• 3.1. Оперативно-виробниче планування на ЗАТ «Тиротекс»
  • Завдання оперативно-виробничого планування
  • 3.2. Організація міжцехового, диспетчерського регулювання виробництва
  • 1. виробнича
  • 3.3. Ритмічність роботи підприємства. коефіцієнт ритмічності
  • Список використаної літератури


  • Дата конвертації30.08.2017
    Розмір13.29 Kb.
    Типкурсова робота

    Скачати 13.29 Kb.

    Виробнича потужність підприємства

    > Ятіі:

    1. Скорочення цілоденних простоїв обладнання, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.

    2. Скорочення і ліквідація внутрізмінних простоїв обладнання шляхом підвищення якості ремонтного обслуговування обладнання, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, паливом ...

    3. Удосконалення структури основних виробничих фондів - збільшення частки основних фондів основного виробництва в порівнянні з допоміжним, так як збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до збільшення фондомісткості продукції, так як безпосереднього випуску продукції при цьому не відбувається.

    4. Підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу, що може бути досягнуто при модернізації діючих машин і механізмів, встановлення оптимального режиму їх роботи.

    5. Зменшення кількості зайвого устаткування та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування.

    3.1. Оперативно-виробниче планування на ЗАТ «Тиротекс»

    Внутрипроизводственное планування не закінчується раз-розробкою плану підприємства, який визначає завдання перед-прийняттю на відносно тривалі періоди (рік, квар-тал). Для забезпечення стабільності та ритмічності роботи НЕ-обходимо довести до всіх структурних підрозділів (вироб-ництва, цехів, дільниць, змін, бригад) планові завдання не тільки на рік, квартал, а й на більш короткі відрізки часу (місяць, декада, тиждень, добу, зміна, годину) і організувати систематичний і повсякденний контроль за ходом виконання плану. Ці функції виконує оперативно-виробниче планування.

    Завдання оперативно-виробничого планування заклю-чає в організації складної роботи всіх виробничих підрозділів підприємства для виконання плану підприємства при найбільш ефективному використанні обладнання, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

    Система оперативно-виробничого планування вклю-чає оперативне планування і диспетчеризацію виробництва.

    3.2. Організація міжцехового, диспетчерського регулювання виробництва

    Розрізняють общефабрічние, межцеховое і внутрішньоцехове оперативне планир про вання.

    При общефабрічние оперативному плануванні встановлюються календарні планові завдання підприємству і його виробництвам (прядильні, ткацького).

    При межцеховом оперативному плануванні - взаємопов'язані завдання цехам (чесаль-ному, стрічковому, прядильні);

    При внутрішньоцеховому оперативному плануванні - завдання ділянкам, бригадам, окремим робочим місцям.

    Конкретні показники (завдання) в оперативних планах залежать від структурного підрозділу. Чим менше структурний підрозділ, тим менше планових завдань йому планується. Оперативні плани повинні бути ув'язані з внутріпроізвод-тиментом господарським розрахунком.

    До оперативного планування пред'являється ряд требова-ний. Воно повинно повністю відповідати конкретним усло-виям виробництва на підприємстві; здійснюватися на основі виробничої програми і прогресивних норм і нормативів; враховувати додатково виявлені резерви; при необхідності передбачати організаційно-технічні ме-роприятия, які забезпечують виконання оперативних планів.

    Оформляються оперативні плани по довільним формам, але вони повинні бути ув'язані з оперативним обліком змінних, добових та інших завдань, організованим на пред-прийнятті.

    Диспетчеризація - це безперервне оперативне керівництво і контроль виконання планових завдань із застосуванням сучас-сних технічних засобів.

    Ді з петчерізація включає:

    Ш неодмінно-ривний облік і збір поточної інформації про фактичне ході робіт по виконанню встановленого графіка виробництва і змінно-добових завдань;

    Ш прийняття оперативних заходів по перед-прежденію і встановлення відхилень від нормального проте-Канія процесу виробництва;

    Ш виявлення і аналіз причин від-лень від встановлених планових завдань і календарних графіків;

    Ш координацію поточної роботи взаємопов'язані ланки виробництва.

    Ця система управління є прогресивною, оскільки сприяє ритмічному виконанню календарних планів по всіх переходах і попереджає неспряженість між ними.

    Диспетчеризація звільняє керівних працівників і фахівців від витрат часу на вирішення питань постачання сировиною, напівфабрикатами, матеріалами і дозволяє займатися безпосередньо питаннями поліпшення техніки і техно-логії виробництва, якості продукції.

    Диспетчеризація спрощує облік, сприяє зменшенню простоїв обладнання, кращому використанню праці вспомо-готельних робітників, помічників майстрів, які більше ча-мени можуть приділяти роботі комплекту.

    На ЗАТ «Тиротекс» диспетчерська служба включає старшого диспетчера змінних диспетчерів прядильного, ткацького і інших виробництв операторів. Старший диспетчер є помічником головного інженера, діє від його імені і за його дорученням. Змінні диспетчери є помічниками начальника виробництва, вони забезпечують оперативний контроль, регулювання і об-слуговування виробництва.

    Основними обов'язками змінного диспетчера є:

    - оперативний контроль заправки машин і верстатів, вироблення, простоїв, ремонту, забезпеченості ма-ріалів; оперативне регулювання (забезпечення сировиною, напівфабрикатами, основними і допоміжними ма-лами);

    - оперативне обслуговування (керівництво підсобним і допоміжним персоналом).

    Диспетчер веде журнал приймання і здавання зміни, Інформ-рует начальника виробництва і старшого диспетчера про виконан-неніі змінно-добового завдання ділянкою, цехом і виробництвом.

    Оператори є помічниками диспетчера. На них віз-ложени обліково-технічні функції, вони допомагають диспетчеру в оперативному підпорядкуванні виробництвом. Оператори обслужи-вают диспетчерський пульт, через який здійснюється управ-ня засобами зв'язку.

    За допомогою комутатора можна вести переговори з будь-яким абонентом або групою їх, проводити диспетчерські оперативно-ні наради.

    У диспетчерській службі підприємства використовується си-ція.

    Сигналізація має наступні види і призначають-чення:

    1. виробнича - замінює телефонні розмови і забезпечує виконання робочими певних робіт, облік простоїв;

    2. пошукова - для розшуку диспетчером потрібних осіб;

    3. командна - диспетчер дає вказівки (наприклад, яку роботу в даний час повинна виконувати працівниця по обслу-говування машин).

    На ЗАТ «Тиротекс» використовують механічні, електромагніт-ні та електронні лічильники, датчики обліку простоїв устаткування, світлову і звукову сигналізацію. Збір оперативної інформації автоматизований.

    3.3. Ритмічність роботи підприємства. коефіцієнт ритмічності

    Ритмічність виробництва - це планомірно повторюване виконання на кожному робочому місці або в підрозділі підпри-ємства однакової або зростаючої обсягу робіт, кон-конкретного зміст яких визначається виробничою програмою.

    Ритмічна робота підприємства залежить від багатьох умов:

    своєчасного проведення технічної підготовки виробництва;

    організації матеріально-технічного постачання і складського господарства;

    питомої ваги і організації кооперованих по-ставок;

    якості нормування витрат основних і допо-них матеріалів;

    організації відпустки матеріалів цехам і на робочі місця;

    пропорційності всіх виробничих підрозділів.

    Ритмічна робота забезпечує:

    - рівномірний випуск про-дукції відповідно до оперативного календарного плану;

    - узгоджену високопродуктивну роботу всіх ділянок виробництва і підприємства в цілому;

    - безперебійність виробничого процесу;

    - раціональне використання робочого ча-мени і повне завантаження устаткування;

    своєчасне виконання зобов'язань по кооперованих поставках. Ритмічна робота підприємства сприяє випуску найбільшої кількості продукції високої якості з найменшими витратами і створює реальні можливості для кращого використання резервів виробництва.

    Неритмічна робота підприємства чинить негативний вплив на кінцеві результати. При неритмічної роботи обо-нання недовантажено в одні періоди і перевантажено в інші, випуск продукції здійснюється нерівномірно, виникають організаційні простої устаткування і робочих; з'являються понаднормові роботи; збільшується кількість бракованої продукції, порушується злагоджена робота різних ділянок виробництва, а також відбувається перевитрата фонду заробітної плати.

    Рівень ритмічної роботи бригади, дільниці, цеху, виробниц-ства, підприємства характеризується середнім відсотком виконан-ня плану в натуральних або вартісних вимірниках на кожну декаду місяця.

    Для кількісної оцінки виконання плану ритмічності випуску (поставок) використовують коефіцієнт ритмічності, який обчислюється за формулою К р = Nф / Nпл,

    Nф - фактичний випуск в межах плану (перевиконання плану в розрахунок не включається);

    Nпл - плановий випуск за той же період.

    Ритмічність вважається нормальною, якщо Кр знаходиться в межах від 0,95 до 1,05. При виході даного коефіцієнта за межі 0,9-1,1 повинні прийматися оперативні заходи за участю вищого керівника.

    Коефіцієнт ритмічності по заводу оцінюється економічним відділом щомісячно для аналізу господарської діяльності підприємства.

    висновок

    Найважливішим результатом організації інтенсивно-го використання виробничих потужностей є прискорення темпів приросту продукції без додаткових-них капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі.

    Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій осяжній перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей дію-чих підприємств.

    Організація інтенсивного використан-ня наявних виробничих потужностей є важливим фактором економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність застосовуваних потужних ресурсів, а й зростає її значення в прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів.

    Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися з урахуванням дії сукупності двох взаємопов'язаних видів факторів, що обумовлюють можливість більш напря-женного функціонування потужних ресурсів у часі (підвищення їх завантаження) і надають впливав-ня на інтенсивний приріст потужностей (зниження машиноемкости).

    Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обґрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розриву між рівня-ми використання потужностей і устаткування, складаючи-ющего систему машин підприємства. Отже, чим менше цей розрив, тим вище рівень організації ис-користування виробничих потужностей.

    Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює широке коло питань і обумовлює необхідність вирішення двоєдиного завдання: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом вдосконалення побудови системи машин окремих підрозділів та підприємств в цілому; по-друге, раціонального використання виробничих-них потужностей шляхом вдосконалення господарсько-го механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стрижневими у проведеній заради-кальной економічної реформи на рівні підприємства. Госпрозрахункове стимулювання інтенсивного використан-ня виробничих потужностей забезпечується шляхом нормативного розподілу прибутку або доходу. Це є дієвим важелем мобілізації внут-ренних резервів збільшення випуску продукції і послабшають шення всіх техніко-економічних показників діяль-ності підприємств.

    Список використаної літератури

    1. Савицька О.П. Економічний аналіз. - К .: Простір, 2003.

    2. Прохоров С.А. Економіка підприємства. - М .: Наука, 2001..

    3. Бондаренко М.Л. Практичні рекомендації. Економічний аналіз. - Х .: ААА, 1999..

    4. Домбровський П.В .. - Д .: Кредо, 2002.

    5. Тамбавскій К.К., Петренко О.С. Економічний аналіз підприємства. - М .: Инфра-М, 2002.

    6. Сівкова А.І., Фрадкіна Є.К. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - Ростов н / Д: вид-во «Фенікс», 2001.

    7. Летукін С.Б. Економічний аналіз підприємства. - К .: Освіта, 2000..

    ...........