордонного електронного документообігу на основі міжнародних стандартів, яка дозволяє радикально скоротити час митного оформлення, вирішує завдання заходу імпорту товарів за "сірими" схемами, підвищує прозорість дій митних інспекторів.

    4.Запропонований в роботі формалізований підхід до організації СУР має важливе значення при впровадженні системи електронного документообігу в процесі здійснення зовнішньоторговельних операцій і системи електронного декларування, так як дозволяє легко перекласти процедуру ідентифікації та виявлення ризику на автоматизовані системи обробки інформації, а також, спільно з системою суб'єктних ризиків відповідає умові необхідності і достатності митного контролю товарів і транспортних засобів.

    Отримані результати дослідження проблем митного регулювання ЗЕД показують, що основна мета і поставлені в роботі завдання виконані: а саме виявлені проблеми митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Росії на сучасному етапі; проаналізовано комплекс діючих методів митно-тарифного і нетарифного регулювання; розроблено методологію формування системи управління ризиками, на основі аналізу діючих методів регулювання ЗЕД адміністративного та економічного характеру; розроблені пропозиції та рекомендації щодо організаційного вдосконалення митного регулювання ЗЕД.

    Основні публікації за темою дослідження

    Фаррахов А.Т., Сучасні тенденції вдосконалення адміністрування зовнішньоекономічної діяльності А.Т.. Фаррахов // Регіональні аспекти управління, економіки і права Північно-Західного федерального округу РФ: Зб. наукових праць, вип.3, / Под ред. д-ра екон. наук, академіка МАНЕБ А.Д. Макарова. - СПб .: Изд-во ВАТ, 2006. - (0.4 п. Л)

    Фаррахов А.Т., Особливості використання електронних документів при інформаційному обміні у зовнішньоекономічній діяльності А.Т.. Фаррахов // Сучасні аспекти економіки, №2 (115) / Під ред.Л. Л. Рябчевського. - СПб .: Изд-во Інфо-да, 2007. - (0,9 п. Л)

    Фаррахов А.Т., Модернізація державного управління системою митних служб А.Т.. Фаррахов // Вчені записки Санкт-Петербурзької Академії управління та економіки, №1 (15) / Под ред. д. е. н., В.А. Гневко. - СПб .: Изд-во Санкт-Петербурзької академії управління та економіки, 2007. - (0,7 п. Л)

    Фаррахов А.Т., Совершенстование інформаційної взаємодії учасників ЗЕД, при здійсненні зовнішньоторговельних операцій А.Т.. Фаррахов // Сучасні аспекти економіки, №2 (115) / Під ред.Л. Л. Рябчевського. - СПб .: Изд-во Інфо-да, 2007. - (0,9 п. Л)

    Фаррахов А.Т., Управління ризиками як найважливіший аспект вдосконалення митного оформлення товарів А.Т.. Фаррахов // Економіка і управління №2 (28) / Под ред. д. е. н., В.А. Гневко - СПб .: Изд-во Санкт-Петербурзької академії управління та економіки, 2007. - (0,3 п. Л).



    Головна сторінка


        Головна сторінка



    Удосконалення митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації економіки

    Скачати 36.83 Kb.